Облік і аналіз банківського фінансування капітальних вкладень

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.148

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОБЛІК І АНАЛІЗ БАНКІВСЬКОГО ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ

Спеціальність 08.06.04. - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

ВОВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ

Київ 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Примостка Людмила Олександрівна, Київський національний економічний університет, професор кафедри банківської справи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Герасимович Анатолій Михайлович, Київський національний економічний університет,

професор кафедри банківської справи

кандидат економічних наук Раєвська Тетяна Олександрівна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, начальник відділу економічного аналізу і поточного моніторингу

Провідна установа: Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України, кафедра економічного аналізу, м. Тернопіль

Захист відбудеться “ 10 ” грудня 2004 р. о 14:00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203 .

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “ 9 ” листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор ____________ А.М. Поддєрьогін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку економіки України пріоритетними напрямами для інвестування є ті галузі народного господарства, які за своїми масштабами, технічним рівнем виробництва здатні здійснити вирішальний вплив на розвиток всіх галузей економіки.

До таких галузей промисловості належить насамперед капітальне будівництво. Невипадково перед будівельною галуззю постала проблема пошуку додаткових джерел фінансування, оскільки бюджетні інвестиції подекуди досягли нульової позначки.

Все це зумовило комерційні банки відгукнутися на вимогу часу і розпочати активну роботу з фінансування капітальних вкладень.

Операції з фінансування капітальних вкладень - нова сфера діяльності для вітчизняних комерційних банків.

Проте за кордоном вона одна з найприбутковіших для банків та фінансових компаній, через що багато іноземних фінансових організацій спеціалізується винятково на інвестуванні, приділяючи іншим сферам діяльності набагато менше уваги.

Втім, до цього часу залишаються невирішеними багато важливих питань, пов'язаних з розробкою науково обґрунтованої системи обліку і аналізу банківського фінансування капітальних вкладень.

Значний внесок в розробку теоретичних основ обліку і аналізу банківського фінансування капітальних вкладень зробили українські вчені - Бланк І.А., Герасимович А.М., Гойко А.Ф., Євтух А.Т., Кіндрацька Л.М., Луців Б.Л., Мороз А.М., Пересада А.А., Савлук М.І., Федоренко В.Г., Федосов В.М. та зарубіжні - Абрамов С.І., Вахрін П.І., Воронцовський А.В., Іванов В.В., Ігошин Н.В., Лаврушин О.І., Мелкумов Я.С., Шапкін А.С.

У той же час слід зазначити, що у вітчизняній економічній літературі бракує ґрунтовних досліджень, які стосуються загальнотеоретичних проблем обліку банківського фінансування капітальних вкладень і наукових розробок, орієнтованих на практичне застосування та узагальнення нагромадженого досвіду.

Розвиток даного виду банківської діяльності відбувається в умовах економічної нестабільності, недосконалості та суперечливості законодавчо-правового забезпечення.

Подальшого дослідження та наукової розробки потребують питання обліку та аналізу банківського фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів, власних банківських капітальних вкладень та обліку операцій з кредитування фізичних та юридичних осіб на фінансування капітального будівництва.

Вагомість зазначеної проблематики, необхідність її розв'язання зумовили вибір теми, а також визначили цільове спрямування дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку в кредитних і бюджетних організаціях та економічного аналізу Київського національного економічного університету з теми “Удосконалення бухгалтерського обліку і економічного аналізу на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні (реєстраційний номер 0100U006874)”.

В межах наукової програми автором досліджено методологічні засади обліку банківського фінансування капітальних вкладень, а саме: опрацьовано методику обліку фінансування капітальних вкладень за дорученням власників та розпорядників інвестованих коштів, а також методику обліку кредитування фінансування капітальних вкладень фізичних та юридичних осіб.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці рекомендацій та пропозицій з удосконалення методики обліку і аналізу банківського фінансування капітальних вкладень з урахуванням національних і міжнародних стандартів для раціонального та ефективного використання банківського кредитного потенціалу та забезпечення взаємозв'язку між грошовими ресурсами населення, банками і підприємствами будівельного сектору.

Досягнення вказаної мети передбачає послідовне вирішення таких завдань:

- вивчити та узагальнити теоретичні підходи до визначення економічної сутності банківських реальних інвестицій;

- здійснити аналіз сучасного стану банківського фінансування капітальних вкладень та визначити тенденції його розвитку;

- виявити чинники соціально-економічного та правового характеру, які заважають розвитку механізму іпотечного кредитування в Україні.

- розробити рекомендації щодо організації обліку фінансування капітальних вкладень за дорученням власників та розпорядників інвестованих коштів;

- визначити як діюча методика обліку довірчих операцій узгоджується з міжнародними стандартами обліку;

- розробити пропозиції щодо удосконалення діючої методики обліку надання кредитів на придбання житла;

- розробити систему показників та методику аналізу ефективності використання банківських інвестицій

- дослідити види ризиків, які супроводжують процес банківського фінансування капітальних вкладень.

Об'єктом дослідження є діяльність банків з фінансування капітальних вкладень.

Предметом дослідження є методика обліку та аналізу банківського фінансування капітальних вкладень.

Методи дисертаційного дослідження. Методи дослідження ґрунтуються на діалектичному підході до вивчення сучасного стану обліку і аналізу банківського фінансування капітальних вкладень. У процесі дослідження застосовувалися методи наукової абстракції, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, статистичних порівнянь, вибіркового обстеження та групування.

Інформаційною базою виконаного дослідження є законодавчі акти України, нормативна документація та інструкції, що регламентують організацію обліку та аналізу банківського фінансування капітальних вкладень, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, матеріали органів державної статистики, облікові дані банків м. Києва.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у наступному:

вперше розроблено методичні засади обліку операцій з фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів.

В основу покладено підхід, за яким ці операції, так як і операції довірчого управління, не включаються до балансу банку, а відображаються за позабалансовими рахунками. Це узгоджується з принципами міжнародних стандартів обліку, зокрема, принципом автономності, згідно якого активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів та зобов'язань довірчого управління;

обґрунтовано методику обліку врахування за балансовими та позабалансовими рахунками банку коштів, які поступають від довірителів;

вперше, з метою мінімізації ризику, пов'язаного із забезпеченням своєчасних виплат довірителям з особових рахунків у повному обсязі, банкам запропоновано створювати додатковий спеціальний оперативний резерв та розроблено процедуру відображення цього резерву в обліковому процесі;

удосконалено методичні засади фінансового обліку доходів і витрат банку, пов`язаних з управлінням коштами та обліку повернення коштів довірителям з фонду фінансування будівництва;

сформовано рекомендації щодо удосконалення методики обліку кредитних операцій з фінансування капітального будівництва, зокрема це стосується обліку процентних і комісійних доходів та обліку простроченої заборгованості;

удосконалено методичні засади аналізу кредитних операцій з фінансування капітального будівництва, а саме сформовано підходи до аналізу оборотності позичок та аналізу погашення наданих кредитів на фінансування капітальних вкладень;

за результатами порівняльного аналізу існуючих методів оцінки ефективності капітальних вкладень обґрунтовано доцільність використання системи показників, які враховують часовий параметр, тобто ті, що базуються на дисконтованих оцінках;

узагальнено і систематизовано підходи до класифікації інвестиційної діяльності, запропоновано класифікацію реальних інвестицій та уточнено визначення економічної сутності поняття банківських реальних інвестицій; дістали подальшого розвитку теоретичні засади банківського фінансування капітальних вкладень;

розроблено механізм функціонування фонду фінансування будівництва відповідно до нововведень в чинному законодавстві України і визначено місце та роль банків, які виконують функції управителів фонду фінансування будівництва;

систематизовано форми і функції іпотеки та запропоновано класифікацію іпотечних кредитів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці основних напрямів і конкретних рекомендацій з удосконалення методики обліку операцій з банківського фінансування капітальних вкладень, зокрема обліку довірчих операцій, обліку кредитних операцій та обліку власних капітальних вкладень банку.

Рекомендації і пропозиції, викладені в дисертації, спрямовані на використання в практичній діяльності банків та навчальному процесі.

Запропоновані автором рекомендації апробовано і в експериментальному порядку впроваджено в практичну діяльність комерційних банків та інвестиційних компаній м. Києва і одержали позитивні відгуки: АКБ “Київ” (довідка № 5-01/1683 від 18.06.2004р.), АБ “Київська Русь” (довідка № 1957/20.3-5232 від 23.06.2004р.), ДГО “Житло-інвест” (довідка № 044/16/913-2194 від 10.06.2004р.). Окремі положення дисертації використовуються в навчальному процесі Київського національного економічного університету при викладанні курсу лекцій навчальних дисциплін “Облік в банках” та “Аналіз діяльності банку” (довідка від 12.05.2004р.).

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичних конференціях, а саме:

- міжнародна науково-методична конференція “Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства” (м. Київ, 2002 рік);

- міжнародна науково - практична конференція “Україна наукова 2003” (м.Дніпропетровськ, 2003 рік).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в шести наукових працях загальним обсягом 2,2 д.а., опублікованих у наукових журналах і збірниках наукових праць, з них чотири у фахових виданнях, які є в переліку наукових видань ВАК України обсягом 1,6 д.а. та дві - матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи налічує 185 сторінок друкованого тексту, 21 таблицю на 11 сторінках, 12 рисунків на 7 сторінках, 18 додатків на 42 сторінках. Список використаних джерел містить 185 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету й основні завдання дослідження, розкрито методичне та інформаційне забезпечення, наукову новизну й практичне значення розроблених в дисертаційній роботі рекомендацій.

У розділі 1 “Банківські інвестиції як об'єкт обліку і аналізу” досліджено економічний зміст і класифікацію банківських інвестицій, а також виявлені особливості банківського фінансування капітального будівництва.

В сучасній економічній літературі існують різні трактування поняття “інвестиції”, що відображають множину підходів до розуміння їх економічної сутності.

Значною мірою це обумовлено економічною еволюцією, специфікою конкретних етапів історико-економічного розвитку, пануючих форм і методів господарювання.

Розмаїття трактувань сутності інвестицій свідчить не тільки про різноманітність підходів до розкриття їх змісту, але і про незавершеність дослідження цієї проблеми навіть в межах однієї науки. Поняття “інвестиції” є доволі широким, щоб йому можна було дати єдине і вичерпне визначення. Крім того, кожна наука з позицій свого категоріального апарату привносить нові моменти в розкриття сутності інвестицій.

Вітчизняні економісти підходять до визначення сутності інвестицій з погляду фінансової та економічної теорії.

Так, з погляду фінансистів, інвестиції - це всі види активів (коштів), що вкладаються у господарську діяльність з метою отримання доходу. Отже, під інвестиціями розуміють придбання реальних і фінансових активів (тобто це витрати) з метою отримання майбутніх вигод.

Іншими словами, інвестиції представляють обмін теперішньої вартості на майбутню вартість.

В економічній теорії інвестиції трактуються як видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також не пов'язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал. У макроекономіці під інвестиціями розуміється частка ВВП, яка не споживається в поточному періоді і забезпечує приріст капіталу в економіці, а у мікроекономіці інвестиції трактуються як процес створення нового капіталу (засобів виробництва і людського капіталу).

Значний інвестиційний потенціал концентрується в установах банківської системи, які на відміну від інших посередницьких інститутів володіють виключними можливостями для використання трансакційних грошових коштів і кредитної емісії.

Акумулюючи тимчасово вільні фінансові ресурси, банки направляють їх по каналах кредитної системи, передусім, у ключові сектори і галузі, які найбільш динамічно розвиваються, сприяючи тим самим здійсненню структурної перебудови економіки. Банківська система є важливим джерелом задоволення інвестиційного попиту.

Тому з впевненістю можна вести мову про банківські інвестиції, як похідні поняття терміну “інвестиції”.

Під банківськими інвестиціями передусім розуміють інвестиції, які здійснюються комерційними банками як суб'єктами інвестиційної діяльності. Банківські інвестиції акумулюють суттєві властивості інвестицій загалом, в той же час вони характеризуються специфічними формами свого прояву.

Банківські інвестиції запропоновано класифікувати так:

1) інвестиції у власну діяльність (інвестиції у власні основні фонди та інші вкладення, які збільшують вартість активів банку);

2) інвестиції за рахунок кредитних ресурсів - кредитування клієнтів банку на інвестиційні потреби здійснюється як за рахунок кредитних ресурсів, залучених власними силами банку, так і за рахунок обслуговування цільових кредитних ресурсів на інвестиційні цілі зовнішнього походження;

3) інвестиції за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів.

Виходячи із загальноприйнятої класифікації інвестицій, можна виділити такий вид інвестицій як банківські реальні інвестиції.

В дисертаційній роботі уточнено визначення поняття “банківські реальні інвестиції”, під якими розуміють кошти банків, спрямовані на збільшення основних засобів і (або) обігового капіталу з метою подальшого можливого отримання будь-яких результатів.

Оскільки комерційні банки не ведуть діяльності у сфері виробництва, реальні інвестиції банків можуть здійснюватися у вигляді вкладень у нерухомість, дорогоцінні метали, предмети колекціонування, майнові й інтелектуальні права а також створення і розвиток власної матеріально-технічної бази.

Визначено основні тенденції та специфіку банківського фінансування капітального будівництва в Україні.

Значна увага акцентується на нововведеннях, які запроваджено з 1 січня 2004 року, коли в Україні почали діяти Закони “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” та “Про іпотеку”. Ці документи, по суті кардинально змінили основи фінансування будівництва в Україні.

Головна особливість Законів - впровадження принципово нових обов'язкових для всіх правил залучення коштів населення (і юридичних осіб) під будівництво житла та інших об'єктів соціально-побутового призначення.

Сутність полягає в тому, що фінансування капітального будівництва буде проводитися тільки через фонди фінансування будівництва (далі - ФФБ). Створювати і управляти такими фондами можуть тільки фінансові організації, а в переважній більшості - це банки.

Таким чином, з 1 січня 2004 року будівельним компаніям без власного фінансового інституту не обійтися.

Тому можна стверджувати, що нововведення спрямовані саме проти невеликих будівельних організацій. Адже гроші, згідно нових правил, прийдеться залучати виключно через ФФБ, а управляти цими фондами можуть тільки банки та небанківські фінансові установи (компанії по управлінню активами).

Передбачається, що від створення ФФБ передусім виграють комерційні банки, оскільки функції з управління “будівельними” грошовими потоками тепер перейдуть до них.

Запропонований механізм функціонування ФФБ. Для учасників ФФБ робота достатньо надійна, так як у випадку банкрутства банку кошти ФФБ в ліквідаційну масу входити не будуть. Активи ФФБ враховуються окремо від активів банку.

В процесі дослідження зроблено наголос на те, що одним з найперспективніших механізмів кредитування розвитку фінансування капітального будівництва є іпотека, як класичний фінансово-економічний інструмент ринкового господарства, який сприяє активізації інвестиційної діяльності суб'єктів підприємництва та водночас забезпечує надійний захист інвесторів. банківський будівництво іпотечний кредитування

В більшості країн світу іпотечне кредитування виступає потужним інструментом економічного розвитку. Хоча поняття “іпотеки” для України відносно нове, втім необхідність його подальшого розвитку не викликає сумнівів. Іпотечний ринок посідає одне з найважливіших місць серед фінансових механізмів економічного стимулювання і стабільного розвитку економіки.

Система іпотечних відносин є складним та малодослідженим економіко-правовим явищем. Аналіз сутності і змісту іпотеки дає можливість зробити висновок про необхідність детального правового регулювання інституту іпотеки в Україні.

Нові законодавчі акти, покликані врегулювати інститут іпотеки, досить прогресивні і, як передбачається, дозволять систематизувати і лібералізувати іпотечний ринок, зробивши його більш динамічним і, відповідно, привабливішим для всіх його учасників. Основною проблемою залишається практична реалізація цих законодавчих актів.

В роботі доведено, що іпотека дає змогу мобілізувати значну частину заощаджень населення й коштів інвесторів і спрямувати їх насамперед у такі важливі галузі народного господарства, які пов'язані з капітальним будівництвом.

Іпотечне кредитування є тим механізмом, котрий забезпечує взаємозв'язок між грошовими ресурсами населення, банками і підприємствами будівельного сектору, спрямовуючи їх у реальний сектор економіки.

В розділі 2 “Методичні засади обліку операцій комерційних банків з фінансування та інвестиційного кредитування капітальних вкладень” проведено аналіз стану діючої практики обліку операцій з фінансування капітальних вкладень та запропоновані шляхи по її удосконаленню.

В процесі дослідження вперше розроблено методичні засади обліку операцій з фінансування капітального будівництва за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів. В Україні терміни “довірча власність” та “довірче управління” почали активно вживатися з 1 січня 2004 року, коли набули чинності Закони України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” та “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”.

Тому виникає об'єктивна необхідність розвитку операцій з фінансування капітальних вкладень за дорученням власників, адже даний вид діяльності є не лише джерелом додаткового прибутку для банків, але й механізмом вирішення цілої низки соціальних проблем в Україні, зокрема, житлової.

В дисертаційній роботі визначено, що бухгалтерський облік фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунками довірчого управління. В основу покладено підхід, за яким ці операції, так як і операції довірчого управління не включаються до балансу банку, а відображаються за позабалансовими рахунками, що узгоджується з принципами міжнародних стандартів обліку, зокрема, принципом автономності, згідно якого активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів та зобов'язань довірчого управління

Це є принципово новим моментом у веденні обліку довірчих операцій. Адже з жовтня 2000 року по січень 2003 року облік довірчих операцій здійснювався на балансі банку. Іншими словами, активи, які належать інвестору-довірителю на правах власності та перебувають у банка-управителя в довірчому управлінні, обліковуються та зберігаються окремо від власних активів банку. Аналогічний механізм обліку довірчих операцій діє у Франції, а також в Росії та Білорусі.

З метою мінімізації ризику, пов'язаного із забезпеченням своєчасних виплат довірителям з особових рахунків у повному обсязі, банкам рекомендується створювати додатковий спеціальний оперативний резерв та складати план руху грошових потоків.

Даний план складається з прибуткової (вхідні грошові потоки) та видаткової (вихідні грошові потоки) частин. У прибутковій частині банку доцільно планувати обсяг залучених коштів довірителів на особовий рахунок, у видатковій - обсяг коштів, що банк виплачує довірителям при достроковому знятті коштів з особового рахунку за порушення умов договору. Основним принципом складання

Плану руху грошових потоків є дотримання відповідності обсягів та строків залучення і розміщення коштів. Оптимальне співвідношення між вхідними та вихідними грошовими потоками повинне визначатися банком. Розроблені процедури відображення оперативного резерву в обліковому процесі.

Дослідження довели, що банки можуть надавати довірителям кредити для подальшого інвестування коштів у житлове будівництво. Строк користування кредитом, як правило, складає до п'яти років після запланованої дати введення будинку до експлуатації та за умови повного погашення довірителем кредиту до настання останньому (довірителю) 60 років.

Для отримання кредиту довіритель повинен у визначений банком строк проінвестувати встановлений банком мінімальний процент загальної площі квартири, але не менше 30%.

В дисертаційній роботі на основі досліджень, проведених в АКБ “Київ”, АКБ “Аркада” узагальнено та систематизовано методики обліку видачі банком кредитів для фізичних та юридичних осіб, обліку щомісячного нарахування відсотків, обліку сплати нарахованих відсотків для фізичних та юридичних осіб, обліку повернення кредитів, виданих на один рік та на термін більше одного року.

Значне місце в банківській діяльності посідають операції з обліку власних капітальних вкладень, до яких належить придбання, спорудження, будівництво та підтримання в належному стані будинків та споруд.

В процесі дослідження розглянуто процедури обліку будівництва власних основних засобів, обліку витрат, пов'язаних із поліпшенням об'єкта (модернізація, добудова, реконструкція) у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від використання цього об'єкта, а також обліку поточного та капітального ремонту будівель.

Важливе місце серед активних операцій комерційних банків посідають кредитні операції з фінансування капітального будівництва.

Для успішного кредитування фізичних та юридичних осіб, підвищення дохідності кредитних операцій з фінансування капітального будівництва банки потребують зрозумілої та гнучкої системи управління власним кредитним портфелем. Успішне вирішення цього питання пов'язане з бухгалтерським обліком.

У роботі узагальнено діючий стан обліку кредитних операцій та запропоновані шляхи його удосконалення, зокрема, це стосується обліку процентних і комісійних доходів та обліку простроченої заборгованості.

В розділі 3 “Методика аналізу операцій банків з фінансування капітальних вкладень” розкрито суть, основні принципи та методи проведення аналізу фінансування капітальних вкладень.

В дисертаційній роботі наголошується на тому, що ефективне функціонування банку неможливе без створення адекватної системи управління, невід'ємною складовою якої є економічний аналіз.

В основу процесу прийняття управлінських рішень інвестиційного характеру покладено оцінку і порівняння обсягу очікуваних інвестицій і майбутніх грошових надходжень.

Логіка аналізу з використанням формалізованих критеріїв доволі очевидна - необхідно порівнювати величину необхідних інвестицій із прогнозованими доходами.

Важливим питанням в процесі аналізу є визначення послідовності аналітичних процедур для прийняття інвестиційних рішень. Дослідження, проведені у вітчизняних банках дозволили сформулювати загальну схему аналітичних процедур при прийнятті інвестиційних рішень з фінансування капітального будівництва.

В дисертації виокремлено такі чинники, які мають безпосередній та значний вплив на хід реалізації проекту на рівні кожного конкретного об'єкту, що споруджується за рахунок залучення інвестицій:

1) мінімальна та максимальна ціна 1 кв.м. житлової площі;

2) період, протягом якого планується залучення інвестицій на цей об'єкт;

3) сума витрат на проектування, будівництво та супроводження проекту;

4) загальна площа об'єкту, спорудження якого буде проінвестовано;

5) графік фінансування капітальних вкладень по спорудженню об'єкту та фінансування витрат на супроводження проекту.

Одним з етапів аналітичної роботи є оцінка ефективності інвестицій, що направляються в капітальне будівництво. Критерії ефективності, які використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, доцільно поділити на дві групи залежно від того, враховується чи ні часовий параметр:

а) ті, що базуються на дисконтованих оцінках;

б) ті, що базуються на облікових оцінках.

За результатами порівняльного аналізу існуючих методів оцінки ефективності капітальних вкладень обґрунтовано доцільність використання системи показників, які враховують часовий параметр, тобто ті, що базуються на дисконтованих оцінках.

Аналіз кредитних операцій з фінансування капітального будівництва рекомендується проводити за такими напрямами: аналіз потоку готівки та його чутливості; визначення місця, яке посідають кредитні операції з фінансування капітального будівництва в загальному обсязі активів банку, тобто надання загальної оцінки масштабів кредитної діяльності; визначення темпів росту та приросту виданих кредитів на фінансування будівництва; аналізу оборотності позик та їх погашення.

Інвестування в капітальне будівництво завжди супроводжується певним ризиком та невизначеністю.

В процесі дослідження визначено, що для довірителів-інвесторів велике значення мають групи інвестиційних ризиків (фінансові і організаційно-комерційні), для забудовників - підприємницькі ризики (фінансові і виробничо-комерційні), для банків - інвестиційні ризики.

Аналіз ризиків повинен виконуватися всіма учасниками освоєння інвестицій.

На підставі опрацювання літературних джерел проведено систематизацію та групування методів аналізу інвестиційних ризиків (табл. 1).

Таблиця 1.

Методи аналізу ризиків

Групи методів	Принцип розробки методів	Методи (підходи)	Вихідна інформація
1. Абстрактні методи і їх похідні.	Оцінка гарантій безпеки і цінностей реальних потоків капіталу для інвестора	а) аналітичні імовірнісні підходи; б) мережеві імовірнісні підходи; в) аналіз чутливості	Дані очікуваних потоків платежів за кожним варіантом потоків.
2. Експертні методи	Обробка думок експертів стосовно до оцінки певної діяльності.	а) аналіз оточення проекту; б) експертні методи	Дані оцінки окремих ризиків експертами .
3. Похідні експертних методів.	Перетворення думок експертів до оцінки господарської діяльності, що виражається в детермінованих показниках ризику.	1) Рейтингове визначення ефективної ставки; 2) Кумулятивне визначення ефективної ставки проекту.	Дані про якісні оцінки в балах або інших показниках.
4. Міжнародні методи оцінки ЮНІДО	Проведення аналізу чутливості з наступною інтерпретацією отриманих результатів	1. Ідентифікація ризиків. 2. Метод визначення можливого збитку. 3. Оцінка деяких меж ризику.	Дані щодо росту цін, податків та ін.

В процесі дослідження рекомендується проводити аналіз факторів ризику за такою послідовністю:

1) виявлення ризиків;

2) визначення можливих негативних наслідків;

3) виявлення форм і методів зниження ризиків і невизначеності на кожному етапі роботи банку або на кожному етапі інвестиційного циклу;

4) вибір і реалізація ефективних організаційних заходів щодо зниження рівня впливу ризиків.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконалення методичних засад обліку та аналізу банківського фінансування капітальних вкладень. Це дозволило сформулювати низку висновків теоретичного та науково-практичного характеру, що відображають вирішення завдань дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети.

1. Різноманітність трактувань сутності інвестицій свідчить не тільки про розмаїття підходів до розкриття їх змісту, але і про незавершеність дослідження цієї проблеми навіть у межах однієї науки. Найбільш розповсюдженим є розуміння інвестицій як вкладення капіталу з метою його збільшення. Однією з форм інвестицій є реальні інвестиції, як вкладення коштів в реальні активи - як матеріальні, так і нематеріальні. Основне місце в системі показників, що характеризують обсяги і структуру реальних інвестицій, займають капітальні вкладення, а в теорії інвестицій - банківські інвестиції. В процесі дослідження визначено економічну сутність банківських інвестицій, а також встановлено, що вони можуть здійснюватися у виді вкладень в нерухомість і розвиток власної матеріально-технічної бази, а тому можна з впевненістю говорити про один з різновидів інвестицій, які називаються банківськими реальними інвестиціями. В роботі доведено, що в сучасних умовах, по мірі скорочення обсягів бюджетного фінансування економіки України роль банківських інвестицій у забезпеченні глибоких структурних перетворень інвестиційної сфери буде неухильно зростати, а сама банківська система повинна бути готовою до здійснення великомасштабних інвестицій, зокрема, в реальний сектор економіки.

2. Основними напрямами фінансування банками капітальних вкладень є: 1) інвестиції за рахунок власних коштів банку; 2) інвестиції за рахунок кредитних ресурсів; 3) інвестиції банку за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів. Даний вид операцій ще не набув широкого поширення в українських банках. Певною мірою це зумовлено недостатнім технічним оснащенням банків, недосконалістю відповідної законодавчої бази, браком кваліфікованого персоналу для здійснення подібних операцій, незначною потужністю переважної більшості українських банків.

3. В процесі трансформації економіки України пріоритетними напрямками для банківського інвестування є галузі народного господарства, які за своїми масштабами, технічним рівнем виробництва здатні вирішально впливати на розвиток всіх галузей економіки. До таких галузей, передусім, належить будівництво. Як переконує світовий досвід, зростання обсягів будівництва - взагалі, і житлового - зокрема, є першим показником виходу з кризи, а його згортання - першим показником депресії, оскільки в житловій сфері реалізується близько 30% відтворювального національного багатства.

4. Основними напрямами покращення банківського фінансування капітальних вкладень є активізація процесу інвестування капітального будівництва за рахунок коштів приватних інвесторів, тобто шляхом залучення заощаджень громадян. Крім того, необхідно використовувати механізми банківського кредитування на фінансування капітальних вкладень, а також механізм іпотечного фінансування. В роботі узагальнено досвід побудови програм залучення коштів населення в житлове будівництво, накопичений в українських комерційних банках, та розроблено рекомендації щодо їх удосконалення. У зв'язку з введенням в дію з 01.01.2004 р. нових законів, зокрема Закону “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, основи фінансування будівництва в Україні зазнали значних змін. Сутність нововведень полягає в тому, що фінансування капітального будівництва повинно проводитися тільки через фонди фінансування капітального будівництва, тобто грошові кошти для будівництва залучатимуться виключно через ці фонди, а управляти цими фондами зможуть фінансової інститути, і, як правило, комерційні банки.

5. В роботі обґрунтовано доцільність та надано рекомендації щодо розвитку механізму іпотечного кредитування в Україні. Іпотека вже давно стала класичним фінансово-економічним інструментом ринкового господарства, який сприяє активізації інвестиційної діяльності суб'єктів підприємництва та водночас забезпечує надійний захист інвесторів. В Україні намітилися позитивні передумови формування цивілізованого ринку іпотеки, до яких належать: сформований ринок житла зі стабільними цінами; наявність банків, що мають досвід роботи в сфері банківського кредитування, і зацікавлені у зростанні даного сегменту; наявність попиту в іпотечних кредитах з боку населення. Система іпотечних відносин - складне та малодосліджене економіко-правове явище. У широкому розумінні вона включає в себе всю сукупність суспільних відносин щодо надання кредиту під іпотеку, його реєстрації, повернення боргу, зміни права власності на предмет іпотеки, його обов'язкового страхування, повторної застави нерухомості, випуску в обіг та розміщення іпотечних цінних паперів та пов'язаних з ними відносин.

6. Аналіз сутності і змісту іпотеки дає можливість зробити висновок про необхідність детального правового регулювання інституту іпотеки в Україні. Що ж до нових законодавчих актів, які покликані врегулювати інститут іпотеки, то вони досить прогресивні і, як передбачається, дозволять систематизувати і лібералізувати іпотечний ринок, зробивши його більш динамічним і, відповідно, більш привабливим для всіх його учасників. Основною проблемою залишається те, щоб норми законодавчих актів були реалізовані на практиці. Іпотека дає змогу мобілізувати значну частину заощаджень населення й коштів інвесторів і спрямувати їх, насамперед, у галузі народного господарства, які пов'язані з капітальним будівництвом. Іпотечне кредитування є тим механізмом, котрий забезпечує взаємозв'язок між грошовими ресурсами населення, банками і підприємствами будівельного сектору, спрямовуючи їх у реальний сектор економіки.

7. Рекомендаціями щодо організації та методики обліку банківського фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів, визначено, що операції довірчого управління не включаються до балансу банку, який здійснює функції управителя залученими грошовими коштами. Це принципово новий момент у веденні обліку довірчих операцій, адже з жовтня 2000 року по січень 2003 року облік довірчих операцій здійснювався на балансі банку. Згідно нових правил операції довірчого управління не включаються до балансу банку, а відображаються за позабалансовими рахунками. Всі ці нововведення узгоджуються з принципами міжнародних стандартів обліку, зокрема, принципом автономності, згідно якого активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів та зобов'язань довірчого управління. Активи, які належать інвестору-довірителю на правах власності та перебувають у банка-управителя в довірчому управлінні, обліковуються та зберігаються окремо від власних активів банку. Основною проблемою для подальшого розвитку операцій довірчого управління є недосконалість вітчизняного законодавства. Зокрема, це стосується того, що Правила обліку довірчих операцій вже існують, а Положення щодо обліку довірчих операцій знаходяться в стадії розробки, і прийняття їх планується лише на початку 2005 року.

8. В процесі дослідження запропоновано шляхи удосконалення обліку довірчих операцій, зокрема, це стосується обліку зарахування коштів від довірителів згідно з договорами безготівковим способом за балансовими рахунками та безготівковим способом за позабалансовими рахунками управителя, обліку повернення коштів довірителям з фонду фінансування будівництва, обліку доходів і витрат банку-управителя. Крім того, з метою мінімізації ризику, пов'язаного із забезпеченням своєчасних виплат довірителям з особових рахунків у повному обсязі, банкам рекомендується створювати додатковий спеціальний оперативний резерв та складати план руху грошових потоків.

9. В дисертаційній роботі визначені основні критерії, які використовуються в аналізі інвестиційної діяльності. Вони поділяються на дві групи в залежності від того, враховується (метод чистої поточної вартості, внутрішньої норми дохідності, індексу рентабельності) чи ні часовий параметр (період окупності інвестицій, коефіцієнт ефективності інвестицій). Кожен із методів має певні переваги та недоліки. В роботі доведено, що критерії NPV та IRR при прийнятті альтернативних рішень суперечать один одному. Основна причина приховується в тому, що NPV - абсолютний критерій, а IRR - відносний. У випадку протиріччя рекомендовано надавати перевагу використанню критерію NPV. Не можна стверджувати, що критерій NPV завжди є абсолютно кращим, адже в роботі обґрунтовується думка, згідно якої рішення в області інвестицій краще приймати, ґрунтуючись на відносних, а не на абсолютних показниках.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Вовченко О. Л. Інвестиції: економічна сутність та форми // Актуальні проблеми економіки, Київ, 2004. - № 6 (36) - с. 18 - 23, 0,40 д.а.

2. Вовченко О. Л. Іпотечне кредитування як спосіб довгострокового фінансування інвестицій // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 192, Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - с. 31 - 37, 0,42 д.а.

3. Вовченко О. Л. Методика обліку банківського фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. Збірник наукових праць. Випуск 5, частина ІІ, Кіровоград, 2004. - с. 537 - 543, 0,42 д.а.

4. Вовченко О. Л. Оцінка ефективності банківських інвестицій в капітальне будівництво // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 190: В 4 т. Том ІІІ., Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - с. 707 - 712, 0,38 д.а.

В інших виданнях:

1. Вовченко О. Л. Аналіз ефективності капітальних вкладень. // “Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства”: Тези доповідей міжнародної науково - практичної конференції 16 - 17 травня 2002 р. Київ: КНЕУ, 2002. - с. 89 - 94, 0,36 д.а.

2. Вовченко О. Л. Банківське фінансування капітального будівництва // Матеріали Міжнародної науково - практичної конференції “Україна наукова “2003”. Том 19. Економіка, Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - с. 12 - 13, 0,20 д.а.

АНОТАЦІЯ

Вовченко О. Л. Облік і аналіз банківського фінансування капітальних вкладень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних і практичних питань обліку і аналізу банківського фінансування капітальних вкладень.

В роботі узагальнено і систематизовано підходи до класифікації інвестиційної діяльності, запропоновано класифікацію реальних інвестицій і уточнено визначення економічної сутності поняття банківських реальних інвестицій, розроблено механізм функціонування фонду фінансування будівництва відповідно до нововведень в чинному законодавстві України та систематизовано форми і функції іпотеки.

В дисертаційній роботі проведений аналіз стану діючої практики обліку банківського фінансування капітальних вкладень. Також розроблено методичні засади обліку операцій з фінансування будівництва за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів.

В роботі розкрита суть, необхідність та методика аналізу банківських реальних інвестицій. За результатами порівняльного аналізу існуючих методів оцінки ефективності капітальних вкладень обґрунтовано доцільність використання системи показників, які враховують часовий параметр, тобто ті, що базуються на дисконтованих оцінках.

Ключові слова: інвестиції, банківські реальні інвестиції, фонд фінансування будівництва, іпотека, облік фінансування капітальних вкладень, довірче управління, методи ефективності капітальних вкладень, аналіз ризиків.

АННОТАЦИЯ

Вовченко А. Л. Учет и анализ банковского финансирования капитальных вложений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности - 08.06.04 - Бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2004.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических и практических вопросов учета и анализа банковского финансирования капитальных вложений.

В работе рассмотрены различные подходы к определению терминов “инвестиции” и “капитальные вложения”. Нужно подчеркнуть важный момент в том, что в течении длительного времени инвестиции приравнивали к капитальным вложениям. Инвестиции в этом случае рассматривались как вложение средств в обновление основных средств (сооружений, оборудования, транспортных средств и т.п.). Вместе с тем, инвестиции могут осуществляться и в оборотные активы, и в разные финансовые инструменты, и в некоторые виды нематериальных активов. Соответственно, капитальные вложения более узкое понятие и может рассматриваться как одна из форм инвестиций, но не как их аналог.

В работе обобщено и систематизировано подходы к классификации инвестиционной деятельности, предложено классификацию реальных инвестиций, уточнено определение экономической сути понятия банковских реальных инвестиций, разработано механизм функционирования фонда финансирования строительства соответственно с нововведениями в нынешнем законодательстве Украины и определено место и роль банков, выполняющие функции управителей фонда финансирования строительства. Обосновано, что от создания фондов в первую очередь выиграют банки, так как функции управления “строительными” денежными потоками теперь перейдут к ним. Для других участников фонда работа также надежная, так как в случае банкротства банка средства ФФС в ликвидационную массу входить не будут. Активы ФФС учитываются отдельно от активов банка. В диссертации систематизировано формы и функции ипотеки, предложено классификацию ипотечных кредитов.

В диссертации разработано методика учета операций по финансированию капитальных вложений по поручению собственников или управителей инвестированных средств. В основе лежит подход, согласно которого эти операции, так как и операции доверительного управления не включаются в баланс банка, а отображаются по внебалансовым счетам, что согласовывается с принципами международных стандартов учета, в первую очередь, принципом автономности, согласно которого активы и обязательства банка должны учитываться отдельно от активов и обязательств доверительного управления.

Важное место в работе отведено обоснования методики учета оприходывания по балансовым и внебалансовым счетам банка средств, поступающих от доверителей.

С целью обеспечения риска обеспечения своевременных выплат доверителям с лицевых счетов в полном объеме, банкам предложено создавать дополнительный специальный оперативный резерв и описано процедуру отображения этого резерва в учетном процессе.

В диссертационном исследовании усовершенствовано методику финансового учета доходов и расходов банка связанных с управлением средств и учетом возврата средств доверителям с фонда финансирования строительства. Также сформировано рекомендации по усовершенствованию методики учета кредитных операций по финансированию капитального строительства, в основном, это касается учета процентных и комиссионных доходов и учета просроченной задолженности.

Важным аспектом диссертационной работы при рассмотрении учета собственных капитальных вложений банка есть вопрос переоценки основных средств. Кроме этого, особое внимание при рассмотрении оценки занимает вопрос определения справедливой стоимости, то есть сумы, по которым может осуществиться обмен активов или оплата обязательств в результате операции между двумя заинтересованными и независимыми сторонами.

В диссертационной работе усовершенствовано методику анализа кредитных операций по финансированию капитального строительства, то есть сформировано подходы к анализу оборачиваемости ссуд и анализа погашения предоставленных кредитов на финансирование капитальных вложений. По результатам сравнительного анализа существующих методов оценки эффективности капитальных вложений обосновано целесообразность использования системы показателей учитывающих часовой параметр, то есть тех что основаны на дисконтованных оценках.

В процессе диссертационного исследования также рекомендуется проводить анализ факторов инвестиционного риска в следующей последовательности: 1) определение рисков; 2) определение возможных негативных последствий; 3) определение форм и методов снижения рисков и неопределенности на каждом этапе работы банка или на каждом этапе инвестиционного цикла; 4) выбор и реализация эффективных организационных средств по снижению уровня влияния рисков.

Ключевые слова: инвестиции, реальные банковские инвестиции, фонд финансирования строительства, ипотека, учет финансирования капитальных вложений, доверительное управление, методы эффективности капитальных вложений, анализ рисков.

ANNOTATION

Vovchenko O.L. Accounting and analysis of Bank financing of capital investments. - Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of economic sciences behind a speciality - Accounting, analysis and audit - Kiev National Economic University, Kiev, 2004.

The dissertation is devoted to research of theoretic-methodological and practical questions of accounting and analysis of bank financing of capital investments.

In job is generalized and is systematized the approaches to classification of investment activity, it is offered classification of direct investments and the definition of economic essence of concept of the real bank investments is specified, the mechanism of functioning of fund of financing of construction is developed agrees the current legislations of Ukraine, is systematized the forms and functions of the mortgage.

The thesis includes the performed analysis of condition of the usual practice of the accounting of bank financing of the investments is made. Also the thesis developed methodological bases of the accounting of operations of financing of construction on behalf of the proprietors or managers of the invested means.

In job there is opened the essence, necessity and technique of the analysis of the real bank investments. By results of the comparative analysis of the acting methods of an estimation of efficiency of capital investments the expediency of use of system of parameters is justified in view of parameter of time, i.e. such parameters, which are based on discount estimations.

Key words: the investments, real bank investments, fund of financing of construction, mortgage, accounting of capital financing, confidential management, methods of efficiency of capital investments, the risks analysis.

Размещено на Allbest.ru

...