Облік і калькулювання на промислових підприємствах: організація і методика

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Функціонування промислових підприємств в умовах конкуренції вимагає забезпечення оптимальності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, оцінки результатів діяльності підприємств та їх підрозділів. Орієнтація на підвищення конкурентоспроможності обумовлює зміни в організації та методиці бухгалтерського обліку, спрямовані на формування та надання достовірної інформації про вартість придбаних, виготовлених і реалізованих активів для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо напрямів надходження та використання засобів підприємства. Відповідно виникає необхідність перегляду теоретичних і методичних положень обліку та калькулювання на промислових підприємствах.

Для формування вартісної оцінки об'єктів калькулювання пропонуються до використання системи калькулювання зарубіжних країн. Водночас науково обґрунтовані рекомендації з удосконалення калькулювання повинні ґрунтуватися як на міжнародному досвіді, так і на перевагах теоретичних розробок вітчизняних вчених з урахуванням умов і специфіки діяльності українських підприємств.

Проблеми методології, теоретичного та практичного обґрунтування питань, пов'язаних з калькулюванням в бухгалтерському обліку, плануванні та контролі знайшли відображення в працях вітчизняних вчених: О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, Г.Г. Кірейцева, М.М. Коцупатрого, В.Г. Лінника, Б.М. Литвина, Л.В. Нападовської, О.В. Олійник, В.В. Сопка, М.С. Пушкара, Н.М. Ткаченко, М.Г. Чумаченка; зарубіжних вчених - П.С. Безруких, Р.Я. Вейцмана, В.Б. Івашкевича, А.Ш. Маргуліса, Дж. Нікольсона, В.К. Радостовця, Дж. Рорбаха, О.П. Рудановського, В.Ф. Палія, І.І. Поклада, Я.В. Соколова, І.Ф. Шера.

Разом з тим, у вітчизняній теорії та практиці бухгалтерського обліку відсутні роботи з удосконалення організації та методики калькулювання вартості придбаних та реалізованих активів підприємства. Потребують уточнення поняття “калькулювання” та “калькуляція”; об'єкти калькулювання в процесах придбання, виробництва, реалізації та методика формування їх вартості; місце калькулювання в системі економічної інформації підприємства; організація процесу формування вартості активів на промислових підприємствах; методика внутрішньо-господарського контролю достовірності оцінки засобів підприємства.

Недостатнє опрацювання проблем організації й методики калькулювання вартості придбаних та реалізованих активів, дискусійний характер і потреба в удосконаленні методики формування собівартості виготовленої продукції на промислових підприємствах з урахуванням напрацювань вітчизняних та зарубіжних вчених визначили актуальність та основні напрями дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка рекомендацій з удосконалення організації і методики калькулювання на основі теоретичного обґрунтування та вивчення проблемних питань формування вартості придбаних, виготовлених і реалізованих активів на промислових підприємствах.

Для досягнення поставленої мети в дисертації сформульовано наступні завдання:

- уточнити поняття “калькулювання” та “калькуляція” для теоретичного обґрунтування підходів до організації та методики калькулювання;

- удосконалити існуючу класифікацію калькуляцій для застосування у практичній діяльності промислових підприємств;

- визначити місце калькулювання в системі економічної інформації з метою обґрунтування принципів його організації та здійснення;

- доповнити існуючий перелік об'єктів калькулювання для розробки рекомендацій з удосконалення методики їх обліку і калькулювання;

- виявити та дослідити переваги та недоліки вітчизняних методів обліку витрат і методів калькулювання порівняно із системами калькулювання зарубіжних країн для удосконалення калькулювання на промислових підприємствах України;

- розробити моделі організації калькулювання з метою оптимізації процесу формування вартісної оцінки активів на промислових підприємствах;

- розробити моделі калькулювання вартості активів для застосування калькулювання у процесах придбання, виробництва, реалізації та в умовах використання комп'ютерних технологій;

- обґрунтувати значення калькулювання у системі внутрішньогосподарського контролю підприємства для забезпечення достовірності вартісної оцінки активів та використання калькуляцій під час перевірки господарської діяльності підприємства.

1. Калькулювання в системі бухгалтерського обліку: теоретичні засади організації і методики

Зосереджено увагу на уточненні понятійного апарату; здійснено критичний аналіз існуючої класифікації калькуляцій; визначено місце калькулювання у системі економічної інформації підприємства та в бухгалтерському обліку зокрема; уточнено об'єкти та принципи калькулювання.

Критичний аналіз накопичених теоретичних знань, пов'язаних з формуванням вартісної оцінки активів, свідчить про відсутність єдиної позиції щодо сутності понять “калькуляція” та “калькулювання”. Основними проблемами їх трактування є: 1) ототожнення; 2) тлумачення з позиції мети без відображення сутності; 3) обмежене застосування - лише для узагальнення витрат виробництва. Витрати виникають у кожному процесі господарської діяльності та потребують узагальнення у вигляді собівартості результатів цього процесу (у процесі придбання - собівартість придбаних активів, виробництва - собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), реалізації - собівартість реалізованих активів), особливо в умовах зростання потреб управлінського персоналу в достовірній та аналітичній інформації щодо результатів діяльності не лише виробничих підрозділів підприємства, а й постачальницько-заготівельних та збутових служб. Для задоволення цих потреб необхідним є доповнення об'єктів калькулювання у процесі виробництва об'єктами в процесах придбання та реалізації, що посилить контроль за вартісною оцінкою активів та забезпечить прийняття рішень щодо оптимізації витрат підприємства.

Для теоретичного обґрунтування підходів щодо формування вартісної оцінки активів на основі вивчення, узагальнення та систематизації трактувань в економічній літературі понять “калькулювання” та “калькуляція” уточнено їх визначення. Калькулювання - це процес узагальнення і обробки задокументованих даних про витрати, пов'язані з придбанням, виробництвом та реалізацією, для вартісної оцінки активів з метою ефективного управління ними. Калькуляція - форма внутрішнього документу, в якому проводиться калькулювання і подаються його результати.

Науково обґрунтована організація процесу формування вартості активів на промислових підприємствах потребує вирішення проблеми класифікації калькуляцій як форми представлення результатів калькулювання управлінському персоналу. В ході дослідження виявлено неповноту, методологічну неточність, відсутність критеріїв і цілей класифікації калькуляцій, неможливість її використання в діяльності обліково-аналітичних підрозділів. Для класифікації калькуляцій відповідно до загальнонаукових підходів необхідно дотримуватися наступного правила - в основі виділення окремих ознак та видів повинна бути різна номенклатура статей і побудова калькуляцій. Запропоновано виділяти калькуляції: за результатом калькулювання (калькуляція собівартості придбаних активів, калькуляція собівартості виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), калькуляція собівартості реалізованих активів) та за призначенням (планова, нормативна, звітна). Така класифікація враховує уточнений зміст поняття “калькулювання” та сприятиме удосконаленню організації його здійснення в практичній діяльності промислових підприємств з позиції розробки та використання основних форм калькуляцій.

Наявність планових і нормативних калькуляцій потребує визначення місця калькулювання в системі економічної інформації, необхідної для управління. Калькулювання використовується в кожній з підсистем економічної інформації, сприяючи наданню достовірної, своєчасної, доступної інформації користувачам для забезпечення прийняття останніми оптимальних управлінських рішень, спрямованих на одержання максимального прибутку.

Взаємозв'язок між плануванням, обліком, аналізом та контролем щодо вартісної оцінки активів на вітчизняних промислових підприємствах є нестійким та неповним, що призводить до відсутності оперативної та необхідної для управління інформації, нераціональних витрат праці, пов'язаних з доведенням планових та облікових даних у співставний вигляд, що знижує якість управлінських рішень.

У системі бухгалтерського обліку калькулювання, у поєднанні з іншими елементами його методу, сприяє повному виконанню завдань бухгалтерського обліку; забезпечує достовірність відображення в обліку вартісної оцінки активів в процесі їх кругообігу; дозволяє здійснювати контроль за витратами, які є складовими собівартості (дані рахунків бухгалтерського обліку узагальнюють суму витрат за дебетом рахунку, не відображаючи собівартості одиниці об'єкту калькулювання в розрізі статей за кредитом).

Для практичної реалізації розроблених теоретичних положень, пов'язаних із забезпеченням формування та використання інформації щодо вартісної оцінки активів у планових та обліково-аналітичних службах, додаткового дослідження потребують принципи калькулювання та вимоги до нього. Вітчизняні та зарубіжні науковці виділяють близько 26 принципів калькулювання, більшість з яких не відповідає сутності поняття “принцип” та ототожнюється з вимогами, процедурами, завданнями. Принципи калькулювання - вихідні положення, які є основою формування та надання інформації щодо вартісної оцінки активів у процесі їх кругообігу з метою прийняття управлінських рішень. Дотримання принципу співставності, що полягає у визначенні єдиної номенклатури статей та складу витрат за кожною статтею калькуляції в системах планування і обліку, забезпечить надання своєчасної та порівнювальної інформації для управління. До принципів калькулювання належить принцип економічності, тобто забезпечення відповідності рівня аналітичності результатів калькулювання потребам управління для уникнення нераціональних витрат. Документальне підтвердження витрат за кожною статтею калькуляції - основна вимога до калькулювання. Під час організації калькулювання на промисловому підприємстві дотримання запропонованих принципів і вимог до формування вартісної оцінки активів, в поєднанні з принципами бухгалтерського обліку, забезпечать точність, достовірність та оперативність використання інформації для прийняття управлінських рішень і контролю за їх виконанням.

2. Організація та методика калькулювання на промислових підприємствах

Здійснено порівняльний аналіз вітчизняних методів обліку витрат та методів калькулювання з системами калькулювання зарубіжних країн, запропоновано моделі організації та формування вартості активів у процесі господарської діяльності.

На основі аналізу та узагальнення можливості й доцільності застосування у практичній діяльності вітчизняних промислових підприємств систем калькулювання зарубіжних країн (абзорпшен-кост, директ-костинг, стандарт-кост, система АВС, JIT-калькулювання, калькулювання за останньою операцією, калькулювання за стадіями “життєвого циклу”, таргет-костинг, калькулювання собівартості на основі руху продукту), виявлено, що вітчизняні методи обліку витрат та методи калькулювання мають переваги у забезпеченні достатнього рівня аналітичності інформації щодо вартості активів та контролю за витратами підприємства.

Законодавчими та нормативними актами України передбачено формування неповної собівартості продукції (робіт, послуг). Разом з тим, для здійснення управління підприємством з урахуванням як стратегічних, так і тактичних його завдань, виникає необхідність формування повної собівартості. Для забезпечення вирішення проблеми найбільш точного віднесення витрат до кожного об'єкту калькулювання, при визначенні повної собівартості, доцільно використовувати поширений у зарубіжній практиці обліку метод “калькулювання на основі діяльності” (система калькулювання АВС).

Вивчення практики обліку витрат і калькулювання на промислових підприємствах свідчить про незабезпеченість оперативності надання інформації управлінському персоналу щодо вартості активів, недостовірність і неповноту результатів калькулювання. У результаті дослідження стану калькулювання на промислових підприємствах Житомирської області дійшли висновку про формальний підхід до складання калькуляції на окремих підприємствах, необхідність формування планової та фактичної вартісної оцінки активів, а також забезпечення аналізу та контролю результатів калькулювання з метою підвищення ефективності господарської діяльності промислового підприємства.

Причинами незадовільного стану калькулювання на підприємствах, діяльність яких досліджено, є недосконалість організації процесу калькулювання; неповнота охоплення витрат під час формування собівартості; невідповідність витрат, віднесених до собівартості об'єкту калькулювання, реальному їх здійсненню.

Ускладнення під час організації калькулювання на промислових підприємствах зумовили необхідність застосування методу моделювання для вирішення наявних проблем. З метою удосконалення організації процесу формування вартісної оцінки активів промислового підприємства розроблено модель організації калькулювання та моделі вибору окремих його елементів. Застосування розроблених моделей дозволить організувати калькулювання на підприємствах різних галузей промисловості, забезпечить достовірне відображення в обліку об'єктів калькулювання у вартісному вираженні та оптимальний взаємозв'язок підсистем планування, обліку, аналізу та контролю.

На багатьох промислових підприємствах не приділяється належної уваги при формуванні та розкритті облікової політики щодо витрат та формування вартісної оцінки, узгодженню методики їх обліку і планування, що негативно впливає на функціонування підприємства в умовах конкурентного середовища. Для забезпечення узгодження функціональних обов'язків працівників економічних служб та документообороту у відділах планування та обліку, здійснення аналізу та надання результатів калькулювання відповідним користувачам запропоновано складати Положення про калькулювання за представленою в дисертації структурою.

Розширення аналітичних можливостей бухгалтерського обліку в умовах використання автоматизованих систем управління зумовлює формування інформації, яка залишається невикористаною користувачами. Відповідно виникає необхідність побудови моделей калькулювання вартості активів, які ґрунтуються на взаємозв'язку та взаємообумовленості обліку витрат, калькулювання та інформаційних потреб управління щодо вартісної оцінки об'єктів калькулювання в процесах придбання, виробництва та реалізації.

У дисертації запропоновано моделі калькулювання первісної вартості придбаних активів для надання інформації управлінському персоналу щодо вартості об'єктів калькулювання в процесі придбання у розрізі статей калькуляції. Використання моделей забезпечує достовірність та повноту включення витрат до первісної вартості; відображення в обліку вартісної оцінки придбаних активів під час використання без попереднього групування витрат та їх розподілу в кінці місяця; можливість прийняття рішень щодо зниження витрат в наступному звітному періоді за рахунок зміни постачальника, вибору інших умов придбання тощо. Розроблено модель калькулювання вартості результатів процесу виробництва, яка адаптована до застосування як позамовного, так і попередільного методів калькулювання та базується на можливості використання методу “калькулювання на основі діяльності”. Модель калькулювання вартості реалізованих активів забезпечує формування та надання інформації внутрішнім користувачам щодо здійснених витрат, пов'язаних з продажем активів підприємства.

Для використання запропонованих моделей калькулювання вартості активів у процесах придбання, виробництва та реалізації в практичній діяльності промислових підприємств передбачено відповідну організацію аналітичного обліку витрат, трансформацію даних бухгалтерського обліку для складання калькуляцій, а також напрями інформаційних потоків щодо використання результатів калькулювання в управлінні.

Для представлення результатів калькулювання управлінському персоналу та використання для відображення в обліку вартісної оцінки активів в процесі їх кругообігу, запропоновані типові форми калькуляції вартості придбаних, виготовлених і реалізованих активів, до яких можуть бути внесені зміни відповідно до специфіки витрат, що здійснюються на окремому промисловому підприємстві.

3. Внутрішньогосподарський контроль та використання комп'ютерних технологій в процесі калькулювання

Присвячений розробці пропозицій з удосконалення системи внутрішньогосподарського контролю калькулювання, а також розробці вимог до комп'ютерних програм підприємства в умовах розширення об'єктів калькулювання.

Вартісна оцінка активів як результат калькулювання залежить від достовірності та правильності включення витрат до її складу і водночас є важливим показником діяльності підприємства, що дозволяє контролювати ефективність його функціонування. Зазначені особливості визначають подвійну роль калькулювання в системі внутрішньогосподарського контролю з позиції: 1) контролю за даними, які формують вартісну оцінку об'єктів калькулювання з метою визначення законності та економічної доцільності здійснюваних витрат (калькулювання - об'єкт контролю); 2) використання результатів калькулювання для внутрішньо-господарського контролю (калькулювання - засіб контролю).

Для забезпечення достовірності вартісної оцінки активів у процесі їх кругообігу розроблено методику внутрішньогосподарського контролю калькулювання вартості результатів процесів господарської діяльності, яка включає визначення джерел інформації, суб'єктів, завдань (зокрема, перевірка обґрунтованості норм витрат; повноти включення витрат до статей калькуляцій; правильності визначення та оцінки втрат від браку, простоїв, розподілу непрямих витрат; правильності віднесення витрат до собівартості об'єкту калькулювання, що зумовили їх виникнення; обґрунтованості включення до собівартості окремих видів витрат), методичних прийомів перевірки результатів калькулювання, форм робочих документів внутрішнього контролера для виявлення недоліків і фактів невідповідності реальних даних даним калькуляцій.

У свою чергу, достовірні калькуляції використовуються у внутрішньогосподарському контролі як засіб контролю за процесами господарської діяльності підприємства для виявлення недоліків під час їх здійснення, оперативного усунення та попередження їх виникнення в майбутньому, сприяння виявленню та мобілізації невикористаних резервів щодо оптимізації витрат у поточному та наступних звітних періодах.

На підставі проведених досліджень визначено завдання внутрішньогосподарського контролю, для вирішення яких застосовуються планові та фактичні калькуляції вартісної оцінки активів, зокрема, з метою попередження здійснення зайвих витрат та економічно недоцільних операцій; попередження порушень та зловживань у процесі витрачання ресурсів; виявлення причин та умов, які заважають здійсненню господарських процесів з мінімальними витратами; своєчасного виявлення відхилень у господарській діяльності підприємства; застосування заходів щодо усунення причин відхилень та помилок у здійсненні господарських процесів; виявлення резервів зниження собівартості та відповідно підвищення ефективності діяльності підприємства в майбутньому.

Поточний контроль, який здійснюється із застосуванням планових (нормативних) калькуляцій, сприяє своєчасному виявленню негативних відхилень у виконанні планів, аналізу їх причини та застосуванню заходів щодо їх усунення. Планові (нормативні) калькуляції у поєднанні зі звітними забезпечують повноту та комплексність наступного контролю за вартісною оцінкою результатів господарських процесів та в цілому діяльності промислових підприємств.

Кожен вид калькуляції використовується для внутрішньогосподарського контролю процесів господарської діяльності (рис. 4). Зокрема, калькуляція первісної вартості придбаних активів застосовується для поточного контролю за формуванням собівартості результатів процесів виробництва та реалізації, в яких використовуються придбані активи. Калькуляція собівартості результатів процесу виробництва є засобом поточного контролю формування вартості реалізованих активів.

Внесені пропозиції з удосконалення калькулювання на промислових підприємствах і розширення об'єктів калькулювання, підвищуючи достовірність та аналітичність одержаних результатів, одночасно призводять до збільшення трудомісткості облікових процедур. Відповідно, практична їх реалізація в повному обсязі можлива в умовах використання сучасних комп'ютерних технологій.

У дисертації обґрунтована необхідність застосування комп'ютерних технологій, які забезпечують можливість використання калькулювання в плануванні, обліку, а також для аналізу його результатів в процесах придбання, виробництва та реалізації. Взаємодія підсистем економічної інформації в комп'ютерній системі повинна здійснюватися на підставі: взаємного використання інформації, спільності первинних та результатних носіїв інформації, єдності систем кодування та результативних показників, інтегрованої обробки даних.

За результатами оцінки можливостей комп'ютерних програм щодо реалізації запропонованих в дисертації положень визначено, що на ринку комп'ютерних технологій відсутні програми, які забезпечують формування калькуляцій в процесі придбання та застосування методу “калькулювання на основі діяльності” при обчисленні повної собівартості.

На промислових підприємствах Житомирської області для автоматизації обліку використовується переважно програма “1С: Бухгалтерия 7.7”, яка не забезпечує здійснення калькулювання вартості результатів процесів придбання, виробництва та реалізації в системах планування, обліку та аналізу. Для відповідності програми вказаним пропозиціям розроблено систему взаємозв'язків даних на вході та результатів калькулювання на виході в процесі обробки інформації в комп'ютерному середовищі, що передбачає використання моделей калькулювання вартості активів.

Пропозиції щодо організації та методики внутрішньогосподарського контролю калькулювання та удосконалення комп'ютерних програм забезпечують достовірність і оперативність формування та використання результатів калькулювання.

Висновки

1. Ринкові умови господарювання вимагають переосмислення теоретичних та методичних підходів до управління підприємством, в тому числі до бухгалтерського обліку та калькулювання зокрема, з позиції забезпечення потреб управління необхідною інформацією.

2. Узагальнення та систематизація поглядів щодо сутності термінів “калькуляція” та “калькулювання” дозволило виявити причини їх ототожнення та дійти висновку, що калькулювання - це процес узагальнення і обробки задокументованих даних про витрати, пов'язані з придбанням, виробництвом та реалізацією, для вартісної оцінки активів з метою ефективного управління ними. Калькуляція - форма внутрішнього документу, в якому проводиться калькулювання і подаються його результати.

3. Класифікацію калькуляцій доцільно проводити за наступними ознаками: результатом калькулювання (калькуляція собівартості придбаних активів, калькуляція собівартості виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), калькуляція собівартості реалізованих активів) та призначенням (планова, нормативна, звітна калькуляції). Виділення саме цих ознак класифікацій є теоретично обґрунтованим і забезпечує можливість використання розробленої класифікації калькуляцій в практичній діяльності промислових підприємств.

4. Формування та використання собівартості як результату калькулювання у системах планування, обліку, аналізу та контролі спричиняє необхідність узгодження функціональних обов'язків працівників, документообороту, статей калькуляцій в підсистемах економічної інформації, що забезпечить можливість отримання максимум необхідної інформації в найбільш прийнятному вигляді для сприйняття суб'єктом управління з мінімуму первинно зареєстрованих даних.

5. Для надання управлінському персоналу достовірної та аналітичної інформації про результати діяльності кожного підрозділу підприємства в результаті критичного аналізу переліку об'єктів калькулювання, пов'язаних лише з процесом виробництва, визначено необхідність їх доповнення об'єктами в процесах придбання та реалізації.

6. Вітчизняні методи обліку витрат та методи калькулювання мають переваги у забезпеченні достатнього рівня аналітичності інформації щодо вартості активів та контролю за витратами підприємства перед системами калькування зарубіжних країн. Однак для удосконалення калькулювання повної собівартості та уникнення похибок під час розподілу непрямих і накладних витрат доцільним є застосовування поширеного у зарубіжній практиці методу “калькулювання на основі діяльності”.

7. Організація обліку витрат та калькулювання на промислових підприємствах, діяльність яких була досліджена, не відповідає вимогам оперативності, достовірності та аналітичності формування і надання результатів калькулювання управлінському персоналу.

Вивчення практики калькулювання підприємств харчової та легкої промисловості в Житомирській області дозволило узагальнити та систематизувати основні елементи організації та здійснення калькулювання, на базі яких розроблено модель організації калькулювання та моделі вибору окремих елементів організації калькулювання. Застосування розроблених моделей дозволить забезпечити достовірність формування та оперативність надання інформації щодо вартісної оцінки активів підприємства управлінському персоналу.

8. Запропоновано моделі калькулювання вартості придбаних, виготовлених і реалізованих активів, які дозволяють надавати інформацію внутрішнім користувачам про склад і величину понесених витрат. Моделі формування вартості активів ґрунтуються на взаємозв'язку та взаємообумовленості обліку витрат і калькулювання та інформаційних потреб управління щодо вартісної оцінки об'єктів калькулювання. З урахуванням потреб управління та розроблених моделей калькулювання сформовано типові форми калькуляції вартості придбаних, виготовлених і реалізованих активів.

9. Методика внутрішньогосподарського контролю результатів калькулювання, особливо вартісної оцінки придбаних та реалізованих активів є недостатньо дослідженою та обґрунтованою.

У внутрішньогосподарському контролі калькулювання розглядається з позицій, по-перше, об'єкту контролю - для забезпечення достовірності результатів калькулювання, по-друге, засобу контролю - використання калькуляцій для контролю діяльності підприємства. Запропоновано здійснювати контроль калькулювання за розробленою методикою, в якій виділено джерела інформації, суб'єкти та методичні прийоми перевірки достовірності результатів калькулювання, завдання, форми робочих документів внутрішнього контролера. Дана методика сприятиме упорядкуванню і ефективному здійсненню господарської діяльності підприємства шляхом своєчасного виявлення недоліків і помилок у здійсненні діяльності та забезпечення оперативного усунення причин їх виникнення.

10. На ринку комп'ютерних технологій відсутні програми, які дозволяють формувати калькуляції в процесі придбання; переважно незабезпеченою в програмах, що використовуються на промислових підприємствах, залишається можливість формування повної собівартості із застосуванням методу “калькулювання на основі діяльності”. Для відповідності комп'ютерних програм розробленим пропозиціям щодо удосконалення організації і методики калькулювання, сформовано систему взаємозв'язків даних на вході та результатів калькулювання на виході процесу обробки інформації в комп'ютерному середовищі.

Література

1. Бойко С.В. Генезис калькуляції // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. - 2001. - № 17. - С. 22-27 (0,56 друк. арк.).

2. Бойко С.В. Виробничий облік, калькуляційна бухгалтерія чи управлінський облік? // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. - 2002. - № 21. - С. 36-42 (0,66 друк. арк.).

3. Бойко С.В. Принципи бухгалтерського обліку та принципи калькулювання // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. - 2003. - № 4(26) - С. 45-51 (0,66 друк. арк.).

4. Мазуркевич Н.В., Бойко С.В. Об'єкти обліку витрат та калькуляційні об'єкти: проблеми класифікації та вибору // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. - 2001. - № 16. - С. 71-76 (0,54 друк. арк., з них особисто автора - 0,27 друк. арк.).

5. Мазуркевич Н.В., Бойко С.В. Проблеми дефініцій калькуляції та калькулювання // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. - 2001. - № 18. - С. 58-64 (0,63 друк. арк., з них особисто автора - 0,31 друк. арк.).

6. Мазуркевич Н.В., Бойко С.В. Класифікація калькуляцій: новий погляд // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. - 2002.- № 20. - С. 157-165 (0,84 друк. арк., з них особисто автора - 0,42 друк. арк.).

7. Олійник О.В., Бойко С.В. Проблеми співвідношення і класифікації “методів обліку витрат” і “методів калькулювання” // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. - 2003. - № 3(25) - С. 158-168 (0,97 друк. арк., з них особисто автора - 0,48 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru