Облік виробничих витрат бавовнопрядильних підприємств: методика та організація

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ БАВОВНОПРЯДИЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ: МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ

Спеціальність 08.06.04 - бухгалтерський облік‚ аналіз та аудит

МИРОНЮК ОДАРКА ВАСИЛІВНА

Тернопіль - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі обліку, ревізії і аудиту Тернопільської академії народного господарства Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Мех Ярослав Васильович, Тернопільська академія народного господарства, завідувач кафедри обліку, ревізії і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Валуєв Борис Іванович, Одеський державний економічний університет, завідувач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

кандидат економічних наук, доцент Малюга Наталія Михайлівна, Житомирський державний технологічний університет, завідувач кафедри аналізу і статистики

Провідна установа: Київський національний економічний університет МОН України, кафедра обліку підприємницької діяльності, м.Київ

Захист відбудеться 26.05.2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 в Тернопільській академії народного господарства за адресою: 46004, м.Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства за адресою: 46004, м.Тернопіль, вул. Львівська, 11.

Автореферат розісланий 25.04.2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Б.П. Адамик

АНОТАЦІЯ

Миронюк О.В. Облік виробничих витрат бавовнопрядильних підприємств: методика та організація. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Тернопільська академія народного господарства, м.Тернопіль, 2005

В дисертації розглянуто актуальні питання удосконалення методики і організації обліку витрат і калькулювання собівартості продукції на бавовнопрядильних підприємствах і шляхи їх вирішення в сучасних умовах господарювання.

Розкрито взаємозв'язок понять “витрати” і “собівартість” в системі економічних категорій. Досліджено організаційно-технологічні особливості бавовнопрядильного виробництва та їх вплив на побудову обліку витрат. Визначено класифікаційні ознаки класифікації витрат для потреб управління, що сприяє правильній організації обліку витрат, їх плануванню і нормуванню та прийняттю управлінських рішень щодо покращення роботи підприємства. Досліджено проблеми організації обліку матеріальних, трудових і загальновиробничих витрат бавовнопрядильному виробництві. Обґрунтовано вибір альтернативного методу нарахування амортизації виробничого обладнання та вибір бази розподілу загальновиробничих витрат. Висвітлено питання методики обліку витрат за центрами витрат і сферами відповідальності, а також зведення витрат на виробництво продукції та калькулювання її собівартості.

Ключові слова: витрати, собівартість, матеріальні витрати, витрати на оплату праці, непрямі витрати, загальновиробничі витрати, центри виникнення витрат, центри відповідальності, калькулювання собівартості продукції, переділ, об'єкт обліку.

АНОТАЦИЯ

Миронюк О.В. Учет затрат производства хлопкопрядильных предприятий: методика и организация. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 - бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Тернопольская Академия народного хозяйства, г. Тернополь, 2005.

В диссертации рассматриваются актуальные вопросы совершенствования методики и организации учета затрат и калькулирования себестоимости продукции на хлопкопрядильных предприятиях и пути их решения в современных условиях хозяйствования.

В первом разделе “Теоретические основы построения учета затрат и калькулирования себестоимости продукции” раскрыта качественная взаимосвязь понятий затраты и себестоимость в системе экономических категорий. Определены классификационные признаки затрат для нужд управления, что способствует правильной организации учета затрат, их планированию и нормированию, а также своевременному принятию управленческих решений и улучшению работы предприятия.

Исследованы организационно-технологические особенности хлопкопрядильного производства и их влияние на построение учета затрат.

Во втором разделе “Организация учета производственных затрат хлопкопрядильных производства” исследовано проблемы организации учета материальных, трудовых и общепроизводственных затрат в условиях хлопкопрядильного производства.

Автором предложено для оперативности учета сырья использовать кроме ведомости запуска хлопка и отходов в смесь также карту учета выработки по счетчику. Для организации контроля за отклонениями по заработной плате разработано классификатор и выделено места возникновения затрат и центры ответственности. Обосновано выбор альтернативного метода начисления амортизации и распределения общепроизводственных затрат.

В третьем разделе “Методика формирования себестоимости продукции хлопкопрядильного производства” исследовано методику учета затрат по центрах затрат и центрах ответственности, а также учета затрат на производство продукции и калькулирование себестоимости продукции. При формирование информации о затратах на хлопкопрядильных предприятиях по центрах затрат необходимо использовать элементы нормативного учета, что способствует группированию затрат по причинах и виновниках, а также выделению центров ответственности внутри мест возникновения затрат.

Ключевые слова: затраты, себестоимость, материальные затраты, затраты на оплату труда, косвенные затраты, общепроизводственные затраты, постоянные и сменные затраты, центры возникновения затрат, центры ответственности, калькулирование себестоимости продукции, передел, объект учета.

виробничий трудовий загальновиробничий бавовнопрядильний

ANNOTATION

Myroniuk O.V. Accounting of Production Expenses at Cotton-Spinning Enterprises. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree. Speciality 08.06.04 - Accounting, Analysis and Audit. - Ternopil Academy of National Economy, Ternopil, 2005.

The dissertation is concerned with the vital questions of methods improvement and organization of expenses accounting and calculation of production cost value at cotton-spinning enterprises. The ways of their decision in modern conditions are presented in the work. Some classification features of management needs expenses for proper accounting organization, their planning and perfection to improve enterprises work are determined. The problems of accounting of material, labour and general production expenses at cotton-spinning enterprises are investigated. The alternative method of accounting of production equipment depreciation and choosing of distribution of general production expenses are substantiated. The work also presents the problems of the expenses accounting methodology after expenses centers and liability fields as well as expenses reduction on production and its cost value calculation.

Key words: expenses, cost value, material expenses, expenses for wages, indirect expenses, general production expenses, centers of expenses arising, liability centers, production cost value calculation, repartition, accounting object.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток ринкових відносин вимагає створення нової моделі господарювання, яка передбачає зміну ролі головних факторів виробництва в діяльності підприємств. Одним із напрямів реформування є розробка системи управління витратами вітчизняних підприємств з урахуванням останніх досягнень теорії та практики вітчизняного і світового досвіду. Система управління витратами - це складний процес, який по суті охоплює управління всією діяльністю підприємства, а отже потребує вичерпної, достовірної та оперативної інформації про витрати. Інформаційну функцію в даному випадку виконуватиме облік витрат на виробництво, який є підсистемою інформаційної системи бухгалтерського обліку.

Виконання даної функції обліком витрат стримують різні чинники, серед них застарілі інструктивні та методичні матеріали з організації обліку витрат, недостатня відповідність сучасним вимогам регламентування відображення витрат в існуючій нормативно-правовій базі; відсутність методичних матеріалів з організації контролю; недосконалість первинних документів з обліку виробничих витрат та інші чинники, котрі не сприяють ефективному використанню виробничих ресурсів для всебічного розвитку підприємств і досягненню значно вищих результатів діяльності. У зв'язку з цим, удосконалення методики та організації обліку витрат є важливим завданням для підприємств різних галузей, в тому числі бавовнопрядильних.

Питання методики та організації обліку виробничих витрат в умовах ринку досліджені в наукових працях вітчизняних вчених: О. С. Бородкіна,

Б. І. Валуєва, А. М. Герасимовича, С. Ф. Голова, З. В. Гуцайлюка, Г. Г.Кірейцева, А. М. Кузьмінського, М. В. Кужельного, В. О. Ластовецького, В. Г. Линника, М. С. Пушкара, В. В. Сопка, І. Д. Фаріона, М. Г. Чумаченка та інших; зарубіжних вчених: А. Ф. Аксьоненка, І. А. Басманова,П. С. Безруких, М. А. Вахруша, Х. Германа, К. Друрі, В. Б. Івашкевича, Р. Ентоні, Т. П. Карпова, Є. А. Ліннакса, А. Ш. Маргуліса, С. О. Ніколаєвої, В. Ф. Палія, Дж. Ріса, С. С. Сатубалдіна, С. О. Стукова, В. І. Ткача, Ч.Т. Хорнгрена, А. Яругової та інших.

Разом з тим, слід відзначити, що існуюча методика обліку виробничих витрат на сучасному етапі розвитку ринкових відносин є уніфікованою і не відображає особливостей впливу реальних умов на величину виробничих витрат вітчизняних підприємств, зокрема бавовнопрядильних. Саме тому виникла потреба дослідити організаційні та методичні аспекти обліку виробничих витрат бавовнопрядильних підприємств. А це, в свою чергу визначило вибір теми дисертації, її актуальність, мету та завдання дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних положень, а також вироблення рекомендацій щодо вдосконалення методики та організації обліку витрат та калькулювання собівартості продукції на бавовнопрядильних підприємствах.

Реалізація мети дисертаційної роботи обумовила необхідність вирішення таких завдань:

систематизувати та узагальнити наукові погляди на економічні терміни “витрати”та “собівартість” з метою тлумачення їх змісту як економічних категорій;

визначити основні організаційні й технологічні особливості бавовнопрядильного виробництва, а також дати оцінку їх впливу на методику та організацію обліку витрат на виробництво й калькулювання собівартості продукції з метою вдосконалення оперативності та аналітичності обліку виробничих витрат;

систематизувати та узагальнити ознаки класифікації виробничих витрат як одну із основних передумов чіткої організації обліку витрат на бавовнопрядильних підприємствах в умовах реформування бухгалтерського обліку;

оцінити фактичний стан обліку матеріальних витрат, витрат на оплату праці та обґрунтувати пропозиції для їх удосконалення з метою підвищення аналітичності та оперативності облікових даних;

розглянути порядок організації обліку загальновиробничих витрат, проаналізувати методи розподілу цих витрат і рекомендувати їх для використання бавовнопрядильним підприємствам;

дослідити методику обліку витрат за місцями виникнення та сферами відповідальності з метою їх визначення на бавовнопрядильних підприємствах з урахуванням організаційно-технологічних особливостей виробництва.

Об'єктом дослідження є обліково-аналітичний процес формування витрат та визначення собівартості продукції на підприємствах бавовнопрядильної галузі.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти формування виробничих витрат, організація та методика їх обліку на бавовнопрядильних підприємствах.

Методи дослідження. Для вирішення зазначених завдань в процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи пізнання, принципи системного аналізу, а також такі методи дослідження, як синтез, економіко-математичне моделювання.

Методи теоретичного узагальнення і порівняння використано для розкриття сутності та змісту витрат і собівартості як економічних категорій; спостереження, монографічний, групування - для визначення стану обліку виробничих витрат та калькулювання собівартості продукції.

Теоретичною та методологічною основою дисертації стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів, законодавчі акти, нормативно-правові документи та галузеві методичні рекомендації з питань обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції бавовнопрядильних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в теоретико-методичному обгрунтуванні та вирішенні комплексу питань, пов'язаних з удосконаленням обліку виробничих витрат. В процесі дослідження отримано наступні наукові результати:

отримало подальшого розвитку тлумачення змісту понять “собівартість” та “витрати” як ринкових економічних категорій з урахуванням досвіду і підходів до їх трактування вітчизняних і зарубіжних економістів. Це дозволило трактувати собівартість як вартісне вираження витрат факторів виробництва на окремі види продукції, а витрати як процес зменшення (витрачання) ресурсів, що призводить до зменшення власного капіталу. Такий підхід дав можливість визначити взаємозв'язок названих категорій з іншими економічними категоріями, такими як “вартість”, “ціна”;

систематизовано критерії групування витрат для потреб бухгалтерського обліку за напрямами використання облікової інформації: а) для обліку і калькулювання собівартості продукції; б) для прийняття управлінських рішень; в) для системи контролю та регулювання, що дозволило забезпечити виконання основних завдань обліку виробничих витрат та надати керівництву більш детальну інформацію для прийняття рішень;

визначено організаційні та технологічні особливості бавовнопрядіння, до яких відноситься: гігроскопічність волокон бавовни (здатність поглинати та віддавати вологу); специфіка формування суміші бавовни для для виробництва певного тексу (номеру) пряжі; наявність кількох переходів переробки, що в сукупності становлять переділ. Дано оцінку їх впливу на організацію і методику обліку виробничих витрат, що дозволило запропонувати до використання параметричний метод розрахунку відхилень у процесі переробки сировини та відходів;

удосконалено форми первинних документів з внутрішньогосподарського обліку витрат сировини та розрахунку її втрат в бавовнопрядінні на всьому відрізку технологічного процесу, зокрема у відомості запуску бавовни та відходів у суміш передбачено додаткові графи, а саме 1)прийнято холстів нормальних де вказано кількість і вагу (кг); 2) брак (кг), що дозволило ліквідувати ведення журналу приймання холстів, а також посилити контроль за рухом бавовни та відходів у виробництві на початковй стадії їх переробки ;

удосконалено методику розподілу загальновиробничих витрат бавовнопрядильних підприємств, що передбачає застосування кошторисних ставок розподілу, базою для розрахунку яких є відпрацьовані веретено-години, що дозволяє забезпечити достовірність і точність облікових даних та враховує організаційно-технологічні особливості;

визначено та обґрунтувано схеми обліку витрат за центрами їх виникнення (тіпальний цех, чесальний цех, стрічково-рівничний цех, прядильний цех) і сферами відповідальності (начальник цеху, майстер зміни, помічник майстра, працівник лабораторії), що дозволяє оперативно впливати на формування виробничих витрат бавовнопрядильних підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільської академії народного господарства “Дослідження процесів виробництва, реалізації та пошуку резервів ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств легкої промисловості” (державний реєстраційний номер 0101U005697) і Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Проблеми обліку, аналізу господарської діяльності і аудиту в системі ринкових відносин (номер державної реєстрації 0102U005303).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці і обґрунтуванні пропозицій, спрямованих на підвищення інформативності, аналітичності облікових даних та рекомендацій щодо вдосконалення методики й організації обліку витрат і калькулювання собівартості продукції в досліджуваній галузі економіки.

Окремі рекомендації, представлені у дисертації, зокрема щодо організації документального оформлення запуску сировини та відходів у виробництво, обліку втрат від простоїв, використання взаємов'язку обліку виробітку з обліком роботи обладнання впроваджено в практику підприємств легкої промисловості Чернівецької області (довідка № 08/513 від 23.04.2004р.), АТЗТ “Восход” (довідка № 01/393 від 19.04.2004 р.).

Результати дослідження знайшли застосування в навчальному процесі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича при викладанні дисципліни “Управлінський облік” (довідка 12а /10 від 26.04.2004р.).

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є цілісним, завершеним, самостійним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що знайшли своє відображення в роботі, виконані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися у доповідях і були схвалені на: міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиційна діяльність в Україні: Проблеми розвитку та регулювання” (м. Чернівці, 1997р.); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (м. Чернівці, 1999р.); міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (м. Чернівці, 2000р.); міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційні фактори ресурсно-екологічної безпеки Карпатського регіону” (м. Чернівці, 2001р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України” (м. Чернівці, 2003р.); міжнародній науково-практичній конференції “Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі” (м. Львів, 2004р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць (наукові статті, тези доповідей) загальним обсягом 5,35 друк. арк. У фахових виданнях опубліковано 6 статей загальним обсягом 2,63 друк.арк.

Структура роботи: Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків,списку використаних джерел і додатків.

Робота викладена на 190 сторінках комп'ютерного тексту, з яких 164 сторінки -основний текст. Містить 21 таблицю, 16 рисунків, 10 додатків. Список використаних джерел містить 213 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі дисертаційної роботи - “Теоретичні основи побудови обліку витрат і калькулювання собівартості продукції” досліджено витрати та собівартість як економічні категорії; розглянуто класифікації витрат та їх особливості у вітчизняній та зарубіжній практиці; розкрито організаційно-технологічні особливості бавовнопрядильного виробництва та дано оцінку їх впливу на побудову обліку витрат.

В системі управління одним із важливих питань є правильне розуміння сутності економічних категорій “собівартість” та “витрати”. Аналіз різних точок зору щодо тлумачення сутності та змісту цих понять свідчить про наявність різних підходів до розуміння економічних процесів загалом і виробництва зокрема. Витрати співвідносяться з процесом виробництва взагалі, тобто незалежно від його завершеності, а тому під терміном “витрати” слід розуміти процес витрачання ресурсів при виготовленні продукції.

Собівартість характеризує рівень витрат на виробництво, тобто собівартість є вартісним вираженням витрат ресурсів у процесі виробництва продукції, відшкодування яких є необхідною умовою простого відтворення.

Собівартість продукції складається з витрат, різнорідних за своїм складом, економічним призначенням, участю у виготовленні продукції, що в свою чергу вимагає їх чіткого групування.

Економічно обґрунтована класифікація виробничих витрат є основою організації обліку виробничих витрат та калькулювання собівартості продукції. Проведений аналіз сучасних класифікацій витрат дозволив систематизувати критерії класифікації виробничих витрат та зауважити, що схема класифікації витрат залежить від призначення одержаної інформації: для обліку і калькулювання собівартості продукції; прийняття управлінських рішень; контролю та регулювання.

Методика та організація обліку витрат й калькулювання собівартості продукції насамперед залежать від організаційно-технологічних особливостей галузі. В процесі аналізу наукової літератури та дослідження бавовнопрядильного виробництва встановлено, що на побудову обліку виробничих витрат найбільше впливають такі чинники: особливості сировини, порядок формування суміші бавовни для виробництва пряжі конкретного номера, техніка, організація виробничого процесу.

Специфіка бавовнопрядильного виробництва в значною мірою зумовлена властивостями сировини, що піддається обробці, а ефективність використання визначається виходом пряжі. Величина цього показника залежить від властивостей бавовни, зокрема здатності поглинати і втрачати вологу, яка прямо впливає на вагу сировини, а також на її фізичні та хімічні властивості, що і визначає порядок обліку надходження та витрачання бавовни і відходів виробництва, а це значить, що облік руху бавовни необхідно здійснювати за фізичною та кондиційною вагою.

Надходження сировини на бавовнопрядильні підприємства партіями зумовлює використання ними партійного обліку витрачання сировини. Це дає змогу під час технологічного процесу визначити причини відхилення від норм і своєчасно їх усунути та має важливе значення при застосуванні елементів нормативного обліку матеріальних, трудових та інших витрат. Здійснюючи облік відхилень з використання сировини та встановлюючи їх причини, необхідно врахувати, що відхилення можуть виникати внаслідок зміни складу суміші волокон (якість суміші залежить від властивостей бавовняних волокон) .

Важливим фактором, що прямо впливає на методику ведення обліку витрат на бавовнопрядильних підприємствах, є наявність кількох переходів обробки сировини (сотрувально-тіпальний, чесальний, стрічково-рівничний, прядильний), на кожному з яких виконують певні операції, в результаті чого отримують напівфабрикат для наступного переходу, продуктом останнього переходу є пряжа (рис.1.). Як наслідок в обліку існує два планово-облікові переходи: підготовчий відділ ( сортувально-тіпальний технологічний перехід) та прядильний, приймально-пакувальний відділ (всі інші технологічні переходи).

У другому розділі дисертаційної роботи - “Організація обліку виробничих витрат бавовнопрядильного виробництва” - досліджено організацію обліку матеріальних витрат, витрат на оплату праці, загальновиробничих витрат на бавовнопрядильних підприємствах, дано критичну оцінку його сучасного стану на підприємствах та визначено напрями вдосконалення.

У бавовнопрядильному виробництві матеріальні витрати становлять значну питому вагу в складі всіх витрат (близько 55 %). Це свідчить про важливість обліку надходження, приймання та використання сировини і матеріалів у виробництві. Дослідження стану обліку матеріальних витрат на бавовнопрядильних підприємствах дає підстави вважати, що існуюча практика організації обліку цих витрат потребує удосконалення.

В процесі вивчення та аналізу документів з обліку руху сировини (бавовни) автором удосконалено діючу форму Відомості запуску бавовни і відходів у суміш за кожною сумішшю. Використання такої відомості дає можливість поєднати в одному реєстрі інформацію не лише про кількість запущеної у виробництво сировини та отриманий напівфабрикат за кожною сумішшю після першого переходу обробки, а й посилює дієвість контролю за виробничим споживанням сировини та усуває дублювання облікових документів.

Для одержання оперативної інформації про витрачання сировини і відходів у виробництві, доцільно використовувати, крім удосконаленої відомості запуску бавовни і відходів у суміш, ще й машинні карти виробітку за даними лічильника, що дасть змогу отримати інформацію про виробничу зміну і прізвище робітника, відповідального за конкретну суміш, а також про кількість переробленої суміші в натуральному та процентному вираженні.

Беручи до уваги сучасні умови господарювання та досягнення науки, автор вважає за доцільне за умов автоматизації розрахунок відхилень з використання сировини та відходів здійснювати параметричним методом.

Параметри матеріальних нормативів утворення відходів на одиницю готової продукції розміщуються в матриці матеріальних витрат. У лінійному записі вона матиме такий вигляд:

M=(md_j ); d=1, n; j=1, m

У стрічках матриці (d) - відображено матеріальні витрати (сировини) на виготовлення пряжі певного текса (номера), в стовпцях ( j ) - текс пряжі. Елементи матриці m_dj - нормативи втрат Z-го матеріалу на виготовлення одиниці продукції в натуральному вираженні.

Така методика розрахунку відхилень здійснюється в натуральному і грошовому вираженні шляхом зіставлення кількості фактично одержаних відходів за кодами матеріалу на певну дату з нормативними і плановими показниками за конкретними видами сировини.

Особливу увагу обліковці приділяють обліку трудових витрат. Бавовнопрядильне виробництво не є винятком. В результаті дослідження питань організації обліку трудових витрат на бавовнопрядильних підприємствах з метою організації контролю за відхиленнями по заробітній платі розроблений класифікатор причин і винуватців та визначено місця виникнення витрат і центри відповідальності. Це сприятиме активному реагуванню на процеси , що відбуваються.

Дослідження існуючої методики побудови та практики організації обліку витрат у бавовнопрядильному виробництві дало змогу визначити шляхи підвищення його ефективності, зокрема враховано, що до складу виробничої собівартості згідно з П(С)БО 16 “Витрати” включаються лише загальновиробничі витрати, які складаються із витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальновиробничих (цехових) витрат. Основною проблемою обліку згаданих витрат є спосіб їх віднесення на собівартість конкретних виробів, тобто їх розподіл з урахуванням прийнятої підприємством потужності. Умови, що склалися на сучасному етапі в галузі, ускладнюють визначення бавовнопрядильним підприємством нормальної потужності, тому з метою забезпечення єдності показників плану (кошторису) й аналітичного обліку цих витрат, дисертантом проведене їх розмежування на постійні і змінні за кожною статтею загальновиробничих витрат з урахуванням радикальних змін та особливостей бавовнопрядильного виробництва. Разом з цим стосовно бавовнопрядильних підприємств також встановлено, що за базу розподілу витрат на утримання й експлуатацію обладнання та загальновиробничих витрат доцільно використовувати кошторисні ставки, розраховані на підставі даних про кількість відпрацьованих веретено-годин за кожним номером пряжі.

Однією із проблем обліку роботи обладнання на бавовнопрядильних підприємствах є облік втрат від простоїв, через які часто виникають відхилення за заробітною платою, паливом, енергією і загальновиробничими витратами. На практиці, відповідно до інструкції з первинного обліку прядильного виробництва такий облік ведеться стосовно обладнання останнього переходу (прядильних машинах) в Журналі обліку використання обладнання у веретено-годинах.

Під час розрахунку втрат від простоїв на досліджуваних підприємствах береться до уваги лише заробітна плата, нарахована за час простою працівникам, що обслуговують машини, залишкова частина витрат вуалюється у відповідних статтях калькуляції. У цьому зв'язку з метою посилення контролю за ефективним використанням обладнання дисертант вважає виділити окремою статтею “Втрати від простоїв” і здійснювати облік за такими калькуляційними статтями: основна і додаткова заробітна плата робітників виробництва; відрахування на соціальне страхування; витрати на утримання і експлуатацію обладнання.

У третьому розділі “Методика формування собівартості бавовнопрядильного виробництва” розглянуто методику обліку витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності, а також порядок узагальнення даних обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції бавовнопрядильних підприємств з метою застосування їх на практиці та посилення контролю за рівнем собівартості.

Аналіз різних тлумачень змісту понять “місце виникнення витрат” і “центр відповідальності” свідчить , що всі витрати виробництва за їх відповідної локалізації є витратами конкретних центрів, і у кожному випадку вони формуються під впливом осіб, у компетенції яких знаходяться окремі види діяльності та пов'язані з ними витрати ресурсів.

Вивчення особливостей організації, технології та обліку на бавовнопрядильних підприємствах дає підстави вважати, що групування витрат за центрами витрат забезпечує: однорідність витрат за їх видами і змістом; зіставлення витрат з показниками використання обладнання; правильне віднесення витрат на конкретні вироби, а це значить, що створюються умови для підвищення точності калькулювання собівартості продукції.

У виробничій сфері деталізація обліку витрат за місцями і центрами залежить від багатьох чинників, головними з яких є виробнича структура, організаційно-технологічні особливості процесу виробництва, рівень технічної забезпеченості.

Це свідчить, що облік за місцями виникнення та центрами відповідальності є складовою загальної системи обліку і калькулювання собівартості. Він забезпечує достовірність даних обліку виробничих витрат, їх взаємозв'язок і групування за статтями калькуляції, елементами і видами продукції (рис.2).

У методологічному відношенні групування витрат за місцями виникнення і центрами відповідальності забезпечує:

- однорідність витрат за їх економічним змістом і функціональним призначенням;

- правильне віднесення витрат на конкретні вироби і види робіт відповідно до технології їх виробництва;

- зіставлення врахованих витрат з показниками використання техніки, що знаходиться в експлуатації.

Організація обліку витрат за центрами витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності на бавовнопрядильних підприємствах сприяє використанню системи нормативного обліку, що дає змогу групувати витрати з виокремленням причин та визначення винних, тобто витрати групуються за центрами відповідальності у місцях виникнення та виявляються додаткові відхилення від нормативів, викликаних зміною технологічного режиму та в організації виробництва і праці.

Завершальною стадією виробничого обліку є зведений облік витрат на виробництво, методика якого залежить від особливостей галузі, виробничої структури управління, внутрішньовиробничої організаційної структури складності виготовлення продукції. На підприємствах бавовнопрядильної галузі використовується попередільний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції з об'єктами обліку і калькулювання. Визначаючи об'єкти обліку та ступінь деталізації витрат на виробництво для бавовнопрядильних підприємств небхідно орієнтуватися не лише на технологічні переходи, а й на організаційну структуру підприємства, а також технічні можливості техніки. Тому беручи до уваги вказані чинники, об'єктами обліку витрат галузі є витрати на виготовлення пряжі, об'єктом калькулювання виступає пряжа відповідних номерів, відповідно калькуляційною одиницею є 100 кг пряжі.

Зведений облік витрат на досліджуваних бавовнопрядильних підприємствах ведеться на підставі напівфабрикатного варіанту, тобто розраховується собівартість готової пряжі, яка в подальшому передається на ткацький переділ.

Ефективність розроблених в дисертації пропозицій стосовно вдосконалення методики і організації обліку витрат і калькулювання собівартості продукції на бавовнопрядильних підприємствах полягає у створенні єдиної інформаційної системи з формування собівартості продукції для окремих рівнів управління. Їх впровадження на виробництві значно спрощує виробничий облік, зменшує його працемісткість, збільшує аналітичність і достовірність калькуляційних розрахунків.

У зв'язку з цим в роботі частково приділено увагу питанням організації управлінського обліку, дослідження якого дають підстави стверджувати, що хоч управлінський облік на вітчизняних підприємствах існував завжди , але він не мав офіційного статусу (як за кордоном), а отже недостатньо уваги приділялось його аналітичності. Тому не було змоги відображати в бухгалтерських регістрах господарські процеси у обсязі, який потрібен для проведення якісного аналізу й оперативно використовувати одержану інформацію для прийняття управлінських рішень.

Організація на бавовнопрядильних підприємствах управлінського обліку сприятиме розвитку обліку у двох напрямках:

- вдосконалення методики обліку і калькулювання собівартості пряжі;

- вдосконалення методики прийняття управлінських рішень, уміння коректувати їх у залежності від змін ринкової кон'юнктури та інших зовнішніх факторів.

Перший підхід зорієнтований на виробництво, другий на ринок, що забезпечить у кожному звітному періоді контроль за впливом обсягу готової продукції на витрати і результати від реалізації.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми з удосконалення організації та методики обліку виробничих витрат на бавовнопрядильних підприємствах.

На підставі проведеного дисертаційного дослідження теоретичних засад обліку виробничих витрат та практичного аспекту даного питання автор дійшов до наступних висновків:

1. В ринковому середовищі значно підвищується роль витрат та собівартості як економічних категорій, скільки завищені витрати виробництва і, відповідно, собівартість є фактором, який знижує конкурентоспроможність продукції та гальмує вихід її виробників у ринковий простір. Узагальнення теоретичних і практичних підходів до тлумачення економічних категорій “витрати” та “собівартість” дає можливість трактувати собівартість як вартісне вираження витрат факторів виробництва на окремі види продукції. Під витратами слід розуміти процес зменшення (витрачання) ресурсів у виробництві.

2. Оцінка впливу на організацію обліку виробничих витрат організаційно-технологічних особливостей виробництва пряжі, дає можливість стверджувати, що властивість сировини (бавовни) визначає порядок приймання та обліку руху бавовни в ході її переробки. Облік надходження сировини і її витрачання слід вести в двох вимірах - кондиційній і фізичній вазі.

В результаті дослідження послідовності виконання технологічних операцій з обробки бавовни за кожним із чотирьох переходів встановлено, що облік виробничих витрат здійснюється за двома планово-обліковими переходами.

3. Важливою передумовою удосконалення методики та організації обліку витрат і калькулювання собівартості продукції є застосування в практичній діяльності економічно обгрунтованої класифікації витрат, яка повинна відповідати певним вимогам, основними з яких є: орієнтація на досягнення визначеної мети, вирішення конкретних завдань. Систематизація критеріїв групування витрат відповідно до груп користувачів, свідчить, що класифікаця витрат є ефективним іструментом управління, за допомогою якого підвищується достовірність даних для прийняття обгрунтованих управлінських рішень.

4. Значна питома вага сировини та матеріалів у собівартості продукції обумовлює необхідність вдосконалення методики та організації їх обліку.

Використання удосконаленої відомості запуску бавовни та відходів у поєднанні з машинною картою обліку виробітку за даними лічильника буде сприяти посиленню дієвості контролю за використанням сировини у складі суміші в процесі її переробки за кожним переходом.

Для організації обліку руху сировини і напівфабрикатів за кожним переходом, необхідно: чітко встановити межу між відпуском сировини зі складу в цех і її запуском у виробництво; залежно від рецепту суміші визначити величину відходів і напівфабрикатів за кожним переходом. Відповідно це сприятиме застосуванню в бавовнопрядильному виробництві нормативного методу обліку витрат.

5. Одним із напрямів удосконалення обліку матеріальних витрат є застосування методів автоматизованої обробки даних, зокрема з урахуванням технологічних особливостей запропоновано використовувати параметричний метод розрахунку відхилень при переробці бавовни та відходів.

6. В процесі дослідження чинної системи обліку виробітку та витрат на оплату праці на бавовнопрядильних підприємствах доведено, що для посилення контрольних функцій обліку слід використовувати розроблений класифікатор причин відхилень від норм витрат заробітної плати, який повною мірою відображає особливості технології виробництва, дає можливість згрупувати відхилення в розрізі цехів і отримувати оперативну інформацію про їх величину та є важливою передумовою для ведення обліку цих витрат за місцями виникнення й сферами відповідальності.

7. Для чіткої організації обліку використання прядильного обладнання за часом необхідно використовувати інформацію журналу обліку використання обладнання в поєднанні з даними карти обліку виробітку і заробітної плати, яка використовується для нарахування заробітної плати за час простою за всіма технологічними переходами.

Для підвищення достовірності величини загальновиробничих витрат доцільно виділити із їх складу статтю “Втрати від простоїв” і облік здійснювати в розрізі таких статей: основна і додаткова заробітна плата робітників виробництва, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання та експлуатацію устаткування.

8. З метою оперативного впливу на величину витрат на рівні цехів (переходів) виникає необхідність групування їх за місцями витрат і сферами відповідальності, формування яких здійснюється залежно від рівня управління: підприємство, цех, відділ, служба. Відповідно сфери відповідальності слід формувати із працівників служб різних рівнів, що сприяє посиленню контролю за величиною витрат за кожним визначеним місцем витрат.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Миронюк О.В. Деякі питання обліку витрат у період реструктуризації економіки // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 54. Економіка.- Чернівці: ЧДУ, 1999. - С.84-87, 0.56 д.а.

2. Миронюк О.В. Питання обліку і контролю матеріальних витрат на підприємствах бавовнопрядильної галузі // Проблеми обліку і аналізу в забезпеченні аграрних перетворень. Збірник наукових праць кафедри обліку і аудиту. За ред. П.Т.Саблука. -К.: ІАЕ УААН, 2001. - С.80-88, 0,6 д.а.

3. Миронюк О.В. Управлінський облік у системі управління витратами // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду. - Випуск ІІІ. Чернівці, 2001. - С. 349-353, 0,3 д.а.

4. Миронюк О.В. Облік витрат за місцями формування і сферами відповідальності // Вісник ТАНГ. - 2001. - Випуск 17. - С.92-95, 0,37 д.а.

5. Миронюк О.В. Непрямі витрати і їх місце в складі собівартості продукції //Науковий вісник КНТЕУ ЧТЕІ. Дослідження соціально економічних проблем перехідного періоду. Випуск ІУ. Чернівці, 2001. - С.236-242, 0,4 д.а.

6. Миронюк О.В. Облік витрат на оплату праці // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Випуск ІУ. Чернівці. 2004. - С.349-353, 0,4 д.а.

7. В інших виданнях:

8. Миронюк О.В. Нормативний облік - основа раціонального використання матеріальних ресурсів // Наукові записки “Матеріальні ресурси регіону: наявність, облік і аналіз використання”. - Чернівці: ЧДУ, 1994. - С.35-37, 0,2 д.а.

9. Миронюк О.В. Сировинна база текстильної промисловості. // Наукові записки “Матеріальні ресурси регіону: наявність, облік і аналіз використання”. - Чернівці: ЧДУ, 1994 . - С.10-12 , 0,2 д.а.

10. Миронюк О.В. Класифікація затрат і її значення в сучасних умовах господарювання // Наукові записки , присвячені 120 річчю ЧДУ і 20 річчю кафедри обліку. - Чернівці, 1995. - С.46-50, 0,37 д.а.

11. Миронюк О.В. Калькуляція собівартості продукції в минулому - основа сучасної // Наукові записки, присвячені 500-річчю виходу в світ “Трактату про рахунки й записи” Луки Пачолі. - Чернівці, 1995. - С.25-27, 0,2 д.а.

12. Миронюк О.В. Вдосконалення обліку витрат в умовах ринку // Наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції “Інвестиційна діяльність в Україні: Проблеми розвитку та регулювання” Частина 2. -Чернівці, 1997. - С.143-145, 0,2 д.а.

13. Миронюк О.В. Проблеми обліку витрат по місцях формування і сферах відповідальності // Тези міжнародної науково-практичної конференції “Реструктуризація економіки та інвестиційна діяльність в Україні”. - Чернівці, 1998.- 0,2 д.а.

14. Миронюк О.В. Значення оперативного обліку витрат в сучасних умовах господарювання // Тези Х міжнародної науково-практичної конференції. Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура. Том ІІІ. - Чернівці: “Рута”, 1999. - С. 50-52, 0,2 д.а.

15. Миронюк О.В. Стратегія діяльності підприємства і облік витрат на виробництво в умовах ринку // Матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції ”Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації”. Том ІІ. - Чернівці: МП “Юніверс Лтд”, 2000 . - С. 352-354, 0,2 д.а.

16. Миронюк О.В. Організація оперативного обліку і контролю - основа економії матеріальних ресурсів // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Інноваційні фактори ресурсно-екологічної безпеки Карпатського регіону”. - Чернівці: “Рута”, 2001. - С.77-79, 0,2 д.а.

17. Миронюк О.В. Місце технології в системі обліку витрат // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 15-16 квітня 2003 року . - Чернівці: АНТ Лтд, 2003. - Вип.1. - С.378-381, 0,25 д.а.

18. Миронюк О.В. Облік витрат у системі управлінського обліку. // “Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі”: Міжнародна науково-практична конференція - Львів: ПП “Компакт - ЛВ”, 2004.- С.233 - 236, 0,5 д.а.

Размещено на Allbest.ru

...