Система фінансово-економічного контролю в Україні

Доведено, що розробка стандартів внутрішньогосподарського контролю роботи підприємств у межах єдиної стандартизації контрольної діяльності - це перспективний напрям удосконалення концептуальних засад внутрішнього контролю в Україні.

Виявлено особливості методики внутрішньогосподарського ризик-орієнтованого контролю. Виокремлено та досліджено суть п'яти основних її складових: контрольного середовища, виявлення й оцінки ризиків, контрольних процедур, інформаційного середовища, моніторингу.

Контрольне середовище характеризує загальне ставлення, поінформованість і практичні дії керівництва, спрямовані на встановлення, підтримку і розвиток системи внутрішньогосподарського контролю роботи підприємства. Функціонування середовище поєднує принципи управління підприємством, його організаційної структури, розподіл відповідальності і повноважень, кадрову політику і практику, підготовку бухгалтерської звітності та внутрішньої - для управління, узгодження з вимогами чинного законодавства і зовнішніх регулювальних органів.

Визначено особливості другої складової - виявлення й оцінювання ризиків, що полягають в окремій оцінці бізнес-ризиків підприємства, ризику проведення внутрішнього контролю та ризику його періодичності.

За дослідження виокремлено сім груп контрольних процедур третьої складової даної методики за ознакою їх спрямованості та змістовності: оцінка рівня відповідальності, контроль доступу до інформації, моніторинг, контроль документування фінансово-господарських операції, проведення постійного навчання, контроль розподілу обов'язків співробітників, здійснення органолептичних процедур.

Застосовано системний підхід до визначення четвертої складової методики - елементів інформаційного середовища внутрішнього контролю як можливої сукупності даних, яку використовує контролер у процесі перевірки. Цю сукупність розглянуто відповідно до класифікаційних ознак: місце виникнення, суб'єкт утворення інформації, стадії її утворення та використання, звітний період, зміст даних, спосіб відображення, тривалість зберігання та використання, фінансовий характер інформації, ступінь доказовості, об'єкт контролю, форма отримання інформації, техніка її фіксації та формування, носії інформації, регламентація.

Досліджено спрямованість п'ятої складової цієї методики - моніторингу показників діяльності підприємства для якісної оцінки її результатів та вжиття оперативних заходів за результатами такого контролю.

Методику внутрішньогосподарського ризик-орієнтованого контролю застосовано у практичній діяльності структурних підрозділів Державної служби автомобільних доріг України, а рекомендації з її впровадження використано за складання внутрішніх нормативних документів.

У п'ятому розділі “Розвиток методології контрольних дій як елементу системи фінансово-економічного контролю” обґрунтовано напрями вдосконалення та трансформації методології фінансово-економічного контролю, окреслено його методики на засадах загальноприйнятних принципів і міжнародних стандартів. Це дало змогу дослідити, критично оцінити й узагальнити погляди економістів на визначення змісту основних елементів нових методик контролю - контролю інформаційних технологій та аудиту ефективності виконання бюджетних програм; розробити інструментарій їх реалізації, визначити пріоритети та перспективи розвитку.

Встановлено, що зміни у концептуальних засадах і в організації контролю в умовах ринкової економіки впливають і на методологію його здійснення. Необхідно розкрити його потенціал як шляхом підвищення ефективності контрольних дій, так і завдяки здійсненню їх щодо нових об'єктів і предметних областей. Удосконалення методології контрольних дій пов'язане з необхідністю модифікації нормативних даних, які окреслюють завдання та параметри розвитку економічних систем.

Визначено, що інтеграція України в світове економічне співтовариство передбачає уніфікацію національних стандартів фінансово-економічного контролю. Досліджено розпочаті дії контролюючих органів з розробки окремих стандартів, встановлено недооцінку системної стандартизації та єдиного кодування національних стандартів фінансово-економічного контролю, що негативно позначається на ефективності управління фінансовими потоками та державним майном, призводить до неоднозначного тлумачення окремих ситуацій, які виникають під час контрольної діяльності. Доведено необхідність проведення загальної стандартизації фінансово-економічного контролю в Україні та запропоновано систему стандартів контролю в Україні, що має функціонувати в межах єдиного кодифікованого простору. В дисертації розкрито принципи побудови та запропоновано орган, уповноважений проводити розробку таких стандартів. Враховуючи той факт, що Рахункова палата України - конституційний орган контролю, видається можливим створення комісії (ради) з стандартизації при Рахунковій палаті. Одним із рішень цього питання може бути конституційне закріплення функції координації стандартизації контрольної діяльності за Рахунковою палатою України.

Законодавче оформлення функціонування єдиних стандартів є обов'язковим і важливим з точки зору виключення дублювання і паралелізму в роботі контрольних органів, правове забезпечення методологічного та методичного аспектів надає легітимності використанню системного підходу до стандартизації контрольної діяльності.

Застосовано системний підхід до визначення елементів інформаційного середовища контролю як можливої сукупності даних, що використовує контролер у процесі перевірки.

Застосовано системний підхід до визначення елементів інформаційного середовища контролю як можливої сукупності даних, що використовує контролер у процесі перевірки. Як свідчать матеріали перевірки Державної контрольно-ревізійної служби у 2005 р. неефективність використання 1,1 млрд. грн. коштів державного бюджету за Національною програмою інформатизації, призвела до її невиконання. Така ситуація спричинена відсутністю послідовної державної стратегії стосовно цієї програми, що спричиняє перетворення інформатизації на безсистемний та довготривалий процес, для якого характерна неузгодженість тактичних і стратегічних завдань.

Відсутність єдиного підходу до формування Національної програми інформатизації створює передумови для вжиття заходів розпорядниками бюджетних коштів щодо інформатизації поза межами програми, що призводить до незкоординованості процесів інформатизації в державі та нерівномірного фінансування заходів.

Як показали дослідження, поліпшення інформаційного забезпечення контролю можна досягти шляхом використання суб'єктами контролю єдиної інформаційної бази та єдиного інформаційного середовища. Це обґрунтовано новітніми технологічними можливостями, єдиними стандартами облікової інформації, контрольної діяльності.

Побудову єдиного інформаційного простору фінансово-економічного контролю розглянуто в дисертації як багатоетапний процес створення насамперед внутрішніх інформаційних систем суб'єктів контролю, розширення їх функціональних та технічних можливостей, реалізації обмінів даними за вертикаллю та горизонталлю на засадах формування розподіленої бази даних вищого органу державного фінансового контролю - Рахункової палати України. Трирівнева система доступу до запропонованого єдиного інформаційного простору фінансово-економічного контролю: 1-й рівень -вищий орган контролю; 2-й - суб'єкти державного фінансового контролю; 3 - суб'єкти внутрішнього муніципального контролю надала можливість реалізувати завдання системи контролю.

Встановлено, що методика контролю характеризується набором процедур, здійснюваних у певній послідовності з використанням конкретних методів і прийомів контролю. У дисертації вперше обґрунтовано необхідність та виявлено можливості запровадження методики контролю інформаційних технологій в Україні. Необхідність визначена існуванням об'єкта контролю, а можливість - впровадженням світових стандартів та наведеною в дисертації методикою контролю. Запропоновано для адаптації у вітчизняну практику стандарта аудиту інформаційних технологій СОВІТ, інших професійних та технічних стандартів міжнародних організацій розробити і запровадити роз'яснення і методичні рекомендації щодо їх застосування. Запропоновано методику контролю інформаційних технологій здійснювати за такими етапами: а) огляд інформаційних технологій; б) їх аналіз; в) підготовка звіту за результатами контролю; г) розробка рекомендацій з управління інформаційними ресурсами. Показано, що за вітчизняних наукових та практичних підходах до контролю незмінними залишаються його мета й завдання, але методи й прийоми, техніка та технологія виконання видозмінюються. Вперше розкрито особливості розрахунку сукупної вартості володіння інформаційними ресурсами, що входить до обов'язкових контрольних процедур другого етапу здійснення методики контролю інформаційних технологій. Обґрунтовано напрями подальшої її розробки для врахування в майбутньому досвіду контролю в Україні.

В дисертації обґрунтовано можливість застосування нового методу контролю - аудиту ефективності, доведено його відмінність від інших методів.

Розроблено теоретичні основи здійснення аудиту ефективності та визначено особливості його організації. Визначено послідовність етапів аудиту, їх суть, інформаційне середовище, контрольні дії та проблемні аспекти у контексті вітчизняної аудиторської практики і перспектив розвитку аудиту. Виокремлено етапи аудиту ефективності: попередній, основний, підсумковий. На відміну від наявної практики контролю перевірку за методом аудиту ефективності слід розпочинати з постановки і вибору проблеми аудиту конкретної програми, що оцінюється.

Методикою на попередній стадії аудиту ефективності передбачено моніторинг, попереднє ознайомлення з інформацією про об'єкт і предмет аудиту та розробку специфічного інструментарію для конкретного аудиту ефективності використання бюджетних коштів.

У дисертації розглянуто відмінність планування аудиту ефективності використання бюджетних коштів, яка полягає у формулюванні робочої гіпотези, пов'язаної з проблемою аудиту, виокремлено чотири варіанти її оцінки та впливу на подальші контрольні дії. Обґрунтовано систему реалізації концепцій, які мають бути підтвердженими або спростованими під час аудиту ефективності.

Запропоновано до концепцій ефективності, результативності, якості послуг, оцінки фінансової діяльності згідно з методикою контрольно-ревізійної служби додати економічність, яка зумовлена придбанням ресурсів належної якості з найменшими витратами, що наведено у таблиці.

Висвітлені в дисертації наукові положення проілюстровані фактичним матеріалом і наслідками дослідження організаційно-методологічних проблем контролю, що мають місце в сучасних умовах соціально-економічного розвитку України.

Аргументовано структуру та загальні підходи до здійснення документування результатів аудиту ефективності використання бюджетних коштів. Запропоновано до типової структури аудиторського звіту додати опис проблеми аудиту ефективності та робочої гіпотези, що її згодом підтвердять або спростують в процесі перевірки.

Подальші наукові дослідження методу аудиту ефективності використання бюджетних коштів слід спрямовувати на розробку контрольних процедур дослідження окремих тем і напрямів аудиту, механізмів реалізації отриманих результатів та їх оприлюднення.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в удосконаленні теоретичних, методологічних та організаційних засад системи фінансово-економічного контролю і визначення перспективних напрямів її розвитку в Україні. За результатами сформульовано низку висновків теоретично- методологічного, організаційного та прикладного змісту, що відображають вирішення основних завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети.

1. Демократизація розвитку національної економіки та забезпечення ефективних умов ринкового господарювання потребують програмної перебудови контрольної діяльності та вдосконалення структури та взаємозв'язків елементів системи фінансово-економічного контролю країни. Вирішення цих завдань потребує посилення контрольованості економічного середовища, що його слід розглядати як наслідок ефективно здійснюваного контролю, що досягається шляхом його організації на наукових засадах. Здатність органів управління регулювати фінансово-господарську діяльність залежить від якості інформаційного забезпечення. Система фінансово-економічного контролю у взаємозв'язку з обліком і економічним аналізом - це підґрунтя державної системи формування інформації про управління фінансово-господарською діяльністю економічних суб'єктів. Ефективність прийняття виважених управлінських рішень залежить від якості цієї інформаційної системи.

2. Встановлено, що призначенням дійової й ефективної системи фінансово-економічного контролю в Україні є формування повної і об'єктивної інформації про господарську діяльність економічних суб'єктів шляхом виявлення відхилень її фактичних результатів від нормативного регламентування. Визначено можливість здійснення контролю, що забезпечується наявністю суб'єктів і об'єктів контролю та зв'язків між ними та створення необхідних передумов виконання контрольних дій, що забезпечується наявністю норм контролю. Доведено, що нормоіснування в економічних системах надає їм стабільності. Дослідження суті норми показало, що на відміну від того, що факт господарського життя буває лише реальним, норма контролю може бути як реальною, так і умовною. Аналіз співвідношень факту і взаємопов'язаної з ним норми дав можливість змоделювати результати контрольних дій та формалізувати стратегії регулювання їх наслідків. Це дає змогу здійснити оцінку виявлених відхилень у разі арифметичних помилок, а також інших багаторядних і складних відхилень, недоцільності, безгосподарності та незаконності.

3. Встановлено, що необхідною передумовою досягнення ефективності контролюючої системи є науково обґрунтоване усвідомлення мети контролю, що її запропоновано визначати на підставі врегульованих міжнародних норм та новітньої концептуальної суті контролю. Загальнотеоретичну базу системи фінансово-економічного контролю формують науково-системні та синергетичні методи пізнання його суті в умовах дії ринкових механізмів. З'ясовано, що головна мета контролю - сприяння створенню такого економічного середовища, в якому підприємництво стає особливим видом ресурсу господарської діяльності, а іноваційність господарських структур - глобальним явищем національної соціально-економічної системи завдяки стеженню за досягненням цільових орієнтирів та виявленню відхилень обмежуючих параметрів на мікро- та макроекономічному рівнях. Це дасть змогу переорієнтувати концептуальну суть фінансово-економічного контролю з фіскальної на розбудовчу.

4. Виявлено, що основними чинниками неефективності системи фінансово-економічного контролю є недосконалість нормативної і практичної баз для здійснення контрольних дій, які забезпечуватимуть реалізацію мети розбудовчого контролю. Запропоновано для розробки його концепції доповнити існуючі, врегульовані міжнародними нормами та національним законодавством, принципи законності, об'єктивності, незалежності, гласності, плановості, безперервності, ефективності, новими:

- розподілу контрольних повноважень, який передбачає розмежування функцій ініціювання та виконання контролю між суб'єктами;

- процесного підходу до контролю з використанням інформаційних технологій (передбачає дослідження процесів, які відбуваються в економічних системах);

- органічної єдності контролю в процесах управління, що передбачає вбудованість контролюючої функції в технологічні автоматизовані процеси;

- гуманізму, що враховує особливу поведінку людей у контрольних ситуаціях.

Дотримання цих принципів дає змогу забезпечити можливість практичного застосування методик контрольної діяльності.

5. Визначено переваги і доцільність застосування системного підходу до класифікації організаційних форм і видів фінансово-економічного контролю, відповідно до якого класифікація контролю здійснюється за ознаками його суб'єктів, контрольних дій, об'єктів контролю. Це дало змогу обґрунтувати недоцільність використання поняття “тип контролю” поряд з синтезуючим підходом до класифікації його форм і видів контролю, уточнити суть зовнішнього та внутрішнього видів контролю в економічних системах, дати визначення фінансового моніторингу.

Одержані наслідки дослідження забезпечують раціональну побудову ієрархічної сукупності складових контролюючої системи, скоординованість контрольних дій, уникнення їх дублювання.

6. Визначено переваги, що можуть бути отриманими за приведення національних вимог до фінансово-економічного контролю у відповідність із європейськими та міжнародними: досягнення ефекту контрольованості всіх об'єктів економіки, своєчасна реалізація наслідків контрольних дій, адекватне реагування системи менеджменту на негативні тенденції в діяльності підконтрольних об'єктів. Аргументовано, що у площині врахування загальнодержавних інтересів модернізація системи фінансово-економічного контролю потребує вироблення єдиної концепції, що забезпечуватиме методологічно і технологічно єдину струнку побудову суб'єктів контролю, які органічно (на підставі координації та уособлення щодо специфіки діяльності) ввійдуть у таку систему. Аргументовано необхідність законодавчого закріплення положень про систему фінансово-економічного контролю у Законі України “Про фінансовий контроль”, конституційного визначення необхідності вищого органу державного фінансового контролю та надання його повноважень Рахунковій палаті України.

Запропоновано побудову системи фінансово-економічного контролю здійснювати відповідно до теоретично обґрунтованої в дисертації структури та місцерозташування елементів системи контролю. Запропоновано розглядати її як органічну сукупність двох підсистем: контролюючої та підконтрольної. Функціонування останньої полягає у співпраці підконтрольного об'єкта і суб'єкта контролю, причому обов'язковим елементом цієї підсистеми контролю стає зворотна дія об'єкта контролю. Це дасть змогу забезпечити ефективну реалізацію його результатів на підконтрольних об'єктах на засадах не примусу та фіскальності, а добровільно.

7. З'ясовано, що ефективність системи фінансово-економічного контролю як складної багатозмістовної категорії неможливо адекватно оцінити без визначення ризиків неефективності контролю з позицій як самої контролюючої системи, так і сфери, в якій вона перебуває, тобто системи менеджменту та оточуючого суспільно-господарського середовища. Встановлено, що концептуальна модель визначення ризику неефективності контролю для його оцінки не враховує ризиків неефективної або неможливої співпраці підконтрольного об'єкта з контролюючим суб'єктом. Запропоновано доповнити її четвертим складником, який враховує таку можливість, а розрахунок представити у вигляді добутку коефіцієнтів ризику чотирьох складових:

- суб'єкта контролю, що його як чинник ризику слід розглядати у складі контролюючої системи, в якій він визначальний елемент;

- впливу контрольних дій на ризик; цей вплив потрібно досліджувати в системі менеджменту, що пояснюється необхідністю використання для здійснення функції контролю інформації, яка є наслідком виконання інших управлінських функцій;

- об'єкта контролю, коли фактори ризику розглядаються як суттєві і аналізуються у складі суспільно-господарського середовища, де перебувають системи контролю і менеджменту;

зворотньої дії, коли співпраця об'єкта контролю з контролюючим його суб'єктом розглядається як чинник ризику контрольованої підсистеми.

Порядок оцінювання ефективності системи фінансово-економічного контролю шляхом визначення ризиків, притаманних її основним складовим, надало можливість удосконалити процедури обміну між органами фінансового контролю інформацією, необхідною для планування, й оптимізувати організацію перевірок діяльності суб'єктів господарювання.

8. Встановлено, що підвищення ефективності системи фінансово-економічного контролю потребує докорінного реформування контролю муніципальної сфери. Запропоновано здійснювати його, формуючи зовнішній і внутрішній види муніципального контролю. З'ясовано, що суб'єктом зовнішнього муніципального контролю є Рахункова палата України, а урядовий орган контролю Державної контрольно-ревізійної служби має поступово передати повноваження контролю видатків місцевих фінансів її територіальним відділенням. Одночасно слід розробити законодавчі норми залучення незалежного аудиту до проведення зовнішнього контролю муніципального сектору.

Визначено, що внутрішній муніципальний контроль як прямий безпосередній здійснюється органами місцевого самоврядування та контролюючими відділами в їх складі, а як представницький (опосередкований) контроль - органами державної влади чи інституціями громадянського суспільства, що виконують його у відповідності до повноважень, делегованих їм органами місцевого самоврядування. Виокремлено контрольовані об'єкти, на які потрібно спрямовувати контрольні дії: майно, яким володіють територіальні громади; ресурси, якими розпоряджаються представницькі органи місцевого самоврядування; ресурси, що використовуються виконавчими органами місцевого самоврядування. Доведено, що вдосконалення муніципального контролю - це складова реформування системи фінансово-економічного контролю, що сприятиме посиленню ефективності здійснення регулюючої функції держави в економічному середовищі.

9. З'ясовано, що системні недоліки у функціонуванні системи внутрішньогосподарського контролю та перехід її на сучасну модель, в основі якої лежить зміна пріоритетів та вимог у здійсненні контролю, потребує реформування цієї системи.

Визначено основні завдання такого реформування, які полягають у формуванні нових норм та концептуальних засад організації системи внутрішньогосподарського контролю, невід'ємною складовою якої є внутрішній контроль та внутрішній аудит; створенні єдиного правового поля її розвитку; створенні служб внутрішнього аудиту в усіх підприємствах державного та приватного сектору; визначенні методології здійснення внутрішньогосподарського контролю.

Запропоновано для цього використати методику ризик-орієнтованого внутрішнього контролю, досліджено її зміст та особливості побудови, що дасть змогу вчасно враховувати об'єктивні та суб'єктивні фактори ризику бізнесу, що можуть негативно впливати на досягнення мети діяльності підприємства, оперативно запобігати зловживанням та фінансовим порушенням.

10. Обґрунтовано необхідність загальної стандартизації фінансово-економічного контролю (СФЕК) в Україні. Запропоновано єдину систему його стандартів, побудовану в межах кодифікованого простору СФЕК 1/100 - 12/1299 за єдиними базовими принципами і основними процедурами видів державного фінансово-економічного, внутрішньогосподарського та незалежного аудиту, де кожна група стандартів має межі, окреслені на законодавчому рівні.

Обґрунтовано необхідність створення спеціального органу для координації розробки СФЕК в Україні. Запропоновано створити комісію (експертну раду) з цих питань. Зважаючи на те, що Рахункова палата України - конституційний орган фінансового контролю, обґрунтовано створення такої комісії (ради) при Рахунковій палаті. Доведено можливе конституційне закріплення за нею функції координації стандартизації контрольної діяльності

Законодавче оформлення стає обов'язковим і важливим: правове забезпечення методологічної та методичної роботи надасть легітимності використання системного підходу до загальної стандартизації контрольної діяльності в Україні.

11. Вперше обґрунтовано можливість і необхідність подальшого методологічного вдосконалення контрольних дій шляхом застосування методу аудиту ефективності використання бюджетних коштів у діяльності суб'єктів контролю.

Запропоновано теоретичні аспекти аудиту ефективності використання бюджетних коштів та особливості його організації за результатами світового та вітчизняного практичного досвідів. Виокремлено контрольні процеси, що відрізняють метод аудиту ефективності від інших методів контролю. Ці процеси полягають у безперервному моніторингу; попередньому ознайомленні аудиторів з об'єктом перевірки (вибір проблеми для аудиту; розробка його нормативного забезпечення та особливості його проведення).

Досліджено особливості планування аудиту ефективності використання бюджетних коштів, яким передбачено вибір робочої гіпотези для конкретного аудиту ефективності з подальшим її підтвердженням або спростуванням, розглянуто багатоваріантність цього процесу.

Запропоновано спрямовувати такий аудит на оцінювання економічності, ефективності, результативності, якості послуг та результатів фінансової діяльності. Аудиторський звіт за обсягом і структурою має містити інформацію про результати аудиту, що має бути конструктивною, доступною, зрозумілою, об'єктивною. Подальші наукові дослідження потрібно спрямовувати на розробку механізмів реалізації висновків аудиту ефективності використання бюджетних коштів на засадах публічності та інформативності. За такого підходу до методології контрольних дій в нових умовах трансформації економічного середовища система фінансово-економічного контролю набуває ознак ефективного елементу загального процесу державного управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Дрозд І.К. Контроль економічних систем: Монографія. - К.: Імекс-ЛТД, 2004. - 312 с. (18,13 д.а.).

Статті у наукових фахових виданнях

2. Дрозд І.К. Особливості обліку і контролю податкової застави // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Сер. Економіка. - 2001. - Вип. 52. - С. 41- 44 (0,4 д.а.).

3. Дрозд І.К. Реформування інституції фінансового контролю виконавчої влади // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Сер. Економіка. - 2003. - Вип. 65. - С. 103- 104 (0,3 д.а.).

4. Дрозд І.К. Вдосконалення облікової інформації як елементу системи контролю державних фінансових потоків // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. - 2003. - Ч.І. Вип. 4. - С.173 - 180 (0,9 д.а.).

5. Дрозд І., Назарова Г., Фоміна Т. Відновлення бухгалтерського обліку як вид аудиторської діяльності // Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - № 5. - С. 55 - 58. (0,8 д.а.; авторський матеріал 0,5 д.а.). Автором запропоновано методологію аудиту з відновлення бухгалтерського обліку.

6. Дрозд І. Бухгалтерський аутсорсинг як організаційна форма сучасного обліково-аналітичного процесу // Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - № 8. - С. 10 - 18 (1,0 д.а.).

7. Дрозд І.К. Запровадження аудиту ефективності бюджетних коштів під час здійснення державного контролю // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. - 2003. - Ч.2, Т. 1. - С. 28 - 33 (0,7 д.а.).

8. Дрозд І.К. Концептуальні засади ефективності фінансового контролю економічних систем // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль: Підручники і посібники. - 2003. - Вип. 7. - С. 83 - 90 (0,8 д.а.).

9. Дрозд І.К. Контроль як засіб ефективного управління корпоративними фінансами в акціонерних товариствах // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. - 2004. - Ч. ІІ. Вип. 5. - С.110 - 123 (1,0 д.а.).

10. Дрозд І.К. Стандартизація фінансово-економічного контролю в Україні // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. - 2005. - Ч.І. Вип. 7. - С.150 - 158 (0,7 д.а.).

11. Дрозд І.К. Класифікація економічного контролю та шляхи її вдосконалення // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Сер. Економіка. - 2005. - Вип. 76. - С. 103 - 108 (0,7 д.а.).

12. Дрозд І.К. Контроль інформаційних технологій як новий метод державного фінансово-економічного контролю // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки України. - 2005. - Вип. 9 (52). - С. 3 - 6 (0,8 д.а.).

13. Дрозд І.К. Мета та концептуальні засади аудиту ефективності бюджетних коштів в Україні // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Сер. Економіка. - 2005. - Вип. 78. - С. 55-57 (0,3 д.а.).

14. Дрозд І.К. Внутрішній контроль у кредитних організаціях // Банківська справа. - 2005. - № 6. - С. 3-8 (0,7 д.а.).

15. Дрозд І.К. Стандарти ІНТОСАІ для державного фінансового контролю // Наукові праці НДФІ. - 2005. - Вип. 4 (33). - С. 225-230 (0,6 д.а.).

16. Дрозд І.К. Шляхи удосконалення муніципального фінансового контролю // Економіст. - 2005. - № 10. - С.42-46 (0,7 д.а.).

17. Дрозд І.К. Регламентація норм професійної етики в системі фінансово-економічного контролю // Економіст. - 2005. - № 11. - С. 70-72 (0,4 д.а.).

18. Дрозд І.К. Неймовірнісна (нестатистична) аудиторська вибірка під час аудиту оплати праці // Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ. - 2005. - № 5. - С. 84-90 (0,5 д.а.).

19. Дрозд І.К. Фоміна Т.В. Покращення внутрішнього контролю підприємств олійножирової галузі шляхом ефективної організації документообігу // Облік і фінанси АПК. - 2005. - № 11(13). - С. 120 - 127 (0,7 д.а.; авторський матеріал 0,4 д.а.). Автором запропоновано розглядати документообіг як складову системи внутрішнього контролю підприємства.

20. Дрозд І.К. Удосконалення внутрішнього контролю на підприємствах // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки України. - 2005. - Вип. 10 (53). - С. 3-6 (0,7 д.а.).

21. Дрозд І.К. Удосконалення класифікації контролю та її використання в практиці контрольної діяльності // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки України. - 2005. - Вип. 11 (54). - С. 83 - 88 (0,8 д.а.).

Інші наукові праці:

22. Дрозд І.К. Взаємодія незалежного аудиторського та державного фінансового контролю в умовах формування системи економічного контролю в Україні // Держава та регіони: науково-виробничий журнал Гуманітарного університету “ЗІДМУ”. Сер. Економіка та підприємництво. - 2002. - № 4. - С. 89-93 (1,0 д.а.).

23. Давидов Г.М. Дрозд І.К., , Давидов І.Г. та ін. Аудит: Збірник задач та практичних ситуацій. 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. - 170 с. (9,24 д.а.; авторський матеріал 2,5 д.а.). Автором розроблено господарські ситуації, що моделюють діяльність аудиторських підприємств з питань організації контрольної роботи.

24. Дрозд І.К. Контроль корпоративних фінансів в акціонерних товариствах // Матеріали конференції “Проблемы теории и практики учета, аудита, анализа и пути их решения”. -Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2002. - С. 114 - 116 (0,2 д. а.).

Размещено на Allbest.ru