Аудит матеріальних цінностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Факультет Економіки транспорту

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Організація і методика аудиту»

на тему: «Аудит матеріальних цінностей»

Виконав: Пічка А.М

Київ - 2009

Зміст

ВСТУП

1. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

1.1 Завдання, послідовність і джерела інформації аудиту матеріальних цінностей

1.2 Аудит руху і наявності матеріальних цінностей на складах

1.3 Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Лист пропозиція

2.2 Лист-зобов'язання

2.3 Договір на надання аудиторських послуг

2.4 План аудиту фінансової звітності

2.5 Програма аудиту фінансових результатів

2.6 Аудиторський звіт за наслідками аудиторської перевірки приватного підприємства «А»

2.7 Задачі

2.8 Аудиторський висновок

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Бухгалтерський облік забезпечує інформацією про діяльність підприємства, необхідною для прийняття рішень як зовнішнім користувачам, так і внутрішнім користувачам. До матеріальних цінностей відносять виробничі запаси, готову продукцію, товари, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) . Тому правильність зберігання, ведення первинної та зведеної документації прямим чином впливає на прибутковість та рентабельність господарства. Метою курсової роботи є засвоєння методики аудиту матеріальних цінностей, виявлення можливих порушень та їх ліквідацію, дослідження аудиту фінансової звітності підприємств, а саме відображення запасів підприємства пошук шляхів його удосконалення. Завдання курсової роботи полягає у визначенні характеристики фінансової звітності, її складу, призначені та основних принципів підготовки; порядку оцінювання фінансової звітності підприємства; методики аудиту матеріальних цінностей.

Предметом дослідження курсової роботи є аудиторська перевірка матеріальних цінностей. А об'єктом дослідження виступає ЗАТ «Корона».

При написані курсової роботи використовувались такі методи дослідження, як аналітичний, монографічний, статистичний, економіко - математичний. аудит матеріальний фінансовий договір

В якості теоретичної основи, при написанні курсової роботи, використовувалися підручники та статті українських вчених, а також Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України”, Закон України „Про аудиторську діяльність”, П(С)БО 1, П(С)БО 2, П(С)БО 3, П(С)БО 4, П(С)БО 5, П(С)БО 9. А в якості практичних матеріалів були використані Статут ЗАТ «Корона», наказ про облікову політику та річні фінансові звіти господарства за останні 3 роки.

1. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

1.1 Завдання, послідовність і джерела інформації аудиту матеріальних цінностей

Основою господарської діяльності підприємств є матеріальні цінності: виробничі запаси, готова продукція, товари, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) (рахунки класу 2 "Запаси"). Аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Об'єктами аудиту є: приймання цінностей за кількістю і якістю, норми витрачання; МШП, товари і тара; первинні документи, регістри обліку, звітність.

Аудит матеріальних цінностей доцільно починати з інвентаризації, яку проводять силами і коштами підприємства-замовника під наглядом аудиторів. Перед початком інвентаризації матеріально відповідальна особа складає звіт (виробничий, матеріальний, товарний, товарно-грошовий) і дає відповідну розписку (текст розписки наведено на титульній стороні інвентаризаційного опису). Один примірник звіту матеріально відповідальна особа здає в бухгалтерію підприємства, другий - аудитору.

Інвентаризаційна комісія приступає до перевірки наявності матеріальних цінностей. Аудитор стежить за правильністю проведення інвентаризації та сам записує результати. Оформлені інвентаризаційні описи він передає в бухгалтерію для складання порівнювальної відомості. Якщо на об'єкті, де проводять інвентаризацію, облік ведеться у кількісно-сумовому вираженні, то у порівнювальну відомість записують тільки ті матеріальні цінності, за якими виявлені відхилення від облікових даних, решту записують одним рядком на загальну суму.

Аудитор перевіряє правильність складання порівнювальної відомості й відповідність записів, внесених у неї бухгалтерією, даним бухгалтерського обліку.

Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69. Після інвентаризації аудитори переходять до перевірки повноти оприбуткування матеріальних цінностей. Джерелами перевірки є регістри синтетичного й аналітичного обліку щодо наявності та руху матеріальних цінностей, звіти матеріально відповідальних осіб з прикладеними до них документами, регістри синтетичного і аналітичного обліку розрахунків із постачальниками тощо. Перевіркою повноти оприбуткування і правильності оцінки куплених матеріальних цінностей аудитори з'ясовують, чи відповідають підсумкові суми, відображені у відомостях обліку матеріальних цінностей, даним інших облікових регістрів (журналів-ордерів). Поряд із тим доцільно перевірити погодженість записів між синтетичним і аналітичним обліком за балансовими рахунками і субрахунками, на яких обліковуються матеріальні цінності. Виявлені розходження є результатом неповного оприбуткування цінностей. Особливу увагу приділяють перевірці операцій за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", за дебетом якого відображається оплата боргу постачальнику за доставлені матеріальні цінності, за кредитом - їх надходження (оприбуткування). Протягом місяця, як правило, дебетових залишків на цьому рахунку не повинно бути, за винятком вартості оплачених матеріалів, що залишилися на кінець місяця в дорозі або не були вивезені зі складів постачальників. За такими операціями на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" може утворитися дебетове сальдо, яке наприкінці місяця перераховується з цього рахунка в дебет рахунка 209 "Інші матеріали" без оприбуткування їх на склади. На початок наступного місяця ці суми сторнуються і числяться в поточному обліку як дебіторська заборгованість за рахунком 63, поки матеріали не будуть прийняті й оприбутковані матеріально відповідальними особами. Такі суми аудитор перевіряє кожну окремо. За документами, прикладеними до виписок банку, встановлюють дату оплати розрахункових документів постачальників і назву цінностей. За матеріальними звітами наступного місяця перевіряють повноту їх оприбуткування. Якщо матеріальні цінності не оприбутковані, з'ясовують нормативний термін перебування їх у дорозі та яку роботу проведено підприємством щодо їх розшуку.

За авансами, виданими під поставку матеріальних цінностей, виставлених акредитивами, векселями встановлюють повноту оприбуткування цінностей і з'ясовують, чи не минули строки поставки матеріалів, виясняють причини затримки надходження їх.

Основними документами для оприбуткування матеріальних цінностей є супровідні документи постачальників, прикладені до звітів матеріально відповідальних осіб: товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, специфікації, пакувальні ярлики, посвідчення якості, приймальні квитанції тощо. Під час перевірки повноти оприбуткування матеріальних цінностей внутрішні документи (приймальні акти, прихідні накладні) звіряються із супровідними документами постачальників.

Аудитору слід перевірити правильність складання актів розбіжності кількості та якості матеріальних цінностей, що надійшли, і своєчасність пред'явлення претензій до постачальників або транспортної організації (залізниці). Практика показує, що такі розбіжності зумовлені привласненням матеріальних цінностей і оформленням фіктивних (підроблених) актів із метою приховування нестач або пересортиць матеріальних цінностей.

Для виявлення фактів зміни назв або споживчих якостей цінностей (ґатунку, марки, розміру, вологості тощо), штучного завищення ваги брутто, тари застосовують експертну оцінку документів. Одночасно з перевіркою повноти оприбуткування матеріальних цінностей вивчають правильність їх оцінки, керуючись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Правильна оцінка матеріальних цінностей залежить від організації і постановки їх аналітичного і синтетичного обліку. Тому під час аудиторської перевірки з'ясовують, чи ведеться облік на рахунку 20 "Виробничі запаси" у розрізі субрахунків і за кожним найменуванням, номенклатурним номером. Під час дослідження документів застосовують логічну, нормативно-правову, зустрічну перевірку. Перевіривши правильність оприбуткування, аудитор приступає до аналізу списання матеріальних цінностей. Насамперед слід встановити відповідність даних складського обліку даним синтетичного обліку за рахунком 20 "Виробничі запаси", для чого загальний підсумок залишків сальдової відомості на кінець місяця звіряють із залишками на кінець місяця, показаними у відомості обліку матеріальних цінностей, товарів і тари. Таке зіставлення здійснюють за кожним складом, зокрема, на перше число відповідного періоду. Загальні обороти вибуття матеріалів за місяць за всіма складами і залишки матеріалів на кінець місяця, показані у відомості, звіряють із кредитовим оборотом і залишками на рахунку 20 "Виробничі запаси" в Головній книзі. Якщо всі розбіжності були наслідком занедбаності обліку матеріальних цінностей, то перевірка зупиняється до відновлення бухгалтерського обліку матеріальних цінностей. Для перевірки здійснених операцій щодо списання і відпуску матеріалів у виробництво використовують нагромаджувальні відомості щодо витрачання матеріалів зі складів, що виписуються на підставі видаткових документів. Відділи матеріально-технічного постачання на підставі встановлених норм витрачання матеріалів на випуск відповідного виду виробів розробляють ліміти відпуску матеріалів у виробництво і відпускання їх здійснюється в межах лімітів. У таких випадках аудитор повинен особливо ретельно аналізувати документи на списання матеріалів і їх нормування. Найбільшого поширення набули лімітно-забірні (лімітні) карти з відривними місячними талонами, акти-вимоги на заміну матеріалів або на допоміжний їх випуск, комплектуючі відомості, розкрійні карти, забірні листи тощо. Якщо ліміти не встановлені, то відпуск матеріалів у виробництво здійснюється відповідно до затверджених рецептур, калькуляцій.

Аудиторська процедура перевірки видаткових документів не може обмежуватися тільки зіставленням відпущених цінностей з установленими лімітами і зустрічною перевіркою документів, що знаходяться на складах і в цехах. Одночасно доцільно здійснити аналіз даних складського обліку після відпуску матеріальних цінностей, за допомогою чого можна виявити розмір завищених списань матеріалів у виробництво за рахунок обрахування, обважування, заниження ґатунку при відпуску матеріалів у цехи, що сприяє утворенню не облікованих залишків матеріалів на складах із наступним їх вилученням.

Перевірка обґрунтованості встановлених норм витрачання матеріалів може бути проведена за допомогою контрольного запуску сировини і допоміжних матеріалів у виробництво (експерименту), процедуру якого комісія оформляє спеціальним актом. Під час перевірки операцій з матеріальними цінностями аудитор може натрапити на такі аномальні явища (відхилення від норм), як:

* завищення або заниження норм витрачання матеріалів;

* недоліки в обліку;

* неправильний залік пересортиці матеріальних цінностей;

* неповне оприбуткування матеріалів, що надійшли;

* безпідставні претензії до постачальників;

* відсутність оперативного контролю за виконанням договорів на постачання і відпуск матеріальних цінностей;

* відсутність договорів про повну матеріальну відповідальність матеріально відповідальних осіб;

* недотримання правил зберігання товарно-матеріальних цінностей і охорони;

* дописки товарно-матеріальних цінностей в описи;

* заниження залишку товарів у описах;

* завищення цін на товари;

* крадіжки, підробка документів, привласнення.

Для виявлення вищевказаних аномалій застосовують такі прийоми і способи аудиторських процедур:

* інвентаризацію;

* контрольне порівняння фактичних залишків товарів із даними останньої інвентаризації;

* контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво;

* контрольний обмір;

* зіставлення (порівняння) документальних даних;

* зустрічну перевірку квитанцій, накладних на закупівлю матеріальних цінностей;

* переоцінку й уцінку товарів;

* контроль за використанням доручень на одержання товарів;

* вибіркові перевірки;

* перевірки правильності розрахунків природного убутку товарно-матеріальних цінностей тощо.

Послідовність аудиту матеріальних цінностей така:

* Інвентаризація матеріальних цінностей.

* Аудит прибуткових і видаткових документів.

* Звіти матеріально відповідальних осіб.

* Регістри аналітичного обліку.

* Головна книга.

* Фінансова звітність.

1.2 Аудит руху і наявності матеріальних цінностей на складах

Після проведення інвентаризації і виявлення її результатів Аудитор починає документальну перевірку операцій.

Основна мета перевірки операцій -- встановити своєчасність і повноту оприбутковування матеріально відповідальними особами, які поступили на базу (склад), правильність їх обліку на рахунках і обґрунтованість і правильність списання у витрату відпущених (відвантажених) матеріальних цінностей .

Аудит операцій починають зі встановлення реального сальдо на рахунках другого класу. Шляхом порівняння аудитору слід встановити на найближчу до аудиту дату тотожність записів про залишки матеріальних цінностей на рахунках другого класу, вказаних в балансі, даним Головної книги, регістрів аналітичного обліку і особових рахунків матеріально відповідальних осіб (завідувач складом).

Аудитор з'ясовує не чи, значаться матеріальні цінності за звільненими матеріально відповідальними особами, а потім встановлює повноту і своєчасність їх оприбутковування, які поступили на о базу (склад) за період, який підлягає аудиту.

Під час перевірки операцій що до надходження слід проаналізувати записи по рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Зокрема, з'ясовують:

– наявність рахунків постачальників, які підтверджують суму, віднесену із цього приводу;

– не чи числяться на вказаному рахунку товари, які тривалий час знаходяться в дорозі (зверху встановленого терміну пробігу). Які заходи спожиті для пошуку цих товарів;

– чи немає на цьому рахунку претензійних сум щодо розрахунків з постачальниками або недоліку товарів.

Акти на недолік товарів при їх прийомі повинні бути перевірені повністю, суцільним способом. Особливу увагу слід скрутити на акти, по яких не є задоволені претензії, встановити причини і винних особи.

Записи в звітах завідувача складом порівнюють зданими первинних документів і встановлюють правильність бухгалтерської обробки їх (прославлення кореспондуючих рахунків). Записи в звітах повинні бути підтверджені правильно оформленими документами. Аудитор перевіряє в документах правильність таксування підрахунків і суму до розрахунку.

По записах в книзі виданих доручень аудитори перевіряють наявність неповернених і невикористаних доручень у матеріально відповідальних осіб, порушення правил видачі і оформлення доручень. У таких випадках з'ясовують не чи, видавалися доручення особам які не працюють на цьому підприємстві, а також доручення без заповнення всіх реквізитів. Вибірково аудитор повинен перевірити по звітах завідувач складом і по звітах експедиторів, чи прибуткують цінності, одержані за дорученнями, чи виявляє відмітки в книзі обліку виданих доручень про їх використання (повинні бути вказані назва документа, його номер і дата).

Суцільним способом перевіряють акти про встановлену розбіжність в кількості і якості на час прийому товару у наслідок виникнення недоліків пересортиці і псування.

Аудитор перевіряє, чи своєчасно і правильно складені претензійні і позовні заяви до органів транспорту або постачальників. Якщо допущена часткова втрата або пошкодження вантажу то аудитор встановлює, чи прикладені до позовних заяв (претензій) комерційні акти і транспортні документи (залізничні накладні, вантажні квитанції). Аудитор перевіряє, чи повністю відшкодовані збитки на користь торгової бази (складу). Крім того, аудитор перевіряє правильність заповнення товарно-транспортних накладних. Книжки товарно-транспортних накладних слід враховувати як бланки строгої звітності, вони повинні бути пронумеровані і мати штамп торгової бази.

Аудитор перевіряє дотримання порядкової нумерації виписаних товарно-транспортних накладних. Відсутність якого-небудь номера націлює аудитора на виявлення безтоварних документів.

Особливій перевірці підлягає правильність ціни, вказаної в товарно-транспортній накладній покупця. У такому разі аудитор користується книгою реєстрації номенклатурних номерів на товари і встановлює правильність цін на товари, які поступають

В окремих випадках аудитор звертає увагу на обов'язковий додаток до товарно-транспортних накладних доручень на отримання товарів, копій пакувальних листів, пропусків на вивіз товарів з території торгової бази.

Аудитор також перевіряє правильність кореспонденції рахунків щодо надходження товарів.

Так, на вартість товарів за купівельними цінами здійснюються бухгалтерські записи:

– дебет рахунку один із рахунків класу 2;

– кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Якщо це товарі для продажу і товари враховуються за продажними цінами, то на суму торгової націнки робиться запис:

– дебет рахунку 28, субрахунок 281 «Товари на складі»;

– кредит рахунку285 «Торгова націнка».

Оплата розрахункових документів постачальників і транспортних організацій здійснюється на підставі таких бухгалтерських записів:

– дебет рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

– кредит рахунку 31 «Рахунку в банках», або кредит рахунку 51 «Довгострокові векселі видані», чи кредит рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» -- на суму виписаних векселів постачальникам;

– кредит рахунку 60 «Короткострокові позики» -- при розрахунках з постачальниками одержаними кредитами банку.

Велике значення має перевірка правильності відвантаження (реалізації) товарів з бази (складу). Особливу увагу при цьому слід відвести організації аналітичного обліку і, зокрема, на правильність і своєчасність складання товарних звітів.

Аналітичний облік матеріальних цінностей на складах може бути сортовим і оперативно-бухгалтерським. Перевірку матеріальних звітів завідувач складів здійснюють балансовим способом: до залишку цінностей на початок дня (початкове сальдо по дебету) додають оборот за день по дебету (надходження ) і таким чином визначають залишок на кінець дня (кінцеве дебетове сальдо) по кожним видом цінностей.

При цьому слід мати на увазі, що в оптовій торгівлі аналітичний облік товарів в бухгалтерії бази здійснюється тільки у вартісному виразів розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів.

Відповідно П(С)БО 9 «Запаси» при відпустці запасів (в т.ч. товарів) у виробництво, продажі і іншому убуванні оцінювання їх здійснюється по одному з таких методів:

1) ідентифікованій собівартості відповідної одиниці запасів;

2) середньозваженій собівартості;

3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

4) собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

5) нормативних витрат.

Отже, для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один з приведених методів.

А тому залежно від методу оцінювання товарів, який застосовується на підприємстві при їх убуванні, собівартість реалізації буде неоднаковою за умови, що убування відбувається в різні звітні періоди. Відповідно і фінансовий результат від реалізації однакових товарів, але при застосуванні різних методів оцінювання, буде різним.

1) Запаси, які відпускаються, і послуги, які надаються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

2) Оцінювання за середньозваженій собівартістю проводиться по кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних в звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних в звітному місяці запасів.

3) Оцінювання запасів по методу ФІФО базується на припущенні що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони поступали на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто товари, які першими відпускаються на реалізацію, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження товарів. При цьому вартість залишку товарів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження товарів.

4) Оцінювання товарів по методу ЛІФО базується на припущенні що запаси використовуються в послідовності, яка виявляє протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню в бухгалтерському обліку), тобто товари, які першими відпускаються на реалізацію, оцінюються за собівартістю останніх за часом отримання запасів.

5) Оцінювання за нормативними витратами полягає в застосуванні норм витратна одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів (товарів), праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норми витраті ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятися і переглядатися.

При будь-якому способі отримання товарів вони враховуються за первинною вартістю. До складу первинної вартості придбаних за оплату товарів залежно від умов договору постачання, способу доставки і т.п. входять такі витрати:

– сума, яка сплачена або підлягає сплаті постачальникові;

– вартість навантажувально-розвантажувальних робіт;

– витрати на транспортування товарів від продавця і їх страхування;

– відсотки за кредит, наданий постачальником;

– митний збір, збори;

– непрямі податки (акцизний збір ПДВ);

– вартість посередницьких послуг, пов'язаних з купівлею товарів.

Бувають випадки розкрадання товарів шляхом неповного їх оприбутковування під час вступу від постачальників. Про ознаки такого розкрадання можуть свідчити незадоволені постачальником рекламації (комерційні акти) на «недопостачання» товарів з його боку. Механізм скоєння розкрадання полягає в тому, що під час вступу товару до підприємств оптової торгівлі матеріально відповідальна особа частинку товарів, які поступили від постачальника, навмисне не оприбутковує. На вимогу матеріально відповідальної особи, яка хоче замаскувати свої дії, створюється комісія з прийому, яка підтверджує факт недопостачання певної кількості товарів, про що складається комерційний акт (акт приймання).

З метою документування розкрадання товарів слід проаналізувати такі документи:

– договір постачання;

– комерційний акт (акт приймання);

– товарно-транспортну накладну, рахунок-фактура, подорожнийлист;

– рахунок-- платіжна вимога, виписки банку;

– товарний звіт, товарну книгу;

– звіт про рух тари.

Крім того, у разі потреби проводять інвентаризацію товарів, які поступили від постачальника, і здійснюють відвантаження товарів.

Зіставляються також записи по кредитом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» і по дебетом рахунку20.

1.3 Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

Малоцінні і швидкозношуваних предмети (МШП) по новому Плану рахунків належать до класу 2 «Запаси». Малоцінними і швидкозношуваними предметами вважаються предмети, які використовуються впродовж не більше за один рік або нормальний операційний цикл, якщо він триває більше за один рік, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг і т.п.

По дебету рахунку22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» відображаються по первинною вартістю придбані (одержані) або виготовлені малоцінні і швидкозношувані предмети, по кредиту -- по обліковою вартістю відпустка малоцінних і швидко зношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат а також списання недоліків і втрат від псування таких предметів.

З метою забезпечення збереження вказаних предметів в експлуатації може виявляти організований належний контроль за їх рухом. Підприємство покликане вести оперативний облік МШП в кількісному виразі. Встановлено що при поверненні на склад зексплуатації таких предметів, які придатні для подальшого використання, вони прибуткують по дебету рахунку22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» і кредитом рахунку 71 «Інший операційний дохід».

Перевірка МШП здійснюється по видах предметів по однорідними групами відповідно встановленому їх аналітичному обліку.

Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку «Запаси» передбачається що вартість МШП переданих в експлуатацію, виключається з складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів по місцями експлуатації і відповідальними особами впродовж терміну їх фактичного використання.

На МШП що виявляє у складі запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП виключається з складу активів, тобто списується з балансу у витрати Для посилення контролю за збереженням МШП вони підлягають маркировці (фарбою клеймуванням прикріпленням жетонів). Якщо термін корисної експлуатації МШП перевищує один рік, то їх включають до складу необоротних активів, і вони підлягають амортизації.

Якщо термін експлуатації МШП не перевищує року, їх списують на зменшення нерозподіленого прибутку.

Визначення зносу дорогоцінних швидко зношуваних предметів здійснюється по такими методами:

– на основі термінів використання в місяцях;

– з участю в об'ємах діяльності;

– відрахуванням 50 % вартості при передачі з складу в експлуатацію і 50 % за ціною можливого використання;

– 100 % вартості унаслідок передачі з складу в експлуатацію. На підприємстві аудитор знайомиться з організацією і оформленням матеріальної відповідальності за МШП

Крім того, він вивчає інвентарні книги (відомості), прибуткові документи, записи в регістрах аналітичного обліку

Результати інвентаризації МШП (недолік або надлишки) встановлюють за матеріалами інвентаризації шляхом складання порівняльного відомості.

Аудитор перевіряє повноту і своєчасність оприбутковування МШП обґрунтованість списання і правильність нарахування зносу по вищезгаданих методах. Особливому контролю підлягають предмети, списані як непридатні. При цьому встановлюють причини, час їх придбання вивчають документи на їх здачу в утиль(лом) або на знищення.

Суцільній перевірці підлягають акти на списання предметів і їх затвердження керівництвом підприємства.

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Лист-пропозиції

Директору

ТОВ АФ „АКОфінекспертсервіс”

Меншиковій С. О.

Правління ЗАТ «А» висловлює пропозицію надати нашому підприємству послуги у вигляді аудиторської перевірки фінансової звітності за період з 1 січня 2006 р. по 31 грудня 2006 р.

Оплату вартості виконаних робіт гарантуємо.

Голова Правління

ЗАТ «А» Карпо В.М

ТОВ АФ „АКОфінекспертсервіс”

№23 від 10.12.2007

Директору ЗАТ «А»

2.2 Лист-зобов'язання

Цим листом офіційно підтверджуємо отримання листа-пропозиції від 10.12.07р. та даємо нашу згоду на проведення аудиту.

Ми будемо проводити аудит відповідно до Міжнародних (національних) стандартів аудиту та згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність в Україні". Доводимо до вашого відома, що існує деякий аудиторський ризик, пов'язаний з великою кількістю документів, що підлягають перевірці, вибірковим характером тестів та іншими характерними для аудиту обмеженнями. Це означає ризик того, що окремі суттєві помилки, неточності можуть залишитись невиявленими.

Запевняємо вас, що ми несемо відповідальність за результати нашої діяльності згідно з діючим законодавством України та в порядку,

передбаченому договором про надання аудиторських послуг. Ми зобов'язуємось проінформувати вас про наслідки нашої роботи стосовно стану обліку та достовірності даних нашим письмовим звітом .

Нагадуємо вам, що відповідальність за правильність розкриття облікової інформації в фінансовій звітності несе керівництво підприємства.

Інші умови щодо нашої співпраці будуть обумовлені при складанні договору.

Просимо вас підписати та повернути копію даного листа і направити нам ваші побажання та зауваження.

Директор

ТОВ АФ „АКОфінекспертсервіс” Меньшикова С. О.

2.3 Договір на надання аудиторських послуг

МістоКиївДата 15.12.07

Суб`єкт аудиторської діяльності в Україні, незалежна аудиторська фірма АКОфінекспертсервіс (свідоцтво про внесення до Реєстру аудиторських фірм та приватно-пратикуючих аудиторів №1245875 від 12.03.02) надалі по тексту - Виконавець, в особі ЗАТ «А», діючого на підставі Статуту та суб`єкт підприємницької (господарської ) діяльності в Україні надалі Замовник з другої сторони, відповідно до чинного законодавства України уклали цей договір про наступне:

1. Предмет договору

1.1 Замовник доручає а Виконавець бере на себе зобов`язання надавати персоналу Замовника консультації з питань бухгалтерського обліку та податкової політики компанії.

1.2 Крім того, один раз на тиждень Виконавець робить та передає Замовнику моніторинг законодавства по питанням, пов'язаним з господарською діяльністю Замовника.

1.3 Аудиторські послуги охоплюють поточну (минулу, перспективну) діяльність Замовника.

1.4 Мета надання консультаційних послуг - виказування незалежної професійної думки у формі порад та роз`яснень економіко-правових ситуацій, які виникають (виникли, плануються, передбачаються) в ході діяльності Замовника.

1.5 Консультаційні послуги надаються Замовнику за його письмовим або усним запитом. Для цього Замовник назначає серед своїх працівників осіб, які уповноважені звертатися із запитами згідно Договору та завжди інформувати про це аудиторську компанію.

1.6 Терміни та форма надання послуг узгоджуються в додатках до Договору, або шляхом обміна кореспонденцією.

2. Вартість робіт та порядок розрахунків

2.1За виконання робіт за цим договором Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі 8000 грн за місяць.

2.2 Оплата здійснюється у національній валюті України та в безготівковій формі.

2.3 Податок на додану вартість та інші непрямі податки, що можуть бути запроваджені після укладання цього договору, будуть додатково включені до остаточної суми винагороди.

2.4 Оплата роботи Виконавця здійснюється Замовником незалежно від відповідності характеру консультації та їх сприйняттям персоналом Замовника (тобто, чи позитивно, або негативно сприймає зміст консультацій Замовник).

3. Порядок здачі і прийому результатів робіт

3.1 Консультування здійснюється з питань та у формі, визначених пп.1.1-1.6 цього Договору.

3.2 По закінченні місяця сторони укладають Акт прийому-передачі робіт, який є підставою для сплати послуг Виконавця.

4. Зобов`язання сторін

4.1 Виконавець в ході надання послуг зобов`язаний:

- дотримуватися вимог чинного законодавства України, Національних нормативів аудиту, Кодексу професійної етики аудитора України;

- уникати прилюдної оцінки дій посадових осіб Замовника або його персоналу, власників (учасників) та не використовувати ім`я Замовника і закриті за його рішенням дані в засобах масової інформації;

- зберігати комерційну таємницю відносно отриманої в ході спілкування інформації;

- не вступати в комерційні відносини з клієнтами Замовника;

- дотримуватися доброзичливості і нейтральності до персоналу Замовника та до його діяльності в цілому;

- повідомляти керівництво Замовника про суттєві невідповідності (відхилення) безпосередньо після їх виявлення та ідентифікації в ході консультування;

- за вимогою Замовника документально обґрунтувати надані консультації.

4.2 Замовник консультування зобов`язаний:

- забезпечити Виконавцю доступ до будь-якої інформації, потрібної останньому для виконання робіт за цим договором;

- сприяти отриманню в разі потреби інформації в будь-яких третіх осіб;

- своєчасно та у будь-якому обсязі надавати Виконавцю усі необхідні йому дані та документи;

- звертатися за власний рахунок до третіх осіб ( за рекомендаціями Виконавця) за офіційними роз`ясненнями;

- зберігати комерційну таємницю стосовно отриманих консультацій і не поширювати їх серед третіх осіб;

- своєчасно прийняти та сплатити роботу Виконавця по цьому договору у відповідності з його умовами.

5. Права сторін

5.1Кожна з сторін цього договору має право припинити його дію. Для цього одна з сторін повинна письмово сповістити іншу про наміри припинити роботи за цим договором з обгрунтованим поясненням свого рішення. При цьому таке повідомлення сторона - ініциатор припинення дії договору зобов`язана здійснити повідомлення другої сторони не пізніше ніж 3 дні після початку робіт. Якщо цей термін буде порушено, то сторона - ініциатор припинення дії договору виплачує іншій стороні договору компенсацію у розмірі 20 % від загальної варості робіт за п. 2.1 цього договору.

5.2.1 За письмовою згодою сторони можуть припинити дію цього договору без взаємних фінансових (матеріальних) компенсацій.

6. Відповідальність сторін

6.1 Відповідальність Виконавця регламентується статтями 22-26, а відповідальність Замовника статтями 28-30 Закону України “Про аудиторську діяльність”, іншим чинним законодавством України.

6.2 Замовник та Виконавець несуть відповідальність за дотримання своїх зобов`язань (розділ 4) викладених в цьому договорі.

6.3 За неякісне виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору Виконавець та Замовник несуть матеріальну відповідальність згідно вимог чинного законодавства а суперечки між ними вирішуються в судовому порядку.

7. Інші особливі умови

7.1 Замовник несе повну відповідальність за достовірність наданої Виконавцю інформації, її повноту, точність та правильність оформлення (юридичну силу); за виявлені в ході перевірки відхилення від вимог чинного законодавства, облікової політики та методології обліку; за фінансові результати та за звітність по ним; за початкові залишки на рахунках бухгалтерського обліку та показники звітності які не перевірялися до цієї перевірки або перевірялися іншими аудиторами; за невиконання пропозицій аудиторів по усуненню виявлених невідповідностей (відхилень, помилок, тощо).

7.2 Аудиторська гарантія, яка за національними нормативами аудиту означає наявність достатньої кількості доказів для виказування професійної думки, Виконавцем Замовнику або третім особам не надається.

8. Реквізити сторін

Виконавець

Замовник

ТОВ АФ „АКОфінекспертсервіс”ЗАТ «А»

Аудитор Меньшиковій С. О.Директор Карпо В.М.

2.4 План аудиту фінансової звітності

КлієнтЗАТ «А»

Виконавець АКОфінекспертсервіс

Період, за який проводиться перевірка

3 «01» січня 2008 р. по «31» грудня 2008 р.

Аудиторський ризик

Види робіт	Період проведення	Виконавець	Примітки
1	2	3	4
1. Загальна оцінка системи обліку і контролю	15.01.2008-18.01.2008	Борсук І. А.
2. Аудит дотримання принципів складання звітності	19.01.2008-21.01.2008	Гус І. І.
3. Аудит стану аналітичного синтетичного обліку	22.01.2008-25.01.2008	Картер Л. В.
4. Аудит фінансового стану підприємства	26.01.2008.-30.01.2008	Гус І. І. Маочук М. І.
5 .Узагальнення результатів аудиту	01.02.2008-05.02.2008	Гус І. І. Ткачук М. І.

Робочий документ використано при складанні аудиторського звіту

Аудитор Меншикова С.О.

2.5 Програма аудиту фінансових результатів

№ з/п	Перелік аудиторських процедур за розділами аудита	Джерела перевірки	Назва робочих документів аудитора
1	Перевірка стану бухгалтерського обліку та контролю операцій, пов'язаних з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг	Наявність та аналіз матеріалів інвентаризації заборгованості покупців за продану продукцію, товари, виконану роботу, надані послуги. Документальне обґрунтування та законність утворення заборгованості, реальність її погашення. Виявлення сумнівних розрахунків та незатребуваної заборгованості. Відповідність показників з даними синтетичного й аналітичного обліку.	Робочі записи
2	Перевірка повноти та правильності розрахунків з покупцями та замовниками	Наявність та правильність оформлення договорів і первинних документів на реалізовану продукцію, товари, виконання робот, надання послуг. Відповідність даних первинних документів договорам і обліковим регістрам. Повнота та правильність відображання розрахунків з покупцями і замовниками на рахунках бухгалтерського обліку, в облікових регістрах. Обґрунтованість та правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку одержаних авансів при попередній оплаті. Своєчасність розрахунків покупців та замовників за реалізовану продукцію, виконані роботи, надані послуги. Повнота та правильність оприбуткування готівки за реалізовану продукцію, товари, надані послуги. Своєчасність виставлення розрахунків покупцям та замовникам. Перевірка дотримання порядку списання дебіторської заборгованості покупців та замовників.	Робочі записи
3	Узагальнення результатів перевірки циклу продажу й отримання доходу(виручки)	Оцінка значущості виявлених помилок і їх вплив та вірогідність фінансової звітності	Робочі записи
4	Правильність віднесення на собівартість продукції: Матеріальних витрат; Витрат на оплату праці; Відрахувань на соціальні нестатки; Амортизаційних відрахувань на відновлення основних засобів і нематеріальних активів; Інших витрат. Процедура: суцільна перевірка документів, вибіркове спостереження, тематична перевірка	Первинні документи; Планові кошториси і калькуляції; Розробча таблиця “Розподіл витрати матеріалів за обліковими цінами”; Розробча таблиця “Розподіл заробітної плати, премій, створення резерву на відпустку, розподіл відрахувань на соціальні заходи”; “Зведення розподілу зворотних відходів”; Розробча таблиця “Розрахунок амортизації основних засобів”; ОЗ-14, ОЗ-15, ОЗ-16; Розробча таблиця “Розрахунок зносу МШП”; “Листки-розшифровки”; “Зведення розподілу витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування”; “Калькуляційне зведення нормативної собівартості браку”; тощо.	Робочі записи
5	Правильність визначення та обліку незавершеного виробництва. Процедура: суцільна перевірка документів, вибіркове спостереження, тематична перевірка	Акти прийому-здачі готової продукції на склад; Відомість обліку балансової вартості матеріальних активів;	Робочі записи
6	Правильність обліку і списання: Витрат допоміжних виробництв; Загальвиробничих витрат; Витрат обслуговуючих і інших господарств; Напівфабрикатів власного виробництва; Браку у виробництві; Витрат майбутніх періодів; Процедура: вибіркове спостереження, тематична перевірка	Первинні документи; Відомості: “Розподілу послуг допоміжних виробництв”; “Розподілу загальновиробничих витрат”; “Зведення розподілу цехових витрат”; “Довідка-розрахунок про розподіл витрат майбутніх періодів”; Акти на виправлення браку і т.д.	Робочі записи
7	Правильність складання кореспонденції по рахунках обліку витрат (23, 24, 91). Відповідність записів аналітичного обліку по вищевказаних рахунках, записам у журналах-ордерах (5 і 5А), головній книзі і формам бухгалтерської звітності. Процедура: суцільна перевірка документів, вибіркове спостереження, тематична перевірка	Відомості і журнали-ордери по рахунках 23, 24, 91	Робочі записи
8	Правильність калькулювання витрат по об'єктах обліку. Процедура: перевірка документів по вибіркових об'єктах калькулювання, тематична перевірка	Калькуляції собівартості виробництва по окремих видах готової продукції	Робочі записи

Робочий документ використано при проведенні аудиту

Аудитор Грач І. І.

Аудиторська фірма

„АКОфінекспертсервіс”

Україна, м. Київ

Ліцензія № 8 чинна до 01.01.2002 р.

2.6 Аудиторський звіт за наслідками аудиторської перевірки приватного підприємства «А»

Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторською фірмою „АКОфінекспертсервіс”» на підставі договору № 8 від 16.01.2007 р.

Проведена аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності ВАТ «А» за період 01.01.2006р. по 01.12.2006 р.

1. Мета перевірки

Метою аудиторської перевірки є підтвердження повноти та достовірності бухгалтерської звітності та перевірка фінансово-господарської діяльності.

2. Об`єкт перевірки

ЗАТ «А» зареєстровано реєстраційною палатою виконкому м. Київ

Юридична адреса: м. Київ вул. Франка 8

Код підприємства: 12123232

Підприємство створено з метою сприяння формування товарного ринку, задоволення суспільних потреб у його продукції, роботах послугах.

Для здійснення поставленої мети підприємство здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні», інших законодавчих актів та Статуту.

3. Постановка бухгалтерського обліку

На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік в цілому ведеться згідно з Положенням «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 03.04.93 р. Встановлено, що на підприємстві окремі рахунки бухгалтерського обліку застосовуються не за їх призначенням згідно з планом рахунків, затвердженим Наказом Мінфіном України від 30 листопаду 1999 р. № 291. Крім того підприємство використовує нетипові проводки бухгалтерського обліку, чим порушується методологія бухгалтерського обліку окремих об`єктів та господарських операцій, згідно з Інструкцією «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій», затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

м. Київ, Україна 03186

Свідоцтво про внесення в Реєстр аудиторських фірм

та аудиторів, які одноособово надають аудиторські

послуги №0061, видане за рішенням Аудиторської палати

України від 30.03.2001 №100.

Рішенням аудиторської палати України від 02.03.06 №160/3

термін дії свідоцтва подовжено до 02.03.2011

2.7 Задачі

Задача №1

Розв'язання

Первісна вартість становить	400 000,00 грн.
Знос	100 000,00 грн.
Балансова вартість після переоцінки (справедлива вартість)	210 000,00 грн.

Залишкова вартість споруди цеху становить 400 тис.- 100 тис. = 300 тис. грн.

Індекс переоцінки - Справедлива вартість \ залишкову вартість.

Уцінена первісна вартість - Первісна вартість * Індекс переоцінки

Сума уцінки первісної вартості - Первісна вартість - Уцінена первісна вартість

Уцінений накопичений знос - сума зносу на дату першої переоцінки* Індекс переоцінки

Сума уцінки накопиченого зносу - сума зносу на дату першої переоцінки - Уцінений накопичений знос.

Залишкова вартість	300000 грн.
Індекс переоцінки	0,700000
Уцінена первісна вартість	280000 грн
Сума уцінки первісної вартості	120000 грн.
Уцінений накопичений знос	70000 грн.
Сума уцінки накопиченого зносу	30000 грн.

Сума, що відноситься на витрати звітного періоду (сума уцінки залишкової вартості) дорівнює 90000 грн ( 120000-30000)

Зміст операції	Дт	Кт	Сума, грн..
Відображено первісну вартість споруди цеху	10	15	400000
Нараховано знос	10	13	100000
Сума уцінки залишкової вартості	975	10	900000
Сума уцінки накопиченого зносу	13	10	30000

Висновок

1) Бухгалтером не вірно відображена кореспонденція

2) Не вірно розрахована сума уцінки залишкової вартості і с ума уцінки накопиченого зносу.

Переоцінка основних засобів, проведена в бухобліку, відповідно до норм Закону про прибуток ніяких податкових наслідків для підприємства не викликає.

Порядок проведення переоцінки основних засобів регламентується П(С)БО 7. Так, відповідно до п. 16 П(С)БО 7, підприємствам дозволяється переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість такого об'єкта істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Зазначимо, що в даному визначенні не дається чітких критеріїв того, яку різницю між залишковою і справедливою вартістю вважати істотною. Це пов'язано з тим, що для різних підприємств ці критерії можуть бути зовсім різні. Таким чином, підприємства самостійно повинні визначати цей критерій і відображати це в наказі про облікову політику

У випадку переоцінки об'єкта основних засобів, на цю ж дату повинна здійснюватись переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Тут також зазначимо, що П(С)БО 7 не дає чітких критеріїв визначення самої групи. У цьому випадку можна звернутися до МСБО 16. Так у п. 37 даного МСБО говориться, що клас основних засобів являє собою групу активів, однакових за характером і способом використання. Тому, вважаємо що в нашій ситуації доцільно використовувати саме це визначення, так як П(С)БО не суперечать МСБО, і під групою слід розуміти саме основні засоби однакові за способом використання. Наприклад, якщо переоцінюється вантажний автомобіль певної моделі, то переоцінці підлягають і інші вантажні автомобілі аналогічної моделі, а не всі вантажні автомобілі

Переоцінці можуть підлягати всі основні засоби, за винятком малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів, якщо амортизація їх вартості здійснюється методами, викладеними в другій частині п. 27 П(С)БО 7, тобто нарахуванням 50 чи 100% амортизації в місяці введення таких активів в експлуатацію.

Згідно п. 17 П(С)БО 7 переоцінена первісна вартість і сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо об'єкт основних засобів цілком замортизований і підлягає переоцінці, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

Згідно п. 19 П(С)БО 7, у бухобліку сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів, що проводиться перший раз, включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки, що проводиться перший раз - до складу витрат звітного періоду. Якщо проводиться не перша, а чергова переоцінка основних засобів, то її відображення в бухобліку має свої особливості, що регламентуються п. 20 П(С)БО 7.

Відомості про зміни первісної вартості і суми зносу основних засобів повинні заноситися в регістри їх аналітичного обліку (інвентарні картки обліку основних засобів форми №ОЗ-6).

Задача 2

Розв'язання.

Порушення яке визначено в ході перевірки :

Кущ Я.А

1) За підзвітною особою рахується заборгованість на 01.03 в сумі 48 грн., яку треба списати за рахунок заробітної плати, згідно чинного законодавства.

2) Якщо за підзвітної особою рахується заборгованість за минулими подіями, то керівник підприємства не дає дозвіл на видачу грошей під звіт.

3) У березні підзвітній особі Кущ Я.А.. видано підзвіт 100 грн., подано авансовий звіт з прикріпленими до нього документами на суму 20 грн. ,сума заборгованості списується з його заробітної плати.

Назаренко Ю. І.

1) У березні підзвітними особами Назаренко Ю. І. видано підзвіт 200 грн., подано авансовий звіт з прикріпленими до нього документами на суму 100 грн. ,сума заборгованості списується з його заробітної плати.

2) Не правильно зроблений розрахунок заборгованості на 01.04.2006 р, правильна сума 70 грн.

Харченко А. К.

1) За підзвітною особою рахується заборгованість на 01.03 в сумі 70 грн., яку треба списати за рахунок заробітної плати, згідно чинного законодавства.

2) Якщо за підзвітної особою рахується заборгованість за минулими подіями, то керівник підприємства не дає дозвіл на видачу грошей під звіт.

3) Працівник Харченко А. К у березні повинен був подати авансовий звіт з виправдовуючи ми документами на суму 100 грн., сума заборгованості списується з його заробітної плати.

Хорунжий Ю. М

1) За підзвітною особою рахується заборгованість на 01.03 в сумі 60 грн., яку треба списати за рахунок заробітної плати, згідно чинного законодавства.

2) Якщо за підзвітної особою рахується заборгованість за минулими подіями, то керівник підприємства не дає дозвіл на видачу грошей під звіт.

3) Працівник Харченко А. К повинен був подати авансовий звіт з виправдовуючи ми документами на суму 80 грн., сума заборгованості списується з його заробітної плати.

Висновок

Відповідно до п. 2.15 Інструкція про службові відрядження у межах України і за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р.№59

59 встановлено термін подання до бухгалтерії підприємства авансового звіту разом із невикористаним залишком готівки за відрядженням - протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження; - на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки і заготівлю вторинної сировини (крім металобрухту) - протягом десяти робочих днів з дня здійснення покупки. Якщо працівник їздив у відрядження, не одержавши авансу, і вирішував виробничі питання, то строк звіту як для витрат на відрядження, так і для господарських витрат однаковий - три дні після повернення. Бухгалтером було допущено арифметичні помилки.

...