Організація бухгалтерського обліку депозитних операцій банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Реферат

ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ

Київ - 2014



План

Вступ

1. Організація обліку депозитних операцій в комерційному банку

2. Облік операцій зі сплати та погашення депозиту суб'єктів господарювання та фізичних осіб

3. Внутрішньобанківський контроль за депозитними операціями

Висновок

Список літератури



Вступ

Для успішної діяльності комерційних банків у конкурентному середовищі слід нарощувати обсяги активних операцій, оскільки саме завдяки їм отримується прибуток, а отже, збільшується капітал банку. Проте власні кошти банку не є достатніми для розширення кредитних вкладень, проведення операцій на фондовому, фінансовому та валютному ринках.

Вивчення даної теми є актуальним тому що левову частку потреби в грошових ресурсах банки покривають за рахунок залучених коштів. Традиційно найбільша частка у структурі залучених коштів припадає на депозити. Операції із залучення банком коштів на депозит є пасивними. Але депозитна операція може дати банку прибуток за умови, що вона здійснена як активна, тобто операція з розміщення банком коштів на депозит. Активними є депозитні операції тільки на міжбанківському ринку. Отож депозитом вважають залучені або розміщені кошти на визначених угодою умовах повернення з виплатою (сплатою процентів) або на безпроцентній основі, які не забезпечені з боку банку будь-якою власністю чи гарантіями.

Депозитні операції поширені в банківській діяльності. Їх можна вважати також суто банківськими операціями.

Метою роботи є дослідження організації бухгалтерського обліку депозитних операцій в банку, визначення особливостей поточного обліку депозитних операцій в комерційному банку.

облік депозитний банк комерційний



1. Організація обліку депозитних операцій в комерційному банку

Вклад (депозит) - це гроші або інші кошти в готівковій або безготівковій формі, у національній або іноземній валюті, передані власником (юридичною або фізичною особою) або третьою особою за дорученням і за рахунок власника до банку для зберігання на встановлених договором умовах, з обов'язковим поверненням вкладнику.

За строками використання коштів вклади (депозити) клієнтів банку поділяють на:

- вклади (депозити) на вимогу;

- строкові вклади (депозити).

До вкладів на вимогу належать залишки тимчасово вільних коштів клієнтів банку на поточних рахунках.

Проведення депозитних операцій банку регламентується Положенням про порядок здійснення банками України депозитних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. № 516 [1]. Сума, строки та умови приймання депозитів визначаються між банком та вкладником на договірних засадах. Особливості залучення грошових коштів або банківських металів на вклади депозити регулюються внутрішніми положеннями банків. Банки встановлюють основні умови залучення банківського депозиту відповідного виду. Зазначені умови мають бути оприлюднені банком шляхом розміщення відповідної інформації в установі банку в загальнодоступному для клієнтів місці. Ця інформація може додатково розміщуватися банком у засобах масової інформації.

Банки повертають вклади та сплачують нараховані проценти у строки, визначені умовами договору банківського депозиту між вкладником і банком. За договором банківського депозитунезалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового депозиту із закінченням строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми депозиту, внесеного на інших умовах повернення, то після настання визначених договором обставин договір уважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Порядок обліку установами банків операцій за депозитами регламентується Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, депозитних операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 р. № 435 [3].

Депозити враховуються на всю суму номіналу на депозитному рахунку до часу погашення. Залежно від методу виплати процентів за депозитами - за період або на період (авансом) змінюється сума, що надходить від депонента. У будь-якому разі номінальна сума депозиту і сума, що враховується на депозитному рахунку, збігаються.

Облік депозитів ведеться за рахунками 1-го та 2-го класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. № 280:

1 Казначейські та міжбанківські операції, 13 Кошти Національного банку України, 15 Кошти в інших банках, 16 Кошти інших банків, 2 Операції з клієнтами, 25 Кошти бюджету та позабюджетних фондів України, 26 Кошти клієнтів банку [2].

В аналітичному обліку ведуться особові рахунки за кожним депозитом.

Бухгалтерські проводки

1. Залучення депозиту (за умови виплати процентів за період):

Д-т Рахунок для обліку готівкових коштів, кореспондентський рахунок, поточний рахунок, депозитний рахунок

К-т Депозитний рахунок

2. Залучення депозиту (за умови виплати процентів авансом):

Д-т Рахунок для обліку готівкових коштів, кореспондентський рахунок, поточний рахунок, депозитний рахунок - на суму номіналу депозиту за мінусом сплачених авансом процентів

Д-т Витрати майбутніх періодів - на суму сплачених авансом процентів

К-т Депозитний рахунок - на суму номіналу

3. Погашення депозиту:

Д-т Депозитний рахунок - на суму номіналу (у разі капіталізації з урахуванням суми процентів)

К-т Рахунок для обліку готівкових коштів, кореспондентський рахунок, поточний рахунок, депозитний рахунок

Внутрішній контроль за депозитами має здійснюватися відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 р. № 566, так, щоб гарантувати: залучення та розміщення депозитів у межах строків і лімітів, встановлених банком; приймання та розміщення усіх депозитів за процентною ставкою, що застосовується у банку згідно із запровадженою ним політикою; своєчасне та правильне відображення в бухгалтерському обліку депозитних операцій[4].

Система бухгалтерського контролю за депозитними операціями включає систему реєстрації депозитів. Система обліку операцій із депозитами має гарантувати правильне та своєчасне відображення таких даних: номера договору; назви контрагента; типу договору (за строком використання); бази нарахування процентів; номіналу депозиту; валюти депозиту; процентної ставки; дати нарахування процентів; умов сплати процентів; дати погашення депозиту.

Нарахування процентів і здійснення відповідних записів у бухгалтерському обліку має періодично перевірятися особою, яка не бере участі у виконанні операцій з нарахування[8].

Депозитні рахунки суб'єктам господарювання та фізичним особам відкриваються згідно з Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. № 492[5].

Депозитні рахунки суб'єктам господарювання відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та установою банку на визначений у договорі строк. Датою відкриття депозитного рахунку є дата надходження грошей на депозит.

Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунку і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Згідно з угодою можуть передбачатися додаткові надходження грошей на депозитні рахунки. Дострокове закриття депозитного рахунку можливе на підставі заяви або клопотання клієнта. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунку забороняються.

2. Облік операцій зі сплати та погашення депозиту суб'єктів господарювання та фізичних осіб

Проценти за депозитом можуть сплачуватись: при погашенні депозиту; періодично; авансом, тобто при внесенні коштів на депозит.

При сплаті процентів на дату погашення депозиту в обліку здійснюється проведення:

1) На суму процентів

Д-т Рахунки нарахованих витрат за депозитами на суму номіналу депозиту

Д-т Рахунки депозитів на загальну суму депозиту

К-т Поточний рахунок депонента, каса або кореспондентський рахунок в НБУ.

Зрозуміло, що згідно з таким проведенням бухгалтерського обліку записується загальна сума нарахованих процентів за весь період дії депозитної угоди з використанням будь-якого методу, наприклад, рівних частин чи актуарного.

Сума нарахованих процентів із застосуванням різних методів спричинює не завжди рівномірне навантаження на загальні витрати банку за періодами дії депозитної угоди, а отже, порушується механізм дії принципу відповідності. Якщо депонент не запитає депозит по закінченні дії депозитної угоди, суму процентів буде приєднано до депозиту та переобліковано на рахунок «Кошти до запитання», відкритий на ім'я депонента, зазначеного в депозитній угоді, термін дії якої закінчився.

При сплаті нарахованих процентів періодично щоразу після дати їх нарахування в банку виконується бухгалтерське проведення:

Д-т Нараховані витрати за депозитом

К-т Поточний рахунок, каса або кореспондентський рахунок.

Застосування комерційним банком одного із двох наведених можливих варіантів сплати процентів свідчить, що згідно з обліковою політикою банку пріоритетним узято метод сплати процентів «за період». Цей метод впливає на систему обліку і номіналу депозиту.

Третій можливий варіант сплати процентів за депозитом - авансом, тобто в момент внесення коштів депонентом на депозит. Цей метод називають методом виплати процентів на період.

Закономірно поставити запитання: як банк страхує себе від втрат при можливих змінах процентних ставок на міжбанківських ринках?

Це можливо за умови застосування плаваючої процентної ставки при залученні депозиту, що дозволяє застосовувати також середньозважену процентну ставку з урахуванням тих процентних ставок, що діяли впродовж періоду, за який проводиться нарахування процентів.

При погашенні депозиту, тобто на дату закриття депозитного рахунку в обліку здійснюється проведення:

Д-т Депозитний рахунок

К-т Каса, поточний рахунок чи кореспондентський рахунок в НБУ.

На дату погашення депозиту необхідно провести нарахування процентів за період з останньої дати нарахування до дати погашення. У строковому депозитному договорі рекомендується передбачити порядок перерахування суми депозиту та процентів за ним після закінчення строку депозиту. Для юридичної особи вказується номер поточного рахунку; для фізичної - номер рахунку вкладу, який у разі його відсутності відкривається за згодою клієнта відповідно до умов депозитного договору.

Якщо умовами договору не передбачено порядку перерахування суми депозиту після закінчення встановленого терміну, то сума депозиту, що не отримана депонентом своєчасно, обліковується за тим самим рахунком, що й раніше.

За вимогою депонента банк може повернути депозит до закінчення дії депозитного договору.

Одним із різновидів депозитів є депозити овернайт, які надаються або залучаються на термін не більш як один день і відносяться лише до ринку міжбанківських коштів. Зрозуміло, що сплата за користування депозитом здійснюється одночасно з його поверненням. Саме тому дещо іншим є облік депозитів овернайт.

1) При залученні депозиту:

Д-т Кореспондентський рахунок в НБУ

К-т 1610 Депозит овернайт інших банків

2) При погашенні депозиту:

- на суму процентів за депозитом

Д-т 7011 Процентні витрати за депозитами овернайт інших банків

- на суму депозиту

Д-т 1610 Депозит овернайт інших банків

- на загальну суму

К-т Кореспондентський рахунок в НБУ.

Здійснюючи депозитні операції, комерційні банки мають виконувати такі правила.

1) Депозити залучаються та розміщуються в межах термінів і лімітів, установлених Правлінням банку.

2) Усі депозити залучаються за процентною ставкою, визначеною угодою, а нарахування процентів здійснюється одним із методів, передбачених наказом щодо облікової політики на даний фінансовий рік.

3) Система бухгалтерського обліку має визначити механізм реєстрації депозитів, аби забезпечити достовірність та своєчасність записів:

- сум депозитів;

- термінів нарахування та сплати процентів;

- термінів погашення депозитів;

- процентних ставок.

Здебільшого це досягається засобами аналітичного обліку.

У межах його функцій комерційний банк проводить централізовану розсилку клієнтам - суб'єктам господарської діяльності повідомлень та виписок із їх депозитних рахунків щодо залишків коштів із зазначенням операцій, що здійснювались за цими рахунками. За даними напрямками інформуються також клієнти - фізичні особи.

З метою забезпечення захисту інтересів фізичних осіб - вкладників комерційних банків, створення фінансових можливостей для відшкодування їм коштів у разі невиконання банками вимог вкладників Указом Президента України від 10.09.98 за № 996/98 затверджено Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів[6]. На виконання вимог цього Положення Національний банк України вніс низку змін і доповнень до діючих нормативних документів. Так, з 1 січня до Плану рахунків введено рахунок № 1202 «Обов'язкові резерви страхування вкладів фізичних осіб». Роз'яснення щодо використання цього рахунку надано у листі НБУ від 05.09.98 за № 14-011/2902-6290 [7].

3. Внутрішньобанківський контроль за депозитними операціями

Внутрішньобанківський контроль за депозитними операціями є найефективнішим способом боротьби із втратами банку через зловживання, помилки персоналу та ризики притаманні даним операціям. Правильно організований контроль депозитних операцій забезпечує достовірність і повноту інформації, що передається керівництву банку, дотримання внутрішніх і зовнішніх нормативних актів при здійсненні депозитних операцій банку, збереження активів банку і його клієнтів, оптимальне використання ресурсів банку, управління ризиками, забезпечення чіткого виконання розпоряджень органів управління банку в досягненні мети, яка поставлена в стратегічних та інших планах банку мінімізацію операційно-технічних ризиків, та можливих втрат при здійсненні даних операцій, що підвищує їх ефективність.

Процедури внутрішнього контролю повинні забезпечувати та встановлювати щодо депозитних операцій: відповідальність та підзвітність особи (підрозділу), що здійснює операцію, розподіл обов'язків між виконавцями операції з метою розмежування контролю за обліковими записами та операціями за ними, розподіл відповідальності працівників за ухвалення операції, її запис, контроль і зберігання активів; схвалення операції, обмеження доступу до активів, облікових записів і сховищ; внутрішні перевірки та звірки до моменту виконання операції, а також подальший контроль; автоматизований контроль.

Під час контролю депозитних операцій необхідно звернути увагу на таки питання: аналіз внутрішньої нормативної бази, попередній аналіз за допомогою системи показників, визначення обсягу вибірки депозитних справ та угод для перевірки та власне перевірка їх комплектації і відповідності внутрішнім вимогам, аналіз стану обліку депозитних операцій, аналіз стану звітності та її достовірності (у тому числі тієї, що подається до НБУ й управлінської), перевірка звітності, що надається Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і сплати внесків, аналіз депозитної, тарифної політики банку, а також її дотримання, визначення обґрунтованих потреб у коштах, що залучаються, й оцінка ефективності роботи із залучення вкладників, питання фінансового моніторингу операцій.

Система бухгалтерського контролю за депозитними операціями включає систему реєстрації депозитів. Система обліку операцій із депозитами має гарантувати правильне та своєчасне відображення таких даних: номеру договору; назви контрагента; типу договору (за строком використання); бази нарахування процентів; номіналу депозиту; валюти депозиту; процентної ставки; дати нарахування процентів; умов сплати процентів; дати погашення депозиту.

Банки мають визначити процедури перевірки тотожності цих систем аналітичного обліку операцій із депозитами з оборотами і залишками за рахунками синтетичного обліку.

Нарахування процентів і здійснення відповідних записів у бухгалтерському обліку має періодично перевірятися особою, яка не бере участі у виконанні операцій з нарахування. Проценти, відображені на окремих аналітичних рахунках процентних витрат (доходів), мають бути звірені з сумою процентів, сплачених депоненту.

При нарахуванні процентів та відображенні їх за відповідними рахунками бухгалтерського обліку необхідно регулярно переглядати відповідні процедури внутрішнього контролю і перевіряти розрахунок процентів і записи за цими рахунками.

Організація обліку і контролю депозитних операцій банку здійснюється з урахуванням вимог нормативних документів облікової політики банку та внутрішньобанківських нормативних документів і процедур затверджених постановою правління НБУ .

Комерційні банки здійснюють депозитні операції за ліцензією Національного банку України.

При організації обліку і контролю депозитних операцій банку необхідно забезпечити: хронологічну послідовність реєстрації операцій у первинних документах, дотримання правил документообороту, попередження можливості виникнення нестач, незаконного витрачання грошових коштів, своєчасне та достовірне відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку та звітності, взаємозв'язок даних синтетичного та аналітичного обліку, інформацію про фактичні та можливі результати за депозитними операціями банку, дієздатність розроблених процедур бухгалтерського контролю, збереження опрацьованих документів звітності протягом установленого строку.

Процедура виконання банком операцій за депозитними рахунками має здійснюватися поетапно: отримання дозволу на здійснення депозитних операцій; оформлення необхідних документів; контрольні процедури; здійснення розрахунків; повнота бухгалтерського обліку; контроль/аудит операцій.

Установи банку залучають кошти на депозитні (вкладні) рахунки з метою підвищення зацікавленості населення в накопиченні заощаджень та одержанні відповідного доходу, а також з метою залучення грошових ресурсів для здійснення банківської діяльності.

Доходи банку від депозитної діяльності обліковуються на рахунках шостого класу за такими групами балансових рахунків: № 600, 601, 609, 610, 611.

Витрати банку за депозитними операціями обліковуються на рахунках сьомого класу за та-кими групами балансових рахунків: № 701 - 705.

При організації роботи за депозитними операціями банком розробляється порядок оформлення таких операцій первинними документами, одним з яких є депозитний договір, що засвідчує право установи банку користуватися коштами, залученими від клієнтів, та право вкладників отримати в чітко визначений строк суму депозиту і проценти за його користування.

Вкладник має право відкрити в установі банку будь-яку кількість депозитних рахунків, які призначені для обліку коштів, внесених на визначений у договорі строк. [9].



Висновок

Проблема організації обліку депозитних операцій є досить гострою та актуальною у банках через те, що упровадженням новітніх інформаційних технологій неможливе без чіткої організації обліку. Інформаційні технології, що базуються на сучасних комп'ютерах, спричиняють зміни в організації бухгалтерського обліку депозитних операцій банку. Це пов'язано з переходом від паперових електронних форм бухгалтерського обліку, із застосуванням електронного документообігу, повним використанням можливостей в одержанні інформації, яку може надавати система аналітичного обліку, збільшенням уваги до проведення контрольних і аналітичних функцій бухгалтерськими підрозділами за рахунок економії часу від застосування нових інформаційних технологій, розробкою й упровадженням за всіма банківськими операціями технологічних карт.



Список використаної літератури

1. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами: Затв. пост. Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. № 516 (зі змін.).

2. План рахунків бухгалтерського обліку банків України: Затв. пост. Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. № 280 (зі змін.) // zakon.rada.gov.ua.

3. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України: Затв. пост. Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 р. № 435.

4. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України: Затв. пост. Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 р. № 566 (зі змін.).

5. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Затв. пост. Правління Національного банку від 12 листопада 2003 р. № 492 (зі змін.).

6. Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів: затв. указом Президента України від 10.09.98 за № 996/98.

7. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни - К.: КНЕУ, 2000. - 404 с.

8. Васюренко О.В. Облік і аудит у банках: навчальний посібник, друге видання - вид-во 2008 р.

9. Валєжна М.С. Організація обліку та контролю депозитних операцій банку. «Управління розвитком» №17(157) 2013.

Размещено на Allbest.ru

...