Стадії аудиту

Размещено на http://allbest.ru

1. Теоретичне завдання

Аудиторський процес складається з таких стадій: початкова (попередня), дослідна (основана) і завершальна (заключна).

Мал. 1. Основна блок-схема аудиту

1. Попередня стадія

– МСА 200 - лист-запит;

– МСА 210 - аудиторська компанія надсилає лист-зобов'язання;

– Складання договору;

– Визначення аудиторської групи;

– МСА 300 - складання загальної стратегії за окремими об'єктами для кожного члена групи, плану програми

Початкова (попередня) стадія включає визначення об'єкта аудиту й організаційно-методичну підготовку. При виборі об'єктів аудиторська фірма використовує складений план своєї діяльності. Для здійснення аудиту формується бригада або підбирається окремий аудитор, після чого видається наказ або розпорядження керівника аудиторської організації, в якому зазначаються найменування підприємства, що підлягає перевірці, період, за який воно обстежується, прізвище, ім'я, по батькові членів бригади (окремого аудитора), призначається керівник, котрий має кваліфікаційний сертифікат.

До виїзду на перевірку бригада вивчає економічний стан об'єкта аудиту, знайомиться з планами виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та їх виконанням, з річною і періодичною фінансовою звітністю, актом (висновком) попередньої аудиторської перевірки, аналізує фінансовий стан, вивчає акти (довідки) перевірок з боку банків, податкових та інших державних органів, після чого керівник бригади складає програму аудиту, яку затверджує директор аудиторської фірми. У програмі вказуються об'єкт аудиту, зміст перевірки, періоди суцільного та вибіркового контролю. Конкретизується аудит у плані-графіку, де відображено строки перевірки кожного розділу теми і виконавців робіт. Завершується початкова стадія процесу аудиту складанням робочого плану аудитора, де передбачено об'єкт контролю, обсяг роботи і час її виконання (початок і закінчення).

Щоб провести аудит, необхідно здійснити ряд попередніх (організаційних) робіт (мал. 2). До цієї стадії можна включити два укрупнених комплекси робіт-етапів: підготовчий і безпосереднього ознайомлення з діяльністю підприємства, що перевіряється. Процедури першого етапу аудиту в цьому випадку будуть включати: попереднє ознайомлення з діяльністю підприємства (збір загальної інформації), приймання замовлення і підписання договору, збір інформації про правові зобов'язання клієнта, конкретизацію основних завдань, розробку загального плану і програми аудиту та ін. Тобто процедура об'єднує більш конкретні завдання. Вона залежить від обраної форми аудиту й поставлених завдань при його здійсненні.

Організаційні роботи другого етапу, які належать до попередньої стадії, можна віднести до початку більш конкретного вивчення діяльності підприємства. Ці економіко-об'єктні процедури, як правило, здійснюються на місці (у клієнта). При цьому спочатку вивчається порядок проведення інвентаризацій. У необхідних випадках проводиться "власна" оперативна інвентаризація. Крім того, робиться економічне обстеження й аналіз основних показників підприємства-замовника, встановлюється ступінь довіри до системи бухгалтерського обліку, визначається можливість аудиторського ризику й ін.

Висновки про виконання робіт, що належать до другого етапу, можуть служити або умовою продовження проведення аудиту, або його припинення у зв'язку з неможливістю перевірки окремих фактів з ряду причин.

Мал. 2. Блок-схема попередньої стадії аудиту

2. Основна стадія

Відбувається безпосереднє аудиторське дослідження за допомогою відповідних аудиторських процедур для отримання достатніх за кількістю та прийнятних за якістю аудиторських послуг (МСА 500, 315, 520).

Аудиторські процедури:

– Перевірка (матеріально, документально - інвентаризація, спостереження);

– Запити;

– Арифметична перевірка;

– Повторне обчислення.

У відповідності до МСА виявлені відхилення аудитор зазначає в робочих документах (робоча аудиторська документація - МСА 230), які можуть бути папером та електронні.

За результатами аудиторської перевірки повинен бути складений аудиторський файл, плюс інформація, яку ми отримуємо від клієнта.

Кожен з членів групи складає свій підсумковий звіт.

Дослідна (основна) стадія аудиту проходить безпосередньо на підприємстві. Для здійснення якісної та своєчасної аудиторської перевірки мають бути створені відповідні умови, аудиторам надані засоби обчислювальної техніки тощо.

Увесь процес здійснення третього етапу аудиту залежить як від правильності використання економіко-об'єктних процедур, так і від методичних процедур, які можна класифікувати на чотири основні групи:

- теоретичні;

- документальні;

- економічні;

- практичні.

Теоретичні процедури являють собою філософські методи пізнання: аналіз, синтез, індукція, дедукція й ін. їх застосовують для виявлення як загального стану об'єкта, що вивчається, так і отримання окремої інформації.

При аудиторських перевірках з виявлення потрібних результатів найчастіше застосовують документальні процедури: дослідження документів, нормативне порівняння, зіставлення, зустрічні і взаємні перевірки.

Аудиторські перевірки не проводяться без практичних процедур: обміру, визначення ваги, інвентаризації, хімічного аналізу, контрольного запуску сировини у виробництво та ін.

3. Заключна стадія

На основі інформації від кожного члена аудиторської групи формулюється загальна думка. Згідно МСА 700 (1) та МСА 705 (2-4) вона може бути:

1) Позитивна;

2) Умовно-позитивна;

3) Негативна;

4) Відмова від висловлення думки.

Думка висловлюється в звіті незалежного аудитора (аудиторському висновку).

В законі не передбачені види висновків та складові висновку.

МСА 700 передбачає структуру звіту:

– Адресат;

– Вступний параграф;

– Відповідальність управлінського персоналу;

– Відповідальність аудитора;

– Факти, пояснення, модифікації

– Думка аудитора: достовірно, відповідно, в усіх суттєвих аспектах, реально, правдиво.

– Підпис аудитора;

– Печатка.

Завершальна (заключна) стадія аудиту включає узагальнення і реалізацію результатів аудиту. На цій стадії аудиту слід згрупувати виявлені недоліки, скласти нагромаджувальні відомості порушень, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки, узагальнити та відобразити результати перевірки в аудиторському висновку.

Заключним періодом при проведенні аудиту є заключна стадія. Вона може включати декілька етапів, тобто більш укрупнених видів робіт:

1) складання акта і висновку аудитора, розгляд і підпис звітної документації,

2) прийняття рішень за результатами аудиторської перевірки,

3) передача звітної інформації за призначенням.

1) Всю отриману інформацію розмістити в аудиторському висновку неможливо. Тому багато аудиторів застосовують акт аудиторської перевірки. Такий звітний документ можна складати за такими розділами: вступна частина, основна частина, висновки, пропозиції. У вступній частині можна зазначити питання для перевірки, назву пред'явлених документів для вивчення, юридичну правомірність досліджуваного підприємства та ін. Структура основної частини акта найчастіше залежить від поставлених під час перевірки завдань.

Якщо проводиться аудиторська перевірка достовірності фінансової звітності, до складу основної частини акта включають питання: стан бухгалтерського обліку, обґрунтування достовірності бухгалтерського балансу і звітності фінансово-господарської діяльності, відповідність даних статей балансу даним синтетичного і аналітичного обліку та ін.

Розділи "висновки", "пропозиції" акта мають характер обраного напрямку аудиторської перевірки. Форма і зміст аудиторського висновку також залежать від поставлених завдань.

З більшою увагою виконавець і замовник ставляться до порядку оформлення і підпису звітної документації, бо вона повинна відповідати встановленим нормативам і чинному законодавству.

2) Прийняття рішень за результатами перевірки здійснюється як замовником, так і виконавцем. Якщо виникла необхідність покриття нестач, розтрат чи псування цінностей, то ініціатива з ліквідації таких порушень, у першу чергу, повинна йти від керівництва організації, яка перевіряється.

3) Передачу звітної документації за призначенням здійснює замовник, наприклад, у податкову адміністрацію. Слідчим органам, якщо виникає така необхідність, звітні матеріали передає аудиторська фірма.

аудиторський бухгалтерський фінансовий звітність



2. Тестове завдання

1. Аудиторська діяльність включає:

а) практичне виконання перевірок,

б) економічний аналіз діяльності підприємств,

в) організаційне і методологічне забезпечення аудиту,

г) консультації по економічній і правовій діяльності підприємства.

2. Користувачами фінансової інформації можуть бути:

а) власники суб'єктів господарювання,

б) матеріально зацікавлені фізичні і юридичні особи,

в) засновники суб'єктів господарювання,

г) немає правильної відповіді.

До першої групи належать основні користувачі інформації -- ті, які безпосередньо зацікавлені в успішному здійсненні господарської діяльності підприємства, адже від цього залежить їхній добробут

- власники підприємств (одержують дивіденди на вкладений власний капітал);

- банки, фірми, які надають кредити підприємству (зацікавлені у своєчасному погашенні боргу і виплаті відсотків);

- керівництво підприємства (від успішного фінансового стану залежить частка прибутку, яку вони одержують понад посадовий оклад);

- службовці (залежить заробітна плата, премії, соціальні виплати);

- покупці (збут продукції, договірна ціна та ін.);

- держава (податкова адміністрація зацікавлена у своєчасній сплаті податків у повному обсязі).

До другої групи користувачів інформації належать ті суб'єкти господарювання, які не зацікавлені в успіхах підприємства, адже обов'язкові платежі підприємство повинно здійснювати незалежно від результатів своєї діяльності. Це фондові біржі, аудиторські і консалтингові фірми, юридичні, страхові компанії, преса тощо.

3. При плануванні аудиту складаються такі документи:

а) договір на проведення аудиту,

б) загальний план аудиту,

в) програма аудиту,

г) проект аудиторського висновку.

4. Який аудиторський доказ має найбільше доказове значення:

а) звітність,

б) головна книга,

в) облікові записи,

г) матеріали минулих перевірок і ревізій.

Аудиторські докази є переконливішими, якщо вони отримані з різних джерел, узгоджуються і є різними за характером.

Одним з найбільш доказовим джерелом інформації є первинний документ, в якому фіксується кожна господарська операція.

Для отримання вагомих доказів аудитори використовують різні методи або процедури: опитування, спостереження, перевірка активів, підтвердження, аналіз документів, перерахунок та аналітичні процедури.

5. Аудиторський висновок (Звіт незалежного аудитора) містить наступні розділи:

а) заголовок,

б) адресат,

в) дата,

г) немає правильної відповіді.

3. Практичне завдання

Аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) щодо річної фінансової звітності повинен містити такі основні розділи:

«Звіт щодо фінансової звітності» включає такі параграфи:

a) Аудиторський висновок, що має заголовок, який чітко вказує на те, що це є звіт незалежного аудитора;

b) Аудиторський висновок адресується тим, для кого він був підготовлений. Адресат - Комісія, інші особи;

c) вступний параграф, у якому зазначаються:

– основні відомості про юридичну особу:

– повне найменування;

– ідентифікаційний код, зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

– місцезнаходження;

– дата державної реєстрації;

– дата внесення останніх змін до статуту (установчих документів);

– основні види діяльності;

– отримані ліцензії на здійснення діяльності (за наявності);

– керівник, головний бухгалтер, кількість працівників;

– назва кожного із фінансових звітів, які входять до складу перевіреної фінансової звітності;

d) параграф «Відповідальність управлінського персоналу за фінансову звітність», у якому описується відповідальність тих осіб, на яких покладено зобов'язання із складання фінансової звітності;

e) параграф «Відповідальність аудитора»;

f) параграф «Висловлення думки» щодо повного комплекту фінансової звітності відповідно до МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності», МСА 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора»;

g) додаткова інформація, яку аудитор для того, щоб привернути увагу користувачів до питання, яке розкрите або не розкрите у фінансовій звітності, але є, на думку аудитора, важливим для розуміння

«Звіт про інші правові та регуляторні вимоги» - інша відповідальність аудитора щодо звітності - повинен включати:

1) опис питань і висновки, яких дійшов аудитор;

2) висновки щодо цих питань;

3) інформацію про наявність подій після дати балансу, які не знайшли відображення у фінансовій звітності, проте можуть мати суттєвий вплив на фінансовий стан юридичної особи, зокрема;

4) інформацію про наявність інших фактів та обставин, які можуть суттєво вплинути на діяльність юридичної особи у майбутньому та оцінку ступеня їхнього впливу, зокрема про склад і структуру фінансових інвестицій;

5) інформацію щодо іншої фінансової звітності відповідно до законів України та нормативно-правових актів Комісії.

8. Розділ «Інші елементи» включає:

1) основні відомості про аудиторську фірму;

2) основні відомості про умови договору на проведення аудиту;

3) дату складання Аудиторського висновку;

4) підпис(и) аудитора(ів), що проводив(ли) перевірку, та/або підпис директора аудиторської фірми, відбиток печатки аудиторської фірми.

Висновок (звіт) щодо огляду проміжної фінансової звітності повинен містити такі елементи:

1) заголовок;

2) Адресат - Комісія, інші особи;

3) ідентифікацію оглянутої проміжної фінансової звітності - назва кожного із звітів, що входять до складу фінансової звітності, дата й період, охоплений проміжною фінансовою звітністю;

4) зазначення того, що за складання й подання проміжної фінансової звітності відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності (МСФЗ або П(С)БО) відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» несе відповідальність управлінський персонал юридичної особи;

5) зазначення того, що огляд фінансової звітності проводився відповідно до МСЗО 2410 «Огляд проміжної фінансової інформації, що виконується незалежним аудитором суб'єкта господарювання», та зазначення того, що передбачає такий огляд.

Зазначення того, що огляд значно менший за обсягом, ніж аудит і опис наслідків такого обмеження;

6) висновок про те, чи привернув увагу аудитора будь-який факт, який дає йому підставу вважати, що проміжна фінансова звітність (підготовлена за МСФЗ) не надає достовірну інформацію або не відображає достовірно у всіх суттєвих аспектах фінансовий стан суб'єкта господарювання відповідно до МСФЗ або що проміжна фінансова звітність (підготовлена за національними П(С)БО) не складена у всіх суттєвих аспектах відповідно до національних П(С)БО;

7) опис питань і висновки, яких дійшов аудитор;

8) інформацію про наявність подій після дати балансу, які не знайшли відображення у фінансовій звітності, проте можуть мати суттєвий вплив на фінансовий стан юридичної особи, зокрема:

- щодо відповідності розміру власного капіталу на дату прийняття рішення про розміщення іпотечних цінних паперів та відповідності стану та розміру іпотечного покриття іпотечних облігацій вимогам законодавства (наводиться в Аудиторському висновку, який надається для реєстрації випуску та проспекту емісії іпотечних цінних паперів (іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів)), якщо рішення про розміщення прийняте після дати балансу;

- щодо розміру власного капіталу емітента на дату прийняття ним рішення про розміщення облігацій підприємств (наводиться в Аудиторському висновку, який надається для реєстрації випуску та проспекту емісії облігацій підприємств), якщо рішення про розміщення прийняте після дати балансу;

9) інформацію про наявність інших фактів та обставин, які можуть суттєво вплинути на діяльність юридичної особи у майбутньому та оцінку ступеня їхнього впливу, зокрема про склад і структуру фінансових інвестицій;

10) інформацію щодо іншої фінансової звітності відповідно до законів України та нормативно-правових актів Комісії.

11) основні відомості про аудиторську фірму

12) дату Звіту щодо огляду;

13) підпис(и) аудитора(ів), що проводив(ли) перевірку, та/або підпис директора аудиторської фірми, відбиток печатки аудиторської фірми.



Список використаних джерел

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

2. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-XII, "Про внесення змін і доповнень Закону України про аудиторську діяльність" від 14.09.2006 року № 140-V.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999 р. № 291.

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999 р. № 291.

5. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2007 року - К.: ТОВ»ІАМЦ АУ «СТАТУС»,2007- 1172 с. .

6. Положення про сертифікацію аудиторів. Затверджено рішенням АПУ №116 19.11.02 р.

7. Положення про вибіркове тестування осіб, які бажають здавати іспити на отримання сертифікату аудитора, затв. АПУ , пр.№102 від 22.06.2001

8. Положення про реєстр суб'єктів аудиторської діяльності

9. Програма постійного обов'язкового удосконалення професійних знань аудиторів України, затв. АПУ,пр.№109 від 23.04.2002

10. Положення про постійне обов'язкове удосконалення професійних знань аудиторів України, затв. АПУ,пр.№109 від 23.04.2002

11. Програма підготовки до здачі кваліфікаційного екзамену для отримання сертифікату серії ”А” аудитора України, затв.ріш. АПУ №119 від 30.01.03

12. Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами и аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг», затв рішенням АПУ від 27.09.2007 р.№ 182/4

13. Перелік послуг, які можуть надавати аудитори(аудиторські фірми), затв. Рішенням АПУ від 27.09.2007 №182/5

14. Аудит. Опорний конспект лекцій. Навчально-методичне видання. Три частини. КДТНУ,2000

15. Алборов Р.А. Аудит в организациях промышленности, торговли и АПК. - М:.: Дело и Сервис, 1998. - 464 с.

16. Аудит: Практ. пособие./ А. Кузьминского. - К.:Учетинформ, 2000р

17. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навч.посіб./ Ф.Ф.Бутинець, та ін.; за ред. Проф.Ф.Ф.Бутинця- Житомир:ПП"Рута",2001

18. Білуха М.Т. Курс аудиту. - К.: Вища шк., 2001. - С. 3, 67,71, 55, 94.

19. Білик М.С.,Загородній А.Г., кіндраціка Г.І., та інші Облік, аналіз та аудит:Навчальний посібник.-К.,Кондор,2008.-618 с (с.420-597)

20. Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка. - К.: Блиц-Информ, 1995. - 832 с.

21. Завгородній А.Г. та інш. Аудит: теорія та практика. Львів, Львівська політехніка,2004

22. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. „Організація і методика аудиту”: навч. посіб. - К.: Каравела, 2007

Размещено на Allbest.ru

...