Визначення обсягу вибірки та відбору об’єктів для вибіркової аудиторської перевірки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Контрольна робота № 1

Аудит персоналу

1. Визначення обсягу вибірки та відбору об'єктів для вибіркової аудиторської перевірки

Відповідно до Міжнародному стандарту аудиту № 530, під аудиторської вибіркою розуміється застосування аудиторських процедур менш як до 100% статей не більше сальдо рахунку підприємства чи класу господарських операцій із метою надати можливість аудитору отримати й оцінити аудиторські докази низку характеристик статей, відібраних у тому, аби допомогти у формулюванні укладання, що з генеральної сукупністю [1, с. 92].

Вибірковий метод аудиту можна з'ясувати, як застосування аудиторських процедур менш як до 100% сукупності перевірених елементів.

Кожен процес проведення вибіркового методу в аудит складається з таких етапів: визначення методу відбору; перебування обсягу й отримання вибірки; виконання аудиторських процедур стосовно відібраним елементам вибірки; аналіз отриманих результатів і поширення їхніх на генеральну сукупність. аудиторський перевірка бухгалтерський звітність

У процесі аудиторської перевірки для отримання аудиторських свідчень і доказів аудиторського висновку доцільно здійснювати процедури з використанням незалежних тестів і тестів на відповідність. Ці тести можуть бути розроблені заздалегідь або встановлені в стандартній формі.

Незалежні тести призначені для перевірки операцій і залишків на рахунках, а також для здійснення інших процедур з метою отримання відомостей про повноту, правильності та законності операцій, які у бухгалтерських записах і фінансової звітності [2, с. 84].

Велике значення для отримання аудиторських свідоцтв має вибірковий метод дослідження (обстеження). Воно може бути статистичним, при якому характеристика всієї сукупності фактів дається за деякої їх частини, відібраної випадково. При цьому для визначення розмірів вибірки, оцінки вибіркового обстеження і розмірів можливого ризику використовуються теорія ймовірності та методи математичної статистики. Тут можуть бути використані також економіко-математичні методи дослідження.

Розрізняють два види вибіркових перевірок: вибіркові перевірки для тестування процедур внутрішнього контролю та вибіркові перевірки оборотів і сальдо-рахунків.

Перевірки першого виду за своєю суттю відносяться до перевірок за якісними ознаками, а перевірка другого виду - до перевіркам за кількісними, вартісними ознаками. Спільним для обох видів перевірок є генеральна сукупність, що представляє собою набір всіх елементів перевіряється рахунки, з яких у певному порядку здійснюється вибірка. Генеральна сукупність і вибірка з неї повинні відповідати конкретним (контрольним) напрямками перевірки. Важливе значення має також визначення необхідності і достатньої кількості елементів вибірки.

Аудиторське вибіркове обстеження необхідно проводити послідовно: планування вибірки, відбір об'єктів для тестування, перевірка об'єктів, оцінка результатів тестування.

Результати вибіркового обстеження відображаються у спеціальних таблицях (регістрах), де вказуються: мета аудиту; способи визначення генеральної сукупності й одиниці вибірки, розміру вибірки, виявлення помилок, використаний метод відбору об'єктів для обстеження; характеристики відібраних об'єктів, проведені тести, висновок по результатами вибірки і подальші дії (по мірі необхідності) [3].

Для отримання аудиторських свідчень велике значення має методика аудиту з використанням комп'ютерів.

Особливо ефективно використання комп'ютерів і програмного забезпечення аудиту при вибірковому обстеженні та аналітичної перевірці.

В даний час багато аудиторів використовують експертні системи в проведенні аудиту. Експертні системи являють собою комп'ютерні програми, використовувані унікальні методи програмування з метою подання інформації користувачу. Вони використовуються при плануванні аудиту, перевірок і підготовки висновків фінансових звітів.

Експертні системи надають вплив при вивченні системи внутрішнього контролю, зборі фактичних даних про систему контролю, деталях господарських операцій, залишки коштів на рахунках, допомагають оцінити ризик аудиту, уточнити його дані, з їх допомогою здійснюється економічний аналіз. Системи підтверджують аудитору, що всі його вимоги були задоволені.

Основними компонентами експертної системи є інформаційна база і механізм видачі рекомендацій користувачеві. Інформаційна база містить правила та інформацію, використовувану при вирішенні проблем і наданні допомоги користувачам ЕОМ у досягненні поставлених цілей. Іншим компонентом системи є механізм видачі рекомендацій користувачеві, представляє собою комп'ютерну програму, яка видає поради користувачеві.

В експертних системах використовуються інтерфейс користувача та механізм пояснень. Інтерфейс користувача забезпечує супровід між механізмом комп'ютерних програм і системою користувача. Механізм видачі рекомендації користувачеві застосовує інтерфейс користувача для доступу до бази знань, пошуку висновків відповідно до механізму пояснень, який, у свою чергу, допомагає користувачеві зрозуміти причини задаються питань і певних висновків [4, с. 34-35].

Експертні системи полегшують працю аудитора на стадіях планування, оцінки аудиторського ризику, визначення набору статистичних даних для проведення аудиту, здійснення аналітичних процедур.

Найближчим часом можна чекати появи потужних високо інтегрованих аудиторських систем на базі переносних комп'ютерів, які дозволять у майбутньому проводити і документувати аудиторські перевірки, починаючи зі стадії підготовки листа із зобов'язаннями і кінчаючи аудиторським висновком з супроводжуючою його фінансовою звітністю. Однак впровадження та використання будь-яких аудиторських систем на практиці проведення аудиту залежать від стану інформаційної бази - бухгалтерського обліку. Тому потрібне подальше вдосконалення бухгалтерського обліку як інформаційної бази аудиту.

Аудиторська вибірка дає можливість аудитору отримати й оцінити аудиторські докази на відношенні деяких характеристик елементів, відібраних у тому, щоб сформувати чи допомогти сформувати висновки, що стосуються генеральної сукупності, з якої зроблена вибірка.

Ризик, пов'язаний з використанням аудиторської вибірки, виникає, коли висновок аудитора, зроблений виходячи з зібраної сукупності, може відрізнятиметься від виведення, який міг бути зроблено, якщо генеральної сукупності загалом було б застосовані ідентичні процедури аудиту.

З отриманням аудиторських доказів аудитор повинен використовувати професійне судження з оцінки аудиторського ризику і розробки аудиторських процедур, які забезпечують зниження такого ризику до прийнятно низького рівня.

Під час розробки аудиторських процедур аудитор має визначити належні методи відбору елементів для тестування: відібрати всі елементи; відібрати специфічні елементи; відібрати окремі елементи. Вибір методів чи поєднання методів залежить від обставин перевірки, від аудиторського ризику та ефективності аудиту [5, с. 213].

Аудитор може вирішити провести вибіркову перевірку не більше оборотів за рахунком бухгалтерського обліку чи групи однотипних операцій.

Вибіркова перевірка може застосовуватися з допомогою статистичного чи не статистичного підходу.

Рішення про використання підходів до вибіркової перевірки предмету професійного судження аудитора з погляду ефективнішого способу отримання достатніх належних аудиторських доказів у конкретні обставини. При застосуванні статистичної вибірки обсяг відібраної сукупності може визначатися виходячи з підходів теорії ймовірності та математичної статистики або професійного судження аудитора.

Ефективність аудиту може бути підвищено, якщо аудитор проводить стратифікацію генеральної сукупності шляхом поділу в дискретні підмножини, які мають будь-які ідентифікатори характеристики [6, с. 118].

Оскільки метою вибірки є отримання висновків по всій генеральній сукупності, аудитор намагається сформувати репрезентативну сукупність через відбір елементів вибірки, які мають характеристики, типові для генеральної сукупності.

За результатами аудиторських процедур перевірки аудитор повинен екстраполювати помилки, виявлені в відібраній сукупності, оцінюючи їхню цілковиту можливу величину в усій генеральній сукупності, і має проаналізувати вплив прогнозованої помилки та мети конкретного тесту.

Успішне проведення вибіркового дослідження що свідчить залежить від правильного вибору випадкових елементів сукупності [7, с. 203].

І тому практично використовувати датчики випадкових чисел, передбачені програмним забезпеченням всіх комп'ютерів. Доцільно проводити вибіркові розрахунки серед електронних таблиць.

Список використаної літератури

1. Шешукова Т. Р., Городилов М. А. Аудит: теорія і практика застосування міжнародних стандартів: навч. посібник / Т. Р. Шешукова., М. А. Городилов. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 184 с.

2. Кочинев Ю. Ю. Аудит: учебник / Ю. Ю. Кочинев. - СПб.: Питер, 2006. - 304 с.

3. Ширкина Є. І. Аудиторська перевірка внутрішніх розрахункових операцій // Група МКД. 2009. № 6. - С. 23-24.

4. Подільський В. І., Щербакова М. С., Комісарів В. Л. Комп'ютерні інформаційні системи в аудит: навч. посібник В.І. Подільський., М. С. Щербакова., В. Л. Комісарів. - М.: ЮНІТІ-ДАНА, 2007. - 159 с.

5. Широбоков В. Г. Бухгалтерський фінансовий облік: навч. посібник / В. Г.Широбоков., З. М. Грибанова., А. А. Грибанов. - М.: КНОРУС, 2007. - 672 с.

6. Багата І. Н., Хахонова М. М. Аудит: навч. посібник / І. Н. Багата., М. М. Хахонова. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2005. - 475 с.

7. Калініна В. В. Аудиторська діяльність: організаційні основи, стандарти, особливості галузевого аудиту / В. В. Калініна. - М.: ТОВ «ИКФОмега-Л», 2001. - 432 с.

Размещено на Allbest.ru