Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Фінансовий облік ”

на тему:

“Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві”

Виконав: курсант гр. ЕО 09-1

Зеленська Каріна Сергіївна

Керівник: ст. викл. Єдинак Тетяна Сергіївна

м. Дніпропетровськ

2012



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади обліку МШП

1.1 Економічна сутність та класифікація МШП

1.2 Методи списання МШП

1.3 Нормативне регулювання МШП

Розділ 2. Облік МШП на підприємстві

2.1 Документальне оформлення руху МШП

2.2 Синтетичний і аналітичний облік МШП

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Актуальність теми полягає в тому, що сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробці та прийнятті управлінських рішень забезпеченню ефективності їх роботи. Працюючи в умовах ринку, чи конкуренції, власник повинен постійно аналізувати вигідність придбання і виробництва різних видів засобів, співставляти витрати, які викликані недовикористанням виробничих потужностей, і потенціальний прибуток від їх додаткової експлуатації.

Для виконання виробничо-господарської програми підприємству необхідні предмети праці - виробничі запаси.

Виробничі запаси - придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До виробничих запасів належать сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку, запасні частини, інші матеріали та малоцінні та швидкозношувальні предмети (далі - МШП).

Отже одним з актуальних завдань для підприємства є виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів підприємства, запобігання зловживанням та перевитратам по матеріальним статтям, так як від цього залежить собівартість продукції, підвищення продуктивності праці, рентабельності виробництва, досягнення комерційного успіху підприємства.

Вирішенню цих та інших питань в повні мірі сприяє чітко налагоджений облік виробничих запасів. Для вирішення цих задач необхідно активне використання бухгалтерського обліку цих запасів.

Як інформаційна система бухгалтерський облік здійснює збирання, реєстрацію їй систематизацію даних про господарські факти та проявлення. Він формує інформацію про кругообіг засобів, фіксує та контролює їх рух, перехід із однієї форми в іншу, наявність засобів по їх видам на кожній стадії кругообігу.

Метою даної курсової роботи є дослідження особливостей бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань. Як засоби праці у процесі використання ці предмети теж поступово передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв'язку з чим до них застосовують специфічні методи обліку.

До цих і швидкозношуваних предметів відносять предмети, що служать менш як один рік (незалежно від їх вартості) або мають вартість, яка менша від встановленої норми за одиницю (незалежно від строку служби). Водночас є й інші ознаки (спецодяг, спец.обладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних.

Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації - склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва. малоцінний швидкозношуваний синтетичний облік

Завданням курсової роботи полягає в слідуючому:

- розкрити економічну сутність МШП та показати яку роль вони відіграють в діяльності підприємства;

-показати особливості відображення в обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві;

-охарактеризувати нормативне регулювання МШП;

-показати, як проводиться документування господарських операцій з обліку МШП;

- особливості синтетичного та аналітичного обліку МШП.



Розділ 1. Теоретичні засади ОБЛІКУ МШП

1.1 Економічна сутність та класифікація МШП

До категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів відносяться предмети праці, що неодноразово беруть участь у виробничому процесі підприємства.

До 1 січня 2000 року бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ґрунтувався на методологічних принципах, викладених у Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженому постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250 (далі -- Положення № 250), і Вказівках по організації бухгалтерського обліку в Україні., затверджених наказом Міністерства фінансів України від 07.05.93 р. № 25.

Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для розмежування МШП і основних засобів:

вартість -- не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну

служби;

термін служби -- використовуються при виробництві продукції

(робіт, послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від вартості;

наявність у переліку предметів, що відносяться до МШП.

При цьому п. 47 Положення № 250 містив перелік предметів, що відносяться до МШП, а саме:

знаряддя лову (трали, неводи, сіті й ін.) незалежно від вартості й

терміну служби;

бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги,

тимчасові відгалуження лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі з терміном експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилозаточні майстерні, бензозаправки й ін.);

спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного

та масового виробництва визначених виробів чи для виготовлення індивідуального замовлення) незалежно від вартості;

спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні

приналежності незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

формений одяг, призначений для видачі працівникам

підприємств, а також одяг і взуття в установах охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості й терміну служби;

тимчасові (нетитульні) спорудження, пристрої і пристосування,

витрати на зведення яких включаються в собівартість будівельно-монтажних робіт;

тара, призначена для збереження товарно-матеріальних цінностей

на складах чи для здійснення технологічних процесів;

предмети, призначені для видачі напрокат незалежно від вартості;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птах, кролики, хутрові

звірі, родини бджіл, а також піддослідні тварини;

багаторічні насадження, вирощувані в розплідниках як

посадковий матеріал. (табл. 1.1.)

Облік наявності і руху таких предметів ведуть на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» за первинною вартістю їх придбання або виготовлення, яка у процесі їх оприбуткування визначається аналогічно до виробничих запасів (згідно П(С)БО 9 «Запаси»). [4]

Вартість МШП, що знаходяться в експлуатації (за винятком спеціальних інструментів і пристосувань, тимчасових (нетитульних) споруджень, а також предметів, призначених для видачі напрокат), погашалася шляхом нарахування зносу одним із трьох способів:

щомісяця -- виходячи з відповідного терміну служби;

у розмірі 50 % вартості при передачі зі складу в експлуатацію, а

інші 50% (за винятком вартості їхнього можливого використання) -- при вибутті через непридатність;

у розмірі 100 % вартості -- при передачі зі складу в експлуатацію.

Метод нарахування зносу, обраний підприємством, установлювався наказом (розпорядженням) по підприємству про облікову політику на поточний календарний (фінансовий) рік.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань, призначених для індивідуальних замовлень чи використовуваних у масовому виробництві, дозволялося погашати в міру їхньої відпустки в виробництво чи експлуатацію.

Визначення МШП, що містяться в П(С)БО 9 звучать так: «До складу запасів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг».

У визначенні МШП, приведеному в П(С)БО 9, відсутній вартісний критерій і немає посилання ні на який перелік предметів, а передбачається лише один критерій при віднесенні предметів праці до складу МШП, а саме: предмети повинні використовуватися протягом не більш одного року. [4]

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета необхідно враховувати різні фактори, що можуть вплинути на інтенсивність використання даного предмета у виробничому процесі, очікуваний фізичний знос, а також моральний знос, що виникає в результаті зміни й удосконалення виробництва. При цьому рекомендується також враховувати інформацію, приведену в паспорті (при наявності) на предмет, чи довідкову інформацію. Для документального оформлення такого рішення на підприємстві може бути створена комісія, що визначає очікуваний термін експлуатації конкретного виду предметів.



Таблиця 1.1.



1.2 Методи списання МШП

Згідно з П(С)БО 9 “Запаси" виділяють такі головні причини вибуття виробничих запасів із балансу [4]:

-відпуск у виробництво;

-списання за невідповідності критеріям активу;

-списання у зв'язку з псуванням, крадіжок тощо;

-реалізація на сторону.

На підприємстві при відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінку їх здійснюють за двома методами:

-ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

-ціни продажу для роздрібної торгівлі.

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів використовується у випадку виконання спеціальних замовлень і проектів при невеликій номенклатурі запасів а також для видів запасів, які не замінюють один одного. Отже цей метод передбачає ведення індивідуального обліку з кожного виду запасів.

Його доцільно застосовувати, коли існує можливість визначення (ідентифікації) собівартості кожної списаної одиниці матеріалів, а також коли номенклатура матеріалів відносно не велика і їх можна розглядати як окремі одиниці та легко ідентифікувати.

Метод ідентифікованої собівартості дає найточніші результати, якщо є певність, що собівартість ідентифікується правильно. За неперервної системи обліку він забезпечує оперативне і точне визначення вартості активів, собівартості продукції (робіт, послуг), фінансового результату.

Однак цей метод потребує значних витрат на складський облік, а тому застосовується лише у складних дорогих виробництвах, в торгівлі дорогими індивідуально визначеними товарами.

Цей метод облічується за її фактичною первісною вартістю, залежить від того яку саме з одиниць запасів буде використано чи продано. При цьому на кожну одиницю має бути виготовлено ярлик і вказано його собівартість.

Недолік цього методу - одинакові запаси облічуються за різною вартістю. Метод ідентифікованої собівартості не залежить від дати оприбуткування запасів. [25, c.87]

Метод ціни продажу, суть даного методу полягає в тому що оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торгівельної націнки товарів.

Застосовується підприємствами що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгівельної націнки. [17, c. 321]

Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норм витрати ціни регулярно переглядається. Цей метод застосовують промислові підприємства, з технічних причин не можуть достовірно визначити фактичне витрачання запасів (передусім рідких, газоподібних, сипких матеріалів).

Вартість витрачених запасів визначається за допомогою розрахунку:

Собівартість реалізованих товарів = продажна вартість реалізованих

товарів - суму реалізованої торгівельної націнки;

Сума реалізованої торгівельної націнки = продажна вартість реалізованих товарів х середній % торгівельної націнки / 100 %

Середній % торгівельної націнки = (ЗТНц+НТНц) / (ЗТПВ + НТПВ) х 100%,

де:

-ЗТНц - сума залишку торгівельних націнок на початок звітного місяця;

-НТНц - отримання торгівельних націнок у звітному місяці;

-ЗТПВ - залишок товарів на початок по продажній вартості;

-НТПВ - надійшло у звітному місяці товарів за продажною вартістю.

Вартість залишку визначається розрахунковим шляхом. Метод ціни продажу не залежить від дати оприбуткування запасів.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгівельної націнки на ці товари.

При відпуску запасів у виробництво, продажу чи вибутті оцінка їх може здійснюватися ще за такими методами:

-середньозваженої собівартості;

-собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

-собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

-нормативних затрат.

Метод середньозваженої собівартості. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. [13, c. 214]

Запаси з однаковими вхідними параметрами обліковуються в одній інвентарній картці не залежно від ціни придбання. Облік по партіях не ведеться. При розрахунку ціни вибуття, при періодичній оцінці беруться до уваги всі дані по надходженню запасів за звітний період, а при постійній - лише дані за період, що передував даті останнього вибуття запасів.

Цей метод можна застосовувати для списання взаємозамінних запасів, коли для списання запасів не потрібно проводити їх ідентифікацію (на відміну від методу ідентифікованої собівартості). Проблема даного методу полягає, головним чином, в складності відстежування за середньою ціною в умовах, коли виробничі запаси витрачаються щоденно, а також надходять досить часто.

Метод ФІФО. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, оцінюються за цінами останніх надходжень товарів. [19, c. 83]

Даний метод найчастіше застосовується для таких запасів як фрукти, овочі та інші продукти харчування, коли перші запаси, що надійшли повинні реалізовуватись в першу чергу, щоб уникнути збитків від псування.

Перевага методу ФІФО полягає в тому, що він простий, систематичний і об'єктивний, а також перешкоджає маніпулюванню даними в сторону штучного завищення або заниження вартості запасів, тобто запобігає можливості маніпулювання прибутком, забезпечує відображення у балансі суми запасів, яка приблизно збігається з поточною ринковою вартістю.

Саме відображення не реальних доходів, що призводить до не виправданого завищення прибутку є недоліком методу. [13, c. 431]

Метод ЛІФО. Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніхза часом надходження запасів.

При застосуванні методу ЛІФО запаси (за видами), як і при застосуванні ФІФО, поділяються на рівні, або групи, в залежності від вартості одиниці даного запасу. Партія, що надійшла, відображається в обліку як самостійна партія, і залежить від тих, що вже відображені в обліку.

Перевага цього методу полягає в тому, що більш висока собівартість проданої продукції в більшій мірі відповідає вартості поповнення запасів, необхідних для продовження функціонування підприємства. Даний метод ігнорує фізичне старіння запасів і забезпечує правильні результати при обліку запасів, які швидко псуються (наприклад фрукти). Для запасів тривалого зберігання можна використовувати інші способи оцінки.

Недолік методу ЛІФО полягає в тому, що запаси в балансі відображаються за більш давніми цінами. На сьогодні, цей метод не застосовується в Україні.

Метод нормативних затрат. Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норм затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Зазначений метод на практиці застосовується досить рідко.

1.3 Нормативне регулювання МШП

1. П(С)БО 9 "Запаси", затверджено наказом Міністерства фінансів України регулює порядок оцінки і обліку ТМЦ на підприємстві та розкриття інформації в фінансовій звітності, дає аудитору інформацію про нормативно-правове регулювання при дослідженні операцій, пов'язаних із рухом запасів.

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності. [4]

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

2. План рахунків БО активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затверджений наказом Міністерства фінансів України і зареєстрований у Міністерстві юстиції України - визначає методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності.

План рахунків поширюється на всі підприємства і організації (крім банків і бюджетних установ незалежно від форм власності), видів умов господарювання, галузей та обсягу діяльності. При цьому відрадно зазначити, що коди рахунків є одинакові для однакових об'єктів обліку у госпрозрахункових підприємствах і бюджетних установах, що свідчить про крок до оптимальності і уніфікації цього важливого інструментарію бухгалтерського обліку. Затверджене положення (стандарт бух. обліку) повинне застосовуватися для складання бух. звітності, а новий план рахунків полегшує цю роботу відповідно до Закону України про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні. [5] План рахунків передбачає групування рахунків за призначенням і частково за змістом на 10 класів від 0 до 9.

Класи рахунків побудовані за принципом: спочатку класи рахунків активів, потім типи обліку власності капіталу і близького до нього за призначенням і змістом, групи рахунків обліку забезпечує і цільових коштів, потім 2-і класи рахунків обліку довготривалих і поточних (короткострокових зобов'язань), а потім класи рахунків обліку доходів і фінансових результатів. 2-го класи рахунків обліку витрат, та клас позабалансових рахунків.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

4. Нормативні документи про інвентаризацію запасів - визначає організацію і проведення інвентаризації запасів, завдяки цій інформації аудитор дотримується нормативних актів при здійсненні контролю за цілісністю запасів, визначення розмірів нестач, пошкодження запасів, встановлення осіб, відповідальних за збитки. Це Положення визначає порядок проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), та оформлення її результатів. Інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс. [8]

Розділ 2. Облік МШП на підприємстві

2.1 Документальне оформлення руху МШП

До оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та ін. (див.табл.1.1)

Всі МШП згідно з вимогами стандартів бухгалтерського обліку класифікують, виходячи з однієї з наступних ситуацій:

якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх

включають до складу необоротних активів і амортизують;

якщо МШП знаходяться на складі і відповідають вимогам

П(С)БО 9 “Запаси”, вони обліковуються у складі запасів;

якщо МШП передані в експлуатацію в поточному звітному

періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.

Основними завданнями обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів є:

визначення первісної вартості придбаних МШП;

контроль за їх зберіганням як в період перебування на складі, так

і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

контроль за правильністю використання МШП під час їх

експлуатації.

Правильна організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію.

Форми первинних документів, які застосовуються для обліку руху МШП наведені в таблиці 2.1.



Таблиця 2.1 - Первинні документи з обліку МШП

№ форми	Назва форми	Призначення документу
1	2	3
МШ-1	Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)	Використовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. (Дод. 1)
МШ-2	Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів	Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП. (Дод. 2)
МШ-3	Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)	Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт. (Дод. 3)
МШ-4	Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для обліку зіпсованих і втрачених МШП. (Дод. 4)
МШ-5	Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні	Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття. (Дод. 5)
Продовження таблиці 2.1.
МШ-6	Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів	Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування. (Дод. 6)
МШ-7	Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів	Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання. (Дод. 7)
МШ-8	Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, запобіжних засобів по закінченню строку експлуатації, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю. (Дод. 8)

Існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування.

Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників. В обліку МШП відображають за фактичною собівартістю (ціною придбання, включаючи затрати, пов'язані з доставкою їх на підприємство). На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. № М-17).

Облік МШП на складах ведеться за їх номенклатурними номерами в порядку, аналогічному обліку матеріалів на складі. При оприбуткуванні МШП бухгалтерія складає групувальні відомості, а також веде сортову оборотну відомість аналітичного обліку.

Передача МШП зі складу в експлуатацію оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.

З метою збереження МШП, які знаходяться в експлуатації, керівник повинен належним чином організувати контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.

Шляхи вибуття МШП:

відпуск у виробництво;

списання у випадку морального і фізичного зносу;

ліквідація при аваріях, стихійних лиха та інших надзвичайних

ситуаціях;

передачі до статутного капіталу іншого підприємства;

безоплатної передачі.

Відпуск інструментів в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів або фізичних осіб. Бухгалтерія ці вимоги вносить до групувальних відомостей з метою синтетичного обліку.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання. Списання МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8).

2.2 Синтетичний та аналітичний облік МШП

Основним завданнями обліку МШП на підприємстві є:

-визначення первісної вартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів;

-контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, лісництвах, відділах підприємства;

-контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації.

До малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) відносять предмети, термін експлуатації яких не перевищує року. Хоча МШП частково виконує функції, подібні до функцій необоротних активів, але відповідно до встановленого порядку вони включаються до складу запасів [24, с. 212].

МШП, як і інші види запасів, підлягають по-предметному обліку. Оприбуткування та вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів здійснюється в загальному (щодо) запасів порядку за раніше зазначеними первинними документами, такими як рахунки, накладні, товарно-транспортні накладні, накладні (вимоги), акти тощо.

Поряд з визначеними формами до застосування рекомендуються виділені в Наказі Міністерства статистики від 22.05.1996р. № 145 типові форми первинного обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів [7]. Зокрема, для поповнення МШП у місцях експлуатації може застосовуватись відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) (ф. № МШ-1), яка складається у двох примірниках: для ведення обліку на складі установи та для матеріально відповідальної особи структурного підрозділу. На підставі відомості (ф. № МШ-1) вносяться відповідні інформаційні зміни до книги складського обліку запасів (ф. № З-9), яку веде матеріально відповідальна особа (комірник складу) за найменуванням, кількістю [28, с. 247].

На зазначених предметах, коли вони видаються зі складу, ставиться маркувальний штамп із зазначенням найменування установи, відділення, року та місяця видачі їх в експлуатацію. Маркування також виконують фарбою (стійкою до стирання і хімічних дій) за допомогою прикріпленого жетона та іншим способом.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, які передають у експлуатацію до структурних підрозділів, мають перебувати на зберіганні у осіб, відповідальних за правильну експлуатацію та збереження цих предметів. Матеріально-відповідальні особи на місцях експлуатації здійснюють їх облік у книзі складського обліку запасів за найменуванням і кількістю.

Бюджетні установи для своєї діяльності купують предмети разового користування - різні господарські та ремонтно-будівельні матеріали, паливо, тару, матеріали для наукових і навчальних цілей, інші матеріали.

Вартість цих матеріальних засобів повністю вибуває із суспільного кругообігу протягом одного або кількох актів споживання. У цьому плані матеріали в бюджетних установах нагадують оборотні кошти виробничої сфери, але їх неможливо віднести до останніх, оскільки оборотні кошти повністю переносять свою вартість на новий продукт і в цій формі продовжують свій кругообіг у суспільному відтворенні, а матеріали бюджетних установ вибувають з кругообігу в міру їх споживання.

З метою збереження і правильного обліку матеріалів та МШП необхідно забезпечити належну організацію складського господарства. Зберігання матеріалів має здійснюватися у спеціально пристосованих приміщеннях (складах). Порядок розміщення матеріалів має забезпечувати швидкість операцій їх прийняття та видачі. Відповідальність за прийняття, зберігання і відпускання матеріалів покладається на визначених матеріально відповідальних осіб, з якими укладаються договори про повну матеріальну відповідальність. [2]

Правильна організація обліку МШП забезпечується також наявністю точного ваговимірювального обладнання, своєчасним проведенням інвентаризацій, встановленням чіткого документообігу, облікових робіт. За дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію.

Згідно П(С)БО 9 при передачі МШП зі складу в експлуатацію знос не нараховується, а вартість МШП виключається зі складу активів підприємства (тобто списується з рахунка 22) і відноситься на витрати звітного періоду. [4]

До МШП у бюджетних установах належать:

-обладнання, що сприяє охороні праці;

-предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів;

-господарський інвентар - предмети конторського та господарського облаштування, та інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення;

-сценічно-постановочні засоби вартістю до 10 гривень за одиницю (комплект);

-інші предмети, термін корисної експлуатації яких, як очікується, не перевищує один рік.

Малоцінні та швидкозношувані предмети поділяють на дві групи: одна їх частина належить до запасів і відображається у другому розділі активу балансу “Оборотні активи”, а друга - входить до складу “малоцінних необоротних матеріальних активів”, які, в свою чергу, відображаються в першому розділі активу балансу “Необоротні активи”.

На малоцінні та швидкозношувані предмети, які відносяться до запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів (списується з балансу на витрати бюджету) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальних осіб протягом терміну фактичного використання цих предметів.

З метою посилення контролю за збереженням малоцінних та швидкозношуваних предметів проводиться їх маркування, яке здійснюють фарбою, клеймуванням, прикріпленням жетонів. [12, c. 321]

Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів на склад оформлюється накладною (вимогою), яка складається в двох примірниках, а у випадках виявлення розбіжностей між даними первинних документів і фактичною наявністю цінностей складається акт приймання матеріалів.

У бухгалтерському обліку вартість придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається за первісною вартістю.

Порядок обліку операцій з малоцінними та швидкозношуваними предметами має певні особливості. Так, при придбанні малоцінних та швидкозношуваних предметів, облік яких ведеться на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, бюджетні установи створюють фонд малоцінних та швидкозношуваних предметах, облік якого ведеться на однойменному рахунку 41. Залежно від джерела придбання суми ПДВ відносяться:

-на видатки установи - при придбанні малоцінних та швидкозношуваних предметів за рахунок коштів загального фонду;

-до складу податкового кредиту - при придбанні малоцінних та швидкозношуваних предметів за рахунок коштів спеціального фонду.

При цьому суми ПДВ, сплачені при придбанні малоцінних та швидкозношуваних предметів, бюджетна установа відносить до складу податкового кредиту тільки в тому випадку, якщо вона зареєстрована як платник ПДВ. Якщо ж вона не є платником ПДВ, то такі суми відносяться на видатки установи.

У бюджетних установах існують особливості відображення операцій з передачі малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію.

При передачі в експлуатацію МШП вартістю до 10 гривень за одиницю (комплект) включно такі предмети виключаються зі складу запасів установи (тобто списуються з рахунка 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”) і їх вартість відноситься на зменшення фонду у малоцінних та швидкозношуваних предметах.

Стосовно МШП вартістю до 10 гривень, матеріально відповідальна особа на складі здійснює оперативний облік у книзі складського обліку запасів за найменуваннями та кількістю. В експлуатації такі предмети (крім виготовлених з пластмаси, картону і паперу) перебувають на зберіганні осіб, які відповідають за їх збереження і ведуть їх облік у книгах кількісного обліку.

Інший порядок відображення в бухгалтерському обліку встановлено для МШП, вартість яких перевищує 10 гривень за одиницю, а саме - передача в експлуатацію таких предметів відображається записом:

Дт 221/2 - “МШП в експлуатації ”Кт 221/1 - “МШП на складі ”

Списання МШП здійснюється при їх повній зношеності на підставі акта списання. Для визначення непридатності малоцінних предметів до подальшого використання, неможливості або неефективності проведення відновного ремонту, а також для оформлення необхідної документації та списання зазначених предметів в установі створюються постійно діючі комісії, які:

здійснюють огляд предметів, що підлягають списанню;

встановлюють неможливість їх відновлення і подальшого використання;

визначають можливість використання або реалізації матеріалів, що залишаються від списаних предметів, і здійснюють їх оцінку;

складають акти на списання.

В актах списання зазначаються дані, що характеризують запаси: найменування, опис (марка, сорт тощо), термін перебування в експлуатації, кількість, ціна за одиницю і сума. Докладно вказуються причини списання і спосіб знищення непридатних запасів (якщо реалізація їх неможлива).

Акт списання складається комісією у двох примірниках та затверджується керівником установи. Перший примірник акта передається до бухгалтерії, другий залишається у матеріально відповідальної особи.

Якщо після ліквідації МШП залишилися різні матеріальні цінності, то вони надходять у розпорядження установи і можуть бути використані для проведення ремонту та інших господарських потреб установи (якщо інше не передбачено чинним законодавством).

Такі матеріальні цінності обов'язково повинні бути зараховані до складу запасів установи. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, що знаходяться на складі, матеріально відповідальними особами ведеться за найменуваннями предметів і кількістю у книзі складського обліку ф. № М-17. Видача цих предметів зі складу здійснюється за накладною (вимогою). При видачі зі складу на предметах ставиться маркірувальний штамп із зазначенням найменування установи, відділення, року і місця видачі їх в експлуатацію.



Висновки

До категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів відносяться предмети праці, що неодноразово беруть участь у виробничому процесі підприємства.

Визначення МШП, що містяться в П(С)БО 9 звучать так: «До складу запасів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг».

Основною зміною щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з МШП, яка передбачена новими нормативними документами є їх класифікація за ознакою оборотності. Починаючи з 1 січня 2000 року МШП можуть відноситися або до необоротних активів, або обліковуватись у складі запасів, тобто можуть вважатися оборотними активами.

Віднесення МШП до активів встановлено пунктом 6 П(С)БО 9. Згідно з інструкцією до плану рахунків для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать підприємству і знаходяться у складі запасів, призначений рахунок 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети". Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться в складі запасів. Це активний рахунок, призначений для обліку господарських засобів.

Правильна організація обліку МШП забезпечується також наявністю точного ваговимірювального обладнання, своєчасним проведенням інвентаризацій, встановленням чіткого документообігу, облікових робіт. По дебету рахунку 22 відображаються придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети за первісною вартістю, по кредиту -- відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Малоцінні та швидкозношувані предмети поділяють на дві групи: одна їх частина належить до запасів і відображається у другому розділі активу балансу “Оборотні активи”, а друга - входить до складу “малоцінних необоротних матеріальних активів”, які, в свою чергу, відображаються в першому розділі активу балансу “Необоротні активи”.

З метою збереження і правильного обліку матеріалів та МШП необхідно забезпечити належну організацію складського господарства. Зберігання матеріалів має здійснюватися у спеціально пристосованих приміщеннях (складах). Порядок розміщення матеріалів має забезпечувати швидкість операцій їх прийняття та видачі. Відповідальність за прийняття, зберігання і відпускання матеріалів покладається на визначених матеріально відповідальних осіб, з якими укладаються договори про повну матеріальну відповідальність.

Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів на склад оформлюється накладною (вимогою), яка складається в двох примірниках, а у випадках виявлення розбіжностей між даними первинних документів і фактичною наявністю цінностей складається акт приймання матеріалів.



Список використаних джерел

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У

2. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 250

3. Вказівки по організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.05.93 р. № 25 П(С)БО 9 "Запаси", затверджений наказом Міністерства фінансів України" від 20.10.99р. №246

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від ЗОЛ 1.1999 р. № 291

5. Положення по бухгалтерському обліку малоцінних та швидко зношених предметів, затвердженому листом Міністерства фінансів СРСР від 18.10.79 р. № 166

6. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів по обліку малоцінних та швидкозношених предметів" від 22.05.96р. №145

7. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами та доповненнями

8. Лист ДПАУ "Про відображення в податковому обліку витрат на придбання малоцінних предметів" від 12.01.2001 р. №286/7/15-1117

9. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України - Київ: «А.С.К.», 2000р.

10. За ред. С.Ф. Голова Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні -- Дніпропетровськ: ТОВ «Баланс-Клуб», 2000 р

11. Хом'як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник Львів: Національний університет „Львівська політехніка" "Інтелект - захід". 2-ге видання. 2003. - 820 с.

12. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. - Житомир, ГШ "Рута", 2000.- 654 с.

13. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навч. посіб. -Київ: Видавництво „Центр учбової літератури", 2003. - 524 с;

14. Сук Л.К.. Сук П.Л. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник - К.: Знання, 2005. -471с.

15. Мамаева О.О., Богдан С.О., Рублевська Л.Л. Контроль і ревізія: Навч. посіб. - Т.: НМЦ, 2003.- 284 с.

16. Завгородний В. П. Настольная книга бухгалтера малого бізнеса.-К.: ВИРАР; Дакор.. 2004. -- 608 с.

17. Завгородній А.Г., Усач Б.Ф., Хом'як Р.Л. Бухгалтерський облік та аудит підприємницької діяльності: Навчальний посібник.--Львів. 1995. --208 с.

18. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні: Навчально - практичний посібник / За ред. С.Ф. Голова. - Дніпропетровськ: Баланс-клуб, 2000 р.

19. Бухгалтерський облік та звітність в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Упор. М.І. Камлик. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: Атіка, 2005.

20. Бухгалтерський фінансовий облік: Збірник задач і вправ: Практикум / За ред. Ф.Ф. Бутинця, Л.В. Чижевської. - Житомир: ЖІТІ, 2000.

21. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - 3-тє вид., перероб. і доп.. - Житомир: ЖІТІ, 2001.

22. Волкова І.А. Фінансовий облік - 1. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008.

23. Гладких Т. В. Фінансовий облік: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007.

24. Голов С.Ф., Костюченко В.М.. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі: Практ. посібник. - К.: Лібра, 2001.

25. Голов С.Ф., Костюченко В.М.. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами: Практ. посібник. - К.: Лібра, 2004.

26. Загородній А.Г., Партин Г.О. Бухгалтерський облік. Основи теорії і практики: Навч. посібник. - К.: Знання, 2004.

27. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2007.

28. МисакаГ. В., Шарманська В.М. Бухгалтерський облік. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2007. -400 с.

29. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навч. посібник / Н.М. Грабова, Ю.Г. Кривоносов. - 3-тє вид., доп. - К.: АСК, 2001.

30. Павлюк І.М. Бухгалтерський облік основних господарських операцій на підприємствах і організаціях: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

31. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. - 5-те видання, доп. й перероб. - К., 2000.

Размещено на Allbest.ru

...