Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції в управлінні хлібопекарними підприємствами

Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертації на підставі проведених досліджень містяться такі основні положення.

У першому розділі “Проблемні питання обліку витрат і калькулювання собівартості продукції” автор дійшов висновку, що сучасне оновлення бухгалтерського обліку в Україні загалом і обліку витрат, зокрема, потребує переосмислення деяких базових понять і змінення сталих категорій на нові.

Здійснено аналіз двох основних підходів до тлумачення витрат. Перший базується на пануванні трудової теорії вартості, який передбачає взаємодію в процесі виробництва трьох основних факторів (робочої сили, предметів праці та засобів праці), та відповідно за допомогою них розкриває природу вартості. Другий базується на ресурсному підході до господарського життя та передбачає обмеження кількості ресурсів і можливість альтернативного їх використання.

Виявлено деякі розбіжності і суттєві недоліки в розумінні економічних категорій витрати, собівартість продукції економічних процесів деякими авторами, що заважає подальшому дослідженню об'єкта. Для уникнення ускладнень автором пропонується визначення цих категорій, на яких будується подальше дослідження.

Під витратами на виробництво розуміється використання ресурсів виправдане умовами виробництва та спрямоване на виготовлення нового продукту праці.

Встановлено, що бухгалтерське розуміння витрат відрізняється від їх економічного тлумачення. В ньому витрати - це загальноекономічна категорія, що характеризує використання різних субстанцій та сил природи в процесі господарювання. Під економічними витратами розуміють “витрати втрачених можливостей”, тобто суму коштів, яку можна одержати за більш вигідного використання ресурсів.

Доведено, що таке протиставлення не має обгрунтувань, оскільки в обох випадках йдеться про витрати в їхньому економічному значенні: у першому - це витрати реальні, так би мовити “бухгалтерські”, що виникли в окремому періоді, у другому - це витрати бажані, що могли бути при певних умовах господарювання.

Під собівартістю продукції розумію в економічному значенні сукупні витрати на її виробництво і збут, тобто вартість всіх ресурсів, що була використана підприємством для перетворення вхідного продукту у вихідний за умови розширеного відтворення. Автором доведено, що законодавчо введена “усічена” собівартість не має свого економічного змісту, вона вартісною оцінкою ресурсів, використаних в процесі виробництва продукції.

Бухгалтерський облік розглядається автором як цілісна концептуальна система, що є сукупністю елементів певного змісту і форми, пов'язаних між собою та об'єднаних інформаційними потоками. Це, з одного боку, складна система, яка не може бути вивчена з однієї позиції в часі або просторі, з другого - це система, побудована для вирішення багатоцільового завдання, з третього - він система, що складає підсистему більш складнішої системи - управління, із четвертого - інформаційна система з властивостями кібернетичних ситсем, адже одним із основних її завдань є переробка і надання інформації.

Обґрунтовано, що для поширення інтеграційних можливостей обліку в управлінні формуванням витрат, необхідно використовувати багаторівневий системний підхід (рис.1), який передбачає:

на теоретичному рівні - розробку класифікацій, сукупність яких виявиться достатньою для характеристики витрат як об'єкта обліку. Їх ціль - упорядкування деяких угрупувань об'єктів, різних за характером, сферами функціонування, цілевою орієнтацією, завдяки виділенню відповідних груп за специфічними, тільки їм властивими ознаками, розкрити їх внутрішній зміст, розпізнати властивості та оцінити по'язані з ними можливості;

на концептуальному рівні - посилення акцентів на підлеглості функції обліку витрат інтересам системи управління в формулюванні цілей і головних завдань обліку, принципів його організації і побудови інформації. На цьому рівні слід визначитися щодо підходу до організації обліку. Головна задача полягає у тому, щоб вирішити, зберегти чи ні існуючу організацію, побудовану на функціональному розподілі праці, чи реорганізувати структуру в напрямку використання програмно-цільового підходу, котрий передбачає інтеграцію обліку з іншими функціями управління. Слід також визначитись стосовно доцільності бухгалтерської калькуляції виробничої собівартості;

на методичному рівні - усвідомленя й використання методики формування і комбінування класів організаційних структур, яка б переводила принципи організації обліку витрат в конкретну практичну площину і дозволяла доцільно організовувати обліковий персонал;

рекомендації, пов'язані з удосконаленням оперативного обліку та глибоким розкриттям витрат в аналітичному бухгалтерському обліку;

обгрунтування системи критеріїв, що дозволяють оцінити стан обліку витрат з точки зору його цілеспрямованості;

на практичному рівні - реалізацію концептуальних і методичних рішень.

Рис.1 Блок-схема системного підходу до удосконалення обліку витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції

У другому розділі “Концептуальні рішення стосовно організації обліку і побудови інформаційних бухгалтерських моделей витрат” визначено вплив технологічних особливостей підприємств хлібопекарного виробництва на систему господарського обліку. Досліджено організаційні та технологічні особливості, що слугували підставою для формування організаційної структури центрів витрат і центрів відповідальності та виділення сфер діяльності як основи розробки інформаційної моделі витрат.

Серед них визначальними є: висока матеріалоємність виробництва, обмежена номенклатура, широкий асортимент однорідної, відсутність незавершенного виробництва; незначна тривалість і безперервність виробничого процесу, недоцільність складування продукції за межами виробничого процесу.

Тип організаційної структури бухгалтерії залежить від розмірів підприємства, виробничої структури, особливостей технологічного процесу чисельності працівників і безпосередньо впливає на організацію та методику обліку витрат, калькулювання собівартості продукції.

Невеликим підприємствам притаманна лінійна форма організації роботи бухгалтерії, середнім - лінійно-штабна, великим -комбінована.

Здійснено критичний аналіз концепції поділу бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський. Обґрунтовано, що концепція засновується на хибних положеннях, відповідно до яких, по-перше, фінансовий облік ведеться з метою складання фінансової звітності в інтересах зовнішніх користувачів і не орієнтований на угамування інформаційних потреб управлінського персоналу підприємства.

У дійсності ж інформація про стан і ефективність використання всіх видів ресурсів, що створюється в рамках так званого фінансового обліку, слугує основним джерелом прийняття рішень в оперативному, поточному і стратегічному режимах управління.

Сам по собі, для своїх власних цілей, облік нікому не потрбен. У цілісному організаційному і методологічному розумінні він повністю підпорядкований інтересам системи управління, являє собою невід'ємну складову частину загального управлінського циклу.

Проблема недостатньої його узгодженості з функціями планування, контролю, аналізу, що існує в промисловості з часів створення адміністративно-командної економіки Радянського Союзу, є результатом недосконалої функціональної структури економічного блоку системи управління з одного боку, і відсутністю досліджень у цьому напрямі - з іншого.

По-друге, управлінський облік, як вважають автори та прихильники концепції поділу, поєднує процеси нормування, планування, власне обліку, контролю, аналізу. У такому його розумінні йдеться про звичайну підміну понять, коли за функцію видається сукупність функцій, що складає цілісний цикл управління економічними об'єктами.

Звичайно в бухгалтерії принципово можливо зосередити всі функції управління, про що свідчить практика минулих часів, але в такому разі треба розглянути бухгалтерію в значенні інтегрованого економічного блоку загальної організаційної структури управління підприємством із усіма випливаючими з цього організаційними, методичними та іншими наслідками, юзокрема, з ліквідацією відповідних економічних відділів.

Водночас автор переконаний, що поглиблення інтеграційних властивостей бухгалтерського обліку, як і інших функцій в цілісному управлінському процесі - найбільш ефективний напрямок посилення його корисності і значущості.

Виходячи з такого розуміння шляхів розв'язання проблеми в дисертації визначено принципи організації обліку витрат у центрах управління, а саме:

підпорядкованість організації обліку загальній логіці організації управління;

доцільності наближення функції обліку до місць прийняття управлінських рішень;

делегування повноважень і відповідальності бухгалтерів.

У контексті цих принципів стає зрозумілим, що основним, та найсважнішим завданням є широка децентралізація обліку як напрямок його інтеграції з функціями планування, контролю, аналізу, регулювання.

Інтеграційний підхід створить більш серйозні, ніж існують зараз, передумови запобігання дублювання, неузгодженності зусиль функціональних підрозділів, ухиленню від відповідальності тощо. Надасть можливість об'єктивно оцінювати всі відхилення від запланованих витрат на випуск продукції, підвищення цілеспрямованності функціонування системи управління.

Два варіанти інтеграції функцій управління можна використати з достатньо високим рівнем організаційної ефективності. Перший передбачає на базі відділів - планово-економічного, праці й заробітної платні, фінансового, бухгалтерії - організацію єдиного економічного відділу, який повинен виконувати усю сукупність фунцій управління економічними об'єктами. Відділення в ньому секторів управління основними засобами, матеріальними ресурсами, трудовими ресурсами, виробництвом і собівартістю, збутом, грошовими коштами створює умови для зосередження в кожному з них функцій планування, обліку, контролю, аналізу, регулювання.

Другий варіант засновується на комбінуванні централізованого і децентралізованого підходів до розміщення функцій та організації персоналу, зокрема:

на рівні підрозділів, які безпосередньо ведуть господарську діяльність, здійснюється децентралізація функцій планування та обліку, відповідний персонал переводиться у відділи капітальних інвестицій, фінансовий, матеріального забезпечення, праці і заробітної плати, виробничий, збуту;

на рівні адміністрації підприємства замість чотирьох існуючих економічних відділів створюється єдиний відділ, але на нього покладаються функції планування, обліку, контролю, аналізу, проте тільки у тій їх частині, яка пов'язана з виробленням стратегії економічного розвитку, координацією економічної роботи у відділах, які виконують сукупність функцій управління відповідними процесами, що здійснюються в основних сферах діяльності, узагальненням усіх видів інформації, що в них створюється, зв'язками зі структурами зовнішнього середовищо та інше.

Автор вважає другий варіант пріоритетним, створюючим умови для організації управлінського циклу безпосередньо в центрах господарської діяльності, де приймаються управлінські рішення, тому що він обумовлює щільну взаємодію персоналу з планування, обліку, контролю не тільки між собою, але й з персоналом - оперативно-виробничим користувачем економічної інформації. Обгрунтовано і поглиблено підхід до побудови інформаційних моделей витрат. В межах цього уточнено принципи побудови облікових моделей, що полягають:

в адекватності моделей внутрішньому складу і змісту економічних спадковості основних об'єктів центрів витрат; інформації різних видів обліку і функцій управління у просторі і часі; достатності інформації в центрах прийняття рвішень і відповідальності; узгодженності змістовних характеристик інформаційних моделей різних функцій управління. Актуальним, на думку автора, є принцип ієрархічності інформації. Він передбачає розмежування масиву інформації за часом її створення, рівнями узагальнення, користувачами.

У дисертації визначено певні сукупності вимог, які є вторинними та уточнюючими по відношенню до принципів.

Узагальнення та критичний аналіз результатів досліджень попередників, щодо класифікації витрат, дає підставу вважати, що в них припускається багато розбіжностей, неточних формулювань і виділення необгрунтованих класифікаційних ознак, безпідставних поділів на групи. Витрати розглядаються лише з економічних позицій, їх системна інтерпретація ніяк не дається, а це знижує можливості вироблення достатніх для економічного моделювання класифікацій. Натомість запропоновано багаторівневий підхід до класифікації витрат.

На першому рівні інформацію про витрати необхідно і достатньо класифікувати за трьома загальними ознаками: характером праці, відношенню до сфер діяльності, відношенню до функцій управління.

На другому рівні класифікація розмежовується за центрами витрат (підприємство, цехи, склади, відділи) і центрами відповідальності.

На третьому рівні класифікації виділяються витрати, що залежать від діяльності певного підрозділу (центру), і витрати, незалежні від його діяльності, такегрупування витрат має принциповий характер. Центр повинен точно ураховувати і контролювати власні витрати, прагнучи досягти в кінцевому підсумку їх всебічної оптимізації.

Розглядаючи співвідношення між центрами витрат і центрами відповідальності, вважаємо, що немає ніяких підстав заперечувати факт поєднання в одному центрі витрат кількох центрів відповідальності, збігу центрів витрат і центрів відповідальності, поєднання кількох центрів витрат в одному центрі відповідальності. З цього в свою чергу виходить, що інформаційна модель витрат на виробництво і управління повинна містити дані, що розкривають взаємозв'язок поміж витратами сфер і видів діяльності, центрів витрат і центрів відповідальності.

Досліджено проблему питання доцільності калькулювання фактичної собівартості продукції з теоретичної та практичної точок зору і зроблено наступні висновки:

бухгалтерська калькуляція в практичному, особливо оперативному управлінні, майже нічого не вирішує, тому що час вже пройшов, а запізнілі висновки некорисні. Ще більші сумніви породжує ствердження про можливість виявлення резервів, тобто зниження собівартості в умовах, коли “усічення” собівартості в П(С)БО 16 та умовні методики розподілу непрямих витрат зводять на нівець показник бухгалтерської собівартості. Фактична собівартість може відхилятися від нормативної в обидві сторони тільки за рахунок або в наслідок безгосподарського ставлення до використання ресурсів, а ці відхилення краще можна контролювати за допомогою матриці витрат, шляхом оперативного виявлення кожного випадку відхилень;

нормативна калькуляція достатня для оцінки браку, обчислення розміру зниження норм витрат і нормативної собівартості, трудоємності та матеріалоємності за місяць, квартал, рік, нарешті для розрахунку відпускних цін. У хлібопекарному виробництві нормативну калькуляцію доцільно складати в цілому на виріб, без поділу його на різні модифікації;

використовувати бухгалтерську калькуляцію для розроблення планових калькуляцій на наступний період в хлібопеченні не має сенсу, адже це виробництво не відрізняється принциповими й частими змінами виробництва, асортименту, витрат на групу виробу. У кращому випадку бухгалтерську калькуляцію можна складати лише з прямих витрат, які не містять різного роду умовних показників.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2 Рекомендована організаційна структура великого хлібопекарного підприємства

У третьому розділі “Методичні рішення і практичні рекомендації” розроблено рекомендації, що передбачають можливість організаційної перебудови в системі, управління формуванням виробничих витрат з метою посилення взаємодії персоналу різної функціональної спеціалізації, що створює за умови дотримання принципу оптимального поєднання централізованої та децентралізованої форм організації персоналу та введення його у центри формування витрат (рис.2)

Розроблено тривимірну матричну інформаційну модель, в якій витрати на виробництво хлібопекарних підприємств детально розкриті в розрізі рівнів управління за сферами діяльності, центрами виникнення та центрами відповідальності. Змістовне розкриття моделі пов'язане з переведенням її показників у площину конкретних витрат центрів, що складають організаційну структуру відповідних сфер фіяльності підприємства, та проектування цієї структури на рівні управління (рис.3)

Рис.3 Тривимірна матрична інформаційна модель витрат хлібопекарного підприємства

В стовбцях наведеної таблиці перераховані відділи та цехи підприємства (центри витрат), в стрічках зазначені типові витрати підприємства в розрізі сфер його діяльності. Перетином стовбця і стрічки є клітина - елемент матриці, що дорівнює сумі певних витрат у відповідному центрі, так елемент “в5” вказує суму витрат на вантажо-розвантажувальні роботи автотранспортного цеху. Крім того в матриці застосований тривимірний підхід, а саме: кожен елемент розглядається ще крісь призму рівнів управління (центрів відповідальності) - рівні “А” і “Б”. Вже знайомий елемент “в5” на рівні “А” має вигляд “А-в5” і вказує суму витрат скоректовану керівництвом підрозділу (АТЦ) за допомогою критеріїв доцільності і необхідності понесених витртат. З цього природньо випливає, 2 можливі наслідки: “А-в5”=”в5”, тобто витрати одобрені керівництвом та “А-в5”<”в5” - не всі понесені витрати є необхідними і доцільними. Таким чином перед проходженням на рівень “Б” кожен елемент матриці може бути представлений одним або двома елементами. В свою чергу персонал рівня відповідальності “Б” повинен перевірити відхилення і прийняти рішення, щодо покарання винних, чи недопущення подібних витрат у майбутньому.

Підвищиться також і ступінь оцінки реальності та рівня витрат, в розрізі найвпливовіших чинників.

Розроблено алгоритм формування та списання витрат хлібопекарних підприємств, який доповнено конкретною схемою обліку витрат, з принциповим рішенням - віднесенням загальновиробничих витрат відразу на собівартість реалізації.

Надано пропозиції щодо побудови автоматизованих систем управління хлібопекарних підприємств, структура яких базується на елементах тривимірно-матричної моделі витрат та висновках щодо недоцільності бухгалтерського калькулювання, натомість необхідності контролювання та обліку відхилень фактичних значень елементів матриці від планових.

Висновки

На основі проведених досліджень у дисертаційній роботі здійснене рішення актуального науково-практичного завдання, пов'язаного з поглибленням інтеграційних можливостей обліку в управлінні формуванням витрат. Основні висновки і результати дослідження є такі:

Бухгалтерський облік розглядається як цілісна концептуальна система, що побудована для вирішення багатоцільових завдань, являє собою інформаційну підсистему загальної системи управління з властивостями кібернетичних систем.

Розроблено системний підхід до удосконалення обліку виробничих витрат. Його теоретична модель містить сукупність проблемних питань, розв'язання яких сприятиме розвитку обліку в загальній системі управління.

Поглиблення інтеграційних властивостей бухгалтерського обліку як і інших функцій в цілісному управлінському процесі - найбільш ефективний напрямок посилення його корисності і значущості, проте необгрунтований поділ обліку на фінансовий та управлінський порушує його системну цілісність, невиправдано принижує значення фінансової інформації в управлінні, створює проблему узгодженності управлінського обліку з діяльністю інших структур економічного блоку загальної системи управління.

Класифікація витрат дозволяє простежити складний характер їх формування і глибше розкрити об'єкт дослідження як з економічних, так і системних, управлінських позицій. Розроблена в дисертації класифікація є багаторівневою моделлю концептуального характеру і може бути застосована у підприємствах різних галузей промисловості, в тому числі практичні пропозиції автора стосовно удосконалення організації облікового персоналу в системі управління формуванням витрат виходять саме з такого розуміння перспектив розвитку функцій управління в хлібопекарних підприємствах.

Особливості хлібопекарного виробництва, зокрема стабільність номенклатури виробів, відсутність незавершеного виробництва, низька питома вага непрямих витрат у собівартості та умовність будь-яких методик їх розподілу дають підстави вважати, що в практичному, особливо в оперативному управлінні її бухгалтерське калькулювання, якщо не втрачає сенс у принципі, то набуває другорядного значення в порівнянні з завданням глибокого розкриття витрат у системі аналітичного обліку.

Як перехідний, компромісний варіант обліку витрат і калькулювання запропоновано рекомендації, що передбачають визначення фактичної собівартості укрупнених видів продукції тільки за сукупністю прямих витрат із віднесенням усіх загальновиробничих витрат безпосередньо на собівартість реалізації. собівартість продукція хлібопекарний підприємство

6.У побудові розроблених в дисертації змістовних моделей витрат на обслуговування виробництва та управління використано багаторівневу класифікацію, що дозволяє розкрити їх склад і цільову спрямованність у центрах виникнення. Адекватність моделей природньому складу і змісту самих витрат обумовлює можливість їх узгодженного використання не тільки в системі бухгалтерського обліку, але й в плануванні, що сприятиме ефективному здійсненню функцій контролю і аналізу.

Обгрунтовано, що при побудові автоматизованих систем управління хлібопекарними підприємствами обов'язковим є дотримання принципу підпорядкованності структури інформаційної системи принципам організації обліку та моделювання витрат.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шляхов Є.В. Собівартість продукції - сучасні теоретичні і практичні питання // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. Частина 1.- вип.4. - Кіровоград: КДТУ, 2003. - с.514-519 - 0,375 друк.арк.

2. Розглянуто актуальні питання обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості, що мають дискусійний характер. Пропозиції стосуються інтерпретації собівартості в наукових працях і законодавстві України, планової калькуляції в управлінні формуванням витрат (пріоритетного значення).

3. Шляхов Є.В. Розвиток системи оперативного обліку витрат // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. Частина 1.- вип.7. - Кіровоград: КДТУ, 2005. - с.484-489 - 0,375 друк.арк.

4. Розглянуто сучасний стан і проблемні питання функціонування та розвитку системи оперативного обліку витрат виробництва. Надано практичні рекомендації що сприятимуть його удосконаленню в системі оперативного управління.

5. Шляхов Є.В. Системний підхід до удосконалення обліку виробничих витрат // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип..14/ ОДЕУ.- Одеса, 2003р. - с.324-328 - 0,3125 друк.арк..

6. Обґрунтовано доцільність системного підходу до побудови та удосконалення обліку виробничих витрат промислових підприємств, визначено його основні теоретичні , концептуальні і методичні складові.

7. Шляхов Є.В. Система оперативного обліку витрат підприємств хлібопекарства // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.17/ ОДЕУ.- Одеса, 2004р. - с.368-371 - 0,25 друк.арк.

8. Обґрунтовано необхідність і внесено пропозиції щодо побудови системи оперативного обліку на підприємствах хлібопечення. Розроблено рекомендації стосовно автоматизації облікового процесу.

9. Шляхов Є.В. Організаційні варіанти введення функції обліку в центри формування витрат // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.19/ ОДЕУ.- Одеса, 2005р. - с.355-360 - 0,375 друк.арк.

10. Розглянуто деякі можливі варіанти організації обліку за центрами витрат в залежності від розмірів та структури підприємств, обґрунтовано принципи побудови такої системи.

11. Шляхов Є.В. Деякі дискусійні питання поділу системи господарського обліку // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. - Одесса, 2004.- Спецвыпуск: в 3-х т. - Т.2.- с.224-227 - 0,25 друк.арк.

12. Наведено аргументи, що ставлять під сумнів обгрунтованність існуючих підходів до виділення відокремлених видів господарського обліку, запропоновано можливий підхід до класифікації інформаційної системи.

13. Шляхов Є.В. Інформація про витрати промислового підприємства - класифікаційний аспект // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 186: в 4 т. Том 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - с. 546-554 - 0,5625 друк. арк.

14. Запропоновано багаторівневий підхід до класифікації витрат. Матрицю, що розкриває взаємозв'язки окремих груп витрат, визначених за різними класифікаційними ознаками, надані рекомендації щодо її застосування в розробці змістовних інформаційних моделей витрат.

15. Шляхов Є.В. Питання доцільності бухгалтерської калькуляції собівартості продукції хлібопечення // Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі: Міжнародна науково-практична конференція - Львів: ПП. “Компакт -ЛВ”,2004 - с.388-391 - 0,25 друк. арк.

16. Розглянуто проблему доцільності бухгалтерської калькуляції собівартості в управлінні хлібопекарними підприємствами та можливості використання альтернативних варіантів.

Аннотація

Шляхов Є.В. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції в управлінні хлібопекарними підприємствами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Одеський державний економічний університет. - Одеса, 2007.

Дисертація містить дослідження теоретичних, методологічних і методичних положень у царині бухгалтерського обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, що проведено з метою створення наукових передумов удосконалення існуючої практики обліку витрат і калькулювання собівартості продукції хлібопекарних підприємств на основі подальшого розвитку результатів, здобутих попередниками.

Проаналізовано та критично оцінено стан наукової розробленості проблемних та дискусійних питань, що пов'язані з обліком витрат і калькулюванням собівартості продукції.

Обгрунтовано доцільність застосування системного підходу та вироблено його логіку, що дозволяє посилити зв'язки обліку з іншими функціями в управлінні формуванням витрат.

Виділено та проаналізовано дискусійні, необгрунтовані та недопрацьовані питання управлінського та оперативного обліку, надано рекомендації, щодо інтеграції обліку в загальну систему управління та підвищення оперативності обліку завдяки певної перебудови організаційної структури. Запропоновано варіант, організаційної структури, що дозволяє впровадити цей підхід у практику управління хлібопекарними підприємствами.

В контексті вирішення завдання досліджено організаційні та технологічні особливості хлібопекарних підприємств, які необхідно використати для формування організаційної структури в центрах витрат і центрах відповідальності та побудови інформаційної моделі витрат.

Вдосконалено багаторівневу класифікацію витрат на виробництво продукції, що враховує помилки попередників та специфічні риси галузі. На цій основі побудовано інформаційну тривимірну матричну модель витрат, яка розкриває, їх сутність та місце в діяльності основних центрів виникнення та відповідальності.

Розроблено систему змістовних інформаційних моделей витрат хлібопекарних підприємств, в яких вони детально розкриті за елементами, статтями, цільовими напрамками, центрами виникнення та центрами відповідальності.

Удосконалено систему руху документів, що дозволяє оперативно документувати і виділяти відхилення фактичних показників витрат від запланованих.

Доведено другорядне значення бухгалтерської калькуляції собівартості продукції на хлібопекарних підприємствах та доцільність її визначення стосовно укрупнених видів виробів.

Обгрунтовано, що при побудові автоматизованих систем управління хлібопекарними підприємствами обов'язковим є дотримання принципу підпорядкованності структури інформаційної системи принципам організації обліку та моделювання витрат.

Основні теоретичні та методичні результати роботи використані у практичній діяльності окремих підприємств хлібопекарної промисловості та в навчальному процесі Одеського державного економічного університету.

Аннотация

Шляхов Е.В. Учёт затрат на производство и калькулирование себестоимости продукции в управлении хлебопекарными предприятиями. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.09 - Бухгалтерский учёт, анализ и аудит. Одесский государственный экономический университет. - Одесса, 2007.

Диссертация содержит исследование теоретических, методологических и методических исследований в области бухгалтерского учёта, проведённое с целью создания условий совершенствования существующей практики учёта затрат и калькулирования себестоимости продукции хлебопекарных предприятий путём развития результатов, полученных предшественниками.

Проанализировано и критично оценено состояние научной проработанности проблемных и дискуссионных вопросов, связанных с учётом затрат и калькулированием себестоимости продукции.

Обоснована целесообразность применения системного подхода и выработана его логика, которая позволяет усилить взаимосвязь учёта и других функций в управлении формированием затрат.

Выделены и проанализированы дискуссионные и нерешённые вопросы управленческого и оперативного учёта, даны рекомендации относительно интеграции учёта в общую систему управления и повышения его оперативности за счёт развития организационной структуры. Предложен вариант организационной структуры, который позволяет использовать подход в практике управления хлебопекарными предприятиями.

В контексте решения задачи исследованы организационные и технологические особенности хлебопекарных производств, которые определяют организационную структуру центров затрат и центров ответственности и служат основой построения информационных моделей затрат.

Усовершенствована многоуровневая классификация затрат на производство продукции, которая учитывает ошибки предшественников и специфические черты отрасли. На основе классификации построена информационная трёхмерная матричная модель затрат, которая раскрывает, их сущность и место элементов затрат в основных центрах возникновения и ответственности.

Разработана система информационных моделей затрат хлебопекарных предприятий, в которых они детально раскрыты по элементам, статьям и сферам деятельности, центрам возникновения, ответственности, уровням управления.

Уточнена система документооборота, позволяющая оперативно документировать и выделять отклонения фактических значений затрат от запланированных.

Доказана нецелесообразность бухгалтерской калькуляции на хлебопекарных предприятиях и необходимость расчёта плановой себестоимости по укрупненным объектам.

Обосновано, что при построении автоматизированных управленческих систем хлебопекарных предприятий, следует соблюдать принцип подчинённости структуры информационной модели принципам организации учёта и моделирования.

Основные теоретические и методические результаты работы использованы в практической деятельности отдельных предприятий хлебопекарной промышленности и учебном процессе Одесского государственного экономического университета.

Annotation

Shliakhov E.V. Account of production inputs and calculation of unit in operation of baking of bread enterprises. it is Manuscript.

Dissertation on the appropriation of scientific degree of candidate of economic sciences on speciality 08.00.09 is a record-keeping, analysis. Audit. Odessa state economic university. it is Odessa, 2006.

Dissertation contains research of theoretical, methodological and methodical researches in area of record-keeping, conducted with the purpose of creation of terms of perfection of existent practice of account of expenses and calculation of unit of enterprises of bakeries cost subject to the conditions development of results, got predecessors, in this region.

It is analysed and the state of scientific development of questions of problems and debatable, linked taking into account expenses and by the calculation of unit cost is critically appraised.

Expedience of application of approach of the systems is grounded and his logic which allows to strengthen intercommunication of account and other functions of management in the field of forming of expenses is produced.

Selected and analysed debatable, unfinished off and groundless questions of administrative and operative account, resulted recommendation in relation to integration of account in the general control and increase of his operativeness system due to modernization of organizational structures. The variant of organizational structure, which allows to inculcate this method in practice of management the enterprises of bakeries, is offered.

The organizational and technological features of productions of bakeries, which are used for forming of organizational structure of centers of expenses and centers of responsibility, are explored in the context of decision of task, list of spheres of activity and management levels are bases of construction of informative model of expenses.

Multilevel classification of production inputs is improved products which takes into account the errors of predecessors and specific lines of industry. On the basis of classification the informative three-dimensional matrix model of expenses, which exposes, is built, essence and place of elements of expenses determines in the basic centers of origin and responsibility.

The system of informative models of expenses of enterprises of bakeries, in which they in detail are exposed on elements, articles and spheres of activity, centers of origin, responsibility, management levels, is developed.

The system of documents, allowing operatively to document and select deviations of actual values of expenses from planned, is offered.

Pointlessness of book-keeping calculation on the enterprises of bakeries and necessity of calculation of the planned prime price is proved on the combined into larger units objects.

It is grounded, that at the construction of the automated administrative systems of enterprises of bakeries, necessarily to adhere to principle of subordination of structure an informative model principles of organization of account and design.

Basic theoretical and methodological job performances are used in practical activity of separate enterprises of bakery industry and educational process of the Odessa state economic university.

Размещено на Allbest.ru