Перевірка розрахунків з постачальниками та підрядниками

Задача 1

Задача 2

Задача 3

Задача 4

Список використаної літератури

У Конституції записано, що кожен зобов'язаний відшкодовувати нанесені ним збитки.

Матеріальними збитками вважаються нестача матеріальних ресурсів, виявлена під час інвентаризації, псування, втрати, крадіжка, знищення, погіршення або зменшення цінності майна. Нестачі понад норми втрат і шкода від псування, бою, лому товарн0-матеріальнтх цінностей відносять на рахунок винних осіб. Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків підлягають суцільній перевірці.

Перевіряючи такі розрахунки, ревізор насамперед аналізує їх, з'ясовує порядок їх розгляду , чи суми нестач, повністю віднесенні на винних осіб, як забезпечується їх відшкодування. Особливо ретельно слід перевіряти факти списання нестач і втрат на витрати виробництва чи на фінансові результати діяльності підприємства. При цьому слід керуватися діючим порядком відшкодування втрат.

Особливій перевірці підлягають рішення, які стосуються віднесення нестачі до дрібної і вимагають стягнення з винних осіб у загальногромадському порядку або до великої з притягненням винуватців до судової відповідальності за законом.

Крім цього, ревізор вживає невідкладних заходів для стягнення нестач та відшкодування матеріальних збитків, надсилає судово-слідчим органам клопотання про накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу (що знаходяться у нього або у інших осіб).

Слід переконатися у правильності виведення залишків на рахунку 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків” і окремо на його субрахунках “Великі нестачі” і “Дрібні нестачі”. При цьому дебетове сальдо з субрахунків рахунку 375 зіставляють з порівняльними відомостями для того, щоб встановити, чи немає випадків неправильного відображення або приховання нестач, крадіжок та інших зловживань.

Потім кредитові записи з рахунку 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків” з дебетовими записами з рахунків 301 “Каса в національній валюті”, 661 “ Розрахунки з оплати праці”.

Особливо слід уважно перевірити усі факти списання, псування, бою, лому товарно-матеріальних цінностей з метою виявлення фіктивних актів на списання і можливого приховання нестач і крадіжок. Ревізор перевіряє реальність віднесення на дебет рахунку 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” нестач та крадіжок, з приводу яких суд відмовився задовольнити позови через їхню необгрунтованість.

Під час ревізії ревізор порівнює записи в особових рахунках боржників за субрахунками, показаними і відомості №11б (великі і дрібні нестачі) з даними журналу -ордеру № 11 (книги К-17 -- великі нестачі і книги К-19 -- дрібні нестачі при книжно-журнальній формі обліку), Головної книги і балансу з рахунку 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”.

Потім щодо кожної суми боргу слід встановити, чи:

- своєчасно вжиті заходи для відшкодування заподіяних збитків;

- заявлені у встановленому порядку громадянські позови;

- усунені від посад розтратники, особи, що не викликають довіри, а також їхні посібники і заступники;

- своєчасно подані термінові донесення про великі нестачі вищестоящій організації;

- правильно показані нестачі у бухгалтерському обліку і балансі;

- доброякісно оформлені матеріали про виявлені нестачі і чи своєчасно вони передані судово-слідчим органам;

- здійснюється контроль за просуванням тих матеріалів і чи здійснюється щоквартально взаємне звіряння справ про нестачі та крадіжки між організацією і органами прокуратури, суду, міліції, а також які заходи вжито за наслідками таких звірянь.

Слід також перевірити, чи всі виконавчі листи на боржників, одержані організацією, де проводиться ревізія, облікові і подані для стягнення, чи регулярно надходять у утримані з них суми і у яких розмірах.

Якщо місцезнаходження боржника невідоме, виконавчий лист повертається до суду, який виніс вирок з проханням про оголошення розшуку. Суми нестач і крадіжок, списані через безнадійність для утримання, перевіряються з точки зору наявності усіх підстав для цього -- відповідних рішень, актів про неспроможність боржників, засвідчених судами тощо.

Завдання аудиту розрахунків з постачальниками -- встановити:

основну форму розрахунків;

проведення інвентаризації кредиторської заборгованості;

правильність відображення в обліку зобов'язань;

дотримання фінансово-розрахункової дисципліни та її вплив на платоспроможність підприємства;

реальність заборгованості.

Аудит розрахункових операцій здійснюють у такій послідовності:

з'ясовують стан бухгалтерського обліку, фінансової звітності та внутрішнього контролю;

оцінюють основні показники підприємства;

проводять аналіз даних інвентаризації розрахунків, звіривши їх з фактичними даними, відображеними у Головній книзі, балансі підприємства, аналітичними даними розрахункових рахунків (звіряють залишки на початок звітного періоду, відображені в регістрах бухгалтерського обліку, із залишками, показаними у попередньому звітному періоді);

уточнюють реальність дебіторської та кредиторської заборгованості;

визначають правильність відображення зобов'язань в обліку;

виявляють основні форми розрахунків з постачальниками і підрядниками;

визначають повноту і правильність оприбуткування підприємством отриманих від постачальників запасів;

встановлюють дотримання діючих цін і тарифів.

Вивчення бухгалтерського обліку дає змогу визначити напрями подальшої перевірки та ті ділянки обліку, яким потрібно приділити більше уваги у зв'язку з наявними порушеннями (зловживаннями). Аудитор з'ясовує, наскільки використано облікові дані для підвищення ефективності внутрішнього контролю за діяльністю підприємства, а також забезпеченість ідентичності аналітичного та синтетичного обліку, відповідності первинного обліку даним балансу.

Переважаючу форму розрахунків з постачальниками та підрядниками аудитор визначає при здійсненні аналізу переліку продукції постачальників та суми кредиторської заборгованості перед ними на кінець року. Аудитор проводить вибіркову перевірку найбільш значних сум, вивчає наявні господарські договори та первинні документи.

Перевірка форм розрахунків з постачальниками і підрядниками полягає у встановленні додержання законодавства щодо них та встановлених обмежень на застосування окремих із них.

Перевірка інвентаризацій кредиторської заборгованості полягає у проведенні аудитором аналізу матеріалів інвентаризацій розрахунків з постачальниками. За відсутності даних інвентаризації для виявлення реального стану кредиторської заборгованості аудитор має право вимагати її проведення.

Правильність відображення в обліку зобов'язань перевіряють у такій послідовності:

з'ясовують наявність відповідних господарських договорів;

визначають правильність формування статей балансу, де відображуються розрахунки з постачальниками і підрядниками.

У процесі перевірки облікових регістрів аудитор має встановити відповідність залишку на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», відображеного в Головній книзі, залишкам аналітичного обліку (Журнал-ордер № 6 с.-г.).

Спосіб проведення документальної перевірки записів у Журналі № 3 залежить від кількості операцій. У разі великої кількості розрахунків застосовують вибірковий спосіб перевірки.

Аудитор має встановити:

достовірність рахунків-фактур постачальників і повноту оприбуткування матеріальних запасів (звіряють рахунки з доданими до них прибутковими документами, даними складського та бухгалтерського обліку). Для виявлення зловживань застосовують зовнішні зустрічні перевірки;

правильність кореспонденції рахунків, зазначеної в рахунках-фактурах, та відповідність суми рахунку в графі відповідних дебетових рахунків Журналу № 6 с.-г. Це потрібно з'ясувати з метою виявлення зловживань, за наявності яких одержані запаси привласнюються за рахунок фальсифікації записів на рахунках бухгалтерського обліку;

законність списання недостач, втрат від псування запасів з вини постачальників та правильність віднесення цих сум на відповідні рахунки;

достовірність розрахунків за невідфактурованими або неоплаченими поставками.

Перевірку правильності відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості здійснюють за даними аналітичного обліку до рахунків шляхом порівняння залишків за кожним видом розрахунків на початок періоду, що перевіряється, із залишками за відповідними статтями балансу.

При аудиті розрахунків з постачальниками треба встановити наявність договорів поставки матеріально-технічних засобів, перевірити доцільність їх придбання, дотримання встановлених договором розрахунків.

Особливу увагу слід звернути на своєчасність поставок, відповідність кількості та якості поставленої продукції вимогам договору, на використання підприємством своїх прав у разі порушення умов договору, правильність та обґрунтованість цін.

У разі перевірки повноти і правильності оприбуткування отриманих від постачальника запасів, дотримання діючих цін і тарифів завданням аудитора є встановлення:

наявності, достовірності та правильності оформлення договорів (контрактів) на доставку запасів;

повноти та своєчасності оприбуткування запасів, що надійшли від постачальників;

достовірності та законності розрахунків з постачальниками;

дотримання строків позовної давності.

При перевірці правильності оформлення договорів (контрактів) на доставку запасів від постачальників аудитор повинен з'ясувати наявність обов'язкових реквізитів: місце підписання контракту, найменування постачальника та одержувача, суму договору відповідно до специфіки, ціну, умови поставки, умови платежу, документи, які підтверджують поставки, кількість і якість товару, форс-мажорні обставини, арбітраж.

Особливу увагу аудитору слід приділити наявності специфікації як додатку № 1 до контракту та документа, який підтверджує якість умовам контракту.

Повноту оприбуткування запасів встановлюють порівнянням даних платіжних документів, які надійшли від матеріально відповідальних осіб, книг складського обліку, регістрів аналітичного обліку за розрахунками з постачальниками.

Аудитор має впевнитись у тому, що отримані запаси, виконані роботи та надані послуги документально оформлені відповідно до вимог рахунками-фактурами, платіжними вимогами, актами або довідками приймання виконаних будівельно-монтажних робіт тощо.

У разі перевірки обґрунтованості цін порівнюють ціни, зазначені в рахунках постачальників, з цінами, наведеними в укладених договорах.

Правильність розрахунків з постачальниками перевіряють зіставленням операцій з оплати рахунків з виписками банку або іншими грошовими документами. Ці дані мають збігатися.

При аудиті розрахунків з підрядниками аудитор повинен встановити:

повноту внесення об'єктів, що будуються, до титульного списку;

законність використання відповідних джерел фінансування;

забезпечення проектно-кошторисною документацією об'єктів;

наявність договорів з підрядником на виконання робіт;

доцільність прийнятих умов розрахунків;

правильність застосування цін, розцінок;

реальність зазначених обсягів виконаних робіт (відсутність приписок) і правильність документального оформлення.

У разі виявлення фактів завищення обсягів виконаних робіт, неправильного застосування цін, включення в рахунки витрат, непередбачених кошторисом, слід провести контрольний обмір виконаних обсягів будівельно-монтажних робіт.

Аудитор при перевірці розрахунків з постачальниками та підрядниками має встановити правильність кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, що дає змогу виявити не тільки помилки у відображенні в обліку розрахункових операцій, а й розкрити факти навмисного викривлення облікових даних з метою приховування допущених зловживань.

Аудитор перевіряє порядок ведення аналітичного обліку та повноту відображення в ньому операцій. З цією метою він розглядає кожну позицію, наявність виправдних документів щодо надходження та оприбуткування матеріальних цінностей на складі.

Перевірці підлягають господарські операції, відображені в Журналі № 6 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і Реєстрі операцій за розрахунками з постачальниками (підрядниками), міжгосподарськими підприємствами. Аудитор має встановити своєчасність і повноту оплати кожного рахунка-фактури, правомірність віднесення на рахунки розрахунків матеріальних цінностей, повноту оприбуткування матеріальних цінностей на балансових рахунках та субрахунках, своєчасність акцепту платіжних вимог-доручень, правильність оприбуткування, оцінки та відображення в регістрах обліку невідфактурованих поставок, достовірність сум, відображених у бухгалтерському регістрі як «Недостачі (претензії) після акцепту рахунків-фактур».

Аудитор повинен виявити у бухгалтерському балансі суми, щодо яких минув строк позовної давності, докладно проаналізувати й порівняти факти або з'ясувати випадки, коли за рахунок нестягнутої кредиторської заборгованості отримана дебіторська заборгованість привласнювалася.

У разі наявності дебіторської заборгованості постачальників аудитор повинен встановити дату виникнення та причини її утворення, приділити особливу увагу заборгованості із закінченим строком позовної давності, а також вжитим заходам, спрямованим на вилучення заборгованості постачальників.

Розрізняють такі види дебіторської заборгованості:

поточну заборгованість, зумовлену діючим порядком розрахунків;

заборгованість, не оплачену в строк;

заборгованість із строком позовної давності, що минув;

спірну заборгованість;

безнадійну заборгованість.

Аудит розрахунків з покупцями і замовниками передбачає перевірку: правильності створення резерву сумнівних боргів; законності списання підприємством дебіторської заборгованості; правильності встановлення ступеня відповідальності осіб, з вини яких виникли ці збитки; відображення в обліку операцій щодо списання заборгованості.

Аудитор повинен встановити, чи проводилась інвентаризація розрахунків з усіма дебіторами та кредиторами, а в разі потреби провести зустрічну звірку розрахунків з ними, яка має бути оформлена проміжним актом такої форми.

Для забезпечення правильних висновків доцільно узагальнювати накопичені дані у спеціальній відомості. Виявлені факти незапитаної простроченої дебіторської заборгованості і порушення розрахункової дисципліни рекомендується узагальнювати у відомості такої форми (табл.1).

Особливо ретельно перевіряють спірні борги. Спірними вважаються борги підприємств, якщо справа про їх стягнення передана до суду (за фізичними особами) та господарського суду (за юридичними особами).

Таблиця 1

У практиці господарської діяльності підприємств трапляються випадки, коли до суду або господарського суду передаються необґрунтовані позови для примусового стягнення дебіторської заборгованості з тим, щоб відмову суду використати для списання нереальної заборгованості на збитки. Аудитору слід мати на увазі, що будь-яка безнадійна дебіторська заборгованість, щодо якої є рішення суду або господарського суду про відмову за позовом, є нереальною, та з'ясувати мотиви відмови у позові (пропущено строк позовної давності, необґрунтованість позову, неправильне оформлення документів тощо).

За наявності дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, встановлюють правильність списання цих сум за рішенням керівництва підприємства на відповідний рахунок та законність такої операції.

Дебіторська заборгованість може бути списана лише у випадках:

1) визнання її безнадійною;

2) затвердження судом виконавчих документів (засвідчення фінансової неспроможності відповідача) або коли є рішення правоохоронних органів на заяву позивача про припинення кримінальної справи щодо пошуків підприємства-боржника.

Аудитор повинен пам'ятати, що списання заборгованості на фінансові результати не є її повним анулюванням. Заборгованість має обліковуватися на балансі протягом встановленого законодавством України строку з моменту її списання з тим, щоб можна було вжити заходи щодо її стягнення у разі виявлення боржника або зміни його майнового становища. Для віднесення дебіторської заборгованості на фінансові результати підприємство має обґрунтувати докази.

За правильного відображення в обліку основні операції з покупцями та замовникам фіксують такими записами (табл. 2).

Таблиця 2

Задача 1

Рішення:

1. Складемо порівняльну відомість даних обліку та фактичної наявності засобів підприємства.

Таблиця 1 - Порівняльна відомість даних обліку так фактичної наявності засобів підприємництва

Довідка для включення в акт ревізії:

1. Виявлені надлишки основних засобів бухгалтер повинен оприбуткувати, кореспонденція рахунків буде такою:

Таблиця 2 - Вихідні дані для рішення задачі 2

Рішення:

де СЗ - середньоденна заробітна плата;

ЗФ - заробітна плата за фактично відпрацьовану кількість робочих днів протягом 6 останніх місяців, що передували непрацездатності;

Рд - кількість робочих днів (годин) за цей же період.

Собко А.В.

СЗ = (950+970+970+980+980+960)/124 = 46,85 грн.

Єрохін К.С.

СЗ = (880+880+890+880+890+870)/124 = 42,82 грн.

Терещенко С.Р.

СЗ = (980+990+980+990+980+970)/124 = 47,5 грн.

Кононенко Т.Ф.

СЗ = (1000+1200+1100+1200+1100+1150)/ 124 = 54,44 грн.

Головко С.Л.

де Дн - розмір допомоги з тимчасової непрацездатності, грн.;

СД - середньоденна (погодинна) заробітна плата, грн.;

Рх - кількість робочих (календарних) днів (годин), пропущених у зв'язку з хворобою;

В - розмір допомоги залежно від стажу роботи,%.

Собко А.В.

За результатами проведеної ревізії ревізор зробив розрахунки по наведеним даним та зробив контрольний розрахунок і таким чином виявив допущені бухгалтерією такі помилки:

Рішення

1. Кому, за що і за яким документом сплачено

Таблиця -- Зіставлення фактичних та розрахункових показників

2. Бухгалтерські записи

Задача 4

Перевальское РПУ

Акт № 1

про результати інвентаризації наявних коштів

Цим актом засвідчую, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на кошти, які здані до бухгалтерії, і всі кошти, що надійшли під мою відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані за видатками.

Матеріально відповідальна особа:

На підставі наказу №9 від «06» листопада 200Х року проведена інвентаризація грошових коштів за станом на «08» листопада 200Х року.

Під час інвентаризації встановлено такий обсяг коштів:

1. Наявність грошових коштів в касі 139600 грн.00 коп.

2. Поштові конверти на суму 50 грн. 00 коп.

Наявність поштових конвертів на суму 50 грн.

Дт 372 Кт 301 50 грн.

Порушення: видача касиром із каси інженеру Буткову Н.К.

670 грн. по розписці. Видача грошей під розписку, є порушенням порядку ведення касових операцій, оскільки гроші з каси слід видавати по видаткових касових ордерах, які підписані керівником та головним бухгалтером підприємства

Виявлена нестача в касі

Список використаної літератури

Размещено на Allbest.ru