Регулювання бухгалтерського обліку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Криворізький національний університет

Криворізький економічний інститут

Кафедра обліку і аудиту підприємницької діяльності

Курсова робота

Регулювання бухгалтерського обліку в Україні

Кривий Ріг



Зміст

бухгалтерський облік фінансовий звіт

Перелік умовних скорочень

Вступ

1. Основна частина: регулювання бухгалтерського обліку в Україні

1.1 Нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку

1.2 Облікова політика

1.3 Міжнародне регулювання бухгалтерського обліку

2. Розрахункова частина

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Перелік умовних скорочень

МСФЗ - Міжнародні стандарти фінансової звітності.

МСБО - Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

П(С)БО - Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Мінфін - Міністерство фінансів.

GAAP (англ. Generally Accepted Accounting Principles) - Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку.

SFACS (англ. Statements of Financial Accounting Conception ) - Положення про концепцію фінансового обліку.



Вступ

Регулювання бухгалтерського обліку - це система законів, правил, стандартів, положень, принципів та директив за допомогою яких саме і координується та налагоджується бухгалтерський облік в Україні.

Актуальність теми пов'язана з тим, що регулювання бухгалтерського обліку нашої держави не є досконалим, тобто його треба постійно змінювати та доповнювати.

Завданнями даної курсової роботи є:

1) вивчення нормативно-правової бази щодо цього питання;

2) розгляд внутрішнього регулювання бухгалтерського обліку на підприємстві;

3) опрацьовування міжнародних стандартів.

Метою курсової роботи є:

1) дослідження та виявлення проблем у регулюванні бухгалтерського обліку;

2) розв'язання ситуаційного завдання.

Об'єктом вивчення даної курсової роботи є проблеми регулювання бухгалтерського обліку.

Предметом вивчення є теоретичні та практичні аспекти дослідження регулювання бухгалтерського обліку.

Джерелами написання курсової роботи слугували закони, нормативно-правові документи, підручники, навчальні та практичні посібники, а також електроні ресурси.



1. Основна частина: регулювання бухгалтерського обліку в Україні

1.1 Нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку

Державне нормативно - правове регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

* створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, що є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

* удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності [1].

Основні засади регулювання вітчизняного обліку представлені у Додатку А.

Систему нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні можна представити шістьма рівнями, кожен з яких охоплює ряд документів:

1. Закони України, тобто нормативно-правові акти вищої юридичної сили, зокрема, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В ньому безпосередньо викладено принципи та форми організації бухгалтерського обліку, основи його документального забезпечення та обсяг фінансової звітності, заходи щодо забезпечення достовірності річної фінансової звітності і застосування подвійного запису. В свою чергу, Господарський кодекс України, Закон України «Про господарські товариства» в загальному викладають вимоги до ведення бухгалтерського обліку і подання звітності.

2. Акти вищого органу в системі органів виконавчої влади, тобто постанови Кабінету Міністрів України, що регламентують певні питання обліку та звітності суб'єктів господарювання. Наприклад : Постанова від 28 лютого 2000р. № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» [6].

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно - правові документи з бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що затверджуються Міністерством фінансів України. В Україні на 19 липня 2013 року затверджено 2 Національних положення (стандарти) бухгалтерського обліку та 29 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Однією з основних принципових відмінностей П(С)БО від МСФЗ є жорстка регламентація дій бухгалтера. В українському бухгалтерському обліку є єдиний план рахунків, який є обов'язковим для застосування всіма суб'єктами господарської діяльності. П(С)БО традиційно орієнтуються на запити регулюючих органів (податкова служба, держкомстат та інші), в той час як МСФЗ головним чином орієнтовані на користувачів, які мають дійсний чи потенціальний фінансовий інтерес до суб'єкта звітності: акціонерів, інвесторів, контрагентів.

4. Міжнародні стандарти фінансової звітності, які були розроблені з метою гармонізації стандартів бухгалтерського обліку і облікових політик та застосовуються в різних країнах, а також для досягнення можливості порівняння різних підприємств. Нові стандарти, що видаються з 2001 р., отримали назву Міжнародних стандартів фінансової звітності. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) необхідні і корисні для підприємств, які мають чи хочуть мати іноземних інвесторів, постачальників або покупців. Переваги використання фінансової звітності, складеної за МСБО:

- об'єктивність, зіставність та відповідність потребам користувачів фінансової звітності, складеної за МСБО;

- задоволення потреб користувачів фінансової звітності завдяки активному підходу Ради з МСБО до відстежування змін цих потреб;

- полегшення процесу гармонізації стандартів і, таким чином, підвищення зіставності і "прозорості" незалежно від країни або галузі;

- сприяння підвищенню довіри і зрозумілості серед іноземних користувачів;

- доступ до міжнародних ринків капіталу. Також необхідно враховувати такий фактор, як те що в результаті глобалізації і розширення світових фінансових ринків зросла потреба в достовірній основі для визначення і порівняння фінансових результатів діяльності і фінансового стану підприємств, відображених у їхній фінансовій звітності.

Мета фінансових звітів, які відповідають вимогам МСБО. Метою фінансових звітів загального призначення є надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Також, для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, якщо вони не суперечать цьому Закону (Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні) та офіційно оприлюднені на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики [12;1].

5. Нормативно-правові акти (інструкції, положення, вказівки) та методичні рекомендації Міністерства фінансів України та інших органів, що розробляються і затверджуються на основі положень (стандартів) бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей і потреб певних видів діяльності.

6. Рішення (накази, розпорядження) щодо форм організації бухгалтерського обліку і застосування конкретної облікової політики, які приймаються власником (керівництвом) підприємства на підставі попередніх документів нормативно-правового забезпечення [4].

Правові засади регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Даний Закон України визначає основним нормативно-правовим документом у системі регулювання бухгалтерського обліку національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) - нормативні документи, затверджені Міністерством фінансів України, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку в розрізі ресурсів, капіталу та результатів діяльності, а також складання фінансової звітності, не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку [14].

Існує ще один поважний та важливий орган, який також впливає на регулювання бухгалтерського обліку в Україні, такий як Методологічна рада з бухгалтерського обліку.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України з метою:

1) організації розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

2) удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;

3) методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;

4) розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку утворюється з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29 жовтня 1997 р. № 230 [13, c. 432-433].



1.2 Облікова політика

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика являє собою сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто для забезпечення якісного, безперервного проходження інформації від етапу первинного спостереження до узагальнювального -- звітування [1].

Враховуючи сферу дії Закону, обов'язок розробляти облікову політику мають усі суб'єкти господарювання незалежно від їх правового статусу, сфери діяльності, розміру та інших особливостей. За своїм визначенням, саме облікова політика повинна забезпечити досягнення основної мети бухгалтерського обліку - надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства [8, c. 147].

Своєю чергою, бухгалтерській облік є процесом «виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень» [2].

Разом з тим облікова політика є й засобом нормативного регулювання фінансово-економічних та господарських відносин суб'єктів господарювання з боку як держави чи державних органів, так і недержавних інституцій [8, c. 147].

Зауважимо, що від правильного розроблення наказу (розпорядження, положення) про облікову політику підприємства залежить не лише об'єктивне висвітлення інформації у фінансовій звітності, але і аналіз діяльності підприємства загалом, прийняття рішень в організації роботи підприємства тощо. Тож брати участь у розробці такого документа повинні не тільки бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером, але і керівники та засновники.

Одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є послідовність. А це означає постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики [2].

Можна виділити три рівні облікової політики в Україні: державна, регіональна (галузева), суб'єкта господарювання (рис. 1) [8, c. 147].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Рівні облікової політики в Україні.

Згідно із законодавством для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, а також визначає власну облікову політику, але ступінь його свободи при формуванні політики законодавчо обмежений державною регламентацією обліку. Так, відповідно до вимог листа Міністерства фінансів № 31-34000-10-5/27793 від 21.12.2005 р. облікова політика підприємства визначається на основі П(С)БО та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і фінансової звітності, які регулюють організацію, ведення обліку, процедуру підготовки та надання звітності. У цьому сенсі облікова політика підприємства є інтерпретацією державних (галузевих, регіональних, професійних) вимог в умовах діяльності конкретного господарчого суб'єкта.

Окрім цього, як специфічний елемент системи бухгалтерського обліку підприємства облікова політика повинна створювати організаційно-методичне забезпечення виконання наступних функцій:

а) надання достовірної своєчасної повної інформації менеджменту для прийняття ефективних управлінських рішень;

б) забезпечення власника релевантною інформацією, у т. ч. через створення системи внутрішнього контролю;

в) забезпечення інтересів власника, у т.ч. щодо збереження майна;

г) захист інтересів суспільства через загальносуспільне значення обліку.

Головне призначення облікової політики - оптимізація процесу організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності конкретного підприємства через вибір і декларування певних методів та облікових процедур.

Виконання цього можливо через процедуру формалізації за допомогою таких носіїв інформації, як наказ, положення, інша організаційно-розпорядча документація, система внутрішньої документації (табл. 1).

Таблиця 1. Формалізація облікової політики підприємства

Документ (група документів)	Склад (характеристика)
Наказ про облікову політику	Правовий акт, що видається керівником підприємства (структурного підрозділу), який діє на основі єдиноначальності, з метою регламентації основ організації та ведення обліку та внутрішнього контролю на підприємстві
Положення про облікову політику	Правовий акт, що встановлює системно пов'язані норми і правила з питань організації та ведення обліку та внутрішнього контролю на підприємстві
Організаційно-розпорядчі документи	Внутрішні правила, інструкції, регламенти, стандарти щодо засад ведення обліку чи рішення конкретної господарської ситуації
Інша внутрішня документація	Графіки документообігу, робочий план рахунків, посадові інструкції облікових робітників, проект автоматизованого ведення обліку тощо



Вид та структура розпорядчих документів, які оформлюють облікову політику підприємства, нормативно не визначені й залежать від врахування багатьох факторів: особливості суб'єкта господарювання, ступеня регламентації його діяльності та обліку нормативними актами вищого рівня, рівня кваліфікації розробників політики тощо.

Враховуючи, що облікова політика повинна відповідати вимозі єдності, документи з її оформлення повинні розповсюджуватись на всі структурні одиниці підприємства. Разом з тим з метою упорядкування системи управління структурним підрозділом та для урахування його особливостей може бути розроблений окремий регламент (внутрішні правила), куди виносяться тільки ті складові загальної облікової політики підприємства, які необхідні для постановки та ведення обліку в цьому підрозділі [8, c. 149].

Структурування облікової політики підприємства за допомогою Положення наведено у додатку Б.

Рекомендований перелік питань облікової політики для суб'єктів господарювання наведено у додатку В.

1.3 Міжнародне регулювання бухгалтерського обліку

Історично в кожній країні складались власні стандарти обліку та звітності, які відповідали в першу чергу вимогам, що висувалися до звітності її основними користувачами [3, c. 19].

Однак, з розвитком міжнародної торгівлі, появою багатонаціональних компаній і глобалізацією ринку капіталу, виникла потреба в гармонізації фінансової звітності компаній різних країн. Тому було необхідно, щоб всі компанії незалежно від національної приналежності однаково формували та розкривали: поточний фінансовий стан (баланс); фінансові результати (звіт про прибутки та витрати); динаміку фінансового стану (звіт про рух капіталу і грошових коштів). Така стандартизація сприяє підвищенню ефективності світового ринку, зниженню витрат на фінансування діяльності компаній на зовнішніх ринках, спрощенню процесу розміщення акцій та випуску боргових зобов'язань.

В кожній країні сформована своя власна система обліку, але ці національні системи орієнтовані на певні загальні принципи. Розробка загальних принципів обліку і звітності пов'язана передусім з глобалізацією економічних процесів та інформаційних технологій, а також з розвитком всесвітнього ринку інвестицій. [7]

Міжнародне регулювання бухгалтерського обліку включає в себе такі основні міжнародні документи:

а) Директиви ЄС;

б) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку/фінансової звітності МСБО/МСФЗ;

в) Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку (англ. Generally Accepted Accounting Principles - GAAP).

А - Зусилля ЄС в напрямку упорядкування обліку та звітності фірм привели до прийняття директив, обов'язкових для всіх країн-учасниць.

Так, перша директива містить положення з реєстрації та публікації основної інформації про компанії. Друга директива обумовлює питання створення компаній з обмеженою відповідальністю, підтримки і функціонування їх капіталу. До неї включено положення, що регулюють збільшення чи зменшення статутного капіталу, випуск акцій, одержання дивідендів тощо. Третя директива регламентує аспекти злиття компаній країн-членів ЄС; визначає гарантії для кредиторів, найманих працівників, акціонерів, розглядає питання відображення відповідної фінансової інформації. Четверта директива вважається фундаментом корпоративного законодавства ЄС. Вона містить положення про форму річних звітів, принципи обліку, аудиту, вимагає оприлюднення інформації для тих, на чий добробут впливає робота компанії. П'ята директива містить основні напрямки проведення річного аудиту, питання призначення та оплати аудиторів, забезпечення їх незалежності. Шоста директива встановлює норми, яких необхідно дотримуватися при виділенні із компанії дочірнього підприємства, а також випуску на ньому акцій з подальшим розповсюдженням їх серед акціонерів материнської компанії. Інші директиви встановлюють єдині правила для складання, подання, оприлюднення та аудиту консолідованої фінансової звітності у державах-членах Європейського Союзу (директива № 7), методи оцінки кваліфікації аудиторів (директива № 8), висвітлюють питання формування груп компаній та заходи захисту прав меншості (директива № 9), розглядають питання міжнародного злиття компаній (директива № 10) та вимагають відображення інформації про зарубіжні відділення компаній (директива № 11).

Ставлячи за мету створення єдиного європейського ринку, ЄС приділяє велику увагу уніфікації і зіставності фінансової звітності. Удосконалення, узгодженість показників фінансової звітності в усьому світі з метою задоволення потреб різних її користувачів є центральною проблемою, на вирішення якої передусім спрямована діяльність міжнародних організацій зі стандартизації бухгалтерського обліку.

З 1 січня 2005 року відповідно до Регламенту ЄС 1606/2002 від 19 липня 2002 року про застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), консолідовані фінансові звіти товариств, акції яких знаходяться на лістингу на регульованому ринку держави-члена ЄС, повинні складатися за МСФЗ [15, c. 58-60].

Б - Частково інформація про міжнародні стандарти бухгалтерського обліку/фінансової звітності вже розглядалися у першому розділі цієї курсової роботи. Отже, не будемо знову згадувати про поняття та переваги МСБО/МСФЗ (з 2001 року нові стандарти, що видаються отримали назву Міжнародних стандартів фінансової звітності).

Цілі Ради з МСБО:

виходячи з інтересів суспільства, розвивати єдину систему обґрунтованих, зрозумілих стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються, які допомагають учасникам ринків капіталу та іншим користувачам у прийнятті економічних рішень на основі високоякісної, прозорої і зіставної інформації;

сприяти застосуванню стандартів і суворому їх дотриманню;

сприяти зближенню національних і Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для прийняття обґрунтованих рішень.

Рада з МСБО випустила «Концептуальну основу складання і подання фінансових звітів», на якій базуються МСБО. «Концептуальна основа» є корисною для:

тих, хто складає фінансові звіти - як у застосуванні чинних МСБО, так і при вирішенні питань, які ще недостатньо розкриті у МСФЗ;

аудиторів - при формуванні думки відносно того, чи відповідають фінансові звіти вимогам МСБО;

користувачів фінансових звітів - при тлумаченні інформації, яка міститься у фінансових звітах, складених за МСБО [12].

В - загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку виконують роль стандартів бухгалтерського обліку. Стандарти GAAP є міжнародно прийнятими та цілком сумісні з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Стандарти МСБО та GAAP побудовані на тих самих концепціях ведення обліку та побудови бухгалтерської звітності, але порівняно з МСБО стандарти GAAP детальніші. До складу GAAP входять стандарти (формулюються Радою зі стандартів фінансового обліку), що публікуються у вигляді Положень про стандарти бухгалтерського обліку (Statements of Financial Accounting Standards), які разом з бюлетенями із дослідженнями у галузі бухгалтерського обліку та "Думками" (Opinions -- видання Ради) утворюють «Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку» [11].

Закладені в основу GAAP принципи викладено в розроблених Радою зі стандартів фінансового обліку Положеннях про концепцію фінансового обліку (Statements of Financial Accounting Conception -- SFACS) (див. додаток Г)

Для наочності та більшої зрозумілості нижче наводиться схема логічного взаємозв'язку викладених у додатку Г концепцій ведення бухгалтерського обліку (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Концепція бухгалтерського обліку на базі GAAP

Вже з 2012 року публічні акціонерні товариства, банківські установи, страхові компанії, а також компанії, які займаються видами діяльності, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зобов'язані складати і опубліковувати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Суб'єктам господарювання, які не входять у вище перелічений список, надали можливість самостійно приймати рішення про використання МСФЗ для складання звітності [9].

Якщо порівняти МСФЗ зі національними стандартами, то зрозуміло, що вимоги до бухгалтерського обліку в них досить схожі, а в окремих випадках - взагалі ідентичні. Складнощі в переході на МСФЗ можуть виникнути у тих компаній, які при веденні бухгалтерського обліку не дотримуються вимог П(С)БО, а також ті, у яких перевага віддається веденню податкового обліку. Такі складнощі, в свою чергу, можна легко усунути наступним чином:

навчанням персоналу;

написанням чітких облікових політик, що підвищить дисциплінованість співробітників в процесі ведення бухгалтерського обліку;

чітким розмежуванням податкового та фінансового облік в системі управління підприємством.

Проблеми адаптації фінансової звітності до МСФЗ на рівні суб'єкта господарювання можна вирішити шляхом залучення спеціалізованих аудиторських чи консалтингових фірм; працевлаштування персоналу з відповідними знаннями, кваліфікацією чи сертифікатами; проведення додаткового навчання для вже працюючих спеціалістів підприємства.

При переході на міжнародні стандарти суттєву увагу слід звернути на можливі фінансові витрати підприємства та шляхи їх мінімізації. Так, середня вартість переходу на МСФЗ за допомогою найвідоміших аудиторських чи консалтингових фірм (PWC, Ernst&Young, Deloitte і KPMG) становитиме орієнтовно 10-15 тис. дол. США, в той час як вартість послуг компаній нижчого ешелону (Baker Tilly Grant, Thornton, BDO) складатиме 4-9 тис. дол. США. Утримання сертифікованого працівника з трьохрічним досвідом роботи обійдеться підприємству 1-2 тис. дол. США на місяць, а навчання власного бухгалтера складатиме приблизно 1 тис. дол. США [10, c. 178].

Крім кадрової проблеми, пов'язаної з підготовкою і навчанням спеціалістів, при переході на МСФЗ суттєву увагу варто приділити також мовному бар'єру. Оскільки офіційна мова МСФЗ - англійська, то це значно ускладнює роботу з нововведеннями в стандартах і своєчасністю їх застосування. Суттєвих труднощів при складанні звітності за міжнародними стандартами можуть також зазнати ті підприємства, які автоматизували процес ведення обліку та складання звітності, оскільки форми і структура фінансових звітів можуть не співпадати [5, c. 145].

Отже, МСФЗ - це нова фінансова мова, якою спілкуються компанії провідних країн світу. Вивчення цієї мови допоможе Україні активніше брати участь в процесах інтеграції та глобалізації і дозволить наблизитися до могутніх світових фінансових інституцій [3, c. 31].



2. Розрахункова частина

Необхідно:

Скласти бухгалтерський баланс на 1.01.20хх р., журнал господарських операцій, визначити тип господарської операції та необхідні суми, відобразити господарські операції на Т-образних рахунках, скласти оборотну відомість, баланс на 31.12.20хх р., заповнити ф. № 1 «Баланс (звіт про майновий стан)» (Додаток до Н(П)СБО 1).

Таблиця 2. Баланс на 1.01.20хх р.

№	Рах.	Актив	Сума	№	Рах.	Пасив	Сума
1	10	Основні засоби	120,000	1	40	Зареєстрований капітал	200,000
2	131	Знос основних засобів	(20,000)	2	44	Нерозподілений прибуток	20,000
3	201	Сировина і матеріали	20,000	3	45	Вилучений капітал	(10,000)
4	23	Незавершене виробництво	20,000	4	501	Довгостроковий кредит	80,000
5	301	Каса	20,000
6	311	Поточний рах.	70,000
7	361	Розрахунки з покупцями і замовниками	20,000
8	12	Нематеріальні активи	20,000
9	183	Інша дебіторська заборгованість	20,000
Баланс	290,000	Баланс	290,000

Таблиця 3. Журнал господарських операцій

№	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума	Тип госп. операцій
		Дт	Кт		А/П	П/А	Тип
1	Отримано від постачальника основні засоби	10	631	1120,00	А ^	П ^	III
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641	631	224,00	П v	П ^	II
3	Нарахована амортизація основних засобів виробничого призначення	23	131	170,00	А ^	А v	I
4	Оприбутковані матеріали від постачальників, без ПДВ	201	631	300,00	А ^	П ^	III
5	Оприбутковані МШП від постачальників, без ПДВ	22	631	300,00	А ^	П ^	III
6	Оплачено придбані виробничі матеріали і МШП з поточного рахунка	631	311	600,00	П v	А v	IV
7	Нарахована заробітна плата: працівникам адміністративно-управлінського персоналу: Кравченко М.О. Голуб В.І.	92 92	661 661	3100,00 3600,00	А ^	П ^	III
8	Утримано ЄСВ із заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу	661 661	651 651	111,6 129,6	П v	П ^	II
9	Утримано податок з доходів фізичних осіб	661 661	641 641	448,26 520,56	П v	П ^	II
10	Отримано гроші з банку за чеком для виплати заробітної плати	301	311	5489,98	А ^	А v	I
11	Виплачена з каси заробітна плата	661	301	5489,98	П v	А v	IV
12	Депоновано суми вчасно невиплаченої заробітної плати директора Кравченко М.О.	661	662		П v	П ^	II
13	Затверджено авансовий звіт про використання грошових коштів на відрядження директора підприємства	92	371	100,00	А ^	А v	I
14	Отримано готову продукцію на склад з цеху	26	23	2000,00	А ^	А v	I
15	Реалізовано продукцію покупцям	361	701	15000	А ^	П ^	III
16	Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, в т. ч.	701	641	2500,00	П v	П ^	II
17	Відображено собівартість реалізованої продукції	901	26	1000,00	А ^	А v	I
18	Закриття рахунка 90	79	901	1000,00	П v	А v	IV
19	Закриття рахунка 91	79	91		П v	А v	IV
20	Закриття рахунка 92	79	92	6800,00	П v	А v	IV
21	Закриття рахунка 70	701	79	12500	П v	П ^	II
22	Закриття рахунка 79 - визначаємо фінансовий результат	79	441	4700,00	П v	П ^	II



Дт 10 Кт
120000
1120
1120	-
121120

Дт 131 Кт
	20000
	170
	170
	20170

Дт 201 Кт
20000
300
300
20300

Дт 23 Кт
20000
170	2000
170	2000
18170

Дт 301 Кт
20000
5489.98	5489.98
5489.98	5489.98
20000

Дт 311 Кт
70000
	5489.98 600
	6089.98
63910.02



Дт 361 Кт
20000
15000
15000
35000

Дт 631 Кт
600	1120 224 300 300
600	1944
	1344

Дт 12 Кт
20000
20000

Дт 40 Кт
	200000
-	-
	200000

Дт 45 Кт
10000
-	-
10000

Дт 44 Кт
	20000
-	-
	20000



Дт 641 Кт
224	968.82 2500
224	3468,82
	3244,82

Дт 701 Кт
2500 12500	15000
15000	15000
-	-

Дт 22 Кт
300
300
300

Дт 661 Кт
241.2 968.82 5489.98	6700
6700	6700
-	-

Дт 183 Кт
20000
-	-
20000



Дт 501 Кт
	80000
-	-
	80000

Дт 371 Кт
	100
-	100
	100

Дт 651 Кт
	241.2
-	241.2
	241.2

Дт 92 Кт
6700 100	6800
6800	6800
-	-

Дт 26 Кт
2000	1000
2000	1000
1000

Дт 441 Кт
	4700
-	4700
	4700



Дт 901 Кт
1000	1000
1000	1000
-	-

Дт 79 Кт
1000 6800 4700	12500
12500	12500
-	-

Таблиця 4. Оборотна відомість

№	Рахунок	Сальдо на початок	Обороти	Сальдо на кінець
		Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
1	2	3	4	5	6	7	8
1	10	120000		1120		121120
2	131		20000		170		20170
3	201	20000		300		20300
4	23	20000		170	2000	18170
5	301	20000		5489,98	5489,98	20000
6	12	20000				20000
7	311	70000			6089,98	63910.02
8	361	20000		15000		35000
9	183	20000				20000
10	40		200000				200000
11	44		20000				20000
12	45	10000				10000
13	501		80000				80000
14	631			600	1944		1344
15	641			224	3468,82		3244,82
16	701			15000	15000
17	661			6700	6700
18	92			6800	6800
19	651				241,2		241,2
20	22			300		300
21	371				100		100
22	26			2000	1000	1000
23	901			1000	1000
24	79			12500	12500
25	441				4700		4700
Баланс	320000	320000	67203,98	67203,98	229800.02	229800.02

Таблиця 5. Баланс на 31.12.20хх р.

№	Рах.	Актив	Сума	№	Рах.	Пасив	Сума
1	10	Основні засоби	121120	1	40	Зареєстрований капітал	200000
2	22	НШП	300	2	44	Нерозподілений прибуток	24700
3	26	Готова продукція	1000	3	45	Вилучений капітал	(10000)
4	371	За виданими авансами	(100)	4	501	Довгостроковий кредит	80000
5	131	Знос основних засобів	(20170)	5	631	Розрахунки з вітч. постачальниками	1344
6	201	Сировина і матеріали	20300	6	641	Розрахунки за податками	3244.82
7	23	Незавершене виробництво	18170	7	651	ЄСВ	241,2
8	301	Каса	20000
9	311	Поточний рах.	63910,02
10	361	Розрахунки з покупцями і замовниками	35000
11	12	Нематеріальні активи	20000
12	377	Інша дебіторська заборгованість	20000
Баланс	299530.02	Баланс	299530.02



Висновки

Державне регулювання бухгалтерського обліку в Україні здійснюється за допомогою безлічі правових та законодавчих інструментів. Українське регулювання не можна назвати поганим, але й ідеальним також.

Правові засади регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Облікова політика -- сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Конкретні, індивідуальні правила та принципи обліку підприємства затверджуються наказом про облікову політику. У процесі розробки цього документа рекомендуємо враховувати вимоги міжнародних стандартів бухгалтерської звітності.

МСФЗ - це нова фінансова мова, якою спілкуються компанії провідних країн світу. Вивчення цієї мови допоможе Україні активніше брати участь в процесах інтеграції та глобалізації і дозволить наблизитися до могутніх світових фінансових інституцій.

У світі існує багато різноманітних стандартів, до яких держава повинна прислухатися. Поступово і впевнено розвиток регулювання бухгалтерського обліку вдосконалюється за рахунок введення обов'язкового складання і опублікування фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами.

Багатьом суб'єктам господарювання, які не входять у список тих, хто зобов'язаний складати фінансову звітність за МСБО, надали можливість самостійно приймати рішення про використання МСФЗ для складання звітності.



Список використаних джерел

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 16.07.99 р. № 996-ХІV, зі змінами і доповненнями. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/996-14/

2. Дебет-Кредит - Облікова політика [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dtkt.com.ua/show/1cid04362.html.

3. Хегарті Д. Запровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та аудиту / Д. Хегарті, Ф. Гелен, А.К.Х. Баррос // Школа професійного бухгалтера. - 2006. - № 7(67). - С. 17-31.

4. Звіт Світового банку про стан дотримання стандартів та кодексів у сфері бухгалтерського обліку та аудиту [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldbank.org/ifa/rosc_aa_ukr_ukr.pdf.

5. Трачова Д.М. Перехід на міжнародні стандарти обліку та звітності: проблеми на перспективи. / Д.М. Трачова, Л.А. Сахно // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - Мелітополь: Вид-во Мелітопольська типографія «Люкс», 2012. - № 2 (18), том 6. - С. 560.

6. Міжнародні стандарти фінансової звітності - Міністерство фінансів [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=92410&cat_id=92408ч.

7. Правове регулювання бухгалтерського обліку за кордоном [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://ukr.vipreshebnik.ru/oblik-audit/3836-pravove-regulyuvannya-bukhgalterskogo-obliku-za-kordonom.html.

8. Гевлич І.Г. Облікова політика в рамках системи регулювання бухгалтерського обліку сучасного будівельного підприємства / І.Г. Гевлич, Л. Л. Гевлич // Економіка будівництва і міського господарства. - 2012. - Т. 8, № 2. - С. 145-152.

9. Перехід українських компаній на МСФЗ без труднощів // EBS. Ulreasing corporate dunamism. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ebskiev.com/ua/.

10. Картузова Т.В. Необхідність переходу України на міжнародні стандарти фінансової звітності/ Т.В. Картузова //Науковий вісник НЛТУ України. - 2010.- № 20.9. - С. 176-179.

11. Бібліотека економіста - Теорія Бухгалтерського обліку. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.if.ua/books/46.html.

12. О.М. Скібіцький, В.В. Матвеев, Л.І. Скібіцька Організація бізнесу. Менеджмент підприємницької діяльності. Навч. посібник. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidr...