Облік касових і фактичних витрат бюджетних організацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік касових і фактичних витрат бюджетних організацій



ЗМІСТ

ВСТУП

1. Облік касових і фактичних витрат бюджетних організацій

2. Склад і класифікація видатків

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Метою даної роботи є розглянути касові та фактичні видатки, як найважливіші об'єкти в обліку бюджетних установ.

Бухгалтерський облік є одним із найголовніших засобів отримання інформації і основою національного управління. Курс на ринкові перетворення в Україні супроводжується реформуванням бухгалтерського обліку.

Однією з головних завдань бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях є постійний облік і контроль за здійсненням витрат. З метою виконання цього завдання всі витрати бюджетних організацій групуються за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками. 

У бюджетних установах всі витрати обліковуються відповідно до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 р. № 604.

Витрати бюджетних організацій визначаються як сума коштів, використаних бюджетною організацією в процесі господарської діяльності в межах сум, передбачених кошторисом.

Облік витрат у бюджетних установах має характерну відмінність - поділ їх на касові і фактичні.

Касовими видатками вважаються всі суми, видані установою банку чи органами Держказначейства з поточних бюджетних реєстраційних рахунків як шляхом безготівкової оплати рахунків, так і готівкою.

Фактичні видатки - це дійсні видатки установи, оформлені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою зарплаті і стипендіях.



1. ОБЛІК КАСОВИХ І ФАКТИЧНИХ ВИТРАТ БЮДЖЕТНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Касовими видатками вважаються всі суми, видані установою банку чи органами Держказначейства з поточних бюджетних реєстраційних рахунків як шляхом безготівкової оплати рахунків, так і готівкою.

Фактичні видатки - це дійсні видатки установи, оформлені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою зарплаті і стипендіях.

Наведемо приклад касових і фактичних витрат у розрізі кодів економічної класифікації (КЕКВ) у таблиці 1:

Таблиця 1.

КЕКВ	Фактичні витрати	Касові видатки
1110	Нараховано заробітну плату	Отримано в касу грошові кошти для виплати заробітної плати, перерахована зарплата на картрахунку в разі використання пластикових карт
1120	Нараховано внески до Пенсійного фонду, фонду соцстрахування від нещасного випадку на виробництві; до фонду соцстрахування на випадок безробіття; фонд страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності	Отримано в касу (або перераховано) кошти для виплати за лікарняними листками, перераховані з рахунку внески до страхових фондів, Пенсійного фонду
1131	Списані канцелярські, господарські речі	Перераховано за рахунками постачальникам за канцтовари, господарські товари
1132	Списані використані медикаменти	Перераховано постачальникам за медикаменти
1133	Списані продукти харчування	Перераховано постачальникам за продукти харчування
1135	Списаний бензин, запчастини, нараховано податок з власників транспортних засобів	Перераховано за рахунками постачальникам, сплачено податок
1137	Списані витрати на поточний ремонт приміщення згідно з актом виконаних робіт	Перераховано за рахунком виконавцю
1140	Списані витрати на відрядження згідно авансового звіту	Отримано готівку для видачі під звіт
1161	Списано суму видатків за фактичну кількість спожитої теплоенергії на підставі підтверджуючих документів	Перераховано згідно з платіжним документом теплопостачальної організації
1342	Нарахована стипендія студентам, аспірантам	Отримано кошти в касу для виплати стипендії
2110	Списані витрати при оприбуткуванні матеріальних цінностей згідно накладної	Перераховано постачальнику за меблі, комп'ютерну техніку

На практиці, як правило, здійснення касових і фактичних видатків не збігається в часі. Касові витрати відображаються в обліку в момент отримання готівкових коштів або перерахування грошових коштів з поточного бюджетного чи реєстраційного рахунка. Відшкодування касових видатків відображається в момент зарахування на такий рахунок сум, внесених, наприклад, за оголошенням про внесок готівки або перерахованих дебіторами згідно з платіжним дорученням.

Фактичні - у момент їх вчинення згідно з актами списання, накладними, актами виконаних робіт, прийому-передачі, рахунків-фактур і т.д. Наприклад, фактичні витрати за КЕКВ 1110, 1120, 1300, як правило, випереджають у часі касові. Пов'язано це з тим, що нарахування зарплати, стипендії та внесків на соціальне страхування здійснюється раніше, ніж перерахування платежів та отримання грошових коштів в касу для виплати.

Касові видатки будуть відповідати фактичним у часі при придбанні основних засобів, оскільки придбані основні засоби відразу списуються на фактичні витрати.

За іншими кодами економічної класифікації видатків бюджету найчастіше касові видатки випереджають фактичні. Так, при придбанні бензину, канцелярських, господарських товарів, медикаментів, продуктів харчування спочатку відбувається оплата за рахунком (касовий витрата), потім прихід оплачених цінностей, а потім вже їх списання (фактичні витрати).

Якщо фактичні витрати перевищують касові - це свідчить про погашення дебіторської заборгованості, яка значилася на початок звітного періоду, або про створення через отримання товарів, робіт, послуг без попередньої оплати кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду.

Крім того, за статтями витрат на харчування, медикаменти, канцтовари, витрати на утримання автотранспорту, капітальний ремонт, перевищення фактичних видатків над касовими може бути наслідком списання у звітному періоді майна, яке було придбано раніше.

Якщо фактичні витрати менше касових - це свідчить про погашення кредиторської заборгованості, яка значилася на початок звітного періоду. Здійснення передоплати бюджетними установами обмежена.

Касові та фактичні витрати взаємопов'язані і нерозривно пов'язані між собою.

Такий поділ і одночасно взаємозв'язок дозволяють при аналізі витрат мати більш чітку картину використання бюджетних коштів, контролю за їх цільовим використанням. Пов'язати касові видатки з фактичними в розрізі КЕКВ можна за формулою:

Фактичні витрати за рік (період) + Кредитовий залишок на початок року (періоду) - Дебетовий залишок на початок року (періоду) - Кредитовий залишок на кінець року (періоду) + Дебетовий залишок на кінець року (періоду) = Касовий витрата за рік (період ).

Пов'язуючи подібним чином касові і фактичні витрати по всіх КЕКВ і окремо за видатками, виробленою за рахунок доходів загального фонду бюджету та спеціального фонду бюджету (за кожним видом доходів), можна не тільки отримати уявлення про причини невідповідності сум касових і фактичних видатків за рахунок впливу дебеторської-кредиторської заборгованості або залишків матеріальних цінностей на початок і кінець періоду, за який проводиться ув'язка, але і виявити свої помилки. Якщо, припустимо, вартість запчастин, придбаних за рахунок коштів спецфонду, списано на бюджетні видатки, то при ув'язуванні касових видатків із фактичними по видатках, виробленою за рахунок доходів загального фонду бюджету за КЕКВ 1135, видатки не увяжутся на суму невірного списання. На таку ж суму не увяжутся витрати за КЕКВ 1135, вироблені за рахунок доходів спеціального фонду бюджету. Наприкінці року така помилка може призвести до спотворення результатів виконання кошторису за загальним і спеціальним фондами бюджету. Якщо нарахована зарплата, відображена в обліку як фактичні витрати за КЕКВ 1111, отримана за рахунок коштів, що призначалися для витрати за КЕКВ 1120, то при ув'язуванні касових видатків із фактичними за кодами 1111 та 1120 розбіжність дорівнюватиме сумі завищення касових видатків за КЕКВ 1120.

Облік касових видатків ведеться на синтетичних рахунках 31 «Рахунки в банках» і 32 «Рахунки в казначействі» в розрізі відповідних субрахунків. Касові видатки накопичуються по кредиту цих рахунків, а за дебетом записуються суми, спрямовані на відновлення касових видатків, суми надійшов фінансування.

Як бачимо з таблиці 2 по своїй суті ці рахунки схожі. У чому ж різниця? А різниця лише в тому, що субрахунки рахунку 31 (крім 318) використовуються установами, які фінансуються з місцевих бюджетів і обслуговуються в установах банків, а також установами, що фінансуються держбюджетом, які не переведені на казначейське обслуговування кошторисів доходів і витрат. А так, як згідно постанови КМУ № 963 установи освіти з 1997 року мають перейти на казначейське обслуговування, то рахунок 31 застосовується дуже рідко, і в тих випадках, коли установи відкривають рахунок в інших банках, крім казначейства.


Таблиця 2

Субрахунки рахунку 31 "Рахунки в банках"	Субрахунки рахунку 32 "Рахунки в казначействі"	Коротка характеристика субрахунків
311 "Поточні рахунки на видатки установи"	321 "Реєстраційні рахунки"	Призначені для обліку надходження і використання коштів, необхідні для утримання установи або для централізованих заходів, передбачених загальним фондом установи
312 "Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам"	322 "Особових рахунки"	На рахунках обліковуються кошти (їх надходження і використання), які вищі установи розподіляють підвідомчим установам.
313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги"	323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги"	Обліковуються кошти, які надійшли установі як плата за послуги, також кошти, від господарської або виробничої діяльності; плата за здачу в оренду майна; кошти, від реалізації майна і т.д.
314 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень"	324 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень"	Обліковуються кошти (надходження і використання), призначені для виконання окремих доручень, а також гранти, дарунки, благодійні внески, інвестиції, які отримують установи.
315 "Поточні рахунки для обліку депозитних сум"	325 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум"	Обліковуються кошти (надходження і використання), призначені для тимчасового розпорядження установою освіти.
316 "Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду"	326 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду"	Обліковуються кошти установ, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету.
317 "Поточні рахунки сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) бюджетів"	327 "Реєстраційні рахунки сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) бюджетів"	Обліковуються кошти сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) бюджетів. Для нашого випадку (облік в установах освіти) не використовується.
318 "Поточні рахунки в іноземній валюті"		Призначений для обліку коштів в іноземній валюті, які належать установі освіти.
319 "Інші поточні рахунки"	328 "Інші рахунки в казначействі"	Призначений для обліку коштів, які надходять установі і не можуть бути віднесені на інші субрахунки. Наприклад, ведеться облік коштів, які надійшли від підприємства - замовника на виконання робіт або послуг.

Аналітичний облік касових видатків ведеться в картці касових видатків, затвердженої наказом Державного казначейства від 06.10.2000 р. № 100 в розрізі КЕКВ. За кожним кодом функціональної класифікації видатків по загальному та спеціальному фондах, по кожному виду грошових коштів спеціального фонду ведуться окремі картки.

Облік фактичних видатків ведеться на синтетичних рахунках класу 8 «Витрати» Плану рахунків бюджетних установ:

1. Рахунок 80 «Витрати загального фонду», який має субрахунки:

- 801 «Витрати з держбюджету на утримання установи та інші заходи";

- 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи";

2. Рахунок 81 «Витрати спеціального фонду», який має субрахунки:

- 811 «Видатки за коштами, отриманими як оплата за послуги»;

- 812 «Видатки за іншими джерелами власних надходжень»;

- 813 «Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду»;

3. Рахунок 82 «Виробничі витрати», який має субрахунки:

- 821 «Витрати виробничих (навчальних) майстерень»;

- 822 «Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств»;

- 823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами»;

- 824 "Витрати на виготовлення експериментальних пристроїв»;

- 825 «Витрати на заготівлю і переробку матеріалів»;

- 826«Витрати до розподілу».

За дебетом цих рахунків записуються суми фактичних витрат, зроблених протягом року. За кредитом в кінці року списуються суми фактичних витрат на результат виконання кошторису в залежності від джерела фінансування цих видатків, при цьому дебет рахунку 431 «Результат виконання кошторису за загальним фондом» кореспондує з кредитом субрахунків рахунку 80, а дебет рахунку 432 «Результат виконання кошторису за спеціальним фондом "з кредитом субрахунків рахунків 81,82.

Аналітичний облік фактичних видатків ведеться в розрізі КЕКВ за кожним кодом функціональної класифікації видатків по загальному та спеціальному фонду і за видами коштів спеціального фонду в Картці аналітичного обліку фактичних витрат, форма якої затверджена наказом Державного казначейства від 06.10.2000г. № 100.

Синтетичний облік касових видатків ведеться на субрахунках № 311 «Поточні рахунки на видатки установи» та № 321 «Реєстраційні рахунки» 3-го класу рахунків. За кредитом цих субрахунків відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків в банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Одночасно робиться запис у дебет різних субрахунків залежно від напряму видатків. Основні бухгалтерські проводки з обліку касових видатків наведено в табл. 3.

Размещено на Allbest.ru



Таблиця 3. Основні бухгалтерські проводки з обліку касових видатків

Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит	Код статті
1.отримано в банку і оприбутковано в касу на виплату зп, допомоги у зв'язку з тимчасової непрацездатності, стипендії.	301	311,321	1110,1120, 1342
2.перераховано бюджетну суму заборгованості по прибутковому податку.	641	311,321	1110
3.перераховано заборгованість Пенсійному фонду.	651	311,321	1120
4.погашено заборгованість перед постачальниками за матеріали.	675	311,321	1130
5.оплачено рахунки постачальників за комунальні послуги.	675	311,321	1160
6. внесено на рахунки депонтовану заробітню плату.	311,321	301	1110

Облік фактичних видатків ведеться на активному синтетичному рахунку № 80 «Видатки загального фонду» та його двох субрахунках: № 801 «Видатки з державного бюджету на утримання установи» та № 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи».

В усіх випадках на суми здійснених фактичних видатків дебетуються субрахунки № 801, 802 і кредитуються різні субрахунки. Основні бухгалтерські проводки з обліку фактичних видатків наведено в табл. 2.7.

Протягом року за дебетом субрахунків № 801, 802 накопичуються видатки наростаючим підсумком з початку року. В кінці року, як правило, всі здійснені видатки списуються з кредиту субрахунків № 801, 802 за рахунок відповідного джерела фінансування, тобто в дебет субрахунків № 681, 701, 702. Якщо сума фактичних видатків за загальним фондом перевищує залишок фінансування, списання здійснюється в сумі, рівній залишку на субрахунках № 681, 701, 702.

Таблиця 4. Основні бухгалтерські проводки з обліку фактичних видатків

Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит	Код статті
1.нараховано заробітню плату працівників бюджетних установ.	801,802	1110	661
2.нараховані внески до Пенсійного фонду, фонду соціального старахування	801,802	1120	651,652,653
3.затверджені авансові звіти підзвітних осіб.	801,802	1140	362
4.списані продукти харчування.	801,802	1133	232
5.списані медикаменти	801,802	1132	233
6.списані матеріали на утримання установи.	801,802	1130	231,234,239
7.нараховані стипендії студентам, аспірантам	801,802	1342	662



2. СКЛАД І КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДАТКІВ

Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють в процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки - один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу з метою виявлення резервів зниження видатків.

Контрольна функція обліку потребує такої його побудови, яка б забезпечувала отримання різнобічної інформації про видатки залежно від місця й часу їх виникнення. Побудова бухгалтерського обліку видатків здійснюється залежно від чинної класифікації їх (рис. 1).

Рис.1.Класифікація видатків бюджетних установ

Видатки, здійснювані за рахунок бюджетних коштів, називаються видатками загального фонду, а за рахунок позабюджетних коштів - видатками спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі видатків, який є основним документом, що визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і поквартальний розподіл коштів установи. Размещено на Allbest.ru

Бухгалтерський облік цих видатків ведеться роздільно, а тому й розглядається в окремих розділах посібника.

Видатки на утримання бюджетних установ є одним з основних напрямів видатків бюджету. Але не завжди видатки на утримання установи збігаються з видатками бюджету. Так, величина грошових коштів, перерахованих постачальникам матеріалів, характеризує суму видатків бюджету, але для установи - це зміна

Виходячи з двоїстості характеру видатків бюджетних установ вони поділяються на касові і фактичні.

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основною задачею обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань.

Фактичні видатки - це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченої заробітною платою і стипендіями. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому при виконанні планового обсягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Приклади касових і фактичних видатків: перераховані кошти з рахунка лікарні постачальнику за продукти харчування - касові видатки, а вартість продуктів харчування, витрачених на харчування хворих, - фактичні видатки; отримання готівки з рахунків в банку чи казначействі в касу для виплати заробітної плати - касові видатки, а сума нарахованої заробітної плати - фактичні видатки.

Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі. В тих випадках, коли частина грошових коштів на рахунках у банку чи казначействі обертається на поповнення запасів матеріалів, рахується в розрахунках (дебіторська заборгованість), залишається невитраченою у вигляді підзвітних сум і готівки в касі або використовується на погашення кредиторської заборгованості, що виникла раніше, фактичні видатки менші за касові. Якщо установа має в своєму розпорядженні запаси матеріалів, то фактичні видатки на здійснення планового обсягу робіт можуть перевищувати касові, оскільки витрата матеріалів не викликає зменшення грошових коштів на рахунках.

Якщо кошти, отримані з банку чи казначейства, витрачені за прямим призначенням відповідно до кошторису (наприклад, видатки за електроенергію, газ, воду, телефон, поточний ремонт та інші послуги), то фактичні видатки збігаються з касовими. Такі видатки називаються прямими.

Взаємозв'язок касових і фактичних видатків наведено на рис. 2.

Касові та фактичні видатки установи є окремими етапами руху бюджетних коштів та об'єктами бухгалтерського обліку.

У бюджетних установах касові та фактичні видатки планують і обліковують за єдиною номенклатурою видатків. Нова бюджетна класифікація, розроблена і затверджена Мінфіном України від 21.03.97 за № 28, являє собою перелік згрупованих за певними ознаками видатків.

Рис. 2. Взаємозв'язок касовиї і фактичних видатків

Такими ознаками є: функція держави, відомча належність та економічний зміст видатків.

Бюджетна класифікація є важливим організуючим документом, вона лежить в основі планування видатків, їх синтетичного та аналітичного обліку, суттєво впливає на всю організацію бухгалтерського обліку та звітності бюджетних установ. Важливою відмінністю нової бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками: видатки зведено в єдині економічні категорії, що відображають розмежування коштів, направлених на поточні та капітальні видатки. Кожній категорії присвоєно чотиризначний код.

Класифікації видатків за економічним змістом :

- 1000 - поточні видатки;

- 1110 - оплата праці працівників бюджетних установ;

- 1120 - нарахування на заробітню плату;

- 1130 - придбання предметів постачання і матеріалів;

- 1140 - видатки на відрядження;

- 1150 - оплата послуг з утримання бюджетних установ;

- 1160 - оплата комунальних послуг;

- 1300 - субсидії і поточні трансфертні виплати;

- 2000 - комунальні видатки;

- 2100 - придбання основного капіталу;

- 2120 - капітальне будівництво;

- 2130 - капітальний ремонт;

- 2140 - придбання землі та необоротних активів.

Категорія «Оплата праці працівників бюджетних установ» включає оплату праці в грошовій формі всіх працівників бюджетних установ за встановленими посадовими окладами, ставками або розцінками.

Видатки за цією категорією мають найбільшу питому вагу у видатках установи і є захищеною бюджетом статтею.

До категорії «Нарахування на заробітну плату» відносять збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 32% від фонду оплати праці, збір на обов'язкове соціальне страхування в розмірі 5,5% від фонду оплати праці (в тому числі збір на обов'язкове страхування на випадок безробіття в розмірі 1,5% від фонду оплати праці). Це також захищена бюджетом стаття.

Категорія «Придбання предметів постачання і матеріалів» включає видатки на придбання канцелярського, креслярського, письмового приладдя та матеріалів, виготовлення та придбання бухгалтерських і статистичних книг, бланків, відомостей, а також класних журналів, дипломів, свідоцтв, медалей, грамот, іншої документації для навчальних закладів; періодичних, довідкових та інформаційних видань, видатки на придбання матеріалів для поточних господарських потреб; придбання медикаментів і перев'язувальних матеріалів, медиковідновлювальних засобів, бактеріологічних препаратів для лікувально-профілактичних і лікувально-ветеринарних закладів, будинків-інтернатів, санаторіїв, профілакторіїв, дитячих установ тощо. До них належать також видатки на продукти харчування у лікувально-профілактичних закладах, будинках-інтернатах, дитячих будинках, профтехучилищах, видатки на спецхарчування осіб, що працюють у шкідливих умовах.

За окремим кодом до цієї категорії відносяться й видатки на придбання предметів з терміном служби менше року або однорідних малоцінних предметів; на придбання різного роду матеріалів і предметів для науково-дослідних і навчальних робіт; на придбання м'якого інвентаря та обмундирування (постільної білизни, білизни, спецівок, одягу, взуття, спортивного обмундирування), придбання книг, періодичних видань для бібліотечних фондів, інших матеріалів та інвентаря.

До категорії «Видатки на відрядження» належать видатки на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень; оплату підйомних, проїзду і добових при переміщенні працівників, відряджень на курси та у навчальні заклади, на сесії, наради та конференції, тобто всі видатки на відрядження, що сплачуються за рахунок бюджетних коштів. Категорія «Оплата послуг з утримання бюджетних установ» включає плату за оренду приміщень та обладнання, транспортні послуги (в тому числі капітальний і поточний ремонт транспортних засобів), послуги зв'язку, поліграфічні послуги, поточний ремонт будівель, споруд, приміщень, обладнання та інвентаря, професійних послуг, оплату інших поточних видатків, включаючи видатки на позавідомчу охорону, утримання приміщень, заходи з охорони праці та техніки безпеки, представницькі видатки тощо.

Платежі з оплати бюджетними установами комунальних послуг та енергоносіїв плануються та обліковуються за категорією «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв». До них належать видатки на оплату теплопостачання, водопостачання і водовідведення, оплату електроенергії, природного газу, інших видів енергії, інших комунальних послуг.

До категорії «Субсидії і поточні трансфертні виплати» віднесено всі безповоротні державні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються на поточні цілі.

Під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів.

Категорія «Придбання основного капіталу» передбачає видатки на нові або існуючі товари тривалого користування, які купують або створюють власними силами. Ця категорія охоплює лише видатки на товари, термін служби яких перевищує 1 рік. Сюди відносяться нерухомі основні засоби (наприклад, споруди), а також рухомі основні засоби.

Ця категорія охоплює також видатки на будівництво об'єктів соціально-культурного призначення, включаючи школи, лікувально-профілактичні заклади, а також видатки на капітальний ремонт житлового фонду, виробничих об'єктів, об'єктів соціально-культурного призначення. Категорія «Придбання землі і нематеріальних активів» включає видатки на придбання землі, права на розробку надр, використання авторських прав, патентів і торгових знаків, придбання програмного забезпечення тощо.



ВИСНОВКИ

Головна мета підприємства - це діставати прибуток, для чого вона повинна робити продукцію (робити послуги, виконувати роботи). У ході своєї діяльності організація витрачає знаходяться в її розпорядженні матеріальні, трудові і фінансові ресурси. Тому, саме сьогодні, у швидко змінних ринкових умовах дуже важливо простежити, скільки було витрачено засобів і як їх варто віднести собівартість продукції (робіт, послуг). Головна роль тут приділяється бухгалтерському облікові. Якщо правильно організований облік витрат на виробництво, то не повинно виникнути конфліктних ситуацій з податковими органами і підприємство може простежити, наскільки ефективно використовуються виробничі засоби, виробничі запаси й інші ресурси. Звідси випливає головне призначення обліку витрат - це контроль за виробничою діяльністю і керування витратами на її здійснення. Основними задачами бухгалтерського обліку витрат є також: інформаційне забезпечення адміністрації організації для прийняття управлінських рішень; контроль за фактичним рівнем витрат і економічним і доцільним використанням ресурсів; вирахування собівартості товарів, що випускаються, (робіт, послуг) для раси-чету фінансового результату; виявлення резервів зниження собівартості.

Щоб одержати достовірну інформацію про собівартість продукції (робіт, послуг), необхідно чітко визначити склад виробничих витрат. Видатки по елементах включають: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відчислення на соціальні нестатки; амортизація основних виробничих фондів та інші витрати.

Підрозділ витрат по елементах необхідно для визначення витрат на виробництво усієї виробничої діяльності підприємства безвідносно їхньому цільовому призначенню: безпосередньо на виготовлення і випуск продукції, на обслуговування виробництва і керування і т.д. Такий підрозділ витрат створює можливість виявляти якісні показники діяльності підприємства, організувати контроль за витратами відповідно до їх цільового призначення у процесі виробництва продукції.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.99.

2. Лист Державного казначейства України від 02.08.2000 р. № 07-08/803-5690 «Про спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на видатки і їх відшкодування» 

3. Матвєєва В. Бюджетні організації: бюджетний облік та оподаткування. - Харків.: Фактор 2002. - 666 с. 

4.  Наказ Головного управління Державного казначейства України, Міністерства фінансів України від 10.12.99 р. № 114 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» 

5.  Постанова КМУ від 28 лютого 2002 року № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» .

6. План рахунків № 114 - Наказ ГУДКУ “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ” від 10.12.1999 р. № 114.

7. Сахарцева І.І. Бухгалтерський облік в бюджетних організаціях (навчальний посібник) - К.: "Кондор". -2003.-328 с. 

Размещено на Allbest.ru

...