Умови забезпечення аудиторських послуг

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника

Економічний факультет

Кафедра обліку і аудиту

Реферат

Умови забезпечення аудиторських послуг

Підготувала:

студентка групи ОА-42

Івашків Ірина Володимирівна

Викладач:

доц. Василюк М.М.

м. Івано-Франківськ 2014



План

Вступ

1. Поняття «аудиторські послуги». Їх види та об'єкти

2. Система забезпечення якості аудиторських послуг

3. Шляхи вдосконалення та підвищення якості аудиторських послуг

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Згідно із ст. 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами (ЄС) та Україною, яка набрала чинності для України 01.03.98 р., Україна взяла на себе зобов'язання вжити заходів для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства ЄС, зокрема в такій галузі, як бухгалтерський облік. Концепцією Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС, схваленою Законом України «Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 21.11.2002 р. № 228 - IV, передбачено необхідність адаптації законодавства у зв'язку із перспективою членства України в ЄС. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - це поетапне прийняття та впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу, до якого належать, зокрема, директиви ЄС.

Європейський парламент та Рада Європейського Союзу ухвалили Директиву «Про обов'язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності» від 17.05.2006 р. (Директива 43). Відповідно до Директиви 43 у державах - членах ЄС до аудиторів та аудиторських фірм має застосовуватися система забезпечення якості, організована у такій спосіб, щоб вона була незалежною від аудиторів та аудиторських фірм, які контролюються.

У Кодексі професійної етики аудиторів Міжнародної федерації бухгалтерів зазначено, що характерною рисою професії незалежного аудитора є прийняття відповідальності перед суспільством. Для аудиторів суспільство охоплює насамперед клієнтів, кредиторів, уряд, інвесторів, а також інших осіб, що покладаються на об'єктивність і чесність аудиторів з метою підтримки впорядкованого ведення підприємницької діяльності. Професія незалежного аудитора протягом багатьох років надання послуг своїм клієнтам, роботодавцям і суспільству в цілому набула позитивної репутації завдяки своїй чесності, об'єктивності та компетентності. Будь-який незалежний аудитор, який не дотримується професійних стандартів і правових вимог, завдає шкоди високій репутації своєї професії.

Регулювання і нагляд над аудиторськими фірмами та аудиторами, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці (далі - аудитори), в Україні здійснюється самовідданими спеціалістами, що уособлюють саму професію, а також представниками суспільства, серед яких представники уряду, клієнтів, роботодавців та інших осіб, які є користувачами аудиторських послуг.

Мета даної роботи: визначити чинники впливу на якість аудиторських послуг.

Об'єктом є аудиторська діяльність, надання аудиторських послуг.

Предметом є умови забезпечення якості аудиторських послуг.

Обов'язок дотримуватися професійних вимог до якості аудиторських послуг є справою кожного професійного аудитора.

Вагомий внесок в дослідження стану контролю якості аудиторських послуг зробили провідні вчені-економісти: М. Білуха, Ф. Бутинець, А. Кузьмінський, Н. Огійчук, Г. Давидов, Н. Дорош, Л. Кулаковська, Л. Сук, А. Шеремет, Я. Соколов, Б. Усач, Є. Мниха, Л. Кулаковська та ін.

Якість аудиторських послуг - це системне дотримання реальної професійної незалежності, вимог чинного законодавства та стандартів аудиту, дотримання Кодексу професійної етики і професійна діяльність у сфері аудиту. Методика та організація такого контролю базується на основних положеннях МСА 220 «Контроль якості аудиторської роботи».

На думку Проскуркіної Н.М. та Коваленко В.П. якість аудиторських послуг - категорія, що перманентно змінюється залежно від рівня суспільних відносин та господарської практики країни. Тому підхід до якості аудиту через професійні організації буде найбільш правильним. У цьому випадку критерії якості визначаються членами організації і слугують певними перевагами в конкурентній боротьбі на ринку професійних послуг.[9]

Рішенням АУП від 27 вересня 2007р. № 182/5 затверджений перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми) і цей перелік включає:

1. Завдання з надання впевненості;

2. Супутні послуги, визначені Міжнародними стандартами супутніх послуг;

3. Інші послуги, пов'язані з професійною діяльністю аудиторів (аудиторських фірм), визначені Законом України «Про аудиторську діяльність»;

4. Організаційне та методичне забезпечення аудиту.



1. Поняття «аудиторські послуги». Їх види та об'єкти

Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.[1]

Отже, аудит згідно з національним чинним законодавством і за об'єктом дослідження зводиться до аудиту фінансової звітності, а за суб'єктом він може бути тільки зовнішнім, тобто здійснюватися незалежним аудитором або аудиторською фірмою на договірній основі. За ініціативою здійснення аудит може бути обов'язковим, проведення якого регламентується чинним законодавством, та добровільним, коли аудит проводиться з ініціативи клієнта. Уся інша робота аудитора -- це супутні аудиту послуги.

Поряд із проведенням аудиту Національні стандарти передбачають супутні аудиту послуги: оглядову перевірку, операційну перевірку та компіляцію (трансформацію обліку). Зарубіжна й національна практика свідчить, що асортимент аудиторських послуг значно ширший.

Аудиторські послуги, як правило, не атестовані, тобто не потребують подання аудиторського висновку та формальної звітності аудитора на адресу клієнта.[10]

Серед них:

а) відновлення та ведення бухгалтерського обліку; складання бухгалтерської звітності, а також звітності з цінних паперів, проспектів емісії тощо;

б) компіляція (трансформація бухгалтерського обліку) -- здійснення процедур трансформації обліку за іншими обліковими стандартами. Така робота складається зі скороченого обсягу деталізації даних і закінчується створенням сприятливих у використанні, зрозумілих таблиць та фінансової звітності;

в) податкове планування й оптимізація оподаткування, складання декларацій про доходи та представлення інтересів клієнта в податкових службах;

г) консультаційні послуги, що надаються зазвичай не тільки в галузі бухгалтерського обліку і податків, а й комп'ютерних систем (у тому числі автоматизація бухгалтерського обліку й аналітичних робіт), технології виробництва і навіть послуги з підбору кандидатів на керівні посади.

На рис. 1. відображено аудиторські послуги, що надаються клієнтам.

Рис.1. Аудиторські послуги що надаються клієнтам

Аудиторські послуги у формі аудиторських перевірок (аудиту) за економічним змістом можуть бути:

- про достовірність фінансової звітності підприємства;

- про достовірність фінансової звітності об'єкта приватизації;

- про достовірність фінансової звітності і аналізу фінансового стану підприємства.

Спеціальні перевірки можуть бути:

- за результатами тематичного аудиту;

- про достовірність фінансової звітності підприємств, підготовленої згідно з іншими принципами бухгалтерського обліку;

- про достовірність окремих частин фінансової звітності підприємств;

- про достовірність звітності щодо дотримання договірних відносин;

- про достовірність звітності з узагальнення ряду фінансових питань.[3]

Порядок проведення експертиз узгоджується з управлінським персоналом підприємства-замовника. Експертизи можуть бути призначені з різних питань господарської діяльності підприємства. Методика перевірки із залученням експерта належить до системи аудиторських доказів.

Найбільш вірогідні випадки залучення експерта пов'язані з питаннями: правильності використання оборотних і необоротних активів, правильності складання фінансової звітності, правильності формування.

Порядок проведення експертиз узгоджується з управлінським персоналом підприємства-замовника. Експертизи можуть бути призначені з різних питань господарської діяльності підприємства. Методика перевірки із залученням експерта належить до системи аудиторських доказів.

Найбільш вірогідні випадки залучення експерта пов'язані з питаннями: правильності використання оборотних і необоротних активів, правильності складання фінансової звітності, правильності формування витрат на виробництво, правильності списання матеріальних цінностей у будівництві, правильності зберігання готової продукції та ін.

У роботі аудиторської фірми чи окремого аудитора консультації займають значний обсяг. До консультаційних належать такі послуги: з постановки і відновлення бухгалтерського обліку; складання декларацій про доходи та інших платежів до бюджету; аналіз фінансово-господарської діяльності; оцінка активів і пасивів підприємства; консультування з питань податкового законодавства тощо.[8]

Рис. 2. Схема процесу консультування

Під процесом консультування мають на увазі форму надання допомоги щодо змісту, процесу і структури завдання (або серії завдань), за якої консультант сам не відповідає за виконання завдань, але допомагає тим, хто їх виконує. Крім того, консультування можна розглядати як особливу професійну діяльність, яка здійснюється на підставі контракту між клієнтом і аудиторською фірмою. У деяких випадках аудиторська фірма може укладати договір з підприємством-замовником про складання звітності за визначений період. Отже, консультування треба розглядати як професійну службу або як метод, що забезпечує практичні поради і допомогу. При цьому аудитор, який проводить консультації, повинен володіти навичками, необхідними для:

а) розв'язання проблем і обміну досвідом;

б) виявлення проблем;

в) знаходження потрібної інформації;

г) аналізу і синтезу;

ґ) розроблення пропозицій щодо вдосконалення фінансово-господарської роботи;

д) спілкування з людьми;

е) планування змін;

є) допомоги клієнтам у накопиченні досвіду;

ж) передачі методів управління тощо.

Щоб уникнути штрафів з боку податкових інспекцій господарюючі суб'єкти укладають договори про проведення консультацій з правильності оподаткування. При наявності висновків про порядок нарахування податків і своєчасності їх сплати в бюджет підприємство-замовник після проведення перерахунків податків звільняється від штрафних санкцій.

Ефективна робота підприємств неможлива без всебічного поглибленого аналізу його виробничої і фінансово-господарської діяльності. У цьому випадку роль виконавця проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств беруть на себе аудиторські фірми. Аналіз може бути проведений з метою дослідження як оперативного, так і перспективного фінансування підприємств.

Об'єкти досліджень в аудиті:

До об'єктів аудиторських досліджень відносять активи та пасиви підприємства, а також виробничі, фінансові та господарські процеси. Об'єкти аудиторських досліджень можна класифікувати:

За видами:

- активи;

- пасиви;

- організація процесу виробництва та управління.

За видами інформації фінансової діяльності:

- інформація про бізнес клієнта;

- інформація про стан та використання активів і пасивів;

- прогнозуюча фінансова інформація;

- оперативна інформація;

- інша інформація.

За процесом діяльності:

- процес заготівлі;

- процес виробництва;

- процес збуту.[3]

Активи підприємства включають:

- необоротні активи, у тому числі нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи;

- оборотні активи, у тому числі запаси; векселі одержані; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками; інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти; інші оборотні активи;

- витрати майбутніх періодів. Пасиви підприємства включають:

- власний капітал, у тому числі статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал;

- забезпечення наступних витрат і платежів, у тому числі забезпечення виплат персоналу, інші забезпечення, цільове фінансування;

- довгострокові зобов'язання, у тому числі довгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов'язання, відстрочені податкові зобов'язання, інші довгострокові зобов'язання;

- поточні зобов'язання, у тому числі короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, векселі видані, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов'язання за розрахунками, інші поточні зобов'язання;

- доходи майбутніх періодів.

Організація процесу виробництва та управління включає в себе діяльність управлінського персоналу, спрямовану на здійснення організації процесу виробництва та управління.

При розгляді прогнозної інформації розуміють, що прогнозна інформація - фінансова інформація, що базується на припущеннях про події, які можуть відбутися в майбутньому, та про можливі дії суб'єкта господарювання. До прогнозної документації можна віднести: характеристику можливої діяльності управлінського персоналу, інформацію про серйозні зміни в діяльності управлінського персоналу, оцінку можливих змін у капіталовкладеннях; інформацію, яка може бути видана третім особам, інформацію для видачі потенційним інвесторам; річний звіт для забезпечення інформацією акціонерів; документи, що містять інформацію для кредиторів, яка може включати прогнози руху грошових коштів.

2. Система забезпечення якості аудиторських послуг

Організація системи забезпечення якості аудиторських послуг і задоволення потреб суспільства потребує вдосконалення процесу регулювання та нагляду над аудиторськими фірмами та аудиторами. Важливою функцією регулювання та нагляду є здійснення зовнішнього контролю. Законом України «Про аудиторську діяльність» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність») на Аудиторську палату України покладено повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, професійних стандартів, норм професійної етики аудиторів, здійснення заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведені ними аудиторських перевірок та організації контролю якості аудиторських послуг; регулювання взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі провадження аудиторської діяльності та в разі потреби застосування до них стягнень.[6]

Для виконання своїх повноважень і дотримання інших норм Закону АПУ застосовує до всіх аудиторських фірм та аудиторів систему забезпечення якості аудиторських послуг. Система забезпечення якості аудиторських послуг має таку організаційну структуру:

1. Аудиторська палата України здійснює контроль за системою забезпечення якості, розглядає та приймає рішення щодо результатів зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів, вживає належних заходів для досягнення відповідності системи забезпечення якості вимогам Закону України «Про аудиторську діяльність», стандартів аудиту, норм професійної етики.

2. Комісія АПУ з контролю якості та професійної етики діє відповідно до Положення про Комісію АПУ з контролю якості та професійної етики, здійснює контроль і координацію роботи Комітету з контролю якості аудиторських послуг, сприяє впровадженню та дотриманню аудиторами норм професійної етики аудиторів, здійснює моніторинг якості аудиту та супутніх послуг, вживає заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок і організації контролю якості аудиторських послуг, розглядає скарги, звернення щодо викладених у них фактів по дотриманню суб'єктами аудиторської діяльності вимог законодавства, норм та стандартів аудиту і професійної етики, а також інші функції, пов'язані із забезпеченням якості аудиторських послуг.

3. Комітет з контролю якості аудиторських послуг створюється Аудиторською палатою України, функціонує як юридична особа на основі затвердженого АПУ Статуту, підзвітний Комісії АПУ з контролю якості, забезпечує планування й організацію проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів, проводить перевірку і моніторинг результатів зовнішніх перевірок систем контролю якості, аналіз порушень аудиторськими фірмами й аудиторами професійних вимог щодо якості аудиторських послуг та інші додаткові процедури, спрямовані на забезпечення якості.

4. Уповноважені контролери - незалежні фізичні особи, які уклали з Комітетом з контролю якості цивільно-правові договори про здійснення зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів відповідно до Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості.

5. Уповноважені з контролю якості організації - визнані АПУ громадські об'єднання та професійні організації, які уклали з Комітетом з контролю якості угоду про здійснення зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів відповідно до Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості.

6. Дисциплінарна комісія діє відповідно до Положення про Дисциплінарну комісію АПУ. Вона розглядає матеріали дисциплінарного провадження за результатами зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм і аудиторів та фактами ухиляння від зовнішньої перевірки, результати розгляду скарг і звернень громадян до АПУ, готує для АПУ відповідні проекти рішень про застосування стягнень до аудиторів (аудиторських фірм), здійснює моніторинг допущених аудиторами (аудиторськими фірмами) порушень вимог чинного законодавства України, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів і рішень АПУ, узагальнює практику застосування АПУ стягнень до аудиторів (аудиторських фірм) за неналежне виконання професійних обов'язків, інформує про вимоги до якості аудиторських послуг, а також про результати роботи Комісії професійну спільноту та громадськість.[5]

Основні принципи та порядок функціонування системи забезпечення якості аудиторських послуг:

- Система забезпечення якості є незалежною від аудиторських фірм і аудиторів, які контролюються.

- Система забезпечення якості є складовою системи суспільного нагляду.

- Для виконання завдань з обов'язкового аудиту за періоди, що починаються з 01.01.2013 р. та/або пізніше та для виконання всіх завдань із надання впевненості за періоди, що починаються з 01.01.2015 р. та/або пізніше, аудиторські фірми та аудитори зобов'язані отримати підтвердження Аудиторською палатою України відповідності системи контролю якості аудиторських послуг вимогам Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг».

- Для надання послуг після закінчення терміну чинності Свідоцтва про відповідність системи контролю якості аудиторські фірми та аудитори, наведені в попередньому пункті, повинні отримати підтвердження Аудиторською палатою України відповідності системи контролю якості аудиторських послуг вимогам ПНПКЯ 1.

- Уповноважені контролери, які проводять зовнішні перевірки систем контролю якості аудиторських фірм і аудиторів, повинні мати чинний сертифікат аудитора України, досвід роботи в аудиторській діяльності не менше як п'ять років, свідоцтво про проходження тематичного навчання та тестування з питань проведення зовнішніх перевірок в Аудиторській палаті України.

- Підбір контролерів для виконання зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів має проводитися за об'єктивною процедурою, спрямованою на забезпечення відсутності конфлікту інтересів між контролерами й аудиторською фірмою або аудитором, що перевіряється.

- За умови отримання аудиторською фірмою та аудитором за результатами зовнішньої перевірки системи контролю якості підтвердження відповідності його системи вимогам ПНПКЯ 1 йому видається відповідне Свідоцтво АПУ, термін чинності якого становить п'ять років.

- Комітет з контролю якості здійснює постійний моніторинг, готує й подає Комісії АПУ з контролю якості щорічний звіт про функціонування системи забезпечення якості. [2]

Узагальнені результати функціонування системи забезпечення якості аудиторських послуг оприлюднюються на сайті АПУ один раз на рік, що забезпечує публічність і доступність інформації.

Для виконання своїх повноважень щодо організації системи забезпечення якості та дотримання інших норм Закону, АПУ здійснює контроль аудиторської діяльності в Україні за такими напрямами:

1. Дотримання аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону щодо:

- Обмеження переліку послуг, які можуть надавати аудиторські фірми та аудитори відповідно до професійних стандартів.

- Відповідності критеріям для надання статусу аудитора або аудиторської фірми.

- Відповідальності аудиторських фірм та аудиторів.

- Інших норм Закону, рішень АПУ, які регулюють діяльність аудиторських фірм та аудиторів.

2. Дотримання аудиторськими фірмами та аудиторами вимог професійних стандартів аудиту, затверджених АПУ.

3. Дотримання аудиторськими фірмами та аудиторами вимог професійної етики, в тому числі незалежності.

4. Дотримання аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг».

Заходи впровадження та функціонування системи забезпечення якості аудиторських послуг

Для впровадження та функціонування системи забезпечення якості аудиторських послуг в Україні АПУ здійснює переклад, затверджує й забезпечує видання професійних стандартів, їх актуалізацію з урахуванням щорічних змін і доповнень, а також впровадження стандартів у практику: сприяє підготовці й виданню навчальної та науково-методичної літератури з питань аудиторської діяльності; проводить науково-практичні конференції з питань аудиторської діяльності; організовує обмін національним і міжнародним досвідом; організовує та проводить постійне удосконалення професійних знань практикуючих аудиторів; створює комісії АПУ, організовує й забезпечує їх роботу за всіма напрямами забезпечення якості аудиторських послуг за затвердженим щорічним планом роботи; приймає рішення щодо забезпечення дотримання аудиторами та аудиторськими фірмами вимог Закону, професійних стандартів та етики, незалежності аудиторів при проведені ними аудиторських перевірок та організації контролю якості аудиторських послуг; оприлюднює інформацію про функціонування системи забезпечення якості аудиторських послуг в Україні.

Зовнішні перевірки систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів.

Основним напрямом забезпечення якості аудиторських послуг в Україні є контроль їх якості. Системи контролю якості аудиторських послуг формуються кожною аудиторською фірмою та аудитором в Україні.

Аудиторські фірми та аудитори зобов'язані розробити і впровадити в свою практику таку систему контролю якості, яка б забезпечувала обґрунтовану впевненість у тому, що сама аудиторська фірма і аудитор та їх персонал діють відповідно до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (далі - МСА), Кодексу етики професійних бухгалтерів та законодавчих і нормативних вимог, що регулюють аудиторську діяльність, а висновки (звіти), що надаються аудиторською фірмою і аудитором, відповідають умовам завдання.

Відповідно до МСА система контролю якості аудиторських послуг включає:

- відповідальність керівництва за організацію контролю якості на фірмі;

- етичні вимоги;

- прийняття завдання, продовження співпраці з клієнтом і виконання специфічних завдань;

- людські ресурси;

- виконання завдання;

- моніторинг.[6]

Усі елементи контролю якості взаємозалежні. Щодо кожного з наведених елементів мають бути встановлені політика та процедури контролю якості.

Відповідальність за розробку, організацію, впровадження й підтримання ефективного функціонування системи контролю якості несе безпосередньо аудитор, який займається аудиторською діяльністю індивідуально як фізична особа в аудиторській фірмі - посадова особа, яка здійснює керівництво фірмою відповідно до законодавства та установчих документів.

АПУ організовує:

1. Проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості.

2. Моніторинг з питань аудиторської практики.

3. Застосування додаткових процедур щодо забезпечення якості аудиторських послуг і дисциплінарних заходів за наслідками контролю.

4. Інформування суспільства про функціонування систем контролю якості аудиторських послуг в аудиторських фірмах та в аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці, в Україні.

3. Шляхи вдосконалення та підвищення якості аудиторських послуг

Процеси, що відбуваються в економіці України, потребують підвищення якості вітчизняного аудиту. Забезпечення якості аудиторських послуг необхідне для зміцнення позицій аудиту на внутрішньому і зовнішньому ринках, зростання конкурентоспроможності.

Подальший розвиток аудиторської діяльності потребує вирішення питань, пов'язаних із підвищенням її якісного рівня, що значною мірою дозволить зміцнити престиж цієї професії і ступінь довіри до інформації, наданої аудиторами, з боку всіх зацікавлених користувачів та суспільства загалом. Ці питання набули актуальності у зв'язку з тим, що лише в разі якісного виконання аудиторських перевірок користувачі інформації будуть упевнені в реальності перевіреної фінансової звітності, а отже, створюватимуться умови зниження їх інформаційного ризику при прийнятті рішень. Саме така стратегія розвитку вітчизняного аудиту здатна забезпечити його реальну затребуваність суспільством.

Проблему підвищення якості аудиту і створення системи контролю за наданням аудиторських послуг в Україні загострює ситуація, яка склалася на світовому ринку аудиту й обумовлена особливостями взаємовідносин між користувачами інформації та аудиторськими фірмами. Оскільки аудит спирається на довіру зацікавлених осіб до професіоналізму аудиторів, питання підвищення якості аудиторських послуг набуває першочергового значення.[9]

Вагомий внесок в дослідження стану контролю якості аудиторських послуг зробили провідні вчені-економісти: М. Білуха, Ф. Бутинець, А. Кузьмінський, Н. Огійчук, Г. Давидов, Н. Дорош, Л. Кулаковська, Л. Сук, А. Шеремет, Я. Соколов, Б. Усач, Є. Мниха, Л. Кулаковська та ін.

Впродовж останніх десятиліть в Україні спостерігаються позитивні тенденції у напрямку розширення ринку аудиторських послуг. Це викликано постійними економічними трансформаціями в українському суспільстві, які вимагають від суб`єктів господарювання прийняття своєчасних та правильних управлінських рішень на основі достовірної фінансової інформації, отримання якої передбачає проведення об`єктивного та незалежного аудиту.

У зв`язку з цим посилюється відповідальність аудиторських фірм та приватних аудиторів щодо забезпечення високої якості наданих ними послуг. Адже найбільш важливим аспектом в умовах вільної конкуренції, зокрема в роботі аудитора у контексті міжнародної прийнятності та надійності послуг, є питання якості послуг.

Якість аудиторських послуг - це системне дотримання реальної професійної незалежності, вимог чинного законодавства та стандартів аудиту, дотримання

Кодексу професійної етики і професійна діяльність у сфері аудиту. Методика та організація такого контролю базується на основних положеннях МСА 220 «Контроль якості аудиторської роботи».[7]

Ключовим напрямком контролю аудиторської діяльності є контроль якості аудиторських послуг. З цією метою Аудиторська палата України організує:

- проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості;

- моніторинг з питань контролю аудиторської діяльності;

- застосування додаткових процедур щодо забезпечення контролю якості та дисциплінарних заходів за наслідками контролю;

- інформування суспільства про функціонування систем контролю якості аудиторських послуг в Україні.

З точки зору аудиторської діяльності, якість аудиторських послуг можна розглядати як їх здатність задовольняти потреби замовника та суспільства в отриманні достатнього рівня впевненості у фінансовій інформації, що виступає предметом аудиту. Забезпечення якості аудиторських послуг можливе через запровадження нормативних базових вимог та внутрішніх регламентів щодо формування і запровадження системи управління якістю в аудиторських фірмах.

Вдосконалення базових регламентів необхідно здійснювати зважуючи на вимоги міжнародних стандартів та директив Європейського Союзу. Зважуючи на виділені рівні регулювання аудиторської діяльності та виходячи із тенденцій розвитку контролю якості аудиторських послуг в країнах ЄС, підпорядкування чинників забезпечення високої якості можна зобразити у вигляді матриці (Табл 1).

Таблиця 1. Матриця підпорядкування чинників забезпечення якості аудиту

Перший та другий рівні регулювання контролю якості аудиторських послуг будуть дієві в разі функціонування внутрішньої системи управління якістю аудиторської фірми.

У нинішніх умовах особливо гостро постає питання про впровадження якісно нового рівня аудиту, однак методичного забезпечення цього процесу наразі бракує, оскільки не розроблені теоретико-методичні основи аудиторської діяльності. При цьому чіткого визначення якості аудиторських послуг немає ані в Міжнародних стандартах аудиту, надання впевненості та етики, ані в Кодексі професійної етики аудитора.

В Україні питання підвищення якості аудиторських послуг та організації єдиної системи контролю якості аудиторської роботи розглядаються як на державному рівні, так і на рівні громадських професійних аудиторських організацій.

На думку Проскуркіної Н.М. та Коваленко В.П. якість аудиторських послуг - категорія, що перманентно змінюється залежно від рівня суспільних відносин та господарської практики країни. Тому підхід до якості аудиту через професійні організації буде найбільш правильним. У цьому випадку критерії якості визначаються членами організації і слугують певними перевагами в конкурентній боротьбі на ринку професійних послуг.[4]

Критерії, з очки зору якості проведення аудиту та якості результатів аудиту, якості аудиторських послуг можна об'єднати у три групи:

- якості роботи аудиторської фірми (наявність внутрішніх стандартів і процедур забезпечення якості аудиту, дотримання законодавства України та етичних стандартів);

- якості окремої перевірки (наявність достатньої документації, консультування, контроль);

- якості кадрової політики (наявність процедур щодо найму, навчання, оцінки персоналу, організації роботи з працівниками).

Аудиторські фірми і аудитори зобов'язані розробити та впровадити у практику таку систему контролю якості, яка б забезпечувала обґрунтовану упевненість у тому, що сама фірма та її персонал діють відповідно до міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості й етики, Кодексу етики професійних бухгалтерів і законодавчих та нормативних вимог, що регулюють аудиторську діяльність, а також у тому, що висновки (звіти), які надаються фірмою, відповідають умовам завдання.[9]

Ольшевська А.В. виділяє наступні вимоги до контролю якості роботи аудиторської фірми:

1) професійні вимоги (персонал фірми має дотримуватися принципів незалежності, чесності, об`єктивності, конфіденційності, норм професійної поведінки);

2) досвід і компетентність (аудиторська фірма повинна мати співробітників, які володіють технічними стандартами, професійною компетентністю, необхідною для належного виконання своїх обов`язків);

3) доручення завдань (співробітникам фірми доручається така робота, для виконання якої вони мають відповідну підготовку і професіоналізм);

4) делегування повноважень (необхідно належним чином організовувати роботу, здійснювати контроль за її виконанням на всіх рівнях у відповідності зі стандартами якості);

5) консультування (у разі необхідності потрібно консультуватися із спеціалістами з різних галузей знань);

6) залучення і збереження клієнтів (потрібно постійно проводити оцінку і аналіз потенційних та наявних клієнтів);

7) моніторинг (необхідно постійно контролювати адекватність і ефективність політики та процедур контролю якості аудиторських послуг).[7]

Для досягнення високого рівня якості аудиторських послуг, що є визначальним фактором успішного розвитку вітчизняного аудиту, недостатньо визначити основні напрями контролю, необхідно забезпечити їх практичну реалізацію, в першу, чергу, шляхом вдосконалення українського законодавства з питань регулювання аудиторської діяльності, яке б визначило конкретні методи та процедури контролю якості аудиту в Україні, а також безпосередніх виконавців такого контролю.

Отже, щоб наблизитися до міжнародного рівня у сфері якості підготовки спеціалістів в області аудиту, необхідно удосконалити систему контролю та моніторингу на двох рівнях підготовки фахівців, тобто зі сторони АПУ та вузів, адже саме від цього і буде залежати рівень якості аудиторських послуг. Також необхідно удосконалювати нормативну базу, враховуючи всі аспекти аудиторської сфери діяльності в країні, спираючись на вимоги міжнародних стандартів і саме тоді Україна зможе вийти на міжнародну арену надання якісних аудиторських послуг.

аудиторський перевірка контролер звітність



Висновок

В сучасних умовах розвитку економіки України зростає значення якості аудиту та аудиторських послуг, а також її контролю через те, що саме об'єктивна аудиторська оцінка фінансової звітності суб'єктів господарювання надає можливість користувачам цієї звітності приймати відповідні управлінські рішення.

В теперішній час в Україні також відбувається становлення системи контролю якості аудиторських послуг, яка націлена на задоволення повноти дотримання стандартів аудиту і норм професійної етики аудиторів для всієї аудиторської фірми та при виконанні кожного завдання. На практиці в Україні контроль якості аудиторських послуг здійснюється на двох рівнях: зовнішньому -- на рівні АПУ і САУ (спілки аудиторів України) та внутрішньому -- на рівні аудиторської фірми.

Згідно із Концептуальною основою контролю якості аудиторської діяльності в Україні, прийнятою Рішенням АПУ від 27.09. 2007 р. за № 182/3, АПУ здійснює контроль за дотриманням аудиторами та аудиторськими фірмами вимог:

1) Закону України «Про аудиторську діяльність»[1] щодо:

- обмеження переліку послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми) відповідно до стандартів аудиту;

- відповідності критеріям для надання статусу аудитора (аудиторської фірми)

(наявність сертифіката, розмір частки засновників, вимоги до керівника фірми);

- отримання права на здійснення аудиторської діяльності тільки після включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів;

- істотних умов договору на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг;

- реалізації прав та обов'язків аудиторів і аудиторських фірм;

- спеціальних вимог, у тому числі щодо відповідності розміру винагороди за надання аудиторських послуг, необхідному для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, -знань, професійної кваліфікації та ступеню відповідальності аудитора;

- відповідальності аудитора та аудиторських фірм;

- інших норм Закону, рішень АПУ, які регулюють діяльність аудиторів та аудиторських фірм;

2) стандартів аудиту, затверджених АПУ;

3) професійної етики, в тому числі принципу незалежності;

4) Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг

«Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг» [2].

Гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу ставить задачу дотримання вимог Директиви 2006/43/ ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 року щодо зовнішнього контролю якості аудиторської діяльності. Згідно із цією Директивою кожна держава -- член ЄС повинна стежити за застосовуванням системи забезпечення якості до усіх аудиторських фірм (аудиторів). Система забезпечення якості передбачає наявність у всіх осіб, що перевіряють роботу аудиторських фірм (аудиторів), відповідної професійної освіти, досвіду роботи, а також спеціальної професійної підготовки з питань контролю забезпечення якості аудиторської діяльності.

З метою організації в Україні дієвого зовнішнього контролю якості аудиторських послуг Аудиторською палатою України розроблено та затверджено ряд нормативних актів, таких як: Національна концептуальна основа забезпечення якості аудиторських послуг в Україні (рішення АПУ від 26 травня 2005 року № 149/15.1), Положення про здійснення зовнішніх перевірок якості аудиторських послуг в Україні (рішення АПУ від 26 травня 2005 року № 149/15.2), Положення про зовнішні перевірки систем якості контролю аудиторських послуг (рішення АПУ від 23.04.2009р. № 201/4) тощо. Разом з цим, на практиці, під час проведення зовнішнього контролю, перевіряючи звертають увагу на документальне оформлення процесу надання аудиторських послуг, а не на якісне наповнення результату від їх здійснення.

Законом України «Про аудиторську діяльність» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність») від 14.09.2006 р. № 140-V (далі - Закон) на Аудиторську палату України (далі - АПУ) покладено повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, професійних стандартів, норм професійної етики аудиторів, здійснення заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведені ними аудиторських перевірок та організації контролю якості аудиторських послуг; регулювання взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі провадження аудиторської діяльності та в разі потреби застосування до них стягнень.

Для виконання своїх повноважень і дотримання інших норм Закону АПУ застосовує до всіх аудиторських фірм та аудиторів систему забезпечення якості аудиторських послуг.

Система забезпечення якості аудиторських послуг має таку організаційну структуру:

- Аудиторська палата України;

- Комісія АПУ з контролю якості та професійної етики;

- Комітет з контролю якості аудиторських послуг;

- Уповноважені контролери;

- Уповноважені з контролю якості організації;

- Дисциплінарна комісія.

Обов'язок дотримуватися професійних вимог до якості аудиторських послуг є справою кожного професійного аудитора.



Список використаної літератури

1. Закон України «Про аудиторську діяльність».

2. Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю аудиторських послуг», затв. Рішенням Аудиторської палати України № 182/4 від 27.09. 2007 р.

3. Бутинець Ф.Ф. Аудит: підруч. для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / Ф.Ф. Бутинець. -- 3-те вид., доп. і перероб. -- Житомир : Рута, 2006. --С. 231

4. Гомаз І. О. Контроль якості аудиторських послуг в Україні / І.О. Гомаз // Управління розвитком. - 2012. - С. 83-84.

5. Єременко Д.В. Якість аудиторських послуг в Україні / Д.В. Єременко // Облік і фінанси АПК. -- 2010.-- С. 94-96.

6.Кузуб О.А. Контроль якості аудиторських послуг - реалії та сподівання /О.А. Кузуб// Аудитор України. - 2008.- С.12-15

7. Ольшевська А. В. Удосконалення контролю якості аудиторських послуг в Україні

8. Петрик О.А. Аудит: методологія і організація: монографія / О.А. Петрик. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 58

9. Проскуркіна Н.М., Коваленко В.П. Якість аудиторських послуг в Україні: реалії та перспективи / Н.М. Проскуркіна, В.П. Коваленко // Бухгалтерських облік і аудит. - 2010.- С. 46-47.

10. Редько О.Ю. Якість аудиторських послуг: філософія та міфологія / О.Ю. Редько // Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - С. 52-54.

Размещено на Allbest.ru

...