Синтетичний облік власного капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru

Синтетичний облік власного капіталу

Запоріжжя 2014 р.

Реферат

Письмова екзаменаційна робота : 31 сторінка, 4 рисунків, 2 додатока, 16 літературних джерел.

Мета роботи: дослідити синтетичний облік власного капіталу

Об'єкт дослідження: синтетичний облік власного капіталу.

Метод дослідження: теоретичний.

Ключові слова: капітал, облік, власний капітал, аналітичний облік, синтетичний облік.

Зміст

Вступ

1. Класифікація та складові власного капіталу

2. Нормативно-законодавче забезпечення обліку власного Капіталу

3. Документальне забезпечення господарських операцій з обліку власного капіталу

4. Облік власного капіталу

4.1 Облік додаткового капіталу

4.2 Облік резервного капіталу

5. Документування господарських операцій з обліку власного капіталу

6. Синтетичний та аналітичний облік власного капіталу

7. Відображення даних про власний капітал в облікових регістрах

8. Відображення власного капіталу у звіті

8.1 Порядок складання звіту про власний капітал

8.2 Розкриття інформації про власний капітал у примітках до фінансових звітів

8.3 Взаємозв'язок Звіту про власний капітал з іншими формами звітності

9. Охорона праці

Мінімальні розміри робочого місця оператора ЕОМ (персонального комп'ютера)

Висновки

Список літературних джерел

документальний капітал фінансовий

Вступ

В повсякденному житті під капіталом розуміють у вузькому сенсі - суму заощаджень, достатню для ведення підприємницької діяльності, а в широкому сенсі - все те, що має певну цінність

Капітал - це вартість, яка в своєму русі зростає, приносячи дохід, тобто це - самозростаюча вартість

Капітал, який приносить процент, - це капітал-власність, тобто гроші, які продаються на особливому ринку - ринку капіталів Позикові гроші, тобто гроші, надані в кредит функціонуючим підприємцям, - це капітал-функція Якщо капітал-власність приносить дохід у формі відсотка , то капітал-функція - у формі підприємницького доходу, тобто частини прибутку на позиковий капітал, яка залишається після виплат.

Враховуючи принцип єдиного грошового вимірника, капітал в бухгалтерському обліку є сукупністю майнових засобів, призначених для господарських цілей, виражених у грошовій одиниці

Капіталу притаманні такі характеристики:

він є основним фактором виробництва;

характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять прибуток;

є головним джерелом формування добробуту власників;

є головним показником ринкової вартості підприємства;

його динаміка є важливим \ "барометром \" рівня ефективності господарської діяльності підприємства

1. Класифікація та складові власного капіталу

Власний капітал - це чиста вартість майна, що визначається як різниця між вартістю активів (майна) організації та його зобов'язаннями. Власний капітал відображений в третьому розділі балансу. Він являє собою сукупність засобів, що належать власнику підприємства на правах власності, які беруть участь в процесі виробництва і приносять прибуток.

Власний капітал підприємства включає різні за своїм економічним змістом, принципам формування і використання джерела фінансових ресурсів підприємства: статутний капітал, неоплачений капітал, вилучений капітал, додатковий оплачений капітал, додатковий неоплачений капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Такий поділ необхідно для користувачів фінансовою звітністю, при аналізі господарської діяльності. Більш висока питома вага власного капіталу в структурі пасиву балансу каже про стійке фінансове становище підприємства.

Розвиток підприємництва супроводжується зростанням ролі бухгалтерської інформації у сферах управління, контролю та аналізу підприємницької діяльності. Юридичні особи, незалежно від форм власності та видів діяльності, відповідно до вимог законодавства повинні складати фінансову звітність, користувачі якої повинні отримувати повноцінну і достовірну інформацію про активи підприємства і джерелах та освіти.

Облік власного капіталу повинен забезпечувати своєчасне і правильне відображення на кореспондуючих рахунках операцій з формування статутного капіталу, резервного капіталу, відображенню підсумковій прибутку (збитку), операцій з переоцінки активів і т.д.

Власний капітал для цілей бухгалтерського обліку класифікуються за формою та рівнем відповідальності (рис 1)

Рис. 1 Класифікація власного капіталу

Виходячи з наведених вище класифікацій, можна виділити наступні складові власного капіталу:

статутний капітал;

Пайовий капітал;

Додатковий капітал;

Резервний капітал;

Вилучений ?? капітал;

Неоплачений капітал;

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)



Рис. 2 Складові власного капіталу

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал - один з основних показників, що характеризують розміри і фінансовий стан підприємства Він відбивається в сумі, зареєстрованої в установчих х документах як сукупність внесків (часток, пайових внесків, акцій за номінальною вартістю) засновників підприємства для забезпечення його діяльності Сума , яка на дату реєстрації суб'єкта господарювання ня заявлена??, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений каале.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю, командитного, повного товариства, товариства з додатковою відповідальністю формується за рахунок внесків його учасників та засновників, якими і можуть бути

грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті;

будівлі, споруди, обладнання, техніка, земельні ділянки та інші матеріальні цінності;

об'єкти інтелектуальної власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг;

майнові права (права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, авторські права);

цінні папери (акції, облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати, приватизаційні папери) При передачі до статутного капіталу цінних паперів підприємство стає їх власником і носієм майнових прав, я ними удостоверяютсяя.

Не можуть бути внесені в статутний капітал кошти, отримані під заставу, векселі, кошти, отримані в кредит і бюджетні кошти Не допускається формування статутного капіталу підприємства емітованих ними ним облігаціями.

2. Нормативно-законодавче забезпечення обліку власного капіталу

Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають в процесі організації здійснення господарської діяльності між суб'єктами го осподарювання (операції з формування, зміни та використання власного капіталу, виникають в результаті господарської діяльності) А також встановлює умови та порядок випуску та придбання цінних паперів з суб'ектами господарювання.

Цивільний кодекс України регулює взаємовідносини, що виникають в процесі діяльності суб'єктів (питання господарських зобов'язань і заборгованостей, що виникають в процесі управління), визначає поняття, види господарських товариств, а також склад їх майн.

Законом України \ "Про господарські товариства \" регламентується створення резервного капіталу, який не повинен бути менше 25% статутного капіталу, а розмір щорічних відрахувань до нього має бути не мен нше 5% суми чистий прибуток прибутку.

Кожен учасник ТОВ або ТДВ - зобов'язаний внести до моменту державної реєстрації не менше 50% суми свого вкладу



Рис. 3 Мінімальний розмір статутного капіталу

3. Документальне забезпечення господарських операцій з обліку власного капіталу

Важливим засобом контролю за правильним формуванням та використанням власного капіталу підприємства є суцільна і безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції Це відбувається я за допомогою принципу превалювання сутності над формою, який передбачає, що господарські операції, пов'язані з формуванням, змінами та використанням власного капіталу , обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Організація обліку статутного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і припиняється в день вибуття з цього регістра, ба анкрутства, реорганізації худий.

Таблиця 1 Установчий опис майна підприємства

Внески до статутного капіталу підприємства оформляються установчим описом майна, який є первинним документом, що підтверджує внесення часток засновників (табл. 1)

Зменшення статутного капіталу здійснюється у виняткових випадках за рішенням зборів акціонерів після повідомлення всіх його кредиторів у встановлені законодавством терміни, а також з дотриманням мінімальних вимог до розміру статутного капіталу на момент реєстрації змі.

Зменшення статутного капіталу вимагає перереєстрації в установленому порядку, при цьому в органи державної реєстрації подаються:

реєстраційна картка встановленого зразка;

нотаріально завірені зміни до установчих документів;

протокол загальних зборів учасників;

документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію

У разі виходу одного або декількох учасників подаються всі ті документи, що і в попередньому випадку, а також:

1) у разі добровільного виходу юридичної особи зі складу учасників - копію рішення засновників;

2) у разі добровільного виходу фізичної особи - нотаріально завірена заява;

3) у разі примусового виключення учасника - рішення уповноваженого органу

Таблиця 2 Документи, що підтверджують рух статутного та пайового капіталу

Рух капіталу	Документи, що підтверджують рух
1	2
Створення статутного, пайового капіталу	Статут, інвентаризаційні описи, накладні, прибуткові касові ордери, акти прийому-передачі, акти оцінки
Збільшення статутного, пайового капіталу	Рішення загальних зборів, розрахунок бухгалтерії
Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків учасників	Статут, накладні, прибуткові касові ордери, акти прийому-передачі, акти оцінки
Повернення часток в разі виходу членів зі складу підприємства	Рішення загальних зборів, витратні касові ордери, накладні, акти прийому-передачі
Покриття збитків за рахунок статутного, пайового капіталу	Рішення загальних зборів, розрахунок бухгалтерії
рух капіталу	Документи, що підтверджують рух
Збільшення пайового капіталу за рахунок прибутку	Рішення загальних зборів, розрахунок бухгалтерії
Зменшення статутного капіталу за рахунок збільшення пайового	Рішення загальних зборів пайовиків

4. Облік власного капіталу

До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал; резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Облік статутного капіталу.

Статутний капітал -- це сума грошових вкладів (саме вкладів!), що їх власник надає в повне господарське відання (володіння, користування, розпорядження) підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна.

Статутний капітал підприємства (господарського товариства) створюється за рахунок вкладів (внесків) засновника або учасників та засновників. Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (зокрема на інтелектуальну власність). Вклад, оцінений у гривнях, становить частку засновника у статутному капіталі.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства (тобто статуту) в державному реєстрі та припиняється (закінчується) днем вибуття підприємства з державного реєстру внаслідок припинення діяльності, банкрутства, припинення строку дії тощо.

Бухгалтерський облік статутного капіталу здійснюється на рахунку 40 «Статутний капітал», який призначений для обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства. Сальдо цього рахунка має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксований в установчих документах підприємства та зареєстрований у державному реєстрі. Записи за згаданим рахунком виконуються лише в разі збільшення або зменшення статутного капіталу, що відбувається в установленому чинним законодавством порядку, але тільки після внесення відповідних змін до установчих документів, тобто перереєстрації статутного капіталу.

Аналітичний облік за рахунком «Статутний капітал» проводиться по засновниках підприємства. На підприємствах, створених у формі акціонерних товариств, до рахунка «Статутний капітал» можуть бути відкриті субрахунки:

1) за видами акцій -- прості, привілейовані;

2) за ознаками внесків -- оголошений капітал, підписаний капітал, оплачений капітал, вилучений капітал.

Облік пайового капіталу.

Пайовий капітал утворюється за рахунок пайових внесків спілок, кооперативних підприємств і організацій. Члени кооперативу чи спілки - це фізичні та юридичні особи, котрі формують юридичну особу - підприємство. Пайовий капітал формується у споживчій кооперації, колективних сільськогосподарських підприємствах, житлово-будівельних кооперативах, кредитних спілках, виробничих кооперативах промисловості, будівництва та інших сферах господарської діяльності.

Розмір пайового капіталу визначається загальними зборами пайовиків. Пайовий капітал, на відміну від статутного, може утворюватися безпосередньо за рахунок майна членів кооперативу, а також використовуватися на передбачувані статутом цілі.

Синтетичний облік ведеться у журналі 7 (за кредитом рахунка 41 «Пайовий капітал»), аналітичний - у відомості за видами капіталу (види майна, надходження внесків членів кооперативу) та у розрізі колективних та індивідуальних членів. Оборотна відомість повинна відображати дані розрахунків кожного члена кооперативу за пайовими внесками, дивідендами та їх отриманням сальдо заборгованості на початок та кінець періоду.

4.1 Облік додаткового капіталу

Додатковий капітал обліковується на рахунку 42 «Додатковий капітал», утворення якого спеціально не регламентується. Він є абстрактним поняттям, яке виражає відхилення від статутного капіталу з різних причин:

> емісійний доход;

> додатково вкладений засновниками капітал;

> дооцінка активів;

> безплатно отримані основні засоби, необоротні й нематеріальні

Оскільки статутний капітал є величиною фіксованою у статуті а окремі господарські операції вимагають зміни статутного капіталу, то такі зміни обліковуються на регулюючому рахунку 42 «Додатковий капітал». На цьому рахунку відображається різниця між номінальною вартістю випущених акцій, що відповідай розміру статутного капіталу, та їх ринковою вартістю (може бути нижчою або вищою від номінальної); суми дооцінки або уцінки активів і вартості необоротних активів, безоплатного отримання активів від юридичних чи фізичних осіб та інші операції.

4.2 Облік резервного капіталу

Резервний капітал не реєструється підприємством і може утворюватися за рахунок фінансового результату підприємства і додаткового капіталу. Призначення резервного капіталу полягає в тому, щоби створити певний фінансовий резерв для погашення можливих збитків у майбутньому або використання на покриття непередбачених витрат та сплати боргів при ліквідації підприємства.

Для обліку резервного капіталу призначений рахунок 43 «Резервний капітал», у дебет якого записується використання, а в кредит - створення резерву.

Розмір резервного капіталу визначається установчими документами, але в акціонерних товариствах він не повинен бути меншим 25% від статутного капіталу, а щорічні відрахування мають становити не менше 5% річного прибутку.

Політика щодо створення резервного капіталу розробляється з урахуванням ризику роботи на конкретному ринку, рівня конкуренції, перспектив подальшого росту, характеру продукції, можливостей її збуту та інших факторів. Якщо резервний капітал дорівнює статутному, або навіть перевищує його, то підприємство зможе маневрувати ним, а саме - покривати збитки, сплачувати борги при оголошенні його банкрутом. При недостатньому резервному капіталі справи підприємства можуть бути безнадійними. З іншого боку, створення резервного капіталу вимагає вилучення частини прибутку чи додаткового капіталу з обороту на тривалий період, а це означає з точки зору колективу підприємства недоотримання доходів через зменшення оплати праці, дивідендів на акції та інших виплат за рахунок прибутку. Отже, необхідно вибрати оптимальний варіант для створення резервного капіталу.

Синтетичний облік резервного капіталу (кредит рахунка 43) ведеться в журналі 7, аналітичний облік - в оборотній відомості довільної форми за видами та напрямами його використання.

Облік вилученого та неоплаченого капіталу

Не зважаючи на те, що статутний капітал є величиною, яка повинна бути незмінною і дорівнювати сумі, зафіксованій у статуті, на практиці досить часто бувають випадки, коли частина капіталу вилучається (викуповуються в акціонерів раніше реалізовані акції з метою їх перепродажу або анулювання, повертаються вклади засновникам, які вибувають з акціонерного товариства, повертаються паї тощо).

У зв"язку з тим, що безпосередньо не можна зменшувати розміру статутного капіталу, у цих випадках використовується регулюючий рахунок 45 «Вилучений капітал» із субрахунками:

451 «Вилучені акції»;

452 «Вилучені вклади і паї»;

453 «Інший вилучений капітал».

Викуп акцій та повернення вкладів, паїв чи інших внесків засновникам, які вибули, погашається за рахунок раніше внесеного ними статутного капіталу. Погашення здійснюється грошима, цінними паперами, майном на суму, що зафіксована у боргових зобов"язаннях.

Повернення паїв і вкладів може здійснюватися у грошовій формі, погашенням векселями, облігаціями чи поверненням часток капіталу, які були внесені у вигляді позик.

Неоплачений капітал характеризує заборгованість акціонерів за їх вкладами і паями у статутному капіталі. Для обліку такої заборгованості використовується рахунок 46 «Неоплачений капітал».

У дебеті рахунка 46 відображається заборгованість засновників господарського товариства та акціонерів за внесками і вкладами, а в кредиті - погашення заборгованості у статутному капіталі.

Синтетичний облік вилученого і неоплаченого капіталу ведеться в журналі 7 (за кредитом рахунків 45 і 46), аналітичний облік -- у відомості чи книгах обліку довільної форми з відображенням сальдо на початок місяця, дебетового і кредитового обороту і сальдо на кінець місяця.

Облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій, вкладів і паїв та особами (юридичними і фізичними).

Неоплачений капітал обліковується за видами розміщених акцій, за кожним акціонером і засновником.

4.3 Облік нерозподілених прибутків(непокритих збитків)

Метою всієї господарської діяльності господарюючих суб"єктів є одержання прибутків, суми яких, після погашення всіх зобов"язань, є власністю підприємства. Тобто, саме це і є власним капіталом, хоча він не зареєстрований в установчих документах.

В бухгалтерському обліку прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів діяльності шляхом визначення фінансового результату від: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто діяльності, яка є метою створення даного підприємства; інших операційних доходів (витрат); інших фінансових доходів (витрат); інших доходів (витрат); надзвичайних доходів (витрат).

Фінансовий результат визначають за допомогою рахунку 79 "Фінансові результати", після чого чистий прибуток списують за кредитом рахунку 441 "Прибуток нерозподілений", а збиток - за дебетом рахунку 442 "Непокриті збитки".

5. Документування господарських операцій з обліку власного капіталу

Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, що здійснюються, є важливим засобом контролю за правильним формуванням та використанням власного капіталу підприємства. Це відбувається завдяки принципу превалювання сутності над формою, який передбачає, що всі господарські операції, пов"язані з формуванням, змінами та використанням власного капіталу, обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Майно підприємства становлять необоротні й оборотні засоби. При формуванні статутного капіталу в обліку слід дотримуватися принципу автономності, згідно з яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від власників. Тому особисте майно власників, засновників, акціонерів не повинно відображатися в обліку та звітності.

При формуванні статутного капіталу складається засновницький опис майна (Додаток 1).

Додаток 1

№ з/п	Назва майна	Коротка характеристика майна	Документ, що засвідчує право власності	Од. виміру	Кількість	Ціна за од.	Вартість	Хто вніс	Підпис

Сума прописом

На відповідальне зберігання перераховані цінності прийняв

підпис МВО

Примітка. На нерухомість додається документ, що засвідчує право власності.

Грошові кошти засновники вносять на тимчасовий рахунок у банку. Для надання документів до органів реєстрації засновницький опис майна нотаріально засвідчується.

Враховуючи те, що внески до статутного капіталу можуть здійснюватися не лише грошовими коштами в національній (іноземній) валютах, але й основними засобами, нематеріальними активами, виробничими запасами, використовують натуральні та грошові вимірники. Однак загальна вартість майна на початку діяльності підприємства визначається в грошовому вимірнику відповідно до принципу єдиного грошового вимірника.

Зміни розміру статутного капіталу господарського товариства (ТзОВ, АТ) відображаються в бухгалтерському обліку після внесення змін до ЄДРПОУ.

При реєстрації змін статутного капіталу акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю потрібно керуватися чинним законодавством. При зменшенні статутного капіталу потрібно дотримуватися мінімальних вимог до розміру статутного капіталу на момент реєстрації змін та документально правильно їх оформлювати.

6. Синтетичний та аналітичний облік власного капіталу

Для відображення формування, змін і використання власного капіталу та забезпечень зобов"язань призначені наступні балансові та позабалансові рахунки.

Позабалансові рахунки:

· 05 «Гарантії та забезпечення надані»;

· 06 «Гарантії та забезпечення отримані».

Балансові рахунки:

· 40 «Статутний капітал»

· 41 «Пайовий капітал»

· 42 «Додатковий капітал»

- 421 «Емісійний дохід»

- 422 «Інший вкладений капітал»

- 423 «Дооцінка активів»

- 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»

- 425 «Інший додатковий капітал»

· 43 «Резервний капітал»

· 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

- 441 «Прибуток нерозподілений»

- 442 «Непокриті збитки»

- 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»

· 45 «Вилучений капітал»

- 451 «Вилучені акції»

- 452 «Вилучені вклади і паї»

- 453 «Інший вилучений капітал»

· 46 «Неоплачений капітал»

· 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

- 471 «Забезпечення виплат відпусток»

- 472 «Додаткове пенсійне забезпечення»

- 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань»

- 474 «Забезпечення інших витрат і платежів»

· 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»

· 49 «Страхові резерви»

- 491 «Технічні резерви»

- 492 «Резерви із страхування життя»

- 493 «Частка перестраховиків у технічних резервах»

- 494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя»

- 495 «Результат зміни технічних резервів»

- 496 «Результат зміни резервів із страхування життя»

Рахунки 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 45 "Вилучений капітал" і 46 "Неоплачений капітал" використовують для формування стартового капіталу підприємства. Залежно від організаційної форми підприємства стартовим капіталом може виступати статутний або пайовий капітал.

Рахунки 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", і 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і спрямовується на задоволення потреб господарюючого суб"єкта, проте він не закріплений по частках за кожним з учасників.

Основні бухгалтерські проводки обліку рахунків 4 класу:

1. Відображено борг засновників по внескам до статутного капіталу: Д-т 46 К-т 40

2. Оголошено розмір статутного капіталу: Д-т 46 К-т 40

3. Зроблені внески засновників оборотними та необоротними активами: Д-т 31, 30, 11, 10, 14… К-т 46

4. Викуп акцій Д-т 45 К-т 30, 31

5. Повернення паїв Д-т 45 К-т 30, 31….

6. Вилучення вкладів і паїв із статутного капіталу Д-т 46 К-т 45

7. Перепродаж вилучених акцій Д-т 30 К-т 45

8. Зроблені додаткові внески засновників, або іншими юридичними чи фізичними особами Д-т 10, 20, 30, 31… К-т 42

9. Повернення коштів, які були отримані раніше Д-т 42 К-т 30 ,31

10. Створено резервний капітал:

- за рахунок прибутку Д-т 44 К-т 43

- за рахунок додаткового капіталу Д-т 42 К-т 43

11. Використано резервний капітал на поповнення статутного капіталу Д-т 43 К-т 40

12. Списано резервний капітал на погашення збитків Д-т 43 К-т 442

13. Нараховані девіденти за рахунок коштів резервного капіталу Д-т 43 К-т 67

14. Збільшення статутного капіталу з перереєстрації статуту Д-т 44 К-т 40

15. Відрахування у пайовий капітал за рішенням зборів Д-т 44 К-т 41

16. Покриття збитків поточного руху Д-т 441 К-т 442

17. Нарахування девідентів Д-т 44 К-т 67

Для обліку гарантій та забезпечень наданих та отриманих використовують позабалансові рахунки 05 "Гарантії та забезпечення надані", 06 "Гарантії та забезпечення отримані

Отже, для обліку власного капіталу та забезпечень зобов"язань призначені як балансові, так і позабалансові рахунки.

Для узагальнення інформації про власний капітал та забезпечення зобов"язань призначено рахунки класу 4. До них Планом рахунків передбачено відкриття наступних субрахунків.

Аналітичний облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань ведеться на підприємстві в наступних розрізах. (Додаток 3)

Додаток 2 Аналітичний облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань

Назва рахунку	Аналітичний облік
40 "Статутний капітал"	За видами капіталу, за кожним засновником, учасником, акціонером
41 "Пайовий капітал"	За видами капіталу, за кожним членом сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) в розрізі складових його внеску
42 "Додатковий капітал"	За видами капіталу та кожним засновником
43 "Резервний капітал"	За видами капіталу та напрямами використання
44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"	За напрямами використання нерозподіленого прибутку
45 "Вилучений капітал"	За видами акцій (вкладів, паїв)
46 "Неоплачений капітал"	За видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства
47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів"	За видами, напрямами формування й використання витрат
48 "Цільове фінансування і цільові надходження"	За призначенням та джерелами надходження
49 "Страхові резерви"	За видами резервів

Складність управління власним капіталом полягає в тому, що в процесі поточної діяльності відбуваються безперервні зміни, пов"язані зі збільшенням або зменшенням як його загальної величини, так і окремих його складових. Для управління власним капіталом необхідна облікова інформація про засновників, їх частку у статутному капіталі, розмір прибутку та напрями його використання, ступінь незалежності підприємства від залучених джерел фінансування.

7. Відображення даних про власний капітал в облікових регістрах

У регістрах при журнальній формі ведення бухгалтерського обліку операції з обліку власного капіталу, забезпечень, цільового фінансування і цільових надходжень, а також страхових резервів відображаються в Журналі 7..

У Журналі 7 відображаються операції про зміну в складі власного капіталу підприємства, про нарахування та витрачання забезпечень майбутніх витрат і платежів та коштів цільового призначення. Відомості 7.1, 7.2, 7.3 забезпечують накопичення аналітичних даних щодо додаткового капіталу, використання прибутку, забезпечень майбутніх витрат і платежів за період з початку поточного року.

Структура журналу 7

	Журнал 7
	3 кредиту рахунків 40,41,42,43,44,45,46,47,48,49 в дебет рахунків
Відомість 7.1 аналітичного обліку додаткового капіталу (до рахунку 42)	Відомість 7.2 аналітичного обліку нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) (до рахунку 44)	Відомість 7.3 аналітичного обліку забезпечень майбутніх витрат і платежів (до рахунку 47)

Записи до Журналу 7 здійснюються на підставі підсумків відомостей аналітичного обліку або (при невеликій кількості операцій) безпосередньо на підставі первинних документів.

Дані з рахунків 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", 48 "Цільове фінансування і цільові надходження", 49 "Страхові резерви" знаходять відображення у Журналі 7 підсумками за місяць кредитових та дебетових оборотів і сальдо за зазначеними рахунками у розрізі статей аналітичного обліку.

Інформація про наявність і рух власного капіталу та забезпечень зобов"язань знаходить відображення в наступних формах фінансової звітності

8. Відображення власного капіталу у звіті

8.1 Порядок складання звіту про власний капітал

Звіт про власний капітал складають за формою, поданою в додатку до П(С)БО 5.

Складові власного капіталу подано у розділі І пасиву Балансу. Вони відображуються в бухгалтерському обліку одночасно з відображенням активів або зобов"

Звіт про власний капітал розкриває інформацію про зміни у складі власного капіталу підприємства впродовж звітного періоду. Він заповнюється у такій послідовності.

Крок 1. Перенесення залишку власного капіталу на початок року у розрізі статей із розділу І пасиву Балансу.

Крок 2. Коригування зазначеного залишку внаслідок зміни облікової політики, виправлення помилок та інших змін, передбачених П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".

Крок 3. Визначення скоригованого залишку власного капіталу на початок року у розрізі статей.

Крок 4. Відображення змін у власному капіталі внаслідок переоцінки активів. Такі операції вплинуть на статтю "Інший додатковий капітал" - дооцінка збільшить її, а уцінка - зменшить (буде відображена у дужках).

Крок 5. Перенесення чистого прибутку (збитку) за звітний період із Звіту про фінансові результати.

Крок 6. Відображення впливу розподілу прибутку на власний капітал. Подаються дані, які відображають розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо. Такі операції призведуть до зменшення статті "Нерозподілений прибуток" і збільшення, відповідно, статей "Статутний капітал" та/або "Резервний капітал".

Крок 7. Відображення впливу на власний капітал внесків учасників до статутного чи пайового капіталу.

Крок 8. Подання інформації про вилучення капіталу. Тут наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій чи з ін. причин. Викуп акцій призведе до збільшення статті "Вилучений капітал", а їх перепродаж або анулювання - до її зменшення.

Крок 9. Відображення інших змін у складі власного капіталу:

- списання невідшкодованих збитківза рахунок статутного або пайового капіталу;

- вартості безплатно отриманих активів, що зумовило до зростання власного капіталу, не пов"язаного із підвищенням ефективності діяльності підприємства.

Крок 10. Визначення загальної суми змін у складі власного капіталу за звітний рік внаслідок:

- переоцінки активів;

- чистого прибутку (збитку) за звітний період;

- розподілу прибутку;

- внесків учасників;

- вилучення капіталу;

- інших змін у капіталі.

Крок 11. Визначення залишку власного капіталу на кінець року у розрізі його складових і порівняння одержаних даних із відповідними даними розділу 1 пасиву Балансу.[20]

8.2 Розкриття інформації про власний капітал у примітках до фінансових звітів

Усі підприємства повинні розкривати у примітках до фінансових звітів призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного).

Вимоги щодо розкриття інформації у фінансовій звітності особливо стосуються акціонерних товариств, звіти яких повинні відповідати принципам прозорості та відкритості, що діють на світовому ринку капіталів. Тому акціонерні товариства мають подавати у примітках до фінансових звітів інформацію про:

1) загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити передплату;

2) загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які здійснена передплата порівняно з передбаченими величинами;

3) загальну суму коштів, одержаних у ході передплати на акції, з окремим виділенням:

- грошових коштів, внесених як плата за акції, із зазначенням кількості акцій;

- вартісної оцінки майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій;

- загальної суми іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку;

4) акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями, зокрема про:

- кількість випущених акцій із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу;

- номінальну вартість акції;

- зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу;

- права, привілеї та обмеження, пов"язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу;

- акції, що належать товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам;

- перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють;

- кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5 %;

- акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами із зазначенням їх термінів і сум;

- накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;

- суму, включену (або не включену) до складу зобов"язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені. Усі інші підприємства подають у примітках до фінансових звітів інформацію про:

- розподіл часток статутного капіталу між власниками;

- права, привілеї або обмеження щодо цих часток;

- зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

Динаміка власного капіталу - один із найістотніших і найважливіших показників, оскільки відображує здатність підприємства підтримувати ефективність свого господарювання. Це показник того, чи є підприємство "діючим", чи відповідає воно визнаному у Законі "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" принципу безперервності, тобто чи можна, оцінюючи активи і зобов"язання підприємства, виходити із припущення, що його діяльність триватиме і надалі. Так, високі темпи зростання власного капіталу свідчать про здатність підприємства формувати і ефективно розподіляти прибуток, уміння підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. Водночас зменшення обсягів власного капіталу, як правило, є наслідком неефективної, збиткової діяльності і може призвести до банкрутства.

Ось чому інформація про власний капітал підприємства у її динаміці є такою важливою для користувачів фінансової звітності.[19]

8.3 Взаємозв'язок Звіту про власний капітал з іншими формами звітності

Взаємозв'язок та Звіту про власний капітал з іншими формами звітності можна прослідкувати за даними додатків 6 і 7.[5]

9. Охорона праці

Мінімальні розміри робочого місця оператора ЕОМ (персонального комп'ютера).

1. Загальні положення.

1.1. До виконання робіт як оператор комп'ютера і на іншій оргтехніці (принтери, сканери, ксерокси і так далі) допускаються особи|обличчя,лиця|: не молодше 16 років; що пройшли минали,спливали медичний огляд; що пройшли минали,спливали ввідний інструктаж по охороні праці, а також інструктаж по охороні праці на робочому місці, що пройшли навчання| безпечним прийомам праці на робочому місці по виконуваній роботі.

1.2. Оператор зобов'язаний:

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, встановлені в положеннях і інструкціях

Виконувати вимоги справжньої|теперішньої,даної| інструкції по охороні праці і техніці безпеки;

Повідомляти керівника робіт про несправності персонального комп'ютера або іншої оргтехніки, при яких неможливе безпечне виробництво робіт;

Не допускати присутності на робочому місці|місце-милі| сторонніх осіб|облич,лиць|;

Уміти надавати першу допомогу і при необхідності надавати|робити,виявляти,чинити| її потерпілим при нещасних випадках на виробництві, по можливості зберігши обстановку на місці події|випадку| без зміни і повідомивши про це керівника;

Виконувати вимоги протипожежної безпеки не розводити відкритий|відчиняти| вогонь без спеціального на те дозволу керівника робіт;

Періодично проходити|минати,спливати| медичний огляд в терміни, передбачені для даної професії.

1.3. Працівник повинен знати небезпечні і шкідливі виробничі чинники|фактори|, присутні на даному робочому місці|місце-милі|:

Можливість|спроможність| травмування електричним струмом|током| за відсутності або несправності заземляючих пристроїв|устроїв|;

Шкідливу дію монітора комп'ютера при його неправильній установці або несправності;

Можливість|спроможність| виникнення захворювань при неправильному розташуванні монітора, клавіатури, стільця і столу;

Шкідливу дію пару, газів і аерозолів тих, що виділяються при роботі копіювальної і друкуючої оргтехніки в не провітрюваних приміщеннях|помешканнях|.

1.4. При пересуванні по місту, по дорозі, на роботу, і з роботи, працівник зобов'язаний дотримувати правила дорожнього руху в частині, що стосується пішоходів, а при доставці на роботу на транспорті в частині|частці| тієї, що стосується пасажирів.

2.Вимоги охорони праці перед початком роботи.

2.1. Перед початком роботи оператор зобов'язаний:

Отримати|одержувати| від керівника робіт інструктаж про безпечні методи, прийоми і послідовність виконання. виробничого завдання|задавання|;

Привести в порядок|лад| одяг, застебнути на всі гудзики, щоб|аби| не було звисаючих кінців, укласти волосся, щоб|аби| вони не закривали обличчя і очі;

Привести робоче місце|місце-милю| в безпечний стан|достаток|;

2.2. Перед включенням|приєднанням| комп'ютера або іншої оргтехніки переконатися в справності електричних проводів, штепсельних вилок і розеток. Вилки|виделки| і розетки повинні відповідати Євростандарту. Відмітною особливістю цих вилок|виделок| і розеток є|з'являється,являється| наявність третього дроту|проводу|, що забезпечує заземлення комп'ютера або іншого приладу. За відсутності третього заземлюючого дроту|проводу| заземлення повинне бути виконане звичайним способом із застосуванням заземляючого провідника і контура заземлення;

2.3. Переконатися, що корпус устаткування|обладнання|, що включається, не пошкоджений, що на нім не знаходяться|перебувають| предмети, папір і тому подібне. Вентиляційні отвори в корпусі устаткування|обладнання|, що включається, не повинні бути закриті|зачиняти| завісками, завалені папером, заклеєні липкою стрічкою або перекриті|перекривати| яким-небудь іншим способом.

3.Вимоги охорони праці під час роботи.

3.1. Забороняється під час роботи пити які-небудь напої, приймати їжу;

3.2. Забороняється ставити на робочий стіл будь-які рідини в будь-якій тарі (упаковці або в чашках);

3.3. Приміщення|помешкання| для експлуатації оргтехніки повинні мати природне і штучне освітлення, природну вентиляцію і відповідати вимогам норм, що діють, і правил. Забороняється розміщувати робочі місця|місце-милі| поблизу силових електричних кабелів і введень трансформаторів, технологічного устаткування|обладнання|, що створює перешкоди в роботі оргтехніки і що негативно|заперечний| впливають на здоров'ї операторів;

3.4. Вікна в приміщеннях|помешканнях|, де встановлені|установлені| комп'ютери повинні бути орієнтовані на північ і північний схід. Віконні отвори обладналися регульованими пристроями|устроями| типу|типа| жалюзі або завісками;

3.5. Площа|майдан| на одне робоче місце|місце-милю| користувачів комп'ютера повинна складати не менше 6м2| при рядному|лава,низка| і центральному розташуванні, при розташуванні по периметру приміщення|помешкання| - 4м2|. При використанні комп'ютера без допоміжних пристроїв|устроїв| (принтер, сканер і тому подібне) з|із| тривалістю роботи менше чотирьох годинників в день допускається мінімальна площа|майдан| на одне робоче місце|місце-милю| 5м2|;

3.6. Полімерні матеріали, використовувані для внутрішньої обробки інтер'єру приміщень|помешкань| з|із| ПК повинні піддаватися санітарно-епідеміологічній експертизі. Поверхня підлоги|статі| повинна володіти антистатичними властивостями, бути рівною. У приміщеннях|помешканнях| щодня проводиться вологе|вогке| прибирання. Забороняється використання подовжувачів, фільтрів, трійників і тому подібне, що не мають спеціальних заземляючих контактів;

3.7. Екран відео монітора винен знаходиться|перебуває| від очей оператора на відстані

600-700мм, мінімальна допустима відстань 500мм;

3.8. Тривалість безперервної роботи з|із| ПК повинна бути не більше 2 годин;



Стіл для комп'ютера

4.Вимоги охорони праці після закінчення роботи.

4.1. Після закінчення роботи працівник зобов'язаний виконати наступне|слідуюче|:

Привести в порядок|лад| робоче місце|місце-милю|;

Прибрати інструмент і пристосування в спеціально відведені для нього місця|місце-милі| зберігання;

Про всі відмічені|помітити| несправності і відхилення від нормального стану|достатку| повідомити керівника робіт;

Привести робоче місце|місце-милю| у відповідність з|із| вимогами пожежної безпеки;

5.Дія при аварії, пожежі, травмі.

5.1. У разі|в разі| виникнення аварії або ситуації, в якій можливе виникнення аварії негайно припинити роботу, зробити заходи до власної безпеки і безпеки інших робочих|робітників,робітник-трелювальників|, повідомити про це керівника.

5.2. У разі|в разі| виникнення пожежі негайно припинити роботу, повідомити в пожежну частину|частку| по телефону 101, своєму керівникові робіт і приступити до гасіння вогню наявними засобами|коштами|.

5.3. У разі|в разі| отримання|здобуття| травми звернутися|обертатися| в медпункт, зберегти по можливості місце|місце-милю| травмування в тому стані|достатку|, в якому воно було на момент травмування, доповісти своєму керівникові робіт особисто або через товаришів по роботі.

Висновки

Отже, джерелами формування активів підприємства є власні та позикові кошти. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє собою вартість майна підприємства. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство також використовує залучені кошти, в результаті чого виникають борги. Боргові зобов"язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов"язаннями: К = А - З.

Власний капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в НИХ власного капіталу і представляють собою чисті активи підприємства.

До власного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Для обліку власного капіталу передбачені наступні рахунки: 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал".

Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є Статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і направляється на задоволення потреб господарюючого суб"єкту, проте він не закріплений по частках за кожним з учасників.

Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування стартового капіталу підприємства. В залежності від організаційної форми підприємства це може бути статутний або пайовий капітал.

Складання Звіту про власний капітал регламентується П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал". В цьому звіті відображаються всі зміни, які відбулися з власним капіталом за звітний період, в розрізі елементів (статей) власного капіталу. Цей звіт поєднується з іншими формами звітності.

В основі побудови Звіту про власний капітал лежить балансовий метод, тобто для кожного елементу підрахунок здійснюється наступним чином: сальдо на початок звітного періоду плюс (мінус) зміни за звітний період дорівнює сальдо на кінець звітного періоду. Результати останньої графи і останнього рядка співпадають.

Ведення рахунків бухгалтерського обліку класу 4 "Власний капітал і забезпечення зобов"язань" дозволяє переносити залишки по зазначених статтях прямо в баланс підприємства.

Список літературних джерел

1. ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» від 16 липня 1999 року.

2. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для вузів. К.: Либідь, 2000. - 692 с.

3. Бухгалтерский учет в торговле: Учеб для студентов / Я.В.Соколов, А.Д.Зыков, А.П.Капралов и др. - 2-е изд. - М.: Экономика, 1986. - 432 с.

4. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Підруч. для студ. вищ. навч. закл./ Захожий В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М; за ред. Захожая В.Б.,Базася М.Ф. - К.: МАУП, 2005 - 958 с.

5. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко та ін. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 370 с.ISBN 966-574-379-1

6. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для вузів / За ред. Ф.Ф. Бутинця. 2-е вид. - Житомир: ПП “Рута”, 2001. - 608 с.

7. Голов С. Звіт про рух грошових коштів // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - №4. - С. 3-15.

8. Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовая отчетность в Украине с 2000 года. - К.: Либідь, 2000. - 567 с.

9. Грабова Н.Н. Добровський В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000: Учеб. пособ. для вузов / Под ред. Н.В. Кужельного. - К.: А.С.К., 2000. - 624 с.

10. Губачова О. Звіт про власний капітал // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - №4. - С. 32-39.

11. Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник За заг. ред. проф. Р.Т.Джоги. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 483;с.

12. Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник За заг. ред. проф. Р.Т.Джоги. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 483;с

13. Добровський В.М. Звітність підприємств: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2001. - 195 с.

14. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посіб. - К.: Знання, 2004. - 473 с.

15. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 576 с.

16. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник. - К.: Кондор. 2005 р. - 503 с.

Размещено на Allbest.ru

...