Особливості проведення аудиту суб'єктів малого бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

КАФЕДРА ГОТЕЛЬНОЇ І РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ

РЕФЕРАТ

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ СУБ'ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ

студента 4 курсу, зТУР-11-1 групи

Антонець Ірини Юріївни

ІНДЗ перевірив:

Іваніна Олена Олександрівна

к.е.н., доцент

Донецьк

2014

Зміст

Вступ

Особливості аудиту підприємств малого бізнесу

Процес аудиторської перевірки суб'єктів малого підприємництва

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

На сьогоднішній день перспективним напрямом формування конкурентно-ринкового середовища є створення та розвиток малого бізнесу. Підприємства малого бізнесу не повинні піддаватися обов'язковому аудиту. Але ж існують питання, що виникають при фінансово-господарської діяльності, котрі можна вирішити за допомогою незалежних фахівців - аудиторів. аудит підприємництво економічний фінансовий

Методика аудиту суб'єктів малого бізнесу має деякі особливості, на які контролер зобов'язан звертати увагу з метою якісної роботи.

Для початку потрібно визначитись з поняттям аудиту. Аудит або аудиторська перевірка - це процедура незалежної оцінки бухгалтерського обліку та фінансової звітності організації та індивідуальних підприємців. Найчастіше термін вживається стосовно до перевірки бухгалтерської звітності організацій з метою висловлення думки про її достовірності [1].

Згідно з чинним законодавством України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Аудит як сегмент системи економічно-фінансового контролю розумінні є особливим родом інтелектуальної діяльності, яка передбачає дослідження кожної складової фінансово-господарської діяльності підприємства, що підлягає контролю, і висловлення професійної думки аудитора про достовірність і якість складання фінансової звітності. Малий бізнес є систематичною, самостійною господарською діяльністю суб'єктів малого бізнесу будь-якої форми власності та, яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку.

В Україні суб'єктів малого бізнесу займають значну долю на ринку, тому потрібно розробити Національний стандарт аудиту, який би враховував усі специфічні риси малого підприємства та надав практичну допомогу аудиторам під час проведення аудиту звітності цих підприємств.

Особливості аудиту підприємств малого бізнесу

На багатьох суб'єктах малого бізнесу сукупність даних бухгалтерського обліку часто буває незначною і її легко можна проаналізувати.

Також суб'єктам малого бізнесу приходиться вести бухгалтерський облік в необхідному обсязі з метою дотримання вимог законодавства і регулюючих органів, а також для задоволення потреб самих підприємств, в тому числі пов'язаних з підготовкою фінансової звітності і її аудитом. Тому систему бухгалтерського обліку слід організовувати таким чином, щоб вона забезпечувала впевненість в тому, що:

а) всі операції та інші дані бухгалтерського обліку, які слід було б відобразити, дійсно були відображені в обліку;

б) активи і зобов'язання, відображені в системі бухгалтерського обліку, дійсно існують і відображені за відповідною вартістю;

в) факти шахрайства і помилки при обробці даних бухгалтерського обліку будуть виявлені [2].

З урахуванням розмірів і економічних показників суб'єктів малого бізнесу, використання такими суб'єктами складної системи внутрішнього контролю недоцільно. Крім того, можливість розділу обов'язків обмежена у зв'язку з невеликою кількістю співробітників. Однак, навіть на невеликому підприємстві доцільним є забезпечення розділу обов'язків по ряду ключових напрямків роботи, а також наявність спрощеної і в той же час ефективної системи контролю. Оперативний контроль, який здійснюється власником, також може мати позитивний ефект, так як власник особисто зацікавлений в збереженні активів об'єкта, фінансових результатах його діяльності та контролю за ними.

Безпосередній контроль власника за прийманням всіх рішень і можливість його особистого втручання в будь-який час часто є важливими характеристиками системи управління суб'єктами малого бізнесу.

Організація аналітичного обліку витрат основного виробництва малого підприємства залежить від виду діяльності. На підприємствах, які надають послуги, аналітичний облік ведеться по видах діяльності, по кожному замовленню [3].

Малі підприємства, які виробляють продукцію, аналітичний облік організують таким чином, щоб одержати дані про фактичні витрати по кожному виду виготовленої продукції. Для цього на кожен вид продукції відкривають картки (книги), у яких протягом місяця збирають дані про усі витрати на виробництво цих виробів по статтях калькуляції. Записи в них служать підставою для визначення фактичної собівартості виготовленої продукції, що підлягає списанню в дебет готової продукції, і витрат, що приходяться на незавершене виробництво.

Аудитору необхідно перевірити:

- облікову політику підприємства, правильність ведення бухгалтерського обліку;

- правильність застосування пільг при сплаті податків і інших платежів у бюджет і позабюджетні фонди;

- правильність визначення категорій, що відносяться до малих підприємств, по чисельності працюючих, у тому числі і по сумісництву, по частці засновників.

Аудит суб'єктів малого бізнесу проводиться с застосуванням усіх правил проведення аудиторських перевірок, але з урахуванням специфіки підприємств, зокрема обмеження і відсутність розподілу повноважень працівників, відповідаючи за ведення обліку і підготовки звітності, переважаючого впливу власника або одноосібного керівника на всі сторони діяльності такого економічного суб'єкта. Під час аудиту особливу увагу приділяють наступним потенційним факторам ризику: нерегулярність ведення бухгалтерських записів і підвищений ризик спотворення звітності; неточність розуміння задач аудиту і вимог до відновлення обліку, виправлення помилок; відсутність внутрішнього контролю у зв'язку з обмеженою кількістю облікових працівників; безпосередній контакт працівників, котрі ведуть облік, з матеріальними цінностями; використання готівки в розрахунках з партнерами [4].

Аудит малих підприємств має ряд особливостей. Так, малі підприємства мають вибір в застосуванні не тільки форми бухгалтерського обліку, а її регістрів та системи оподаткування, що привертає до себе більш пильної уваги. Крім цього, можливість розподілу обов'язків, обмежено, у зв'язку, з незначною кількістю облікових працівників. Ці факти ставлять систему внутрішнього контролю під сумнів. В цілому можна сказати, що аудит малих підприємств носить суперечливий характер, з одного боку, прості за характером процедури, а, з іншого, треба знати та враховувати всю специфіку підприємства. Для досягнення мети аудиту малих підприємств, а саме, оцінки правильності організації обліку на них, підтвердження законності господарських операцій, насамперед, необхідно визначити напрямок перевірки, поглибленого контролю й отримати попереднє уявлення про стан економічного суб'єкту [5].

Особливу увагу аудитору варто приділити оцінюванню та перевірці надійності засобів внутрішнього контролю на малих підприємствах. Часто система внутрішнього контролю на малих підприємствах або взагалі відсутня, або дуже недосконала. Через обмежену кількість працівників порушується одна з ключових вимог надійної організації внутрішнього контролю - розподіл функціональних обов'язків. Так, наприклад, одним і тим самим працівником можуть одночасно виконуватися функції, які є несумісними на великих підприємствах:

1) санкціонування господарської операції;

2) безпосереднє здійснення її;

3) відображення в обліку господарської операції;

4) контроль виконання.

Проте цей негативний момент дещо пом'якшується тим, що оперативний контроль здійснюється власником, який бере участь в управлінні, а він насамперед має бути особисто зацікавленим у збереженні активів підприємства, оцінюванні результатів його діяльності та у контролі за нею. Однак аудитор не повинен виключати можливості здійснення зловживань, шахрайства з боку керівництва та викривлення фінансової звітності. Тому аудитору слід перевіряти фінансову звітність об'єктивно, але з певною часткою професійного скептицизму. Тобто він заздалегідь не повинен виходити з того, що керівник підприємства є чесним або не чесним.

Не існує спеціальної методики перевірки малого підприємства. Аудитор самостійно приймає рішення виходячи зі свого власного професійного судження. Варто зазначити такі загальні особливості аудиту малого підприємства:

велике значення етапу планування аудиту та визначення основних напрямів діяльності підприємства;

незначне місце відводиться перевірці надійності функціонування системи внутрішнього контролю через відсутність належного контролю, на який міг би покладатись аудитор з метою зменшення обсягу своєї роботи;

найважливіша роль відводиться контролю рахунків, який включає не тільки підтвердження залишків на рахунках, а й повноти відображення записів за здійсненими господарськими операціями;

значимість аналітичної оцінки на кожному етапі аудиту (звертаємо увагу на те, що аналіз чинників, які впливають на правильність оцінювання та складання звітності, є більш простим, ніж на великих підприємствах) [6].

Процес аудиторської перевірки суб'єктів малого підприємництва

Для того щоб визначити величину ризику контролю, аудитор мусить проаналізувати загальний вплив власника-керівника та інших ключових співробітників на функціонування системи контролю, визначити, наскільки позитивно ставиться власник-керівник малого підприємства до налагодження ефективної системи внутрішнього контролю. Вище вже були перелічені ті негативні чинники, які послаблюють систему контролю на малих підприємствах (концентрація повноважень і прийняття управлінських рішень у руках однієї-двох осіб, які одночасно є власниками і керівниками; неможливість розподілу функціональних обов'язків через обмежену кількість працівників). Тому можна зробити висновок, що аудитор не може повністю покладатися на те, що система внутрішнього контролю виявляє факти шахрайства або помилок. Аудитор може зробити припущення про високий рівень ризику контролю, не плануючи і не виконуючи детальних процедур перевірки (таких, як тестування засобів контролю) для обґрунтування своєї оцінки. Здебільшого доцільно відразу перейти до оцінювання по суті. Усі виявлені недоліки функціонування системи внутрішнього контролю мають бути у письмовому вигляді повідомлені керівництву малого підприємства у найкоротші строки [7].

На підставі отриманої інформації, попередньої оцінки системи внутрішнього контролю підприємства та загального аудиторського ризику аудитор може визначити основні напрями перевірки. Він повинен скласти детальний бюджет аудиту; розробити план та програму майбутньої перевірки. У плані бажано відобразити головні види процедур перевірки рахунків та фінансових звітів; спостереження за проведенням інвентаризації на підприємстві та надсилання запитів підтвердження (в узгоджені з підприємством строки); можливість залучення додатково асистентів до процесу проведення перевірки (проте асистентам не бажано доручати важливі та відповідальні роботи з поглибленої перевірки рахунків).

Відсутність розподілу функціональних обов'язків на малих підприємствах у більшості випадків перешкоджає аудитору будувати свою перевірку на даних системи внутрішнього контролю та робить недоцільним опитування про функціонування такого контролю. Від якості та ефективності робіт з організації та здійснення контролю керівництвом та персоналом підприємства безпосередньо залежить обсяг анкетування, опитування та попереднього тестування по основних рахунках (статтях) звітності та часу, необхідного на їх здійснення аудитором [8].

Виходячи з зібраної інформації аудитор теоретично оцінює якість отриманих даних; для кожного типу важливих операцій він визначає ті процедури, які допоможуть йому впевнитись у правильності наданих для перевірки фінансових звітів. Річна бухгалтерська фінансова звітність має відповідати таким основним вимогам:

повнота;

достовірність;

дотримання правил відображення даних у бухгалтерському обліку;

законність.

Аудитор повинен виявляти ризики, пов'язані з недотриманням цих вимог.

Особливу увагу аудитор мусить звернути на наявність на підприємстві обставин, які можуть свідчити про можливість виникнення шахрайства та суттєвих помилок у звітності:

наявність у власника-керівника підприємства вагомих причин, які спонукають до викривлення показників фінансових звітів;

існування розмежування між коштами та операціями, що належать до господарської діяльності малого підприємства та особисто власника;

наявність суттєвих розбіжностей у рівнях винагороди власника-керівника із загальним рівнем його життя;

здійснення незвичних господарських операцій в кінці року;

проблеми з податковими органами тощо.

Завершальний етап, на якому здійснюється узагальнення даних та складання аудиторського звіту і висновку на малих підприємствах, не має ніяких суттєвих особливостей порівняно з іншими підприємствами.

Варто звернути увагу на ще один важливий аспект, який стосується обслуговування аудитором малих підприємств. Досить часто аудиторів запрошують для ведення бухгалтерського обліку, підготовки річної фінансової звітності або для надання консультацій з питань бухгалтерського обліку та оподаткування. Якщо аудитор дає згоду на перевірку звітності підприємства, якому він надавав перелічені аудиторські послуги, то він повинен оцінити можливість дотримання своєї незалежності та об'єктивності, а також виконання інших правил Кодексу професійної етики. Але за будь-яких умов, якщо аудитор надає аудиторські послуги, то він не повинен виконувати управлінських функцій і не приймати управлінських рішень, відповідальність за які несе керівництво малого підприємства [9].

Висновки

На державну контрольно-ревізійну службу України покладені функції з контролю за фінансовою діяльністю державних установ, організацій, підприємств, використанням бюджетних коштів усіма суб'єктами господарської діяльності. Загалом на національному рівні функції державної контрольно-ревізійної служби обмежені державним сектором економіки контролем за використанням бюджетних коштів.

З розвитком економіки відбувається розгалуження сфер підприємницької діяльності, відповідно з'являється необхідність у різних підходах до їх перевірки. Отже, аудит підприємств малого бізнесу хоча й не суттєво, але відрізняється від загальноприйнятих прийомів.

На сучасному етапі розвитку економіки та складності нормативно-правової бази зростає ризик прийняття помилкових рішень на підставі фінансової звітності різними її користувачами. Саме тому підтвердження достовірності фінансової звітності аудитором має надзвичайне значення для прийняття будь-якими користувачами обґрунтованих ефективних управлінських рішень, які повинні прийматися на підставі достовірно наданої обліково-аналітичної інформації. Коректно обрана аудитором методика та процес аудиту фінансової звітності підприємств нададуть можливість звести до мінімуму властивий аудиторський ризик та ризик не виявлення, що надалі дозволить уникати появи істотних помилок та реальніше оцінювати фінансово-майновий стан підприємства.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про аудиторську діяльність" // Голос УкраТни. - 1993. - 29 травня.

2. Білуха М. Т. Теоpія фінансово-господаpського контpолю і аудиту: [Підpуч. для студентів вузів, що вивчають дисципліну ”Бух. облік і аудит”]. -- К.: Манускpипт: ПП ”Влад і Влада”, 1996. -- 320с.: іл., табл.

3. Пудовкин Ю. И. Анализ наpушений финансово-хозяйственной деятельности: По итогам pевизий для бухгалтеpов и pуководителей учpеждений обpазования: [Учеб.-метод. матеpиал]. -- М.: [Фиpма ”ЭКАР”], 1997. -- 62, [1] с. -- (Библиотека жуpнала ”Бюджетные и некоммеpческие оpганизации. Для pуководителей и главных бухгалтеpов”).

4. Романів М. В. Деpжавний фінансовий контpоль і аудит: Hавч.-метод. посіб. / За pед. О. Д. Василика. -- К.: ТОВ ”HІОС”, 1998. -- 220.

5. Жила В. Г. Ревизия и аудит: Учеб. пособие / Межpегион. акад. упp. пеpсоналом; [Отв. pед. А. В. Оpехов]. -- К., 1998. -- 92, [2] с.

6. Камышанов П. И. и др. Бухгалтеpский учет и аудит/ Камышанов П. И., Камышанов А. П., Камышанова Л. И. -- М.: Cтpикс, 1997. -- 320 с.: табл.

7. Иpвин, Дэвид. Финансовый контpоль/ [Пеp. с англ. И. М. Щитинская, В. В. Быков; Hауч. pед. И. И. Eлисеева]. -- М.: Финансы и статистика, 1998. -- 251, [2] с.: ил., табл.

8. Рудницький В. С. Методологія і оpганізація аудиту. -- Теpнопіль: Eкон. думка, 1998. -- 189, [2] с.: табл.

9. Теоpія фінансово-господаpського контpолю: Опоp. конспект лекцій для студентів екон. спец. з базової освіти / Київ. деpж. тоpг.-екон. ун-т; Уклад. О. Ю. Редько, М. О. Hиконович; Ред. К. І. Тишкевич. -- К., 1999. -- 70, [1] с., включ. обкл.: іл.

Размещено на Allbest.ru