Основні засоби підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

облік амортизація інвентаризація

Вступ

1. Організаційно-економічна сутність основних засобів підприємства

1.1 Поняття основних засобів та завдання їх обліку

1.2 Склад і класифікація основних засобів

2. Організація обліку основних засобів: надходження та експлуатації на ТОВ «Посейдон Сервіс»

2.1 Шляхи надходження основних засобів та їх документальне оформлення

2.2 Облік амортизації основних засобів

2.3 Облік переоцінки основних засобів

2.4 Облік ремонту основних засобів

2.5 Інвентаризація основних засобів

3. Шляхи удосконалення методики обліку основних засобів

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Створення підприємства потребує інвестування значної частки капіталу в довгострокові матеріальні активи, які фізично існують, виконують роль засобів праці, становлять основу виробничої потужності підприємства і називаються основними засобами. Звісно, можна здійснювати діяльність на орендованих площах і потужностях, що не потребує значних інвестицій на момент започаткування бізнесу. Проте більшість виробничих підприємств формують власні основні засоби. При цьому вони мають усвідомити, що капітал, інвестований у подібні активи, відволікається від обороту на досить тривалий строк.

Основні засоби у формі засобів виробництва функціонують як чинники процесу праці доти, доки зберігають свою споживчу форму, в якій вони вступають у процес виробництва. Засоби праці утримує тривалий час у сфері виробництва їхня функція - за допомогою засобів праці протягом певного періоду виготовляється продукція. Інвестування капіталу в засоби праці тривалий час забезпечує отримання доходу.

Основні засоби переносять на продукцію протягом одного операційного циклу лише частину своєї вартості. Незважаючи на зношування, вони продовжують функціонувати в процесі виробництва і тільки через більш-менш тривалі проміжки часу, не так часто, як оборотні засоби, мають заміщуватися в натуральній формі.

Актуальність обраної теми курсової роботи полягає у тому, що бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці. Слід враховувати, що поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Цьому має сприяти добре побудований їх облік. Метою курсової роботи стало вивчення наступних питань - визначення основних засобів та їх класифікації, оцінки основних засобів, завдання бухгалтерського фінансового обліку основних засобів, обліку надходжень, амортизації, документального оформлення, поступлення і руху, удосконалення обліку основних засобів з використанням комп'ютерної техніки.

Завдання курсової роботи:

- вивчити теоретичні основи обліку основних засобів, дослідити нормативно-правову базу з цього питання;

- розглянути організацію первинного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів на підприємствах України;

- дослідити порядок і проведення інвентаризації та відображення її результатів в обліку;

- розробити вдосконалення оцінки та переоцінки основних засобів.

Базою дослідження теми курсової роботи обрано ТОВ «Посейдон Сервіс». Основною діяльністю підприємства є будівництво басейнів з бетону і поліестерового волокна. Також підприємство займається будівництвом зовнішніх комунікацій, підземний пішохідний переходів, котеджів, доріг державного значення, реконструкцією та будівництвом великих плавальних водних об'єктів. Компанія надає послуги з транспортних перевезень габаритних вантажів, улаштування котлованів і траншей.

1. Організаційно-економічна сутність основних засобів підприємства

1.1 Поняття основних засобів та їх класифікація

Облік основних засобів регламентує П(С)БО 7 «Основні засоби».

Згідно з П(С)БО 7 до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації), який перевищує 1 рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

У визначенні нічого не говориться про мінімальну вартість предметів, що не включається при придбанні (спорудженні, виготовлені) до складу основних засобів. Проте підприємства мають право самостійно встановлювати границю вартості предметів, які входять до складу малоцінних необоротних активів.

На сьогодні П(С)БО 7 дозволяє підприємству самостійно визначати, що відносити до основних засобів, а що ні, виходячи з того, що ніхто не забороняє підприємству прийняти рішення про зарахування до складу основних засобів.

Податковий кодекс визначає основні засоби як матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Критерії визнання основних засобів аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіх активів, тобто об'єкт основних засобів визнається активом, коли існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта, і його вартість може бути достовірно визначена.

Крім того, у визначенні основних засобів наведені такі критерії їх визнання, як:

1) матеріальність (мають матеріальну форму);

2) призначення (утримуються з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій);

3) термін корисного використання (більше року або операційного циклу).

Відносно імовірності одержання економічних вигод підприємство має визначити цілі використання такого основного засобу.

Виходячи з визначення основного засобу за П(С)БО 7, такими цілями є:

- Використання основних засобів в процесі виробництва;

- Використання основного засобу в процесі поставки товарів, виконання робіт і надання послуг;

- Використання основного засобу для надання в оренду іншим особам;

- Використання основного засобу для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити:

- узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів;

- достовірне визначення вартості (оцінки) основних засобів;

- визначення економічних вигод від використання основних засобів;

- контроль за наявністю і збереженням основних засобів з моменту придбання і до вибуття із господарства;

- правильне і своєчасне нарахування зносу;

- контроль за правильністю та ефективним використанням коштів на реконструкцію, модернізацію відповідно до наявних джерел фінансування;

- контроль за ефективним використанням основних засобів залежно від їх потужності;

- точне визначення результатів від ліквідації основних засобів;

- точне визначення вартості довгострокових біологічних активів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

1.2 Склад та класифікація основних засобів

Основні засоби можна згрупувати за наступними ознаками:

1) за галузевою ознакою;

2) за функціональним призначенням;

3) за використанням;

4) за ознакою належності.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв'язку.

Наявність тих або інших засобів на конкретному підприємстві пов'язана із напрямком його діяльності, а також і з роботою допоміжних і обслуговуючих виробництв. За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі. Виробничими є ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов'язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками, устаткуванням та ін.

Основні засоби, які не приймають безпосередньо участі у процесі виробництва, робота яких спрямована на забезпечення соціальних і культурно-побутових потреб працівників підприємства, називаються невиробничими. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері.

За використанням основні засоби поділяються на діючі (приймають участь у роботі підприємства) та недіючі (не використовуються в даний період в господарській діяльності у зв'язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію). За ознакою належності основні засоби поділяються на власні (безпосередня власність підприємства) та орендовані (використовує підприємство, але не є власником). Щоб виключити можливість подвійного обліку орендованих основних засобів, у орендодавця орендовані основні засоби обліковуються на балансовому, а у орендаря на позабалансовому рахунку. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби поділяються на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, які в свою чергу поділяються на окремі групи.

Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Рахунки в Плані рахунків відповідають класифікації основних засобів, наведеній у П(С)БО 7. Кожній окремій групі об'єктів основних засобів відповідає один із 9 субрахунків до рахунку “Основні засоби” та один з 7 субрахунків до рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”.

Рахунок 10 «Основні засоби» має наступні субрахунки:

101 Земельні ділянки;

102 Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом;

103 Будинки, споруди та передавальні пристрої;

104 Машини та обладнання;

105 Транспортні засоби;

106 Інструменти, прилади, інвентар (меблі);

107 Тварини;

108 Багаторічні насадження;

109 Інші основні засоби;

Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» має наступні субрахунки:

111 Бібліотечні фонди;

112 Малоцінні необоротні матеріальні активи;

113 Тимчасові (не титульні) споруди;

114 Природні ресурси;

115 Інвентарна тара;

116 Предмети прокату;

117 Інші необоротні матеріальні активи.

По дебету рахунків відображається надходження (прибуття), створення, безоплатне отримання основних засобів на баланс підприємства, які враховуються за первісною вартістю, сумою витрат пов'язаних з покращенням об'єкту, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, очікуваних від використання об'єкту, сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів. По кредиту відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активу, а також у випадках часткової ліквідації об'єктів та суми уцінки основних засобів. В Податковому кодексі України класифікацію основних засобів здійснено поділом на 16 груп.

З вищевикладеного випливає, що розуміння класифікації та сутності основних засобів має велике значення для кожного бухгалтера. Без цих знань бухгалтер не зможе правильно здійснювати їхній облік. Далі розглянемо, які операції здійснюються з основними засобами на підприємстві.

2. Організація обліку основних засобів: надходження та експлуатації на ТОВ «Посейдон Сервіс»

2.1 Шляхи надходження основних засобів та їх документальне оформлення

Основні засоби оцінюються за наступними видами оцінки:

Первісна вартість - це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), втрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Справедлива вартість - це сума за якою може бути здійснено обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Переоціночна вартість - це вартість необоротних активів після проведення переоцінки.

Основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Одиницею обліку основних засобів є об'єкт.

Первісна вартість залежить від способу надходження основних засобів.

Первісна вартість активів, придбаних за грошові кошти включає:

суми, що виплачуються постачальникам активів і підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційних зборів, державного мита, інших платежів, здійснюваних у зв'язку з придбанням прав на об'єкт;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків, пов'язаних з придбанням основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрат на страхування ризиків доставки основних засобів;

витрат на транспортування, установку, наладку основних засобів;

інших витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість самостійно виготовлених активів складається з:

-- вартість робіт, виконаних субпідрядником;

-- вартість обладнання, що підлягає монтажу;

-- прямі матеріальні витрати;

-- прямі витрати на оплату праці та ін.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості.

Первісна вартість основних засобів, отриманих як внесок до статутного капіталу дорівнює узгодженій засновниками (учасниками) підприємства їх справедливій вартості.

Первісна вартість основних засобів, переведених з оборотних активів, товарів, готової продукції включає собівартість оборотних активів, що визначається згідно з П(С)БО 9 “Запаси” та П(С)БО 16 “Витрати”.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт складається з залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів чи справедливій вартості переданого об'єкта, якщо вона нижча від залишкової вартості (різниця включається до витрат звітного періоду). Якщо виникає необхідність у грошовій доплаті, то такі активи вважаються неподібними.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на неподібний об'єкт або інші активи дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта плюс (мінус) сума грошових коштів, переданих (отриманих) під час обміну. Розглянемо приклад з надходження основних засобів на ТОВ «Посейдон Сервіс». 29 серпня 2012 року ТОВ «Посейдон Сервіс» отримало Екскаватор-навантажувач JCB 4 СХ вартістю 436644,50 грн., ПДВ - 87328,90 грн. В обліку дані операції відображаються наступними кореспонденціями (таблиця 1):

Таблиця 1. Журнал господарських операцій ТОВ «Посейдон Сервіс» за серпень 2012 року

№ п/п	Зміст господарської операції	Сума, грн.	Дебет	Кредит
1.	Сплачено рахунок постачальника	436644,50	631	311
2.	У тому числі ПДВ	87328, 90	644	641
3.	Оприбутковано від постачальника Екскаватор-навантажувач	436644,50	151	631
4.	Відображено податковий кредит з ПДВ	87328, 90	641	631
5.	На підставі наказу директора Екскаватор-навантажувач введено в експлуатацію	436644,50	104	151

У бухгалтерському обліку інформація про основні засоби повинна містити дані про надходження й вибуття основних засобів, стан їх зберігання й використання, правильне й своєчасне нарахування зносу (амортизації), результати реалізації, ліквідації основних засобів, обсяги витрат на ремонтні роботи й поліпшення основних засобів.

Існують наступні законодавчо затверджені типові форми:

1. Типова форма № О3-1 “Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів”;

2. Типова форма № О3-2 “Акт прийому-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів”;

3. Типова форма № ОЗ-3 “Акт на списання основних засобів”;

4. Типова форма № О3-4 “Акт на списання автотранспортних засобів”;

5. Типова форма № О3-5 “Акт про установку й демонтаж будівельних машин”;

6. Типова форма № ОЗ-6 “Інвентарна картка обліку основних засобів”;

7. Типова форма № О3-7 “Опис інвентарних карток з обліку основних засобів”;

8. Типова форма № О3-8 “Картка обліку руху основних засобів”;

9. Типова форма № ОЗ-9 “Інвентарний список основних засобів”;

Надходження відображається в акті прийому - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. Після чого акт приймання-передачі разом із технічною документацією передають до бухгалтерії, яка на їх підставі відкриває інвентарну картку.

Для контролю за станом і рухом основних засобів, їх зберіганням та використанням кожному об'єкту на весь період перебування на підприємстві привласнюють за порядком - серійною системою чотиризначний інвентарний номер, який використовується для аналітичного обліку та забезпечення спостереження за використанням у місцях експлуатації основних засобів кожному об'єкту присвоюється інвентарний номер.

Вартість основних засобів відображається в балансі підприємтва. Також в балансі відображається сума накопиченої амортизаціїї основних засобів. В Додатку Д наведена фінансова звітність ТОВ «Посейдон Сервіс» за 2012 рік.

2.2 Облік амортизації основних засобів

У процесі виробництва основні засоби втрачають свою споживну вартість і переносять її на створюваний з їх участю продукт. Внаслідок цього основні засоби втрачають виробничі якості і, якщо вони не можуть бути відновлені шляхом ремонту або модернізації чи відновлення стає економічно невигідним, їх ліквідовують.

Вартість основних засобів у вигляді амортизаційних відрахувань включається в собівартість виробленої продукції. У процесі її реалізації надходить виручка. Частина цієї виручки є відшкодуванням зношених основних засобів і спрямовується на капітальні вкладення для оновлення основних засобів.

Порядок нарахування і використання амортизаційних відрахувань у бухгалтерському обліку визначено законодавством та П(С)БО 7 "Основні засоби".

Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію в плані рахунків передбачено пасивний контрактивний рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів". За кредитом рахунку 13 відображається нарахування амортизації необоротних активів, а за дебетом її зменшення.

Узагальнення інформації про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби", відображається на субрахунку 131 "Знос основних засобів", а узагальнення інформації про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи", здійснюється на субрахунку 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів". Аналітичний облік за рахунком 13 ведеться відповідно за видами основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

Нарахування амортизації відображають проведенням: дебет рахунків 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності", 97 "Інші витрати і кредит рахунку 13. Якщо використовувати рахунки класу 8 "Витрати за елементами", при нарахуванні амортизації основних засобів проведення будуть такі: дебет рахунку 83 "Амортизація" і кредит рахунку 13 - нарахована амортизація основних засобів; дебет рахунків 23, 91, 92, 93, 94, 97 і кредит рахунку 83 - віднесена амортизація на об'єкти обліку. Будемо чи не будемо використовувати рахунок 83 "Амортизація" - суть від цього не зміниться.

Як видно зараз облік амортизації спрощений і для її нарахування потрібно використовувати лише одне (а при використанні рахунків класу 8 - два) проведення.

Примітки до річної фінансової звітності включають розділ ХІІІ "Використання амортизаційних відрахувань". У цьому розділі потрібно показувати за звітний рік суму нарахованої амортизації та її використання за такими каналами:

- будівництво об'єктів;

- придбання (виготовлення) та поліпшення основних засобів;

- придбання (створення) нематеріальних активів;

- погашення отриманих на капітальні інвестиції позик.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Під час визначення строку корисного використання (експлуатації) варто враховувати:

- очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

- фізичний та моральний знос, що передбачається;

- правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

У П(С)БО 7 "Основні засоби" наведено визначення таких термінів.

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Знос необоротних активів - сума амортизації об'єкта необоротних активів з початку їх корисного використання.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем. П(С)БО 7 "Основні засоби" містить п'ять методів нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискорене зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий. Кожне підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації. Переваги та недоліки кожного методу наведено в Додатку Є. Товариство з обмеженою відповідальністю «Посейдон Сервіс» у своїй діяльності використовує прямолінійний метод нарахування зносу, що передбачено в обліковій політиці. Розглянемо приклад нарахування зносу на бункер для прийому бетону. Первісна вартість об'єкту 4500, 00 грн., ліквідаційна вартість - 0, 00 грн. Термін корисного використання - 3 роки. Розрахунок наведено в таблиці

Таблиця 2. Нарахування амортизації на Бункер для прийому бетону на ТОВ «Посейдон Сервіс»

Рік	Річна сума амортизаційних відрахувань, грн.	Місячна сума амортизаційних відрахувань, грн.	Сума накопиченої амортизації, грн.	Балансова (залишкова) вартість об'єкта основних засобів, грн.
1	4500 : 3 = 1500	1500 : 12 = 125	1500	3000
2	4500 : 3 = 1500	1500 : 12 = 125	3000	1500
3	4500 : 3 = 1500	1500 : 12 = 125	4500	0

2.3 Облік переоцінки основних засобів

Переоцінка об'єктів основних засобів здійснюється, якщо залишкова вартість їх більш як на 10 % відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

Якщо переоцінка групи основних засобів проведена підприємством, то надалі вона повинна здійснюватись щорічно.

У разі переоцінки об'єкта основних засобів здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Сума дооцінки залишкової вартості основних засобів відображається у складі додаткового капіталу. Сума уцінки -- у складі витрат звітного періоду. Якщо під час чергової дооцінки залишкової вартості сума попередніх дооцінок є меншою за суму попередніх уцінок, то перевищення включається до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою останньої дооцінки і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.

Якщо під час чергової уцінки залишкової вартості сума попередніх дооцінок є більшою за суму попередніх уцінок, то перевищення спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою останньої уцінки залишкової вартості об'єктів основних засобів і вказаним перевищення до витрат звітного періоду.

У разі вибуття об'єктів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта на його залишкову вартість на дату переоцінки.

Розглянемо переоцінку напівпричіпу на ТОВ «Посейдон Сервіс». За станом на червень 2013 р. напівпричіп мав таку оцінку:

справедлива вартість об'єкта 35000, 00 грн.

первісна вартість 27500, 00 грн.

сума нарахованого зносу 7500,00 грн.

залишкова вартість 20000, 00 грн.

Для того, щоб визначити необхідність в проведенні переоцінки складемо розрахунок: 35000 / 20000 х 100 = 175.

Справедлива вартість об'єкта основних засобів перевищує залишкову вартість на 75 % і тому об'єкт підлягає переоцінці до рівня справедливої вартості. Для того, щоб визначити первинну вартість об'єкта і суму зносу після переоцінки, розрахуємо індекс переоцінки:

35000 / 20000 = 1.75;

Первісна вартість після переоцінки:

27500 x 1,75 = 48125,00 грн.;

Сума зносу після переоцінки:

7500 х 1.75 = 13125, 00 грн.

Відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку наведено у Журналі господарських операцій (таблиця 3).

Таблиця 3. Журнал господарських операцій на ТОВ «Посейдон Сервіс» за червень 2013 року

№ п/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
1.	Збільшення первісної вартості причіпу у результаті переоцінки	10	423	20 625
2.	Дооцінка раніше нарахованого зносу пропорційно до зміни вартості основного засобу.	423	13	5 625

В вересні 2013 р. справедлива вартість опалубки знизилась до 29300,00 грн., первісна вартість опалубки становила 41620,00 грн., сума зносу складає 6069,58 грн., 00 грн., залишкова вартість складає - 35550,42 грн.

Визначимо ступінь відхилення залишкової вартості об'єкта від її справедливої вартості на дату складання балансу:

29300,00 : 35550,42 х 100 = 82 %.

Розрахунок підтверджує необхідність проведення переоцінки об'єкта.

Індекс переоцінки.

29300,00 : 35550, 42 = 0,82;

Первісна вартість після переоцінки.

41620,00 x 0.82 = 34128, 40 грн.;

Сума зносу після переоцінки.

6069,58 х 0.82 = 4977,06 грн.

Проводки по данній операції наведено в журналі господарський операцій (таблиця 4).

Таблиця 4. Журнал господарських операцій ТОВ «Посейдон Сервіс» за вересень 2013 року

№ п/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
1.	Зменшення первісної вартості опалубки у результаті переоцінки	423	10	-7 491,60
2.	Уцінка раніше нарахованого зносу пропорційно до зміни вартості основного засобу.	13	10	-1092,52

2.4 Облік ремонту основних засобів

Ремонти поділяють на поточні і капітальні. Поточні ремонти, як правило, проводять з проміжками часу до одного року. При капітальному ремонті машини, зазвичай, розбирають агрегати, замінюють зношені конструкції, вузли, деталі. Капітальний ремонт відновлює вартість основних засобів, їх потужність та експлуатаційні властивості. Для тракторів, комбайнів, автомобілів залежно від марок машин встановлені міжремонтні строки, які визначаються обсягом виконаних робіт.

За будівлями, спорудами, передавальним устаткуванням ремонт вважається капітальним, якщо замінюють зношені конструкції й деталі міцнішими і економічнішими, що поліпшить експлуатаційні якості відремонтованих об'єктів. Якщо ж замінюють основні конструкції на об'єкті, встановлюють нові пристрої, що сприяють збільшенню потужності об'єктів, змінюють їх якість, то такі роботи вважають не капітальним ремонтом, а капітальними інвестиціями.

Ремонт основних засобів здійснюється підрядним або господарським способами. Підрядний спосіб означає, що ремонтні роботи виконують сторонні організації (підрядники). Якщо ремонт виконують підрядним способом, то витрати на його виконання обліковує підрядник, а замовник відображає лише загальну вартість цього ремонту згідно з оплаченими сумами. Господарський спосіб передбачає, що ремонт проводиться підрозділами цього підприємства. Для оформлення приймання-здачі основних засобів із ремонту, реконструкції та модернізації застосовують типову форму № 03-2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів". Відповідно до пункту 15 П(С)БО 7 "Основні засоби" витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат.

Витрати на ремонт можуть визнаватися капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу відображає необхідність підприємства здійснити витрати для приведення об'єкта в стан, у якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт такої будівлі включають у збільшення її вартості.

Витрати, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об'єкта основних засобів, відносять до капітальних інвестицій, які збільшують початкову вартість основних засобів. До них відносять витрати на модифікацію, модернізацію, добудову об'єктів основних засобів. Витрати на капітальні інвестиції обліковують за дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" і списують їх на збільшення вартості об'єктів: дебет рахунку 10 "Основні засоби" і кредит рахунку 15.

Податковим кодексом України визначено (ст. 146, п. 146.11, 146.12), що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Сума витрат, пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, належить до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені. Зміни до характеристики об'єкта, пов'язані із капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією, повинні бути внесені до технічного паспорту відповідного об'єкта основних засобів. Акт складають у двох примірниках, у випадку якщо ремонт, реконструкцію, або модернізацію виконує стороннє підприємство, то другий примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконструкцію або модернізацію. Розглянемо ситуацію. На ТОВ «Посейдон Сервіс» у січні 2014 року здійснено поточний ремонт автомобіля Таврія. Для ремонту витрачено глушник вартістю 720, 00 грн., мастило - 290, 00 грн. Також отримано рахунок від постачальника за ремонтні роботи на суму 420, 00 грн. з ПДВ. Проводки наведено в журналі господарських операцій (таблиця 5).

Таблиця 5. Журнал господарських операцій ТОВ «Посейдон Сервіс» за січень 2014 року

№ п/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
1.	Використано глушник для ремонту автомобіля	92	207	720,00
2.	Замінено мастило в автомобілі	92	203	290,00
3.	Отримано рахунок від постачальника за ремонт автомобіля	92	631	420,00
4.	Відображений податковий кредит з ПДВ	641	631	70,00
5.	Сплачено рахунок постачальника	631	311	420,00

Отже, в залежності від виду ремонту та його вартості витрати можуть відноситися до витрат звітного періоду, або на збільшення первісної вартості об'єкта основного засобу.

2.5 Інвентаризація основних засобів

Інвентаризація основних засобів -- один із найвідповідальніших етапів роботи інвентаризаційної комісії. Адже потрібно перевірити й документально підтвердити не лише фактичну наявність таких активів, а й стан кожного конкретного об'єкта й достовірність оцінки, за якою його обліковують на балансі.

Інвентаризацію основних засобів слід провадити відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69.

Відповідно до інструкції відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Перелік підстав, коли проведення інвентаризації, зокрема ОЗ, є обов'язковим, встановлено п. 3 Iнструкції № 69. Серед них:

Перед складанням річної бухгалтерської звітності. Дата проведення інвентаризації -- не раніше 1 жовтня звітного року. Зверніть увагу, що інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів ОЗ¹ може проводитись один раз на три роки. Iнші ОЗ підлягають звірянню не менше одного разу на рік. Бібліотечні фонди, за рішенням керівництва, один раз на п'ять років або щороку з охопленням інвентаризацією не менше 20% одиниць бібліотечного фонду з обов'язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів;

При зміні матеріально відповідальних осіб. Дата проведення -- на день приймання-передачі справ;

При встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування ОЗ. Дата проведення -- на день встановлення таких фактів;

Форс-мажорні обставини (у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха). Дата проведення -- на день після закінчення явищ;

За судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації.

Основними завданнями інвентаризації є:

виявлення фактичної наявності основних фондів;

установлення лишку або нестачі основних засобів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

перевірка дотримання умов та правил утримання та експлуатації основних фондів;

перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником. При виявленні розходжень і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації необхідно до цих документів внести відповідні виправлення й уточнення.

Під час інвентаризації комісія в обов'язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в описи повні найменування цих об'єктів та їхні інвентарні номери. У разі відсутності технічної документації про це вказується в описах - у графі "Примітка".

Машини, обладнання та інші об'єкти перевіряються за заводськими номерами і заносяться в описи окремо, із зазначенням інвентарного номера. Основні засоби записуються в описі під найменуванням відповідно з основним призначенням об'єкта. Присвоєні об'єктам (предметам) основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися.

Оцінка виявлених і не врахованих з моменту проведення останньої інвентаризації об'єктів має бути проведена за дійсною вартістю, а знос слід визначити за справжнім технічним станом об'єктів з оформленням даних оцінки та зносу відповідними актами.

Основні засоби записуються в описі під найменуванням відповідно до основного призначення об'єкта. Об'єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилося його основне призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню.

У випадках, коли проведені капітальні роботи (надбудова поверхів, прибудова нових приміщень та інше) або часткова ліквідація будівель і споруд (злам окремих конструктивних елементів) не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об'єкта і привести в описі дані про проведені зміни. Водночас комісія повинна встановити винних осіб і причини, з яких конструктивні зміни об'єктів не знайшли відображення в обліку. На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що призвели ці об'єкти до стану непридатності. Списання таких об'єктів провадиться у порядку, встановленому Типовою інструкцією про порядок списання основних засобів. Обробка результатів інвентаризації полягає у регулюванні розходжень фактичної наявності основних засобів з даними бухгалтерського обліку, встановленими при інвентаризації. Об'єкти, помилково включені до складу основних засобів, переводяться до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки (п. 2 Постанови № 116).

Згідно з ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності -- суб'єктом господарювання.

Платник податку на прибуток у звітному періоді, у якому виникла крадіжка, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта ОЗ, тобто на залишкову вартість об'єкта за даними податкового обліку.

Вартість ТМЦ, яких недорахувалися, відносять у Дебет 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» (якщо винну особу не встановлено) з Кредитом 20, 22, 28, 10. Якщо списують основні засоби, то перед зазначеною кореспонденцією списують знос проводкою Дебет 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» і Кредит 10 «Основні засоби».

Якщо списують нестачі товарів, які обліковують за цінами продажу, їх первісну вартість списують проводкою Дебет 947 Кредит 282 «Товари в торгівлі» і суму націнки -- Дебет 285 «Торгова націнка» Кредит 282.

До встановлення винних осіб вартість недорахованих ОЗ і запасів (понад норми природного збитку) відносять у Дебет 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Там їх обліковують до знаходження винної особи або до спливу строку позивної давності в три роки згідно із загальним правилом.

Як тільки знайдуть винуватця, роблять кореспонденцію Дебет 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і Кредит 716 «Відшкодування раніше списаних активів» (на суму, що належить до відшкодування винною особою).

Отже, кожне підприємство повинно проводити інвентаризацію один раз на рік. Для цього на підприємстві створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія, яка затверджується наказом керівника підприємства. При проведені інвентаризації фактичні кількість, об'єм, технічні характеристики та інші параметри основних засобів мають відповідати даним обліку.

3. Шляхи удосконалення методики обліку основних засобів

Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичних прийомів, способів та процедур організації та ведення бухгалтерського обліку підприємством з числа загальноприйнятих в державі.

Функціонування основних засобів як чинників процесу праці здійснюється доти, доки вони зберігають свою споживчу форму, яка є предметом використання їх у процесі виробничої діяльності. Головна функція засобів праці полягає в довгостроковій участі у виробничому процесі, значення якої взаємопов'язане із вчасним і повним отриманням результатів ведення господарської діяльності підприємства.

На сьогодні в Україні облік основних засобів має певні проблеми та недоліки. До кола таких проблем можна віднести:

- різні підходи до термінології та визначення сутності основних засобів у фінансовому обліку й системі оподаткування;

- проблема оцінки основних засобів;

- проблеми підвищення інформативності первинних документів з обліку основних засобів;

- проблема інформаційного забезпечення управління матеріально-технічною базою.

Також є певні проблеми складності оцінки основних засобів, які полягають у виборі вартості, за якою слід їх вимірювати.

Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» підприємства можуть використовувати два види оцінки вартості основних засобів: за первісною або за справедливою вартістю. Най частіше підприємства використовують оцінку за первісною вартістю, яка складається з фактичних витрат на їх виробництво і придбання. Але і цей метод має певний недолік, тому що при оцінці основних засобів в умовах інфляційних процесів застосування первісної вартості може привести до негативних наслідків.

При оцінці за справедливою вартістю основних засобів проблемою є те, що на сьогодні відсутні методичні основи обґрунтованого визначення вихідної оцінки основних засобів, що є досить важливим. Проблемою є те, що ринкові ціни не є справедливими одночасно і для покупця і для продавця.

Облік основних засобів повинен здійснюватися відповідно до умов чинного законодавства і складається з таких частин:

введення в експлуатацію об'єктів основних засобів;

поліпшення та ремонту об'єктів основних засобів; ліквідації об'єктів основних засобів;

нарахування амортизації основних засобів.

При проведенні дослідження ТОВ «Посейдон Сервіс» були виявлені наступні недоліки в обліку основних засобів:

у первинних документах з обліку основних засобів не всі реквізити заповнені;

значна кількість інвентарних карток мають тільки електронний вигляд;

внутрішнє переміщення об'єктів не завжди оформлюється Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Одним з проблемних питань залишається порядок визначення ліквідаційної вартості основних засобів через складність оцінки активів у майбутньому. Завдяки централізованим нормам усереднених відсотків ліквідаційної вартості основних засобів по групах для усіх підприємств визначення вартості, яка амортизується, матиме більш об'єктивний характер, зникнуть розбіжності у сумі ліквідаційної вартості одних і тих же активів, спроститься порядок її визначення, що приведе до підвищення якості облікової інформації. Варто звернути увагу на зміни, насамперед, у частині підвищення оперативності та ефективності обліку основних засобів підприємств, що вимагає вирішення таких завдань:

- дослідження діючої методики нарахування амортизації й обліку зносу основних засобів;

- методики обліку основних засобів, впливу на них змін податкової політики та виявлення шляхів її вдосконалення.

Організацію обліку основних засобів потрібно будувати із урахуванням таких основних факторів:

1) довготривалого терміну використання об'єктів, протягом якого їх необхідно обліковувати;

2) технічно складної та багатокомпонентної будови, яку необхідно детально відображувати в облікових регістрах;

3) необхідність проведення ремонтів, реконструкції, модернізації основних засобів призводить до зміни їх первісних характеристик, які потрібно своєчасно відображувати у регістрах обліку;

4) коштовність об'єктів вимагає адекватної організації процесів їх приймання, списання, а також і обліку наявності, які б забезпечували їх цілісність і збереження у робочому стані.

Реалізація вищенаведених дій дасть змогу удосконалити організацію та методику обліку та аналізу основних засобів, підвищити їх інформативність і прогнозувати ефективність їх використання на підприємстві.

Отже, для вдосконалення бухгалтерського обліку основних засобів на ТОВ «Посейдон Сервіс» рекомендується проведення наступних заходів:

а) зміна способів нарахування амортизації. Застосовуваний лінійний спосіб відрізняється простотою розрахунків, однак припускає, що основні кошти будуть рівномірно використовуватися протягом строку корисного використання, не враховуючи ступінь їх зносу з часом. Таким чином, розглядаючи можливі методи амортизації основних засобів варто відмітити, що до прискорених методів відносяться кумулятивний, метод зменшення залишкової вартості та прискореного зменшення залишкової вартості. Особливістю цих методів є те, що за їх допомогою стало можливим врахувати вплив не лише показників фізичного зносу основних засобів але і великою мірою морального та при їх використанні значна частина амортизації балансового активу припадає на перші роки його служби.

Б) створення резерву на ремонт основних засобів. Це необхідно для рівномірного включення даних витрат у витрати на виробництво і витрати на продаж звітного періоду. В іншому випадку одноразова списання значних витрат на ремонт основних засобів призведе до різкого збільшення собівартості і може стати причиною збитку.

В) перевірити правильність віднесення об'єктів основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку, тобто що обліковується на рахунку 10 «Основні засоби», а що обліковується на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Висновки та пропозиції

Облік надходження основних засобів на підприємство регламентує П(С)БО 7 «Основні засоби».

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Шляхи надходження основних засобів на підприємство можуть бути різними: купівля, внесок до статутного капіталу, безоплатне одержання, самостійне виготовлення, обмін на подібний чи неподібний об'єкт.

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об'єкту окремо.

Для відображення основних засобів на балансі підприємства використовується рахунок 10 «Основні засоби» та рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Для відображення в обліку операції з введення основного засобу в експлуатацію оформлюється форма № 03-1 "Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення Їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

На кожний об'єкт основних засобів відкривається інвентарна картка. Амортизація по об'єктах основних засобів нараховується щомісячно, з використанням методів нарахування амортизації: прямолінійного, кумулятивного, виробничого, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості. Вибір методу має бути економічно доцільним та обґрунтованим. Згідно з чинним законодавством підприємства мають право продавати зайві основні засоби, безоплатно передавати іншим підприємствам, установам, організаціям, а також ліквідовувати їх, якщо вони фізично або морально застаріли і ремонт їх неможливий або економічно недоцільний (а також внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха). Для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих цінностей, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протягом року, у складі: керівника або його заступника (голова комісії); головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку); керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності; особи, на яку покладено відповідальність за збереження матеріальних цінностей (основних засобів); інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Право визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності проведення відновлювального ремонту, а також оформлення необхідної документації наказом керівника установи може бути надано щорічній інвентаризаційній комісії.

Список використаних джерел

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями.

2. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV.

3. Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р.

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

5. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.1994 N 69 зі змінами та доповненнями.

6. Методичні рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.2003 № 561 із змінами та доповненнями.

7. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. № 433 із змінами та доповненнями.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92 із змінами та доповненнями.

9. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88 зі змінами та доповненнями.

10. Порядок визначення розміру збитків від крадіжок, нестачі, знищення матеріальних цінностей, затверджена постановою Кабінетом Міністрів України від 22.01.1996 № 116.

11. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: навч. посіб. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП Рута , 2009. -912 с.

12. Садовська І.Б. Бухгалтерський облік: навч. посіб. - К.: «Центр учбової літератури», 2013. - 688 с.

13. Сук Л.К. Фінансовий облік: навч. посіб. -- 2-ге вид., переробл. і доповн. -- К.: Знання, 2012. -- 647 с.

14. Онищенко Т., Мякота В., Клиженко Я. Альбом бухгалтерських проводок. - 9-те вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2010.- 400 с.

15. Єгорова Ю.В. Бухгалтерський та податковий облік ОЗ: 10 відмінностей. /Дебет Кредит/ № 49, 2013 р.

15. Замлинський В.А. Облік основних засобів: переосмислення принципів та завдань / Облік і фінанси АПК. -- 2010.

...