Размещено на http://www.allbest.ru/

• Вступ
• 1. Розрахунки з покупцями за готову продукцію, товари, послуги: сутність та етапи організації обліку
• 2. Облікова політика підприємства щодо розрахунків з покупцями за готову продукцію, товари, послуги
• 3. Організація документування розрахунків з покупцями за готову продукцію, товари, послуги за їх видами
• 4. Організація поточного обліку розрахунків з покупцями за готову продукцію, товари, послуги
• 5. Організація формування звітності про розрахунки з покупцями за готову продукцію, товари, послуги у звітності
• 6. Удосконалення організації обліку розрахунків з покупцями за готову продукцію, товари, послуги
• Висновки
• Список літератури
• Додатки

Вступ

Перехід України до ринкової економіки виявив низку гострих проблем, до яких належить і проблема неплатежів. Від її вирішення значною мірою залежить майбутнє вітчизняної економіки та рівень добробуту українського народу.

На сьогоднішній час дебіторська заборгованість є одним з найбільших негативних явищ в економіці України. Велика сума заборгованості, яка існує між українськими підприємствами, призводить до сумнівно відомої кризи неплатежів. Криза неплатежів призводить до гальмування розвитку ринків, на яких працюють підприємства (внаслідок недоотримання грошових коштів, які б підприємства могли вкладати у свій подальший розвиток), платіжна криза є значною проблемою у національній економіці в цілому.

Процес створення належних умов для провадження господарських розрахунків стримується недосконалим законодавством і прорахунками в його практичному застосуванні. Так, вітчизняний виробник, який у відповідності з договором відвантажив товар споживачам, не має жодних гарантій на своєчасне одержання коштів через невизначений правовий статус боргів. Через це з обороту виводяться величезні грошові масиви, що породжує дефіцит коштів, який паралізує діяльність підприємства.

У країнах з розвинутою ринковою економікою підприємства (виробники) не залежать від своєчасного перерахування грошей покупцями їх продукції. Вони мають змогу безперешкодно перетворювати грошові вимоги на гроші, під заставу грошових вимог (векселів) одержувати кредит, здійснювати їх дисконт. До того ж, вони можуть шляхом проведення факторингових операцій відразу після відвантаження товарів покупцям продати комерційним банкам чи спеціальним конторам борги останніх, передоручивши їм ще й ведення своїх рахунків.

Основою для ефективного управління фінансово-господарською діяльністю підприємства є якісний облік розрахунків з покупцями за готову продукцію, товари, послуги. Тому актуальним для кожного підприємства є належна організація обліку дебіторської заборгованості, що сприяє посиленню контролю за своєчасним здійсненням розрахунків та попередженням виникнення безнадійних боргів.

Раціональна організація контролю за станом розрахунків з фізичними та юридичними особами має на меті укріплення договірної та розрахункової дисципліни, підвищення відповідальності за дотриманням платіжної дисципліни, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності оборотних коштів, покращення фінансового стану підприємства.

В умовах приведення національної економічної системи України у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами виникає багато проблем, які потребують обґрунтованого розгляду й розв'язання. Однією з таких проблем є удосконалення розрахунків з покупцями. Від успішного розв'язання цієї проблеми значною мірою залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного окремого підприємства.

Отже, питання розрахункових відносин, є досить актуальним зараз в Україні, воно має велике значення для становлення і нормального функціонування економіки. Тому темою даної курсової роботи є «Організація обліку розрахунків з покупцями за готову продукцію, товари, послуги». облік звітність дебіторський заборгованість

Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних і практичних основ організації обліку розрахунків з покупцями, а також розробка практичних рекомендацій по вдосконаленню організації обліку розрахунків з покупцями на ТОВ «Нива».

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

- здійснити огляд нормативно-правових документів, що регламентують облік дебіторської заборгованості;

- поглибити та узагальнити теоретико-методологічні аспекти обліку розрахунків з покупцями і замовниками;

- дослідити практику організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками на СВК «Нива»;

- розробити шляхи вдосконалення обліку розрахунків з покупцями та замовниками на досліджуваному підприємстві.

Об'єктом дослідження курсової роботи є господарська діяльність ТОВ «Нива». Предметом дослідження виступають теоретичні, методологічні та практичні питання (проблеми) з обліку розрахунків з покупцями.

У курсовій роботі використані такі методи дослідження, як: аналіз, метод порівняння, табличний, наукової абстракції, дедуктивний та індуктивний.

1. Розрахунки з покупцями за готову продукцію, товари, послуги: сутність та етапи організації обліку

Розрахунки з покупцями є невід'ємною складовою дебіторської заборгованості, яка виникає у процесі здійснення виробничої та комерційної діяльності підприємства.

Господарська практика підприємств свідчить, що на розрахунки з покупцями за відвантажену продукцію припадає більше ніж 80% загального обсягу дебіторської заборгованості, що робить її одним з основних об'єктів фінансового управління підприємства [15].

Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості [9].

Розкриття економічної сутності розрахунків з покупцями доречно почати з визначення самого поняття «дебіторська заборгованість».

На кожному етапі економічного та політичного розвитку в Україні та в світі відбувалися істотні зміни у трактуванні поняття «дебіторська заборгованість» [22, с. 25].

Спочатку поняття «дебітор» (від латинського debitum - борг; зобов'язання) ототожнювалося не лише з особою, а й з товаром, грошима, рахунком. Як зазначає Н.В. Соловей: «Подвійний аспект кожної операції став можливим тому, що як дебітори і кредитори почали фігурувати не лише особи, а й предмети» [26].

Сучасне трактування поняття «дебіторська заборгованість» з'явилося ще у VIII ст. н.е. Особливо важливим і суттєвим є внесок Е. Дегранжа і Дж. Дзаппи, корті почали розглядати дебіторську заборгованість як один із показників, що характеризує фінансовий стан підприємства [6, с. 25].

Дещо по-іншому підходить до визначення цього терміну С.І. Корецький (1926 р.): «взаємовідносини двох осіб, що укладають угоду, можна подати латинськими термінами; «дебет» (винен) і «кредит» (вірить комусь). Так, у разі, коли особа, яка позичає комусь кошти, вірить - це кредит, і тоді вона іменується кредитором, особа ж, яка одержує позику, стає винною - це дебет, і тоді вона іменується дебітором» [7, с. 25].

А.З. Попов дебіторську заборгованість називає «боргом на користь підприємства» і визначає як «ту чи іншу частину господарських засобів підприємства, що вибула зі складу даного підприємства і перебуває у фактичному розпорядженні інших підприємств, виконуючи там роль капіталу» [6, с. 25].

Різні підходи науковців до визначення сутності дебіторської заборгованості дають змогу виділити шість груп (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1. Підходи науковців до визначення сутності дебіторської заборгованості

№	Група авторів	Визначення терміну дебіторська заборгованість
1	А.Ф. Вещунова, А.Ю. Редько [7, с. 25]	Дебіторська заборгованість - це грошові кошти до оплати.
2	І.О. Бланк, Е.Л. Козлова, М.Я. Коробов, Л.А. Чекать [7, с. 26]	Визнають дебіторську заборгованість як борги (слово «дебітор» походить від слова «дебет» (борг).
3	Г.Г. Кирейцев, І. Бернер, Ж.-К. Коллі [7, с. 26]	Розуміють дебіторську заборгованість як вимоги щодо оплати, тобто боргові вимоги є еквівалентом боргу тієї особи, на яку покладається виконання обов'язку.
4	М.В. Кужельний, В.Г. Лінник [7, с. 27]	Під дебіторською заборгованістю мають на увазі права на повернення боргу.
5	Н.В. Дембінський, І.А. Єфремов, Ю.С. Ігумнов [7, с. 27].	Визначають дебіторську заборгованість як кошти у розрахунках.
6	В.Ф. Палій, В.В. Палій [7, с. 27].	Визначають дебіторську заборгованість як вкладення в обігові кошти.

Визначення п'ятою і шостою групами авторів дебіторської заборгованості як вкладення коштів у оборотні активи або як кошти у розрахунках (вилучені кошти), з одного боку, майже тотожні, а з другого - такий підхід також не розкриває повністю сутності поняття, і до того ж дебіторська заборгованість за П(С) БО 10 відноситься не лише до складу оборотних, а й необоротних активів [7, с. 26-27].

Отже, аналіз визначень різними авторами дебіторської заборгованості свідчить про точку зору другої групи авторів, котрі характеризують дебіторську заборгованість як борги. Борги - це зобов'язання особи перед іншою щодо передачі майна чи сплати певної суми коштів.

Таким чином, дебіторська заборгованість - сума боргів юридичних і фізичних осіб підприємству. Дебіторська заборгованість є наслідком господарських операцій, що мали місце в минулому, але підлягають погашенню в майбутньому, оскільки по суті незавершеною залишається така угода. Однак, зрозумілішим було б таке визначення: «дебіторська заборгованість - це матеріальні ресурси, не оплачені контрагентами, або готівка, вилучена у підприємства» [6, с. 27].

Виникнення на підприємстві дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до принципу нарахування. За цим принципом відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) покупцю за умовами договору купівлі-продажу вважається подією, згідно з якою у продавця виникають валовий дохід (за податковим законодавством) та поточна дебіторська заборгованість у разі відсутності негайної сплати.

Тому підписання договору та пред'явлення покупцю розрахункових документів згідно з фактом відвантаження йому товарів є підставою для виникнення у продавця дебіторської заборгованості [16, с. 156].

Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Відповідно до ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Оцінка моменту, на який підприємство передає покупцеві ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію, товар, потребує вивчення угоди між підприємством та покупцем і обставин операцій.

Угода поставки продукції (товару), укладена між підприємством та покупцем, визначає умови переходу ризиків загибелі або пошкодження продукції і вигод, пов'язаних з правом власності.

Дебіторська заборгованість покупців визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг оцінюється за первісною вартістю. Обліковий процес складається з багатьох блоків, які повинні бути конкретизовані і представлені у технологічних та структурних аспектах.

Першим етапом облікового процесу є первинний облік. Його зміст становить: первинне спостереження, тобто сприйняття господарського факту (явища або процесу), вимірювання у натуральному та вартісному вираженні, фіксація у носіях облікової інформації - документах.

Поточний облік (реєстрація даних первинного обліку у системі рахунків - в облікових реєстрах) - це другий етап облікового процесу.

Поточний облік як частина облікового процесу зумовлює ті організаційні елементи, сукупність яких формує його як об'єкт організації.

Кожний об'єкт організації складається з різних видів робіт. Бухгалтерський облік не тільки інформує про стан і зміни господарства, його елементи, здійснює контроль за наявністю, рухом, використанням об'єктів господарювання, а й виконує функцію оцінки результативності роботи. Досягають цього на основі узагальнення даних на підсумковому етапі.

Підсумковий етап облікового процесу дає змогу мати дані про результати роботи за місяць, квартал, півріччя, рік.

Підсумковий етап облікового процесу іноді називають балансовим узагальненням. Це заключний етап облікового процесу, який можна охарактеризувати як упорядковану сукупність операцій з формування показників, що відображають результати виробничої й господарської діяльності підприємства за певний період.

Основними завданнями організації обліку розрахунків з покупцями та замовниками є:

- розробка графіку документообігу для документів, що підтверджують виникнення заборгованості з покупцями та замовниками, та доведення цієї інформації до виконавців;

- вибір облікових регістрів, в яких відображається дебіторська заборгованість за розрахунками покупцями та замовниками, та доведення цієї інформації до конкретних виконавців;

- організація передачі інформації з облікових регістрів головному бухгалтеру для її відображення в звітності.

Організації бухгалтерського обліку включає в себе сукупність облікових процесів, спрямованих на надання достовірної та своєчасної інформації користувачам для прийняття ними управлінських рішень.

2. Облікова політика підприємства щодо розрахунків з покупцями за готову продукцію, товари, послуги

Раціональна організація бухгалтерського обліку за допомогою такого інструмента, як облікова політика підприємства, є основою для забезпечення ефективного використання ресурсів для власника й системи управління підприємством, а також забезпечення справедливого перерозподілу доходів для працівників і суспільства. Ефективно організований бухгалтерський облік, зокрема, і в частині дебіторської заборгованості, є джерелом інформації для управлінського персоналу підприємства при прийнятті рішень щодо задоволення потреби в оборотних коштах і забезпечення платоспроможності підприємства.

Організація бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості покупців та передбачає виконання ряду завдань: визначення елементів облікової політики щодо дебіторської заборгованості покупців і закріплення їх відповідними розпорядчими документами; достовірне, своєчасне, повне та безперервне відображення господарських операції пов'язаних дебіторською заборгованістю покупців та замовників; обробка даних щодо дебіторської заборгованості покупців та замовників за допомогою відповідних облікових процедур, прийомів та способів; складання звітності про стан дебіторської заборгованості покупців та замовників на основі отриманої та обробленої інформації. Процедура підготовки облікової політики є першим і важливим кроком організації бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості на підприємстві.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку у багатьох випадках передбачають можливість вибору одного варіанта з декількох пропонованих методів і процедур, застосування яких і визначає облікову політику. Вибір параметрів облікової політики передбачає велику відповідальність управлінського персоналу підприємства. Для надання пропозицій щодо облікової політики дебіторської заборгованості доцільним є розгляд основних проблемних питань, які виникають при відображенні в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності дебіторської заборгованості:

1) Відображення в обліку та звітності активів, що не відповідають критеріям визнання

2) Некоректна оцінка дебіторської заборгованості на дату балансу

3) Некоректне використання Плану рахунків

4) Некоректне заповнення фінансової звітності.

Основним джерелом регулювання облікової політики на підприємстві є Наказ про облікову політику. В дослідженні С.Л. Берези запропоновано також передбачати в Наказі про облікову політику наступні елементи облікової політики: розмежування видів діяльності; віднесення заборгованості до сумнівної; порядок створення резерву сумнівних боргів; порядок віднесення отриманих векселів до фінансових або товарних; порядок списання дебіторської заборгованості [1, с. 41]. На наш погляд, доцільно, дещо змінити та доповнити цей перелік елементів облікової політики та представити їх у наступному вигляді: види діяльності підприємства, форма ведення обліку, визнання та оцінка дебіторської заборгованості, класифікація дебіторської заборгованості, визнання заборгованості сумнівною, метод та період нарахування резерву сумнівних боргів, визнання заборгованості безнадійною, порядок списання безнадійної заборгованості.

Таблиця 2.1. Елементи облікової політики підприємства щодо обліку дебіторської заборгованості

№ з/п	Елемент облікової політики	Характеристика елементу облікової політики
1	Види діяльності підприємства	Необхідно чітко визначити види діяльності, якими займається підприємство, від цього залежить вибір заборгованості на яку нараховується резерв. Окремо зазначити перелік видів діяльності, що входять до операційної фінансової та інвестиційної
2	Форма ведення обліку	Зазначення форми ведення бухгалтерського обліку, що безпосередньо впливає на сукупність та послідовність використання облікових регістрів. Форма ведення обліку може бути ручна (журнальна, журнально-ордерна та ін.) і комп'ютеризована
3	Визнання та оцінка дебіторської заборгованості	Визнання дебіторської заборгованості як активу здійснюється якщо: існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод; сума дебіторської заборгованості може бути достовірно визначена. У випадку із заборгованістю покупців та замовників додаються ще дві умови: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на актив; підприємство продавець не здійснює надалі управління та контроль за реалізованим активом Передбачити в наказі додатково умови застосування оцінки заборгованості за справедливою вартістю, що відповідає вимогам концепції управління вартістю підприємства
4	Класифікація та аналітика дебіторської заборгованості	Необхідно передбачити та закріпити в Наказі перелік класифікаційних ознак та види на які поділяється дебіторська заборгованість для тих чи інших управлінських потреб та вказати відповідно до обраної класифікації розрізи аналітики для обліку заборгованості
5	Визнання заборгованості сумнівною	Зазначаються критерії визнання дебіторської заборгованості сумнівною і джерела отримання інформації, а саме: прострочення боржником терміну погашення (підтвердженням є договори або рахунки); порушення справи про визнання боржника банкрутом (підтвердження - відповідні постанови суду)
6	Період та метод нарахування резерву сумнівних боргів	Визначити термін проведення інвентаризації дебіторської заборгованості для створення резерву сумнівних боргів: на початку чи в кінці року. Зазначається вид методу нарахування резерву, а також терміни та підстави його нарахування: - на підставі платоспроможності окремих дебіторів (зазначити перелік документів за якими визначається така платоспроможність); - на підставі класифікації дебіторської заборгованості за термінами її виникнення (зазначити на які групи за строком вона розподіляється)
7	Визнання заборгованості безнадійною	Визначаються критерії віднесення дебіторської заборгованості до безнадійної відповідно до бухгалтерського та податкового законодавства
8	Порядок списання безнадійної заборгованості	Зазначити порядок за яким списується безнадійна заборгованість, зокрема закріпити в Наказі, що заборгованість списується з балансу відповідно до розпорядження керівника на підставі проведеної інвентаризації та письмового обґрунтування доцільності списання

Наведені в табл. 1 елементи облікової політики повинні обов'язково знаходити своє відображення в Наказі про облікову політику підприємства і зазначенням обраних альтернативних варіантів за відповідними розрізами. До Наказу потрібно складати відповідні додатки, серед яких повинні бути і такі, що безпосередньо стосуються обліку дебіторської заборгованості. Необхідними є наступні додатки які безпосередньо регулюють облік дебіторської заборгованості покупців та замовників: робочий план рахунків; положення про ведення претензійно-позовної роботи; посадові інструкції бухгалтера по веденню розрахункових операцій; регістри аналітичного обліку дебіторської заборгованості; порядок створення та використання резервів підприємства (зокрема резерву сумнівних боргів) та графік документообороту (зокрема в частині розрахункових операцій).

Розрахунки з покупцями на ТОВ «Нива» мають не зовсім позитивну характеристику, оскільки мають місце значні суми заборгованості та тривалі терміни її погашення. Бухгалтерський облік у цілому є складною багаторівневою системою (підсистемою), яка сприймається з різних позицій. Безперечно, така складність структури та наявність різних підходів до розгляду цієї системи - бухгалтерського обліку - свідчать на користь необхідності її організації.

На ТОВ «Нива» бухгалтерський облік регламентується чинними нормативно-правовими актами, а також Наказом про облікову політику.

Проаналізувавши охопленість усіх необхідних елементів облікової політики ТОВ «Нива», можна сказати, що Наказ не повністю відповідає усім вимогам, тобто не відображує усі елементи. Це свідчить про нераціональну систему організації бухгалтерського обліку на досліджуваному підприємстві.

3. Організація документування розрахунків з покупцями за готову продукцію, товари, послуги за їх видами.

На етапі організації обліку розрахунків з покупцями необхідно перш за все визначитися з документами, які застосовуються підприємством при розрахунках.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені при здійсненні господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення. Для контролю і впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

На ТОВ «Нива» первинні документи складаються у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних чеків.

На підприємстві взаємини з покупцями та замовниками будуються, як правило, на договірній основі, але наявність договору не є обов'язковою умовою.

Основними нормативними актами, регулюючими порядок і особливості укладення договорів, є Цивільний Кодекс України і Господарський Кодекс України. Причому ЦКУ регламентує порядок укладання договорів (цивільно-правових договорів), а ГКУ - господарських договорів. Операції, пов'язані з виникненням заборгованості за розрахунками з вітчизняними покупцями здійснюють на підставі таких первинних документів:

1) Рахунок - фактура. Якщо Договором передбачена передплата, то покупцю спочатку виписується рахунок, на підставі якої здійснюється оплата за продукцію. Рахунок-фактура складається підприємством (продавцем) на ім'я покупця (замовника) на підставі договору. На ТОВ «Нива» він виписується у двох примірниках, один із яких залишається на підприємстві, інший передається покупцеві. Підприємство-покупець перераховує кошти зі свого рахунку на рахунок підприємства відповідно до виписаного рахунку. Обов'язковими реквізитами рахунку є дані про банківські реквізити і особу одержувача коштів. Підписується рахунок керівником, головним бухгалтером та ставиться печать підприємства.

2) Накладна. Відпуск продукції здійснюється на підставі накладної. Накладна - це супровідний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, умови постачання і відомості про відправника і одержувача.

Виписується накладна у двох примірниках:

? перший примірник передається підприємству-покупцю продукції як підстава для їхнього оприбуткування;

? другий залишається на складі ТОВ «Нива» і є підставою для списання реалізованої продукції.

3) Податкова накладна. Товариство будучи зареєстрованим як платник ПДВ, на підставі документів реалізації продукції, виписує податкову накладну за вимогою покупця. Податкова накладна є підставою для нарахування суми податкового кредиту покупцем і суми податкового зобов'язання постачальником.

На підприємстві податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань у двох (трьох) примірниках. Оригінал (і перша копія) надається покупцю, друга копія залишається на підприємстві. Виписується податкова накладна на кожне повне або часткове постачання товарів і підписується головним бухгалтером.

Передача продукції підприємством покупцю документально підтверджується, щоб уникнути непорозумінь, які можуть виникнути при розрахунках. Відпуск продукції зі складу підприємства проводиться на підставі Довіреності, яка пред'являється представником покупця разом з документом, що засвідчує його особу.

4) Довіреність. У Довіреності заповнюються всі реквізити підприємства-покупця, зазначається найменування і кількість отриманої продукції, термін дії довіреності, особистий підпис представника покупця, підтверджений керівником і головним бухгалтером підприємства-покупця, з наявністю відтиснення печатки. Причому, перевіряється підпис представника покупця на довіреності на ідентичність підпису одержувача продукції на відвантажувальних документах.

5) Товарно-транспортна накладна. ТОВ «Нива» здійснює доставку товарів покупцям власним автотранспортом. Перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснюється тільки за наявності належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, доданих до подорожнього листа.

Подорожні листи вантажного автомобіля на підприємстві видаються водію під розпис тільки на один робочий день (зміну) за умови здачі водієм подорожнього листа за минулий робочий день. На триваліший строк подорожній лист видається у разі міжміського перевезення вантажу (якщо таке перевезення триває більш ніж один день.

Товарно-транспортна накладна (ТН-1) - первинний документ, призначений для списання ТМЦ у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконання робіт.

Невід'ємна частина товарно-транспортної накладної - виписаний подорожній лист вантажного автомобіля (ф. №2-ТН), до якого і додається заповнений бланк ТТН. ТТН оформлюється підприємством на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо у трьох примірниках:

- перший примірник залишається на підприємстві і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей. Решта примірників, завірених підписами і печатками (штампами), передається водію;

- другий примірник, який водій здає вантажоодержувачу, для якого він є підставою для оприбуткування ТМЦ;

- третій примірник разом із подорожнім листом вантажного автомобіля залишається у водія і є підставою для обліку транспортної роботи і нарахування заробітної плати водію.

6) Прибуткові касові ордери та виписки банку, векселі отримані. На підприємстві оплата покупцями (замовниками) за продукцію здійснюється готівкою (до 10 тис. грн.), або в безготівковому порядку. Тому первинними документами на оплату є прибуткові касові ордери та виписки банку. В них вказується сума заборгованості, яка виникала і погашається у зв'язку з продажем продукції.

Приймання готівки касою підприємства проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, ним уповноважено. Квитанція до прибуткового касового ордера (що є відривною частиною ПКО), засвідчена підписом головного бухгалтера та печаткою підприємства, видається на руки особі, яка здала гроші. Веселі отримані використовуються у разі довгострокових дебіторських боргів.

На поточний рахунок ТОВ «Нива» зараховують кошти, що надходять за реалізовану продукцію від покупців у погашення заборгованості. Кожна операція за цим рахунком у хронологічному порядку відображається у виписці банку, яка передається банком підприємству щодня.

Отже, облік операцій по розрахунках здійснюється на підставі господарських договорів та первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції. Завдання організації документування цих операцій - скласти графік документообігу із зазначенням конкретних виконавців, дат виписки та передачі документів до архіву.

Для забезпечення рівномірного руху документів без затримок і накопичення на окремих місцях для кожного виду документу повинен розробляється графік документообігу, в якому передбачають послідовність проходження документів, роботу, що виконує кожен виконавець, відповідальних за дотримання встановленого поряду і строків оформлення та опрацювання документів.

На ТОВ «Нива» графіки документообігу не застосовуються, що негативно впливає на процес організації документування операцій по розрахунках з покупцями та замовниками. Адже неможливо визначити конкретні строки надходження документів до різних ділянок обліку, посадових осіб які відповідають за своєчасність надходження документів, таким чином строк виникнення заборгованості теж неможливо чітко визначити.

Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси обов'язково передаються до постійного архіву ТОВ «Нива». Тривалість зберігання документів різна, проте підприємство дотримується строків зберігання документів, щоб уникнути непорозумінь з працівниками податкової служби у разі перевірки ДПАУ.

Безспірне стягнення і безакцептне списання кошті у іноземній валюті регулюються Порядком безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з рахунків в іноземній валюті суб'єктів підприємницької діяльності на території України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 10.10.1996 р. №261. При безготівкових розрахунках між підприємствами, підприємствами і громадянами встановлений термін позовної давності. Позовна давність - встановлений законом термін для захисту порушеного права.

Раціональна організація обліку розрахунків з покупцями дасть можливість зменшити рівень заборгованості і підвищити фінансову стабільність ТОВ «Нива».

Таким чином, процес документального забезпечення розрахунків з покупцями та замовниками є важливою ланкою діяльності підприємства і вимагає ретельного підходу до його організації.

4. Організація поточного обліку розрахунків з покупцями за готову продукцію, товари, послуги

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю у разі наявності таких умов:

- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

- сума заборгованості може бути достовірно визначена;

– є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені [7].

Сума доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, яка виникає в результаті операції, визнається угодою між підприємством і покупцем. Ця сума вимірюється за справедливою вартістю компенсації, яку було отримано або яка підлягає отриманню [20, c. 6].

Слід зазначити, що відповідно до П(С) БО 19 «Об'єднання підприємств» справедлива вартість визначається як сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами [2].

Отже, первісна вартість розрахунків з покупцями та замовниками за реалізовану продукцію (товари) наближена до її справедливої вартості, а різниця, яка виникає між ними є незначною [20, c. 6].

Разом з тим в окремих випадках сума доходу може не збігатися із справедливою вартістю реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг. Так, якщо продукція (товари) реалізовані з торговельною знижкою або зі знижкою з обсягу, дохід визначається за меншою сумою, ніж справедлива вартість [21].

Виходячи з цього, первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари) буде залежати від:

- надання покупцю торгівельної знижки або знижок з обсягу до дати реалізації;

- надання покупцю знижок після реалізації;

- повернення товарів від покупців [20, c. 6].

Торгівельні знижки або знижки з обсягу реалізації визначаються у відсотках до базової (основної) ціни. Супровідні й платіжні документи виписуються за чистою вартістю продажу (за вирахуванням торгівельної знижки та знижки з обсягу) [20, c. 7]. У бухгалтерському обліку такі знижки не відображаються, а тільки зменшують первісну вартість дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги.

Знижки після реалізації - це знижки за дострокову оплату. Механізм надання таких знижок в Україні не відпрацьований.

Повернення товарів від покупців також зменшує суму дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями.

У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) за період її нарахування.

Заборгованість за розрахунками з покупцями та обліковують за групами залежно від строків непогашення заборгованості, які визначаються умовами договору та встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Так, з метою достовірного відображення активів кожне підприємство має визначити резерв сумнівних і безнадійних боргів.

Відповідно до П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість» сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником [1].

Основне призначення резерву сумнівних боргів - «амортизувати» той негативний вплив, що справляє на фінансовий стан підприємства списання безнадійної дебіторської заборгованості, на яку цілком може перетворитися сумнівна заборгованість. У сучасних умовах підприємствам не можна недооцінювати значення резерву сумнівних боргів.

Правильне визначення суми резерву сумнівних боргів допоможе адекватно оцінити стан активів і фінансові результати діяльності підприємства [25].

Отже, під час проведення оцінки дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями, відповідно до принципу обачності, в момент визначення доходу від реалізації підприємство має враховувати можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями.

Інформація, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного і аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємозв'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Організація синтетичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками передбачає ведення обліку на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» та представлена на схемі 4.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 4.1. Організація синтетичного обліку розрахунків з покупцями

На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.

По дебету рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі у виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи і інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають переліку до бюджетів і позабюджетних фондів і включених у вартість реалізацій, по кредиту - сума платежів, які поступили на рахунки підприємства в банківських установах, в касу, і інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців і замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
Отримано передоплату за товари	311	681	6600
Нарахована сума податкового зобов'язання	643	641	1100
Відображено дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг	361	702	4800
Нарахована сума податкового зобов'язання	702	641	800
Списано аванс	681	361	4800
Повернено покупцю залишок авансу	681	311	1800
Коригування суми ПДВ	643	641	300
Собівартість реалізації	902	28	3000
Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
Відображено дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг	361	702	18000
Нарахована сума податкового зобов'язання	702	641	3000
Відображено собівартість реалізації	902	28	12000
Витрати власного автотранспорту з доставки товарів покупцю	93	23	240
Погашено покупцем заборгованість	311 (30)	361	18000

Для аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселями, призначено Відомість 3.1.

Ця відомість ведеться за окремими субрахунками, що доцільно на підприємстві, так як крім продажу товарів (продукції), виконання робіт і послуг для вітчизняних покупців (замовників) здійснюються операції на експорт. У разі відсутності операцій за рахунком (субрахунком) у поточному місяці Відомість 3.1. не застосовується.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.

На ТОВ «Нива» аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником, а також пред'явленим до сплати рахунком, за кожною операцією.

Аналітичний облік повинен бути організований таким чином, щоб своєчасно надавати управлінцям необхідну повну інформацію про стан розрахунків з дебіторами з метою оптимізації її обсягу та забезпечення своєчасного погашення.

При здійсненні експортних операцій слід враховувати норми П(С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Дебетове сальдо рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» у випадку продажу за гроші при відображенні в балансі є монетарною статтею. В бухгалтерському обліку монетарна стаття - це заборгованість по відвантажених або одержаним товарам, погашення якої очікується грошовими коштами. У цьому випадку сальдо перераховується за діючим курсом НБУ на кожну дату балансу та дату здійснення операції (отримання грошових коштів від нерезидента). При цьому утворюються курсові різниці, які включаються до складу доходів або витрат звітного періоду.

На ТОВ «Нива» операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції.

Таблиця 4.3. Продаж товарів на експорт без отримання попередньої оплати

№	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
1	Відображено відвантаження товару на експорт (курс НБУ 7,95 грн. за 1 дол. США)	362	702	$ 3 000 23 850
2	Списана собівартість проданого товару	902	281	15 000
3	Одержана оплата від покупця за проданий товар (курс НБУ 8,00 грн. за 1 дол. США)	312	362	$3 000 24 000
4	Відображена курсова різниця від перерахунку заборгованості в іноземній валюті на кінець місяця (8,00 - 7,95) х 3 000 дол. США	362	714	150

Отже, синтетичний та аналітичний облік дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками є невід'ємною частиною раціональної організації бухгалтерського обліку. Побудова аналітичного обліку забезпечує отримання даних про заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість не сплачену в строк. Між синтетичним та аналітичним обліком існує тісний взаємозв'язок, на основі якого узагальнюються дані поточного обліку, які використовуються для складання звітності.

В цілому, можна зробити висновок, що на ТОВ «Нива» не раціональна організація бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками потребує вдосконалення для підвищення оперативності та контролю за заборгованістю.

5. Організація формування звітності про розрахунки з покупцями за готову продукцію, товари, послуги у звітності

Визнання елементу звітності - це процес, який передбачає опис статті, визначення її грошової суми (оцінки), в якій елемент звітності буде відображений у відповідній формі фінансової звітності.

Відповідно до П(С) БО 10 дебіторська заборгованість, у тому числі заборгованість за розрахунками з покупцями, визнається активом у разі, якщо виконуються такі умови: існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод; сума дебіторської заборгованості може бути достовірно визначена.

У балансі підприємства довгострокова дебіторська заборгованість відображається у розділі І «Необоротні активи» за статтею «Довгострокова дебіторська заборгованість», а короткострокова - у розділі II «Оборотні активи» за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», «Дебіторська заборгованість за розрахунками», «Інша поточна дебіторська заборгованість».

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості визначається як різниця між первинною її вартістю та резервом сумнівних боргів. Первинна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги складається із суми заборгованості покупців і замовників за відвантажену їм продукцію, виконані роботи, послуги відповідно до укладених договорів, яка залишилася не погашеною на дату складання звітності.

Форма Балансу містить рядок для відображення величини резерву сумнівної боргів лише в ув'язуванні з дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги [20].

Формування фінансової звітності є завершальним етапом у обліку і найвідповідальнішим, бо саме фінансова звітність в першу чергу підвергається перевірці.

6. Удосконалення організації обліку розрахунків з покупцями за готову продукцію, товари, послуги

Дослідивши організацію обліку розрахунків з покупцями та замовниками на ТОВ «Нива» ми виявили деякі недоліки, які доцільно було б удосконалити для більш раціонального ведення обліку та підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому.

Як вже зазначалося, Наказ про облікову політику підприємства має ряд недоліків, головним з яких є відсутність важливих елементів за об'єктами обліку в цілому. Це свідчить про неповноту відображення основних моментів господарської діяльності ТОВ «Нива».

Тому ми вважаємо, що доречно Наказ про облікову політику доповнити необхідними елементами обліку, зокрема в частині обліку дебіторської заборгованості, що дасть змогу найбільш повно висвітлити питання організації бухгалтерського обліку та підвищити контроль за розрахунками з покупцями та замовниками.

Отже, наведемо основні елементи стосовно організації обліку розрахунків з дебіторами, що мають бути висвітлені в наказі про облікову політику ТОВ «Нива»:

- класифікація дебіторської заборгованості шляхом групування за термінами її погашення;

- порядок визначення коефіцієнта сумнівності та резерву сумнівних боргів;

- строки проведення інвентаризації дебіторської заборгованості для створення резерву по сумнівних боргах;

- порядок визнання поточної дебіторської заборгованості безнадійною;

- порядок обліку та списання безнадійної дебіторської заборгованості.

Таким чином, наявність цих елементів підвищить рівень інформованості користувачів у частині організації бухгалтерського обліку та контроль за дебіторською заборгованістю для ефективності діяльності підприємства.

Також, ми пропонуємо вдосконалити Відомість 3.1 аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками, з метою підвищення контролю за розрахунками з покупцями та замовниками на ТОВ «Нива».

У даній відомості відображається заборгованість за відвантажену та неоплачену продукцію (товари, роботи, послуги), крім заборгованості, яка забезпечена векселями, за кожним договором та рахунком. У кінці кожного місяця виводиться сума заборгованості за неоплаченими рахунками [19].

На підприємстві Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками (до рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками») ведеться позиційним способом, тобто для кожного покупця (замовника) у цій відомості відводять один рядок.

На нашу думку, графа 3 «Найменування покупця (замовника)» надто мала для відображення реквізитів, які потрібні у практичній роботі. Адже крім власне назви підприємства треба мати більш повні дані про них: адреси, телефони (факси), коди, номера рахунків у банку, прізвища керівників, бухгалтерів та ін.

Тому вважаємо, що до цього реєстру треба складати додаткову відомість, у яку були б занесені такі дані, маючи на увазі, що при записах операцій лише з урахуванням назви покупців легко помилитися, оскільки вони нерідко однокові чи подібні. Це стосується також інших відомостей з обліку розрахунків, оскільки інформація про партнерів є надто важливою і нехтувати нею не можна [14].

У згаданій Відомості 3.1 передбачена графа 4 «Дата виникнення заборгованості» однак для ефективного управління розрахунками та грошовими потоками цього недостатньо.

Для поглиблення інформативності в управлінському обліку, потрібні дані не тільки про дату виникнення заборгованості, а й про договірний термін її погашення, фактичне надходження коштів від дебітора. З цією метою можна використати аркуші - розшифровки запропонованої форми для відображення операції за розрахунками з покупцями й замовниками.

Таблиця 6.1. Аркуш-розшифровка до розрахунків

№ документа	Відвантажено продукцію	Оплачено заборгованість	Залишок заборгованості, грн.
	Дата відвантаження	На суму грн.	Термін оплати за договором	№ документа	Дата оплати	Сума, грн.	Дт	Кт
1	10.11.09	23895,94	15.12.09	14	26.11.09	20000,94	3895
Разом за місяць		23895,94		Разом за місяць		20000,94	3895

У такому разі у графі 2 «Номер документа» слід вказати порядковий номер аркуша-розшифровки, в якому будуть записані реквізити первинних документів, у тому числі їх номери.

Доповнення реєстрів фінансового обліку (журналу №3, відомості 3.1) такою розшифровкою дасть змогу оперативно контролювати стан розрахунків, своєчасно вживати необхідні заходи для дотримання кожним покупцем чи замовником зобов'язань щодо термінів оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи чи надані послуги. Це посилює дисципліну розрахунків як з боку підприємства, так і покупців чи замовників, оскільки за цими даними можна своєчасно здійснити, наприклад, попередню телефонну розмову чи пред'явити претензію у зв'язку з відхиленням від умов договору [13].

Зауважимо, що це вимагає відповідної уваги до визначення термінів оплати за відвантажену продукцію (роботи, послуги), а також виконання замовлень перед покупцями при укладенні договорів. При цьому не слід застосовувати принцип одностороннього руху, бо відхилення щодо термінів поставки продукції (виконання робіт, послуг) автоматично зумовлюють аналогічні зсуви та оплати за них [15].

Нагромадження інформації в аркушах-розшифровках за тривалий період взаємовідносин дає змогу отримати вичерпну характеристику покупців і замовників, твердо опиратись на достовірну інформацію управлінського обліку про можливість одержання коштів у встановлені терміни, що дуже важливо для реального планування грошових потоків на підприємстві.

Таблиця 6.2. Відомість контролю за надходженням коштів від покупців і замовників

Назва покупців	Сума заборгованості, грн.	Дата погашення	Відхилення, днів	Примітки
		За графіком (договором)	Фактично
ТОВ «Млинів»	24095,69	15.12.09	18.12.09	3

Залежно від періодичності поставок продукції покупцям і розрахунків за неї та технічних можливостей щодо опрацювання інформації на підприємстві, відомість можна складати за більш чи менш тривалі періоди: день, тиждень, декаду. При цьому, чим коротші будуть такі періоди, тим ціннішою і практично значимішою буде подана в ній інформація [17].

Далі у Відомості 3.1 відображують (графи 6-11) обороти за дебетом рахунку 36, які відносять з кредиту рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 76 «Страхові платежі». Потрібно зазначити, що кількість граф для цього недостатня, оскільки їх є чотири, а одночасний запис операцій може тут бути з кредиту п'яти рахунків, тому доцільно передбачити ще одну додаткову графу.

Заодно необхідно розширити Відомість 3.1 аналітичного обліку за розрахунками з покупцями та замовниками введенням додаткових граф у частині кредитового обороту (графи 13-20), оскільки тут одночасно можуть бути записи за 21 рахунком, а граф для цього відведено тільки 8 [18].

Як уже зазначалося, СВК «Нива» веде Відомість 3.1 аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками позиційним способом. На нашу думку, доцільно вести дану відомість й іншим способом, коли для кожного покупця (замовника) відводять необхідну кількість рядків, яку завбачливо визначають виходячи із можливої кількості документів (товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень), дані яких сюди треба буде внести.

У випадку ведення аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками таким способом записів операцій графа 6 «Дата» має супроводжуватися графою «Номер документа», оскільки без цього важко контролювати стан розрахунків. Однак тут такої графи немає. Вона є за графою №2, а тому незрозуміло, яких документів стосується: товарно-транспортних накладних, актів про виконані роботи, рахунків-фактур, згідно з якими відображують операції за дебетом рахунку 36 (графи 7-10), чи платіжних доручень, прибуткових касових ордерів, розрахункових чеків, векселів, за якими відображуються кредитові обороти - графи 13-20 [22].

...