Одночасно з реалізацією в бухгалтерському обліку відображається списання первісної вартості реалізованих експортних товарів (собівартості експортної продукції) й накладних витрат, пов`язаних з цією операцією (мито, митний збір, транспортні витрати тощо).

Базою оподаткування ПДВ при експорті товарів (робіт, послуг) є договірна (контрактна) вартість, визначена за вільними або регульованими цінами.

Об`єктом оподаткування є операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України й надання послуг (виконання робіт) за межами митної території України.

При експорті підприємствами-виробниками підакцизних товарів (продукції) за іноземну валюту акцизний збір не сплачується за умови наявності підтвердженої митними органами вантажної митної декларації.

У разі реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту підприємствами, які придбали цей товар (продукцію) за цінами з акцизним збором, суми такого акцизного збору повертаються виходячи з митної вартості пропорційно до суми іноземної валюти, що фактично надійшла на рахунок підприємства, але не більше за суму акцизного збору, сплачену до бюджету виробником або постачальником підакцизного товару, якщо не закінчився річний строк з дня надходження відповідних сум податку до бюджету. Повернення проводиться фінансовими органами за висновками податкових органів після подання письмової заявки з підтверджуючими документами.

Якщо підприємство придбало товари для проведення експортної операції й реалізує їх за іноземну валюту, то ціна придбання цих товарів складається з купівельної вартості за вирахуванням ПДВ і акцизного збору.

Порядок проведення перерахунку дебіторської заборгованості підприємства на дату балансу визначено П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», згідно з яким на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу. Дебіторську заборгованість буде визнано монетарної статтею, якщо в результаті її погашення передбачається одержання грошових коштів або їх еквівалентів. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться також на дату здійснення розрахунку. Така курсова різниця відображається в складі доходів від операційної діяльності -- у разі збільшення курсу валюти, та в складі витрат від операційної діяльності -- у разі зменшення курсу валюти.

Дохід, отриманий від реалізації товару, не підлягає перерахуванню у зв`язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду.

Аналітичний облік експортних операцій необхідно організовувати за трьома основними напрямками: за кожним покупцем, по кожному платежу та за валютою платежу.

Облік авансів, одержаних від іноземних покупців

Суми отриманих авансів у рахунок майбутнього відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг) включатимуться до складу доходу звітного періоду, коли буде здійснене таке відвантаження (надання), не за курсом на момент відвантаження (надання), а за курсом на момент отримання авансів.

Це означає, що доходи за виконані роботи й надані послуги визнаються на дату їх надання, а за готову продукцію -- на дату відвантаження, але визначаються за курсом на дату попередньої оплати (одержання авансу), перерахунок на дату визнання доходу не відбувається, тобто перерахунок кредиторської заборгованості в іноземній валюті на дату визнання доходу не здійснюється.

Вартість реалізації, що перевищує суму попередньої оплати, визначається із застосуванням валютного курсу на дату визнання доходу від реалізації.

Якщо ж реалізовано готової продукції, товарів та інших активів на суму меншу, ніж попередньо одержаний аванс, і подальша реалізація цьому покупцеві не передбачається, а залишок авансу підлягає поверненню покупцю грошима, то зобов`язання в сумі залишку авансу підлягає перерахунку за валютним курсом на кожну дату балансу (поки не відбудеться сплата грошей) і на дату погашення зобов`язання (сплати грошей).

У зв`язку з цим в обліку необхідно чітко розділяти суми в іноземній валюті, що надійшли від нерезидентів як погашення існуючої заборгованості, та суми авансів, що надходять. Для обліку останніх використовується субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

Сума дебіторської заборгованості, відображена в обліку на субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними», забезпечується запасами (матеріальними активами), а не сумами коштів, тому її варто розглядати як немонетарну статтю.

Бухгалтерський облік імпортних операцій

Основними завданнями бухгалтерського обліку імпортних операцій є:

· перевірка правильності документального оформлення товарних та розрахункових операцій;

· дотримання вимог валютного та митного законодавства;

· формування достовірної інформації про рух імпортних товарів (купівля, зберігання, реалізація);

· формування достовірної інформації про курсові різниці.

Облік імпортних товарно-матеріальних цінностей ідентичний загальним вимогам обліку, за виключенням деяких особливостей, зокрема:

· приймання імпортних товарів з обов`язковою участю експерту торгово-промислової палати України зі складанням приймального акту й акту експертизи. При виявленні нестачі або дефекту товарів складається рекламаційний акт;

· обов`язкове декларування експортно-імпортних товарів при перетині митного кордону України;

· відображення в обліку приймання товарів, що імпортуються, за датою вантажної митної декларації;

· необхідність відокремленого обліку імпортних товарів і розрахунків по їх придбанню, що випливає з особливостей оподаткування цих товарів;

· організація аналітичного обліку за найменуваннями, кількістю товарів, обліковими партіями, контрактами, країнами та консигнаторами.

Відповідно до чинного законодавства українські підприємства можуть ввозити з-за кордону необоротні засоби, матеріали, сировину, товари та інші товарно-матеріальні цінності, щодо яких немає обмежень.

Найбільш поширеними імпортними операціями є ввезення товарів, у зв`язку з чим умовні приклади розглядаються саме із ввезенням цього виду товарно-матеріальних цінностей.

Синтетичний облік імпортних товарів ведеться на рахунку 28 «Товари». Імпортні товари відображаються в обліку з моменту їх одержання за купівельними або продажними цінами в залежності від місця їх зберігання, тобто за обліковими цінами.

Облікова ціна на один і той же товар може бути різною в залежності від умов поставок і місцезнаходження товару. Так, на умовах поставки «франко-завод» початковою обліковою ціною буде контрактна ціна постачальника за акцептованими рахунками-фактурами. При перетині митного кордону України або при прийманні товару на складі покупця облікова ціна на цей товар буде збільшена на суму накладних витрат, понесених за кордоном, і на суму сплачених зборів, мита й податків., Товари, у тому числі імпортовані з-за меж митної території України, є запасами, оскільки вони відповідають усім критеріям цієї категорії активів. З огляду на це, їх оцінка та облік здійснюються відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси», тобто оцінюються та зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає:

· вартість товару, що зазначена в документах на відвантаження в постачальника;

· витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування;

· суми ввізного мита та митних зборів;

· суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;

· інші витрати, безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Це прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів.

Таким чином, повна імпортна вартість товару складається з його контрактної вартості, накладних витрат, сплачених у іноземній валюті, сплаченого мита, зборів і податків при розмитненні вантажу.

При формуванні первісної вартості імпортних товарів на рахунок 281 «Товари на складі» буде відноситися їх митна вартість, тобто контрактна вартість, перерахована за курсом НБУ на дату ввезення. З набуттям чинності П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» такий порядок формування облікової вартості імпортних товарів зберігається за умови, що надходження товарів передуватиме їх оплаті. Однак коли за імпортні товари буде перерахований аванс у іноземній валюті, то їх облікова вартість буде іншою, ніж митна вартість, зазначена у вантажній митній декларації, й визначається шляхом перерахунку в гривні за курсом НБУ на дату сплати авансу.

Реалізація організаціями-імпортерами імпортних товарів покупцям проводиться за вільними продажними цінами, що сформовані виходячи з купівельних цін, торгових надбавок та ПДВ. При цьому сума ПДВ, що підлягає внеску до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, отриманою від покупця, сумою податку, сплаченою на митниці при ввезенні товарів та сумами податків, що відносяться до оплачених матеріальних цінностей (робіт, послуг), вартість яких включається до витрат на збут.

У організації обліку імпортних операцій важливе місце займає облік комерційних (накладних) витрат, питома вага яких в ціні товару більше 50%. Розміри їх визначаються базисними умовами поставки товару.

Деякі комерційні витрати безпосередньо відносяться до конкретних партій закуплених товарів, наприклад, витрати по транспортуванню, недостача товарів у дорозі, при зберіганні в межах норм природного убутку та деякі інші. Їх прийнято називати прямими витратами. Інші витрати, такі як відсотки по комерційному кредиту, портові й вантажні збори тощо, у більшості випадків не мають прямого відношення до конкретних поставок товарів. Такого роду комерційні витрати вважаються непрямими.

Для розрахунків з іноземними постачальниками за придбані товари використовується пасивний рахунок 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками». Облік по цьому рахунку необхідно вести паралельно в національній та іноземній валюті. За умови наступної оплати імпортної поставки грошовими коштами цей рахунок є монетарною статтею, у зв`язку з чим слід пам`ятати про необхідність визначення в бухгалтерському обліку курсової різниці на дату балансу та на дату здійснення операції. За умови зростання курсу іноземної валюти така курсова різниця відображається на рахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці», а за умови зменшення курсу іноземної валюти, у якій обліковується заборгованість -- на рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці». З подальшим відображенням у складі фінансових результатів на рахунку 791 «Результат основної діяльності».

Для розрахунків з іноземними контрагентами за придбані необоротні активи доцільно використовувати рахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», облік на якому ведеться аналогічно до попереднього випадку.

Але курсова різниця по такій заборгованості, що буде погашатись іноземною валютою або її еквівалентами, відображається на рахунках 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць» та 744 «Дохід від поопераційної курсової різниці» відповідно.

Синтетичний облік розрахунків з контрагентами по всіх послугах, пов`язаних з доставкою товарно-матеріальних цінностей до місця призначення, (транспортних, експедиторських, страхових) ведеться на рахунку 68 «Розрахунки по інших операціях». Ці послуги в залежності від місця розташування їх виконавця можуть бути оплачені як у національній, так і в іноземній валюті. У останньому випадку облік по рахунку слід вести в порядку, передбаченому для відображення в обліку імпортних операцій.

Аналітичний облік розрахунків по імпортних операціях рекомендується здійснювати в розрізі країн, а всередині їх -- у розрізі постачальників, номерів контрактів та документів (рахунків) до сплати. У будь-якому випадку повинен бути забезпечений чіткий контроль своєчасності розрахунків за кожною поставкою товарів. Аналітичний облік імпортних поставок ведеться за місцями зберігання й обліковими (товарними) партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги: характер товару, можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки, зберігання вантажу. Якщо з іноземним постачальником є домовленість про пред`явлення рахунку на кожну транспортну партію, то за облікову партію приймається партія, оформлена одним рахунком постачальника.

Оподаткування імпортних операцій

При перетині товарно-матеріальними цінностями кордону України необхідно сплатити ПДВ, акцизний збір, мито та митні збори. Їх сума зазначається у вантажній митній декларації та перераховується шляхом надання до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум на рахунок митниці. У бухгалтерському обліку сума сплаченого мита та митних зборів включається до вартості імпортних товарно-матеріальних цінностей проводкою: дебет рахунків 15 «Капітальні інвестиції», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари»; кредит рахунку 642 «Розрахунки за обов`язковими платежами».

Сплата цих сум, як правило, проводиться з поточного рахунку, що в бухгалтерському обліку відображається проводкою: дебет рахунку 642 «Розрахунки за обов`язковими платежами»; кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Мито та інші митні платежі не стягуються з:

· горілчаних виробів кількістю 1 л, вина -- 2 л, тютюнових виробів -- 200 цигарок (або 200 г цих виробів) на одну особу;

· предметів власного користування, що тимчасово ввозяться (пересилаються) в Україну під зобов`язання про їх зворотне вивезення або транзит;

· речей, які ввозяться (пересилаються) при переїзді на постійне місце проживання в Україну;

· речей, одержаних як спадок, оформлений на користь громадян-резидентів за межами України, при наявності документального підтвердження нотаріальними органами. Підтвердження підлягає легалізації в консульствах України, діючих в цих державах;

· речей, які ввозяться на митну територію України після їх тимчасового вивезення при наявності документів, що підтверджують факт їх тимчасового вивезення.

Суб`єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, а також інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, зобов`язані до або під час подання вантажної митної декларації сплатити акцизний збір.

Акцизний збір на ввезені підакцизні товари обчислюється у відсотках до митної вартості за встановленими ставками або в твердих сумах в євро з одиниці товару. Сума акцизного збору в бухгалтерському обліку включається до вартості імпортного товару.

Об`єктом оподаткування ПДВ є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України й отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, у т.ч. операції по ввезенню власності за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість імпортних товарів, але не менше митної вартості, що зазначена у вантажній митній декларації. При оподаткуванні імпортних товарів сума ПДВ визначається в розмірі 20% від митної вартості товару з урахуванням фактично сплаченого мита й акцизного збору. Підставою для нарахування та сплати ПДВ є вантажна митна декларація, де нарахована сума ПДВ зазначається окремо. Сплата ПДВ повинна проводитись до/або на момент приймання вантажної митної декларації до митного оформлення.

Імпорт деяких товарів та операції по передачі основних засобів у вигляді внеску до статутного капіталу юридичних осіб не оподатковуються ПДВ. Ця норма поширюється як на безпосередніх постачальників, так і на посередників.

Ряд імпортних поставок звільнено від сплати ПДВ: поставки за Програмами технічної допомоги Європейської Співдружності (ТАСІS), по поставках за рахунок коштів Міжнародного Валютного фонду, товари походженням з Росії. По поставках сировини й обладнання для виробничих потреб, а також товарів критичного імпорту нарахування ПДВ по вантажній митній декларації відбувається довільно, тобто ПДВ нараховується, але не сплачується. Необхідні умови: надання митним органам довідки на відповідність статусу імпортера й гарантійного листа про використання отриманих товарно-матеріальних цінностей на виробничі потреби, копії документів про взяття на облік і використання за цільовим призначенням. При наявності пільг по миту на імпортні товари умовно нараховані суми мита й акцизного збору в базу оподаткування ПДВ не включаються.

По імпортних товарах, які не є підакцизними й не відносяться до груп 1-24 Класифікатора товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, на сплату ПДВ може бути оформлений вексель з відстрочкою платежу на 30 календарних днів. Сума, зазначена в податковому векселі, включається до суми податкових зобов`язань платника податку в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується і враховується в розрахунках податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, у якому вексель погашено. У наступному звітному податковому періоді сума, яка була вказана в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту. Таким чином, під час імпорту товарно-матеріальних цінностей видача податкового векселя може відображатися як відстрочені податкові зобов`язання по кредиту рахунка 621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті» і як можливе право на нарахування податкового кредиту по дебету рахунка 641 «Розрахунки за податками», субрахунок «ПДВ».

У випадку імпорту товарів (робіт, послуг) для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню, і тих, які звільнені від оподаткування, податок на додану вартість, що сплачений митним органам під час проведення митних процедур, до податкового кредиту не включається, а відноситься до вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей: дебет рахунків 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари»; кредит 641 «Розрахунки за податками».

Відображення операцій з імпорту товарно-матеріальних цінностей на митну територію України в бухгалтерському обліку узагальнено в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з імпорту

№	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Д-т	К-т
1.	Нараховано митні збори та мита за запасами, товарами та МШП	20, 28, 22	642
2.	Погашено заборгованість підприємства перед митницею	642	311
3.	Нараховано суму ПДВ на товар, що ввозиться, якщо товарно-матеріальні цінності ввезено до їхньої сплати	644	641
4.	Погашено заборгованість підприємства з ПДВ та відображено	641 641	311 644
5.	Видано митним органам в погашення ПДВ податковий вексель	644 621 641	621 641 644
6.	Перераховано грошові кошти за податковим векселем	621	311
7	Оплачено постачальнику товарів і запасів, включаючи вартість транспортних витрат, що входять у їхню ціну	632	312
8.	Оплачено транспортні послуги іноземному перевізнику в разі, якщо вартість доставки не включено у вартість товарів і запасів, інших послуг	685	312
9.	Оплачено транспортні послуги вітчизняному перевізнику	685	311
10.	Оплачено страхові послуги й ризики іноземному страховику	655	312
11.	Оплачено страхові послуги й ризики вітчизняному страховику	655	311
12.	Оприбутковано запаси, товари та МШП, поставлені нерезидентом за курсом на дату розмитнення вантажу	20, 28, 22	632
13.	Включено у вартість запасів, товарів та МШП транспортні послуги на дату підписання	20,28, 22	685
14.	Включено у вартість запасів, товарів та МШП страхові послуги	20,28, 22	655

Облік авансів, сплачених іноземному постачальнику

Сума авансу в іноземній валюті, передана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів) і отримання робіт і послуг при включенні у вартість цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності з застосуванням валютного курсу на дату виплати авансу.

Іншими словами, вартість отриманих у рахунок погашення попередньої оплати немонетарних активів визначається перерахунком вартості фактично отриманих немонетарних активів (але не більше попередньо оплачених) за валютним курсом на дату здійснення попередньої оплати (на дату Перерахування авансу). Така вартість є історичною собівартістю отриманих немонетарних активів. Вартість отриманих немонетарних активів понад попередньо оплачену визначається із застосуванням валютного курсу на дату визнання їх активами. Якщо немонетарних активів отримано менше, ніж попередньо сплачено, і їх отримання вже не передбачається, а сума залишку попередньої оплати (авансу) підлягає поверненню грошима, то дебіторська заборгованість (у сумі залишку авансу) підлягає перерахунку за валютним курсом на кожну дату балансу (поки не відбудеться одержання грошей) і на дату її погашення (зарахування грошей на рахунок у банку).

Таким чином:

· у бухгалтерському обліку необхідно чітко відстежувати суми іноземної валюти, перераховані у вигляді авансів, і відокремлювати їх від проведення наступної оплати. Для цього використовується рахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами»;

· валютна складова бухгалтерської первісної вартості товарів визначається виходячи з курсу валюти на дату сплати авансу;

· розрахована таким чином первісна вартість товарів бере участь у обліку приросту (зменшення) товарно-матеріальних цінностей після їх оприбуткування на баланс. Це може мати позитивні наслідки, оскільки за дозволені для поставки товарів за імпортом 90 днів курс валюти може зростати, а отже, валові витрати будуть коригуватися на меншу суму;

· для того, щоб не вийшло бухгалтерського розриву між вартістю товарно-матеріальних цінностей, що оприбутковуються, і відображуваною заборгованістю щодо них, на кожну дату балансу немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю й зарахування яких на баланс пов`язане з операцією в іноземній валюті, відображається за валютним курсом на дату здійснення операції. Отже, на відміну від монетарних статей дебіторська заборгованість у валюті, що утворилася в результаті здійснення передоплати за товари (роботи, послуги) на дату балансу відображається за курсом, що діяв на момент перерахування авансу;

· бухгалтерські первинні документи не відповідають записам по рахунках. Так, у вантажній митній декларації відображається вартість товарів за курсом НБУ на дату митного оформлення, і ПДВ розраховується саме виходячи з цієї вартості.

3. Розкриття інформації про зовнішньоекономічну діяльність у фінансовій звітності

Суб`єкти підприємницької діяльності України (за виключенням суб`єктів малого підприємництва) повинні складати п`ять форм фінансової звітності:

· Баланс (форма №1);

· Звіт про фінансові результати (форма №2);

· Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

· Звіт про власний капітал (форма №4);

· Примітки до річної фінансової звітності (форма №5).

Відповідно до принципу єдиного грошового вимірника, вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці -- у національній валюті України.

У зв`язку з цим підприємства, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю та проводять розрахунки в іноземній валюті, повинні перераховувати валютні статті в гривні за курсом НБУ.

Баланс

Згідно з П(С)БО 2 «Баланс» відображенню в Балансі підлягають:

· активи, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена й очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов`язаних з їх використанням;

· зобов`язання, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення;

· власний капітал одночасно з відображенням активів або зобов`язань, які призводять до його зміни. [7]

При чому всі монетарні статті (тобто статті балансу про грошові кошти, а також ті активи й зобов`язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій або визначеній сумі грошей або їх еквівалентів) відображаються за офіційним валютним курсом НБУ на дату його складання (останній день звітного періоду) (див. Додаток Б).

Звіт про фінансові результати

Згідно з П(С)БО 3 відображенню у Звіті про фінансові результати підлягають:

· доходи, оцінка яких може бути достовірно визначена в результаті надходження активу або погашення зобов`язання, що призводить до збільшення власного капіталу підприємства (крім застосування капіталу за рахунок внесків учасників);

· витрати, оцінка яких може бути достовірно визначена, у результаті вибуття активу або збільшення зобов`язання, що призводить до зменшення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Специфічними видами доходів та витрат, які виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та підлягають відображенню у Звіті про фінансові результати, є курсові різниці (за виключенням тих, що виникають від фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами України), що відображено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Порядок відображення курсових різниць у Звіті про фінансові результати

Види доходів та витрат	Звіт про фінансові результати
	Назва статті	Код рядка
Дохід від операційної курсової різниці	Інші операційні доходи	060
Витрати від операційної курсової різниці	Інші операційні витрати	090
Дохід від неопераційної курсової різниці	Інші доходи	130
Витрати від неопераційної курсової різниці	Інші витрати	160

Звіт про рух грошових коштів

Зміна курсів валют впливає також на заповнення річної форми фінансової звітності -- Звіту про рух грошових коштів (форма №3) у випадку, якщо на дату його складання в балансі підприємства відображені статті в іноземній валюті. Так, у рядку 040 «Прибуток (збиток) від нереалізованих курсових різниць» у графі «Надходження» відображаються збитки, у графі «Витрати» -- прибутки від курсових різниць, що виникли внаслідок перерахунку в результаті перерахунку статей Балансу в іноземній валюті, не пов`язаних з операційною діяльністю.

У рядку 420 «Вплив зміни валютних курсів на залишок грошових коштів» показується сума збільшення або зменшення залишку грошових коштів у іноземній валюті в результаті коливань валютного курсу протягом звітного періоду.

Звіт про власний капітал

Звіт про власний капітал (форма №4) -- форма річної фінансової звітності, у якій відображаються всі зміни у власному капіталі підприємства, що відбулись протягом року. Особливість складання цієї форми звітності для підприємств, що здійснили фінансові інвестиції в господарські одиниці за межами України, полягає в тому, що курсові різниці по даній статті відображаються в складі іншого додаткового капіталу у вільному рядку 280 Звіту про власний капітал.

Примітки до річної фінансової звітності

У Примітках до річної фінансової звітності наводиться інформація:

1) про суму курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду;

2) про суму курсових різниць, що включена протягом звітного періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інформація, що пояснює взаємозв`язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець звітного періоду.

Інформація, наведена в п. 1, відображається в розділі VIII «Доходи і витрати» Приміток до річної фінансової звітності в рядках 760 «Операційні курсові різниці» та 860 «Не операційні курсові різниці» всіма підприємствами, а також і тими, для яких оприлюднення не є обов`язковим.

Вимоги інших пунктів щодо розкриття інформації у фінансовій звітності стосуються підприємств, для яких оприлюднення річної звітності є обов`язковим. Причому таку інформацію подають у довільній формі (письмово, у формі таблиць тощо).

Інші форми звітності

Серед інших форм звітності найбільш значною є Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України. Вона містить 5 розділів:

І. Загальні відомості;

II. Фінансові вкладення;

III. Майно і товари за кордоном;

IV. Доходи (дивіденди) в іноземній валюті, одержані за межами України;

V. Інформаційні відомості.

Декларування валютних цінностей здійснюється щоквартально строком до 15-го числа місяця після закінчення кварталу в регіональних відділах НБУ й у державних податкових інспекціях за встановленою формою. Декларуванню підлягає тільки наявність у резидентів валютних цінностей і майна, що знаходяться за межами України.

У Декларації про валютні цінності та інше майно й доходи, які належать резиденту України й знаходяться за її межами станом на 1-ше число місяця, наступного за звітним періодом, вказується повне найменування резидента; код ОКПО й адреса уповноваженого банку; країна, де знаходяться валютні цінності; найменування й місцезнаходження іноземного банку та реквізити рахунку, на який здійснено перерахування валютних коштів; повне найменування, адреса й реквізити валютного рахунку за кордоном; загальна сума за межами України за найменуванням валюти з розшифруванням за видами цінностей; сума валютних коштів на рахунках іноземних банків та інших фінансових установ; виручка в іноземній валюті, отримана від експорту товарів, робіт і послуг.

Суб`єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, зобов`язані декларувати валютні цінності, що знаходяться за межами України, а також участь резидентів у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Регіональне відділення НБУ щомісячно надає інформацію НБУ «Про стан декларування резидентів України валютних цінностей і майна, що належать їм і знаходяться за межами України».

У разі відсутності в підприємств валютних цінностей за межами України до Державної податкової інспекції подається відповідна довідка у двох примірниках. Один примірник залишається в ДПА для обліку та контролю. Посередники, що ввозять в Україну на користь інших суб`єктів підприємницької діяльності підакцизні товари, повинні подавати до ДПА Звіт про обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших суб`єктів підприємницької діяльності, й утриману суму акцизного збору.

Висновки

Бухгалтерський облік зовнішньоекономічної діяльності регулюється Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Про зовнішньоекономічну діяльність».

У цілому, зовнішньоекономічна діяльність включає наступні форми робіт і співпраць:

б експорт та імпорт товарів, капіталу, робочої сили;

· надання виробничих, транспортних, експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, брокерських, агентських, управлінських, бухгалтерських, аудиторських та інших послуг;

б наукову, науково-технічну, науково-виробничу, виробничу, освітню й інші форми кооперації з іноземними суб'єктами;

б здійснення міжнародних фінансових операцій з цінними паперами, розрахункових і кредитних операцій, спільної підприємницької діяльності з закордонними партнерами;

б підприємницьку діяльність, пов'язану з наданням ліцензій, патентів, «ноу-хау», торгових марок й іншими видами нематеріальних об'єктів власності;

б організацію й здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів й інших подібних заходів, що проводяться на комерційній основі;

б проведення бартерних, лізингових операцій, операцій з придбання, продажу й обміну валюти;

· організацію роботи фізичних осіб на контрактній основі тощо.

Зовнішньоекономічна діяльність та її результати відображаються в річній фінансовій звітності суб`єкта ЗЕД за окремо зазначеними показниками:

· у бухгалтерському балансі окремо виділяються кошти (активи), що знаходяться в зовнішньоекономічному обороті, -- товари, документи, цінні папери, а також їх джерела (пасиви) -- кредити, заборгованість, одержані прибутки тощо;

у звіті про прибутки та збитки окремо відображаються виручка від зовнішньоекономічних операцій і відповідні витрати. У додатку (коментарі) до річного фінансового звіту робляться необхідні пояснення щодо наведених показників зовнішньоекономічної діяльності. [1]

Розрахунки в зовнішньоекономічній діяльності ведуться як готівкою, так і безготівковими формами. Основними формами безготівкових розрахунків вітчизняних підприємств з фірмами й організаціями іноземних країн є акредитив, інкасо, банківський переказ, розрахунки чеками. Разом з тим, у кожній із зазначених форм є декілька різновидів.

Суб`єкти підприємницької діяльності України (за виключенням суб`єктів малого підприємництва) повинні складати п`ять форм фінансової звітності:

· Баланс (форма №1);

· Звіт про фінансові результати (форма №2);

· Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

· Звіт про власний капітал (форма №4);

· Примітки до річної фінансової звітності (форма №5).

Список використаних джерел

1. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 №959-ХХІ, зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. №29. С. 377.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV, зі змінами та доповненнями // Відомості ВР. 2003. №18, №19-20, №21-22. С. 144.

3. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 №996-XIV, зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради. 1999. №40. С. 365.

4. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 №1576-ХІІ, зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради. 1991. №49. С. 682.

5. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997 №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради. 1997. №21. С. 156.

6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 № 291, зі змінами та доповненнями.

7. П(С)БО 2 «Баланс» від 21.03.1999 №87.

8. П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене Наказом МФУ від 10.08.2000 №193.

9. Бутинець Ф. Ф., Жиглей І. В., Пархоменко В. М. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. 2-е вид., доп. і перероб. Житомир: Рута, 2001. 544 с.

10. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид, випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. К.: ВІРА-Р, 2002. 552 с.

11. Організація бухгалтерського обліку. Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. 3-є вид., доп. і перероб. Житомир: ПП «Рута», 2002. 592 с.

Додатки

Додаток А

Документи, що оформлюються при здійсненні зовнішньоторговельних операцій

Документи з підготовки товару до відвантаження	* Заява на фрахтування * Заява на свідоцтво про огляд * Інструкція по маркуванню * Інструкція по відправленню * Доручення на відвантаження * Повідомлення про готовність до відправлення й про відправлення * Дозвіл на постачання	* Свідоцтво про огляд * Повідомлення про розподіл документів * Наряд на вивіз зі складу * Наряд на внутрішнє транспортування * Таблиця фрахтування * Ліцензія експортна\імпортна
Комерційні документи	* Рахунок-фактура * Рахунок-специфікація * Попередній рахунок * Проформа-рахунок * Специфікація * Технічна документація * Протокол випробувань	* Пакувальний лист * Сертифікат якості * Гарантійні зобов`язання або гарантійний лист * Дозвіл на відвантаження (доручення)
Документи по розрахунково-банківських операціях	* Заява на віддачу валютної ліцензії * Платіжне доручення * Заява на банківський переказ * Банківський переказ * Заява на банківську гарантію * Банківська гарантія * Гарантія оферти * Гарантія виконання * Гарантія авансу * Гарантія платежу на випадок виконання * Повідомлення про інкасовий розрахунок * Заява на банківську тратту * Банківська тратта * Чек * Інкасове доручення	* Гарантійний лист за товарним акредитивом * Заява на документарний акредитив * Документарний акредитив * Повідомлення про відкриття акредитиву * Повідомлення про прийняття акредитиву * Повідомлення про розрахунок по акредитиву * Повідомлення про переказ акредитиву * Заява про зміну акредитиву * Повідомлення про зміну акредитиву * Боргове зобов`язання * Податкова декларація * Вексель
Страхові документи	* Страховий поліс * Страховий сертифікат * Страхова премія * Страхове повідомлення	* Страхове оголошення * Рахунок страховика * Відкритий ковернот
Транспортні документи	* Доручення на відвантаження * Експедиторська інструкція * Повідомлення експедитором агента імпортера * Рахунок експедитора * Експедиторське посвідчення про транспортування * Ордер на видачу товару * Перепустка на товар * Розписка в отриманні товарів	* Повідомлення про відправлення * Складська розписка експедитора * Товароскладська квитанція * Ордер на обробку вантажів * Документи на портові збори * Експедиторське посвідчення про отримання вантажу * Повідомлення експедитором експортера
Транспортно-експедиторські документи	* Коносамент * Штурманська розписка * Чартер, чартер-партія * Чартерний (фрахтовий) коносамент * Адендум * Бернс-нот * Букінґ-нот * Делівері-ордер * Відвантажувальна специфікація * Таймшит * Акт огляду комплектності й пакування * Морська накладна * Комерційний акт * Фрахтовий рахунок * Повідомлення про надходження вантажу * Повідомлення про виникнення перепон у постачанні вантажу * Повідомлення про постачання (вантажу) * Фрахтовий маніфест	* Комерційний графік * Розписка доку * Залізнична накладна * Дорожня відомість * Авіовантажна накладна * Автодорожна накладна * Річкова накладна * Універсальний транспортний документ * Документ змішаного транспортування * Розписка в отриманні вантажу * Гарантійний лист * Підтвердження на фрахтування тоннажу * Фрахт (плата за транспортування) * Повідомлення про виникнення перешкод у транспортуванні вантажу * Вантажний маніфест * Контейнерний маніфест * Мертвий фрахт
Митні документи	* Митна декларація * Митний тариф * Експортні й імпортні ліцензії * Декларація митного контролю (експорт) * Декларація митного контролю (імпорт) * Заява на видачу валютної ліцензії * Валютна ліцензія * Податкова декларація (податок на додану вартість) * Вантажна декларація * Декларація про негайне митне вивільнення * Митне повідомлення про постачання * Декларація про небезпечні вантажі * Маніфест * Сертифікат реєстрації контракту * Заява на видачу Сертифікату на експорт стратегічно важливих сировинних товарів * Вантажно-митна декларація * Сертифікат про безпечність товару * Паспорт угоди * Свідоцтво про огляд * Консульська фактура	* Сертифікат (свідоцтво) про походження товару * Сертифікат * Заява на сертифікат про походження товару * Декларація про походження товару * Заява на свідоцтво про контроль якості товару * Сертифікат якості (відповідності) * Заява на свідоцтво про огляд * Статистичний документ (експорт) * Статистичний документ (імпорт) * Декларація про товари для митного транзиту * Транзитне гарантійне свідоцтво * Заява на ліцензію на митного перевізника * Ліцензія на здійснення діяльності в якості митного перевізника * Реєстраційна картка митного перевізника * Ліцензія на здійснення діяльності в якості митного брокера * Акт експертизи походження товару

Додаток Б

Статті балансу, що підлягають перерахунку на день складання звітності

АКТИВ	ПАСИВ
Назва статті	Код рядка	Назва статті	Код рядка
Довгострокові фінансові інвестиції	040, 045	Довгострокові кредити банків	440
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	Інші довгострокові фінансові зобов`язання	450
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	160	Інші довгострокові зобов`язання	470
		Короткострокові кредити банків	500
Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів	190	Поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями	510
		Векселі видані	520
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530
Поточні фінансові інвестиції	220	Поточні зобов`язання за розрахунками з учасниками	590
Грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті	240	Інші поточні зобов`язання	610

Размещено на Allbest.ru

...