Правове регулювання аудиту з промислової безпеки та охорони праці

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Правове регулювання аудиту з промислової безпеки та охорони праці

Нормативно-правові основи аудиту промислової безпеки та охорони праці

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен забезпечити функціонування СУОП. Для цього він:

1.Створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання.

2. Розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці.

3. Забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються.

4. Впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо.

5. Забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.

6. Забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин.

7. Організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів.

8. Розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці

9. Здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

10. Організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці.

Аудит - систематичні дослідження, з метою встановлення, відповідає чи ні діяльність та пов'язані з нею наслідки запланованим показникам, здійснюються чи ні заходи, що прийняті ефективно і потрібним чином, а також чи здатні вони забезпечити реалізацію політики і досягнення її мети. (ОHSAS 18002:2000)

Працеохоронний аудит - системне незалежне вивчення діяльності підприємства з охорони праці щодо досягнення вимог нормативно-правових актів, планових завдань і працеохоронної політики з метою запобігання травматизму і професійних захворювань.

Об'єкт працеохоронного аудиту

Основним об'єктом працеохоронного аудиту є система управління охороною праці підприємства (СУОП).

Стандарт серії ДСТУ OHSAS 18001-2007“Система менеджменту охрани здоров'я і безпеки персоналу”

Повинна бути обрана політика організації в області охорони праці та попередження професійних захворювань, яка затверджується керівництвом організації, в якій чітко визначені загальна мета в області охорони праці і зобов'язання з підвищення ефективності діяльності підприємства в цій сфері.

Політика повинна:

а) відповідати характеру і масштабам ризиків організації в області охорони праці;

б) включати зобов'язання з постійного покращення стану охорони праці;

в) включати зобов'язання відповідати вимогам чинного законодавства з охорони праці і попередження професійних захворювань та інших нормативно-правових документів з цих питань;

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ПІДПРИЄМСТВА

СКЛАДОВІ СУОП

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

г) бути документально оформленою, впровадженою і підтриманою;

д) бути доведеною до відома усіх робітників з тим, щоб кожний робітник знав свої особисті обов'язки в рамках цієї політики;

є) бути доступною для зацікавлених сторін;

е) періодично переглядатися з метою забезпечення її відповідності і доречності для організації.

Планування

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Впровадження та управління

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Мета і завдання аудиту

Контроль, облік, аналіз, звітність, комунікація, аудит, моніторинг - функція управління, призначена для з'ясування фактичного стану і виконання завдань з охорони праці в галузі (підрозділах), порівняно з планом і чинними нормативними актами, визначення наслідків цих відхилень, нагромадження планових і фактичних даних, періодичного складання статистичних звітів установленої форми, прийняття рішень щодо визначення і включення заходів охорони праці в плани робіт наступних років.

Контроль, аудит, моніторинг сприяє виконанню посадовими особами планів робіт, законодавста та інших нормативних актів з охорони праці. Він повинен визначати ступінь повноти виконання посадовими особами обов'язків з охорони праці.

Підприємство повинно за допомогою аудиту перевірити, чи СУОП:

відповідає вимогам OHSAS;

впроваджена і функціонує;

ефективна щодо реалізації політики цілей з охорони праці.

У процесі аудиту необхідно перевірити виконання висновків попередніх аудитів й усунення встановлених недоліків. Результати аудиту надаються керівництву підприємства.

Інтеграція систем управління. У даний час на кожному підприємстві одночасно діють таки системи управління, що встановлені міжнародними стандартами:

ISO 9001 - управляння якістю;

ISO 14001 - управління охороною навколишнього середовища;

ОНSАS 18001 - управління охороною праці.

Зараз аудит цих систем на підприємствах здійснюється паралельно відповідними службами або комісіями, що створює незручність для керівників підрозділів, якщо ці перевірки відбуваються у різний час. Краще коли аудитор компетентний в усіх цих системах і може одночасно кваліфіковано провести аудит усіх трьох систем, оцінити політику підприємства з цих питань, виконання нормативних вимог проведення корегувальних дій.

Доцільно було б інтегрувати ці системи в одну. Такі спроби робляться, при цьому можуть бути різні варіанти: псевдо інтеграція, міні інтеграція, часткова інтеграція, повна інтеграція. Повна інтеграція дозволяє значно зменшити кількість процедур, позбутися їх дублювання, створити єдині визначення термінів. За основу інтеграції необхідно взяти ISO 9001:2000. При цьому інтегруються тільки системи управління, а системи показників для оцінки стану залишаються різними:

управляння якістю - статистичні показники;

управління охороною навколишнього середовища - аспекти середовища;

управління охороною праці - ідентифікація небезпек і оцінка ризику.

Головна умова інтеграції - ефективне функціонування системи.

Аудит СУОП на відповідність міжнародним стандартам

Аудитор з охорони праці - особа, яка має відповідну кваліфікацію для проведення аудитів, що підтверджується ліцензією і сертифікатом (посвідченням про навчання і перевірку знань) Аудитор повинен мати інженерну освіту й належний досвід роботи на посаді інженера з охорони праці іншого підприємства відповідної галузі або державного (технічного) інспектора чи викладача курсу охорони праці навчального закладу. Він повинен знати техніку й технологію досліджуваного підприємства, вимоги законів і нормативних документів з охорони праці, систему управління охороною праці, процедуру й методи аудиту. Аудитор повинен уміти спілкуватися з людьми, чітко висловлювати свої думки, мати здатність до самоорганізації та ухвалення обґрунтованих рішень згідно з чинними нормативно - правовими актами.

Аудит - це документально оформлений процес перевірки, який включає збирання та об'єктивне оцінювання відповідності стану умов праці й профілактичних заходів з охорони праці, системи управління цією діяльністю критеріям аудиту, тобто запровадженим нормативно-правовим актам, з передачею результатів перевірки замовнику.

Аудит призначений для сприяння підприємству в дотриманні вимог стандартів та інших вимог щодо охорони праці, надання методичної допомоги роботодавцю. Аудит може здійснювати один або декілька аудиторів. До складу групи можуть входити технічні експерти - спеціалісти з певних питань.

Замовником може бути або об'єкт аудиту, або будь-яка інша організація, яка має право доручити виконання аудиту іншій організації на контрактних умовах.

Про цілі, завдання і сферу поширення аудиту об'єкт аудиту повинен бути сповіщений до початку роботи. План аудиту затверджується замовником. Сторонні аудитори не мають права розголошувати без дозволу замовника інформацію або дані, одержані в процесі перевірки об'єкта.

Основною метою аудиту є формальна оцінка ступеня відповідності СУОП встановленим вимогам ОНSАS 18001. Для проведення аудиту підприємство звертається до сертифікаційної фірми (Det Norke Veriatas), яка здійснює його за відповідною програмою у визначений термін.

Для здійснення аудиту потрібні такі документи:

політика підприємства з охорони праці;

цілі управління охороною праці;

програми управління охороною праці;

результати оцінки професійного ризику за робочими місцями;

посадові інструкції щодо обов'язків і відповідальності посадових осіб у галузі СУОП;

протоколи діяльності в галузі СУОП;

процедури, інструкції з охорони праці за професіями, на роботи підвищеної небезпеки, результати аналізу стану охорони праці;

професійні плани та процедури;

результати вимірювання і моніторингу функціонування СУОП;

реєстри нещасних випадків, аварій, порушень і корегувальні заходи;

протоколи оглядів, що виконані керівниками.

Керівництво підприємством встановлює порядок проведення аудиту (логістика, місце аудиту, обговорення звіту, відповідальна особа, комп'ютер, побут аудиторів). Керівництву подаються результати аудиту, встановлені відхилення і висновок аудитора щодо рекомендації підприємству на одержання сертифіката.

Невідповідністю (термін ОНSАS 18001) вважається кожне відхилення від стандартів, правил, норм, інструкцій, приписів, процедур, які можуть призвести до травм, хвороби, забруднення середовища та їн. Усі невідповідності записуються у Карту невідповідності. Вони повинні бути усунуті перед одержанням або продовженням сертифікату.

Проект Закону України «Про аудит з промислової безпеки та охорони праці»

працеохоронний аудит безпека

29 листопада 2006 р. Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу проект Закону України «Про аудит з промислової безпеки і охорони праці». Проведення аудиту з охорони праці передбачається Закону України „Про охорону праці” (у редакції 2002 р.), і тому прийняття законодавчого акта, який би визначав процедуру та періодичність проведення аудиту, встановлював вимоги до аудиторських організацій та їх відповідальність, можна було б лише вітати, якби не численні „але”, на яких хотілося б зупинитись детальніше.

Перше, що привертає увагу в зазначеному законопроекті, - це те, що його автори, надто не мудруючи, запозичили поняття „аудит з охорони праці” з визначення „екологічний аудит” 1 Закону України „Про екологічний аудит”), лише злегка трансформувавши його. Водночас, екологічна безпека і охорона праці є дещо різними поняттями. Щоб упевнитись в цьому, слід звернутись до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та чинного Закону України „Про охорону праці. Тому було б цілком логічним, аби визначення „аудит з охорони праці” виходило б із поняття „охорона праці”.

«Спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, яким є Держгірпромнагляд, відводиться роль реєстратора або ж статиста. Хоча за логікою саме він мав би видавати документ дозвільного характеру на діяльність аудиторських організацій»

Визначаючи об'єкти аудиту, автори вказують, що такими є „підприємства, установи та організації, їх філії та представництва чи об'єднання, окремі виробництва, інші суб'єкти господарювання зазначаючи при цьому, що суб'єктами аудиту є „юридичні особи, які використовують найману працю відповідно до вимог чинного законодавства”, тобто ті ж самі підприємства, установи, організації. Таким чином, автори законопроекту ототожнюють поняття „об'єкт” і „суб'єкт” правовідносин, що є безумовною „новацією” законопроекту.

Знайомлячись із законопроектом, виникає запитання: хто ж має право на здійснення аудиту? Ст. 3 говорить, що „виконавцем зовнішнього аудиту є аудиторська організація, акредитована для здійснення аудиту з промислової безпеки і охорони праці відповідно до вимог цього Закону та Закону України „Про акредитацію органів з оцінки відповідності”.

Виконавцем внутрішнього аудиту є фізична особа, яка пройшла у встановленому порядку навчання та отримала документ на право здійснення внутрішнього аудиту з промислової безпеки і охорони праці”.

Звернувшись до Закону України „Про акредитацію органів з оцінки відповідності”, ми дізнаємось, що „акредитація - процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль)”, а з п. 3 цього ж Закону, що „до створення національного органу з акредитації його функції виконує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації”.

Тобто зовнішній аудит з охорони праці, критерієм якого є „вимоги нормативно-правових актів національного законодавства України з питань промислової безпеки та охорони праці”, буде здійснювати організація, що акредитована спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до основних функцій якого належать управління якістю, акредитація вимірювальних та випробувальних лабораторій тощо, який має досить опосередковане відношення до державного управління охороною праці. Водночас, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, яким є Держгірпромнагляд, відводиться роль реєстратора або ж статиста. Хоча за логікою саме він мав би видавати документ дозвільного характеру на діяльність аудиторських організацій.

Що ж стосується виконавців внутрішнього аудиту, то наразі українське законодавство не встановлює порядок навчання, атестації та кваліфікаційні вимоги до аудиторів із промислової безпеки та охорони праці. Не встановлює таких вимог та порядку і запропонований законопроект.

До речі, критерії аудиту є також не зовсім зрозумілими. З одного боку, відповідно до ч. 1 ст. 6 законопроекту „критерії аудиту - вимоги нормативно-правових актів національного законодавства України з питань промислової безпеки та охорони праці, керуючись якими виконавець аудиту оцінює докази та інші матеріали аудиту, проводить їх аналіз та готує висновок щодо об'єкта аудиту”. З іншого боку, згідно із ч. 2 цієї ж статті „критерії аудиту також визначаються у договорі на його проведення”. Останнє можна тлумачити як можливість аудиторської організації, за домовленістю з роботодавцем, звужувати критерії, цим самим формалізуючи власне процедуру аудиту.

Існують певні застереження і щодо висновків аудиту, їх значення та правових наслідків. Відповідно до законопроекту „висновок аудиту є офіційним документом, який засвідчується підписом керівника аудиторської організації та печаткою аудиторської організації. …Висновок аудиту може бути негативним або позитивним”.

Слід зазначити, що негативний висновок, який видається роботодавцю, не має жодних правових наслідків. Його автори не враховують, що, виходячи з критеріїв аудиту, негативний висновок може свідчити про таке: роботодавець порушує вимоги правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, і ці порушення створюють загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, що, відповідно, містить ознаки злочину, передбачені Кримінального кодексу України.

«Маємо спробу (на законодавчому рівні) підмінити наглядову діяльність спеціально уповноважених державних органів у сфері промислової безпеки та охорони праці - комерційною діяльністю окремих суб'єктів господарювання. Чи виграють від цього наймані працівники, - питання риторичне»

При цьому перевищується значимість позитивного висновку та виданого на його підставі свідоцтва, якому надається статус „індульгенції” на роботу з порушеннями правил безпеки та охорони праці, оберігаючи цим роботодавця від перевірок наглядових органів (за винятком випадків групового та смертельного травматизму). Якщо ж свідоцтво буде видаватись з періодичністю в три роки, то таке підприємство взагалі фактично виводиться з-під нагляду державних органів. Цим самим порушуються конституційні права громадян на здорові та безпечні умови праці, на звернення до органів влади відповідно до чинного законодавства України про звернення громадян. Водночас, у законопроекту йдеться, що, „якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші вимоги, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору”.

В зв'язку з цим необхідно зазначити, що Верховна Рада України ратифікувала 8 вересня 2004 р. Конвенцію МОП № 129 про інспекцію праці в сільському господарстві (1969 р.). та Конвенцію МОП № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, (1947 р.), які визначають завдання інспекції та основні засади інспекційної діяльності у сфері охорони праці. Зокрема, в зазначених конвенціях вказано, що посадові особи органів державного нагляду мають право „здійснювати будь-які перевірки, контроль і розслідування, котрі вони можуть вважати потрібними, щоб упевнитись в тому, що законодавчі положення ефективно виконуються”. Тому положення абз.10 ст. 8 можна вважати такими, що істотно звужують права державних органів впливати на роботодавця при порушенні ним вимог нормативно-правових актів з охорони праці, травмуванні працівників, надходженні скарг від найманих працівників на шкідливі та небезпечні умови праці, на вимогу правоохоронних органів, та у інших випадках, передбачених законами України.

«Погодьтеся, коли застосовуються дієслова «повинен здійснюватись» і при цьому встановлюються терміни проведення, про «добровільність» говорити важко»

Таким чином, маємо спробу (на законодавчому рівні) підмінити наглядову діяльність спеціально уповноважених державних органів у сфері промислової безпеки та охорони праці - комерційною діяльністю окремих суб'єктів господарювання. Чи виграють від цього наймані працівники, - питання риторичне.

Автори законопроекту в ч. 1 ст. 2 визначають, що аудит з охорони праці є добровільним, і в цій само статті (ч. 3) вказують, що „внутрішній аудит повинен здійснюватись один раз на рік, і його результати повинні надаватись аудиторській організації перед проведенням зовнішнього аудиту”. Погодьтеся, коли застосовуються дієслова „повинен здійснюватись” і при цьому встановлюються терміни проведення, про „добровільність” говорити важко.

Наприкінці хотілося б звернути увагу на санкції, які передбачає законопроект, щодо недобросовісних аудиторів та аудиторських організацій. Ця стаття містить загальні положення про цивільну, адміністративну чи кримінальну відповідальність виконавців відповідно до законодавства України і носить скоріше декларативний характер, не несучи правового навантаження. Тобто така обов'язкова складова законопроекту, як санкція відсутня. Стаття не відповідає вимогам Закону України „Про дозвільну діяльність” , який визначає основні вимоги до дозвільної системи в сфері господарської діяльності. Зокрема, вимогу щодо наявності в законодавчих актах, які передбачають видачу документів дозвільного характеру, вичерпного переліку підстав для анулювання документа дозвільного характеру тощо.

Виходячи з цього можливо з впевненістю стверджувати, що без проведення Аудиту ОП створення безпечних та нешкідливих умов праці майже нереально.

Потрібно конкретно розуміти, що аудит направлений на оцінку якості і ефективності функціонування системи управління охороною праці(СУОП), а не на пошук конкретних порушень. Порушення не можна розглядати як окремо взяте, тому що воно дає змогу для пошуку невідповідності в системі, або в процесі її організації. Не одна СУОП не може вважатися ефективно функціонуючою, якщо вона постійно не удосконалюється через аналіз та оцінку її критеріїв. Саме для отримання адекватності інформації про СУОП і існує аудит.

Спеціалісти з охорони праці вже давно розробляють СУОП за міжнародними стандартами OHSAS-18000 які є інструментом для побудови системи управління. Стандарти OHSAS-18000 представляють вимоги до системи оцінки промислової безпеки та здоров'я.Вони розроблені з метою надання можливості керувати професійними ризиками в області безпеки та здоров'я і підвищення ефективності управління. Вимоги стандартів OHSAS-18000 не змінюють законодавчих вимог і не втручаються в сфери дії національних нормативів, а навпаки доповнюють їх, об'єднуючи в єдину управлінську систему. Впровадження OHSAS-18000 є невід'ємною умовою для виходу на міжнародний ринок. Впровадження OHSAS-18000 підтверджується міжнародними аудиторами, які на основі позитивних висновків видають сертифікат, що істотно підвищує імідж компанії на міжнародному рівні.Таким чином використання OHSAS-18000 дає можливість не тільки впровадити СУОП, а й налаштувати її серед проектної задля забезпечення життя та здоров'я.

Через те, що в Україні ще не створена система аудиту з урахуванням норм міжнародного права, підвищення загального рівня безпеки на виробництві можливе лише за використання міжнародних систем.

Размещено на Allbest.ru