Організація розрахунків з оплати праці

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Ознайомлення з підприємством і організація бухгалтерського обліку на ньому

2. Організація та документування обліку руху основних засобів

3. Організація обліку нематеріальних активів на підприємстві

4. Організація і документування обліку запасів і малоцінних швидкозношуваних предметів на підприємстві

5. Організація розрахунків з оплати праці

6. Ознайомлення з системою обліку витрат та калькулювання на підприємстві

7. Ознайомлення та документальним оформленням фінансових результатів діяльності підприємства

8. Організація і документальне оформлення грошових та розрахункових операцій

9. Організація та формування власного капіталу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Метою даної виробничої практики є ознайомлення із специфікою ведення бухгалтерського обліку на ТОВ «Оратівчанка» і описати її особливості при відображенні різного роду господарських операцій, які відбуваються протягом господарської діяльності підприємства.

Головним завданням підприємства є випуск продукції, торгівля товарами, виконання робіт, надання послуг високої якості з найменшими витратами, а тому в процесі бухгалтерського обліку основним завданням є виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбаних товарів, виконаних робіт та наданих послуг, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції чи придбання товарів (виконаних робіт, наданих послуг), аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниження, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

Завданням даного курсового проекту є ознайомлення з об'єктами бухгалтерського обліку підприємства (господарськими засобами і джерелами господарських засобів) і господарських операцій з ними саме на практиці і дати їм теоретичне обґрунтування.

Дана робота умовно поділяється на дві частини: основна частина і додатки.

Основна частина описує особливості організації бухгалтерського обліку на ТОВ «Оратівчанка», ознайомлення і особливості обліку та документування основних засобів, нематеріальних активів, запасів, МШП, розрахунків з працівниками, організації витрат, формування фінансових результатів, грошових розрахунків, формування власного капіталу.

Щодо другої частини, то додатки містять деякі з первинних документів, на основі яких здійснюються усі господарські операції в процесі діяльності підприємства і які є підставою для відображення цих операцій у бухгалтерському обліку.

Постановка проблеми. Розвиток ринкової економіки, урізноманітнення фінансово-господарської діяльності та ускладнення внутрішньогосподарських та зовнішніх зв'язків зумовили кардинальне зростання потреб в інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Достатньо надійну і економічно обґрунтовану інформацію поставляє бухгалтерський облік.

Бухгалтерський облік є важливим елементом економічної системи, без знання якого неможливе ефективне управління підприємством, тому організація обліку є одним із головних джерел отримання інформації необхідної для прийняття та реалізації управлінських рішень. Ефективна організація обліку сприяє оптимальному використанню ресурсів, мінімізує витрати виробництва. «Організація облікової справи може впливати на розвиток і прибутковість підприємства настільки ж сильно, як і будь-яке нововведення в технічному обладнанні підприємств» [1, с. 35].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням організації бухгалтерського обліку та її проблемам присвячена значна кількість праць як у вітчизняній, так і в світовій економічній науці. Вивченням теоретичних і практичних аспектів організації бухгалтерського обліку займалися зокрема такі вчені, як П.С. Безруких, М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, О.П. Войналович, Й.Я. Даньків, В.П. Завгородній, В.Б. Івашкевич, М.В. Кужельний, В.С. Лень,Л.Г. Ловінська, О.В. Олійник, М.Я. Остап'юк, В.М. Пархоменко, М.С. Пушкар, Я.В. Соколов, В.В. Сопко та ін. Завдяки роботам цих вчених сформульовано підґрунтя для подальших наукових досліджень. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Як показало вивчення економічної літератури і практики господарювання, в сфері організації обліку є ціла низка неви- рішених і суперечливих питань, які впливають на ефективність управлінської діяльності. Такими проблемами є: визначення елементів організації бухгалтерського обліку, формування облікової політики підприємства, вибір форми ведення бухгалтерського обліку, організація документування господарських операцій і документообороту, формування системи звітності. А оскільки в економіці нашої країни та інформаційному просторі постійно відбуваються зміни, а також враховуючи зростання значення організації бухгалтерського обліку для підприємства, зазначені проблеми організації обліку потребують постійного дослідження.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження теоретичних основ організації обліку на підприємстві як основи його сталого функціонування в системі бухгалтерського обліку.

Виклад основного матеріалу. Бухгалтерський облік -- це складний механізм, призначення якого надавати та забезпечувати інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів з метою здійснення ефективного й оперативного управління суб'єктом господарювання в сучасних умовах. Саме для цього бухгалтерський облік повинен вирішувати поставлені завдання, і відповідно, бути організований згідно вимог чинного законодавства та умов конкретної господарюючої одиниці. Без належної організації бухгалтерського обліку неможливо досягнути позитивних результатів діяльності, оскільки вона є одним з найвідповідальніших етапів створення підприємства, а також запорукою рентабельності в майбутньому.

Що стосується терміну «організація бухгалтерського обліку», то вчені трактують його по-різному, тобто єдиного поняття досі не виведено. Так, В.С. Лень під «організацією бухгалтерського обліку» розуміє «сукупність дій зі створення цілісної системи бухгалтерського обліку, підтримання і підвищення її організованості, функціонування якої спрямоване на забезпечення інформаційних потреб користувачів облікової інформації, включаючи вибір форм організації та формування матеріального й інформаційного забезпечення облікового процесу» [2, с. 6].

У свою чергу Ф.Ф. Бутинець визначає організацію бухгалтерського обліку як систему умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства і здійснення контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів і готової продукції. На його думку, організація бухгалтерського обліку -- це цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів [3, с. 40].

А.М. Кузьмінський та В.В. Сопко зазначають, що приведення у певний порядок усіх вузлів систем бухгалтерського обліку та аналізу характеризує їх організацію в широкому змісті. Організація бухгалтерського обліку являє собою систему методів і засобів, що забезпечують оптимальне її функціонування і подальший розвиток [4, с. 5].

С.В. Івахненков поділив визначення організації бухгалтерського обліку на три групи. До першої групи він відніс тлумачення організації бухгалтерського обліку як побудови системи обліку, до другої -- визначення, у яких використовується системний підхід до організації обліку як важливої функції управління, до третьої -- визначення організації обліку як управління обліковим персоналом [5, с. 114-118].

П.С. Безруких сутність «організації бухгалтерського обліку» розумів як «науково-об- ґрунтовану сукупність умов, за якої найбільш економно і раціонально здійснюється збір, обробка і збереження облікової інформації в умовах оперативного контролю за правильним використанням засобів на підприємстві» [6, с. 12]

Таким чином, метою організації бухгалтерського обліку є ефективне виконання обліком інформаційних і контрольних функцій.

Для досягнення мети перед організацією бухгалтерського обліку поставлені наступні завдання:

забезпечити методологічно правильне відображення активів підприємства, власного капіталу, зобов'язань, господарських операцій і фінансових результатів діяльності підприємства на бухгалтерських рахунках;

упорядкувати обліковий процес, додати йому планомірний і цілеспрямований характер;

забезпечити ефективність обліку на основі раціонального документообороту, комп'ютеризації, впровадження прогресивних форм і методів обліку.

В процесі вирішення окремих питань щодо організації бухгалтерського обліку слід враховувати фактори, що на неї впливають, які охоплюють, перш за все, особливості функціонування кожного конкретного суб'єкта господарювання.

У цілому на організацію обліку впливають як об'єктивні, так і суб'єктивні чинники. До перших належать: рівень розвитку ринкової економіки та ступінь демократизації суспільства, поширення процесу інтеграції економіки країни у світовій економічний простір та вимоги міжнародних інституцій щодо стандартизації та гармонізації обліку; а до других -- форма власності та організаційно-правова форма господарювання; вид економічної діяльності чи галузеве підпорядкування, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; система оподаткування; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатурою продукції, чисельністю працюючих; організаційно-технічні умови діяльності, особливості технології та організаційно структури підприємства; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці; інформаційні потреби керівництва підприємства для обґрунтування управлінських рішень тощо. Адаптування бухгалтерського обліку до специфіки підприємницької діяльності дозволяє одержати більш об'єктивну, змістовну інформацію, чим сприяє зростанню ефективності обліку як функції управління.

Організація бухгалтерського обліку ґрунтується на певних принципах. Як зазначає Н.М. Малюга, «принцип -- це те, що завжди, за будь- яких умов, без будь-якого винятку властиве певному явищу. Принцип виступає основою, початком, керівною ідеєю у будь-яких відносинах» [7, с. 28].

Але слід чітко розділяти принципи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та принципи організації обліку на підприємстві.

Принципи ведення бухгалтерського обліку є загальноприйнятими, запозиченими з міжнародних стандартів фінансової звітності та визначені в Законі Україні «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Безумовно ці принципи впливають й на організацію обліку, оскільки облік на підприємстві повинен бути побудований таким чином, щоб облікова і звітна інформація відповідала встановленим принципам: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність.

Вченими-теоретиками окремо від законодавчо встановлених принципів бухгалтерського обліку виділені й принципи організації обліку, тобто базові положення, на підставі яких керівництво підприємств організують єдину систему обліку.

До основних принципів організації бухгалтерського обліку відносяться цілісність, всебічність, динамічність, пропорційність, адаптив- ність.

Найбільш узагальнюючим принципом організації обліку є принцип цілісності. Відповідно до нього облік необхідно вести як єдине явище з урахуванням всіх об'єктів організації і всіх складових виробництва з моменту придбання запасів, виробництва, збереження готової продукції, реалізації і до моменту одержання прибутку (збитку).

Згідно з принципом всебічності, при побудові обліку необхідно врахувати всі внутрішні зв'язки і відносини, що існують в кожній господарській системі. Результати діяльності підприємства залежать від підсумків кожного структурного підрозділу, тому, підприємницьку структуру слід розглядати як єдиний цілий організм. У процесі організації обліку необхідно організовувати облік не лише у цілому по підприємству, але й у розрізі кожного структурного підрозділу, виду діяльності, виду продукції тощо. Детально продумана система аналітичного обліку забезпечить інформаційні потреби апарату управління на усіх його ієрархічних рівнях, чим підвищить якість управлінських рішень.

Господарські операції й економіка в цілому постійно змінюються, що призводить до необхідності розробки нових підходів, прийомів до обліку. Наприклад, у сучасних умовах з'явився податковий облік, векселі, бартер, давальницька сировина. Система організаціїобліку повинна дозволяти, не ламаючи в цілому організації обліку, додавати зміни, тобто система повинна бути мобільною, що і передбачає принцип динамічності.

Крім організації обліку, обліковий процес включає контроль і аналіз діяльності підприємства. Тому необхідно в обліковому процесі розподілити роботу однаково, між усіма трьома складовими -- це і передбачає принцип пропорційності.

Таким чином, перераховані принципи свідчать про те, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку кожного підприємства. Він є основою для формування показників фінансової, податкової, статистичної й інших видів звітності, що використовують грошовий вимірник.

Побудова організації обліку передбачає поділ на певні етапи для розподілу функцій кожного з них.

Так, на думку Ф.Ф. Бутинця, відповідно до поставлених завдань організація бухгалтерського обліку складається із трьох взаємопов'язаних етапів:

Методичний: передбачає вибір способів та прийомів, що є основою для таких методів обліку як документування, синтетичні та аналітичні рахунки, подвійний запис, бухгалтерський баланс і звітність, інвентаризація, оцінка майна та зобов'язань, калькулювання. Саме на даному етапі проводиться вибір застосування конкретних елементів методу бухгалтерського обліку, що також відповідає першому рівню системи бухгалтерського обліку.

Технічний: вибір форми обліку, яка найбільш повно характеризуватиме та відповідатиме розміру підприємства та його галузі. Він полягає у виборі способу обробки облікових даних, розробці, переліку і форм облікових реєстрів, встановленні порядку здійснення записів в регістрах і переносу даних в форми звітності.

Організаційний: забезпечує організацію процесу управління в бухгалтерії, тобто організацію роботи облікового апарату (на відміну від перших двох, які забезпечують організацію ведення облікових записів). На даному етапі здійснюється налагодження системи адміністративного управління в бухгалтерії [3, с. 43-45].

С.В. Свірко, у свою чергу, виділяє первинний, поточний та підсумковий етапи. Першим (початковим) у процесі бухгалтерського обліку є етап первинного обліку, що характеризується наступною сукупністю операцій:

виявлення інформаційних даних стосовно об'єктів обліку;

вимірювання на базі системи показників, застосовуваних у бухгалтерському обліку (грошові, натуральні, трудові);

фіксування інформації у відповідних носіях облікових даних -- документах.

Другий етап -- поточного обліку -- складається з таких операцій:

реєстрації інформації, здобутої в результаті первинного обліку, у системі рахунків бухгалтерського обліку;

реєстрації інформації в носіях інформації даного етапу обліку -- облікових реєстрах;

групування та перегрупування показників інформаційних даних.

Третій етап облікового процесу -- підсумковий містить такі операції:

узагальнення інформаційних даних поточного обліку у вигляді відповідних форм звітності;

передача результативних даних зовнішнім та внутрішнім користувачам;

зберігання інформаційних даних первинного, поточного та підсумкового обліку, формалізованих у вигляді облікових документів, реєстрів та звітності [8, с. 8-9].

На думку М.С. Пушкаря, організація фінансового обліку передбачає вирішення таких принципово важливих питань, як розробка концепції облікової політики підприємства; визначення межі застосування фінансового обліку. Від вирішення цих питань залежить структура обліку, врахування запитів управлінської системи і функціонування інформаційної системи підприємства [9, с. 138].

Тобто, одним з важливих питань організації бухгалтерського обліку на підприємстві є формування його облікової політики.

Суть облікової політики розкрито в Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1, де зазначено, що це «сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності» [10, 11].

Основне призначення облікової політики полягає в: упорядкуванні облікового процесу на підприємстві; методологічному та методичному відображенні майна підприємства, господарських операцій та результатів його діяльності; наданні бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості; забезпеченні ефективності обліку. Облікова політика підприємства повинна дотримуватись принципів організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Формування облікової політики потрібно розглядати як один із найважливіших елементів планування діяльності підприємства.

Зазначимо, що згідно з п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність В Україні» підприємство самостійно визначає свою облікову політику, відобразивши її у відповідному наказі [10]. При цьому підприємство самостійно обирає і відображає в наказі про облікову політику наступне:

вибирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних принципів, установлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», але з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

розробляє систему і форми внутрішнього господарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівника на підписання бухгалтерських документів;

затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Основною метою облікової політики є забезпечення достовірною інформацією про фінансовий стан підприємства, результати його діяльності користувачів звітності, на основі якої будуть прийматись рішення.

За формою, облікова політика підприємства має вигляд наказу керівника (власника). Безпосередньо наказ про облікову політику затверджує вибір методів та способів ведення обліку здійснених на основі професійного судження. На думку Я.В. Соколова, професійне судження -- це «думка, що добросовісно висловлена професійним бухгалтером про господарську ситуацію і є корисним для її висвітлення, так і для прийняття дієвих управлінських рішень» [12, с. 53].

Отже, кваліфікована розробка Наказу про облікову політику дозволяє вибрати підприємству оптимальний варіант обліку, який максимально відповідатиме меті діяльності підприємства та поставленим завданням.

Велике значення для оформлення облікової політики мають також проектні документи з організації бухгалтерського обліку, які оформлюються додатками до наказу про облікову політику, зокрема: графік документообігу, робочий план рахунків, посадові інструкції тощо.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник підприємства [10].

Керівник зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання усіма підрозділами, службами і працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та надання до обліку первинних документів. Проте, організацією бухгалтерського обліку на підприємстві повинен займатися не тільки керівник підприємства, але й головний бухгалтер.

Таким чином, ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку розпочинається з формування облікової політики суб'єкта господарювання. Від уміло сформованої облікової політики багато в чому залежить ефективність управління господарською діяльністю підприємства та стратегія його розвитку на тривалу перспективу.

Висновки з проведеного дослідження. Підсумовуючи викладене вище, можна дійти однозначного висновку про те, що організація бухгалтерського обліку на підприємствах будь- якої сфери економіки матиме істотний вплив на достовірність показників звітності, податкових розрахунків та аналізу критеріїв результативності діяльності підприємств та організацій. Тому керівництво підприємства повинно вести цілеспрямовану діяльність зі створення, постійного упорядкування й удосконалювання системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів.

1. Ознайомлення з підприємством і організація бухгалтерського обліку на ньому

ТОВ «Оратівчанка» знаходиться в смт Оратів Вінницької обл. вул. Леніна, 86 а займається: закупівлею, постачанням, транспортуванням, алкоголем, тютюном, продуктами, оптовою та роздрібною торгівлею. З початку створення фірма постійно нарощує власні виробничі потужності, збільшує асортимент продукції, яку виготовляє, удосконалює її якість за рахунок використання сучасних технологій виробництва, підвищує конкурентноздатність продукції як на українському ринку так і за кордоном. Переходячи безпосередньо до форми організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, то слід зазначити, що основні принципи облікової політики, форма бухгалтерського обліку (як певна система регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з урахуванням особливостей діяльності і технології обробки облікових даних) визначені і регулюються прийнятим на підприємстві Наказом "Про облікову політику" [18] відповідно до єдиних засад встановлених Законом "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"[1] і П(С)БО. ТОВ «Оратівчанка» веде автоматизований облік в налагодженій на ній комп'ютерній мережі використовуючи пакет прикладних програм "1С: Предприятие 7.7" з 2001року, використовуючи до цього програму "1С: Бухгалтерия ПРОФ 6.0". Перевагами автоматизованої форми обліку є:

ведення синтетичного і аналітичного обліку стосовно потреб підприємства;

можливість ведення кількісного багатоваріантного обліку;

одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів по синтетичному і аналітичному обліку;

можливість автоматичного друку вихідних (первинних) документів.

Вихідними даними для програми є господарські операції, що вносяться до Журналу господарських операцій декількома способами:

1. ручне введення операцій;

2. використання типових операцій;

3. використання режиму "документи і розрахунки".

На підставі введених господарських операцій програма формує звітність по синтетичному обліку та різні допоміжні документи:

сальдово-оборотну відомість за рахунками та субрахунками;

шахматку;

аналіз рахунка за підсумками і кореспонденцією даного рахунка з відповідними рахунками;

обороти по дебету і кредиту рахунка і відповідне сальдо, обороти і сальдо по рахунках за відповідний період, журнал-ордер і відомість по рахунку;

зведеш проводки-підсумки за відповідною кореспонденцією;

аналіз рахунка за датами;

звіт по журналу операцій - вибірку проведень із журналу операцій за визначеними рахунками, кореспонденцією та іншими ознаками;

картку рахунка і всі проводки за даним рахунком.

Отже, технологію побудови обліку в програмі "1С: Бухгалтерия" наведемо на рис.1.1.

капітал облік документування



Для ведення аналітичного обліку програма дозволяє вводити необмежену кількість довідників об'єктів аналітичного обліку (субконто): за видами продукції, матеріалами, підприємствами, співробітниками та ін.

Програма дає змогу створювати звіти довільної форми, що використовують дані не лише синтетичного, а й аналітичного обліку.

Але не усі дані вводяться в комп'ютер і частина обліку виконується вручну. Відповідно програма не може формувати остаточні регістри бухгалтерського обліку і фінансову звітність, що й надалі здійснюється вручну. Крім вищезазначених регулятивних документів (Закон "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", П(С)БО, Наказ про облікову політику ТОВ «Оратівчанка») фірма керується Статутом ТОВ «Оратівчанка» [19], де визначені мета, предмет діяльності фірми, її правовий статус і суть фінансово-господарської діяльності.

2. Організація та документування обліку руху основних засобів

Щодо основних засобів, то перш за все необхідно визначити групи, за якими вони класифікуються на підприємстві, Отже, на ТОВ «Оратівчанка» використовують дві класифікації 03:

для цілей бухгалтерського обліку вони класифікуються за натурально-матеріальним складом за дев'ятьма групами (рахунками): Основні засоби (рахунок №10)

№ групи	Код	Назва
1	101	Земельні ділянки
2	102	Капітальні витрати на поліпшення земель
3	103	Будинки, споруди та передавальні пристрої
4	104	Машини та обладнання
5	105	Транспортні засоби
6	106	Інструменти, прилади, інвентар (меблі)
7	107	Робоча і продуктивна худоба
8	108	Багаторічні насадження
9	109	Інші основні засоби
Інші необоротні матеріальні активи(рахунок №11)
1	111	Бібліотечні фонди
2	112	Малоцінні необоротні матеріальні активи
3	113	Тимчасові (нетитульні) споруди
4	114	Природні ресурси
5	115	Інвентарна тара
6	116	Предмети прокату
7	117	Інші необоротні матеріальні активи

для цілей податкового обліку амортизації використовується класифікація встановлена Законом "Про оподаткування прибутку підприємств"[4]. Відповідно до цієї класифікації 03 поділяються натри групи:

Група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);

Група 2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них;

Група 3 - інші 03, що не увійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження.

На ТОВ «Оратівчанка» документальне оформлення руху основних засобів наступне:

для оформлення зарахування до складу 03 окремих об'єктів для обліку введення їх в експлуатацію складається "Акт №____введення в експлуатацію основних засобів від «___»______________200_ р.". При отриманні ОЗ акт складає комісія, яка призначається наказом керівника фірми. Акт складається в одному примірнику на кожен окремий об'єкт;

при передачі ОЗ іншому підприємству складається "Акт прийому-передачі основних засобів" у двох примірниках (2-й - для підприємства, яке отримує) і при оформленні внутрішнього переміщення ОЗ складається цей же акт;

для оформлення приймання ОЗ з капітального ремонту, реконструкції та модернізації складається "Акт прийому відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів";

для оформлення вибуття окремих об'єктів 03 на ТОВ «Оратівчанка» складається "Акт на списання основних засобів";

для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи основних засобів складається «Інвентарна картка обліку основних засобів» . Ця картка містить дані про технічні особливості об'єкта, первісну та ліквідаційну вартість, норму амортизаційних відрахувань, дату вводу та виводу з експлуатації об'єкта основних засобів, а також зазначається матеріально-відповідальна особа за кожен конкретний об'єкт ОЗ.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості:

первісна вартість;

переоцінена вартість;

залишкова вартість;

справедлива вартість;

вартість, яка амортизується;

ліквідаційна вартість.

На ТОВ «Оратівчанка» найчастіше оперують первісною, залишковою вартостями та вартістю, яка амортизується.

Придбані основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів;

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням(отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням основних засобів(якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні до використання із запланованою метою.

Слід сказати декілька слів щодо переоцінки основних засобів на ТОВ «Оратівчанка» . Переоцінка здійснюється відповідно до умов, вказаних у П(С)БО 7[5], який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а саме: ТОВ «Оратівчанка» переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість (різниця між первісною вартістю та сумою зносу) значно (більш як на 10%) відрізняється від справедливої вартості (ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки) на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до карток їх аналітичного обліку.

Звернемо увагу на амортизацію основних засобів, метод якої обраний підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання і вказаний у Наказі "Про облікову політику" [18] ТОВ «Оратівчанка». На основі розрахунків економічного відділу фірма обрала прямолінійний метод нарахування амортизації, як найбільш оптимальний для неї. Крім прямолінійного методу фірма здійснює нарахування амортизації методом, визначеним Законом "Про оподаткування прибутку підприємств"[4], а саме на основі поділу основних засобів на три групи, для ведення податкового обліку амортизації.

Стаття 8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає витрати, які підлягають амортизації, які не підлягають амортизації і повністю відносяться до валових витрат звітного періоду і ті, які не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування. Закон також встановлює норми амортизації у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів у розрахунку на квартал:

група 1-1, 25%; група 2-6,25%; група 3-3,75%.

Щодо прямолінійного методу, то його сутність при визначенні суми амортизаційних відрахувань на певний період полягає у діленні вартості, яка амортизується на очікуваний період часу корисного використання об'єкта основних засобів.

За вартість, яка амортизується на ТОВ «Оратівчанка» береться первісна вартість необоротних активів, оскільки ліквідаційна вартість на даному підприємстві приймається за нуль.

А строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається виходячи із:

очікуваного використання об'єкта підприємством;

фізичного та морального зносу, що передбачаються;

правових та подібних обмежень щодо строків використання об'єкта та ін.

Нарахування амортизації починають з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, а припиняють, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття.

Об'єкт основних засобів списується з балансу ТОВ «Оратівчанка» у разі його вибуття внаслідок продажу або невідповідності критеріям визнання активом.

3. Організація обліку нематеріальних активів на підприємстві

Класифікація нематеріальних активів в бухгалтерському обліку на ТОВ «Оратівчанка» здійснюється за наступними групами:

Нематеріальні активи (рахунок №12)

№ групи	Код	Назва
1	121	Права користування природними ресурсами
2	122	Права користування майном
3	123	Права на знаки для товарів і послуг
4	124	Права на об'єкти промислової власності
5	125	Авторські та суміжні з ними права
6	126	Гудвіл
7	127	Інші нематеріальні активи

Слід зазначити, що придбаний нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням та його вартість може бути достовірно визначена. Фірма відображає в балансі нематеріальний актив за певних умов, а саме, якщо вона має:

намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану у якому він придатний для реалізації або використанням;

можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

інформацію для достовірного визначення витрат пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

В первісну вартість придбаного нематеріального активу ТОВ «Оратівчанка» включає: ціну придбання, мито, непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню та інші витрати безпосередньо пов'язані з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Підприємство здійснює переоцінку на дату балансу за справедливою вартістю тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. Разом з переоцінкою окремого об'єкта нематеріального активу фірма переоцінює усі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив, звичайно, крім тих, щодо яких не існує активного ринку.

Нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство здійснює протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом, тобто при зарахуванні на баланс, але не більше 20 років.

При визначенні строку корисного використання на ТОВ «Оратівчанка» враховують:

строки корисного використання подібних активів;

моральний знос, що передбачається;

правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори.

Щодо методу амортизації нематеріального активу, то фірма використовує прямолінійний метод для визначення суми амортизаційних нарахувань, відповідно до рекомендації, наданої П(С)БО 8 "Нематеріальні активи"[6]. Нарахування амортизації починають з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт нематеріальних активів став придатним для корисного використання, а припиняють, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття. ТОВ «Оратівчанка» списує нематеріальний актив з балансу у випадку його вибуття або внаслідок продажу або неможливості отримання нею надалі економічних вигод від його використання.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів підприємство визначає різницею між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.

4. Організація і документування обліку запасів і малоцінних швидкозношуваних предметів на підприємстві

Класифікація запасів для цілей бухгалтерського обліку на ТОВ «Оратівчанка» здійснюється за наступними групами:

сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;

незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складання деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємстві складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємство ще не визнало дохід;

готова продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно правовим актом;

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу (якщо він більший одного року).

В процесі документального оформлення первинного обліку запасів ТОВ «Оратівчанка» користується відповідними нормативними документами [13,14,15]. Документальне оформлення надходження, наявності і витрачання ТМЦ забезпечує необхідну Інформацію для обліку, контролю і оперативного управління їх рухом.

Основними документами з оприбуткування і видачі матеріалів на ТОВ «Оратівчанка» є накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів.

Матеріали, що надходять на склад підлягають перевірці, встановленню відповідності їх якості, кількості, асортименту умовам поставок і супровідним документом. Якщо не виявлено розходжень, матеріали приймають.

Оформлення приходу матеріалів здійснюють шляхом виписування прибуткового ордера.

Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом оприбутковуються на склад на підставі товарно-транспортної накладної одержаної від вантажовідправника.

У випадку надходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує наказ складу про прийом вантажу без документів. Завідувач складу здає накази разом з прибутковими ордерами до бухгалтерії.

Дрібні купівлі матеріалів готівкою здійснює підзвітна особа, яка здає матеріали на склад, де на рахунку постачальника проставляється відмітка про дату, номер прибуткового ордера і підпис.

Відповідність надходження матеріалів на склад і своєчасність їх оплати перевіряється і контролюється на основі рахунків-фактур.

Відпуск сировини і матеріалів у виробництво зі складу відображаються накладними-вимогами. Відпуск матеріалів на сторону виконується на підставі договорів і письмового розпорядження керівника підприємства.

Внутрішні переміщення матеріалів оформляють накладною-вимогою.

Одиницею обліку запасів є як їх найменування так і їх однорідна група (вид). Придбані і вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів. Які не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їх виробнича собівартість, яка визначається сумою прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат, змінних загальновиробничих та постійних розподілених загальновиробничих витрат.

При відпуску запасів у виробництво, продажі та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за методом собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО). Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство і відображені в бухгалтерському обліку, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж чи інше вибуття) оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Запаси відображаються як у бухгалтерському обліку так і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або за чистою вартістю реалізації (у випадку якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані або іншим чином втратили первісну очікувану економічну вигоду), яка визначається кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Щодо МШП, то надходження МШП відображають за ціною придбання, включаючи затрати пов'язані з їх доставкою на підприємство, тобто з їх фактичною собівартістю. Для обліку МШП у Плані рахунків передбачено рахунок № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Аналітичний обік МШП будується за:

відповідними субрахунками;

місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП.

При даній (автоматизованій) формі обробки даних з обліку МШП особова картка не ведеться. Амортизацію МШП підприємство нараховує прямолінійним методом. Відображення вибуття МШП аналогічне до відображення вибуття запасів.

5. Організація розрахунків з оплати праці

Облік розрахунків з оплати праці на ТОВ «Оратівчанка» здійснюється на основі типових форм, затверджених Державним комітетом статистики. На підприємстві зарплата включає: основну заробітну плату, як винагороду за виконану роботу у вигляді окладу; додаткову заробітну плату. Основною формою оплати і відповідно обліковим показником є погодинна оплата праці, а система, відповідно, - проста погодинна. При даній формі оплати заробіток працівника залежить від відпрацьованого ним часу. Форми і система оплати праці на даному підприємстві регулює керівник підприємства. На підприємстві використовується оплата праці за контрактом, що надає право працівнику погоджувати умови оплати праці з власником підприємства або уповноваженим ним органам.

На підприємстві встановлено п'ятиденний робочий тиждень. Тривалість якого становить 40 годин і поширюється на всіх працівників підприємства. Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється шляхом табельного обліку.

При прийомі працівника на роботу йому надається табельний номер, а в трудовій книжці робиться запис про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства .

На кожного працівника відкривають особову картку, в якій зазначають необхідні дані про працівника і всі зміни, що відбуваються в його роботі. Відкриття особових карток на кожного працівника здійснює бухгалтерія. Джерелом коштів на оплату праці працівників ТОВ «Оратівчанка» є частина доходу та інші кошти, одержані в наслідок її господарської діяльності. До фонду заробітної плати належать:

заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до відпрацьованого часу, посадових обов'язків за окремими окладами (тарифними ставками);

суми компенсаційних відрахувань залежно від обсягів доходів, одержаних від реалізації продукції;

оплата праці у вихідні та святкові (неробочі) дні;

оплата простоїв не з вини працівника;

суми, що сплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з частковим збереженням заробітної плати.

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Розрахунок на даній ТОВ «Оратівчанка» здійснюються у Розрахунково-платіжній відомості. У лівій частині даної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати, а в правій - утримання за їх видами і суми до видачі.

Розрахунково-платіжні відомості складають щомісячно по кожному відділу з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорії, що сприяє оперативному складанню звітності по праці та заробітної плати, контролю за її використанням та напрямками витрат.

Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів. Для нарахування основної заробітної плати працівникам беруть відомості:

про посадові оклади (на основі штатного розкладу);

про присвоєні розряди (на основі наказів директора підприємства);

дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць).

Нарахування відпусток підприємство здійснює на основі Закону "Про відпустки" [2] та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини з оплати праці. На основі вищевказаного закону на ТОВ «Оратівчанка» встановлюються наступні види відпусток:

1. щорічні відпустки:

основна відпустка (надасться працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору);

додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2. соціальні відпустки:

відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

відпустка для догляду за дитиною для досягненню нею трьох річного віку;

додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;

3. відпустки без збереження заробітної плати.

Порядок визначення тривалості і розміру відпусток залежно від їх виду здійснюється підприємством на основі відповідно до нормативно-правових актів.

При прийомі працівника на роботу йому надасться табельний номер , а в трудовій книжці робиться запис про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства.

При звільненні працівника з роботи йому в трудовій книжці робиться запис про його звільнення на підставі відповідного наказу керівника підприємства .

6. Ознайомлення з системою обліку витрат та калькулювання на підприємстві

Облік витрат на виробництво продукції здійснюється відповідно до Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг.

Підприємство відображає витрати в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Підприємство само встановило перелік і склад калькулювання виробничої собівартості продукції відповідно до П(С)БО 16 "Витрати". Отже, до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

Для визначення виробничої собівартості випущеної з виробництва продукції (ВСП) ТОВ «Оратівчанка» користується формулою:

ВСП = НВп + ВВп - ЗВ - ПП - СП ± БП - НВк , грн.

де НВП - незавершене виробництво на початок калькуляційного періоду, грн;

ВВП - виробничі витрати періоду (місяць, квартал, сезон, рік), грн;

ЗВ - зворотні витрати і відходи, грн.;

ПП - побічна продукція, грн.;

СП - супутна продукція, грн.;

БП - брак продукції (технологічний і з вини працівників), грн.;

HBK - незавершене виробництво на кінець калькуляційного періоду, грн.

Для обліку даних витрат використовують рахунок № 23 "Виробництво". На кінець кожного звітного періоду визначаються залишки нереалізованої продукції і незавершене виробництво на кінець періоду.

Відповідно до Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) [10,11] витрати групуються за такими елементами:

1. матеріальні витрати;

2. витрати на оплату праці;

3. відрахування на соціальні заходи;

4. амортизація;

5. інші операційні витрати;

6. інші затрати.

Вказані вище витрати облікують на рахунках класу 8 "Витрати за елементами".

Щодо системи групування витрат за статтями калькуляції, то виробнича собівартість продукції містить наступні витрати:

1. сировина і матеріали, напівфабрикати власного виробництва;

2. куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

3. паливо та енергія на технологічні потреби;

4. зворотні відходи (які вираховуються);

5. основна заробітна плата;

6. додаткова заробітна плата;

7. відрахування на соціальні заходи;

8. витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва;

9. витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання;

10. загальновиробничі витрати;

11. адміністративні витрати;

12. витрати внаслідок технічно неминучого браку;

ІЗ. супутна продукція (вираховується);

14.інші операційні витрати.

Калькуляції складають на продукцію основного і допоміжного виробництв щомісячно, за квартал і рік за цільовим призначенням. Розрізняють такі види калькуляції: планові (складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу), кошторисні (стосуються нових видів робіт і послуг), нормативні (складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва і робочого часу), звітні (відображають фактичні витрати), дані калькуляції потрібні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат.

Крім того, важливе значення відіграють такі види витрат:

загальновиробничі витрати (рахунок №91).

Дані витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом, що змінюються прямопропорційно до змін обсягу діяльності.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництва, що залишаються незмінними при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об'єкт витрат із використанням бази розподілу, якою на ТОВ «Оратівчанка» обрали прямі матеріальні витрати при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі включають до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення.

адміністративні витрати (рахунок № 92).

Відображають витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством.

витрати на збут (рахунок № 93).

Відносяться витрати підприємства пов'язані з реалізацією товарів.

7. Ознайомлення з документальний оформленням фінансових результатів діяльності підприємства

Щодо формування фінансових результатів діяльності ТОВ «Оратівчанка», то воно повністю автоматизовано і супроводжується документальним оформленням і формуванням відповідних облікових реєстрів в електронному вигляді. Фінансовий результат підприємства складається з:

фінансових результатів від основної діяльності;

фінансових результатів від фінансових операцій;

фінансових результатів від іншої звичайної діяльності;

фінансових результатів від надзвичайних подій.

Визначаються фінансові результати шляхом визначення доходів та відповідних витрат підприємства.

Доходи - це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

До доходів і втрат належать:

доходи від надання окремого майна в оренду;

штрафи, пені, неустойки та інші види санкцій за порушення умов господарських договорів, визнані боржником стягнення (крім санкцій та пені за несвоєчасну оплату, яка підлягає внесенню до бюджету і позабюджетних та державних цільових фондів), а також суми відшкодування завданих збитків;

доходи, одержані на території України та за її межами від пайової участі в діяльності інших підприємств, дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах та від інших доходних активів, які належать підприємству;

доходи і втрати від переоцінки виробничих запасів готової продукції і товарів, крім випадків, коли вона провадиться за рішенням уряду;

доходи від надання комерційного кредиту;

...