Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Херсонський національний технічний університет

Кафедра філософії, політології і права

Індивідуальна робота

з дисципліни «Інтелектуальна власність»

на тему: Оподаткування операцій з нематеріальними активами

Херсон - 2014



ПЛАН

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОПОДАТКУВАННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

2. ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ

3. АМОРТИЗАЦІЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

4. ДОКУМЕНТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА



ВСТУП

Сучасний період розвитку економіки визначається суттєвим зростанням ролі науки і техніки та інтелектуальної діяльності основним джерелом яких є творча праця. Сьогодні у всьому світі інтелектуальна власність стає могутнім важелем економічного розвитку суспільства. З інтелектуальних ресурсів формується інтелектуальний капітал. Саме інтелектуальний капітал дедалі більше перетворюється на провідний чинник економічного зростання, радикальних економічних зрушень, стає головним важелем у визначенні ринкової вартості та формуванні високого рівня конкурентоспроможності.

Одним із найважливіших чинників ефективного використання нематеріальних активів є систематичний аудиторський контроль за ними.

Сучасні умови розвитку світової економіки все частіше потребують врахування вартості об'єктів інтелектуальної власності в господарській діяльності підприємств. Питання визначення сутності, ідентифікації, оцінки і подальшого обліку об'єктів інтелектуальної власності є дуже актуальним, оскільки проблема полягає в тому, що більшість таких об'єктів не визнаються та не ідентифікуються, а тому і не відображаються в бухгалтерському обліку на підприємстві. А якщо нематеріальні активи не ідентифікуються, то вони не можуть бути оцінені та відображені в обліку.



1. ЗАГАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОПОДАТКУВАННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Насамперед потрібно зауважити, що із набранням чинності Податкового Кодексу України відбулися суттєві зміни в оподаткуванні нематеріальних активів. Вони оподаткуються у загальному порядку, що має як позитивні, так і негативні наслідки. До останніх відноситься втрата пільгового режиму оподаткування і стимулів до створення її об'єктів та впровадження їх у практику.

У податковому обліку будь-які операції з нематеріальними активами розглядаються з позиції товару та прибутку. Правила обкладення податком на прибуток установлені в розділі III ПК. Відповідно до ст. 134 ПК об'єктом обкладення податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду; дохід (прибуток) нерезидента із джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно зі ст. 160 розділ III ПК.

На відміну від попереднього підходу при оподаткуванні нематеріальних активів об'єктом оподаткування є не сам нематеріальний актив, а отриманий прибуток, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань. При цьому валовий дохід є загальною сумою доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами. Валові витрати виробництва та обігу охоплюють суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 розділу II ПК України для обчислення об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень ПК. Порядок визнання доходів встановлено у ст. 137 ПК. Так, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

На відміну від Закону про прибуток, попередня (авансова) оплата товарів (робіт, послуг) не буде визнаватися доходами й не впливатиме на податкові зобов'язання платника. Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, класифікуються за такими групами:

-дохід від операційної діяльності, що включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та дохід банківських установ;

-інші доходи, що охоплюють, як і за чинним законодавством, зокрема, доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимогами, доходи від операцій оренди/лізингу, доходи за операціями в іноземній валюті, доходи від торгівлі цінними паперами та деривативами, суми штрафів, неустойки чи пені, суми безповоротної фінансової допомоги, безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Склад витрат та порядок їх визнання встановлено у ст. 138 ПК. При визначенні витрат не враховуються попередні (авансові) платежі. На відміну від чинного законодавства, не тільки витрати на придбання запасів зменшуватимуть об'єкт оподаткування лише в момент визнання відповідних доходів, але й інші витрати, що входитимуть до собівартості. Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, поділяються на

1) витрати операційної діяльності (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, витрати банківських установ);

2) інші витрати, які охоплюють:

-загальновиробничі витрати (витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, витрати на охорону праці тощо);

-адміністративні витрати (проведення річних зборів, представницькі витрати, відрядження та утримання апарату управління підприємством, консультаційні, інформаційні послуги, оплата послуг зв'язку тощо);

-витрати на збут (пакувальні матеріали, оплата праці та комісійні винагороди продавцям, реклама та дослідження ринку (маркетинг), передпродажна підготовка товарів), транспортування, страхування товарів, транспортно-експедиційні послуги, гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування тощо);

-інші операційні витрати (витрати за операціями в іноземній валюті, податки і збори, інформаційне забезпечення, відсотки (за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою) тощо);

-інші витрати звичайної діяльності (добровільно перераховані (передані) активи, безнадійна заборгованість, утримання та експлуатація фондів природоохоронного призначення, придбання ліцензій та спеціальних дозволів тощо). Собівартість товарів (робіт, послуг) складається з витрат, прямо пов'язаних із виробництвом таких товарів (робіт, послуг), а саме із:

-прямих матеріальних витрат (сировина, матеріали та напівфабрикати, що утворюють основу виготовленого товару (роботи, послуги);

-прямих витрат на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (робіт, послуг);

-амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних із виробництвом товарів (робіт, послуг);

-вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних із їх виробництвом (наданням);

-інших прямих витрат (внески на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв).

Витрати, що формують собівартість товарів (робіт, послуг), визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів (робіт, послуг). Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були здійснені, з урахуванням, окремих особливостей.

Потрібно звернути увагу на встановлені ПК обмеження щодо врахування роялті. Так, до складу витрат не входить нарахування роялті у звітному періоді на користь:

-юридичної особи, яка звільнена від сплати податку на прибуток чи сплачує цей податок за іншою ставкою;

-особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб;

-нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону від 21.12.1993 р. № 3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення», та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов:

-особа, на користь якої нараховується роялті, є нерезидентом, що має офшорний статус;

-особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги, за винятком випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам;

-роялті виплачується щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких уперше виникли в резидента України. У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, такі податкові органи зобов'язані звернутися до спеціально уповноваженого органу, визначеного КМУ, для отримання відповідного висновку;

-особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню стосовно роялті в державі, резидентом якої вона є.

У податковому обліку не враховуватимуться витрати, понесені (нараховані) у зв'язку із придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів) у обсязі, що перевищує 5 % митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом. Витрати, які нараховані у зв'язку із придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не входять до складу витрат узагалі, якщо виконується будь-яка з таких умов:

-особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус;

-особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.

2. ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ

Операції, які підлягають оподаткуванню:

- внесення до статутного капіталу обкладається податком на додану вартість, не обкладається податком на прибуток;

- безоплатне отримання нематеріальних активів обкладається податком на додану вартість і на прибуток, виходячи зі справедливої вартості;

- бартерні операції обкладаються двома податками, за основу береться справедлива вартість;

- купівля-продаж нематеріальних активів - обидва податки

- ліцензійні платежі у формі роялті або паушального платежу обкладаються податком на прибуток

Нематеріальний актив у якості внеску до статутного капіталу

При даній господарській операції потрібно керуватися, тим що :

1. вартісний критерій для нематеріальних активів не визначений;

2. дана операція для інвестора є продажом, а для емітента -придбанням. Тому інвестор відображає нематеріальні активи у статутний капітал іншого підприємства в порядку, встановленому для продажи, емітент- в порядку, передбаченим для придбання;

3. при умові використання даних об'єктів у виробничій діяльності, тобто у господарській діяльності емітента, він має право амортизувати витрати пов'язані з їх придбанням. В іншому випадку дані об'єкти не підпадають під амортизацію;

4. для нематеріальних активів застосовується лінійний метод нарахування амортизації виходячи із строку корисного користування не більше 10 років;

5. даний вид внеску підпадає під операції, які є об'єктом ПДВ (ст.3.1 Закону України про ПДВ). Для інвестора - обов'язкове нарахування податкових зобов'язань, а для емітента має право на податковий кредит. Лише в тому випадку, що дані об'єкти будуть використовуватися у господарській діяльності підприємства;

6. оскільки дана операція не передбачує грошових коштів , то вона відповідає умовам бартерної операції і повинна відповідати вимогам Закону України про ПДВ. Виходячи з цього факту ПДВ повинно бути нарахованим виходячи із фактичної ціни, але не нижчої за звичайні ціни.

Безкоштовне отримання нематеріального активу

При даній господарській операції потрібно керуватися, тим що:

1. вартість безкоштовно отриманих нематеріальних активів підлягає включенню до валових доходів підприємства-одержувача;

2. у підприємства - одержувача не підлягає амортизації (безкоштовна передача не підлягає амортизації).

Придбання нематеріального активу за грошові кошти

При даній господарській операції потрібно керуватися, тим що:

1. нематеріальними активами визнаються лише ті об'єкти, які відповідають критерію наявності права власності;

2. якщо об'єктом нематеріальних активів є комп'ютерна програма, то вона підлягає до включення до групи 4 основних фондів; при цьому вона повинна відповідати вартісному критерію - вартість повинна перевищувати 1000 гривень, а у випадку не відповідності цьому критерію витрати включаються до складу валових витрат; одночасно її амортизація здійснюється за ставкою 15 відсотків;

3. у випадку власного виробничого використання нематеріальні активи підлягають амортизації, а придбані з метою їх подальшого продажу не підлягають амортизації.

4. амортизація здійснюється лінійним методом, але не більше 10 років;

5. у податковий кредит включається уся сума ПДВ, незалежно від того почали використовуватися такі нематеріальні активів оподатковуваних операціях, а також від того здійснював платник податку оподаткуванні операції протягом даного податкового періоду.

Виплата винагороди (роялті) згідно ліцензійного договору щодо використання нематеріального активу у господарській діяльності третіх осіб

При укладанні договорів необхідно зазначати обрану систему оподаткування тому, що у податковому обліку господарська операції з виплатою роялті:

У Ліцензіата (при умові, що він знаходиться на загальній системі оподаткування):

- виплата роялті відноситься, до складу валових витрат (далі ВВ);

- якщо Ліцензіар є платником на загальних підставах ,то датою збільшення ВВ буде вважатися дата, за якою відбувається перша із двох подій - правило «першої події» (нарахування або виплата роялті). В іншому випадку, датою збільшення ВВ буде дата нарахування роялті, незалежно від факту виплати (у тому рахунку часткової або передоплати).

У Ліцензіара (при умові, що він знаходиться на загальній системі оподаткування): нематеріальний актив заробітний платіж

- виплата роялті відноситься до складу валових доходів (далі ВД);

- визнання ВД за правилом «першої події».

Згідно з п.3.2.7 Закону України про ПДВ визначено, що роялті не є об'єктом оподаткування ПДВ. Тому з даної господарської операції не буде виникати ні податкових зобов'язань, ні податкового кредиту.

Ставка податку на прибуток підприємств:

з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно -- 23 відсотки;

з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно -- 21 відсоток;

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно -- 19 відсотків;

з 1 січня 2014 року -- 16 відсотків.

3. АМОРТИЗАЦІЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Амортизація НМА - процес поступового списання вартості НМА. Амортизація об'єктів НМА проводиться на загальних підставах: так, для них визначаються строки корисного використання (як було зазначено вище, вони визначаються підприємством самостійно, але з урахуванням строків правової охорони об'єкта НМА), обчислюється первісна вартість, за якою НМА оприбутковуються і т. ін.

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків, коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання, тобто якщо НМА після закінчення строку використання на даному підприємстві обов'язково буде куплений іншим; коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта (цей пункт необхідно піддати сумніву, оскільки за час, протягом якого НМА буде власне використовуватись, кон'юнктура ринку може суттєво змінитись і поставити під сумнів достовірність оцінки ліквідаційної вартості).

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот, а припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу. Суму нарахованої амортизації підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і накопиченої амортизації нематеріальних активів. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою уведення об'єкта нематеріального активу у господарський оборот. Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

Податковий кодекс не відрізняє НМА від інших видів необоротних активів, тому для них використовуються ті ж самі методи оцінки та методи амортизації.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Методи амортизації



Назва методу	Суть методу	Формула для обчислення амортизації	Примітки
Прямолінійний	Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів	А = ПВ(ЗВ)*На
Зменшення залишкової вартості	Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість	А = ЗВ*НаЗВ
Прискореного зменшення залишкової вартості	Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється	А = ЗВ*2*На
Кумулятивний	Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання	А = (ПВ-ЛіквВ) х (Рк : Кр)	Рк - кількість років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта ОЗ; Кр - сума числа років корисного використання об'єкта ОЗ. Наприклад, для терміну корисного використання об'єкта у 4 років сума чисел років буде складати - 1+2+3+4=10, а кумулятивний коефіцієнт у перший рік експлуатації становитиме 4/10.
Виробничий	Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів	А = ВипР*НаВир	ВипР - річний випуск

На=(ПВ-ЛіквВ)/ПВ*Т

НаЗВ = 1 - корінь n ступеня з(ЛіквВ/ПВ)

НаВир= (ПВ-ЛіквВ)/загальний обсяг випуску

Податковий кодекс України не відрізняє нематеріальні активи від інших активів, тому не передбачає пільг, що в свою чергу гальмує розвиток інноваційної діяльності. До нематеріальних активів застосовуються лише 2 податки: на прибуток та ПДВ.

У податкового обліку будь-які операції з нематеріальними активами розглядаються з позиції товару.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22 травня 1997 р зі змінами і доповненнями, об'єктом оподаткування є не нематеріальний актив, а отриманий прибуток, який визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань.



4. ДОКУМЕНТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Згідно з наказом Міністерства фінансів від 22.11.2004 р. № 732, введено такі типові форми обліку об'єктів права інтелектуальної власності.

Типові форми первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів: НА-1 «Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»; НА-2 «Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних акти-вів»; НА-3 «Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»; НА-4 «Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».

Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-1) Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (далі -- об'єкт права інтелектуальної власності) застосовується підприємствами, установами та організаціями (далі -- підприємства) не-залежно від форм власності для оформлення операцій із введення в господарський оборот і використання окремих придбаних (створених) об'єктів права інтелектуальної власності. При оформленні введення в господарський оборот об'єктів права інтелектуальної власності акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи). Акт заповнюється в одному примірнику на основі технічної, науково-технічної та іншої документації (ліцензійний договір, авторський договір, патент тощо), підписується головою та членами комісії, особою, відповідальною за прийняття для використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-2) Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів застосовується для аналітичного обліку об'єктів права інтелектуальної власності, а також для аналітичного обліку групи однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів, що надійшли в одному календарному місяці та од-ній відповідальній за їх використання особі. Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів права інтелектуальної власності, заповнюється в одному примірнику на підставі «Акту введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (типова форма № НА-1).

Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-3) Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів застосовується для оформлення вибуття таких об'єктів при їх списанні (ліквідації). Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством, підписується головою та членами комісії, особою, що була відповідальною за використання об'єкта права інтелектуальної власності, затверджується керівником підприємства чи особою, на те уповноваженою.

Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-4).

Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі не-матеріальних активів складається в одному примірнику для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним місцезнаходженням об'єктів права інтелектуальної власності та за кожною особою, відповідальною за використання об'єктів права інтелектуальної власності. В інвентарний опис включається кожний окремий об'єкт права інтелектуальної власності.

При складанні інвентаризаційного опису особа, відповідальна за використання об'єктів права інтелектуальної власності, дає розписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи передані бухгалтерській службі і всі об'єкти права інтелектуальної власності, одержані для використання і зберігання, оприбутковані, а ті об'єкти, що вибули (ліквідовані), списані. При інвентаризації об'єктів права інтелектуальної власності їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлено (тобто підтверджуються) майнові права.

Інвентаризаційний опис підписується всіма членами інвентаризаційної комісії та особою, відповідальною за використання об'єктів права інтелектуальної власності. При цьому особа, відповідальна за використання об'єктів права інтелектуальної власності, підтверджує, що перевірка цих об'єктів відбулася в її присутності, що вона не має до членів комісії ніяких претензій та що вона приймає на відповідальне зберігання перелічені в описі об'єкти права інтелектуальної власності.

Оформлений інвентаризаційний опис передається до бухгалтерської служби підприємства для заповнення даних про кількість, вартість об'єктів права інтелектуальної власності і суму накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку.

Перед складанням звіряльної відомості та визначенням результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства проводить перевірку всіх підрахунків в інвентаризаційному описі. В описі робиться відповідна відмітка щодо перевірки даних опису за підписом особи, яка проводила перевірку. Виявлені помилки у підрахунках мають бути виправлені і завірені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та особи, відповідальної за використання об'єктів права інтелектуальної власності.

У разі виявлення розходжень (нестач, надлишків) між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів бухгалтер підприємства складає звіряльну відомість. Звіряльна відомість підписується бухгалтером підприємства і після перевірки інвентаризаційною комісією правильності складання звіряльної відомості підписується керівником інвентаризаційної комісії та особою, відповідальною за використання об'єктів права інтелектуальної власності, яка ознайомлюється з результатами звіряння.

Відносно нестач і надлишків інвентаризаційна комісія додає до звіряльної відомості письмові пояснення осіб, відповідальних за використання та зберігання об'єктів права інтелектуальної власності. Результати інвентаризації оформляються протоколом, до якого включаються висновки та пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних розходжень.

Протокол інвентаризаційної комісії у п'ятиденний строк з дати його оформлення підлягає розгляду керівником підприємства та прийняття ним рішення щодо висновків і пропозицій інвентаризаційної комісії. Звіряльна відомість разом з протоколом інвентаризаційної комісії і рішенням керівника підприємства передається до бухгалтерської служби, яка вносить до неї дані про прийняте рішення щодо врегулювання розходжень.



ВИСНОВКИ

Основним критерієм формування первісної вартості об'єкта нематеріальних активів для цілей бухгалтерського обліку є шляхи їх надходження на підприємство. При цьому найбільшу складність для оцінки мають нематеріальні активи, створені самим підприємством.

Нематеріальні активи мають безліч специфічних рис, що відрізняють їх від інших довгострокових активів. Це висуває певні вимоги до процедури документування та форм первинних документів, що фіксують операції з такими об'єктами. На сучасному етапі на законодавчому рівні передбачено застосування форм первинних документів для об'єктів права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів. Однак нематеріальні активи не обмежуються лише зазначеним видом. Практика останніх років свідчить про те, що із впровадженням національних стандартів значна частина реквізитів первинних документів втратила своє значення і не несе необхідної інформації для облікового процесу.

Трактування нематеріальних активів як економічної категорії ширше, ніж об'єкта бухгалтерського обліку, оскільки до складу нематеріальних активів сьогодні входить ціла низка об'єктів, які неможливо ідентифікувати як актив відповідно до вимог фінансового обліку (через неможливість відокремлення від підприємства чи індивіда, труднощі з оцінкою тощо).



ЛІТЕРАТУРА

1. Податковий кодекс України

2. Н. І. Верхоглядова, В. П. Шило, С. Б. Ільіна, В. І. Кисла - Бухгалтерський фінансовий облік

3. Бровко О.Т., Шмерхльов Р.О. - Проблеми визнання інтелектуальної власності як елементу нематеріальних активів підприємства

4. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О.Д. Святоцького . - К.: Ін Юре, 1999.

5. Інтелектуальна власність: словник-довідник /За заг. ред. О.Д. Святоцького.: У 2-х т. - К.: Ін Юре, 2000

Размещено на Allbest.ru

...