Організація первинного обліку кредитів банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Економічна сутність кредиту і кредитування

2. Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Старовірівський птахокомплекс"

3. Стан обліку кредитів банків

3.1 Економічний зміст кредитів банків і завдання їх обліку

3.2 Організація первинного обліку кредитів банків

3.3 Синтетичний та аналітичний облік короткострокових і довгострокових кредитів банку

4. Шляхи удосконалення обліку кредитів банків

4.1 Основні напрямки удосконалення обліку в Україні

4.2 Шляхи удосконалення обліку кредитів банків в СТОВ "Старовірівський птахокомплекс"

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Діяльність підприємства, в тому числі і сільськогосподарського, в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів. Кредит являє собою форму руху позикового капіталу і є важливою категорією ринкової економіки. Він забезпечує трансформацію грошового капіталу в позиковий і виражає відносини між кредитором і позичальником, які виникають під час одержання позики, користування нею та її повернення.

Сільське господарство є кредитомісткою галуззю і її нормальне функціонування без кредитних ресурсів у сучасних умовах практично неможливо, тому воно потребує залучення кредитних ресурсів. Це зумовлено специфікою сільського господарства: нестача вільних фінансових коштів; високою капіталомісткістю і порівняно низькою фондовіддачею; сезонністю виробництва та значною тривалістю виробничого циклу; залежить від природо-кліматичних умов, що знижує гарантованість позик сільським товаровиробникам; порівняно малими розмірами підприємства аграрного сектору, що робить їх лише конкурентоспроможними на ринку коротко- і довготермінових кредитів.

Все вище сказане обумовлене тим, що проблема коротко- і довгострокового кредитування є актуальною на сьогодні.

Метою даної курсової роботи є з'ясування економічної сутності кредиту і кредитування сільськогосподарських підприємств.

Завданнями роботи є:

1) визначення необхідності і сутності кредиту;

2) висвітлення характеристики форм і видів кредиту;

3) охарактеризувати отримання, видачі та погашення кредиту;

4) визначити шляхи покращення взаємовідносин між підприємством і банком;

5) сформулювати шляхи удосконалення кредитної системи.

Предметом курсової роботи є теоретико-методичні засади щодо необхідності використання різноманітних форм кредитів у сільськогосподарських підприємствах. Об'єктом дослідження є процес кредитування сільськогосподарських підприємств.

Для написання курсової роботи використовувалися такі методи дослідження: діалектичний, табличний, аналізу і синтезу, монографічний, групування та інші.

Методологічною основою для написання курсової роботи послужили: нормативно-правова база, підручники, навчальні посібники, статті вчених, фінансові звіти та первинна документація.

1. Економічна сутність кредиту і кредитування

Взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з установами банку по кредитах регулюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" [1, С. 8].

Згідно Положення НБУ "Про кредитування" кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового характеру використання [2, С. 1].

Г.М. Азаренкова вважає, що з економічного погляду кредит - це форма позичкового капіталу, що надається на умовах повернення і зумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим хто його отримує [3, С. 152].

М.М. Александрова говорить, що кредит є об'єктивною вартісною категорією, складовою частиною товарно-грошових відносин, а його неохідність викликана існуванням товарно-грошових відносин [4, С. 128].

Г.О. Партин дає таке визначення, що кредит - це позика в грошовій або товарній формі, що надається банком чи юридичною або фізичною особою (кредитором) іншій особі на умовах терміновості, повернення, платності, цільового характеру і забезпечення [5, С. 166].

Г.І. Пиріг відмітив, що об'єктивна необхідність використання кредитних відносин в аграрній сфері економіки пов'язана з особливостями сільськогосподарського виробництва, нерівномірністю руху оборотних фондів підприємств, значними відхиленнями потреби в оборотних засобах від їх фактичної наявності [6, С. 108].

Л. Рябініна наголошує, що кредит нині набув всеохоплюючого характеру, а кредитні відносини перетворилися на всезагальну форму сучасної економіки, тому доцільно використати досвід розвинутих країн світу щодо створення специфічних систем кредитного обслуговування аграрного сектора економіки. [7, С. 27].

Б.С. Івасів відмітив, що за умов товарного виробництва, особливо коли воно набирає загального характеру, кредит стає обов'язковим атрибутом підприємницької діяльності. Без кредитної підтримки неможливо забезпечити швидке та цивілізоване становлення нових підприємств малого та середнього бізнесу, запровадження нових технологій та видів підприємницької діяльності в економічному просторі [8, С. 260].

На думку О.А. Костюченка, кредит - важливий інститут, за допомогою якого держава здійснює мобілізацію та перерозподіл тимчасово вільних коштів і контроль за правильним їх використанням [9, С. 137].

Професор А.М. Мороз стверджує, що кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з привода одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк і, звичайно, зі сплатою відсотку [10, С. 202].

А.М. Поддєрьогін дає таке визначення кредиту: сукупність економічних відносин, що виражають акумуляцію тимчасово вільних грошових засобів та планомірне їх використання на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності [11, С. 224].

Б.А. Райзберг відмітив, що кредит - це позика в грошовій або товарній формі, що надається кредитором позичальнику на умовах повіреності, частіше всього з виплатою позичальником проценту за користування позикою [12, С. 303].

На думку А.І. Берлача та Н.М. Фещенка, перехід економіки України до ринкових відносин супроводжується структурними змінами у вітчизняному агропромисловому комплексі (АПК). Наявна організація сільськогосподарського виробництва не сприяє розбудові адекватної новим умовам системи фінансування його розвитку, оскільки сільськогосподарські підприємства усіх форм власності протягом тривалого часу працюють в умовах гострої нестачі фінансових ресурсів. Крім того, більшість господарств уже вичерпали можливості самофінансування, а відтак не можуть забезпечити власними коштами організації конкурентоспроможного виробництва. За цих умов першочергового значення набуває залучення фінансових ресурсів на кредитній основі [13, С. 44].

М.І. Савлук виділяє дві форми кредиту - товарна і грошова. Товарна і грошова форми кредиту є рівноправними і рівнозначними, по суті, двома проявами єдиної форми кредиту - вартісної. Вони між собою внутрішньо пов'язані і доповнюють одна одну: позички, надані в товарній формі, можуть погашатися в грошовій, і навпаки. Більше того, кредит у товарній формі нерідко обумовлює появу грошового кредиту, що надає кредитному руху вартості більшої гнучкості та ефективності [14, С. 353].

О.М. Бордаков та Н.Б. Кіданова у своїй статті роблять аналіз банківського кредиту для сільськогосподарських підприємств: його особливості, методику отримання та правила оформлення кредитних договорів, а також порядок оформлення обліку короткострокових кредитів [15, С. 228].

На думку В.М. Федоренка і А.В. Федоренка банківський кредит - це кредит, який надається грошовими капіталістами функціонуючим капіталістам. Він називається банківським, тому що надання опосередковується банками. Об'єктом такого кредиту є грошово позиковий капітал - особлива форма, що відокремилася від промислового капіталу. Його рух у формі банківського кредиту здійснюється на основі руху промислового капіталу, однак вони не співпадають з ним [16, С. 288].

В.Я. Амбросов та В.М. Онєгіна зазначають, що високі відсоткові ставки за кредитами комерційних банків, половинчасті заходи в реформуванні відносин власності на землю, цілковите погіршення матеріального та фінансового стану сільськогосподарських підприємств у процесі перетворень стали чинниками, що обмежують можливість залучення кредитних ресурсів у сільськогосподарський виробничий процес [17, С. 115].

Д.К. Черкашин зазначає, що необхідність відродження аграрного сектора, національної продовольчої безпеки визначає важливість системного підходу до проблем аналізу економічного стану сільськогосподарських підприємств, а такий стан в першу чергу оцінюється фінансовою сталістю та платоспроможністю [18, С. 257].

В.Я. Плаксієнко у своєму підручнику охарактеризував принципи формування зобов'язань та їх класифікацію, тобто поділ на довгострокові, поточні, забезпечення та непередбачені зобов'язання та дана коротка характеристика кожного з видів [19, С. 314].

О.К. Власенко у своїй статті зазначає, що бувають різні причини, що підштовхують підприємства позичати гроші: від нестачі коштів для погашення податкових зобов`язань до фінансування великомасштабних інвестиційних проектів. Але сьогодні мало хто погодиться дати гроші задарма. Тому, крім повернення основної суми, потрібно платити ще й відсотки за їх використання [20, С. 32].

Ю.І. Малиш розкриває суть позичок працівникам підприємства та правила їх оформлення. Також зазначаються різні варіанти повернення позики: працівник може віддавати позичку частинами (причому як до каси ідприємства, так і безпосередньо на поточний банківський рахунок підприємства через касу банку); працівник може повернути всю суму позики повністю; підприємство може утримувати із зарплати працівника визначені суми, передбачені договором позики, в рахунок погашення позички [21, С. 26].

Цивільним кодексом також регламентується надання позик працівникам, зокрема, стаття 828 зазначає форму договору позички, а стаття 831 - строк договору позички [22].

Олійник О.В. стверджує, що особливості сільськогосподарського виробництва, його сутність створюють умови для скорочення тривалості періоду залучення кредиту, що дозволяє зменшити фінансові витрати, на обслуговування кредиту, досягти позитивної різниці між рентабельністю активів (рівнем рентабельності) і позичковим процентом, а відповідно позитивного значення ефекту фінансового левериджу та зростання рентабельності власного капіталу [23, С. 14].

На думку Авдєєва Є.Л. комерційні банки надають сільськогосподарським підприємствам в основному короткострокові кредити, які використовуються для поточного операційного забезпечення господарської діяльності: недостатня доступність таких кредитів протягом цього виробничого циклу, особливо позик, які надаються без забезпечення або позик на поповнення оборотних засобів, перешкоджає належному ресурсному забезпеченню середніх та малих підприємств, що є причиною недотримання науково-обґрунтованих норм і нормативів з вирощування якісного посадкового матеріалу тощо. Як наслідок результатом діяльності цих підприємств є низька врожайність культур, отримання продукції низької якості, невисокий рівень їх прибутковості [24, С. 205].

Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджено ведення обліку кредитів банків на рахунках 50 і 60 [25, С, 10].

Інструкція про застосування плану рахунків встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації [26, С. 90].

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" дається визначення зобов'язання, забезпечення, непередбаченого зобов'язання та ін. Також згідно зі стандартом висвітлено визнання та оцінка зобов'язання [27, С. 86].

В.С. Білоусько зазначає, що для перевірки, повноти та правильності записів на рахунках бухгалтерського обліку, складання економічної звітності, а також загального ознайомлення із станом і змінами господарських активів, їх джерел дані поточного бухгалтерського обліку за звітний період необхідно узагальнювати. Одним із способів такого узагальнення є складання оборотних відомостей.

За твердженням М.Ф. Огійчука автоматизована форма обліку є найбільш прогресивною. Машинні носії інформації сприяють автоматизації процесів її обробки, суміщенню синтетичного і аналітичного видів обліку, накопиченню інформації, необхідної для розробки показників місячної. квартальної і річної звітності підприємств. При автоматизованих формах обліку технологічний процес обробки даних у бухгалтерії зводиться до кодування документів і пов'язаними з цим логічними діями, а всі інші дії виконує комп'ютер [29].

О.Л. Кривоног вважає, що для зростання кожного малого підприємства життєво важливі банківські кредити. Водночас власні засоби малого підприємства мають вкладатись в кожну інвестицію у поєднанні з її фінансуванням за рахунок банківського кредиту, засвідчуючи готовність підприємця ризикнути частиною власних грошей, що дасть змогу переконати банк у кредитоспроможності підприємства. На його думку, банківське кредитування малих підприємств є перспективним видом бізнесу для українських банків, а також життєво важливим і необхідним для розвитку малого підприємництва в Україні [31, С. 101].

А.П. Шкарупа в своїй статті зробив висновок, що для поліпшення кредитного обслуговування АПК необхідно: запровадити спеціалізовані кредити установи обслуговування аграрного сектору економіки; мобілізувати кошти підприємств АПК та сільського населення, що знаходиться поза кредитною системою; запровадити фінансові агропромислові групи з банками та фінансово-розрахунковими центрами; сформувати фонд кредитної підтримки АПК; перепрофілювати АПБ "Україна" у спеціалізований аграрний банк та створити необхідні умови для його нормальної діяльності [33, С. 79].

Особисто ми схиляємося до думки Б.А. Райзберга, що кредит - це позика в грошовій або товарній формі, що надається кредитором позичальнику на умовах повіреності, частіше всього з виплатою позичальником проценту за користування позикою.

2. Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Старовірівський птахокомплекс"

Згідно Указу Президента України №1529/99 від 3 грудня 1999 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" колгосп "Старовірівська птахофабрика" був реорганізований в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" рішенням загальних зборів, протокол №2 від 18.07.2000 р..

СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" засновано відповідно до рішення Засновників в Установчому договорі від 1 лютого 2001 року шляхом об'єднання належного їм майна та підприємницької діяльності.

Вищим органом СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" є загальні збори товариства. Виконавчим органом є правління, яке здійснює керівництво поточної діяльності підприємства. Роботою правління керує голова правління, який обирається відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю. Контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів.

СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" володіє та користується земельною площею 5211 га, яка розподілена на паї. Земельний пай кожного з учасників становить 5.06 га. Кожний власник земельної ділянки складає з СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" договір про оренду земельної частки. За користування земельною ділянкою господарство сплачує орендодавцю кожного року орендну плату. Орендна плата нараховується в грошовій вартості пропорційно розміру земельних ділянок і отримується орендодавцем, за узгодженням сторін по рішенню СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", в грошовій та натуральній формі: зерном, кормами, а також наданням різних послуг (оранка присадибних ділянок).

СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" знаходиться в с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області. Найближча залізниця знаходиться за 1 км від господарства, відстань до обласного центру - 120 км.

Підприємство розташоване в зоні Полісся, клімат характеризується як помірно-континентальний. Середньорічна температура становить +6.4 ?С з коливаннями від -33.5 ?С в лютому до +36 ?С в літні місяця.

Тривалість вегетаційного періоду з температурою повітря вище +5С становить близько 200 днів. Середньорічна кількість опадів - 555 мм, з яких 400 мм або 70 % випадає у вегетаційний період (квітень - жовтень), що позитивно впливає на розвиток сільськогосподарських культур.

Ґрунтовий покрив території господарства представлений в основному дерново-підзолистими, сірими підзолистими і чорноземними ґрунтами. По механічному складу ґрунти легкопіщані і супіщані. В переважній більшості ґрунти родючі.

Центральна садиба СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" розміщена в с. Старовірівка. Дороги і під'їзди у виробничих підрозділах господарства асфальтовані (додаток 1).

Основні фінансово-економічні показники діяльності СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" найбільш повною мірою висвітлені в фінансовій звітності та формі 50 с.-г., що подається підприємством до органів статистики (додаток 2). В них міститься інформація про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, а також наведені основні економічні показники роботи СТОВ "Старовірівський птахокомплекс".

Для більш повного уявлення про підприємство покажемо його розміри і їх зміни за останні 3 роки в таблиці 2.1.

Проаналізувавши дані табл.2.1 можна зробити висновок, що обсяг валової продукції в порівняних цінах у 2011 році зменшився у порівнянні з 2009 роком на 44 %, а з 2010 р. - на 43,7 %, в тому числі валова продукція рослинництва збільшилася на 62,1 % і 65,4 % відповідно.

Таблиця 2.1. Динаміка показників розміру СТОВ "Старовірівський птахокомплекс"

Натомість валова продукція тваринництва у 2009 році на 49,2 % і у 2010 році на 48,9 % була більшою, ніж у 2011. Товарна продукція у 2011р. зменшилась на 23,3 % порівняно з 2009 роком, а порівняно з 2010 на 24,5 %. Що стосується площі сільськогосподарських угідь (у тому числі і ріллі), то тут спостерігаються тільки незначні зміни. Середньорічна чисельність працівників у 2011 р. значно скоротилася (як в рослинництві так і в тваринництві) майже на 50 % Отже, можна зробити загальний висновок, що розвиток підприємства за останній рік, порівняно з попередніми, не відбувається, а навпаки занепадає, про що свідчать дані порівняльної колонки

Процес спеціалізації характеризується зосередженням засобів виробництва і робочої сили сільськогосподарських підприємств на виробництві окремих видів товарної продукції з урахуванням природних та економічних умов. Спеціалізація конкретного господарства визначається структурою його грошових надходжень від реалізації продукції.

Обсяг і структура товарної продукції СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" за останні 3 роки наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Обсяг і структура товарної продукції СТОВ "Старовірівський птахокомплекс"