Подвійне оподаткування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Українська державна академія залізничного транспорту

Навчально-науковий інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів

Кафедра "Облік і аудит"

Контрольна робота

Облік і звітність в оподаткуванні

Виконав:

Лучук В.В.

Перевірив:

Орлова В.М.

Харків

2015

Зміст

1. Порядок усунення подвійного оподаткування

1.1 Поняття подвійного оподаткування

1.2 Види подвійного оподаткування

1.3 Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування

1.4 Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподаткування

2. Типові порушення при заповненні податкової накладної

3. Строки подання декларації та сплати ПДВ

4. Практична частина. Розв'язання задач

Список використаної літератури

1. Порядок усунення подвійного оподаткування

1.1 Поняття подвійного оподаткування

Поняття «подвійне оподаткування» означає обкладання одного податкового об'єкта або окремого платника тим самим (чи аналогічними) податком за один податковий період.

Проблема подвійного оподаткування перебуває на своєрідному стику категорій об'єкта оподаткування і платника. З одного боку, виникає досить складна ситуація при визначенні оподатковуваної бази, оскільки її непросто виділити при різноманітті доходів як за межами держави, так і в її межах. З іншого боку, розмежування платників на резидентів і нерезидентів вимагає своєрідної системи обліку доходів і, відповідно, податкових платежів.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року, що регулює усунення подвійного оподаткування, сума доходу, отримана за кордоном, зараховується до загальної суми доходу, що підлягає оподатковуванню в Україні і враховується при визначенні розміру податку. При цьому розмір зарахованих сум не може перевищувати суму податку, що підлягає сплаті в Україні. У такому разі обов'язковим є письмове підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави про факт сплати податку і наявності міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування.

Подвійне оподаткування не обов'язково означає буквальне використання однакових податкових важелів, воно можливе й за часткового накладення одного об'єкта на інший, причому це може відбуватися як у межах однієї держави, так і у різних податкових системах. Важливо зазначити, що подвійне оподаткування стосується суперечностей, що складаються в однотипних податкових механізмах (наприклад, у системі прямих чи у межах непрямих податків), але не при оподаткуванні об'єктів різних за типом податків (прямих і непрямих).

1.2 Види подвійного оподаткування

Виділяють кілька видів подвійного оподаткування, серед яких найбільш поширені:

1. Внутрішнє -- подвійне оподаткування в країнах, де той самий податок стягується на рівні різних адміністративно-територіальних одиниць. Воно може бути

-- вертикальне -- сплата однакового податку на місцевому і державному рівнях (у Швеції, наприклад, сплачують місцевий і державний прибутковий податки);

-- горизонтальне -- оподаткування на одному адміністративному рівні за рахунок розбіжностей у визначенні об'єкта оподаткування (у США при сплаті прибуткового податку в деяких штатах вважаються доходом тільки доходи громадян, отримані в межах цього штату; в інших -- тільки доходи, отримані за межами штату; у третіх -- усі види доходів).

2. Зовнішнє (міжнародне) -- оподаткування, за якого зіштовхуються національні законодавства у визначенні об'єкта оподаткування чи платника, розглядаючи його як зобов'язану особу за аналогією з законодавством іншої держави.

1.3 Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування

Подвійне оподаткування можна усунути двома шляхами:

-- односторонньо -- зміною національного податкового законодавства;

-- двосторонньо (багатосторонньо) -- на основі міжнародних угод, шляхом приведення у певну відповідність національних податкових законодавств.

Для усунення подвійного оподаткування використовують кілька методів.

1. Відрахування -- обидві договірні країни обкладають доход податком, але за умови вирівнювання до рівня податку в країні з меншим розміром податку.

2. Звільнення -- означає право на оподаткування певного виду доходу, що належить одній з договірних сторін. При цьому перераховують доходи, оподатковувані в одній країні та звільнені від обкладання в іншій.

3. Кредит (зовнішній податковий кредит) -- залік сплачених податків за кордоном у рахунок внутрішніх податкових зобов'язань.

4. Знижка -- розглядають податок, сплачений за кордоном, як витрати, на які зменшується сума доходів, що підлягаютьоподаткуванню1. Кредит і знижка дуже схожі, хоча між ними існує принципова різниця: кредит зменшує розмір податку, що підлягає сплаті, а знижка зменшує об'єкт оподаткування.

1.4 Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподаткування

Міжнародний договір є найважливішим джерелом міжнародного податкового права. Податкова угода (у цій праці ми не зупиняємося на різниці між договором, угодою, конвенцією), як зазначає С.Г. Пепеляев, має подвійну природу. Дійсно, з одного боку, вона регулюється міжнародним правом, з іншого -- після її інкорпорації в національне податкове право стає елементом внутрішньодержавного податкового законодавства.

За юридичною силою міжнародні податкові угоди бувають двох видів.

-- які мають більшу юридичну силу порівняно з національними податковими законами. Наприклад, в Україні, Російській Федерації, де міжнародні договори мають більшу юридичну силу, ніж національні закони, незалежно від того -- раніше чи пізніше їх було прийнято (ст. 19 Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР).

-- які мають рівну юридичну силу (США, Великобританія). Така ситуація породжує багато суперечностей, в основі яких лежить зіткнення окремих положень рівних за силою національних і міжнародних норм, хоча після затвердження міжнародний договір стає актом, рівним національному, і за особливостями використання мало чим відрізняється від знов прийнятого національного закону.

Міжнародні угоди, що регулюють податкові відносини, можна об'єднати в три групи.

1. Умовно податкові -- угоди, в яких питання оподаткування регулюються поряд з іншими, які не входять до предмету податкового чи фінансового права.

2. Загальноподаткові -- угоди, присвячені загальним, основним проблемам оподаткування між договірними країнами(угоди про усунення подвійного оподаткування).

3. Обмежено-податкові -- угоди, що обумовлюють застосування механізму оподаткування щодо конкретного виду податку, платника чи об'єкта оподаткування.

Завдання податкових угод (усунення подвійного оподаткування і механізм цього процесу, захист національного платника, доступ договірних сторін до необхідної інформації) реалізуються при розгляді чотирьох груп проблем:

а) сфери застосування договору;

б) закріплення конкретних видів податків за державами;

в) усунення подвійного оподаткування і механізму, що його забезпечує;

г) поведінка договірних сторін.

Загальна податкова угода про усунення подвійного оподаткування доходів і капіталу (майна) звичайно складається з трьох частин: у першій встановлюється сфера дії угоди, у другий визначаються податкові режими, у третій передбачаються методи і порядок виконання угоди.

Перша частина складається, як правило, з двох статей, що визначають коло осіб, охоплюваних угодою, і податки, про які йдеться в угоді.

До другої частини включено статті, що регулюють межі юрисдикції кожної країни з обкладання конкретних видів доходів і капіталу (майна). Ці статті можна умовно поділити на три групи: статті, що стосуються доходів від «активної» діяльності (тобто пов'язаної з присутністю на території іншої держави); статті, що регулюють режим обкладання «пасивних» доходів; статті про оподаткування капіталу (майна). Крім того, сюди ж включено статті, що дають визначення деяких термінів, що вживаються в угоді.

У третій частині згруповано статті, які визначають порядок відносин і співробітництва між компетентними органами з виконання угоди, а також дуже важливі статті про погоджений між сторонами метод усунення подвійного оподаткування і статті про вступ у силу і припиненні дії угоди.

2. Типові порушення при заповненні податкової накладної

Порушенням порядку заповнення податкової накладної вважатиметься насамперед відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов'язковим реквізитом податкової накладної (перераховані у підпунктах «а»-«і» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ), а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо).

Недотримання, зокрема, передбаченого пунктом 2 Порядку №1379 (останній абзац) правила щодо вирівнювання реквізитів заголовної частини податкової накладної по правій межі поля, не є підставою для виключення податкової накладної зі складу податкового кредиту.

1. п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону по ПДВ, а саме: до об'єкту оподаткування не включено вартість безоплатно наданої продукції власного виробництва, адже згідно п. 1.4. до визначення терміну «поставка товарів» також входить безоплатна передача товарів.

2. п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ та п. 2, 5, 6.1, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 03.04.1997: до перевірки надані податкові накладні без порядкового номеру, дати виписування, опису (номенклатури) товарів, місця розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість та податкові накладні не скріплені печаткою продавця. Досить сумнівне порушення. Звісно, податкова служба може зняти суму податкового кредиту за такою податковою накладною, проте, як свідчить судова практика, при розгляді позовів про відміну податкових повідомлень -- рішень суд визнає право платників податку на податковий кредит за невірно виписаними податковими накладними. У будь якому разі після того, як податковий орган зніме суму податкового кредиту за невірно виписаними податковими накладними, платник податку може просто зв'язатися зі своїм контрагентом та попросити виписати податкову накладну знову, проте вже без порушень.

3. п. п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, а саме: підприємствами до складу податкового кредиту відносились суми ПДВ, які не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності та не відносяться до складу валових витрат.

4. п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, а саме: самостійно вирахований ПДВ на вартість квитка або іншого розрахункового документу, які передбачено п. п. 7.2.6, чим було завищено податковий кредит.

5. п. п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону про ПДВ -- не відкориговано податковий кредит на суму повернених коштів за неотриманий товар.

6. п. 4.6 ст. 4 Закону про ПДВ, а саме: не включено до бази оподаткування вартість зворотної тари, яка не була повернена платнику податку протягом визначеного строку.

7. п. п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, а саме: включено до податкового кредиту суму податку, нараховану на вартість придбання легкового автомобіля, що включається до складу основних фондів.

8. п. п. 7.3.6 п. 7.3, 7.4.5 п. 7.4, 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ, а саме: підприємством включено до складу податкового кредиту суму податку при імпортуванні товару, не підтверджену належним чином оформленою вантажно -- митною декларацією. Така ситуація виникає, коли підприємство перераховує грошові кошти у рахунок оплати імпортного ПДВ наприкінці звітного місяця та одразу відносить цю суму до складу податкового кредиту. Натомість вантажно -- митна декларація оформлюється першого числа наступного місяця. Виникає завищення податкового кредиту за попередній місяць.

3. Строки подання декларації та сплати ПДВ

При виборі звітного періоду платник податку, який має обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг), подає до податкової служби заяву про встановлення обраного ним податкового періоду. Заява подається за один місяць до початку календарного року, тобто не пізніше 30 листопада. Платник, якому на поточний календарний рік встановлено звітний період, такий, що дорівнює одному кварталу, має право на заміну податкового календарного періоду на місячний. Заміна може бути здійснена з початку будь-якого кварталу поточного року. Заява про таку заміну подається платником податку до податкового органу за один місяць до початку кварталу, в якому платник бажає замінити квартальний податковий період на місячний. Не дозволяється здійснювати заміну місячного податкового періоду на квартальний в одному календарному році.

Якщо звітний період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до податкової служби за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Якщо звітний період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до податкової служби за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

Оригінал декларації на паперовому носії подається платником до податкового органу за місцем знаходження платника. Подання ксерокопії не допускається. Ця норма стосується податкової всіх без винятку платежах.

За добровільним рішенням платник податку може подати до податкової служби за місцем реєстрації податкову декларацію в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законом.

Декларація може бути надіслана за місцем реєстрації платника поштою з повідомленням про вручення не пізніше, ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну, установленого для подання декларації.

Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.

Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою, або видрукувана без виправлень і помарок. В рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Суми обороту та податку в декларації розставляються в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальноустановленими правилами. Якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники (уточнену декларацію).

4. Практична частина. Розв'язання задач

Задача 1

Розрахувати податок на прибуток:

Підприємство у 2 кварталі 2013 р. здійснило наступні операції:

У підприємства в наявності є наступні основні засоби, що введені в експлуатацію в березні 2013 р.:

Верстат - 17 тис. грн, строк використання 5 років;

Меблі - 10 тис. грн., строк використання 4 роки.

Відвантажено товари - 200 тис. грн. з ПДВ;

Списано собівартість відвантажених товарів - 56 тис. грн.;

Нараховано роялті на право користуванням НМП нерезиденту, що має офшорний статус - 15 тис. грн.;

Отримано попередню оплати за продукцію - 60 тис. грн. з ПДВ;

Отримано неустойку за невиконання договірних зобов'язань в сумі 2 тис. грн.

Довідково: методи використання амортизації - прямолінійний.

Рішення

Прибуток:

2 операція 200000 з ПДВ

НО = 200 / 6 = 33,33 * 1000

Без ПДВ = 166,666 - дохід.

6 операція) неустойка 2000 грн.

Загально прибуток дорівнює 168666,7 грн.

Витрати:

1 операція) Амортизація:

- верстат: (17000 - 0) / (5 * 12) = 283,33 * 3 місяці = 850 грн.

- меблі 10000 / (4 * 12) = 208,333 * 3 місяці = 2625 грн. за 2-й квартал

3 операція) 56000 грн.

4 операція) 15000 * 0,75 = 11250 грн.

Загальні витрати дорівнюють 68725 грн.

Чистий прибуток = 168666,7 - 68725 = 99941,7 грн.

Податок на прибуток = 99941 * 0,18 = 17989,51 грн.

Задача 2

Місячна заробітна плата працівника збуту склала 3000 грн. Працівник відпрацював 20 днів при нормі 22 дні. Зробити нарахування, утримання і бухгалтерські проводки.

Рішення:

Заробітна плата робітника при нормі 22 дні в день складає 3000 / 22 = 136,3636 грн. / день.

За відпрацьований час = 136,3636 грн. / день * 20 днів = 2727,273 грн. - нараховано за відпрацьовані 20 днів.

Податки із заробітної платні:

з підприємства:

ЄСВ = 36,5 % * 2727,273 грн = 995,4545 грн. Дт 93 Кт 651;

відрахування з працівника:

ЄСВ 3,6 % * 2727,273 грн. = 98,18183 грн. Дт 661 Кт 651

Податок на прибуток НДФЛ = (2727,273 - 98,18183)*15 % = 394,3636 грн.

До виплати працівнику збуту = (2727,273 - 98,18183 - 394,3636) = 2234,727 грн. Дт 661 Кт 301

Задача 3

У звітному періоді підприємство відвантажило покупцям готову продукцію на суму 48000 грн. ( у тому числі ПДВ).

Одержано матеріали:

Для виробництва продукції на суму 10000 грн. крім того ПДВ 20 %

Для невиробничих цілей на суму 3000 грн. крім того ПДВ 20 %

Для виробництва продукції, яка звільнена від оподаткування на суму 7000 грн., крім того ПДВ 20 %

Відобразити в бухгалтерському обліку та визначити суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у звітному періоді.

Рішення:

1) За відвантажену продукцію Д 36 Кт 70 48000 грн. (з ПДВ)

З нього ПДВ = 48000 / 6 = 8000 грн. Д 701 К 641

Тобто сума без ПДВ = 48000 - 8000 = 40000 грн.

2) Одержано матеріали:

а) для виробництва продукції Дт 20 К 631 на суму 10000 грн., т. ж. ПДВ 20 % = 2000грн. Д 641 К 631

Тобто

641 ПДВ
Дебет (ПК)	Кредит (ПЗ)
2. а) 2000	1) 8000
Об:2000	Об.: 8000
	ПДВ = 8000 - 2000 = 6000

Список використаної літератури

подвійний оподаткування декларація бухгалтерський облік

1. Наказ Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 Про порядок заповнення і подання звітності з податку на додану вартість.

2. Задорожний З.В., Гугул Г.І., Лещишин Л.Г. Податковий облік. Навчальний посібник. - Тернопіль: Економічна думка. 2005.

3. Власова О.Є. Конспект лекцій з курсу «Податковий облік» (для студентів 4, 5 курсу денної і заочної форм навчання напрямку підготовки 6.030509 «Облік і аудит» 0501 - «Економіка і підприємництво», спеціальності «Облік і аудит») / О.Є. Власова; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х. - ХНАМГ - 2010. - 218 с.

4. Педь. І.В. Податкова система: економіко - правова характеристика податків: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 191 с.

5. Євсєєва О.О. Основи економіки транспорту: Конспект лекцій. _ Харків: УкрДАЗТ, 2011. - 82 с.

6. Педь. І.В. Непрямі податки в податковій системі України: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 348 с.

7. Педь. І.В. Податкові і соціальні збори в податковій системі України : Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 366 с.

8. Задорожний З.В. Взаємозв'язок між видами обліку в Україні. // Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 2 (17), с. 106.

Размещено на Allbest.ru

...