Облік витрат і виходу продукції зернових культур

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

КУРСОВА РОБОТА

ОБЛІК ВИТРАТ І ВИХОДУ ПРОДУКЦІЇ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Студентки 4 курсу 41-О групи

Поліщук Тетяни

Керівник: к.е.н., доцент Підлубна О.Д.

Умань

2014



План

Вступ

1. Теоретичні аспекти обліку витрат і виходу продукції зернових культур

1.1 Проблеми обліку і витрат продукції зернових культур

1.2 Нормативно-правове регулювання обліку витрат і виходу продукції зернових культур

2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.1 Основні економічні показники діяльності підприємства

2.2 Організація облікової політики на підприємстві

3. Облік витрат і виходу продукції зернових культур

3.1 Первинний і зведений облік витрат і виходу продукції

3.2 Синтетичний і аналітичний облік витрат і виходу продукції

3.3 Удосконалення обліку витрат і виходу продукції

3.4 Облік витрат і виходу продукції зерновх культур з викоритстанням ЕОМ

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Рослинництво - найважливіша галузь сільського господарства. Вона забезпечує населення продуктами харчування, а ряд галузей промисловості сировиною. Виробництво зерна є одним з головних напрямів у розвитку рослинництва.

Зернове господарство - основа сільськогосподарського виробництва. Стан зернового господарства має вирішальний вплив на розвиток усіх галузей АПК та підвищення народногосподарського добробуту. Від рівня виробництва зерна залежить задоволення потреб населення в сировині, а також створення необхідних державних ресурсів. Крім того, високорозвинене зернове господарство відіграє велику роль у піднесенні м'ясного і молочного скотарства, свинарства і птахівництва. Тому зернові культури вирощуються у всіх зонах України.

Від обсягу виробництва зерна залежать також рівень його собівартості, сума прибутку, рівень рентабельності,фінансовий стан підприємства, платоспроможність господарств і інші економічні показники.

Важливу роль у вирішенні цього завдання відіграє точний і своєчасний облік витрат і виходу продукції рослинництва. Правильно організований облік витрат в рослинництві має першорядне значення. Основними завданнями обліку витрат в галузі рослинництва є:

* Обґрунтоване розмежування витрат по культурах;

* Точний поділ витрат за елементами та статтями, з яких складається собівартість продукції;

* Своєчасне, точне, повне відображення виходу продукції;

* Економічно обґрунтоване визначення собівартості основної, супутньої та побічної продукції.

Мета курсової роботи - на основі аналізу сучасного стану обліку витрат і виходу продукції зернових культур розробити пропозиції щодо вдосконалення даної ділянки обліку.

Реалізація поставленої в роботі мети вимагає розгляду і вирішення таких завдань:

- розглянути теоретичний аспект обліку витрат;

- дати коротку характеристику досліджуваному підприємству;

- проаналізувати ресурсний потенціал, результати діяльності та фінансову стійкість підприємства;

- вивчити організацію первинного обліку з обліку витрат та виходу продукції зернових культур;

- вивчити синтетичний і аналітичний облік витрат і виходу продукції;

- на практиці конкретного підприємства, виявити недоліки обліку;

- запропонувати власні шляхи вдосконалення обліку витрат, виходу продукції і калькулювання собівартості в досліджуваному підприємстві.

Об'єктом дослідження є ФГ «Єдність» Голованівського району Кіровоградської області.

Теоретичною і методологічною основою досліджень були нормативно-правова база, що регулює відносини у рослинництві, дані первинних та зведених документів, регістри синтетичного і аналітичного обліку, дані річних звітів за 2011-2013 роки.



1. Теоретичні аспекти обліку витрат і виходу продукції зернових культур

1.1 Проблеми обліку і витрат продукції зернових культур

Рослинництво є важливим сектором економіки держави та джерелом прибутків суб'єктів підприємницької діяльності. Збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва та покращення її якості є актуальним питанням, особливо за умов, коли світовою тенденцією є зростання вартості продукції сільського господарства та її нестача. В зв'язку з цим питання обліку в галузі рослинництва є досить вагомими, оскільки лише облік є єдиним джерелом інформації, необхідної для управління та контролю за економічними показниками виробництва продукції рослинництва.

Належна організація бухгалтерського обліку підвищує його роль як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обґрунтованих рішень і попередження ризику у виробничо-фінансовій діяльності підприємства.

Питанню обліку витрат і виходу продукції рослинництва присвячено роботи таких вчених як: А.А. Клименко, О.В. Пенькова, О.М. Шинкаренко та інші. продукція зерновий підприємство облік

Рослинництво як галузь господарства характеризується низкою особливостей. Воно визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з другого - соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку. Такою особливістю є те, що земля - один із основних засобів виробництва, тоді як у промисловості вона - лише територія, місце, на якому розташоване підприємство. На відміну від інших засобів, які у процесі виробництва поступово зношуються, внаслідок чого їх через певний проміжок часу необхідно замінювати новими, земля є незмінним засобом виробництва. При раціональному використанні вона не тільки не зношується, а навпаки - підвищує свою родючість.

Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів.

Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх і зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально-організованому обліку витрат на виробництво.

Сьогодні сільськогосподарські підприємства потребують суттєвого реформування структури управління господарською діяльністю. При цьому велике значення має визначення мінімальної величини виробничих запасів на підприємствах, оскільки матеріальні витрати на цих підприємствах займають найбільшу питому вагу[18].

Вченими зроблено значний внесок до теоретичного та практичного обґрунтування питань, пов'язаних з екологічними аспектами фінансово-господарської діяльності підприємств. Однак, й досі не розроблено методологічного інструментарію для практичного ведення обліку витрат виробництва екологічно чистої продукції на вітчизняних, зокрема, сільськогосподарських підприємствах[12].

Із середини 80-х років минулого століття постало завдання суттєвої перебудови, зумовленої тим, що перегляд методики розподілу непрямих витрат вже не задовольняв управлінський персонал.

Найбільшої шкоди виробництву сільськогосподарської продукції завдає неврегульованість товарного ринку. Тому особливої актуальності набуває розробка квотованого підходу до збуту продукції та налагодження системи матеріального стимулювання виробництва певної продукції за аналогією з розвиненими країнами, зокрема з ЄС. Крім того, слід приділяти пильну увагу задоволенню потреб споживачів через врегулювання сортового складу певного виду продукції, її якості тощо. Обмеженість використання подібних можливостей виробниками в сучасних умовах неприпустима.

Агропромисловий комплекс потребує включення до системи контролю таких витрат, яких немає в деяких галузях економіки, а саме витрат, пов'язаних із збереженням ґрунтів, зокрема відновлення вмісту гумусу при вирощуванні культур з інтенсивною технологією) тощо. Витрати на виконання робіт з поліпшення стану земельних ресурсів мають обов'язково входити до складу витрат[6].

Отже, враховуючи всі ці проблеми, потрібно внести зміни до нормативно-законодавчих актів України, які враховували б галузеві особливості сільськогосподарських підприємств та сприяли б спрощенню та ефективності обліку витрат та виходу продукції рослинництва.

1.2 Нормативно-правове регулювання обліку витрат і виходу продукції зернових культур

Основним нормативним документом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [5]. Що стосується витрат на виробництво та виходу продукції, то вони регулюються і опираються в своєму визначенні на цей закон.

Облік витрат ведеться за окремими об'єктами обліку витрат (окремі види біологічних активів та/або їх група) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» [13], який містить загальні положення, визнання, склад, розрахунки, їх ведення в бухгалтерській звітності. П(С)БО 16 «Витрати» є повним відображенням сутності витрат, дає їм повну характеристику.

Згідно з П(С)БО 16 Витрати витратами визнаються:

1. Витрати відображуються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань;

2. Витрати звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;

3. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені;

4. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображуються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені;

5. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

Згідно пункту 17 П(С)БО 30 «Біологічних активи» витрати, пов'язані з біологічними перетвореннями біологічних активів, визнаються витратами основної діяльності.

П(С)БО 30 «Біологічні активи» встановлено проведення оцінки біологічних активів за первісною та справедливою вартістю. Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Первісна вартість - це сума сплачених грошових коштів при придбанні або виготовленні активу, включаючи транспортні та інші витрати, необхідні для приведення його у робочий стан [14].



2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.1 Основні економічні показники діяльності підприємства

Фермерське господарство «Єдність» має свою юридичну та фактичну адресу в селі Лебединка Голованівського району Кіровоградської області.

Відповідно до статуту підприємства, підприємство є приватною власністю засновника, якому належить все майно та землі підприємства. Власником господарства є Макаринський Анатолій Йосипович. Підприємство створене в 2000 році в процесі трансформування сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лалета». Головною метою підприємства є отримання прибутку засновником шляхом виробництва сільськогосподарської продукції. Предметом діяльності підприємства є сільськогосподарське виробництво товарної продукції і сировини.

Підприємство є юридичною особою, згідно із законодавством України. Має самостійний баланс, власні основні і оборотні кошти, розрахунковий та інші рахунки в банках, круглу печатку та штамп зі своїм найменуванням.

Господарство знаходиться у лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом, де переважають чорноземи, що є сприятливим фактором для вирощування сільськогосподарських культур. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 єС, січня - 5,5 єС. опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів.

Важливе значення для виробництва сільськогосподарської продукції мають земельні ресурси, як головний засіб виробництва. Без ефективного використання та наявності сільськогосподарських земель неможливе виробництво будь-якої сільськогосподарської продукції. До сільськогосподарських угідь відносять ріллю, пасовища, сіножаті, багаторічні насадження. В ФГ «Єдність» наявна тільки рілля. Проведемо аналіз земельних ресурсів підприємства у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Склад і структура сільськогосподарських угідь в ФГ «Єдність»

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. у % до 2011 р.
	га,	%	га,	%	га,	%
Всього с-г угідь	1805	100	1814,6	100	1903,2	100	105,4
З них : рілля	1805	100	1806,3	99,5	1894,9	99,5	104,9
Навантаження на 1 середньорічного робітника зайнятого в с-г : - с-г угідь	37,6		49		44,2		117,5
- ріллі	37,6		48,8		44,0		117,0

Відповідно до даних таблиці 2.1 площа с/г угідь, за останні 3 роки змінилась і складає 1903,2 га з них 1894,9 га займає рілля. Розораність сільськогосподарських угідь складає 99,5%. Навантаження на одного середньорічного робітника зайнятого в с/г збільшується, і в 2013 році становило 44,2 га угідь та 44,0 га ріллі відповідно.

Необхідною складовою сільськогосподарського виробництва є трудові ресурси. Наявність трудових ресурсів в ФГ «Єдність» подана в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Склад трудових ресурсів в ФГ «Єдність»

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. у % до 2011 р.
Середньооблікова чисельність працівників	48	37	43	89,6
З них : у рослинництві	46	35	41	89,1
у тваринництві	2	2	2	100

Таблиця 2.2 показує як змінилась чисельність працівників в ФГ «Єдність» за останні 3 роки. Порівнюючи 2013 рік з 2011 роком можна зробити висновок, що середньооблікова чисельність працівників у підприємстві зменшилась на 10,4 %, зокрема в рослинництві зменшилась на 10,9 %, а тваринництві чисельність працівників не змінюється.

Важливим показником діяльності підприємства є наявність та ефективність використання виробничих фондів підприємства. Виробничі основні фонди показують вартісний вираз знарядь і предметів праці, до них входять основні виробничі засоби і оборотні фонди. Основні показники забезпеченості та використання фондів підприємства показано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Показники забезпеченості фондами ФГ «Єдність»

Показники	2011	2012	2013	Відхилення (+;-)
				Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
Основні засоби, тис. грн.	4005	5266	7303	3298	182,3
Оборотні засоби, тис, грн.	4757,5	6586,5	7770,5	3013	163,3
Всього фондів, тис. грн.	8762,5	11852,5	15073,5	6311	172,0
Середньорічна чисельність працівників	48	37	43	5	89,6
Фондозабезпеченість:
А) основних засобів	221,9	290,2	383,7	161,8	173,0
Б) оборотних засобів	263,6	362,9	408,3	144,7	154,9
В) всіх засобів	485,5	653,2	792,0	306,5	163,1
Фондоозброєність:
А) основних засобів	83,4	142,3	169,8	86,4	203,6
Б) оборотних засобів	99,1	178,0	180,7	81,6	182,3
В) всіх засобів	182,5	320,3	350,5	168	192,1

Дані таблиці 2.3. свідчать про те, що забезпеченість основними засобами в 2013 році зросла, про що свідчать показники фондозабезпеченості, які зросли у 2013 році по основних засобах на 161,8 тис. грн., по оборотних - на 144,7 тис. грн., і по всіх засобах - 306,5 тис. грн. та показники фондоозброєності, які зросли відповідно на 86,4, 81,6 і 168 тис. грн.

До узагальнюючих показників ефективності використання основних засобів відносять: фондовіддачу, фондоємність та норму прибутку.

Показники ефективності використання основних засобів у ФГ «Єдність» показано в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Загальні показники ефективності використання основних фондів ФГ «Єдність»

Показники	2011	2012	2013	Відхилення (+;_)
				Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
Вартість валової продукції в постійних цінах 2010 року, тис. грн.	6987,5	6519,6	10731	3743,5	153,5
Чистий прибуток, тис. грн.	2669	4436	2072	- 597	77,6
Основні засоби, тис. грн.	2152	1261	1408	-744	65,4
Оборотні засоби, грн.	4757,5	6586,5	7770,5	3013	163,3
Фондовіддача, грн.	3,25	5,17	7,62	4,37	234,5
Фондоємність, грн.	0,31	0,19	0,13	-0,18	41,9
Норма прибутку, %	2,6	1,8	1,7	-0,9	65,4

З таблиці видно, що фондовіддача у 2013 році зменшилась порівняно з 2011 роком на 4,37 грн., фондоємність зменшилась на 0,18 грн., а норма прибутку зменшилась на 0,9 %.

Важливим показником економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції є виручка від її реалізації. У таблиці 2.5. показано склад і структура товарної продукції

Таблиця 2.5 Склад і структура товарної продукції ФГ «Єдність»

Галузі і види продукції	2011	2012	2013	В середньому за 3 роки	%
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%
Рослинництво, всього	6766,5	98,4	10142,7	98,8	8323,7	98,7	8411	98,7
В т.ч.: зерно	4429,5	64,4	6147,0	59,9	4725,7	56,1	5100,7	59,8
Гречка	67,4	1,0	163,2	1,5	-	-	115,3	1,3
Кукурудза на зерно	947,9	13,8	1159,6	11,3	2442,5	29,0	1516,7	17,8
Ячмінь озимий	152,2	2,2	357,0	3,5	377,0	4,5	295,4	3,5
Ячмінь ярий	503,4	7,3	628,2	6,1	72,5	0,9	401,4	4,7
Соняшник	1814,1	26,4	2933,6	28,6	2395,9	28,4	2381,2	27,9
Соя	-	-	455,2	4,4	845,2	10,0	650,2	7,6
Ріпак озимий	511,3	7,4	600,5	5,8	345,7	4,1	485,8	5,7
Інша продукція галузі	11,6	0,2	6,4	0,06	11,2	0,1	9,7	0,1
Тваринництво, всього	108,4	1,6	119,0	1,1	104,4	1,2	110,6	1,3
Жива вага свиней	105,3	1,5	110,5	1,0	99,7	1,2	105,2	1,2
Інша продукція галузі	3,1	0,04	8,5	0,08	4,7	0,05	5,4	0,06
Разом по рослинництву і тваринництву	6874,9	100	10261,7	100	8428,1	100	8521,6	100

Проаналізувавши склад і структуру товарної продукції господарства можна сказати, що головною галуззю є рослинництво, зокрема виробництво зернових (59,8%) і соняшнику (27,9%), тобто підприємство має зерново-соняшникову спеціалізацію з низьким розвитком тваринництва.

Для визначення більш точного рівня спеціалізації використовують коефіцієнт спеціалізації, який показує переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в даному підприємстві.

Коефіцієнт спеціалізації розраховують за формулою:

, де

100 - сума питомих ваг товарної продукції галузі;

ym - питома вага окремих видів продукції;

і - порядковий номер виду товарної продукції.

?ym(2і - 1) = (5100,7*1) + (115,3*3) + (1516,7*5) + (295,4*7) + (401,4*9) + (2381,2*11) + (650,2*13) + (485,8*15) + (9,7*17) + (105,2*19) + (5,4*21) = 62920,4

Кс = 100/62920,4 = 0,2

Отже, коефіцієнт спеціалізації ФГ «Єдність» становить 0,2, що свідчить про низький рівень спеціалізації господарства.



2.2 Організація облікової політики на підприємстві

Згiдно Закону України „Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Україні” вiд 16.07.99 р. затвердженими Міністерством Фінансів України, положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку, iнструкцiями та iншими нормативними актами, якi регулюють порядок ведення бухгалтерського облiку, складання та подання фiнансової звiтностi, та з метою забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності на підприємстві було прийнято Наказ про облікову політику (Додаток Д).

Облiкова полiтика - це сукупнiсть принципiв, методiв i процедур, що використовуються пiдприємством для складання i подання фiнансової звiтностi, тобто це вибiр самим пiдприємством певних конкретизованих методик, форми i технiки ведения бухгалтерського облiку, виходячи з дiючих нормативних aктів i особливостей дiяльностi підприємства.

Облiкова полiтика - одне з найважливiших питань органiзацiї бухгалтерського облiку, правильне формування якого сприяє достовірному визначенню фiнансового результату, оподаткованого прибутку i потребує правильного оформлення, повного розкриття у фiнансовiй звiтностi.

Основне призначення облікової політики полягає в:

- упорядкуванні облікового процесу на підприємстві;

- забезпеченні методологічного і методичного відображення майна підприємства, господарських процесів та результатів його діяльності;

- наданні бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості;

- забезпеченості ефективності обліку.

Облікова політика ФГ «Єдність» враховує такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.

Облікову політику підприємство визначило самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення облікової політики підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

Формуючи облікову політику, необхідно керуватися основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принцип послідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства. Обрана облікова політика застосовується підприємством із року в рік. У будь-якому разі вона має залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня).

Зміна облікової політики можлива у випадках, передбачених національними П(С)БО, у зв'язку зі змінами в законодавстві, розробкою та застосуванням нових методів ведення обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи у структурі підприємства. Якщо такі зміни відбулися, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальній записці до річної звітності.

Розробка та прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку і звітності, що в кінцевому підсумку забезпечить ефективність прийнятих рішень і діяльності підприємства.

Роботу відділу очолює головний бухгалтер. Структура облікового апарату тісно пов'язана з розподілом обов'язків між обліковими працівниками.

Розподіл обов'язків між конкретними виконавцями є прерогативою головного бухгалтера, якого призначає на посаду і звільняє з посади власник (керівник) підприємства. За функціональними обов'язками працівники, зайняті обліком і звітністю, підпорядковуються головному бухгалтеру і призначаються керівником підприємства за погодженням головного бухгалтера. Він встановлює для кожного облікового працівника службові обов'язки і контролює їх виконання.

За умови сформованої структури бухгалтерського апарату підприємства та розподілу обов'язків між окремими його працівниками організовується документообігу, тобто шлях проходження документа від його складання до здачі в архів. У графіку документообігу вказується призначення документа, хто і коли його складає, хто підписує, які показники контролює, коли і кому передає, наступне використання документа. Графік документообігу затверджується головним бухгалтером, який і здійснює контроль за його дотриманням.

Залежно від конкретних умов діяльності підприємства, обсягу облікової інформації, рівня її автоматизації, наявності кваліфікованих кадрів головний бухгалтер обирає доцільну форму ведення бухгалтерського обліку, яка забезпечувала б ефективне здійснення облікового процесу з мінімальними витратами.



3. Облік витрат і виходу продукції зернових культур

3.1 Первинний і зведений облік витрат і виходу продукції

Рослинництво належить до провідної галузі у сільському господарстві. Використовуючи землю як засіб виробництва люди досягають позитивних результатів, спрямовуючи свою працю на отримання сільськогосподарської рослинної продукції, яка використовується для забезпечення харчування людей та розвитку тваринництва. Рослинництво відноситься до сезонних виробництв з чітко вираженою технологічною послідовністю робіт, до складу яких входить обробіток ґрунту, внесення добрив, посів сільськогосподарських культур, догляд за рослинами, збирання врожаю, первинна доробка рослинницької продукції.

До складу показників, що характеризують стан та розвиток рослинництва як галузі сільськогосподарського виробництва входять такі:

* розмір посівних площ, які використовують для вирощування окремих видів зернових та технічних культур, картоплі та овоче-баштанних культур, кормових культур;

* врожайність сільськогосподарських культур;

* валовий збір сільськогосподарських культур[4].

Усі записи у бухгалтерському обліку про витрати і вихід продукції в галузі рослинництва проводять на підставі відповідних первинних документів. Можна виділити такі групи документів:

- з обліку витрат праці;

- з обліку витрат предметів праці;

- з обліку витрат засобів праці;

- з обліку інших витрат;

- з обліку виходу продукції.

У ФГ «Єдність» документи з обліку витрат праці фіксують трудові затрати на виконання конкретних робіт по вирощуваних культурах і нарахованих при цьому оплату. Основним первинним документом з відображення відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу (ф.№64), (Додаток Е). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Табельний облік у відділках, на фермах, у бригадах, ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділів ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табель відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу. У табелі також зазначають посаду працівника, його склад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

На механізованих роботах застосовують облікові листи тракториста-машиніста (ф. № 67), (Додаток Ж) застосовується для обліку робіт тракториста-машиніста протягом 5, 10, 15 днів, тобто залежно від того, як це передбачено планом документообігу. У ньому відображаються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання. При використанні облікового листа для обліку праці комбайнерів до нього додаються другі екземпляри реєстрів (ф. № 77), путівок (ф. № 77а) чи талонів (ф. № 77в) на вивезення продукції з поля.

Незалежно від форми організації механізованих робіт на кожний трактор призначають одного, а при роботі у дві зміни - двох трактористів. Облік у тракторній бригаді веде обліковець-заправник або цю функцію виконує бригадир тракторної бригади, в обов'язки якого входить своєчасне і правильне складання первинних документів обліку виконаних робіт, витрачання нафтопродуктів і нарахування оплати праці механізаторам. Виконання тракторних та інших механізованих робіт записують щоденно до облікового листа тракториста. Листок розраховано приблизно на п'ятнадцять змін, показники записують за кожною зміною окремо.

Кожен механізатор після закінчення зміни повинен мати відомості про

кількість та якість виконаної ним роботи, про витрати пального і розмір заробітку за зміну. Всі ці показники записують щоденно до облікового листа. У встановлені в господарстві терміни (через 10-15 днів) облікові листи, підписані механізатором, бригадиром, агрономом, обліковець подає до бухгалтерії, де їх перевіряють, затверджують, після чого вони є підставою для узагальнення і систематизації у Накопичувальній відомості обліку використання машино-тракторного парку і Журналі обліку робіт і витрат. Слід мати на увазі, що трактористи-машиністи виконують різні сільськогосподарські роботи.

Витрати на оплату праці трактористів-машиністів узагальнюються в накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку

(ф. № 37а), підсумкові дані якої переносяться до журналу обліку робіт і витрат. У ній на кожного тракториста-машиніста відкривається сторінка, на якій послідовно записують: прізвище, ім'я та по батькові механізатора, його класність і стаж роботи, марку та господарський номер трактора. У цей журнал записуються дані облікових листів праці і виконаних робіт, а також накопичувальних відомостей роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38) побудована за тим самим принципом, що і накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракторного парку. В цій відомості за кожним автомобілем та водієм накопичуються дані із подорожних листів про виконані роботи і нараховану заробітну плату. В окремих графах виконанні роботи (у тоннах і тонно- кілометрах) розподіляють за споживачами послуг автопарку.

На підставі первинних документів з оплати праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку робіт і витрат складається щомісячно зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку. У цій відомості відображається кількість відпрацьованих днів, людино-годин, сума нарахованої оплати праці і нарахувань на неї, включаючи забезпечення (резерв) відпусток за об'єктами обліку, виробничими підрозділами і в цілому по підприємству.

Для обліку надходження продукції рослинництва застосовують різноманітні первинні документи. До них відносять: по зернових культурах реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля (ф. № 77), путівка на вивезення продукції з поля (ф. № 77а), талони шофера (ф. № 77в), комбайнера (ф. № 77в), реєстр приймання зерна та іншої продукції (ф. № 78), реєстр приймання зерна вагарем (ф. № 71а), (Додаток М), відомість руху зерна та іншої продукції (ф. № 80), (Додаток Н).

3.2 Синтетичний і аналітичний облік витрат і виходу продукції

Облік витрат у сільськогосподарському виробництві має забезпечувати оперативне, достовірне й повне надходження інформації щодо кількості та вартості одержаної продукції, трудових, матеріальних і грошових витрат на виробництво продукції за підприємством загалом та за окремими його структурними підрозділами (бригадами, цехами, фермами тощо).

Облік витрат і виходу продукції здійснюють у розрізі окремих об'єктів (видів або груп культур).

Синтетичний облік витрат і вихід продукції сільськогосподарського виробництва здійснюють на активному, калькуляційному рахунку 23 «Виробництво», до якого ведуть субрахунки: 231 «Рослинництво», 232 «Тваринництво», 233 «Допоміжні виробництва», 234 «Підсобні (промислові) виробництва» тощо.[8, c. 17]

За дебетом рахунка 23 відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати (загальновиробничі витрати) та втрати від браку продукції, за кредитом -- суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт та послуг.

Аналітичний облік на рахунку 23 здійснюють за встановленими об'єктами обліку витрат, зокрема видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат можуть здійснювати за підрозділами підприємства й центрами витрат і відповідальності.[8, c. 23]

Оплату праці нараховують виходячи з обсягів виконаних робіт чи виходу продукції або відпрацьованого часу на підставі відповідних первинних документів, і відносять на відповідні об'єкти витрат.

Товарно-матеріальні цінності власного виробництва минулих років відносять на витрати за їхньою первинною вартістю; продукцію власного виробництва поточного року -- за плановою собівартістю з коригуванням її наприкінці року до рівня фактичних витрат; придбані -- за первинною вартістю з урахуванням таких методів її уточнення: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних витрат; ціни продажу. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовують лише один із наведених методів.

Аналітичний облік матеріальних цінностей у бухгалтерії підприємства здійснюють у сальдових відомостях на підставі перевірених і протаксованих Звітів про рух матеріальних цінностей.

Синтетичний облік готової продукції здійснюють на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». Цей рахунок призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції. Продукцію сільськогосподарського виробництва поточного року облікують за плановою собівартістю, яку наприкінці звітного періоду (року) доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартості продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різницю між фактичною та плановою собівартістю готової продукції, яку виявляють наприкінці року, відносять пропорційно на рахунок продукції й на інші рахунки, на які ця продукція була списана впродовж року.

На рахунку 27 обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких і промислових підрозділів підприємства, призначену для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання; продукцію, призначену для споживання у тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, вирощену для годівлі худоби, а також побічну продукцію й відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння й посадковий матеріал, включно із саджанцями, призначеними для закладання та ремонту власних насаджень.[8, c. 35]

Рослинництво дає різноманітну продукцію, яка впродовж року надходить нерівномірно. Вихід її відображають у таких первинних документах: зерна колосових і зернобобових культур, соняшнику та інших олійних культур, насіння однорічних і багаторічних трав від комбайнів на токи, в комори та інші місця зберігання -- у талонах, путівках, Реєстрі відправки зерна та іншої продукції з поля, Реєстрі приймання зерна та іншої продукції, Реєстрі переведення качанів кукурудзи повної стиглості у зерно; технічних культур, картоплі, овочів, плодів, ягід, кормових корнеплодів, баштанних, горіхоплідних, субтропічних і цитрусових культур -- у Щоденнику надходження сільськогосподарської продукції й Щоденнику надходження продукції садівництва; грубих та соковитих кормів -- в Акті приймання грубих і соковитих кормів, Акті на оприбуткування пасовищних кормів. Водій (тракторист) на підставі других примірників путівок, талонів чи реєстрів, одержаних від вагаря, щодня записує кількість перевезеного зерна в Подорожній лист вантажного автомобіля (Подорожній лист тракториста). Комбайнер на підставі путівок, реєстрів або талонів, які він має, щоденно здійснює записи в Обліковому листі тракториста-машиніста, де фіксує намолот зерна та зібрану площу. Сортування й сушіння зерна оформляють Актом на сортування й сушіння продукції рослинництва, в якому зазначають кількість відпущеного зерна й одержані від сортування й сушіння продукти. Для відображення в обліку сортових якостей продукції разом із документами на оприбуткування одержаного зерна, бульб, плодів тощо складають сортове свідоцтво.

Результати перероблення кожної партії продукції оформляють Звітом про переробку продукції, де зазначають кількість основних і допоміжних матеріалів, використаних при переробленні, вихід готової продукції. Одержану від перероблення продукцію рослинництва (борошно, консерви тощо) оприбутковують.

На підставі первинних документів матеріально відповідальна особа складає Звіт про рух матеріальних цінностей, який щодня разом із первинними документами передають до бухгалтерії.

Дані первинних документів про кількість одержаного врожаю в розрізі культур, сортів і виробничих підрозділів узагальнюють у зведених документах. Вони слугують підставою для складання Виробничого звіту з рослинництва.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва здійснюють у Виробничих звітах. Їх складає кожен структурний підрозділ щомісяця на підставі даних первинних і накопичувальних документів. Дані у Виробничих звітах групують у такому розрізі, який потім дає змогу зробити записи за аналітичними рахунками відповідних синтетичних рахунків. При цьому витрати систематизують за рахунками й статтями витрат. У разі, коли витрати списують на відповідний синтетичний рахунок чи оприбутковану продукцію за кількома звітами, необхідно складати зведений Виробничий звіт.

Для ведення аналітичного обліку витрат і виходу продукції упродовж року можна використовувати Книгу обліку витрат виробництва. У ній записують підсумкові дані про витрати місячних Виробничих звітів. Книгу можна не вести за умови, якщо у Виробничому звіті нагромаджуються дані щодо витрат і одержаної продукції від початку року.

У Виробничому звіті та Книзі обліку витрат виробництва групують витрати рослинництва за об'єктами обліку (культурами, групами культур) у розрізі встановленої номенклатури статей витрат.

Дані про рух та наявність цінностей узагальнюють в Журналі-ордері 5А с.-г., який об'єднано з відомістю. Для записів за синтетичними рахунками (субрахунками) використовують вкладні аркуші. Облік цінностей ведуть за цінами придбання. Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням матеріальних цінностей здійснюються на підставі: Журналів-ордерів №ЗВ с.-п, ЗГ с.-г. (на суму витрат, пов'язаних з доставкою силами постачальників та інших організацій); ЗА с.-г. (на суму витрат допоміжних виробництв підприємства, пов'язаних з доставкою); 5Б с.-г. (на суму заробітної плати, нарахованої за навантаження та розвантажування цінностей, які надходять від постачальників). На останній сторінці Журналу-ордера наведено розрахунок, який дає змогу визначати відхилення фактичної собівартості від їх вартості за обліковими цінами за кожним синтетичним рахунком, а за необхідності, за субрахунком загалом по підприємству.

Кредитові обороти за синтетичними рахунками та обліком матеріалів з Журналу-ордера №5 А с.-г. переносяться у Головну книгу.

Аналітичний облік матеріальних цінностей у бухгалтерії підприємства ведуть у сальдових відомостях на підставі перевірених та про-таксованих звітів про рух матеріальних цінностей. Підсумки залишків за синтетичними рахунками та субрахунками звіряються з даними про залишки матеріальних цінностей, відображених у Журналі-ордері №5А с.-г. та відомості (дебет рахунків) у розрізі матеріально відповідальних осіб.

Залишки матеріалів та готової продукції на кінець звітного місяця, відображені в Журналі-ордері №5А с.-г. та відомості, узгоджують з підсумковими даними сальдових відомостей за кожним синтетичним рахунком (субрахунком).



3.3 Удосконалення обліку витрат і виходу продукції

Зернові культури складають основу аграрної економіки України, і не тільки забезпечують внутрішні потреби, але й завжди були головними чинниками формування експортного потенціалу вітчизняного агропромислового комплексу. Створення ефективної системи обліку на підприємстві передбачає формування повної та достовірної облікової інформації про витрати підприємства, в тому числі на вирощування зернових культур, а також чітку організацію їх контролю.

Одним із основних принципів бухгалтерського обліку, як відомо, являється документування господарських операцій. Цей основний принцип в ФГ «Єдність» не завжди дотримуються. Причинами цього є недостатньо чітке визначення етапів документування господарських операцій в нормативних актах, а також не зовсім обґрунтований підхід (без обліку технології виробництва, значення затрат, відповідальності за витратами господарства і т.д.) при розробці загальних типових і галузевих форм первинних документів по обліку затрат на виробництво продукції зернових культур.

Вирощування насіння зернових культур потребує чіткого документування витрат, понесених при ньому. Тому і застосовується ряд первинних документів, зокрема, і Акт витрат насіння і садивного матеріалу.

Даний акт використовується підприємствами для списання використаного насіння.

Для зручності використання інформації наданої в Акті витрат насіння і садивного матеріалу пропоную ввести певні вдосконалення. Зокрема, використовувати окремий акт на кожну культуру, тому колонку «Назва культури» можна видалити і зверху зробити узагальнюючий запис з назвою культури, насіння якої використовується.

Колонки ціна та сума - видалити. Оскільки, вони є недоречними при використанні у господарстві. Насіння на підприємство потрапляє трьома шляхами: обміну, власного виробництва та купівлі. Вартість кожного з них є різною, тому для звітності можна використовувати лише загальну суму насіння.

Зміни проведені в Акті витрат насіння та садибного матеріалу зображено в Додатку Т.

Перевезення продукції з поля вантажними автомобілями здійснюється за «Подорожнім листом вантажного автомобіля».

Для зручності використання даного документу при визначенні собівартості продукції культури пропонується ввести наступні зміни.

В «Подорожній лист вантажного автомобіля» ввести додаткову графу «Відхилення» до витрат пального. Оскільки, в документі є графи по запланованих витратах пального та фактично витраченого пального, підприємству доречно буде ввести графу «Відхилення». Саме таким чином, спів ставляючи фактичні і планові витрати пального можна буде визначити зекономлені та додатково витрачені кошти на пальне.

Запропоновані зміни зображено на у Додатку У

3.4 Облік витрат і виходу продукції зерновх культур з викоритстанням ЕОМ

На сьогоднішній день на зміну журнально-ордерній формі обліку приходять більш прогресивні автоматизовані форми обліку.

Кожна програма бухгалтерського обліку містить певний набір інструментів, необхідних для роботи користувача з програмою. До них належать довідники, які застосовуються для збереження однотипної інформації. Відповідно до класу програми вони використовуються у різних її модулях та програмою в цілому при здійснення операцій з елементами довідника. Іншим прикладом може бути робочий план рахунків, що використовується для складання бухгалтерських проводок в усіх програмах. Кожна програма містить початково вбудовані сервісні механізми, які використовуються при виконанні будь-яких облікових операцій.

ФГ «Єдність» частково використовує автоматизовану форму обліку, воно користується системою електронного документообігу - M.E.Doc. М.Е.Doc - це система електронного документообігу, яка допоможе в роботі з документами різних типів і призначення: звітами, податковими накладними, договорами та інше. Система, де будь-який створений документ та підписаний електронним цифровим підписом (ЕЦП), є оригіналом паперового документу в електронному вигляді.

У «Медок» можна створити, перевірити, роздрукувати і зберегти звіти, податкові накладні в єдиній системі або на будь-якому компактному електронному носії. Після підписання ЕЦП документи можна відправити по електронній пошті в контролюючі органи або контрагентам та отримати звіти про доставку та квитанції про їх обробці.

Все це істотно полегшує, спрощує і прискорює процеси підготовки та здачі звітності, рівно, як і весь процес документообігу всередині і поза компанією в цілому. «Медок» економить час, який марно і безповоротно витрачається у чергах контролюючих органів і на спілкування з держслужбовцями. М.Е.Doc заощаджує ресурси, які «йдуть» на пересилання паперових документів - актів, податкових накладних - контрагентам та на їх подальше зберігання.



Висновки

Приватне фермерське господарство «Єдність» розташоване в селі Лебединка, Голованівського району, Кіровоградської області.

На сьогодні за господарством закріплено 1903,2 га землі. Ґрунти в господарстві чорноземи. ФГ «Єдність» має сприятливе місце розташування, що сприяє реалізації вирощеної продукції. Також ґрунтово-кліматичні умови сприяють отриманню непоганих врожаїв сільськогосподарських культур.

В господарстві працює 43 особи, зокрема 41 працівник в рослинництві і 2 працівника в тваринництві.

ФГ «Єдність» створено з метою виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції.

По рослинницькій продукції видно, що товариство займається вирощуванням зернових і зернобобових культур.

Для здійснення успішної діяльності ФГ «Єдність» має у своєму розпорядженні власний автомобільний та тракторний парки. Веденням обліку займається бухгалтерія.

Забезпеченість основними засобами в 2013 році зросла, про що свідчать показники фондозабезпеченості, які зросли у 2013 році по основних засобах на 161,8 тис. грн., по оборотних - на 144,7 тис. грн., і по всіх засобах - 306,5 тис. грн. та показники фондоозброєності, які зросли відповідно на 86,4, 81,6 і 168 тис. грн.

Проаналізувавши склад і структуру товарної продукції господарства можна сказати, що головною галуззю є рослинництво, зокрема виробництво зернових (59,8%) і соняшнику (27,9%), тобто підприємство має зерново-соняшникову спеціалізацію з низьким розвитком тваринництва.

Коефіцієнт спеціалізації ФГ «Єдність» становить 0,2, що свідчить про низький рівень спеціалізації господарства.



Список використаних джерел

1. Бутинець Т.А. Бухгалтерський облік / Т.А. Бутинець, Л.В. Чижевська, С.Л. Береза. -- Житомир: ЖІТІ, 2010. -- 672 с.

2. Вольська В.В. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності в управлінні аграрними підприємствами // Економіка АПК. - 2012. - №10. - С. 95-101.

3. Герасимук І. Облік сільськогосподарських операцій з зерном у сільськогосподарських підприємствах // Бухгалтерія в сільському господарстві. - Харків. - 2004. - № 19. - с. 20-25.

4. Дем'яненко М.Я. Облік у селянському (фермерському) господарстві / Дем'яненка М.Я. -- К.: ІАЕ, 2005. -- 403 с.

5. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із останніми змінами станом на 22.12.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України, 1999, №40, стаття 365.

6. Клименко А.А. Управління витратами на сільськогосподарських підприємствах // Економіка та управління.-2009.-УДК657.224.с.53-57

7. Литвин Ю.А. Бухгалтерський облік у сільському господарстві / Литвин Ю.А. - Тернопіль.: Чарівниця, 2009. - 368 с.

8. Малюга Н.В. Первинні документи та вимоги до їх складання: облік в сільському господарстві / Н.В. Малюга // Баланс-агро. - 2006. - №5. - С. 17-40.

9. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях / Маренич Т.Г. - К.: Професіонал, 2005. - 896 с.

10. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. -2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища освіта. - 2003. - 800 с.

11. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік у сільському господарстві в первинних документах і проводках / М.Ф. Огійчука та В.М. Пархоменка. - Х.: Фактор, 2008. - 484с.

12. Пеньова О.В. облік виробництва екологічно чистої продукції рослинництва // Облік і фінанси АПК .-2010.-№2.- с.87-90

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» №27/4248 від 19 січня 200р. (із останніми змінами станом на 26.09.2011 р.) // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - №8-9. - С. 88-93.

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» №1456/11736 від 5 грудня 2005 р. (із останніми змінами станом на 18.03.2011 р.) // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - №8-9. - С. 164-168.

15. Свідерськикий Є.І. Бухгалтерський облік у галузях економіки / Свідерськикий Є.І. - К.: КНЕУ, 2008. - 233.

16. Стельмащук А.М. Бухгалтерський облік / А.М. Стельмащук, П.С. Смоленюк. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 364с.

17. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності / Ткаченко Н.М. - К.: А.С.К., 2009. - 586с.

18. Шинкаренко О.М., Бразілій Н.М. Проблеми обліку виробничих запасів на сільськогосподарських підприємствах та напрями її вирішення // УДК 336.657-2009

Размещено на Allbest.ru

...