Облік грошових коштів та дебіторської заборгованості на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку грошових коштів та дебіторської заборгованості

1.1 Облік грошових коштів на рахунках у банку

1.2 Завдання та передумови організації дебіторської заборгованості

Розділ 2. Облік грошових коштів та дебіторської заборгованості на підприємстві

2.1 Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів та дебіторської заборгованості

2.2 Документування операцій з руху грошових коштів та дебіторської заборгованості

2.3 Відображення коштів та розрахунків у регістрах обліку й звітності

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Підприємства різних форм власності в процесі господарської діяльності в процесі господарської діяльності постійно здійснюють розрахунки:

* з постачальниками;

* з покупцями;

* державним бюджетом;

* іншими організаціями і підприємствами по господарським операціям різного характеру.

З допомогою грошей завершується перетворення грошової форми виділених засобів в виробничі запаси, отримання грошової виручки і вміщеного в неї чистого доходу.

Грошовий розрахунок - головний фактор забезпечення кругообігу засобів, а їх своєчасне завершення служить необхідною умовою безперервного процесу виробництва.

В даний час розрахунок проводиться в двох формах:

* безготівковим перерахуванням через систему банку (безготівковий розрахунок);

* у виглядів платежів готівковими грішми (готівковий розрахунок).

Єдиним кредитним, розрахунковим і касовим центром країни є Національний банк України. Всі грошові засоби підприємств і організацій повинні зберігатися на розрахункових або поточних рахунках банку. Одержання грошей з цих рахунків проводиться під безпосереднім контролем банку, що забезпечує використання цих засобів по цільовому призначенню.

Розрахунки між підприємствами здійснюються через банк переважно безготівковим шляхом. За допомогою безготівкового розрахунку ведеться розрахунок не тільки з постачальниками і покупцями, а й розрахунок з бюджетом по податках, з дебіторами і кредиторами, зі своїм галузевим управлінням (вищестоящою організацією), з профспілковими організаціями по відчисленню на соціальне страхування, з робітниками (там, де заробітна плата виплачується через ощадні банки) і цілий ряд іншших розрахунків.

Грошовою готівкою із своїх кас підприємства виплачують заробітну плату, дрібні господарські витрати і проводять розрахунок з індивідуальними здатчиками.

Перед бухгалтерським обліком в області обліку грошових засобів, розрахунків і кредитів стоять такі основні завдання:

1. Своєчасне і правильне проведення необхідних розрахунків, як шляхом безготівкових перерахувань так і готівкою.

2. Повне і оперативне відображення в облікових регістрах наявності і руху грошових засобів і озрахункових операцій.

3. Додержання правил використання грошових засобів по призначенню у відповідності з виділеними лімітами, фондами.

4. Проведення у встановлений термін інвентаризації грошових засобів і стану розрахунків, недопущення простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості.

5. Контроль наявності і зберігання грошей в касі, на розрахунковому і інших рахунках в банку.

6. Контроль дотримання розрахунково-платіжної дисципліни, своєчасності перерахування сум за матеріальні цінності і послуги, а також засобів, одержаних в порядку кредитування.



Розділ 1. Теоретичні основи обліку грошових коштів та дебіторської заборгованості

1.1 Облік грошових коштів на рахунках у банку

Для зберігання вільних грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків кожному підприємству під час його організації відкривається в банку поточний (розрахунковий) рахунок. Для його відкриття банку надаються такі документи: заява банківської форми, посвідчення про реєстрацію підприємства, статут, затверджений нотаріально і з відмітками податкової адміністрації і соціальних фондів (пенсійного, страхового, фонду зайнятості та фонду страхування від нещасних випадків), посвідчення про реєстрацію в статистичному органі; картка зі зразками підписів керівника і головного бухгалтера, якщо він передбачений штатним розкладом. У разі відсутності призначеного головного бухгалтера підпис залишає лише керівник і ставиться на картці кругла печатка підприємства.

Поточному рахунку кожного підприємства банком присвоюється номер (код), який потім проставляється на всіх документах, якими оформлюються господарські операції за цим рахунком. Може бути відкрито два і більше поточних рахунків, кожному з них присвоюється окремий номер, а один з них є основним. У разі наявності двох і більше поточних рахунків в національній валюті власник рахунків протягом трьох робочих днів повинен визначити один основний.

Безготівкові розрахунки оформляються такими бухгалтерськими документами банківської форми: платіжними дорученнями, вимогами-дорученнями, платіжними вимогами, заявами на акредитив, розрахунковими чеками, векселями. Для одержання готівки з поточного рахунка оформлюється грошовий чек, а для внеску готівки -- об'ява на внесок готівки.

Після відкриття поточного рахунка банк видає (продає) підприємству чекову книжку, яка являє собою бланки суворої звітності і зберігається в сейфі як і готівкові гроші. Чек являє собою розпорядчий документ банку на виплату готівки. Виплата здійснюється суворо за цільовим призначенням коштів: на виплату заробітної плати, витрати з відрядження, на господарські потреби. До чека виписується корінець, який лишається при чековій книжці. Кожний бланк чека контролюється банком. Виправлення в ньому не допускаються, в разі допущення помилки зіпсований чек залишається при чековій книжці.

Об'ява на внесок готівки виписується в банку касиром чи іншою особою, що вносить готівку. Цей документ являє собою три частини однакової форми: одна повертається представнику підприємства як квитанція, що підтверджує одержання суми банком, друга частина залишається банку, а третя -- повертається підприємству разом із випискою.

Виписка банку з поточного рахунка -- це зведений документ грошових операцій. У ній зареєстровані всі операції, як безготівкові так і готівкові. Виписка надається підприємству щоденно або в інші терміни залежно від кількості операцій. В ній зазначаються дати на початок виписки і кінець, сальдо -- також на початок і кінець виписки та всі операції за дебетом і кредитом.

Кожна одержана виписка повинна бути оброблена: перевірено сальдо початкове даної виписки з кінцевим попередньої, з'ясовано зміст кожної операції і проставлено кореспондуючі рахунки, проведено арифметичну перевірку правильності оборотів і визначення кінцевого сальдо. При визначенні кореспондуючих рахунків слід мати на увазі, що суми проставлені у виписці за дебетом, означають кредит і навпаки. Це пояснюється тим, що банк дає виписку з свого рахунка, який для банку є пасивним.

Виписка банку служить основою для бухгалтерського обліку грошових коштів на поточному рахунку.

Для бухгалтерського обліку наявності та руху грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті призначений рахунок 131 «Поточний рахунок в національній валюті». Він активний, призначений для обліку засобів господарства, основний, грошовий. За дебетом цього рахунка ведеться облік надходження грошових коштів на поточний рахунок у національній валюті, а за кредитом -- списання перерахованих та виданих грошових коштів із поточного рахунка.

Найбільш розповсюдженими типовими записами за рахунком 131 є:

Дебет 131 за кредитом рахунків:

36 -- зарахування виручки від покупців за реалізовану продукцію і виконані роботи,

50 -- зарахування довгострокової позики,

60 -- зарахування короткострокової позики,

67 -- надходження в уплату дебіторської заборгованості (наприклад, орендної плати та інше),

30 -- надходження готівки з каси

та деякі інші.

Кредит рахунка 131 у дебет рахунків:

63 -- оплата заборгованості постачальників за одержані матеріали та підрядчиків за виконані роботи,

64-- погашення заборгованості перед бюджетом за податками,

65 -- погашення заборгованості перед соціальними фондами,

685 -- погашення кредиторської заборгованості,

30 -- надходження готівки в касу

та інші.

При комп'ютерній формі обліку згідно з первинним документами видаються відомості за дебетом і кредитом рахунка 131 у розрізі кореспондуючих рахунків. В умовах ручної обробки інформації операції за дебетом рахунка 131 нагромаджуються у відомості № 2, а за кредитом рахунка 131 -- в журналі-ордері № 2. В ці регістри операції записуються з виписок банку. Кожна виписка окремим рядком, при цьому операції з однаковою кореспонденцією рахунків підсумовуються.

Підприємствам, які мають у своєму грошовому обігу іноземну валюту, відкривається в банку поточний рахунок в іноземній валюті. Може бути відкритий для зберігання коштів в одній валюті (наприклад, доларовий рахунок, для зберігання франків, марок і т. д.) або ж у різних валютах.

Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому ж банку, де відкритий і основний поточний рахунок у національній валюті, для його відкриття потрібні тільки заява банківської форми і картка зі зразками підписів керівника і головного бухгалтера. Якщо ж поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в іншому банку, для його відкриття потрібні всі ті документи, що й для відкриття поточного рахунка в національній валюті. Застосовуються й типові банківські документи для оформлення руху грошових коштів на поточному рахунку в іноземній валюті. Лише у виписці банку з поточного рахунка надходження і списання коштів відображається в національній та іноземній валютах за курсом Національного банку на день виписки. Оскільки курс валют змінюється, виникає необхідність відображення в обліку курсових різниць, що виникають з моменту здійснення господарської операції та її оплати, а також на звітні дати.

Для бухгалтерського обліку наявності та руху грошових коштів в іноземній валюті передбачений рахунок 132 «Поточний рахунок в іноземній валюті». Кореспонденція рахунків з руху грошових коштів в іноземній валюті аналогічна тій, що й за поточним рахунком у національній валюті. Курсові різниці, які виникають, обліковуються на рахунках:

-- в разі зростання курсу гривні: кредит рахунка 714 «Дохід від операційної курсової різниці» (з операцій зв'язаних із операційною діяльністю) або кредит рахунка 744 «Дохід від поопераційної курсової різниці» (операцій, пов'язаних із інвестиційною та фінансовою діяльністю);

-- в разі спаду курсу гривні: дебет рахунка 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (з операцій пов'язаних із операційною діяльністю) або дебет рахунка 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць (з операцій, пов'язаних із інвестиційною та фінансовою діяльністю).

Якщо 50 процентів грошової виручки, що надійшла від іноземного покупця, замінюється Національним банком на гривні (покупка валюти за курсом Нацбанку), то на рахунку 312 відкривається окремий аналітичний рахунок «Розподільчий валютний рахунок», на дебет якого зараховується вся виручка, а за кредитом по 50 процентів перераховується на дебет рахунка 311 і 312 . При цьому «Розподільчий валютний рахунок» закривається.

Для зберігання грошових коштів спеціального призначення можуть відкриватись в банку й інші поточні рахунки в національній або іноземній валюті. На цих рахунках обліковуються кошти, одержані на наукові дослідження, на сумісну діяльність.

Облік грошових коштів на інших рахунках ведеться на рахунку 313 і 314.

1.2 Завдання та передумови організації дебіторської заборгованості

Створення великих обсягів дебіторської заборгованості знижує платоспроможність підприємства. Для проведення розрахунків за зобов'язаннями підприємству доводиться перетворювати високоліквідні активи па грошові кошти, у протилежному випадку йому загрожує банкрутство.

Основними завданнями організації обліку дебіторської заборгованості є:

· вибір оптимальних для підприємства критеріїв класифікації дебіторської заборгованості;

· вибір методу визначення резерву сумнівних боргів;

· розробка графіка документообігу для документів, що підтверджують виникнення дебіторської заборгованості, та доведення цієї інформації до виконавців;

· достовірне відображення дебіторської заборгованості у реєстрах і звітності.

Основною передумовою достовірного відображення дебіторської заборгованості в обліку є правильна її класифікація (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Класифікація дебіторської заборгованості

Залежно від виду дебіторської заборгованості її оцінюють по-різному.

Довготермінову дебіторську заборгованість оцінюють за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, яких очікують для погашення цієї заборгованості. Порядок дисконтування необхідно своєчасно довести до облікових працівників, до обов'язків яких входить облік розрахунків з дебіторами.

Заборгованість за фінансовою орендою відображають у балансі орендодавця в сумі чистих інвестицій в оренду. Поточну дебіторську заборгованість оцінюють у фактичній сумі на дату її виникнення.

Крім того, при оцінці товарної дебіторської заборгованості чинним законодавством передбачені певні особливості. Відповідно до принципу обачності, в момент визначення доходу від реалізації підприємство має визначити можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями. Тобто, за сумнівною заборгованістю з метою відображення реальної картини фінансового стану підприємства створюють резерв сумнівних бортів, таким чином слід організувати відображення поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Величину сумнівних боргів можна визначати:

· виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

· на підставі класифікації дебіторської заборгованості за періодами її виникнення з урахуванням досвіду минулих років щодо платоспроможності дебіторів.

Різниця у способах полягає лише в тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку, і як визначають коефіцієнт сумнівності.

Перший спосіб - метод умовною визначення резерву сумнівних боргів. При визначенні величини резерву сумнівних боргів, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, підприємство на дату складання фінансової звітності повинно вивчити платоспроможність за кожним дебітором і вивести за ними індивідуальний коефіцієнт сумнівності, за яким потім визначають суму резерву за даною заборгованістю. Сума резервів за кожним дебітором становитиме загальну суму резерву сумнівних боргів у підприємстві.

При застосуванні даного способу визначення коефіцієнта сумнівності досить суб'єктивне, оскільки платоспроможність будь-якого дебітора можна визначити тільки приблизно. При цьому ступінь точності результату залежить від наявності достовірної інформації про дебіторів і від кваліфікації експерта.

За допомогою другого способу резерв розраховують па підставі класифікації поточної дебіторської заборгованості за термінами несплати й аналізу фактичного непогашений за попередні звітні періоди.

Дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги класифікують, групуючи дебіторську заборгованість за термінами її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи.

Таким чином, чим більше дебітор прострочив оплату за продукцію, тим більше \ підприємства сумнівів щодо оплати цих сум. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає із збільшенням термінів непогашений дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт сумнівності встановлює підприємство, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію за попередні звітні періоди.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з активів здійснюють з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. При недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списують з активів на інші операційні виграти.

Організовуючи облік і контроль за дебіторською заборгованістю, необхідно передбачити:

· підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку за допомогою відстрочення платежів;

· сприяння зростанню обсягу продажів шляхом надання комерційного кредиту;

· розрахунок прогнозного розміру резерву сумнівних боргів;

· падання рекомендацій щодо зменшення кількості фактично або потенційно неплатоспроможних покупців.



Розділ 2. Облік грошових коштів та дебіторської заборгованості на підприємстві

2.1 Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів та дебіторської заборгованості

Облік розрахунків з підзвітними особами: підзвітними вважаються робітники і службовці підприємства, які одержали гроші, аванси під звіт для проведення деяких дрібних операційно - господарських витрат, а також на відрядження. Список таких осіб затверджує керівник підприємства, кошти на відрядження видають у міру необхідності в межах сум, передбачених кошторисом. Гроші, видані під звіт, повинні використовуватись лише на ті потреби, на які вони видані. Видача грошей під звіт дозволяється тільки робітникам свого підприємства із своєї каси. Грошові чеки для одержання підзвітних сум безпосередньо з розрахункового рахунку в банку, як правило, не видають.

Підзвітній особі видають гроші на основі її письмової заяви з дозволу керівника підприємства при наявності довідки бухгалтерії про те, що за даною особою немає заборгованості по раніше виданих авансах.

Для Обліку підзвітних сум застосовується синтетичний активно- пасивний рахунок № 71 "Розрахунки з підзвітними особами". По дебету цього рахунку групують суми, що видаються під звіт, і відображають заборгованість осіб. По кредиту рахунку обліковують суми, витрачені з підзвіту або його повернення.

На витрачені суми, згідно авансових звітів (додаток № 6), складаються наступні проведення:

Дт 26 "Загальногосподарські витрати"

Кт 71 "Розрахунки з підзвітними особами" на суми витрат на відрядження і інші загальногосподарські витрати.

Дт 05, 06, 08, 12 "Матеріали", "Паливо", "Запасні частини", "МШП"

КТ 71 "Розрахунки з підзвітними особами" на суму, виплачену за придбання, доставку, і відвантаження і зберігання матеріальних цінностей.

Дт 24 або 25 "ВУЕУ", "Загальновиробничі витрати".

Кт 71 "Розрахунки з підзвітними особами"

Дт 31 "Витрати майбутніх періодів"

Кт 71 "Розрахунки з підзвітними особами" на суму витрат, проведених в звітному періоді, але тих, що підлягають включенню в витрати виробництва в майбутній період.

Дт 43 "Позавиробничі витрати"

Кт 71 "Розрахунки з підзвітними особами" на витрати по відвантаженню продукції.

Гроші для видачі авансів під звіт надходять з розрахункового рахунку

Дт 50 "Каса"

Кт 51 "Розрахунковий рахунок"

Регістри для обліку розрахунків з підзвітними особами.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться лінійно - позиційним способом в журналі -- ордері № 7 (додаток № 7), в якому зосереджений синтетичний облік і аналітичний; повна назва цього журналу така: журнал - ордер № 7 за_________ 2012_р. по кредиту рахунку № 71 " Облік розрахунків з підзвітними особами" і аналітичні дані по цьому рахунку.

Заповнюється цей журнал по кожній підзвітній особі окремо і окремо кожному виводиться залишок заборгованості.

В журналі - ордері № 7 на одній сторінці записується сума виданого авансу і сума витрат по затвердженому звіту в кореспонденції з дебетуючими рахунками.

Суми залишків, що рахуються за підзвітною особою беруться з журналу - ордеру № 7 за минулий місяць, суми виданих авансів записуються по документах, які відображені в журналі № 1.

Суми здані в касу залишків не використаних авансів записуються на основі прибуткових ласових ордерів, відображених у відомості № 1 по дебету рахунку

50 " Каса", а записи по кредиту рахунку 71 "Розрахунки з підзвітними особами" - на основі авансових звітів.

Облік безготівкових розрахунків: бухгалтерський облік з постачальниками і покупцями, підрядчиками і замовниками ведеться на З рахунках: № 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", № 61 "Розрахунки по авансах", №62 "Розрахунки з покупцями і замовниками ".

На дебеті цього рахунку відображаються суми оплачених рахунків, на кредиті обліковується сума акцептованих рахунків на матеріальні цінності, що надійшли, виконані роботи та послуги.

Аналітичний облік ведуть за окремими рахунками постачальників і підрядчиків, фактами надходження невідфактурованих поставок або оплати матеріальних цінностей, що не надійшли, в розрізі постачальників і підрядчиків.

Рахунок № 61 "Розрахунки по авансах" використовують у випадках, коли при надходженні матеріальних цінностей відсутні платіжні документи на оплату. На дебеті цього рахунку відображаються суми виданих авансів під поставку матеріальних цінностей, виконання робіт.

На рахунку № 62 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображають розрахунки за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги лише на тих підприємствах, у яких реалізація продукції планується в міру її відвантаження, здавання замовникам робіт та надання послуг. Тут обліковують також і заборгованість покупцям за одержану від них часткову оплату продукції, що знаходиться у відвантажених товарах або в платежах, що надійшли в оплату ще не відвантаженої продукції.

На дебеті рахунку № 62 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображають суми, що належать з покупців або замовників, на кредиті -- надходження коштів в оплату відвантажених товарів або використаних робіт і послуг. Сальдо на рахунку № 62 означає суму неоплачених платниками рахунків за товари відвантажені, виконані роботи і надані послуги. Як правило на рахунку № 62 сальдо має бути дебетовим, а якщо випадково виникає кредитове - це означає переплату покупцями і замовниками по окремих рахунках.

Розрахунки по претензіях: на кожному підприємстві в процесі його фінансово-господарської діяльності можуть виникати і їх необхідно облічувати розрахунки претензійного порядку, борги за нестачі, розтрати, крадіжки. грошовий дебіторський заборгованість звітність

Розрахунки претензійного характеру облічуються на рахунку № 63 “Розрахунки за претензіями”. На цьому рахунку інформація про претензії, які висувають постачальникам, підрядчикам, транспортним та іншим організаціям, а також про пред'явлені й визнані (судовим порядком) штрафи, пені, неустойки.

По дебеті рахунку № 63 відображаються такі суми претензій:

* за виявлену при перевірці розрахунків постачальників і підрядчиків, транспортних організацій невідповідність цін і тарифів, передбачених договорами, арифметичні помилки;

* за виявлену невідповідність якості матеріалів, товарів постачальників технічним умовам, зумовлені договором;

* за нестачу вантажів постачальників, транспортних та інших організацій;

* за брак та простій, що виникли з вини постачальників;

* за суми, помилково списані установами банків з розрахункового рахунку підприємства;

* за штрафи, пені та неустойки, що утримуються з постачальників, підрядчиків, покупців, замовників за невиконання договірних зобов'язань, у розмірах, визнаних платником або присуджених арбітражем.

У разі, якщо висунені претензії судовими органами відхиляються й утриманню не підлягають, їх суми відносять на ті рахунки обліку, я яких вони були списані.

Підставою для записів операцій на рахунку № 63 “Розрахунки по претензіях” є: акти прийомки вантажів, рішення арбітражних органів, письмові погодження постачальників на задоволення претензій, а також виписки банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

Синтетичний і аналітичний обліки руху коштів на рахунку № 63 “Розрахунки за претензіями” ведуться по кредиту в журналі-ордері №8, по дебету - у відомості №7 (додаток № 8) по кожному дебітору, а при спрощеній формі обліку - у журналі-ордері № 03 і відомості № 02.

На рахунку №69 “Розрахунки по страхуванню” діють такі субрахунки:

№ 69-1 “Розрахунки по соціальному страхуванню”

№ 69-2 “Розрахунки по страхуванню майна”

№ 69-3 “Розрахунки по індивідуальному страхуванню”

№ 69-4 “Розрахунки з Пенсійним фондом”

№ 69-5 “Розрахунки по медичному страхуванню”

Облік розрахункових операцій по соціальному страхуванню та з Пенсійним фондом.

Рахунок № 70 "Розрахунки з оплати праці" призначений для обліку розрахунків за всіма видами оплати праці: заробітної плати, премій, виконання громадських обов'язків та ін.

Для обліку розрахунків по оплаті праці використовують два субрахунки:

№ 70-1 "Нарахована заробітна плата" № 70-2 "Депонована заробітна плата". На кредиті субрахунку № 70-1 "Нарахована заробітна плата" -відображаються:

— нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, допоміжних виробництв;

— нарахована заробітна плата робітникам за обслуговування і ремонт обладнання цехів основного виробництва;

— нарахована заробітна плата службовцям та обслуговуючому персоналу;

— нарахована заробітна плата спеціалістам; -- нарахована плата працівникам житлово-комунального господарства;

— нарахована заробітна плата за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт основних засобів;

— суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;

— суми премій, нараховані за рахунок коштів Фонду економічного стимулювання або Фонду спеціального призначення;

— оплата праці за рахунок коштів Резерву наступних витрат і платежів

На кредиті субрахунку № 70-2 "Депонована заробітна плата" відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомоги тощо працівникам підприємства.

На дебеті субрахунку № 70-1 "Нарахована заробітна плата" відображається виплачена заробітна плата, депонована заробітна плата, відрахований прибутковий податок із заробітної плати працівників та службовців на користь державного бюджету, відраховані аліменти та інші відрахування згідно з виконавчими листами, відрахування у розмірі 1% з нарахованої плати кожного працюючого до Пенсійного фонду, у розмірі 1 % профспілкових внесків від нарахованої заробітної плати, сплачені дивіденди за акціями, відрахування сум за лікарняними листками, 0,5% -- збір на випадок безробіття та ін.

На дебеті субрахунку № 70-2 "Депонована заробітна плата" відображаються видачі депонованих сум.

Для обліку розрахунків по відшкодуванню матеріального збитку і крадіжок грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей використовують рахунок № 72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків" з такими субрахунками:

№ 72-1 "Розрахунки по нестачах і крадіжках"

№ 72-2 "Розрахунки з інших видів завданого збитку".

На субрахунку № 72-2 "Розрахунки з інших видів завданого збитку" облічуються розрахунки з аинними особами по відшкодуванню заподіяного збитку підприємству у випадках і розмірах, передбачених законодавством про матеріальну відповідальність. На цьому субрахунку обліковують зіднесені у встановленому порядку втрати і збитки за брак, бій, лом, псування товарів, продуктів, матеріалів та інших цінностей, а також втрати через неправильні витрати грошових сум, виданих під звіт.

Аналітичний облік розрахунків по відшкодуванню матеріальних втрат ведуть окремо за кожною винною особою.

Для обліку розрахунків з робітниками та службовцями по інших операціях використовують такі субрахунки до рахунку № 73 "Розрахунки з робітниками та службовцями по інших операціях":

№ 73-1 "Розрахунки за товари, продані в кредит"

№ 73-2 "Розрахунки по позиках на індивідуальне житлове будівництво"

№ 73-3 "Розрахунки по позиках на будівництво садових будиночків"

№ 73-4 "Розрахунки по позиках молодим родинам"

№ 73-5 "Розрахунки за формений одяг"

№ 73-6 "Розрахунки по доходах, одержаних на пайовий Фонд членів організації орендарів"

№ 73-8 "Заборгованість учасників по підписці на акції".

Аналітичний облік розрахунків з працівниками за товари, придбані в кредит, ведеться за допомогою особових рахунків дебіторів і кредиторів у спеціальних книгах, де вказані суми кредиту і терміни його погашення. Синтетичний облік на субрахунку № 73-1 "Розрахунки за товари, продані в хредит" здійснюється на кредиті в журналі-ордері №8, а на дебеті -- у відомості № 8.

Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по інших операціях, за відповідними субрахунками, ведеться за їх особовими рахунками.

На рахунку № 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" здійснюються розрахунки з організаціями і особами за виконавчими документами, з кооперативними і колективними організаціями за придбані або продані основні засоби, з іншими дебіторами і кредиторами, розрахунки з орендодавцем за придбані оборотні засоби з розстрочкою платежу.

На дебет рахунку № 76 записуються суми належних підприємству платежів, а на кредит -надходження, використання і повернення сум.

Для обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами використовують такі субрахунки:

№ 76-1 "Розрахунки з організаціями та особами за виконавчими документами". На цьому субрахунку облічуються розрахунки за сумами, відрахованими з заробітної плати працівників підприємства на користь різних організацій і окремих осіб згідно з виконавчими документами або постановами судових органів. Синтетичний облік цих сум ведеться в журналі-ордері №8 і у відомості №7. Аналітичний облік відрахувань за виконавчими листами здійснюється у спеціальній книзі відрахувань за виконавчими листами;

№ 76-2 "Розрахунки з кооперативними та громадськими організаціями за придбані або продані основні засоби" - відображають розрахунки між державними підприємствами, кооперативними та іншими колективними організаціями при продажу основних засобів. Державні підприємства на цьому субрахунку облічують основні засоби, придбані у кооперативних та колективних організаціях;

№ 76-3 "Розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами всередині країни" - облічують розрахунки з рештою дебіторів та кредиторів, тобто:

з орендарями нежитлових приміщень;

з транспортними організаціями за послуги, оплачувані лімітованими чеками;

з наймачами квартир і мешканцями гуртожитків за квартирну плату та інші комунально-побутові послуги;

з трудящими, за одержані від них суми в оплату вартості реалізованих матеріалів та транспортних послуг;

за операції комерційного характеру тощо.

Синтетичний облік здійснюється у журналі-ордері №8 і відомостях №8 і №9, а при спрощеній формі - у відомості №В-7. Аналітичний облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами ведуть ка особових рахунках кожного дебітора і кредитора.

Дебіторська заборгованість з простроченими термінами позовної давності списується з балансу за рішенням керівника підприємства з віднесенням на рахунок №80 "Прибутки і збитки" таким записом:

Дт №80 Кт №76 і відповідними субрахунками:

№ 76-4 "Розрахунки по акціях підприємства"

№ 76-5 "Розрахунки з орендодавцем за придбані оборотні засоби з рострочкою платежу"

№ 76-6 "Розрахунки з різними іноземними дебіторами і кредиторами"

№ 76-7 "Розрахунки по облігаціях державної позики"

№ 76-8 "Розрахунки по операціях, пов'язаних із здійсненням сумісної діяльності"

Облік розрахунків з покупцями і замовниками: форми та порядок розрахунків з покупцями і замовниками за відвантажену їм продукцію та виконані роботи визначаються заздалегідь укладеними договорами. Договір -- це юридичний і економічний документ, що визначає номенклатуру і обсяг поставки чи роботи, строки, ціни, вид транспортування, форму розрахунків, а також санкції за невиконання умов договору.

Оформляється виникнення дебіторської заборгованості транспортними документами на відвантаження продукції, актами виконаних робіт і платіжними документами.

Для обліку розрахунків із покупцями за відвантажену продукцію і замовниками за виконані роботи (послуги) передбачений рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Рахунок має субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»

362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

На дебет рахунка 36 відноситься відпускна договірна ціна реалізованої продукції чи виконаних робіт, включаючи податок на додану вартість і акцизний збір:

Д-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

К-т 70 «Дохід від реалізації».

Сума податків, що виникають у процесі реалізації, зменшує дохід підприємства і відображається на рахунках:

Д-т 70 «Дохід від реалізації».

К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами».

За кредитом рахунка 36 обліковується оплата покупцями і замовниками заборгованості за продукцію чи роботи. Згідно з виписки банку з поточного рахунка в національній чи іноземній валюті:

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Дебетове сальдо за рахунком 36 показує дебіторську заборгованість покупців і підрядчиків за відвантажену їм продукцію і виконані роботи.

Аналітичний облік розрахунків за рахунком 36 організується окремо щодо кожної юридичної чи фізичної особи, якій відвантажено продукцію чи виконано роботи.

Облік розрахунків з підзвітними особами: підзвітні особи -- це працівники, які одержали грошовий аванс для оплати витрат, доручених підприємством.

Розрахунки з підзвітними особами виникають в основному при оплаті дрібних господарських витрат і витрат у відрядженнях. Перелік осіб, яким видається аванс під звіт, встановлюється наказом керівника, що служить документом на видачу авансу на господарські потреби, а в разі видачі авансу на відрядження оформлюється, крім того, і посвідчення про відрядження.

Фактичні витрати, оплачені підзвітними особами, підтверджуються товарними і фіскальними чеками магазинів, квитанціями відділень зв'язку, актами куплі-продажу -- на підтвердження господарських витрат; проїзними документами, квитанціями готелів тощо -- на підтвердження витрат на відрядження. Зведеним документом витрат, оплачених підзвітними особами, є авансовий звіт, який складається не пізніше 3-х робочих днів після повернення з відрядження і на наступну добу після одержання авансу на господарські потреби.

Облік розрахунків із підзвітними особами ведеться на рахунку № 372 «Розрахунки з підзвітними особами». На дебет цього рахунка відноситься сума виданого авансу:

Д-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

К-т 30 «Каса».

За кредитом рахунка 372 обліковуються витрачені суми:

а) на відрядження:

Д-т 91 «Загальновиробничі витрати» -- за відрядження цехового персоналу,

Д-т 92 «Адміністративні витратами» -- за відрядження загальногосподарського персоналу.

б) на господарські витрати:

Д-т 20 «Виробничі запаси»

Д-т 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» -- на вартість придбаних запасів або оплачених витратах на їх перевезення, зберігання

Д-т 15 «Капітальні інвестиції» -- при оплаті витрат на капітальне будівництво, придбання основних засобів та нематеріальних активів

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Щодо кожного авансового звіту визначається результат використання авансу. Якщо сума авансу перевищує витрати, невикористана сума повертається у касу:

Д-т 30 «Каса»

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Якщо ж сума фактичних витрат перевищує суму авансу, перевитрата повертається підзвітній особі з каси:

Д-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

К-т 30 «Каса».

Аналітичний облік розрахунків із підзвітними особами організується у розрізі особових рахунків і щодо кожної авансової суми окремо.

Облік резерву сумнівних боргів наприкінці звітного періоду дебіторська заборгованість аналізується і групується за даними аналітичного обліку на звичайну, сумнівну і безнадійну.

Нормальна дебіторська заборгованість повинна бути сплачена в строк, передбачений договором.

Сумнівна -- це прострочена дебіторська заборгованість, щодо якої існує ймовірність непогашення боржником. На фактичну суму цієї заборгованості пропонується в бухгалтерському обліку створювати резерв сумнівних боргів. Створення та використання цього резерву ведеться на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Цей рахунок використовується для корегування оцінки дебіторської заборгованості покупців і замовників за товарних операціями та інших дебіторів за нетоварними операціями.

За кредитом рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» обліковується створення резерву:

Д-т 944 «Сумнівні та безнадійні борги»

К-т 38 «Резерв сумнівних боргів».

Сума резерву, що створюється визначається одним з двох методів: прямим або за коефіцієнтом сумнівності. Перший метод застосовується на невеликих підприємствах, де можна з даних аналітичного обліку визначити тих дебіторів, відносно яких існує ймовірність непогашення. На підприємствах з великою кількістю дебіторів резерв сумнівних боргів визначається на основі класифікації заборгованості за товари і послуги за строками її непогашення. Коефіцієнт сумнівності встановлюється за даними попереднього періоду.

Якщо резерв створено, прострочена сумнівна дебіторська заборгованість списується на дебет рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів»:

Д-т 38 «Резерв сумнівних боргів»

К-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

К-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Безнадійна дебіторська заборгованість в кінці звітного періоду відноситься на дебет рахунка 944 «Сумнівні та безнадійні борги» і врешті-решт впливає на зменшення доходів.

2.2 Документування операцій з руху грошових коштів та дебіторської заборгованості

Основними завданнями організації обліку грошових коштів є:

· належний порядок приймання і видачі готівки, її зберігання та ведення касової книги:

· своєчасне і правильне оформлення документів та відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху грошових коштів;

· контроль за дотриманням касової дисципліни:

· проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку

Документування операцій з руху грошових коштів

Операції з руху грошових коштів відображають у документах, що наведені в таблиці 1.



Таблиця 1. Документування руху грошових коштів

Форма документа	Первинні документи	Призначення документа
КО-1	Прибутковий касовим ордер (ГІКО)	Оформлюють надходження готівки в касу
КО-2	Видатковий касовий ордер(ВКО)	Оформлюють видачу готівки з каси
КО-3	Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів	Для реєстру в бухгалтерії ПКО, ВКО чи документів, що їх замінюють
КО-4	Касова книга	Для обліку касиром операцій з готівкою
КО-5	Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей	Для обліку руху кошті» у касі
-	Грошовий чек	Для отримання готівки з рахунку в банку
-	Оголошення про внесок готівки	Для внесення готівки на рахунок у банку
-	Супровідна відомість до сумки з грошовою виручкою	Використовують при здачі готівки інкасатору
ФКЧ-1	Фіскальний касовий чек па товари (послуги)	Розрахунковий документ, який надрукував реєстратор розрахункових операцій при розрахунках за продані товари (надані послуги)
ФКЧ-2	Фіскальний касовий чек видачі коштів	Розрахунковий документ, який надрукував реєстратор розрахункових операцій При проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару. Прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у держави лотереї та в інших випадках
РК-1	Розрахункова квитанція	Використовують при реєстрації розрахунків за продані товари (надані послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках
П-53	Платіжна відомість	Виплата грошових коштів з каси кільком особам
П-49	Розрахунково-платіжна відомість	Розрахунок виплат із заробітної плати та п виплата з каси
-	Платіжне доручення	Письмове доручення банку, який обслуговує підприємство, на перерахування певної суми коштів з поточного рахунку в банку на рахунок постачальника
-	Гарантійне Доручення	Використовують для перераху-вання коштів одержувачу, який не має рахунку установі банку або якщо розрахунки безпосередньо з ним платіжними дорученнями неможливі, у разі проведення рахунків через послуги «Укрпошти»
-	Платіжна вимога-доручення	Виписує постачальник і надсилають з розрахунковими та відвантажувальними документами в банк платника (або безпосередньо платнику) з вимогою сплатити
-	Банківська платіжна картка (БПК)	Пластиковий ідентифікований засіб, за допомогою якого одержувачу БПК надають можливість здійснювати операції сплати за товари, послуги и отримати готові кошти
-	Виписка банку	Видає банк підприємству, документ відображає рух грошових коштів на поточному рахунку підприємства

Документування дебіторської заборгованості

Основні первинні документи з виникнення та погашення заборгованості покупців відображені в таблиці 2.

Таблиця 2. Документування розрахунків з дебіторами

Види розрахунків	Документи
Розрахунки з покупцями і замовниками	Накладні рахунки-фактури, рахунки, акти прийнятих робіт, послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні (ТМ-1), товарні накладні, вексель, комерційні документи (рахунки-фактури-invoice), транс-портні накладні (CMR - залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи), платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ, розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць
Розрахунки за виданими авансами	Платіжні доручення, в яких є посилання на укладений договір
Розрахунки з підзвітними особами	Розпорядження керівника про направлення працівника у відрядження. Список осіб, які мають право отримувати гроші під звіт на господарські потреби, затверджений наказом керівника. Авансовий звіт про витрачені суми та додані виправдовуючі документи: акт закупівлі, акти на списання представницьких витрату межах передбачених. норм з доданням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо. чеки, квитанції, рахунки магазинів. готелів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки
Розрахунки за нарахованими доходами	Розрахунки бухгалтерії ПКО виписки банку
Розрахунки за претензіями	Претензії. акти приймання вантажу, рішення судових органів (арбітражу), письмові згоди постачальників на пред'явлені претензії, виписки установ банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій
Розрахунки за відшкодування завданих збитків	Протокол засідання інвентаризаційної комісії, наказ керівника
Розрахунки за позиками членам кредитних спілок	Договір між членами кредитних спілок. ПКО, виписки Банку, ВКО, платіжне доручення
Розрахунки з іншими дебіторами	Авізо про оприбуткування майна учасником, який веде спільні справи, або первинний документ про отримання майна (копія накладної, квитанція до прибуткового ордера тощо)

Усі розрахунки, які здійснюють на підставі укладених договорів, належать до розрахунків з комерційних операцій (угод). Крім таких операцій, здійснюють некомерційні операції без укладання договорів, на які не поширюється дія термінів позовної давності.

Документування розрахунків за претензіями

При прийманні ТМЦ їх перевіряють за кількістю та якістю, в результаті чого можуть бути виявлені недостача, пересортиця, неналежна якість товарів або їх некомплектність чи відсутність супровідних документів постачальника тощо.

У таких випадках підприємство, права якого порушені, звертається до порушника з письмовою претензією-вимогою щодо добровільного усунення порушень законодавства, котру підписує керівник і надсилають адресату рекомендованим листом або вручають під розписку.

Претензії пред'являють:

· постачальникам, підрядникам і транспортним організаціям за виявленими при перевірці рахунками (після акцепту останніх), при невідповідності цін і товарів, обумовлених договором або передбачених прейскурантом, а також при виявленні арифметичних помилок;

· постачальникам, підрядникам, покупцям за санкціями (штрафами, пенею, неустойками), визнаними платниками або присудженими арбітражним судом за недотримання довготермінових зобов'язань;

· постачальникам, транспортним організаціям за недостачу вантажу в дорозі понад норму природного убування;

· установам банків за сумами, помилково списаними (перерахованими) з рахунків підприємства (поточного, валютного) постачальників товарів за виявлення невідповідності якості стандартам, технічним умовам.

До претензії повинні бути додані всі документи, необхідні для її розгляду.

Підприємство, до якого надсилають претензію, повинно її розглянути у встановлені терміни і надіслати відповідь.

У випадку безпідставної повної або часткової відмови постачальника, а також залишеної без відповіді претензії підприємства готують матеріали для пред'явлення позову.

Позовну заяву подають до арбітражного суду в письмовій формі, підписує цю заяву керівник підприємства.

Документування розрахунків з підзвітними особами: працівників підприємства у відрядження посилає керівник підприємства, оформляючи наказ, в якому зазначено: пункт призначення, назву підприємства або організації, куди відправляють працівника, термін і мету відрядження. Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому відповідного посвідчення про відрядження.

Посвідчення про відрядження - це документ, що видають працівникові підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні.

Важливими документами при відрядженні за кордон є запрошення приймаючої сторони: укладений контракт; інші документи, що засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи у переговорах, конференціях чи симпозіумах, тематика яких збігається з основною діяльністю підприємства.

На підприємстві необхідно вести спеціальні журнали обліку працівників, які вибувають у відрядження, і працівників, які прибувають з відрядження.

На підставі розпорядження керівника підзвітним особам видають готівку, то оформляють видатковим касовим ордером. У посвідченні про відрядження роблять помітку про суму виданого авансу. Список осіб, які мають право отримувати гроші під звіт на господарські погреби, затверджує наказом керівник.

Працівники, які одержали готівку під звіт, після повернення з відрядження зобов'язані у встановлені терміни подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми, до якого мають бути додані всі виправдовуючі документи: акт закупівлі, акти на списання представницьких витрат у межах передбачених норм з доданням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, чеки, квитанції, рахунки магазинів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки. Обов'язковими реквізитами авансового звіту є резолюція керівника підприємства чи особи, яку він уповноважив, про затвердження вказаної суми витрат та його підпис.

Після складання авансового звіту визначають різницю між сумою отриманого авансу і фактичними втратами. Якщо різниця позитивна, то це сума невикористаного авансу, а якщо від'ємна -- то працівник витратив частину власних грошових коштів, тобто перевитратив авансову суму, і її необхідно йому відшкодувати з каси підприємства.

Якщо підзвітна особа не надала звіти та необхідні виправдовуючі документи у встановлені терміни або не повернула в касу залишки невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати таку заборгованість з нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством. Це положення застосовують лише щодо сум авансів, виданих у національній валюті України на господарські потреби чи витрати на відрядження.

До обліку приймають авансові звіти, що перевірені арифметично, за змістом і їх затвердив керівник підприємства. Бухгалтер обробляє авансовий звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, що відповідають призначенню авансу.

Документування розрахунків і іншими дебіторами: при розрахунках за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю, використовують платіжні документи, договори тощо.

При обліку розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків в результаті недостач і втрат від псування цінностей.

недостач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено, використовують наступні документи:

· інвентаризаційний опис або інвентаризаційний акт (залежно від об'єкта перевірки);

· порівняльну відомість;

· договір про повну матеріальну відповідальність;

· розрахунково-платіжну відомість;

· прибутковий касовий ордер тощо.

Позику працівникові підприємство видає, якщо це передбачено статутом або іншим аналогічним документом підприємства та за наявності оформлених належним чином документів, і оформляють договором у письмовій формі. Обов'язковими елементами договору повинні бути: предмет договору, розмір та порядок видачі позики, термін, на який її видають, порядок погашення, відповідальність та юридичні реквізити сторін.

Стосунки між учасниками спільної діяльності регулюються договором; оприбуткування членських внесків фіксують у відповідних документах - прибуткових касових ордерах, виписці банку; повернення коштів у разі виходу учасника зі спілки - у видаткових касових ордерах, платіжному дорученні.

Відповідно до цивільного законодавства спільну діяльність без створення юридичної особи здійснюють .на підставі договору між її учасниками. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти для досягнення загальної господарської або іншої мети, що не суперечить чинному законодавству.

Підтвердженням отримання внесків за спільною діяльністю для учасників є авізо про оприбуткування майна учасником, який веде спільні справи, або первинний документ про отримання майна (копія накладної, квитанція до прибуткового ордеру тощо).

2.3 Відображення коштів та розрахунків у регістрах обліку й звітності

На етапі поточного обліку грошових коштів та розрахунків їх записують за методом двоїстості в системі рахунків у регістрах обліку, після чого облікову інформацію узагальнюють і складають звітність (табл. 3).

Таблиця 3. Відображення операцій з грошовими коштами та розрахунками в регістрах обліку й звітності

Групи активів	Регістри обліку	Номер рядка в Балансі (ф. № 1)	Номер рядка в Примітках до фінансової звітності (ф. № 5)
Каса	Журнал 1, відомість 1	230,240	640
Рахунки в банках			650,660
Інші рахунки			670,680
Короткотермінові векселі (примані	Журнал 3 (1 розділ) відомість 3.1	150	-
Розрахунки з покупцями та замовниками	Журнал 3 (1 розділ) відомість 3.1	161	940
Розрахунки з різними дебіторами	Журнал 3 (1 розділ) відомість 3.2	107-210	950, 970
Резерв сумнівних боргів	Журнал 3 (1 розділ)	162	-



Висновки

На основі даної курсової роботи я відмітила, що у процесі господарської діяльності підприємство вступає в розрахункові взаємовідносини з іншими господарськими органами, юридичними чи фізичними особами - за товарно - матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги та інше. Розрахунки являють собою систему грошових відносин, яка грунтується на господарському розрахунку, суворому виконанні договорів та додержанні фінансової дисципліни. розрахунки здійснюються готівкою і в безготівкових формах. Розрахунки готівкою здійснюються при купівлі дрібних господарських речей, виплаті заробітної плати, оплаті витрат на відрядження тощо.

...