Бартерні договори: поняття, різновиди, вимоги до оформлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Бердянський університет менеджменту і бізнесу

Курсова робота

з дисципліни: Аналіз і облік зовнішньоекономічної діяльності

на тему: Бартерні договори: поняття, різновиди, вимоги до оформлення

Бердянськ 2007

Зміст

Вступ

1. Поняття та облік бартерних операцій

1.1 Поняття міжнародного бартеру

1.2 Порядок митного оформлення бартерних операцій

1.3 Особливості розрахунку сум бартерних операцій

2. Облік міжнародного бартеру та характеристика бартерних договорів

2.1 Види бартерних договорів та вимоги до їх оформлення

2.2 Бухгалтерський облік бартерних операцій

Вступ

Мільйони років тому, як розповіли нам Карл Маркс і Фрідріх Енгельс, людина зробила першу в історії бартерну операцію: поміняла м'ясо мамонта на кам'яну сокиру. З тих пір ніхто так і не зміг зжити технології безгрошових обмінів. У наш час відбувається друге народження не грошових розрахунків у новій економіці.

У новітній історії слово «бартер» стало неприємним. А термін «бартеризація економіки» - синонімом сірості і відсталості українського ринку. «Ліберальна ринкова економіка не приймає бартеру!» - вирок вітчизняних економістів. Тим часом у самій передовій і ліберальній економіці миру - американської - доля бартеру постійно зростає. Не менш чверті мільйона американських компаній побудували свою діяльність на бартері.

Екстремісти Інтернет - торгівлі узагалі вважають, що років через десять абсолютно вся торгівля між підприємствами стане бартерною. І для цього є всі передумови. Якщо раніш професійний фахівець витрачав багато часу і ресурсів для побудови бартерного кола, на одному кінці якого, наприклад, автомобіль ЗАЗ, а на іншому - покришки для цього ж автомобіля, то сьогодні формування стійких систем не грошових розрахунків можуть узяти на себе дві технології останніх десятиліть: Інтернет і пошуково-аналітична комп'ютерна програма.

Тепер навіть у найгірші часи компанії можуть не побоюватися зупинки виробництва і втрати замовників. Не грошова економіка дозволяє зберегти ринок і обсяги виробництва», - вважають експерти. Більш того, побудова бартерних схем у глобальному масштабі дозволяє транснаціональним корпораціям отримувати прибуток з таких ринків, що раніше вважалися безперспективними через відсутність грошей на них (в основному ринки малорозвинених країн).

бартер договір облік бухгалтерський

1. Поняття та облік бартерних операцій

1.1 Поняття міжнародного бартеру

Найбільш поширеним в Україні видом зустрічної торгівлі є бартер (як всередині країни, так і за її межами).

Міжнародний бартер - це операція, що включає експорт та імпорт товарів без грошової оплати і участі банків в розрахунках.

Еквівалентність міжнародного бартеру досягається за рахунок рівності вартостей продуктів, що обмінюються, за світовими цінами.

Оцінка товарів, що обмінюються, в єдиній валюті (за законодавством України - дол. США) необхідна для:

Ш нарахування мита, податків та зборів;

Ш здійснення контролю;

Ш транспортного страхування;

Ш оцінки та виплати можливих збитків;

Ш нарахування та виплата штрафних санкцій;

Ш можливої уцінки товару;

Ш забезпечення кредитних зобов'язань на випадок застави товарів. В Україні всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства. Але з метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової, національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій деякими товарами (роботами, послугами) в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Для застосування антидемпінгових заходів по визначеному переліку товарів при укладанні бартерних контрактів підприємства повинні відкривати попередній імпортний депозит в дол. США.

Попередній імпортний депозит - це свого роду депозитний рахунок, який відкривається за рахунок коштів підприємства протягом трьох днів з моменту укладання бартерного контракту і діє протягом всього періоду бартерного контракту та повертається протягом трьох днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації на імпортні товари, що надійшли по бартеру.

Проведення бартерної операції має свої переваги та недоліки (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Переваги та недоліки здійснення бартерної операції

Переваги	Недоліки
р спрощення розрахунків р розширення можливостей просування на ринок країни - контрагента р додаткова можливість отримання обладнання в обмін на товар, реалізація якого ускладнена за звичайних комерційних умов р пом'якшення проблеми інвалютного фінансування імпорту	р обов'язковість збігу потреб партнерів р складність переговорів щодо узгодження ціни і кількості зустрічних товарних потоків р ускладнений контроль узгодженої якості товарів р односторонність вигоди в бартерній угоді р значні витрати часу, пов'язані з підготовкою і виконанням угоди

При віднесенні операції до бартерної слід враховувати її характерні особливості:

Ш разовий характер;

Ш участь двох сторін;

Ш оформлення угоди одним контрактом;

Ш визначення кінцевої специфікації і обсягу угоди до підписання контракту;

Ш термін розрахунків не повинен перевищувати 90 днів. Продовження зазначеного терміну бартерної операції можливо при отриманні суб'єктом зовнішньоекономічного разового індивідуального дозволу ліцензійної комісії при Головному управлінні з питань зовнішньої торгівлі;

Ш на кількість товарів, що обмінюються, не впливає зміна цін на світовому ринку.

Порядок здійснення ЗЕД - бартерних операцій

Законом про бартерні операції у ЗЕД установлені:

Ш порядок здійснення товарообмінних операцій, у тому числі операцій зі змішаною формою оплати;

Ш відповідальність за порушення норм цього порядку;

Ш повноваження і функції державних органів (податкової і митної служб) при здійсненні ними контролю за ЗЕД - бартерними операціями.

Щоб не порушити встановлений законом порядок, суб'єктам господарювання варто додержуватися наступних правил.

1. Об'єктами обміну в рамках ЗЕД - бартерної операції можуть бути товари, роботи, послуги, а також їхнє сполучення в будь-яких варіантах. Це передбачено п. 1 ст. 1 Закону про бартерні операції у ЗЕД, але при цьому згідно п.4 ст.1 цього Закону «...може бути заборонене проведення товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України». В даний час така заборона встановлена постановою КМУ від 29.04.99 р. № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності» (далі -- Постанова № 756). Цією постановою затверджені два переліки:

Ш Перелік товарів (робіт, послуг), експорт яких по бартерним (товарообмінним) операціях забороняється (додаток 1 до Постанови № 756);

Ш Перелік товарів (робіт, послуг), імпорт яких по бартерним (товарообмінним) операціях забороняється (додаток 2 до Постанови № 756).

Ш Крім того, у відношенні зовнішньоекономічних бартерних операцій діють обмеження, установлені ст. 17 3акона про ЗЕД, відповідно до якої забороняються.

Ш експорт із території України предметів, що представляють національне, історичне або культурне надбання українського народу, обумовлене відповідно до законів України;

Ш імпорт або транзит будь-яких товарів, про які споконвічно відомо, що вони можуть заподіяти шкоду здоров'ю або являти загрозу життя населення або тваринного світу, або привести до руйнування навколишнього середовища,

Ш імпорт продукції і послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму і расової дискримінації і т.д., що суперечать відповідним нормам Конституції (Основного Закону) України;

Ш експорт і імпорт товарів, що здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Обмін повинний бути еквівалентним. Для забезпечення еквівалентності обмінювані товари повинні бути оцінені, тобто в бартерному договорі необхідно указати вартість експортованих і імпортованих товарів, робіт, послуг.

Вартість товарів, робіт, послуг повинна бути виражена в іноземній валюті, віднесеної НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют.

При здійсненні бартерних ЗЕД - операцій необхідно дотримувати термінів, що встановлені для їхнього проведення ст.2 Закону про бартерні операції у ЗЕД. У зв'язку з цим можна виділити кілька термінів і дат:

Ш датою імпорту (увозу) товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт;

Ш датою імпорту робіт або послуг за бартерним договором вважається дата підписання акта або іншого документа, що підтверджує факт виконання робіт або надання послуг;

Ш датою експорту товарів за бартерним договором вважається дата оформлення вантажної митної декларації на експорт;

Ш датою експорту робіт або послуг за бартерним договором вважається дата підписання акта або іншого документа, що підтверджує факт виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.1 ст.2 Закону про бартерні операції у ЗЕД, термін між датою експорту і датою імпорту повинний бути не більш 90 календарних днів, а при експорті високоліквідних товарів -- не більш 60 календарних днів. Перелік високоліквідних товарів, при експорті яких за бартерним договором термін увозу на митну територію України імпортних товарів не повинний перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації, затверджений Постановою № 756 і приведений у додатку 3.до нього.

Якщо зазначені терміни перевищуються, суб'єкт господарювання несе відповідальність, передбачену ст.3 Закону про бартерні операції у ЗЕД. Виключення передбачене п.2 ст.2 3акона про бартерні операції у ЗЕД лише для термінів увозу товарів (виконання робіт, надання послуг), імпортованих за бартерним договором, якщо:

Ш такий договір припускає виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, постачання складних технічних виробів, товарів спеціального призначення.

Ш суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, що є стороною такого договору, має разовий індивідуальний дозвіл, що видається Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України (Порядок видачі такого дозволу затверджений постановою КМУ від 13.08.99 р. № 1489 «Про Порядок видачі разового індивідуального дозволу на перевищення встановлених термінів увозу товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються по бартерних договорах»).

5. Документами, на підставі яких здійснюється контроль за порядком і термінами бартерних ЗЕД - операцій, є:

Ш вантажна митна декларація (якщо експортуються й імпортуються товари). Контроль у цьому випадку здійснюють органи державної митної служби. Вони ж оформляють ГТД, тому вся необхідна для контролю інформація мається в їхньому розпорядженні;

Ш акт або інший документ, що підтверджує факт виконання робіт або надання послуг. Такий документ сторони договору підписують без участі контролюючого органа. Тому суб'єкти ЗЕД - діяльності України, що експортують або імпортують роботи або послуги по бартерних договорах, зобов'язані протягом п'яти днів із дня підписання акта повідомити про це: органи державної митної служби (якщо будуть отримані або відвантажені товари); органи державної податкової служби (якщо будуть отримані або відвантажені інші роботи або послуги) (п.4 ст.3 Закону про бартерні операції в ЗЕД).

6. Якщо в ході здійснення договорів відбувається зміна їхніх умов, це повинно бути відповідним чином оформлено. Наприклад, договір, що споконвічно полягає як договір закупівлі-продажу, через якийсь час стає бартерним договором. Або навпаки, договір, який був укладений як бартерний, оскільки припускав обмін товарами (роботами, послугами), через якийсь час стає договором закупівлі-продажу, тому що одна зі сторін за узгодженням з іншою стороною розрахується за отримані товари (роботи, послуги) коштами.

При переоформленні зовнішньоекономічного бартерного договору в інший договір або інший зовнішньоекономічний договір у бартерний варто керуватися вимогами п.4 ст.2 Закону про бартерні операції у ЗЕД. Відповідно до цих вимог, при переоформленні бартерного договору в інший вид зовнішньоекономічного договору термін, установлений для бартерного договору (90 календарних днів між датою експорту і датою імпорту), не відновляється і не переривається. Іншими словами, якщо товар був експортований українським суб'єктом господарювання в рамках бартерного договору, а через якийсь час іноземний партнер запропонував розрахуватися коштами, договір варто переоформити у встановленому порядку, але розрахунок повинний бути здійснений у термін, що не перевищує 90 днів з дати експорту товарів (а не з дати переоформлення договору). Але якщо були експортовані високоліквідні товари, то термін їхньої грошової оплати продовжується від 60 до 90 календарних днів (оскільки обмеження терміну до 60 днів поширюється тільки на бартер).

Якщо після виконання експортної частини договір переоформлений з бартерного в договір із грошовою формою оплати, український суб'єкт господарювання повинний представити митному органові:

Ш копію додаткової угоди, відповідно до якого змінені умови договору;

Ш довідку уповноваженого банку про надходження суми коштів, еквівалентної вартості товарів (робіт, послуг).

Зазначені документи є підставою для зняття з контролю митного органа питання про імпортну частину бартерного договору.

Якщо ж, навпаки, після виконання експортної частини договір закупівлі-продажу переоформлений у бартерний договір, український учасник такого договору зобов'язаний представити органові податкової служби копії договору і додаткових угод.

7. Законом про бартерні операції у ЗЕД визначені два види порушень, за які суб'єкт ЗЕД - діяльності зобов'язаний сплатити пеню. В обох випадках мова йде про порушення термінів:

Ш терміну ввозу товарів, одержання результатів робіт або послуг;

Ш терміну надання інформації про здійснення експорту робіт або послуг.

У першому випадку розмір пені складає 0,3%, у другому -- 1% вартості експортованих товарів, робіт або послуг за кожний день прострочення. При цьому пеня може бути сплачена експортером самостійно або стягнена податковим органом у результаті документальної перевірки, але при цьому загальний розмір пені не може перевищувати вартість експортованих товарів, робіт, послуг.



1.2 Порядок митного оформлення бартерних операцій

При митному оформленні експортованого товару у вантажній митній декларації в графі 24 "Характер угоди" проставляється код "51" (переміщення товарів у порядку прямого товарообміну (бартерна угода). Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій з нерезидентами вважається дата події, що відбулась першою:

Ш дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, що засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата

Ш оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (надання послуг) нерезиденту (операції з експорту обкладаються ПДВ за нульовою ставкою);

Ш дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що засвідчує одержання товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (надання послуг) платником податку (ставка ПДВ - 20 %).

Експортні операції оподатковуються за нульовою ставкою, тому визначення податкових зобов'язань при зовнішньоекономічному бартері є суто формальним.

Дата виникнення податкового кредиту визначається за датою здійснення заключної (балансуючої) операції.

Таким чином, якщо імпортна частина контракту передує експортній, то право на податковий кредит виникає тільки за датою експортної поставки, а в разі відвантаження товару, що експортується, частинами - пропорційно кожному з експортних відвантажень.

Платники податків на суму визначених таким чином податкових зобов'язань можуть видати митному органу податковий вексель з наступним погашенням у встановлені терміни.

У разі вивезення (експорту) матеріальних цінностей за межі митної території України шляхом бартерних операцій суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням сировини, матеріалів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів відображається по дебету відповідних рахунків обліку виробничих запасів, товарів, витрат виробництва.

Таким чином, діє механізм сторнування податкового кредиту, сплаченого при придбанні товарів, які згодом експортуються за бартерними угодами.

Контроль за здійсненням товарообмінної (бартерної) операції здійснюють органи митної служби за місцем акредитації підприємства-резидента. Коли нерезидент замість поставки імпортної частини контракту виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок резидента - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, підставою для зняття угоди з митного контролю є:

1) банківські документи, які підтверджують надходження коштів на рахунок резидента в сумі, еквівалентній вартості продукції, що не надійшла за контрактом;

2) копії додаткових угод, що змінюють характер угоди.

1.3 Особливості розрахунку сум бартерних операцій

Хоча при бартері розрахунки за товари (через банківську систему) не проводяться, вартісна оцінка товарів необхідна, насамперед, для забезпечення еквівалентності обміну, і для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій.

Еквівалентність обміну може бути досягнута тільки в тому випадку, якщо оцінка товарів, що обмінюються, буде визначатись виходячи із світових цін на момент укладання контракту.

Однак у деяких випадках, передбачених законодавством України, на певні товари контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України згідно з індикативними цінами.

Під індикативними розуміють ціни на товар що склалися або складаються на відповідний товар на ринку експортера чи імпортера на момент здійснення експортної (імпортної) операції з врахуванням умов поставки і умов здійснення розрахунків, визначених відповідно до законодавства України.

Індикативні ціни можуть встановлюватись на товари:

1) стосовно експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгове розслідування чи процедури в Україні або за її межами;

2) стосовно яких застосовуються спеціальні імпортні процедури (це стосується міжнародних торгів і попередніх депозитів);

3)стосовно експорту яких встановлено режим квотування, ліцензування;

4) стосовно експорту яких встановлено спеціальні режими;

5) експорт яких здійснюється в порядку застосування антимонопольних заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

6) в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України.

Негативною стороною бартерної угоди є суб'єктивне заниження оцінки експортованих товарів і збільшення оцінки імпортованих товарів з метою накопичення іноземної валюти в закордонних банках. Для усунення цих антидемпінгових, по суті незаконних операцій, виручка від реалізації продукції в межах бартерної операції з метою оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на таку продукцію на дату проходження митного контролю товару, що експортується.

Звичайна ціна на продукцію - це ціна, не нижча за середньозважену ціну реалізації аналогічної продукції за будь-якими іншими угодами купівлі-продажу, що укладені будь-якою стороною протягом ЗО календарних днів перед датою реалізації.

Звичайна ціна визначається як ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, не пов'язаним з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності.

При цьому обсяги реалізації аналогічної продукції протягом вказаного терміну повинні бути більші, ніж на 20 % обсягів реалізації в межах бартерної операції. В інших випадках звичайна ціна повинна бути на рівні фактичної собівартості продукції, що відпускається за бартером.

Індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх для податкових або митних цілей встановлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Отже, звичайна ціна - це ціна, що склалася на певний момент часу на конкретний вид товарів (робіт, послуг) виходячи з ринкової кон'юнктури.

На товари, для яких установлено індикативні ціни, звичайні ціни встановлюються на рівні індикативних.

Що стосується визначення звичайних цін на товари, до яких не застосовуються індикативні ціни, то в цьому випадку необхідно користуватися довідковими цінами, що публікуються, залежно від характеру бартерної операції: при внутрішньо українському обміні - в довіднику Державного комітету статистики України "Середні ціни та індекси", при міжнародному - в бюлетені Держзовнішінформу "Огляд цін українського і світового товарного ринків". Якщо в зазначених виданнях немає необхідної інформації, то можна скористатися біржовими даними, даними з прайс-листів різних фірм тощо.

2. Облік міжнародного бартеру та характеристика бартерних договорів

2.1 Види бартерних договорів та вимоги до їх оформлення

Товарообмінний (бартерний) договір являє собою договір обміну: «Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує» (ст. 241 Цивільного кодексу України).

У бартерному договорі визначається кількість, якість, асортимент товарів, що обмінюються, терміни, умови поставки, обов'язки і відповідальність сторін, а також вказується загальна вартість експортних та імпортних товарів за цим договором. Вона обов'язково виражається в іноземній валюті, яку Національний банк України відносить до першої групи Класифікатора іноземних валют.

З метою забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій та для застосування санкцій здійснюється оцінка товарів.

Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших чинників, які діють на відповідних ринках на час укладання бартерного договору, але не нижчими за звичайні ціни.

У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін.

Кабінету Міністрів України надано право визначати перелік товарів, які забороняється використовувати для обміну.

Експорт товарів за бартерним договором (контрактом) оподатковується ПДВ за нульовою ставкою. Суми податку на додану вартість, сплачені виробником за сировину, матеріали, комплектуючі вироби, використані для виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), та суми податку, сплачені посередником за товари (роботи, послуги), що експортуються з оплатою в національній валюті України, не відносяться на збільшення податкового кредиту, а включаються у вартість таких товарів (робіт, послуг).

Згідно з чинним законодавством України товари вважаються експортованими, якщо вони вивезені за територію України і це підтверджено митною декларацією.

Товари (роботи і послуги), відвантажені (виконані) суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України в рахунок бартерного контракту, обліковують у цінах, виражених в іноземній валюті і перерахованих у національну валюту України за курсом Національного банку на дату проходження митного контролю.

Імпорт товарів оподатковується ПДВ за ставкою 20% від митної вартості імпортних товарів. Сплата ПДВ здійснюється до/або під час подання ВМД (проведення митних процедур).

ПДВ, сплачений до бюджету під час митного оформлення по імпортних сировині, матеріалах, паливу, комплектуючих, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу, за придбані та введені в експлуатацію імпортні основні виробничі фонди, враховують при розрахунках з бюджетом у встановленому порядку.

У випадку, коли товари імпортують за бартерним договором, вони мають бути ввезені на митну територію України у строки, зазначені у такому договорі, але не пізніше як за 90 календарних днів з дати митного оформлення товарів (дати виписування вивізної вантажної митної декларації). Якщо за бартерним договором експортуються роботи та послуги -- термін обчислюється від дати підписання акта або іншого документа, що підтверджує фактичне виконання робіт та надання послуг. У разі експорту згідно з бартерним договором високоліквідних товарів строк ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинен перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Якщо бартерний договір в установленому порядку переоформляється на інші види зовнішньоекономічного договору з оплатою в іноземній валюті і при цьому здійснюється передекларування товарів, граничний строк отримання валютної виручки (90 днів від дати оформлення вивізної митної декларації згідно з бартерним договором) не поновлюється і не переривається.

Коли замість поставок товарів (робіт, послуг) за бартерним договором іноземний контрагент виконує свої зобов'язання перерахуванням коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України -- сторони договору, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини бартерного договору є подання зазначеним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодавством України строки на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі. Крім цього, подаються копії додаткових угод, які засвідчують зміну характеру договору (аналогічний пакет документів подається до державної податкової інспекції).

Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг -- дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Допускається перевищення встановлених термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерними договорами, які передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, постачання складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, за наявності у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України -- сторони відповідного бартерного договору -- разового індивідуального дозволу (ліцензії), виданого Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

Порядок віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, постачання складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, подано у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставок складних технічних виробів і товарів спеціального призначення

Вид договору	Операції, що здійснюються під час виконання договору
Договір виробничої кооперації	Операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємопов'язані та необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з виконання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування і здійснення технологічних операцій
Договір консигнації	Операції з реалізації товарів, згідно з якими одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом певного часу (строку договору консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, що належать консигнанту
Договір комплексного будівництва	Операції з виконання проектних і проектно-дослідних робіт, передавання «ноу-хау» в галузі будівництва і виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельних, спеціальних і будівельно-монтажних робіт, здійснення шефмонтажу і авторського нагляду в будівництві, виконання пусконалагоджувальних, гарантійних робіт і послуг, а також постачання машин і механізмів, матеріалів, устаткування, будівельних конструкцій і матеріалів для виконання зазначених робіт
Договір поставок складних технічних виробів	Операції з поставки устаткування частинами або поставки складних технічних виробів, що потребують установлення, монтажу, налагодження і введення в дію на місці експлуатації
Договір поставок товарів спеціального призначення	Операції з поставки продукції відповідно до переліку, який визначає Кабінет Міністрів України.



2.2 Бухгалтерський облік бартерних операцій

В бухгалтерському обліку бартерні угоди відображаються як по експортних, так і по імпортних операціях. Після здійснення бартерної угоди здійснюється залік взаємних вимог суб'єктів бартерного контракту.

Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій полягають в тому, що:

Ш відсутні грошові розрахунки з іноземним партнером;

Ш момент відвантаження продукції на експорт вважається моментом її реалізації;

Ш облік розрахунків з іноземним партнером здійснюється на двох субрахунках: 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками і підрядниками" і 362 "Розрахунки з іноземними покупцями і замовниками";

Ш кредиторська заборгованість іноземному партнеру за товари, що імпортуються, повинна дорівнювати контрактній вартості відвантаженої на експорт продукції.

Слід зауважити, що для правильності відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних (бартерних) операцій необхідно враховувати, що П(С)БО передбачають існування ще і справедливої вартості. Залежно від величини цієї вартості підприємством визначаються первісна вартість отриманої за бартерним контрактом продукції, а також дохід від такої операції.

Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між поінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

Справедливу вартість необхідно визначати по кожній партії отриманої продукції. З метою спрощення бухгалтерського обліку рекомендується встановлювати договірну вартість цінностей, якими обмінюються, на рівні справедливої. Якщо ж цього досягти не вдається, бухгалтеру необхідно мати достатню кількість аргументів на користь того, що договір укладено за ринковими (справедливими) цінами.

З метою бухгалтерського обліку необхідно розрізняти обмін подібними (однаковими за призначенням і справедливою вартістю) і неподібними (різними за призначенням та або справедливою вартістю) активами. Основне розходження між ними полягає в тому, що при обміні подібними активами не визнається доход згідно з П(С)БО 15. Первісна вартість активів, одержаних в обмін на подібний актив, дорівнює балансовій вартості переданого активу. Якщо ж балансова вартість переданого активу перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю одержаного активу є справедлива вартість переданого об'єкту з віднесенням різниці до витрат звітного періоду.

Навпаки, при обміні неподібними активами згідно П(С)БО 15 дохід "визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, одержаних або таких, що належать до одержання підприємством, зменшеним або збільшеним відповідно на суму переданих чи одержаних грошових коштів та їх еквівалентів". У тому випадку, коли визначити справедливу вартість одержаних активів неможливо, дохід визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), переданих за таким бартерним контрактом.

Датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата події, що сталася раніше, а саме:

Ш або дата оформлення ввізної (експортної) вантажної митної декларації (операції з експорту обкладаються ПДВ за нульовою ставкою);

Ш або дата оформлення ввізної (імпортної) вантажної митної декларації (ставка ПДВ - 20%).

Бартер подібними активами на практиці здійснюється досить рідко, тому особливу увагу варто приділити бартеру неподібними активами. Розглянемо умовний приклад такої операції. [Додаток 1]

Тому всі розглянуті далі правила відносяться до обміну неподібними активами. При цьому необхідно врахувати, що власне «бартерних» правил у стандартах немає, ними встановлені:

Ш порядок формування доходу від реалізації переданих активів;

Ш порядок визначення первісної вартості отриманих активів.

А оскільки вартість договору виражена в іноземній валюті, той і названі об'єкти обліку при первісному визнанні можуть бути оцінені тільки в іноземній валюті. Отже, необхідно визначити момент або моменти перерахування відповідних сум у гривни.

Виходячи з цього, сформулюємо головні «бартерно-бухгалтерські» правила з урахуванням ЗЕД - специфіки.

«Сума доходу за бартерним контрактом визначається по справедливій вартості активів, робіт, послуг, отриманих або підлягаючому одержанню...» у свою чергу, первісна вартість активів, придбаних в обмін на неподібні активи, дорівнює справедливої вартості переданих активів. Тобто, по суті, мова йде про одній і тій же вартості -- справедливої або договірної. Звідси висновок: сума доходу від реалізації переданих активів дорівнює первісної вартості отриманих активів (за умови, що обмін не припускає грошової доплати) або, навпаки, первісна вартість отриманих активів дорівнює сумі доходу від реалізації переданих активів.

Перерахування в гривнах здійснюється тільки один раз - на дату визнання доходу (якщо перша подія - відвантаження) або на дату визнання активів (якщо перша подія - одержання товарів, робіт, послуг).

ЗЕД - бартер не «породжує» курсових різниць оскільки заборгованість, що виникла при здійсненні першої частини операції, є немонетарною.

Размещено на Allbest.ru

...