Облік загальновиробничих витрат при застосуванні ЕОМ

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Проблеми обліку та розподілу загальновиробничих витрат

1.1 Нормативно-правове забезпечення обліку загальновиробничих витрат

1.2 Теоретичні основи обліку загальновиробничих витрат

2. Коротка характеристика підприємства

2.1 Облік та розподіл загальновиробничих витрат

2.2 Облік загальновиробничих витрат при застосуванні ЕОМ

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

В період створення в Україні ринкової економіки значення витрат сільського господарства особливо важливе. В час, коли дотації для сільськогосподарських виробників відсутні, вартість послуг зростає, а ціни на продукцію залишаються низькими, саме через зниження витрат можливо підняти рівень рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції.

Для того, щоб вірно оцінити витрати, необхідно мати досконалу систему обліку. В Україні нещодавно прийнятий новий Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», затверджено більшість стандартів бухгалтерського обліку, які базуються на міжнародних стандартах. Цими документами принципово змінено методологію і підходи до обліку витрат. Це в свою чергу вимагає змін економічного мислення спеціалістів економічного профілю, проведення наукових досліджень, вивчення міжнародного досвіду тощо.

Посилаючись на вищесказане можна зробити висновок, що питання обліку витрат вимагають глибокого вивчення і тема курсової роботи є актуальною.

Сучасний розвиток науки і техніки вимагає нових підходів до вивчення бухгалтерського обліку. Швидкий розвиток комп'ютерної техніки і програмного забезпечення відкриває широкі можливості для застосування різного роду автоматизованих систем в обліковому процесі. На сьогоднішній день усі сучасні системи обробки економічної інформації базуються на застосування персонально електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ).

Наявне технічне забезпечення відбило необхідність створення централізованих центів обробки економічної інформації. На сьогоднішній день бухгалтер може самостійно користуватися всіма засобами автоматизованого обробітку даних.

В скрутних умовах господарювання перед керівництвом стоїть проблема переходу до автоматизованого обробітку інформації. Треба вибирати: купляти дорогу програму або шукати розумного програміста.

А чи знайдуться кошти, щоб купити програму, чи підійде куплена програма саме для вирішення поставленої задачі, де знайти людину, що погодиться працювати за малу зарплату? Ми пропонуємо свій погляд на дану проблему. Вважається, що в сучасних умовах кожен спеціаліст, а зокрема бухгалтер, повинен мати навички роботи з обчислювальною технікою та навички проектування необхідних йому баз даних. Це допоможе не збільшувати штат і одночасно уникнути зайвих витрат.

Застосування ПЕОМ також відкриває широкі можливості для аналогічної роботи. Причому особливо підвищується оперативність кожного аналізу і контролю за діяльністю підприємства. Це набуває особливо великого значення в умовах конкуренції ринкового середовища.

Дана робота має за мету проілюструвати можливість використання ПЕОМ для обліку загально виробничих витрат у ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти». Пропонується варіант, коли бухгалтер, власноруч, без додаткових витрат на придбання програмного забезпечення може використати ПЕОМ для вирішення даної задачі з максимальною ефективністю. При виконанні роботи вивчено економічні умови господарства, дана його коротка природноекономічна характеристика. Розглянуте питання удосконалення бухгалтерського обліку у зв'язку з переходом на нові Національні стандарти обліку. В роботі спроектовані фрагменти автоматичної системи обліку загально виробничих витрат на базі СУБД MSccess.

1. Проблеми обліку та розподілу загальновиробничих витрат

1.1 Нормативно-правове забезпечення обліку загальновиробничих витрат

Удосконаленню управління і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання обчислювальної техніки для ведення обліку, аналізу та планування виробництва. Відчутне здешевлення обчислювальної техніки та наявність на ринку достатньої кількості пропозицій програмного забезпечення дають непогану нагоду проводити автоматизацію облікових процесів.

На різних етапах розвитку комп'ютерної техніки та інформаційних технологій користувачі пропонували різні підходи до автоматизації облікових процесів.

На початку 90-х років ХХ століття вважали, що «… только с помощю ЭВМ возможно решение…». Приймаючи до уваги великі обсяги інформації та великі втрати часу пропонували використовувати стаціонарні ЕОМ на спеціалізованих обчислювальних центрах.

Але, менш ніж через 5 років, ситуація кардинально змінилась. Це було пов'язано з появою нової комп'ютерної техніки. Ті ж самі автори переглянули свої погляди і змінили свої пропозиції. Вони побачили, що розвитку автоматизації сприяють міні та мікро ПЕОМ. Тепер на їх основі стало можливим перейти від централізованої до децентралізованої обробки інформації . Але одночасно пропонувалось продовжувати централізовану обробку інформації на рівні району та області. З поширенням економічної кризи на Україні в середині 90-х років діючі центри комп'ютерного колективного користування виявилися неефективними. Крім того поява відносно недорогих сучасних ПЕОМ сприяла виникненню новою комп'ютерної, форми обліку на основі автоматизованих робочих місць (АРМ) . В кінці 90-х років на Україні повністю запанувала стратегія створення АРМ бухгалтера. Концепція побудови таких робочих місць викладена у підручнику Завгороднього В.П.. Ці робочі місця пропонується створювати на основі сучасних персональних ЕОМ з орієнтацією на програмне середовище MS Windows.

Специфікою комп'ютеризації обліку витрат є те, що тут значною мірою використовуються дані, отримані на інших ділянках обліку. Комп'ютеризацією обліку повинен бути охоплений оперативний облік витрат, який полягає в щоденному контролі за витрачанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів .

1.2 Теоретичні основи обліку загальновиробничих витрат

загальновиробничий бухгалтерський автоматизований витрата

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

Згідно з Методичних рекомендацій з планування , обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, до складу загальновиробничих витрат включаються:

витрати на управління виробництвом (оплата праці, відрахування на соціальні заходи й медичне страхування та витрати на оплату службових відряджень апарату управління та спеціалістів галузей (цехів), дільниць, підрозділів тощо);

амортизація необхідних активів загально виробничого (цехового, дільничого, бригадного) призначення;

витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально виробничого призначення;

витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці, включаючи відрахування на соціальні заходи, працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі і оплата послуг сторонніх організацій тощо);

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання загальних приміщень виробничого призначення;

витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці та інші витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг тощо); витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо);

плата за оренду землі і майна виробничого призначення .

До складу загальновиробничих витрат входять окремі види витрат, що стосуються всіх напрямків діяльності господарства, зокрема витрат на утримання основних засобів (включаючи орендну плату), які обслуговують виробничі процеси в різних напрямках діяльності підприємства; витрати на утримання складів для зберігання виробничих запасів (крім складів для зберігання продукції та витрат на реалізацію); витрат на пожежну охорону; поточні витрати, пов'язанні з утриманням і експлуатацією засобів природоохоронного призначення; на рекультивацію земель; плата за воду, що забирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів; за викиди і скиди забруднених речовин у навколишнє природне середовище; розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу в межах лімітів. Ці витрати обліковуються на окремому субрахунку 91 і розподіляються між основними галузями та об'єктами витрат пропорційно до суми прилеглих витрат (без витрат основних матеріалів: кормів, насіння, сировини).

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №16 затверджене Міністерством фінансів від 31.12.1999 року; визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства.

Відповідно до пункту 6 П(С)БО 16 витратами визначаються ті з них, які або зменшують активи (наприклад, витрата сировини, матеріалів тощо), або збільшують зобов'язання (наприклад, нарахована заробітна плата, вартість послуг з операційної оренди тощо). Ще однією з умов визнання витрат є відображення їх у бухгалтерському обліку одночасно з доходами, для отримання яких здійснені ці витрати. Витрати визначаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі того звітного періоду, в якому вони були здійсненні

Згідно з П(С)БО 16 собівартість продукції формується із виробничої собівартості, яка об'єднує прямі та загально виробничі витрати. Стандарт також передбачає поділ загальновиробничих витрат на розподілені і нерозподілені постійні витрати, з віднесенням перших у склад виробничої собівартості продукції (дебет рахунка 23 «Виробництво»), а других - у склад собівартості реалізованої продукції (дебет рахунка 90 «Собівартість реалізації»)

У П.15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 визначено, що до складу загальновиробничих витрат включаються:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрат на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

- амортизація основних засобів загально виробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

- амортизація нематеріальних активів загально виробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально виробничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загально виробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

- витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища та інші витрати.

Таким чином Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 1999 року №318 та Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001р. №132 формують основу нормативну базу безпосередньо обліку та розподілу загальновиробничих витрат.

В умовах комп'ютеризації суспільства ця нормативна база може бути розширена.

На сьогоднішній день інформація також стає товаром, а тому всі відносини в сфері інформації також регулюються чинним законодавством.

Країни з розвиненою економіко мають її розвинуту систему законодавства, яка регламентує інформаційну діяльність. Наприклад, У США прийнято більше 300 законодавчих актів про інформацію, користування нею та її захист. В Україні законодавство в цій сфері відсутнє на відміну від зарубіжних країн. Але за роки незалежності були прийняті кілька законів в інформаційній сфері.

Одним з перших законів в Україні, які стосувалися інформації був Закон України «Про науково-технічну інформацію» .Цей закон визначив основи державної політики в галузі науково-технічної інформації, порядок її створення і реалізації. Саме цей закон став основою для розробки Закону «Про Національну програму інформатизації».

Важливим став і Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» . Дія цього закону поширюється на будь-яку інформацію, що обробляється в автоматизованих системах. Закон встановлює основи регулювання правових відносин щодо захисту інформації, прав власності на інформацію та прав доступу до інформації.

Основне значення для інформаційної діяльності має Закон України «Про національну програму інформатизації». Цей закон надає право громадянам України на інформацію і заклав правові основи інформаційної діяльності. Базуючись на цьому законі уряд визначає основи державної політики в області науково-технічного, економічного та соціального процесу країни.

Отже, подальше проектування інформаційної системи базується на чинному законодавстві і не порушує прав власності на інформацію.

2. Коротка характеристика підприємства

2.1 Показники виробничо-фінансової діяльності

СФГ « Дробоног В.О.» була заснована 18 листопада 2001 року. Вільнянський район за своїми природнокліматичними умовами відноситься до степової зони. Середньорічна температура повітря за багаторічними даними становить +22⁰С, середньорічна кількість опадів становить 511 мм.

Головний офіс СФГ « Дробоног В.О.» знаходиться в місті Вільнянськ.

Кліматичні умови зони сприятливі для вирощування районованих сільськогосподарських культур.

Основним завданням СФГ « Дробоног В.О.» є ефективне використання земельних, матеріальних і трудових ресурсів, виробництво товарної продукції рослинництва, а також її переробка та інші види діяльності спрямовані на задоволення підприємства, трудового колективу і всього населення. Діяльність підприємства регулюється Статутом СФГ « Дробоног В.О.», законами України, іншими законодавчими та нормативними актами.

Згідно Статуту СФГ « Дробоног В.О.» визначяє напрями сільськогосподарського виробництва, його структури і обсяг, самостійно розпоряджається виробленою продукцією та доходами, здійснює будь яку діяльність, що не суперечить законодавству України.

Земля - найважливіший засіб виробництва в сільському господарстві. Раціональне використання землі є однією з найважливіших народногосподарських проблем. Тому необхідна організація такого рівня використання земель, за якого темпи приросту урожайності сільськогосподарських культур і збільшення валового виробництва продукції значно випереджали темпи скорочення сільськогосподарських угідь. З метою забезпечення єдності в складі і класифікації витрат, застосовуються методики їх планування та обліку відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року, №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), Закону України від 22 травня 1997 року №283 «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку розроблені Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Дія методичних рекомендацій також поширюється на структурні підрозділи несільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

2.2 Удосконалення обліку та розподілу загальновиробничих витрат

Питання економічної доцільності виникає кожний раз перед тими, хто приймає рішення про виділення коштів на створення або впровадження нового заходу, в тому числі створення інформаційної системи пролягає в багатогранності визначення інформаційної системи як виробника інформаційних продуктів, послуг

В даному випадку інформаційна система буде розглядатись як будь-яка форма організації (незалежно від її форми власності), що здійснює автоматизацію процесів накопичення, обробки, пошуку та передачі інформації в обліку загальновиробничих витрат.

Початково сформульовані академіком В.М.Глушковим науково-методичні засади і практичні рекомендації щодо проектування автоматизованих систем управління на методичні принципи створення комп'ютерних інформаційних систем, закріплені державним стандартом

Принцип системності є основоположним при створенні, функціонуванні між структурними елементами, які забезпечують цілісність системи; установлювання напрямку виробничо-господарської діяльності системи та конкретні функції, що реалізуються ними, і розвитку інформаційних систем. Він дає змогу розглядати об'єкт дослідження як єдине ціле; виявляти завдяки цьому різноманітні типи зв'язків.

Інформатизація сільськогосподарських підприємств і об'єднань передбачає систематизоване одержання та використання в управлінні господарською діяльністю слідуючих видів інформаційних матеріалів прогнозної інформації, ринкової інформації; норм і нормативів; законодавчої, розпорядчої та інструктивної інформації; обліково-аналітичної інформації; науково-технічної інформації; ділової кореспонденції; іншої інформації

Споживачами цієї інформації є в основному керівники і спеціалісти сільськогосподарських підприємств і об'єднань.

Обов'язки по збору, систематизації і використанню її в господарській діяльності покладається на спеціалістів по тематичній спрямованості (бухгалтерів, економістів, агрономів, зоотехніків, ветеринарів, інженерів-механіків та ін.).

Проте з розвитком ринкових відносин перед ним постала проблема одержання, засвоєння і використання великих обсягів прогнозної, ринкової, науково-технічної інформації, особливістю якої є швидке «старіння». В той же час кількість «чистих» спеціалістів-організаторів зменшується, як і час, який вони можуть виділити на оволодіння цією інформацією. Керівникам фермерських господарств зовсім не під силу відслідкувати в необхідних обсягах потоки інформації виробничого призначення

Тому питання організації інформаційних систем підприємств і об'єднань необхідно приділити належну увагу, раціоналізуючи їх на базі застосування сучасних інформаційних технологій і технічних засобів інформатизації.

Прогрес в розвитку комп'ютерної техніки і засобів зв'язку привів до появи технічних засобів, які дозволяють значно підвищити швидкість обробки інформації (до мільйонів операцій в секунду), відображати її на екранах моніторів в текстовому, табличному, графічному, картографічному та інших видах, прискоривши швидкість пошуку інформації на машинних носіях і організувати архівне господарство у великих обсягах (до десятків гігабайт), передавати значні обсяги даних на великі відстані (від 1200 бод/сек. і вище).

Технічні засоби (принтери, сканери, ксерокопію вальна апаратура) дозволяють швидко організувати друк, розмноження, копіювання і редагування інформації, а засоби оперативного зв'язку (факси, радіотелефони, електронна пошта) швидко пересилати документи, обмінюватися недокоментованою інформацією.

Для побудови автоматизованої системи обліку загальновиробничих витрат в даній роботі застосовано програмне забезпечення у вигляді СУБД Access, а також технічне забезпечення у вигляді IBM-сумісного персонального комп'ютера. Свій вибір на СУБД Access ми зупинили через те, що пакет Microsoft Office є одним з найбільш поширених офісних пакетів. Оскільки всі програми Microsoft Office є сумісними між собою, то це дасть можливість використовувати дані з спроектованої бази для створення текстових документів Microsoft Word та для аналізу у Microsoft Excel.

Структура бази даних повинна включати множину реквізитів, що є необхідною і достатньою для задоволення тих вимог, які ставляться перед обліковою службою, законодавством та апаратом управління підприємством.

Проведемо проектування бази даних для нашої предметної області. Перший крок полягає у визначенні інформаційних потреб бази даних. На цьому етапі необхідно з'ясувати такі питання: чи зможе нова система об'єднати існуючі програми або їх необхідно буде кардинально переробляти для спільної роботи з новою системою; які дані використовуються різними програмами; чи зможуть програми спільно використовувати які-небудь із цих даних; хто буде вводити дані в базу й у якій формі; як часто будуть змінюватися дані; чи достатньо буде для даної предметної області однієї бази або буде потрібно декілька баз даних із різноманітною структурою.

При створенні бази даних, призначеної для обліку загальновиробничих витрат в якості функціональної діяльності можна ідентифікувати отримання даних з задач обліку оплати праці, обліку основних засобів, обліку МШП, робіт і послуг тощо. Визначившись з задачами необхідно вибрати всі потрібні для ведення обліку реквізити.

2.3 Облік загальновиробничих витрат при застосуванні ЕОМ

По закінченню проектування бази даних користувач має можливість працювати з отриманою інформацією. Але вся інформація буде вводитись лише у вигляді таблиць. Це може бути незручно і привести до збільшення помилок при введенні інформації. Тому для більшої зручності внесення інформації пропонується повести наступний етап - проектування екранних форм. На цьому етапі розробляється електронна копія первинного документу.

Перед початком проектування необхідно визначити документи, які підлягають вивченню і аналізу, встановити задовольняють чи ні діючі форми вимогам машинної обробки, чи відображають вони специфіку виробництва. При проектуванні форм вхідних документів виникає дві проблеми: перша пов'язана із проектуванням змісту (інформації) документу, який включає склад реквізитів і показників, які будуть в нього входити. Друга проблема заклечається в проектуванні геометрії документів, тобто розміщення реквізитів у формі документів. Зони документів можуть бути лінійними і табличними.

При застосуванні електронно-обчислювальних машин практично вся інформація зосереджена у системі масивів інформації, які складають базу даних підприємства. Отже, в умовах автоматизації облікового процесу вхідна інформація може бути отримана як з документів на звичайних паперових носіях з візуальним сприйманням, так і на машинних носіях.

Головною метою проектування форм вхідних документів є зменшення реквізитів, які заповнюються вручну та забезпечення максимальної точності вхідної інформації та розрахунків.

Для спроектованої бази даних необхідності в екранних формах, для безпосереднього введення даних, немає через те, що ми обумовили надходження даних з інших задач автоматично. Але для контролю надходження на можливості корегування даних будемо такі форми використовувати. Розробимо також форму для перевірки рознесення витрат за статтями.

Форми для перевірки даних будуть розроблені у вигляді первинних документів тих задач, звідки надходить інформація. Це форми, розроблені з таких первинних документів: «Табель обліку використання робочого часу», «Обліковий листок праці і виконаних робіт», «Обліковий лист тракториста-машиніста», «Шляховий лист вантажного автомобіля», «Накладна внутрігосподарського призначення», «Лімітно-забірна картка» та інші.

Всі ці екранні форми будуть представлені як складні. Всі вони будуть мати всередині підлеглу форму у вигляді таблиці. Це обумовлено тим, що первинні паперові документи є багаторядковими.

В даній формі для редагування відкриті тільки поля, які відповідають за рознесення витрат. Дозволяється виправити значення субрахунку, рахунку по дебету чи кредиту і безпосередньо код статті витрат при наявності помилок. Номери первинних документів, назви, суми редагувати забороняється, такі зміни можна буде внести безпосередньо тільки в формах первинних документів.

В додатку Д наведено проекти екранної форми первинного документу для проведення звірки даних. Форма даного типу є універсальною і може бути використана в інших закладах і підприємствах. Наведена форма є складною, тому що в ній використовується підлегла форма.

Завдяки використанню елементів форми («поле зі списком») в СУБД Access кількість атрибутів, які ми вводимо зменшилась. Такі атрибути, як «Назва матеріальних цінностей», «Одиниця виміру» вибираються із списку елемента «поле зі списком», який пропонується формою.

Всі інші екранні форми будуються аналогічно до вказаної вище, але враховуючи всі особливості побудови первинного документа на основі якого вони проектуються.

При веденні будь-якого обліку основним завданням є отримання кінцевого результату, тобто звітних або вихідних документів з розрахунковими параметрами.

Тому, наступним етапом проектування інформаційного середовища є проектування вихідних документів. При створенні інформаційної системи по обліку загальновиробничих витрат необхідно отримати такі звітні документи: «Відомість аналітичного обліку загальновиробничих витрат за період», «Відомість відхилень від норм фактичних витрат», «Відомість розподілу загальновиробничих витрат по статтях витрат» та інші.

Превагою автоматизованої системи обліку є те, що крім обов'язкових та звичайних звітних форм в любий час користувач може отримати інформацію про стан задачі.

Необхідною умовою проектування звітних форм (машинограм або відеограм) є те, що вони повинні мати зміст стандартних (паперових) бланків. Вихідна інформація формується в регламентному і запитному режимах. В регламентному режимі отримують вихідні документи, що регламентовані по строках і змісту. До цієї мети вихідні документи формуються в повному об'ємі і є звітними документами бухгалтерського обліку.

В запитному режимі вихідна інформація видається згідно вимоги користувача.

У Microsoft Access вихідні документи проектуються у вигляді звітів.

Звіт - це гнучкий і ефективний засіб для організації даних при виведенні на друк. За допомогою звіту є можливість вивести необхідні відомості в тому вигляді, у якому потрібно. Для створення зв'язку між звітом і вихідними даними приміняються елементи управління. Ними можуть бути поля, що містять імена або числа, надписи для заголовків, декоративні лінії для графічного оформлення звіту.

Вся інформація у звіті розбивається на такі розділи: заголовок звіту, верхній колонтитул, область даних, нижній колонтитул та примітки звіту. Якщо в звіті проводяться групування даних, то додатково виводяться такі розділи як заголовок групи та примітки групи. При друці розділи розташовуються на сторінках у визначеному порядку.

З вище вказаного можна зробити висновок про те, що система управління базами даних Microsoft Access дає змогу отримувати будь-які вихідні документи в будь-якому розрізі залежно від конкретних потреб бухгалтера або аудитора. У додатку Е наведений проект форми вихідного документа. В даній задачі безпосередніх вихідних форм немає. Отримані дані та розрахунки передаються в інші задачі, де і включаються до відповідних вихідних документів. Тому ми запропонували створити вихідні форми документів для перевірок рознесення витрат за статтями витрат та по галузях виробництва.

Перевагою електронних звітних форм є те, що вони заповнюються повністю автоматично, без участі працівника. При цьому значно підвищується точність розрахунків. Іншим важливим моментом є те, що в дані до звіту заносяться автоматично і їх неможливо змінити, не змінивши первинні дані. Таким чином підвищує надійність і достовірність даних.

Аналогічним чином розробляються і інші вихідні документи, згадані вище. Крім того, залежно від конкретних потреб можна розробити і інші нестандарті вихідні документи.

Таким чином, комплексний підхід до обліку, контролю, аналізу й управління основними засобами в умовах створення і ведення інформаційної системи дозволить оперативно одержувати всі необхідні дані за визначений період і істотно підвищить рівень управління фінансово-господарською діяльністю товариства.

Для повного завершення проекту необхідно спроектувати систему меню користувача. За допомогою цього меню користувач отримає можливість дуже швидко вибирати режими роботи, переглядати або друкувати документи.

Систему меню можна спроектувати двох видів: на панелі у вигляді рядка або у вікні у вигляді набору кнопок для кожного режиму. Ми пропонуємо перший варіант. Пояснюється це тим, що дане меню буде комплексне і займати менше місця, дозволить у вигляді діалогу вибирати наступні пункти меню.

В даному меню запропоновано шість основних пунктів. Пункт «Отримання даних» передбачає ініціативу режиму введення первинних даних в комп'ютер. Передбачено три варіанти. Перший - зв'язок з іншими робочими місцями через мережу і автоматичне отримання даних. Другий - перенесення даних за допомогою дискет копіювання. Третій - ручне введення.

В пункті «Введення довідників користувач має можливість переглядати, а при необхідності редагувати необхідну інформацію.

Пункт «Рознесення витрат» дозволяє в автоматичному режимі проводити рознесення загальновиробничих витрат по їх видам або по галузям виробництва. Рознесення відбувається над даними, які були введені в комп'ютер. Для початку виконання роботи необхідно буде ввести період, за який будуть розглядатись первинні дані.

«Звітні форми» - передбачає вибір потрібної звітної форми, її автоматичне формування, перегляд на екрані, запису файлу або друк документа. За допомогою пункту «перевірка даних» користувач може перевірити вірність отриманих сум витрат, поглянувши відповідні первинні документи, на основі яких ці витрати обраховувались.

Для завершення роботи та закриття програмного продукту передбачений пункт «Кінець роботи».

Висновки та пропозиції

Провівши дослідження господарства та розробку проекту, що стосується автоматизації обліку загальновиробничих витрат на прикладі СФГ «Дробоног В. О. » Вільнянського району Запорізької області необхідно зробити слідуючі висновки:

СФГ «Дробоног В. О. » розташований у степовій зоні України і має великі за обсягами виробництва розміри. Підприємство має у користуванні 1400,47га сільськогосподарських угідь, кількість працюючих становить 26 чоловік;

Господарство в достатній мірі забезпечено виробничими ресурсами, про що свідчить досить високий та стабільний показник рентабельності. Рівень рентабельності за останні чотири роки існування комбінату в середньому складає 32%. Проте детально необхідно розробити інвестиційну політику на наступні 3-5 років для найбільш ефективного залучення і використання грошових коштів на поповнення основних виробничих фондів і господарського інвентарю;

Підприємство має зерновий напрямок спеціалізації. В підприємстві використовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку. Проте, при використанні даної форми обліку значні витрати часу йдуть на оформлення первинних документів у виробничих підрозділах, на обробіток інформації в бухгалтерії та складання на їх основі форм внутрішньогосподарської і загальнодержавної фінансової звітності.

Враховуючи дані недоліки прийнятого способу ведення бухгалтерського обліку та оцінюючи досягнення в галузі автоматизації бухгалтерського обліку у сільськогосподарському підприємстві рекомендую використовувати в обробці інформації комп'ютерні технології та програми.

При проектуванні значна увага була приділена вивченню концепції реляційних баз даних, на основі якої працюють усі сучасні системи управління базами даних. Було спроектовано базу даних, яка, на нашу думку, задовольняє усім вимогам, що можуть бути представлені до неї у товаристві.

Інструментом реалізації бази даних нами обрану систему управління базами даних Microsoft Access. Свій вибір ми зупинили саме на цій системі через те, що пакет офісних програм Microsoft є одним з найпопулярніших в нашій країні. Крім нього, всі компоненти Microsoft суміжні між собою, що відкриває широкі можливості для проведення аналізу даних із застосуванням табличного процесора Excel, та підготовки високоякісних документів за допомогою текстового редактора Word.

На майбутнє пропонується впровадження в підприємстві автоматизованої системи обліку (на основі автоматизованих місць бухгалтерів), як найбільш сучасної на даний час. Автоматизована система не буде потребувати великих грошових вкладень якщо вірно провести всі етапи проектування та скористатися власною програмною розробкою, фрагменти якої і були спроектовані в роботі. Спроектована система дозволяє вводити тільки оперативну інформацію, отримуючи всі інші дані в автоматичному режимі з довідників, введення даних проводити в найбільш дружньому для користувача режимі - за допомогою екранних форм, отримувати в автоматичному режимі звітні форми документів, скоротити час обробки документів, підвищити продуктивність праці та якість облікової системи. Ще однією перевагою спроектованої автоматизованої системи є те, що при необхідності система може бути дуже швидко перероблена, до неї можна додавати нові форми, як первинних, так і звітних документів та використовувати для надання даних іншим задачам обліку. Слід вказати і на деякі організаційні роботи, які будуть потрібні при впроваджені автоматизованої системи. Це придбання персональних ЕОМ, організація автоматизованих робочих місць спеціалістів на базі ПЕОМ, навчання персоналу бухгалтерії роботи на ПЕОМ.

Список використаної літератури

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №99 - ХГУ (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 11.05.2000р. №1707-111)// урядовий кур'єр - 2000 від 18 липня.

Закон України «Про Національну програму інформатизації»// Закон і бізнес. - 1998 від 4 лютого.

Закон Україно «Про захист інформації в автоматизованих системах» №80/94 - ВР// Закон і бізнес. - 1994 від 5 липня.

Закон України «Про науково-технічну інформацію» №3322 - ХІІ// Закон і бізнес. - 1993 від 25 червня.

Барановський Н.Т., Васькин Ф.И. автоматизированая обработка економической информации: Ученик. - М.: Фінанси и статистика, 1991. - 304с.

Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ За ред.. Ф.Ф.Бутинця, - Житомир; ЖКП, 2000. - 608с.

Грабова Н.М. теорія бухгалтерського обліку Навч. Посібник/ Під редакцією М.В.Кружельного. - 6-те вид., доп., і переробл. - К.: А.С.К., 2001. - 272с.

Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Т. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Практ. Посібник з комент. - К.: А.С.К., 2001. - 416с.

Гуйда Л. Порядок складання, прийняття і відображення первинних документів у бухгалтерському обліку// Дебет-кредит. - 2000. - №47 - с.54-57.

Гаєвський О.Ю. самовчитель роботи на персональному комп'ютері. - К.: А.С.К., 2001.-416с

Гаєвський О.Ю. Самовчитель роботи в Microsoft Word: Word 97/2000. Excel 97/2000. Access 97/2000. Електронна пошта. - К.: А.С.К., 2003. - 480с.

Дема Д.І. Оподаткування фермерських господарств в Сполучених Штатах Америки. - Житомир: Полісся, 1999. - 232с.

Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу. - К.: А.С.К., 1998. - 768с.

Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. Посібник. - К.: Знання - прес; 2003. - 349с.

Облік у селянському (фермерському) господарстві (посібник). За ред.. М.Я. Дем'яненка. - К.: ІАЕ, 2001. - 403с.

Пізенгольц М.З.; Варава А.П. Бухгалтерський учёт в сельськом хозяйстве. Часть-1-м.:Агропромиздат. 1987. - 352с.

Пізенгольц М.З.; Варава А.П. Бухгалтерський учёт в сельськом хозяйстве. Часть-1-м.:Агропромиздат. 1987. - 512с.

Плаксієнко В.Л. Про нові тенденції в структурі витрат сільського господарства// Економіка АПК. - 1997. - №3. - с.25-32.

Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Підручник. - К.: А.С.К., 2000. - 230с.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облі на підприємствах України з різними формами власності: Навч. Посібник. - 3-є вид., - К.: А.С.К., 1998. - 784с.

Размещено на Allbest.ru

...