На підготовчому етапі аудиту крім зазначених вище дій слід оцінити величину аудиторського ризику в цілому і при перевірці дебіторської заборгованості зокрема, тобто з'ясувати величину ймовірності того, що суттєві помилки, які є в обліку, можуть залишитися невиявленими.

На наступному етапі аудиту дебіторської заборгованості спочатку може проводитись правовий аналіз договорів з позиції чинного законодавства. Перевіряється також чи є в наявності всі договори, чи зареєстровані ці договори в журналі реєстрації, чи правильно відображені в обліку передбачені договором операції.

Наступним етапом може бути інвентаризація розрахунків з дебіторами. Значна частина підприємств, як правило, нехтують проведення інвентаризації розрахунків або проводять її неякісно, тому цю роботу повинен організувати аудитор. У процесі аудиту аудитор здійснює конкретні процедури щодо перевірки дебіторської заборгованості за встановленими критеріями оцінки фінансової звітності.

На основному етапі аудиту (аудиту рахунків), який проводиться після закінчення звітного періоду, аудитор здійснює конкретні аудиторські процедури щодо перевірки дебіторської заборгованості за встановленими критеріями оцінки фінансової звітності.

Так, оцінюючи повноту інформації щодо дебіторської заборгованості, потрібно впевнитись, чи всі рахунки клієнтів були зареєстровані, занесені в книгу (журнал) продаж та чи всі товари, які були відвантажені до кінця року, були віднесені до реалізованих, а ті, що не були оплачені, показані як дебіторська заборгованість.

При перевірці фактичної наявності аудитору потрібно впевнитись у реальному існуванні дебіторської заборгованості, а саме в тому, щоб продукція, товари, роботи, які не були передані покупцем до кінця року, помилково чи навмисно, не були включені в реалізацію.

Крім того, слід проконтролювати, чи не було платежів, які незаконно привласнені чи записані в невірному фінансовому періоді. Це зона високого ризику перевірки дебіторів. Для перевірки за цим критерієм аудитор повинен вибірково отримати підтвердження про існуючі суми заборгованості.

За критерієм реальності (належності) аудитор зобов'язаний переконатися, що вся відображена дебіторська заборгованість належить саме підприємству-клієнту. Тобто слід розглянути можливість занесення в сальдо дебіторів заборгованості по приватних операціях (наприклад, керівництва) або по продажах, що належать іншим підприємствам. Однак, крім цього, аудитору треба звернути увагу на ряд обставин, що можуть мати місце і впливати на право власності щодо сальдо дебіторів (наприклад, існування договору-застави).

Перевіряючи правильність оцінки дебіторської заборгованості аудитору потрібно проконтролювати її відповідність П(С)БО та обліковій політиці підприємства. Особливої уваги потребує правильне визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, а також правильне визначення (оцінка) заборгованості за довгостроковими контрактами: встановлення вартості виконаних обсягів робіт, переданих товарів на конкретну дату [11].

Слід також перевірити правильність визначення (оцінки) дебіторської заборгованості за довгостроковими контрактами (встановлення вартості виконаних обсягів робіт, переданих товарів на конкретну дату).

За критерієм обережності аудитор встановлює правильність обліку дійсних та передбачуваних втрат, що відноситься до періоду, який перевіряється. Щодо дебіторської заборгованості аудитор повинен впевнитись, що створені достатні резерви сумнівних боргів та списані безнадійні борги та витрати звітного періоду.

При цьому, слід проконтролювати правильність застосування методики списання безнадійних боргів і створення резерву сумнівних боргів, передбаченого П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», з метою правильної оцінки дебіторської заборгованості. Як відомо, початкова заборгованість обліковується за фактичною собівартістю і виникнення її пов'язано з дією принципу нарахування. Тобто незалежно від оплати в момент відвантаження продукції, передачі послуг чи права власності на них підприємство відображає отримання доходу, а в разі відсутності оплати одночасно і дебіторську заборгованість.

Оскільки в складі загальної дебіторської заборгованості можуть мати місце сумнівні та безнадійні борги, аудитор повинен впевнитись у додержанні принципу обережності, який означає, що підприємство не повинно завищувати доходи і занижувати затрати. Тому важливим аспектом контролю є списання безнадійних боргів як таких, по яких існує впевненість у неповерненні їх боржником або за якими минув строк позовної давності. Аудитор повинен з'ясувати, як виявляються такі борги, та причини їх виникнення, а також проконтролювати їх списання на інші операційні витрати звітного періоду.

Що стосується сумнівних боргів (поточної дебіторської заборгованості за продукцію товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником), то на них потрібно створювати резерв.

Аудитор повинен впевнитись у тому, що якщо рахунок мав залишок на момент створення резерву, то наведений запис слід зробити на суму, яка б дала змогу донарахувати резерв до визначеної в розрахунку величини. Витрати по створенню резерву безнадійних боргів відображаються у Звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Зайво нарахований резерв анулюється і визнається як доход по кредиту рахунку 71 «Інший операційний дохід»[5].

Поточна дебіторська заборгованість, яка не пов'язана з реалізацією продукції, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу без створення резерву, відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

Щодо наступного критерію оцінки - правильності відображення - аудитор перевіряє правдивість, точність відображення дебіторської заборгованості на дату складання бухгалтерської звітності в балансі та в примітках. Слід впевнитись у правильності ведення поточних облікових реєстрів, які підприємства можуть визначити самостійно, наприклад, книги (відомості) обліку продажу товарів, робіт, послуг; книги обліку дебіторів, а також проконтролювати правильність застосування відповідних бухгалтерських рахунків. Особливу увагу аудитор має приділити контролю заповнення спеціально передбачених рядків звітних форм даними звітного року і перенесення сальдо попереднього періоду.

Аудитору слід також перевірити правильність проведення класифікації заборгованості на довгострокову і короткострокову і правильність її відображення у відповідних рядках Балансу.

У Звіті про фінансові результати аудитор перевіряє правильність заповнення рядка 090 «Інші операційні витрати» в частині віднесення сумнівних і безнадійних боргів, а у Звіті про рух грошових коштів - рядка 080 «Зменшення (збільшення) оборотних активів» в частині зміни сальдо поточної дебіторської заборгованості.

Особливу увагу необхідно приділити контролю розкриття інформації про заборгованість у Примітках до фінансової звітності.

Критерій законності передбачає перевірку законності здійснення операцій, що призвели до виникнення дебіторської заборгованості, відповідність її обліку чинним законодавчим актам і нормативним документам.

Оцінка дебіторської заборгованості за критерієм постійності передбачає контроль додержання постійності обраної підприємством облікової політики щодо дебіторської заборгованості та її вплив на безперервність функціонування підприємства. Так, якщо дебіторська заборгованість становить значну частину активів підприємства і можливе її погашення може спричинити суттєві фінансові труднощі та стати загрозою банкрутства - така інформація повинна бути зазначена в примітках до фінансової звітності та бути підставою для застосування методів, відмінних від тих, які застосовуються при безперервності роботи підприємства.

Отримана в ході аудиторської перевірки інформація повинна бути задокументована у вигляді робочих документів як складова частина робочих документів аудитора.

Після цього аудитор повинен оцінити достатність зібраної інформації для того, щоб зробити висновок. Якщо в ході перевірки аудитором отримано достатній обсяг даних, не було ніяких обмежень і перешкод в отриманні інформації, а попередньо оцінена величина аудиторського ризику була виправданою, то аудитор може зробити висновок, керуючись відповідним стандартом аудиту [9].

Таким чином, основною метою проведення аудиту розрахунків з покупцями і замовниками є встановлення правильності ведення цих розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності,прийняті виконані роботи й надані послуги. Аудиторська перевірка складається з окремих послідовних етапів, а отримана в ході перевірки інформація повинна бути задокументована у вигляді робочих документів.

3.3 Узагальнення результатів аудиту та їх використання в системі управління підприємством

За результатами проведеного аудиту аудиторська організація зобов'язана надати адресату письмову інформацію (звіт) аудитора. В аудиторському звіті наводять результати перевірки бухгалтерського обліку та фінансової звітності, стану внутрішнього контролю, спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), факти порушень законодавчих, інших нормативно-правових актів і встановлених правил ведення бухгалтерського фінансового обліку та складання фінансової звітності.

Стандартизація аудиторського звіту - процес надзвичайно складний. Зміст цього документа залежить від конкретних обставин, результатів перевірки. У зв'язку з цим форма аудиторського звіту може бути вільною, тобто не по певному правилу.

Аудиторський звіт не представляється аудиторським документом. Він призначений виключно для замовника і може бути опублікований лише за його згодою.

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому, так і в деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення бухгалтерського звіту і є достовірним. Саме тому звіт - це об'ємний по змісту документ, а висновок - короткий, стислий.

У відповідності з метою складання аудиторський висновок може мати декілька призначень:

а) короткий змістовний цілеспрямований висновок незалежного спеціаліста про звіт підприємства;

б) разом з тим правовий акт, оскільки у певних випадках, які визначені законом, тільки перевірений аудитором звіт є доказом про результати роботи підприємства, який може розглядатися загальними зборами акціонерів, засновників, податковими інспекторами та іншими;

в) заява аудитора про те, що він професійно, належним чином виконав свої обов'язки як незалежний аудитор, склав об'єктивний висновок про стан і результати діяльності підприємства-клієнта.

Істотні елементи аудиторського висновку визначаються міжнародними і національними нормативами з аудиту, а також міжнародної та національної практики.

У заголовку аудиторського висновку повинен бути запис про те, що аудит здійснювався незалежним аудитором (аудиторами). Необхідно також вказати назву фірми чи прізвище аудитора, номер ліцензії. Ця інформація є підтвердженням того, що під час аудиту не було ніяких обставин, які б могли перешкодити проведенню незалежної перевірки. Аудиторська перевірка - це не тільки використання відповідних методів і процедур, але й незалежність суджень аудиторів. При порушенні цієї умови аудитор не має права робити висновок про перевірену звітності, оскільки зібрана інформація не є достатньою і доказовою.

В аудиторському висновку повинно бути чітко визначено, кому воно адресується - правлінню, раді директорів, засновникам, акціонерам, організаціям, податковій інспекції або іншим користувачам цієї інформації.

Аудиторський висновок повинен мати позначку про те, що правильність складання звітності покладається на керівництво перевіряючого підприємства, і про відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який має бути обгрунтовано результатами проведеної перевірки.

З урахуванням вимог законодавства кожна аудиторська організація повинна розробляти вимоги щодо форми підготовки письмової інформації аудитора. У письмовій інформації аудитора повинні бути обгрунтування кількісних розрахунків і оцінок посилань на документи законодавства.

У письмовій інформації аудитора в обов'язковому порядку повинен бути сказано, які із зауважень є суттєвими, які ні, чи впливають або не впливають, зауваження та недоліки на висновки зроблені аудитором.

Складання аудиторського висновку є останнім етапом проведення аудиту на підприємстві. Його написання регламентується МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність» та МСА 800 «Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення».

Аудиторський висновок складається на основі наступних джерел інформації:

- Кінцевий варіант звітності;

- Підсумки аудиту;

- Аудиторські докази;

- Протокол зустрічей з клієнтом;

- Протокол обговорення результатів аудиту та ін

На етапі формування аудиторського висновку аудитор проводить угруповання виявлених помилок, формування робочого листка можливих виправлень і аналіз суттєвості невиправлених помилок. Аудитор також на цьому етапі здійснює перевірку узгодженості показників після виправлень і оцінку можливості підприємства продовжувати свою діяльність.

При проведенні аудиту розрахунків з покупцями і замовниками зустрічаються такі типові помилки:

- Відсутність договорів на реалізацію продукції;

- Неправильне визначення бази оподаткування по ПДВ, податку на прибуток і т.д.;

- Некоректна кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку;

- Недостовірність аналітичного обліку.

Перераховані вище недоліки не були виявлені в ТОВ «Мала Токмачка» на даній ділянці облікової роботи, що характеризує достовірність бухгалтерських записів за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Також слід зазначити, що в розглянутій документації відхилень в області їх заповнення та відображення на їх основі інформації в обліку виявлено не було.

На основі проведеного аудиту розрахунків з покупцями і замовниками на ТОВ «Мала Токмачка» і складеного на основі його аудиторського висновку, слід зазначити, що на досліджуваному підприємстві не виявлено порушень у веденні обліку розрахунків з покупцями і замовниками. Усі первинні документи оформлені належним чином і відображаються в оборотно-сальдових відомостях, журналах-ордерах та Головній книзі, на основі яких формуються форми звітності.

ВИСНОВКИ

Ефективне управління дебіторською заборгованістю підприємства його функціонування в значній мірі залежить від правильно організованого її обліку і аудиту. В умовах ринкової економіки при спрямованості підприємства на збільшення обсягів надання послуг, кількості споживачів та завойованої частини ринку якісна і своєчасна інформація про стан розрахунків з дебіторами має велике значення.

У першому розділі курсової роботи було розглянуто теоретичні основи обліку і аудиту дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями і замовниками, а саме досліджено категоріальний апарат стосовно обраної теми, сутність, класифікація дебіторської заборгованості та фактори, що обумовлюють її виникнення.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. Методологічні засади обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями і замовниками закладені у П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», а також МСФЗ 7 «Фінансові інструменти:розкриття», МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» та МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». Метою аудиту розрахунків підприємства з покупцями і замовниками є встановлення правильності ведення розрахунків з покупцями і замовниками за отримані товарно-матеріальні цінності, прийняті виконані роботи й надані послуги.

У другому розділі роботи розглядаються питання організації обліку дебіторської заборгованості на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю «Мала Токмачка».

У третьому розділі роботи розглядаються питання організації аудиту дебіторської заборгованості на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю «Мала Токмачка».

Позитивним аспектом є те, що на підприємстві за час його діяльності не зафіксована нещасних випадків та випадків виробничого травматизму, а санітарно-гігієнічні, будівельні, пожежні норми неухильно дотримуються.

У той же час, на нашу думку, підприємства слід звернути більшу увагу на забезпечення постійного контролю за дотриманням правил безпеки працівниками при роботі з оргтехнікою, та створення сприятливих ергономічних та мікрокліматичних умов: встановлювати короткочасних додаткових перерв під час роботи з комп'ютерами, забезпечити додаткову вентиляцію та теплообмін в адміністративних приміщеннях.

Крім того, зважаючи на те, що більшу частину робочого часу працівник знаходиться у малорухомій позі, то пропонується ввести п'ятихвилинну виробничу гімнастику в межах технологічних перерв для працівників. що працюють з оргтехнікою, яку необхідно проводити після кожних 60 хвилин сидячої роботи, і яка буде спрямована на покращення фізичного і морального стану і самопочуття працівника.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрєєва, Г. І. Економічний аналіз [Текст] : навчально-методичний посібник / Г. І. Андрєєва. К. : Знання, 2008. 257 с. ISBN 978-966-346-365-0.

2. Аудит (основи державного, незалежного професійного та внутрішнього аудиту) [Текст] : підручник / Нац. центр обліку та аудиту Нац. Академії статистики, обліку та аудиту, Одеська нац. академія харчових технологій, Одеський держ. економ. ун-т; ред. : В. В. Немченко, О. Ю. Редько. - К. : ЦУЛ, 2012. - 540 с. - ISBN 978-611-01-0279-7.

3. Бандурка, О. М. Фінансова діяльність підприємств [Текст] : навчальний посібник / О. М. Бандурка, М. Я. Коробов, П. І. Орлов, К. Я. Петрова. - К. : Либідь, 1998. - 312 с.

4. Батищев, В. Некоторые особенности начисления и учета резерва сомнительных долгов [Текст] / В. Батищев, Ю. Бакун, С. Максутов // Бухгалтерский учет и аудит. - 2009. - № 7. - С. 40-45.

5. Бернар, И. Толковый экономический и финансовый словарь: французская, русская, английская, немецкая термінологія [Текст] / Й. Бернар, Ж.-К. Колли. - В 2-х т. - Т. 1: пер. с - М. : Междунар. отношения. - 1997.- 567 с.

6. Бєлокоз, О. Відмінності між вітчизняними та міжнародними підходами до оцінки дебіторської заборгованості торговельних підприємств [Текст] / О.Бєлокоз // Галицький економічний вісник. - 2010. - № 3 (28). - С.197-201. - (інформаційно-аналітичне забезпечення підприємницької діяльності).

7. Білик, М. Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємства [Текст] / М. Д. Білик // Фінанси України. - 2003. - № 12. - С. 24-36.

8. Білик, М. Д. Фінансовий аналіз [Текст] : навчальний посібник / М. Д. Білик, О. В. Павловська, Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержицька. К. : КНЕУ, 2005. 592 с. ISВN 966-574-799-1.

9. Бланк, И. А. Финансовый менеджмент: учебный курс [Текст] / И. А. Бланк. - К. : Ника-Центр, Ольга, 2002. - 528 с.

10. Будинки і споруди. Проектування банків і банківських сховищ ВБН В.2.2.-00032106-1-95 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://document.ua/budinki-i-sporudi.-proektuvannja-bankiv-i-bankivskih-shovish-nor9561.html. - Профессиональная нормативно-правовая библиотека «НОРМАТИВ PRO».

11. Бутинец, Ф. Ф. Бухгалтерский учет в зарубежных странах [Текст] : учебное пособие для студентов высших учебных заведений специальности 7.050106 «Учет и аудит» / Ф. Ф. Бутинец, Я. В. Соколов, Д. А. Панков, Л. Л. Горецкая. - Житомир : Рута, 2002. - 660 с.

12. Бутинець, Ф. Ф. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність [Текст] : навчальний посібник для студентів вузів. / проф. Ф.Ф. Бутинець, доц. Н. М. Малюга. - Житомир : ЖІТІ, 2000. - 480 с. - ISBN 966-7570-14-2.

13. Бутинець, Ф. Ф. Організація бухгалтерського обліку [Текст] : навчальний посібник / Ф. Ф. Бутинець. - Житомир : Рута, 2002. - 591 с. - ISBN 966-8059-10-7.

14. Бутинець, Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік [Текст] : підручник / ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - Житомир : ЖІТІ, 2000. - 608 с.

15. Буфатіна, І. Облік дебіторської заборгованості [Текст] / І. Буфатіна // Все про бухгалтерський облік. - 2010. - № 52. - С. 41-45.

16. Вещунова, А. Ф. Бухгалтерский учет на предприятиях разных форм собственности [Текст] / А. Ф. Вещунова. - СПб: Издательский торговый дом «Герда», 2000. - 65 с.

17. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дісплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2-007-98 [Електронний ресурс] : Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 р. № 7. - Режим доступу: http://www.budinfo.org.ua/doc/1809115.jsp. - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

18. Головін, С. Дискусійні питання розрахунку резерву сумнівних боргів [Текст] / С. Головін // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - № 5. - С. 3-8.

19. Горбачова, О. М. Облік і аналіз дебіторської заборгованості: проблеми та шляхи їх вирішення [Текст] / О. М. Горбачова, Л. В. Лахай // Торгівля і ринок. - 2010. - № 30. - Т.2. - С. 392-399.

20. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность [Электронный ресурс] Общие требования : Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://www.gostrf.com/Basesdoc/4/4653/index.htm. - Библиотека ГОСТов.

21. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны [Электронный ресурс] : Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://document.org.ua/ssbt.-obshie-sanitarno-gigienicheskie-trebovanija-k-vozduhu-nor3205.html. -Профессиональная нормативно-правовая библиотека «НОРМАТИВ PRO».

22. ГОСТ 12.1.009-76 ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения [Электронный ресурс] : Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://document.ua/ssbt.-yelektrobezopasnost.-terminy-i-opredelenija-nor3316.html. - Профессиональная нормативно-правовая библиотека «НОРМАТИВ PRO»..

23. ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования [Электронный ресурс] : Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://www.complexdoc.ru/lib/ГОСТ%2012.1.019-79. - Библиотека ГОСТов.

24. ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования [Электронный ресурс] : Система стандартов безопасности труда. - Режим доступа : http://vsegost.com/Catalog/ 15/15210.shtml. - Библиотека ГОСТов.

25. Грачова, Р. Найсумнівніша стаття номеру [Текст] / Р. Грачова // Дебет-Кредит. - 2002. - № 3. - С. 17-21.

26. Гуцаленко, Л. B. Контроль дебіторської заборгованості: організація і методика здійснення [Електронний ресурс] / Л. В. Гуцаленко, І. С. Слободянюк // Економічні науки. - Серія «Облік і фінанси». - Випуск 8 (29). - Ч. 2. - 2011. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/en_oif/2011_8_2/35.pdf. - Національна бібліотека ім. Вернадського.

27. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. ДБН В.1.1.7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва [Електронний ресурс]. - Київ, 2002. - Режим доступу: http://www.poliplast.ua/doc/dbn_v.1.1-7-2002 pdf. - Державні будівельні норми України.

28. Добровольська, О.В. Сучасна система організації контролю за дебіторською заборгованістю підприємств [Текст] / О. В. Добровольська // Вісник Запорізького національного університету. -2010. - № 1. -С. 5-11.

29. Дрей, В. В. Обгрунтування критерію вибору джерел аудиторських доказів для процедур підтвердження достовірності обліку дебіторської заборгованості на підприємстві [Текст] / В. В. Дрей, А. В. Сатановська // Економічний простір. - 2012. - 959. - С. 156-165.

30. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів [Текст] / Мазаракі А.А. та інші / Під редакцією проф. Ушакової - К.: «Хрещатик», 1999. - 665 с., с. 395

31. Єрохін, К. Формування і відображення резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку [Електронний ресурс ]. - Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DG090615.html. - Правова система «Ліга-Закон».

32. Жолобчук, Т. Як визначити сумнівний борг [Текст] / Т. Жолобчук // Дебет-Кредит. - 2009. - № 28. - С. 27-29.

Размещено на Allbest.ru