Облік на торгівельному підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський коледж економіки та бізнесу

Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара

Реферат

на тему: «Облік на торгівельному підприємстві»

Виконала:

Студентка групи ТК-82

Сілошенко Аліна

Дніпропетровськ 2015

План

1. Джерела й документальне оформлення надходження товарів і тари на торговельні підприємства

2. Документальне оформлення роздрібного продажу товарів за готівку та в кредит

3. Документальне оформлення переоцінки товарів, списання бою, лому, псування товарів

4. Звітність матеріально відповідальних осіб торговельних підприємств

5. Інвентаризація товарів і тари на торговельних підприємствах

1. 

1. Джерела й документальне оформлення надходження товарів і тари на торговельні підприємства

Товари приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю.

Фактичною собівартістю товарів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на їх придбання за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством).

Первинні документи з обліку товарів можна умовно розділити на зовнішні і внутрішні.

Зовнішні первинні документи відображають рух товарів від постачальників в роздрібну торгову організацію (вхідні документи). Відмінною особливістю зовнішніх документів є той факт, що вони підписуються не тільки уповноваженими особами самої торговельної організації, але і відповідальними особами підприємства-контрагента.

Основним із зовнішніх первинних документів роздрібної торгівлі є товарна накладна.

При оприбуткуванні товарів в обліку роздрібного торговельного підприємства робляться такі проводки.

Повертаючи товар постачальнику, бухгалтер роздрібної торгівлі повинен скласти товарну накладну за уніфікованою формою N ТОРГ-12.

Зокрема, операції з повернення товарів, облік яких ведеться в продажних цінах, можуть відображатися в обліку наступними проводками.

Якщо товари вже були оплачені постачальнику до моменту повернення: Дебет 60 Кредит 51 - оприбутковані товари оплачені постачальнику; Дебет 68 Кредит 19 - зарахований ПДВ по оприбуткованих і оплачених товарах;

Дебет 41 Кредит 42 - відновлена покупна вартість товарів, що підлягають поверненню постачальникові;

Дебет 62 Кредит 90 субрахунок "Виручка"-відображена реалізація повертаються товарів; Дебет 90 субрахунок "Собівартість продажів" Кредит 41. -Списана фактична собівартість реалізованих товарів;

Дебет 51 Кредит 62 - надійшла на розрахунковий рахунок оплата за повернені товари.

Якщо товар враховується у купівельних цінах, то в обліку робляться аналогічні проводки, але без використання рахунку 42 "Торговельна націнка".

Також потрібно відзначити, що при доставці товарів силами сторонньої транспортної організації становлять не накладну за формою N ТОРГ-12, а товарно-транспортну накладну.

Товарно-транспортна накладна складається з двох розділів:

· товарного, що визначає взаємини вантажовідправника і вантажоодержувача (роздрібного торговельного підприємства). Цей розділ служить підставою для списання товарів у постачальника і оприбуткування їх у покупця;

· транспортного, визначального взаємовідносини організації, яка замовила автотранспорт, з фірмами - власниками автотранспорту, що виконали перевезення вантажів. Цей розділ служить для обліку розрахунків постачальника з транспортною компанією за надані послуги з доставки товарів.

Якщо товаросупровідні документи від постачальника були оформлені неналежним чином, то при отриманні товарів торговельне підприємство може скласти Акт про приймання товарів (Форма N ТОРГ-1).

У разі невідповідності фактичної наявності товарів даним, зазначеним у супровідних документах, повинен складатися Акт про встановлену розбіжність за кількістю і якістю при прийманні товарно-матеріальних цінностей (форма N ТОРГ-2), який є юридичною підставою для пред'явлення претензій постачальнику. У супровідному документі (накладній) слід зробити відмітку про актування.

Акти складаються за результатами приймання товарів комісією, що складається з представників:

· роздрібної торгівлі;

· підприємства-постачальника;

· експертної організації.

Товари, щодо яких не встановлені розбіжності за кількістю та якістю, в акті не перераховуються. А в кінці акта робиться відмітка наступного змісту: "За інших товарах розбіжностей немає".

Внутрішні прибуткові первинні документи складаються організацією торгівлі в тому випадку, якщо зовнішні первинні документи від постачальника не були отримані.

Акт оформлюється у двох примірниках членами комісії за участю матеріально відповідальної особи. Перший примірник передається в бухгалтерію, другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Внутрішні видаткові документи складаються при внутрішньому переміщенні товарів, коли право власності на них залишається за роздрібною торговельною організацією.

Заповнений документ підписують матеріально відповідальні особи відповідно здавальника і одержувача і здають в бухгалтерію для обліку руху товарно-матеріальних цінностей.

Витратно-прибуткова накладна (для дрібнороздрібної торгівлі) (форма N ТОРГ-14) застосовується для оформлення відпуску товарів на лотки, візки, розносів і т. п.

Накладна виписується у двох примірниках матеріально відповідальною особою, відпускати товар. Один примірник передається продавцеві товару, а другий - залишається у співробітника, який відпустив товар.

Після закінчення робочого дня в цій накладній робиться запис про здачу продавцем:

· виручки за продані товари в касу;

· залишку непроданих товарів на склад.

У разі якщо продавець не може повернути непродані товари, у накладній робиться запис залишків.

Записи в картці робляться в кількісному і вартісному виразі на підставі перевірених документів, що подаються до бухгалтерії матеріально відповідальними особами.

2. Документальне оформлення роздрібного продажу товарів за готівку та в кредит

облік торгівельний підприємство

Облік реалізації товарів за готівку

Підприємства роздрібної торгівлі, як правило, реалізують товари за готівку. Відповідно до норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" від 06.07.95 р. № 265, роздрібні торговельні підприємства зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) і розрахункові книжки (далі - РК).

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова книжка- належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанцій які видаються покупцям у визначених Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;

РРО та РК можуть не застосовуватися у випадках, передбачених ст. 9 Закону про РРО.

Ст. З Закону про РРО визначає порядок проведення розрахунків суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі.

Розмір доходу від реалізації товарів за готівку дорівнює сумі готівки, яка надійшла до каси. Підставою для відображення в обліку операцій із реалізації товарів є звіт касира і товарний звіт матеріально відповідальної особи (із доданими документами).

Для обліку процесу реалізації товарів за готівку підприємства роздрібної торгівлі використовують наступні рахунки:

· рахунок 28 "Товари" із відповідними субрахунками;

· субрахунок 702 "Дохід від реалізації товарів". За кредитом субрахунку 702 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків та списання у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

· субрахунок 704 "Вирахування з доходу". За дебетом рахунку відображаються суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Облік реалізації товарів із використанням банківських платіжних карток

Розрахунки з використанням банківських платіжних карток належать до безготівкової форми розрахунків.

Банківська платіжна картка (БПК)- пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого отримувачу БПК надається можливість здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти. Ідентифікування отримувача БПК забезпечується нанесенням на картку її номера, терміну дії, прізвища, ім'я і зразка підпису держателя БПК.

Підприємство роздрібної торгівлі повинно укласти договір еквайрінгу з банком. Ексквайринг- це діяльність банку, що включає в себе проведення розрахунків з підприємствами торгівлі (послуг) за операції, які здійснені держателями платіжних карток, і виконання операцій з видачі готівки держателям платіжних карток.

Відповідно законодавства підприємства, які здійснюють розрахункові операції у безготівковій формі із застосуванням БПК зобов'язані проводити розрахункові операції на суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Документом, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки й містить набір даних щодо цієї операції та відбиток реквізитів платіжної картки є, сліп.

Таким чином, поки сліпи не передані банку, грошові кошти не можуть бути списані з рахунку покупця та зараховані на поточний рахунок. В сучасних умовах більшість підприємств роздрібної торгівлі обладнані спеціальними РРО, які дозволяють проводити інкасацію сліпів автоматично.

3. Документальне оформлення переоцінки товарів, списання бою, лому, псування товарів

Переоцінка товарно-матеріальних цінностей-це зміна цін на товари в рамках чинного законодавства. Порядок її проведення, документального оформлення та обліку регулюється нормативними актами Ради Міністрів, Міністерства економіки, Міністерства фінансів і вказівками Міністерства торгівлі. Переоцінка буває двох видів: дооцінка-підвищення цін і уцінка-зниження цін. На рівень цін на товари впливає кон'юнктура ринку.

Основними причинами переоцінки товарів є інфляція, коливання сезонного попиту, закінчення термінів реалізації товарів, втрата якості товарів при зберіганні, експонуванні у вітринах, на виставках і т.п.

Підставою для переоцінки товарів служить розпорядження (постанова) урядових органів і наказ керівника підприємства.

Переоцінку матеріальних цінностей проводять відразу після закінчення роботи підприємства напередодні дня введення нових цін.

У ході переоцінки комісія робить перемаркировку цін на навісних ярликах і етикетках товарів і складає опис-акт па переоцінку товарів та інших матеріальних цінностей у двох примірниках. В акті вказують найменування, характеристику, обгрунтування ціни товарів, його кількість, облікову ціну і вартість до і після переоцінки, а також суму уцінки або дооцінки товарів, яку визначають як різницю між вартістю товарів до і після переоцінки.

Після закінчення переоцінки опис-акт передають до бухгалтерії, де економіст за цінами перевіряє правильність колишніх і нових цін, а бухгалтер перевіряє таксування і правильність підрахунку підсумків. Факт перевірки опису-акта на переоцінку товарів вони підтверджують своїми підписами. Виявлені під час перевірки помилки в установленому порядку виправляє і підтверджує своїми підписами комісія, що проводила переоцінку.

Результати переоцінки товарів розглядає і затверджує керівник оптового підприємства в дводенний термін. На підставі перевіреного і затвердженого акту на переоцінку товарів завідувач складом в товарному звіті і регістрах складського обліку оприбутковує товари за новими цінами після переоцінки і списує у витрату товари за колишніми цінами до переоцінки.

Норми природного збитку встановлені диференційно: залежно від виду товару, місця зберігання, способу упаковки, зони (зволожена або суха), пори року (холодно або тепло), тривалості зберігання (по днях і місяцях). Визначені і норми списання бою тари при транспортуванні. Списання природних втрат проводяться тільки після інвентаризації продукції. Розрахунок природних втрат на продукти, продані вроздріб, складається в наступному порядку. До суми природних втрат на фактичних залишків товарів на початок звітного періоду додається сума обчислених втрат по документах на ті продукти, що поступили за цей же період і виключаються втрати на продукти, відпущені іншим організаціям, на переробку, унаслідок ломки, псування, пошкодження тари і не реалізації (залишок товарів на кінець звітного періоду).

Бій скляної тари нормується тільки для парфюмерно-косметичних товарів, оліфи, алкогольних, слабоалкогольних і безалкогольних напоїв тощо, а також посуду, дзеркал і т.п.

Передреалізаційні товарні втрати або відходи, пов'язані з підготовкою товарів до продажу. Ці втрати бувають ліквідні і неліквідні.

Ш ліквідні:

* штафф (відходи від зачищення вершкового масла), обрізка разових кінців у тканин і т. п.;

Ш неліквідні

* відходи тари, загнивання, пліснява і т.д.

Якісні втрати - втрати, зумовлені мікробіологічними, біологічними, хімічними, фізичними і фізико-хімічними процесами.

Мікробіологічні процеси спричинені шумуванням, гниттям, пліснявінням, розвитком токсичних бактеріозів. Біологічні - ушкодження, спричинені комахами, міллю, жуками, гусеницями, личинками. Істотну втрату наносять мишовидні гризуни. Біохімічні процеси - порушення подиху призводить до загибелі квітів, борошна, крупи, зерна. Хімічні процеси -прогоркання жиру в жиромістких харчових продуктах: окислювання ароматичних речовин.

Фізичні і фізико-хімічні процеси зумовлені механічними руйнуваннями чи деформаціями товарів. Наприклад, до механічних відносяться деформація і бій посуду, відкол емалі на посуді, деформація упаковки товарів побутової хімії і т.п.

Порядок списання. Втрати, які підлягають актуванню як якісні, списуються за рахунок прибутку торгової організації, а нормовані природні втрати - за рахунок обігових витрат чи витрат виробництва. Підставою для списання природних витрат є рішення керівника підприємства. Якщо витрати більше від установленої норми списання, - то в такому разі потрібен висновок експертів, інспекції з якості.

4. Звітність матеріально відповідальних осіб торговельних підприємств

Збереженість матеріальних цінностей залежить від порядку організації документообігу, правильності і своєчасності оформлення документами здійснених операцій.

Будь-який рух товару на підприємствах роздрібної торгівлі фіксується в товарному звіті, який складається матеріально відповідальною особою і потім передається до бухгалтерії для подальшої обробки і відображення в бухгалтерському обліку. Разом з бланком товарного звіту матеріально відповідальні особи передають всі відображені в звіті первинні документи (як прибуткові так і видаткові).

Строки подання до бухгалтерії звітів встановлюються кожним підприємством окремо за розпорядженням керівника. Вони залежать від обсягу документації, спеціалізації підприємства та інших умов. Звіти можуть подаватись щоденно або один раз на 3, 5, 7 днів.

На торговельних підприємствах, які мають дві або більше секцій (відділів), очолюваних окремими матеріально відповідальними особами, товарні звіти складаються по кожній секції (відділу). Товарні запаси відображаються в товарному звіті підприємства роздрібної торгівлі у продажних (роздрібних) цінах.

Перед складанням товарного звіту всі прибуткові та видаткові документи ретельно перевіряються і сортуються за видами операцій (прибутку і видатку). Прибуткова частина товарного звіту заповнюється матеріально відповідальною особою на підставі відповідних первинних документів: накладних, товарно-транспортних накладних, прибуткових накладних тощо. Видаткова частина товарного звіту заповнюється на підставі документів, що містять інформацію про реалізацію товарів покупцям - 2-звітів РРО, товарно-касових звітів тощо. Оскільки в товарному звіті мають бути показані всі операції, пов'язані з рухом товарів, то, крім вище перелічених первинних документів, в ньому також відображаються акти уцінок, недостач, повернення товарів та інші первинні документи, що підтверджують зміну облікової вартості товарів.

Після відображення в товарному звіті всіх документів підбиваються підсумки щодо прибутку та видатку і виводяться залишки товарів і тари на кінець дня. Підсумкові суми щодо надходження, вибуття і залишку на кінець дня записуються у призначених для цього рядках. Залишок на кінець дня визначається шляхом додавання до залишку на початок дня підсумкової суми щодо прибутку і віднімання підсумкової суми щодо видатку.

До товарного звіту мають бути додані всі первинні документи, на підставі яких було отримано і відпущено товар.

Товарні звіти з доданими до них документами є підставою для відображення операцій з надходження і вибуття товарів у бухгалтерському обліку.

Товарні звіти складаються в двох примірниках: перший з доданими до нього документами передається до бухгалтерії, другий - з підписом бухгалтера, який підтверджує проведення перевірки і приймання звіту, залишається у матеріально відповідальної особи.

Бухгалтер зобов'язаний перевірити звіт по формі, по суті і арифметично (в присутності матеріально відповідальної особи), звірити суму виручки, вказану в товарному звіті, з касовими звітами, а також документи на надходження і вибуття товарів з документами зі складів (якщо товар надійшов з оптового складу цього ж підприємства), постачальників і магазинів.

Виявлені в ході перевірки помилки бухгалтер повинен виправити в обох примірниках звіту і довести ці дані до відома матеріально відповідальної особи під підпис у звіті.

Нумерація товарних звітів повинна бути наскрізною протягом звітного року.

Товарний звіт, складений на день інвентаризації повинен бути підписаний головою інвентаризаційної комісії з відміткою "для переобліку".

Якщо товарний звіт складається після інвентаризації, залишки товарів і тари беруть за інвентаризаційним описом.

У випадках, коли матеріальна відповідальність за матеріальні і грошові цінності об'єднана в одній особі або бригаді, може складатися товарно-касовий звіт .

В цьому звіті відображається рух не тільки товарів і тари, але й грошових коштів. Як правило, товарно-касові звіти складають в дрібнороздрібній мережі: кіосках, палатках, в невеликих магазинах, що не мають поділу на відділи і секції, де продавець сам вибиває касовий чек і отримує готівку від покупців. Касові звіти при цьому не заповнюють.

Реєстр складається в двох примірниках і здається в бухгалтерію в такому ж порядку, що і товарні звіти.

5. Інвентаризація товарів і тари на торговельних підприємствах

Інвентаризацію товарів і тари на оптових складах проводять з метою контролю за їх збереженням, дотриманням умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, перевірки робочого стану машин та устаткування, ведення складського обліку, виявлення неходових, залежаних, з стікаючи термінами реалізації, підлягають уцінці товарів, їх псування, бою, застосування заходів до скорочення товарних втрат і приведення облікових даних у відповідність з фактичною наявністю цінностей.

Інвентаризацію товарів і тари в обов'язковому порядку проводять: при Зміні власника або реорганізації підприємства; при ліквідації підприємства; перед складанням річної звітності; при зміні керівника підприємства або матеріально відповідальних осіб; при встановленні фактів розкрадань, інших зловживань майнового характеру, псування, втрати майна або за інших причин (пожежа, стихійне лихо); за рішенням контролюючих, судових та інших уповноважених на те органів.

Інвентаризацію товарів і тари на оптовому складі проводить інвентаризаційна комісія, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства. До складу комісії входить не менше трьох осіб. Головою інвентаризаційної комісії, як правило, призначають представника адміністрації оптового підприємства. Кількість членів інвентаризаційної комісії визначається виходячи з обсягів інвентаризуються цінностей і числа матеріально відповідальних осіб. До складу комісії включають досвідчених працівників, які добре знають інвентаризуються цінності, первинний облік і порядок інвентаризації. З метою виключення умов для зловживань забороняється призначати головою комісії для інвентаризації цінностей в одному підприємстві одного й того ж працівника два рази підряд. При проведенні інвентаризації цінностей після стихійних лих (повінь, пожежа тощо) до складу інвентаризаційної комісії запрошують представника страхової компанії. При проведенні інвентаризації цінностей за відсутності матеріально відповідальної особи (хвороба і т. п.), а також після розкрадань, крадіжок, пограбувань до складу інвентаризаційної комісії запрошують представника міліції, місцевої Ради депутатів.

Наказ (розпорядження) про призначення інвентаризаційної комісії, в якому також вказують об'єкти, порядок і тривалість інвентаризації, підписують керівник і головний бухгалтер підприємства. Розпорядження реєструють в книзі обліку інвентаризацій і під розпис в даній книзі вручають голові комісії за 2-3 години до початку проведення інвентаризації. Раптовість інвентаризації-найважливіший принцип її проведення. Категорично забороняється доводити до відома матеріально відповідальних осіб терміни запланованій інвентаризації.

Інвентаризаційна комісія несе відповідальність за дотримання правил і термінів проведення інвентаризації, за повноту і точність відображення в опису виявлених фактичних залишків цінностей, за правильність відображення характерних ознак і цін товарів, за якість оформлення і своєчасність подання інвентаризаційних матеріалів в бухгалтерію, за правильність оформлення надходження цінностей у період інвентаризації.

На оптовому складі до початку перевірки фактичної наявності товарів і тари інвентаризаційна комісія проводить такі першочергові заходи:

* Пломбує входи і виходи (крім одного) всіх приміщень, де зберігаються цінності;

* Перевіряє справність та дотримання термінів таврування ваговимірювального обладнання;

* Перевіряє і візує останній на дату інвентаризації товарний звіт матеріально відповідальної особи з прибутковими та видатковими документами, із зазначенням на кожному з них «До інвентаризації на ... (Дата) »і підпис голови інвентаризаційної комісії. Звіт передають до бухгалтерії, який служить підставою для визначення залишків товарів і тари до початку інвентаризації за обліковими даними;

* Бере розписку у матеріально відповідальної особи, яка оформляється на титульній сторінці інвентаризаційного опису, про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові і витратні документи на товари і тару здані в бухгалтерію або передані комісії і всі цінності, що надійшли під його відповідальність, оприбутковані, а вибули, списані на видаток;

* При бригадній матеріальної відповідальності за згодою всіх членів бригади голова інвентаризаційної комісії складає протокол формування підкомісій з визначенням складу кожної і розподілом між ними інвентаризуються об'єктів.

До складу кожної підкомісії повинно входити не менше трьох чоловік: два члена інвентаризаційної комісії, одного з яких призначають головою підкомісії, і матеріально відповідальна особа-член бригади. Проведення інвентаризацій кількома комісіями дозволяє скоротити витрати часу на їх проведення та проводити їх, як правило, у неробочий час.

Перевірку фактичної наявності товарів і тари комісія проводить в порядку їх розташування у приміщенні шляхом їх перерахунку, переважування, перемірювання. Кількість одиниць товарів і тари визначає матеріально відповідальна особа, а голова та інші члени комісії контролюють правильність їх визначення. Товари, що знаходяться в тарі, упаковці, можуть бути записані до опису на підставі специфікації або маркування по тарі, але частина товару вибірково повинна бути розпакована для перевірки їх кількості і якості. При наявності великої кількості вагових товарів результати кожного їх зважування член комісії і матеріально відповідальна особа записують попередньо в накопичувальну відомість схилів. Після закінчення зважування всієї партії товару відомість відважувань закривають, звіряють загальний підсумок кількості товарів і переносять його в опис. Складені за найменуваннями окремих товарів відомості відважувань служать додатками до опису. Не допускається вносити в опис дані про залишки товарів і тари зі слів матеріально відповідальної особи або за даними бухгалтерського або складського обліку без перевірки їх фактичної наявності.

Відомості про фактичну наявність товарів і тари записують в інвентаризаційний опис товарів, матеріалів і тари в торгівлі. Окремі опису з присвоєнням порядкового номера складають на товари; псування товарів; тару; товари і тару на відповідальному зберіганні тощо Товари на оптових складах і підготовлені до відправки, що знаходяться на складі, включають до загальної інвентаризаційний опис і обов'язково перевіряють, чи не списані вони матеріально відповідальною особою у розхід. Товари і тару, що надійшли на склад під час інвентаризації, завідувач складом приймає у присутності інвентаризаційної комісії. Прибуткові товарні, товарно-транспортні накладні на ці товари голова інвентаризаційної комісії візує підписом «Надійшли під час інвентаризації, в опис і звіт не включені». Документи на що надійшли під час інвентаризації товари і тару завідувач складом включає в перший звіт після інвентаризації.

При інвентаризації товарів і тари опису складають у двох примірниках під копірку членом інвентаризаційної комісії і один примірник матеріально відповідальною особою, а при передачі товарно-матеріальних цінностей - в трьох примірниках під копірку членом інвентаризаційної комісії і по одному примірнику кожною матеріально відповідальною особою, що здають і приймають цінності. Всі екземпляри інвентаризаційного опису є дійсними і заповнюються від руки або з використанням ЕОМ. Записи в них виробляють чітко, ясно, без помарок і підчисток, з повним заповненням усіх реквізитів: найменування товару, номенклатурний номер, обгрунтування ціни (прейскурант, дата і номер договору, протоколу погодження цін), одиниця виміру, ціна, кількість, сума і т . д. Виправлення допущених помилок виробляють коректурним способом без копірки у всіх примірниках інвентаризаційного опису. Виправлення в частині найменування товарів, їх кількості, фасовки і ціни повинні бути обумовлені та підтверджені підписами всіх членів комісії.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказують прописом число порядкових номерів матеріальних цінностей, кількість одиниць в натуральних показниках незалежно від одиниць виміру (штуки, кілограми, метри тощо), в яких записані ці цінності і їх вартість. У процесі заповнення описів проводиться їх звірка по кожній сторінці. Правильність підсумкових даних на кожній сторінці своїми підписами підтверджують усі члени інвентаризаційної комісії. У кінці опису на останній сторінці після закінчення інвентаризації після запису даних по цій сторінці і прочерківанія незаповнених рядків комісія вказує в цілому по всій опису число порядкових номерів товарно-матеріальних цінностей, кількості одиниць всіх цінностей у натуральних показниках і їх вартість, що підтверджують своїми підписами все члени інвентаризаційної комісії.

Остаточний результат інвентаризації-остаточні недостачі (надлишки) товарів і тари за кількістю і сумою, включаючи сумарні недостачі (надлишки) по кожному їх найменуванню визначають наступним чином: з первісної недостачі (первісних надлишків) товарів віднімають недостачі (надлишки), які беруть участь у взаємозаліку пересортиці, і природне зменшення товарів у межах норм. Остаточні нестачі товарів і тари відносять на винних осіб і стягають за продажними цінами (з податком на додану вартість). Остаточні надлишки товарів і тари пріходуютв підзвіт завідуючого складом з відображенням позареалізаційних доходів за купівельними цінами.

Слічітельнуювідомість результатів інвентаризації товарів і тари по складу підписує бухгалтер-упорядник, головний бухгалтер підприємства, завідуючий складом, голова інвентаризаційної комісії. Всі інвентаризаційні матеріали (інвентаризаційний опис, слічітельнуювідомість, протокол інвентаризаційної комісії, висновків служб і відділів, письмове пояснення матеріально відповідальних осіб) передають на розгляд керівнику оптового підприємства. Рішення за результатами інвентаризації керівник оптового підприємства затверджує наказом, в якому обов'язково зазначають чи відноситься недостача до дрібних і підлягає стягненню з винних осіб або до великим недостач з притягненням винних осіб до відповідальності згідно із законом.

Размещено на Allbest.ru