Строки виконання документів, порядок контролю за виконанням документів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Гуманітарний інститут

Кафедра історії та документознавства

Курсова робота

СТРОКИ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПОРЯДОК КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ ДОКУМЕНТІВ

студентки 221 групи ГМІ

напрям підготовки 6.020105

«Документознавство та інформаційна діяльність»

Ледовської Тетяни Миколаївни

КИЇВ 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Виконання документів як один з етапів документообігу

1.1 Організація документообліку в управлінні

1.2 Строки виконання документів

Розділ 2. Порядок контролю за виконанням документів

2.1 Організація та види контролю за виконанням документів

2.2 Перелік документів, що підлягають обов'язковому контролю за виконанням

2.3 Технологія і техніка організації контролю

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

У сучаснихумовах для підвищення ефективності управління потрібне вдосконалення роботи з документами, оскільки будь-яке управлінське рішення завжди базується на інформації, на службовому документі. Так від правильного вибору технології роботи залежить успіх будь-якої організації.

Організація роботи з документами впливає на якість роботи апарату управління, організацію і культуру праці управлінських працівників. Від того, наскільки професійно ведеться документація, залежить успіх організації в цілому[11].

Дотримання основних етапів документообігу забезпечують швидкість, якість та ефективність діяльності установи.

Велику допомогу у написанні, надав навчальний посібник Сельченко С.В. «Діловодство». Незамінними у роботі стали підручники Макухи Я.Д. та Залуцького І.Р. «Кадрове діловодство» та творчі доробки Кулешова С.Г., Кушнаренко Н.Н., Соколової А.Н. та іншіхвідомих науковців.

Актуальністьобраної тематики роботизумовленатим фактом, що на даний час більшість державних організацій та комерційних фірмхарактеризуютьсявідсутністюупорядкованих системведенняділоводства. Раціональне і чіткоорганізованеділоводство, документаційнезабезпеченняуправлінняорганізацієюможеістотнозбільшитиефективністьдіяльностіпідприємства[16].

Строки виконання документів та контроль над їх виконанням виконують одну з найважливіших функцій управління, метою якої є сприяння своє часному і якісному виконанню документів, забезпеченню отримання аналітичноїі нформації, яка потрібна для оцінки діяльності структурних підрозділів, філій, конкретних співробітників. Контроль є найважливішим засобом систематичного та активного вдосконалення роботи з документами та оптимізації процесів управління.

Мета роботи дослідити документообіг та охарактеризувати етапи виконання документів: строки та контроль за виконанням документів.

Постановка мети дослідження зробила необхідним рішення наступних взаємозалежних завдань:

- дослідити поняття «документообіг» та його організацію в управлінні;

- визначити строки виконання документів;

- ознайомитися з формами та видами контролю над виконанням документів;

- розглянути перелік документів, що підлягають обов'язковому контролю за виконанням;

- дослідити технологію та техніку організації контролю.

Об'єктом дослідження є організація документообігу.

Предметом курсової роботи є етапи виконання документів: строки виконання документів та контроль за їх виконанням.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів та підрозділів, висновків, списку використаних джерел.

документообіг управління контроль

Розділ 1. Поняття та організація документообігу

1.1 Організація документообліку в управлінні

Поняття «документообіг» і «діловодство» часто вважають синонімами. Втім, хоча вони і пов'язані один з одним, однак не тотожні.

Діловодство охоплює процес з моменту створення документа до його знищення чи передавання до архіву установи.

Тимчасом документообіг - це рух службових документів в установі від часу їх створення чи одержання до часу завершення виконання або надсилання[4, с. 8].

Поняття «документообіг» є вужчим за поняття «діловодство». Документообігєважливоюланкоюділоводства, так як визначає не тількиінстанціюрухудокументів, но і швидкістьцьогоруху.

В діловодстві документообіг розглядається як функція комунікації, реалізація якої повинна відноситися із загальними цілями виробництва - інформаційним забезпеченням діяльності апарата управління, його документування, збереження і використання раніше створеної інформації[17, с. 141].

Документообіг та організація управлінського процесу тісно пов'язані між собою і взаємозалежні. Від чіткості й оперативності руху, опрацювання документів та їх передавання на виконання залежить швидкість отримання інформації, необхідної для приймання управлінського рішення. Недостатньо продуманий документообіг спричинює в установі зволікання з виконанням: на передавання документів з однієї інстанції до іншої витрачається в кілька разів більше часу, ніж роботу з ними. Невпорядкованість документообігу знижує ефективність праці управлінського апарату.

Існуюча в установі система управління значною мірою зумовлює організацію документообігу. Наприклад, якщо керівник установи вимагає, щоб усі отримані документи спочатку передавалися йому на розгляд і тільки він призначає виконавця, шлях проходження документів в установі буде багатоступінчастим - згори вниз. За умови ж чіткого розподілу функціональних обов'язків між керівником, його заступниками, структурними підрозділами і співробітниками значна частина документів відразу надходить до заступників керівника або до структурних підрозділів та безпосередніх виконавців, тобто шлях документів є значно коротшим. Так само від узвичаєного в установі порядку розподілу обов'язків і делегування повноважень співробітникам апарату залежить рух документів під час їх погодження та підписання[8].

Таким чином, документообіг безпосередньо пов'язаний з організацією управлінського процесу в установі, водночас він відбиває притаманну їй систему управління.

Раціоналізація документообігу установи сприяє підвищенню ефективності роботи управлінського апарату, разом з тим форми і методи організації управлінської діяльності зумовлюють чіткість та оперативність документообігу.

Документообіг кожної установи організується за певною схемою, складовими якої є кілька етапів опрацювання документів:

- приймання та первинне опрацювання документів, що надходять до установи;

- попередній розгляді розподіл документів;

- реєстрація документів;

- контроль за виконанням документів;

- інформаційно-довідкова робота з документами;

- організація проходження документів;

- відправлення документів.

Кожен з цих етапів може бути організовано в установі як традиційним способом, так і за допомогою автоматизованих систем документообігу.

Службові документи незалежно від матеріального носія інформації функціонують і опрацьовуються на єдиних організаційних та правових засадах[17, с. 141-142].

1.2 Строки виконання документів

Строк виконання документа - це строк, встановлений нормативно-правовим актом, організаційно-розпорядчим документом або резолюцією керівництва. Строки виконання внутрішніх документів обчислюються в календарних днях з дати підписання (затвердження) документа, а вхідних - з дати надходження. Якщо останній день строку виконання документа припадає на неробочий день, то документ підлягає виконанню не пізніше робочого дня, що предує неробочому [8].

Типові строки виконання визначаються нормативно-правовими актами [3]. Наприклад, депутатський запит виконується в 15-денний строк від дня його одержання або інший строк, установлений Верховною Радою України; звернення народного депутата України і депутата місцевої ради - протягом 10 днів від дня одержання, в разі необхідності додаткового вивчення чии перевірки - не пізніше як у місячний строк; бухгалтерський звіт і річний баланс (розгляд, затвердження і повідомлення рішень за ними) - у 15-денний строк з дня одержання; телеграми, що вимагають термінового виконання , - до двох днів, решта - протягом 10 днів; інформаційні запити щодо доступу до офіційних документів і запити щодо надання письмової або усної інформації задовольняються протягом місяця [1, с. 33].

Законодавством встановлено строки виконання для всіх категорій звернень громадян [2, ст. 20].

Документи без зазначення строку виконання повинні бути виконані не пізніше як за 30 календарних днів. Якщо завдання (доручення) потребує термінового виконання, слід зазначити конкретний строк виконання.

Якщо у зверненні порушено питання, яке не входить до компетенції установи, то воно не пізніше як через 5 днів пересилається за наежністю до відповідного органу або посадовій особі, про що також повідомляється заявникові.

Типові строки можуть встановлюватися відомчими підзаконними актами, наприклад: про надання статистичної і фінансової звітності, про подання претензій щодо якості продукції, апеляцій на рішення фінансових і судових органів тощо [217, с. 169].

Індивідуальні строки виконання документів встановлює керівництво установи та керівники структурних підрозділів під час розгляду документів, що відбивається в резолюції або вказується в самому документі. Подеколи індивідуальний строк виконання документа відрізняється від типового, встановленого для цієї групи документів (наприклад, для розгляду звернень громадян керівник встановлює менший строк виконання, якщо вирішення порушеного питання є невідкладним). У розпорядчих документах та рішеннях колегіальних органів строк виконання зазначається в кожному пункті. При визначенні тривалості строку виконання документа враховують його зміст та практичні можливості щодо підготовки відповіді. Для документів, що містять складні завдання, встановлюють триваліші строки виконання (місяць, квартал, півроку, рік). У цьому разі необхідно розділити доручення на етапи й контролювати виконання кожного етапу окремо.

Порядок зміни строків виконання документів.

Зміна типових строків виконання певних категорій документів здійснюється шляхом прийняття нового нормативно-правового акта.

Індивідуальний строк виконання документа можна змінити лише за вказівкою посадової особи, яка його встановила.

Якщо керівник, який встановив строк виконання документа, відсутній, змінити строк може особа, яка його заміщає. Строк може бути продовжено, якщо виконавець подасть керівникові обгрунтоване прохання про це не пізніше як за три робочих дні до встановленої дати виконання, а для документів, на яких не зазначено дати виконання, - за три робочих дні до закінчення граничного 30-денного строку від дати одержання документа.

Строки виконання термінових і оперативних доручень не продовжуються. Про всі випадки зміни строку виконання документа відповідальний виконавець своєчасно інформує групу контролю (секретаря) для внесення змін до РКК (новий строк, дата зміни, підпис) [9].

Розділ 2. Порядок контролю за виконанням документів

2.1 Організація та види контролю за виконанням документів.

Контроль за виконанням документів є однією з найважливіших функцій управління. Його мета - сприяння своєчасному та якісному виконанню управлінських рішень в установі, забезпечення отримання аналітичної інформації, необхідної для оцінки діяльності структурних підрозділів , філій, окремих співробітників. Контроль за виконанням документів тісно пов'язаний з контролем оперативності та якості роботи апарату управління. Об'єктом контролю є діяльність самого апарату. Проте ця діяльність відображається в певному комплексі документів.

Розрізняють такі види контролю за виконанням документів:

- контроль по суті вирішення питання, виконання доручення;

- контроль за строками виконання завдання.

Контроль по суті вирішення питання здійснює керівник (установи або структурного підрозділу) чи спеціально уповноважена особа. Контроль по суті - це оцінка того, наскільки правильно і повно вирішено питання. Таким чином, основна роль в організації такого контролю належить керівникам різного рівня, які повинні організовувати контроль за виконанням документів та перевіряти якість самого виконання.

Подеколи згідно з рішенням керівника установи контроль за виконанням документів може бути покладено на співробітника, який не входить до штату служби діловодства. Це досить часто практикується при підготовці розпорядчих документів, коли контроль за виконанням покладається на одного зі співробітників (як правило, заступника керівника) або керівник залишає контроль за собою. Разом із тим централізація контролю за виконанням документів є важливим чинником його ефективної організації.

Контроль за строками виконання документіву великих установах здійснюють, як правило, спеціальний підрозділ або група контролю, що є складовою служби діловодства, у невеликих установах - секретар[10].

Основними завданнями групи контролю є:

- відстеження руху й фіксація фактичного виконання вхідних, вихідних і внутрішніх документів, що мають важливе значення, а також вказівок (доручень) керівництва;

- узагальнення відомостей, одержаних під час відстеження процесу та результатів виконання, доведення цих відомостей до керівництва в зручному формалізоей, одержаних під час відстеження процесу та результатів виконання, доведення цих відомостей до керівництваваному вигляді;

- вироблення пропозицій щодо прискорення документопотоків і зміцнення виконавської дисципліни [7].

2.2 Перелік документів, що підлягають обов'язковому контролю за виконанням

З метою здійсненнядієвого контролю за виконанням документів у кожній установі має бути розроблено перелік документів, що підлягають обов'язковому контролю за виконанням. Перелік складається з урахуванням специфіки діяльності та структури установи.

У всіх без винятку установах підлягають обов'язковому контролю підлягають: закони України; постанови Верховної Ради України; укази, розпорядження Президента України; постанови, розпорядження, доручення Кабінету Міністрів України; запити та звернення народних депутатів України; рішення і розпорядження органів місцевого самоврядування; накази, доручення вищих органів; накази керівника установи, а також рішення колегіального органу установи, якщо такий існує; листи що надійшли з інших установ, з резолюцією керівництва установи, звернення громадян тощо.

Перелік документів, що підлягають контролю за виконанням, періодично переглядаються з метою внесення нових або виключення застарілих положень, уточнення та вдосконалення формулювань.

Перелік затверджується як самостійний документ або як додаток до інструкції з діловодства.

Документи, зазначені в переліку, можна поставити на контроль ще до тоо, як їх розглядатиме керівник, а також у тому разі, якщо керівник не надав спеціальних доручень щодо їх контролю. На документи, включені до переліку, складають додаткові примірники РКК, які використовуються потім з метою контролю. Проте за вказівкою керівництва установи на контроль можуть бути поставлені і такі документи, які переліком не передбачені[17, с. 168].

2.3 Технологія і техніка організації контролю

Контроль за виконанням документів має таку послідовність:

- узяття документів на контроль, формування картотеки документів, що підлягають контролю, або автоматизованої бази даних;

- перевірка своєчасності доведення документів до виконавця(-ів);

- попередні перевірки і регулювання роботи щодо виконання поставлених завдань;

- облік і узагальнення результатів контролю за виконанням документів;

- інформування керівництва про роботу і підсумки виконання документів;

- повідомлення про роботу і підсумки виконання документів на оперативних нарадах, засіданнях колегіальних органів;

- зняття документів з контролю;

- формування картотеки виконаних документів.

Початок операцій з контролю, тобто взяття документа на контроль, збігається з моментом реєстрації документа.

Якщо документ має конкретну дату виконання, зазначену в тексті, або входить до переліку документів, що підлягають обов'язковому контролю за виконанням в установі, його має право поставити на контроль служба діловодства під час реєстрації. Вхідні документи ставлять на контроль після того, як їх розглянув керівник і зазначив у резолюціях індивідуальні строки виконання.

У разі постановки на контроль документів, що містять низку завдань, виконання яких доручено різним виконавцям, служба контролю бере на контроль кожне доручення або завдання.

Постановка документа на контроль позначається так: на лівому березі першого аркуша документа (на рівні заголовка до тексту) проставляється відмітка про контроль: літера «К» або напис чи штамп «Контроль». Таку ж відмітку проставляють у реєстраційній формі.

Форму контролю обирають виходячи з можливостей установи. Це може бути традиційна строкова картотека або автоматизована система контролю за виконанням документів[6].

Ведення контрольної картотеки.

Строкову картотеку ведуть з метою здійснення контролю в ручному режимі. При цьому використовують РКК, заповнені при реєстрації документів, та картотечну шухляду з картонними або пластмасовими роздільниками. Ділова служба вносить до РКК прізвища виконавців, зміст резолюцій керівника та всі наступні відмітки про проходження і виконання документів. РКК складають також на усні доручення керівництва установи.

РКК документів, що перебувають на контролі, групуються у спеціальні контрольні картотеки або у відповідному розділі довідкової картотеки.

Картки у контрольній картотеці розміщують у спеціальній шухляді, що має 33 роздільники. Тридцять один роздільник - відповідно до кількості днів місяця (31 день), два додаткові - нульове для карток на документи, виконання яких спочатку передбачалось у попередньому місяці (з простроченими строками виконання), і 33-тє - для документів, виконання яких заплановано на наступний місяць або на інший. Більш тривалий строк. Картки систематизуються за строками виконання документів, за виконавцями, групами документів (накази керівника, доручення вищих органів, рішення колегій тощо).

На практиці зазвичай картки розташовують за строками виконання. Працівник групи контролю (секретар) щодня переглядає їх і готує ті картки та матеріали до них, які за строками або відповідно до програми перевірки виконання підлягають їй наступного дня.

Перевірка та регулювання роботи з виконання поставлених завдань.

Після постановки документа на контроль група контролю або співрообітник, відповідальнийза контроль, перевіряють, чи своєчасно його доведено до виконавця(-ів).

Протягом строку виконання документа група контролю (секретар) здійснює поточні перевірки з виконання поставлених у документі завдань. Перевірка ходу виконання здійснються на всіх етапах проходження документа до закінчення строку його виконання (попереджуваний контроль за допомогою нагадувань) у такому порядку:

- завдань наступного року - не рідше одного разу на рік;

- завдань наступних місяців поточного року - не рідше одного разу на місяць;

- завдань поточного місяця - кожні десять днів і за п'ять днів до закінчення строку.

Таким чином, група контролю (секретар) виявляє документи, строк виконання яких минає, і нагадує про це виконавцям у письмовому вигляді. Нагадування може стосуватися виконання окремого завдання або документа в цілому. Крім того, можна відібрати всі документи і завдання, доручені певному виконавцеві, і попередити його про те, що строки виконання спливають. Подеколи практикують розсилання нагадувань, які містять відомості про документи, що перебувають в одному або кількох структурних підрозділах.

Строки здійснення попередніх перевірок виконання документів мають бути закріплені в інструкції з діловодства або в регламенті роботи установи.

Результати перевірок, як правило, отримані по телефону або під час безпосереднього запиту в структурному підрозділі (у виконавця), та нагадування відбивають у РКК (графа «Контрольні відмітки»). При цьому попередні записи не закреслюються. Відповідальність за правильність інформації несуть виконавці.

Якщо в процесі розгляду питання документ передається від одного виконавця до іншого, всеце також фіксується на зворотньому боці картки.

Узагальнення відомостей про хід виконання документів.

Дані про перебіг та результати контролю за виконанням документів мають періодично аналізуватися.

Як правило, відомості про стан виконавської дисципліни узагальнюються і подаються у вигляді зведень або переліків.

Зведення можуть бути щомісячними, щотижневими, щоденними. В установах з документообігом понад 25 тис. аналіз може здійснювати за видами документів (доручення, накази, рішення колегій тощо). Переліки невиконаних у встановлений строк документівнадсилаються до структурних підрозділів-виконавців і після заповнення відповідних граф повертаються до групи контролю.

Зведення про невиконані документи уможливлюють вивчення роботи управлінського апарату, зокрема дають уявлення про те, де документи систематично затримуються, де виконуються своєчасно, строків виконання яких груп документів найчастіше не дотримуються. Такий аналіз, у свою чергу, дає можливість виявити причини порушення строків виконання документів.

Про стан виконання документів інформують керівництво установи. Дані питання мають розглядатися на оперативних нарадах, засіданнях колегіальних органів (колегії, дирекції, правління тощо).

На підставі результатів анлізу розробляють і вживають заходів щодо прискорення виконання документів, підвищення якості виконавської дисципліни, удосконалення організації контролю й управління в цілому[17, 172-173].

Порядок зняття документів з контролю.

Документ знімає з контролю керівник, який поставив його на контроль, або за його дорученням служба діловодства.

Документи з типовими строками виконання знімають з контролю за рішенням контролюючого підрозділу служби діловодства.

Документ вважається виконаним і знімається з контролю після фактичного виконання доручень по суті, документованого підтвердження виконання та повідомлення зацікавлених установ і осіб про результати. Окрім того, документ вважається виконаним, якщо в матеріалах про виконання не надано додаткових доручень і документи не повернуто на доопрацювання. Якщо виконання не документувалося (тобто заявнику не надсилали письмової відповіді), тоді відмітка про виконання робиться на самому документі-запиті, її проставляють у лівому куті нижнього берега лицевого боку першого аркуша документа. Передавання документів на виконання іншим співробітникам не є підставою для їх зняття з контролю або перенесення строків виконання.

Якщо контрольна служба встановлює, що зміст, форма та процедура виконання не відповідають суті завдання, вона має право повернути документ на доопрацювання без продовження строків виконання.

Технічні операції завершуються зняттям документів з контролю після їх фактичного виконання. Про це робиться відмітка у спеціальній графі РКК, де зазначається, що й коли зроблено, поставляються підпис особи, яка підтверджує виконання (відповідальний виконавець), та дата остаточного виконання або відправлення документа.

При знятті документів з контролю слід мати на увазі, що листи-запити до інших установ з метою уточнення ситуації, з'ясуванні будь-яких обставин, отримання необхідних даних тощо не є підставою для визнання документа виконаним.

Після зняття документа з контролю контрольні картки на виконані документи доцільно переміщувати в картотеку виконаних документів, систематизуючи їх за виконавцями або питаннями діяльності установи. Це дасть можливість у разі необхідності простежити фактичний перебіг виконання документів, виявляти повторювані труднощі, визначати завантаженість і дисциплінованість співробітників, встановити середні строки виконання однотипних документів[5].

Автоматизована форма контролю.

Автоматизований контроль за виконанням документів здійснюється за допомогою спеціальних комп'ютерних програм, що дають можливість вести оперативний контроль, або є складовою комплексної програми автоматизації документообігу.

Документи з резолюціями, що мають планову дату виконання, автоматично потрапляють до електронної контрольної картотеки. Реєстраційна картка документа, який підлягає контролю, отримує відповідну відмітку і пересилається в папку «На контролі»автора резолюції. Доступ до цієї папки можуть мати користувачі, які здійснюють контроль за виконанням документів. Якщр таких працівнмків немає, контрольможе здійснювати автор резолюції.

При автоматизованій формі контролю за виконанням документів пошук необхідної інформації здійснюється за видами документів, датою, виконавцем, кореспондентом, строком виконання і змістом. Відомості про виконання документів можуть автоматично складатися за заданою формою і надходити на комп'ютер керівника. Автоматизована система контролю за виконанням документів дає можливість вести постійний статистичний аналіз виконавської дисципліни в установі.

Таким чином, чітко організований контроль і перевірка виконання - основа успішного здійснення установою поставлених перд нею завдань. Підвищенню ефективності контролю за виконанням і виконавської дисципліни сприяє чіткий розподіл праці в установі, правильно складені положення про структурні підрозділи та посадові інструкції співробітників, чіткі й однозначні формулювання доручень та строків виконання у резолюціях керівництва, висока якість підготовки документів[7].

Висновки

В результаті проведеного дослідження зроблені наступні висновки. В наш час, час інформації, коли в світі щосекунди проводяться операції над сотнями документів, кожна установа має з ними справу. У кожній організації функціонують величезні масиви документів. Саме тому, одним з найголовіших завдань робочого процесу в установі є дотримання всіх етапів документообігу.

Створення в нашій країні правової держави з ефективно працюючими інститутами представницької, виконавчої, судової влади, виробництва, науки й освіти обумовлюється формуванням раціональних, конкретних правил і процедур функціонування, зокрема у сфері роботи з документами. Раціональне управління документацією - одна з найважливіших опорних точок зміцнення апарату управління й значним елементом його стабільності.

У суспільстві інформація стала повноцінним ресурсом виробництва, важливим елементом соціального і політичного життя суспільства. Якість інформації визначає якість управління, оскільки інформація пронизує всі адміністративні органи управління. Інформація фіксується на документах, які дають їй організаційну форму і переміщаютьїї в часі й просторі. Документи і документна інформація лежать в основі управлінських рішень та є їхнім матеріальним втіленням, забезпечують юридичну чинність і тим самим сприяють їх виконанню [11].

Можна не перебільшуючи сказати, що якість і ефективность роботи апарату управління визначається умінням відповідних посадових осіб складати і оформляти управлінські документи. За суттю, організація роботи з документами є координуючим центром конкретного структурного підрозділу.

Контроль за виконанням документів є однією з найважливіших функцій управління. Наведені, проаналізовані та охарактеризовані в роботі дані розкривають суть процесу контролю за виконанням документів та його важливість у функціонування кожної установи. Мета контролю за виконанням - сприяння своєчасному та якісному виконанню управлінських рішень в установі, забезпечення отримання аналітичної інформації, необхідної для оцінки діяльності структурних підрозділів, філій, окремих співробітників. Контроль за виконанням документів тісно пов'язаний з контролем оперативності та якості роботи апарату управління.

У роботі визначені загальні принципи роботи з документами на етапі контролю за виконанням, розглянуті основні строки виконання документів. Охарактеризовано всю важливість цих процесів у діяльності установи. Детально висвітлено всі процеси контролю. Описано правила оформлення та порядок ведення реєстраційно-контрольних карток та картотек.

Автоматизація контролю виконання одне з основних напрямків вдосконалення документообігу в установі. Основна причина автоматизації контролю виконання документів пов'язана з швидким зростаннямустанови, коли важливо зберегти контроль над усіма процесами. На впровадження системи контролю виконання установу часто підштовхують постійні затримки у виконанні розпоряджень керівника чи заявок клієнтів, причому з'ясувати, а тим паче, виключити причину затримок буває непросто[13].

Автоматизація контролю виконання доручень наводить як до підвищення виконавчої дисципліни в установі, так і до змоги керівника проаналізувати причини невиконання управлінських рішень чи заявок клієнтів.

Проблеми контролю виконаннядокументів та правильне визначення строків виконання документів для підприємства вимагають ретельного дослідження.

Список використаних джерел

1. Про інформацію:Закон України від 02.10.92 № 2657-XII

2. Про звернення громадян:Закон України від 02.10.96 № 393/96-ВР

3. Про затвердження Примірної інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади:Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.97 № 1153

4. ДСТУ 2732:2004 Діловодство і архівна справа. Терміни та визначення понять [Текст]. -- Київ:Держспоживстандарт України, 2005. -- 31 с.

5. Андреева В.И. Делопроизводство: организация и ведение[Текст] / В. И. Андреева. -- 2-е издание. -- Москва: Кнорус, 2008. -- 256 с.

6. Блощинська В.А. Сучасне діловодство [Текст]: Навчальний посібник / В.А. Блощинська. -- Київ: ЦУЛ, 2005. -- 300 с.

7. Гончарова Н.І. Документаційне забезпечення менеджменту [Текст]: Навчальний посібник / Н.І. Гончарова. -- Київ: Центр навчальної літератури, 2006. -- 258 с.

8. Гордієнко К.Д. Діловодство в роботі секретаря [Текст]: Практичний посібник / К.Д. Гордієнко. -- Київ: КНТ, 2006. -- 277 с.

9. Данюк В.М. Кадрове діловодство [Текст]: Навчальний посібник / В.М. Данюк. -- Київ: Каравела, 2006. -- 239 с.

10. Діденко А.Н. Сучасне діловодство [Текст]: Навч. посібник / А.Н. Діденко. -- 5-те видання. -- Київ: Либідь, 2006. -- 384 с.

11. Кузнецова Т.В. Делопроизводство (документационное обеспечение управления) [Текст] / Т.В. Кузнецова. -- Москва: 2007. -- 527 с.

12. Кулешов С.Г. Управлінське документознавство[Текст] /С.Г. Кулешов. -- Київ: ДАКККіМ, 2003. -- 58 с.

13. Кушнаренко Н.Н. Документоведение[Текст]: Учебник / Кушнаренко Н.Н. -- Київ: Знання, 2008. -- 459 с.

14. Ларин М.В., Рысков О.И. Электронныедокументы в управлении[Текст]: Метод. Пособие; ВНИИДАД / М.В. Ларин, О.И. Рысков.-- Москва: 2008. -- 208 с.

15. Ларин М.В. Управлениедокументацией в организациях[Тест] / М.В. Ларин. -- Москва: Научная книга, 2002. -- 288 с.

16. Макух Я.Д., Залуцький І.Р. Кадрове діловодство [Текст]: Навчальний посібник / Я.Д. Макух, І.Р. Залуцький. -- Київ: Знання, 2006. -- 143 с.

17. Сельчекова С.В. Діловодство [Текст]: Практичний посібник / С.В. Сельчекова. -- Київ: Видавництво «Інкунабула», 2009. -- 480 с. -- ISBN 966-8225-37-6.

18. Электронныедокументы и электронныетехнологии в делопроизводстве / А.Н. Сокова // Делопроизводство. -- 2001.-- № 1. -- С. 29-34.

19. Стенюков М.В. Образціводство документационное ях міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів документов по делопроизводству [Текст]: Руководство к составлению / М.В. Стенюков. -- 4-е издание, доп. и перераб. -- Москва: ПРИОР, 2000. -- 145 с.

Размещено на Allbest.ru

...