Аналіз та опис типових форм з первинного обліку нематеріальних активів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни: Бухгалтерський облік

тема: Аналіз та опис типових форм з первинного обліку нематеріальних активів

Виконала: студентка

групи ФК-12-5

Поломана В.С.

Перевірила:

ст. викладач

Семенюта В.В.

Дніпропетровськ - 2014



Постановка проблеми

У процесі здійснення своєї діяльності організації та установи різних форм власності систематично використовують матеріальні цінності короткострокового споживання. Малоцінні і швидкозношувані активи, як правило, виконують роль допоміжних засобів праці або створюють належні умови для праці. Вони представлені численними номенклатурами, різними за функціональним призначенням: інструменти, інвентар, спецодяг, меблі, канцтовари, посуд, столова білизна тощо. Вартість окремих одиниць, я правило, є незначною у масштабах підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Правильна організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію.

З метою забезпечення збереження малоцінних та швидкозношувальних предметів в експлуатації підприємство повинно організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.

Аналіз наукових праць та останніх публікацій

У спеціалізованій літературі існують різні підходи до розуміння суті малоцінних і швидкозношуваних активів та відповідно методики їх обліку. Одні науковці погоджуються із законодавчо регламентованим розмежуванням цих активів за терміном користування. Інші керуються критерієм суттєвості, тому вважають, що досліджуванні активи доцільно одразу списувати на витрати. Треті визначають пріоритетним їх характеристику як засобів праці, які підлягають амортизації. Питання контролю за збереженням та раціональним використанням малоцінних і швидкозношуваних активів висвітлено у періодичних виданнях тільки з позиції документування їх руху в експлуатації за типовими формами.

Метою дослідження є аналіз типових форм первинного обліку та регістрів бухгалтерського обліку малоцінних швидкозношуваних предметів.

Результати дослідження: Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено окремий синтетичний рахунок для обліку й узагальнення інформації про наявність на підприємствах (установах, організаціях) та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів призначено ярахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» («Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, забов?язань і господарських операцій підприємств і організацій», затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р.N 291).

Аналітичний облік МШП повинен будуватися:

- за відповідними субрахунками;

- за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

- за окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП (за номенклатурними номерами).

Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.

Облік надходження МШП відображають у регістрах бухгалтерського обліку (журнал-ордер № 6) за ціною придбання, включаючи затрати, пов'язані з доставкою їх на підприємство, тобто за фактичною собівартістю.

Наказом Міністерства статистики України від 22 травня 1996 року №145 затверджені типові форми первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів.

У процесі документування руху малоцінних та швидкозношуваних предметів, як і інших об'єктів, розрізняють документи оперативного і бухгалтерського обліку. До перших належать документи, що відображають передачу зазначених предметів у ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу предметів робітникам у тимчасове користування та повернення тощо.

Це, перш за все, документи типових форм № МШ-1, МШ-2, МШ-3, МШ-6 та МШ-7. Складають їх, як правило, керівники підрозділів, комірники для оперативного контролю за збереженням, рухом, станом і використанням малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) (форма N МШ-1)

Застосовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних кладових на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного (обмінного) фонду. Відомість складається у двох примірниках начальником цеху разом із начальником інструментального чи планового відділу при необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий - в цеху.

На підставі даних відомості вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (типова форма N M-12) інструментально-роздавальної кладової.

Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма N МШ-2)

Застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із роздавальної кладової цеху для тривалого користування.

Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети.

Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику із кладової цеху для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка , яка при здачі інструментів комірнику, повертається робітникові.

На кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальної роздавальної кладової, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент.

Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) (форма N МШ-3)

Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), переданих на заточування або ремонт. Використовується на тих підприємствах, де заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у централізованому порядку. Замовлення виписується у двох примірниках комірником роздавальної кладової. Один примірник залишається у комірника з розпискою виконавця, другий передається разом із інструментом до цеху виконання (заточувальну майстерню). Після заточування чи ремонту інструмента (пристрою) комірник робить відмітку у своєму примірнику про повернення інструмента (пристрою) і розписується у примірнику цеху-виконавця.

Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (форма N МШ-6)

Форма застосовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка ведеться в одному примірнику і зберігається у комірника цеху (дільниці).

У випадку втрати взятих предметів спецодягу, спецвзуття або запобіжних засобів в особовій картці за формою N МШ-6 в рядку загубленого предмету в розділі «Повернено» робиться запис: «Акт вибуття N____і дата».

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби колективного використання, видані робітникам та службовцям тільки на час виконання тих робіт, на які вони передбачені, повинні знаходитися у коморах і видаватися під відповідальність майстрів та інших робітників, перелік яких затверджується керівником підприємства.

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби записуються на окремі картки з поміткою «Чергова».

При автоматизованій обробці даних з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.

Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма N МШ-7)

Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникам підприємств в індивідуальне користування за встановленими нормами.

Заповнюється в двох примірниках комірником цеху (відділу, дільниці) окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів і оформляється відповідними підписами. Один примірник передається до бухгалтерії, другий залишається у комірника цеху (відділу, дільниці).

За цією формою ведеться облік прийнятих від робітників спецодягу, спецвзуття на прання, дезінфекцію, ремонт та на літнє зберігання.

До документів бухгалтерського обліку зараховуються документи, якими оформлюється відпуск предметів у виробництво зі зміною матеріально відповідальної особи, їх списання та ін., тобто ті первинні документи, які є підставою для здійснення записів на рахунках. Це можуть бути забірні картки (т. ф. № 3 - 5), накладна-вимога (т.ф. № 3 - 3), акти на вибуття і списання МШП (т.ф. № МШ-4, МШ-5, МШ-8).

Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма N МШ-4)

Застосовується для оформлення поломки, та втрати інструментів (пристроїв) та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або декількох робітників.

При поломці, псуванні та втраті малоцінних та швидкозношуваних предметів з вини робітника акт складається у двох примірниках. Один примірник залишається в цеху (на дільниці), а другий направляється у розрахункову частину бухгалтерії для утримання у встановленому порядку з робітника вартості поломаного, зіпсованого чи втраченого предмета.

При пред'явленні робітником акту вибуття йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма N МШ-2). Акти вибуття потім прикладаються до актів списання (форми N МШ-5 і МШ-8).



Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні (форма N МШ-5)

Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік проводиться за методом обмінного (оборотного) фонду. Складається в одному примірнику комісією цеху на підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма N МШ-4). Непридатний інструмент за актом здається до кладової для утилю. Акт візується начальником інструментального чи планового відділу і подається до центрального інструментального складу (ЦІС), який видає цеху інструменти (пристрої) того ж найменування, марки та розміру за актом без виписки вимог і лімітних карток. Після видачі складом інструментів (пристроїв) акт передається до бухгалтерії, де згідно з цим актом, проводиться списання, інструментів (пристроїв) зі складу, без відображення їх руху по роздавальних кладових цехів. Виданий складом інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами у картці обліку роздавальних кладових не відображається.

Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма N МШ-8)

Форма застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, запобіжних засобів по закінченню строку носки, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здача їх у комору для утилю. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма N МШ-4). Після здачі списаних предметів до комори для утилю акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії.

На різні види малоцінних швидкозношуваних предметів акти на списання складаються окремо. Крім того, в бюджетних установах за необхідності можуть використовуватися відомчі (галузеві) форми первинних документів з обліку МШП та форми документів і регістрів, затверджені Державним Казначейством України, такі як «Журнал реєстрації битого посуду» т.ф. № 3 - 10 та ін..

Наказом Державного Казначейства України від 18.12.2000р. № 130 затверджено форму «Акту списання» (т.ф. № 3 - 2), який призначено для списання матеріальних цінностей, у т.ч. і МШП, що стали непридатними. Складає цей акт комісія, призначена наказом по установі. При складанні «Акту списання» (т.ф. № 3 - 2) акт за ф. № МШ - 8 не застосовують.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для прикладу докладніше розглянемо одну із цих форм аналітичного обліку МШ-6 «Особова картка №____ обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв». Відповідно до Наказу № 145 , у ній необхідно зазначити прізвище, ім'я та по батькові працівника, якому видаються МШП такого виду, його табельний номер, цех, дільницю, відділ, професію та посаду працівника, дату прийняття на роботу чи дату зміни професії (посади). Також можуть бути подані дані про його стать, зріст, розмір одягу (взуття, головного убору). На зворотному боці форми МШ-6 зазначається видача та повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв. Підписує таку особову картку начальник, бухгалтер, інженер з охорони праці та техніки безпеки або начальник цеху.

За автоматизованої обробки даних (ведення обліку на комп'ютерні) особова картка може не вестися.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів усіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник( власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Облік МШП за місцем експлуатації

На складах ведеться кількісний облік МШП за іх номенклатурними номерами, аналогічний обліку матеріалів на складі. У бухгалтерії підприємства складають групувальні відомості надходження МШП таким же чином, як і групувальні відомості надходження матеріалів. Відпуск МШП в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів чи відповідальних осіб. Відпуск МШП робітникам у тривале користування оформлюється випискою вимоги у двох примірниках.

Відповідно до п. 23 П(С)БО 9, вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, включається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Облік МШП за місцями збереження і перебування можуть вести особи, відповідальні за їх наявність, як правило, за такими групами:

- інструменти і пристрої загального призначення;

- господарський інвентар - портьєри, вішалки, протипожежний інвентар тощо;

- спеціальний одяг, спеціальне взуття (щодо обліку, то він залежить від терміну експлуатації такої «малоцінки». У цьому випадку йдеться про спецодяг та спецвзуття, термін експлуатації яких менше року);

- інші МШП - столовий посуд і столові речі, інвентар для соціально-культурних заходів, спортивний і туристський інвентар, брезент тощо

У межах цих груп підприємства можуть самостійно встановлювати більш деталізоване групування МШП.

Для правильної організації обліку МШП необхідно:

- забезпечити умови для нормального їх збереження на складах і функціонування в експлуатації;

- розміщати МШП у місцях їх збереження й експлуатації таким чином, щоб мати можливість швидко їх приймати, відпускати і перевіряти наявність;

- установити коло осіб, на яких покладається відповідальність за приймання, збереження і відпуск МШП, за правильне і своєчасне оформлення цих операцій;

- укладати з відповідальними особами письмові договори про матеріальну відповідальність.

Інструменти і пристрої загального призначення відпускаються зі складу в підрозділи за встановленими лімітами (нормами) відпуску інструментів. При цьому можливі кілька варіантів організації обліку інструментів і пристроїв в експлуатації.

Перший варіант організації обліку передбачає порядок, за яким операції з одержання інструментів і пристроїв зі складу, повернення на склад МШП, що стали непридатними, та зношених інструментів оформляються первинними документами.

Оформлення операцій з передачі інструментів і пристроїв первинними документами здійснюється в такому порядку:

- одержання інструментів і пристроїв зі складу - випискою вимог або лімітних картках;

- повернення інструментів і пристроїв на склад - випискою або записами в лімітних картках;

- решта непридатних, зношених інструментів і пристроїв у вигляді брухту, утилю -накладними

Другий варіант організації обліку передбачає порядок, за яким оформляються лише операції з передачі інструмента і пристроїв, що спричиняють зміни запасів МШП у відповідальних підрозділах (метод постійного запасу МШП або обмінного фонду).

За таким порядком відповідальні підрозділи обмінюють на складі непридатні, зношені інструменти і пристрої на придатні штука на штуку. Такий метод не зумовлює зміну запасів інструментів у відповідальних підрозділах і тому не потребує спеціального первинного документа на обмін. Доцільний на підприємствах із добре організованою системою складського й інструментального господарства, а також належною організацією обліку і контролю.

У деяких випадках можливе повернення малоцінних та швидкозношуваних предметів з експлуатації на склад. При цьому за субрахунком малоцінні та швидкозношувані предмети має бути відкритий субрахунок другого порядку: «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі, що були в експлуатації». Повернення МШП з експлуатації на склад оформлюється накладною.

Основні господарські операції з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів у бюджетних установах відображають на рахунках такими записами (табл. 1).

відомість акт списання облік

Таблиця 1

№ З/п	Зміст господарської операції	Д-т К-т
1 Надійшли від постачальника МШП і оприбутковані на склад: -вартість МШП -сума ПДВ 2 Витрати на доставку, розвантаження МШП власними силами 3 Придбані МШП підзвітними особами (згідно з авансовим звітом): -вартість МШП -сума ПДВ 4 Оприбутковані МШП власного виробництва, призначені для власного використання 5 Дооцінка МШП 6 Надійшли МШП від засновників у рахунок внеску до статутного капіталу створюваного підприємства 7 Відпуск МШП, термін експлуатації яких менше року, списується на витрати в момент передавання їх в експлуатацію 8 Витрати МШП, пов'язані з відвантаженням готової продукції 9 Вартість нестач і втрат МШП, встановлена під час звільнення матеріально відповідальної особи або під час інвентаризації 10 Списання МШП, термін експлуатації яких менше року 11 Видано інструменти та інвентар, що перебувають у складі МШП, в обмін на непридатні 12 Оприбутковано повернутий інструмент та інвентар для подальшого використання 13 Оприбутковано металобрухт, отриманий від списання інструментів та інвентарю 14 Підлягає погашенню вартість втрачених інструментів	22 63 64 63 22 23, 66, 65 22 372 644 372 22 23 22 423 22 46 46 40 23, 91, 22 92,94 93 22 375 22 23 22 91 22 22 716 209 716 375 716

На підставі наведених господарських операцій - складається «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів - Меморіальний ордер № 10», т.ф. № 439 (бюджет), підсумки якого переносяться до книги Журнал-голвна.



Висновки і пропозиції

З метою збереження та належного використання малоцінних і швидкозношуваних активів необхідно забезпечити організацію їх аналітичного обліку в бухгалтерії підприємства, оперативного обліку в експлуатації та систему ефективного контролю.

Особливості кількісного обліку малоцінних та швидкозношуваних активів представлені запозиченими із законодавчої бази колишнього СРСР переліком типових форм первинних облікових документів та положенням з бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (далі, Положення). Якщо перший було перезатверджено наказом Міністерства статистики України у 1996 році (без суттєвих змін), то друге використовують у редакції зразка 1979 року у частині, що не суперечить українському законодавству. Існують також галузеві положення, які стосуються окремих предметів, таких як спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Порядок ведення аналітичного обліку малоцінних і швидкозношуваних активів в бухгалтерії підприємства представлено в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку згідно якої облік здійснюють за однорідними групами предметів із деталізацією по видах. Такий підхід стосується усіх швидкозношуваних предметів. Систематизацію інформації підприємства здійснюють на власний розсуд. Такий підхід потребує суттєвої корекції, враховуючи сучасні умови господарювання, а сама - більш ліберальний підхід у внесенні активів до складу малоцінних і швидкозношуваних, законодавчий поділ допоміжних засобів на оборотні і необоротні, використання в окремих галузях особливих видів досліджуваних активів (виробництво, торгівля, сфера послуг), різне функціональне призначення тощо.

Поза увагою залишається питання економічної доцільності застосування такої великої кількості документів та встановлення їх призначення.

Ознайомлення з практикою обліку інструментів на підприємствах свідчить про відмови роботи за принципом постійного запасу або обмінного фонду. За радянськими мірками останній передбачав закупівлю цих інструментів в обсягах, що перевищують поточні потреби із подальшим їх зберіганням на складі. У разі непридатності інструментів, що використовувались у виробництві, їх обмінювали на складі на справні. Такий підхід свідчить про нераціональне розпорядження коштами, оскільки підприємство несе витрати на активи, які не приносять ніякої вигоди, натомість потребують додаткових витрат на обслуговування такого зберігання. Таким чином, типові форми МШ-1 «Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)» та МШ-5 «Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні» втратили актуальність.

Підлягає сумніву також застосування типової форми МШ-3 «Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)». Її використовують для оформлення реонтних робіт, здійснених у централізованому порядку, що на практиці майже не зустрічається. Крім того, такий підхід вимагає додаткової паперової роботи.

Неоднозначним та суперечним є порядок оперативного обліку спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, оскільки інформація у типових формах як МШ-6 «Особова картка обліку спецодягу,спецвзуття та запобіжних пристроїв» та МШ-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв» дублюється. Крім того існують суперечності між законодавчими актами щодо питання необхідності ведення картки обліку таких об'єктів за кожним працівником.

Постає питання пошуку таких методик і підходів у організації обліку та контролю, які б дозволили ефективно розпоряджатися малоцінними і швидкозношуваними активами і мінімальними затратами на таке управлення.



Список використаних джерел

1. Диба В.М. Облік та аналіз необоротних активів : [монографія] / Диба В.М. - Київ : КНЕУ, 2008. - 288 с.

2. Городянська А.В. Відтворення основних засобів на підприємствах України: теорія і практика обліку та аналізу : [монографія] / Городянська А.В. - Київ : КНЕУ, 2008. - 215 с.

3. Гринько А.П. Облік основних засобів: теорія, стан, проблеми, перспективи: [монографія] / Гринько А.П. - Харків: Харківська державна академія технології та організації харчування, 2002. - 277 с.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» : затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246 : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0751-99

5. Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів : наказ Міністерства статистики України від 22.05.96 № 145: [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.1755.0

6. Положение по бухгалтерскому учету малоценных и быстроизнашивающихся предметов: приложение к письму Министерства финансов СССР от 18.10.79 г. №166 : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0166400-79.

7. Про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту: Положення, затверджене наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.08. р. № 53 (зі змінами): [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0446-08

8. Інструкція про застосування плану рахунків обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 (зі змінами) // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0893-99

9. «Оцінка сучасного стану обліку і контролю малоцінних і швидкозношувальних активів»- П.О.Куцик, Р.Р.Шумило - Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/Nvuu/Ekon/2010)29_2/statti/3.htm

Размещено на Allbest.ru

...