Організація фінансового обліку в Україні



Рисунок 4.1 Організація обліку ТОВ «ФОЗЗІ - ФУД»

Таблиця 4.1

Аналіз організації та ведення бухгалтерського обліку на ТОВ «ФОЗЗІ - ФУД»

1.Наявність на підприємстві наказу «Про облікову політику»	Є, та відповідає вимогам до змісту
2.Відповідальний за організацію обліку.	Головний бухгалтер
3.Форма бухгалтерського обліку	Журнально-ордерна
4.Методи нарахування зносу: Основних засобів Нематеріальних активів	Згідно з П(С)БО Прямолінійний Нормативний
5.Визначення методів оцінки: Незавершене будівництво Сировина, матеріали, гот. прод.	Справедлива вартість Первісна вартість (дооцінка)
5.Система оплати праці	Виплата авансу в першій половині місяця, зарахування на банківські картки
6.Наявність автоматизації бухгалтерського обліку	Автоматизація здійснюється
7.Назва програмного продукту, що використовується в обліку	1С:Бухгалтерія 8.0

ТОВ «ФОЗЗІ - ФУД» застосовує такі методи бухгалтерського обліку:

- Документування;

- Інвентаризація;

- Оцінка;

- Калькулювання;

- Бухгалтерські рахунки;

- Подвійний запис;

- Бухгалтерська звітність.

ТОВ «ФОЗЗІ - ФУД» використовує для обліку своїх операцій план бухгалтерських рахунків, який відповідає Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Для обліку основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів підприємство використовує 1-й клас «Необоротні активи». Для обліку сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів, готової продукції та інших запасів використовується 2-й клас «Запаси». Для обліку всіх операцій з коштами- 3-й клас «Кошти, розрахунки та інші активи». 6-й клас «Поточні зобов`язання». Для обліку всіх доходів підприємства використовується 7-й клас «Доходи і результати діяльності.

На підприємстві використовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку, яка грунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них. (рисунок 4.2)

Записи в журнали-ордери здійснюються безпосередньо на підставі виправдних документів в міру їх надходження і опрацювання. При значній кількості однорідних документів по операціях їх дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали-ордери. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер.

Поточний архів створений в бухгалтерії для зберігання документів за поточний рік чи місяць, по яких складено і подано за встановленими адресами бухгалтерську звітність і ті, до яких працівники бухгалтерії часто звертаються.

Після складання бухгалтерського звіту за місяць, до якого належать документи поточного архіву передаються до постійного архіву. Постійний архів організований у спеціально обладнаному приміщенні із стелажами для розміщення на них папок з документами. Входити до архіву мають право тільки головний бухгалтер і завідуючий архівом.

Тривалість зберігання документів у постійному архіві різна. Строки зберігання документів наведені на підставі " Переліку типових документів, які створюються в результаті діяльності із зазначенням строку зберігання '. Щорічне вилучення з архіву справ оформлюється Знищення документів минулих років з архіву оформлюється Актом про вилучення для знищення документів, що не підлягають зберіганню.

Ведення бухгалтерського обліку не можливе без підбиття підсумків діяльності підприємства, які відображаються у фінансовій звітності підприємства. Аналізуючи вивчене, можна зробити висновок про те, що стан розрахунків жодним чином не впливають на формування фінансового результату підприємства. Це пояснюється принципом нарахувань, відповідно до якого доходи визнаються в обліку за фактом їх виникнення.

Річна бухгалтерська звітність Товариства підлягає обов'язковій аудиторській перевірці не пізніше 1 липня наступного за звітним роком.

На підприємстві активно застосовується комп`ютерна техніка для ведення обліку і створено автоматизоване робоче місце головному бухгалтеру для раціональнішого ведення обліку.



Рисунок 4.2 Документальне оформлення господарських операцій ТОВ «ФОЗЗІ - ФУД»

5. Характеристика форм бухгалтерського обліку, їх переваги та недоліки

ТОВ «ФОЗЗІ - ФУД» користується журнально - ордерною формою обліку. Нижче наведена загальна характеристика журнально-ордерної форми обліку, а також порівняння інших форм обліку.

Характеристика журнально-ордерної форми

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку є найбільш прогресивною серед інших форм обліку. Вперше основні принципи журнально-ордерної форми обліку були сформульовані у 40-х роках ХІХ ст. Необхідність в її виникненні і застосуванні була викликана вимогами удосконалення управління, підвищення оперативності бухгалтерської звітності. Були знайдені нові форми регістрів і принципово поміняна методика відображення господарських операцій у цих регістрах. Було запроваджено два види бухгалтерських регістрів - журнали-ордери і допоміжні відомості.

Основними регістрами бухгалтерського обліку є журнали-ордери. Вони являють собою накопичувальні відомості в яких систематизації і групування документів ведуться в хронологічному порядку по кореспондуючих рахунках.

Журнали-ордери призначені в основному для синтетичного обліку господарських операцій. Ведення записів у журналах-ордерах здійснюється у порядку однобічної реєстрації. Реєструються тільки кредитові обороти кореспонденцій з дебетовими. Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою, тобто кредитові обороти по кожному балансовому рахунку збираються в одному журналі-ордері, а дебітові обороти по цьому рахунку можуть бути в різних журналах-ордерах.

Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципах систематизації і накопичення в хронологічному порядку даних первинних документів, що відображає господарські операції безпосередньо в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку. Записи в накопичувальні відомості здійснюють на основі первинних документів.

По синтетичних рахунках з великою номенклатурою облікових об'єктів, які мають значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть у допоміжних відомостях і виробничих звітах, побудованих, в основному, за дебетовою ознакою. Дані цих регістрів потім переносять у журнали-ордери.

Для узагальнення і первинного групування деяких облікових даних, крім основних реєстрів, застосовуються допоміжні реєстри, які господарські операції відображаються на підставі первинних документів по необхідних аналітичних показниках. Записи в облікових регістрах проводять в міру надходження документів або підсумками за місяць залежно від характеру і змісту операції.

Підсумкові дані в журналах-ордерах по кожному синтетичному рахунку звіряються з даними інших облікових регістрів, в яких відображені записи по відповідних кореспондуючих рахунках.

В головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки правильності проведення записів по окремих синтетичних рахунках і складання бухгалтерського балансу. В головній книзі відображають залишки на початок місяця, поточні обороти і залишки на кінець місяця по відповідних синтетичних рахунках. Перевірку правильності записів до головної книги здійснюють шляхом підсумку сум оборотів і залишків по усіх рахунках.

Суми дебетових і кредитових оборотів та залишків повинні бути відповідно рівними.

Головну книгу відкривають на рік, для чого на кожний синтетичний рахунок відводять окремий аркуш.

В основу побудови журнально-ордерної форми обліку покладені такі принципи:

- здійснення записів у журналах-ордерах у порядку реєстрації операцій тільки по кредиту рахунка кореспонденції з дебетом інших рахунків;

- поєднання в єдиній системі записів синтетичного та аналітичного обліку;

- відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення контролю, аналізу і складання періодичної і річної бухгалтерської звітності;

- застосування журналів-ордерів по декількох рахунках, які мають між собою економічний і обліковий зв'язок;

- застосування облікових регістрів заздалегідь зазначеною кореспонденцією рахунків та показниками, які необхідні для складання періодичної і річної бухгалтерської звітності, а в окремих випадках - з номенклатурою статей аналітичного обліку;

- застосування місячних, квартальних і річних журналів-ордерів з використанням необхідної кількості вкладених аркушів.

Характеристика автоматизованих форм обліку

Великій обсяг економічної інформації, який постійно збільшується , потребує подальшого вдосконалення облікової роботи. В умовах ручної обробки знижується якість інформації, продовжуються строки її опрацювання.

На сучасному етапі удосконаленню і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання засобів обчислювальної техніки для обробки облікової інформації. В нашій країні проходить масове переобладнання бази обчислювальної техніки на основі IBM-сумісних комп'ютерів.

Основне завдання сьогодні - це раціональне застосування персональних комп'ютерів для автоматизації бухгалтерського обліку. Розробкою і створенням систем автоматизації бухгалтерського обліку на основі ПЕОМ займається велика кількість спеціалізованих фірм.

Програмні засоби, що використовуються можна класифікувати за такими групами:

- програми, що реалізують функції фінансового обліку і формування фінансової звітності;

- програми, що реалізують функції фінансового і управлінського обліку для малих підприємств;

- програми, що реалізують функції окремих розділів обліку.

Технологічний процес обробки облікової інформації можна поділити на три етапи.

Початковим етапом є збір і реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері.

На другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників. Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображення на екрані дисплею потрібної інформації.

Автоматизована (комп'ютерна) система обліку - це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп'ютерів, які дозволяють отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію

Характеристика меморіально-ордерної форми

Меморіально-ордерна форма обліку в Україні виникла у 1928-1930 рр.

Вона передбачає по всіх без винятку операціях складання проводок у меморіальних ордерах на підставі первинних документів або накопичувальних відомостей. Меморіальний ордер оформляють на спеціальному бланку, який перевіряє і підписує головний бухгалтер або його заступник. У меморіальних ордерах вказується зміст господарської операції номер документа кореспондуючі рахунки і сума. Меморіальні ордери мають постійні номери, що дає можливість складати на кожну групу однотипних операцій лише один меморіальний ордер за місяць.

Зберігаються меморіальні ордери разом з підшитими до них документами.

При меморіально-ордерній формі бухгалтерського обліку хронологічний запис операції відокремлений від систематичного. Хронологічний запис ведуть у спеціальному реєстрі - реєстраційному журналі, який передбачений для порядкової нумерації меморіальних ордерів і контролю за їх збереженням.

Записи групують у реєстри синтетичного обліку - головній книзі. У ній вказують номери меморіальних ордерів, проставляють дату їх оформлення і суми по операціях. По закінченню місяця на підставі даних головної книги складають оборотну відомість по синтетичних рахунках. Підсумки оборотної відомості звіряють з підсумками записів у реєстраційному журналі.

Аналітичний облік ведуть у книгах, картках, які реєструють у реєстрах. Записи у реєстрах аналітичного обліку ведуть безпосередньо з первинних документів, підшитих разом з меморіальними ордерами. По закінченні місяця по аналітичних рахунках підраховують підсумки і складають оборотну відомість по аналітичних рахунках.

Меморіально-ордерна форма відрізняється простотою. Побудова синтетичних регістрів і аналітичних регістрів дає змогу рівномірно розподілити обсяг роботи між працівниками бухгалтерії. Можливе використання обчислювальної техніки.

Характеристика Журнал-Головної форми

Журнал-головна форма - комбінована форма обліку. Вона є варіантом меморіально-ордерної форми обліку. Журнал-головна форма розвинулась на початку ХІХ ст. і потім знайшла велике розповсюдження. Особливістю цієї форми є те, що всі операції у синтетичному обліку відображені в одному реєстрі - Журнал-головній книзі. У ній поєднано хронологічний запис (Журнал) із систематичним (головна книга). У Журнал-головній книзі ліва частина призначена для хронологічних записів, а права частина використовується для систематизації записів по синтетичних рахунках. Кожному синтетичному рахунку відводяться дві графи для запису оборотів по дебіту і кредиту. Журнал-головна книга відкривається записами у першому рядку по всіх рахунках станом на 1 січня.

Сума балансу, яка відповідає загальному підсумку окремо дебетових і кредитових залишків записується у колонці “Сума обороту”. Потім відображаються всі операції за місяць. В кінці місяця підраховують підсумки і визначають залишки на 1 число наступного місяця. Наявність в одному реєстрі систематичних і хронологічних записів звільняє від необхідності складання оборотної відомості по синтетичних рахунках. Складається лише оборотна відомість по аналітичних рахунках.

Перевагою Журнал-головної форми бухгалтерського обліку є простота і наочність записів синтетичного обліку.

Основним недоліком такої форми обліку є те, що Журнал-головною книгою незручно користуватися при великій кількості синтетичних рахунків, а також для неї притаманні всі недоліки меморіально-ордерної форми обліку.

Висновки та пропозиції

1. Фінансовий облік не втрачає свого значення на сучасному етапі розвитку суспільства, узагальнюючи дані про господарську діяльність в системі рахунків та формах звітності. Бухгалтерський баланс залишається основним джерелом інформації про активи і пасиви підприємства, на його основі визначаються показники фінансової діяльності та фінансового стану господарського об'єкту.

2. В умовах переходу до ринкових відносин .важливого значення набуває уточнення предмету обліку. Предмет фінансового обліку визначається на основі такого фундаментального поняття, як «факти господарської діяльності» (операції, події), які характеризують стан та використання ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових, енергетичних, інформаційних), процесів постачання, виробництва, збуту, обліку, розподілу, споживання, розрахункові відносини підприємства з фізичними та юридичними особами, фінансові результати та їх використання, формування різноманітної інформації фінансового характеру для внутрішніх та зовнішніх споживачів.

3. Для розмежування фінансового і управлінського обліку важливе значення має поняття «межі». Для визначення межі необхідно чітко визначити властивості фінансового обліку до яких відносяться:

а) регламентація обліку означає, що він організовується за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, міністерства статистики, головної державної податкової інспек-ції, Національного банку та інших державних органів. Нормативні документи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків; б) суттєвим моментом для розуміння межі фінансового обліку мають такі властивості, як стабільність, інерційність та циклічність. Стабільність пов'язана з певним числом рахунків, на яких відображаються факти господарської діяльності, їх число є постійним до того часу, поки не з'являється необхідність в організації спостереження за новими об'єктами обліку. Зміни в економіці, системі управління не відображаються в системі обліку до того часу, поки не буде переглянутий чи доповнений план рахунків.

4. Існують такі властивості обліку як інерційність і циклічність:

* інерційність обліку обумовлена постійністю інформаційних потоків, алгоритмами рішення облікових задач, споживачами інформації. Розширення кола споживачів інформації та збільшення її кількості про об'єкти у відповідності із змінами в економічному житті вимагає усунення сил інерції в системі обліку. Подолання сил інерції вимагає зусиль з боку державних органів управління та перепідготовки кадрів - методичного забезпечення, фінансування системи освіти;

* циклічність обліку визначається строками обробки інформації і складання звітності. Традиційним для обліку є місячний цикл. Інформація фінансового обліку повинна забезпечувати апарат управління для прийняття рішень за місяць, а не квартал, як практикується зараз.

5. Структура фінансового обліку описується рядом рахунків, які являють собою елементи системи. Кількість рахунків залежить, від того, які об'єкти обліку відстежуються, по яких рахунках необхідно збирати інформацію для контролю, аналізу та прогнозування. Рахунки призначені дня упорядкування господарських операцій, які характеризують зміни в об'єктах обліку (збільшення чи зменшення).

6. У загальному вигляді систему фінансового обліку можна подати у вигляді таких підсистем: основні засоби; матеріальні ресурси; праця і заробітна плата; витрати на виробництво; готова продукція та її реалізація; грошові кошти; розрахункові операції; фінансові результати та їх використання; фонди та резерви; капітальні вкладення; забалансовий облік; звітність.

7. Належна організація фінансового обліку при переході на міжнародні стандарти в значній мірі залежить від обраної облікової політики, під якою слід розуміти комплекс таких елементов бухгалтерського обліку, які забезпечують правдивість і зрозумілість інформації про фінансовий стан підприємства і його зміну за певний період. При цьому, елементи бухгалтерського циклу допускають вибір альтернатив (наприклад, нарахування зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів, оцінка матеріалів). Важливим моментом повинно бути розкриття облікової політики в спеціальній формі, що додається до фінансової звітності та показує, які методи та прийоми використані при оцінці активів і пасивів, як вони вплинули на фінансовий результат.,

8. В Україні фінансовий облік знаходиться під впливом податкового' законодавства і орієнтується в основному на фіскальну політику держави. Як наслідок цього, він в останні роки не розвивається в методологічному відношенні, зокрема не орієнтується на потреби управлінської системи, що знижує його роль в управлінні виробництвом та стимулює створення паралельної системи на даних оперативного обліку для задоволення потреб управління. Існування паралельної системи робить облік дорогим та неефективним. Введення податкового обліку з 1997 Року ще більше ускладнює систему обліку.

9. Удосконалення підсистеми фінансового обліку нерозривно пов'язане з удосконаленням інформаційної системи. Така система розглядається як засіб, за допомогою якого користувачі інформації задовольняють свої потреби в зменшенні невизначеності щодо об'єктів спостереження.

Важливими завданнями такої системи на сучасному етапі розвитку економіки і в найближчій перспективі буде оперативність обробки даних, відбір релевантної інформації, оцінка відповідності отриманої інформації запитам користувача.

10. На сучасному етапі розвитку економіки актуальною с проблема розробки на новій базі моделі методологічних основ фінансового обліку. До першочергових питань методології фінансовго обліку належаться:

1) вибір моделі бухгалтерського обліку для економіки України;

2) методологічне керівництво бухгалтерським обліком;

3) уточнення поняття і вибір форм рахівництва;

4) уточнення предмету, мети та методу фінансового обліку;

5) розробка внутрішньої звітності для менеджменту;

6) доповнення форм звітності формою про рух грошових коштів, як одного з самих дефіцитних ресурсів.

Удосконалення фінансового обліку в Україні

Удосконалення фінансового обліку в перспективі пов'язується з вирішенням ряду методологічних проблем:

> орієнтація на забезпечення інформацією не лише зовнішніх користувачів (керівні органи, інвестори, фінансові та банківські установи), а й внутрішніх (структурні підрозділи, служби апарату управління);

уточнення плану рахунків бухгалтерського обліку;

розробка економічних показників, що характеризують явища і про
цеси господарської діяльності, резерви раціонального використання
ресурсів;

отримання інформації про недоліки у роботі, втрати, непродук
тивні витрати;

> розробка нових прогресивних форм бухгалтерського обліку, орієнтованих як на ручну обробку інформації, так і автоматизовану.

Поліпшення підсистеми фінансового обліку нерозривно пов'язане з удосконаленням інформаційної системи. Така система розглядається як засіб, за допомогою якого користувачі інформації задовольняють свої потреби в зменшенні рівня ентропії (невизначеності) щодо об'єктів спостереження. Важливими завданнями такої системи на сучасному етапі розвитку економіки і найближчій перспективі буде оперативність обробки даних, відбір релевантної інформації, оцінка відповідності отриманої інформації запитам користувача.

Інформаційні системи відносяться до систем, які розвиваються, це обумовлено постійним розширенням і зміною потреб споживачів інформації під впливом оточуючого середовища, зміною технічних засобів та розширенням програмного забезпечення.

Нова модіфікація інформаційної системи розглядається як якісно

новий варіант, що повніше відповідає вимогам зміненого зовнішнього середовища. Кожна нова версія інформаційної системи повинна забезпечити принаймні такі основні вимоги:

> розширення системи для задоволення нових вимог (розширення
сфери послуг і розповсюдження інформації, зростання числа користувачів, виникнення ієрархії та системи пріоритетів користувачів, збільшення потужності вхідного потоку документів, числа та видів запитів);

збільшення видів інформаційної обробки та форм інформаційного
обслуговування споживачів послуг системи, підвищення рівня
інтелектуальності в обробці інформації;

розвиток зовнішніх комунікаційних систем для збільшення числа
і видів зовнішніх інформаційних зв'язків системи, збільшення
різноманітних форм вихідної інформації;

розвиток програмного забезпечення системи, отримання нових
форм вхідних та вихідних документів, автоматизації обробки даних;

удосконалення організаційно-технологічного обслуговування з метою
підвищення оперативності, якості інформаційної обробки й
обслуговування.

Створення інформаційної системи, яка адекватно відображає господарську діяльність підприємства, є однією з найскладніших проблем, що повинні бути розв'язані в першу чергу. Для вирішення цього завдання існує достатньо наукових розробок, випускається і продається відповідна техніка і програмне забезпечення, але труднощі полягають у відсутності коштів для фінансування цієї програми на окремих підприємствах.

Існує ряд підходів до вивчення потреб в інформаційному забезпеченні.

Перший підхід полягає в тому, що на підприємстві створюється спеціальна комісія для визначення потреб в інформації, яка методом опитування (анкетування) управлінців отримує відомості про їх функціональні обов'язки. Довідки подаються у письмовому вигляді, в них вказується 4-5 видів основних обов`язків кожного з опитуваних та 4-5 конкретних видів інформації, необхідних для виконання кожної функції. Недоліком такої методології є суб'єктивізм в оцінці обов'язків управлінців, а також труднощі з відповідями на питання, що виникають у недосвідчених осіб.

Другий підхід полягає в тому, що управлінці повинні описати процес ухвалення рішень, а проектувальник інформаційної системи сформулювати на основі такого опису обов'язки управлінця та обсяг необхідної інформації для нього. Недоліком такого підходу є складність опису процесу прийняття рішень менеджерами, зумовлена різним сприйняттям, кругозором, кваліфікацією, компетенцією, рівнем освіти, досвідом роботи та іншими обставинами. Вказані види інформаційного забезпечення можуть використовуватися на малих та середніх підприємствах.

Третій підхід передбачає комплексність дослідження, яке складається з окремих етапів:

> визначення переліку всіх функцій управління на підприємстві;

> визначення відділів, служб чи структурних підрозділів, які здійснюють відповідні функції.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1999 р. № 196-14.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999 р. № 291.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від ЗО листопада 1999 р. № 291.

4. Бухгалтерський облік. Конспект лекцій для студентів напряму 05.01 "Економіка підприємництво", 05.02 "Менеджмент, 05.03 "Торгівля" денної та заочної форм навчання. / І.Б.Садовська. - Луцьк: ЛДТУ, 2004. -112 с.

5. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні: Навч.-практ. посіб. / За ред. С.Ф. Голова. -- Д.: ТОВ "Баланс-Клуб", 2000.

6. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник /За ред. С.Ф. Голова. - Дніпропетровськ: ТОВ «Баланс-Клуб», 2000.

7. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-методичний посібник / за ред. Голова С. Ф. - Дніпропетровськ: ТОВ "Баланс-Клуб", 2003. - 768 с.

8. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник /За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. 3-тє вид., перероб. і доп. - Житомир: ЖІТІ, 2001.

9. Бухгалтерський фінансовий та внутрішньогосподарський облік в галузях системи переробної промисловості АПК (на основі національних стандартів) /3;І ред. проф., д-рл окоп, наук В В. Сопка та О.В. Бойка. -К.: «Фенікс», 2001.

10. Велш Глен А., Шорт Деміел Г. Основи фінансового обліку /Пер. з англ О. Мінін, О. Ткач. - К.: Основи, 1997.

11. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Київ, 2004.

12. Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. - К.: ТОВ «Автоінтерсервіс», 1996.

13. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра, 2001. - 840с.

14. Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учёт й финансовая отчетность в Украине с 2000 года. - К.: Бухгалтерия, 2000.

15. Горицкая Н.Г. Новый бухгалтерский учёт. - К.: Техніка, 2000.

16. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. / За ред. М.В. Кужельного. - К.: АСК, 2001. - 272 с.

17. Грабова Р. Є. Енциклопедія бухгалтерського обліку. - К.: Галицькі контракти, 2004.- 832с.

18. Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт в Украине (с использ. нац. стандартов): Учеб. пособие для студентов вузов. 5-е изд., доп. и перераб. - К.: А.С.К., 2001. Економика. Финансы Право)

19. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник -К.:КНЕУ, 2001.

20. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні. 36. нормативних актів. - К.: СП «Юрінком Інтер», 2000.

21. Нидлз Б., Андерсон X., Колдузлл Д. Принципи бухгалтерского учёта: Пер, с англ. /Под ред. Я.В. Соколова. - М.: Финансы и статистика, 1993.

22. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002

23. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000.

24. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. 6-те вид. - К.: А.С.К., 2001.

25. Чедвик Л. Основи финансового учета /Пер. с англ., под ред. В.А. Мик-рюкова. - М.: Банки й биржи, ЮНИТИ, 1997.

26. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. Посіб. - К.:Знання-Прес, 2003

27. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К., 2000.

28. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. За ред. Р.Л.Хом'яка, В.І.Лемішовського. - 5-те вид., доп. і перероб. - Львів: Національний університет "Львівська політехніка" (Інформаційно-видавничий центр "ІНТЕЛЕКТ +" Інституту післядипломної освіти), "Інтелект-Захід", 2006. - 1088

29. Василик О.Д. Теорія фінансів. - К: НІОС, 2006. - 416с.

30. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Київ, 2004.

Размещено на Allbest.ru

...