Облік та контроль надзвичайної діяльності сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. У зв'язку зі становленням ринкових відносин та природно-географічними особливостями України виникає ряд чинників надзвичайного характеру, які створюють суттєві загрози для стабільної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Ризики виробництва в аграрній сфері посилюються природними факторами, несприятливими наслідками глобальних змін клімату, недотриманням норм і правил безпечного провадження господарської діяльності, політичною нестабільністю та іншими чинниками. В Україні у 2008 р. виникло 312 надзвичайних ситуацій, матеріальні збитки від дії яких оцінювалися сумою понад 4,7 млрд. грн., що у 5,7 раза більше, ніж у 2007 р. (825 млн. грн.). Найбільшого негативного впливу зазнали сільськогосподарські підприємства, їх землі та майно.

Це зумовлює потребу створення антикризової системи управління на основі релевантного інформаційного середовища з урахуванням ризиків та загроз надзвичайного характеру. Однак облік та контроль надзвичайної діяльності залишається мало дослідженою науковцями проблемою.

Проте питання формування інформації з урахуванням ризиків надзвичайних подій для управління в агропромисловій сфері залишаються невирішеними, а методика контролю надзвичайної діяльності потребує поглибленого дослідження і рекомендацій для сільськогосподарських підприємств. Сучасні розробки з даного напряму складають теоретичне забезпечення Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки в контексті поглиблення галузевої методології обліку та контролю.

Актуальність теми дослідження обумовлена практичною потребою побудови методики та створення механізму організації бухгалтерського обліку і контролю надзвичайної діяльності, що відповідають завданням реформування бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки та інформаційним запитам користувачів.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування та вдосконалення теоретичних засад і розробка методичних підходів до обліку та контролю надзвичайної діяльності, спрямованих на отримання своєчасної і об'єктивної облікової інформації для потреб управління на сільськогосподарських підприємствах.

Для досягнення поставленої мети в дисертації сформульовано і вирішено такі основні завдання:

- визначити економічну сутність надзвичайної діяльності, напрями її впливу на результати звичайної діяльності, проаналізувати динаміку кількості та масштабності надзвичайних подій для сільськогосподарських підприємств, класифікувати їх за видами для цілей обліку;

- ідентифікувати надзвичайну діяльність як об'єкт обліку із застосуванням методології кількісного виміру з метою визначення галузевих особливостей змін об'єкту та розробки засобів його облікового відображення;

- охарактеризувати теоретичні засади та методику контролю надзвичайної діяльності в сільськогосподарських підприємствах;

- вдосконалити порядок формування первинного відображення фактів надзвичайної діяльності та їх узагальнення у обліку і звітності з урахуванням галузевих особливостей;

- запропонувати методичні підходи з обліку операцій, пов'язаних з надзвичайною діяльністю з урахуванням потреб удосконалення обліку й звітності на сільськогосподарських підприємствах;

- розробити напрями вдосконалення обліку фактів надзвичайних подій, а також пов'язаних з ними витрат з урахуванням ризиків надзвичайного характеру та мінімізації невизначеності в їхньому очікуванні;

- виявити різновиди та форми контролю надзвичайної діяльності залежно від контролюючих суб'єктів;

- розробити напрями вдосконалення організації внутрішнього фінансового контролю надзвичайної діяльності для сільськогосподарських підприємств;

- вдосконалити методику державного фінансового аудиту надзвичайної діяльності, як засобу контролю ефективності її проведення на запобігання надзвичайним подіям або ліквідації їх наслідків.

1. Теоретичні засади обліку та контролю надзвичайної діяльності сільськогосподарських підприємств

Визначено, що в зв'язку з унікальним поєднанням сприятливих і несприятливих природнокліматичних умов та геостратегічним положенням, в умовах політичної та фінансової нестабільності, здійсненням діяльності майже на всій території країни сільськогосподарське виробництво зазнає впливу надзвичайних подій.

Дослідження показали, що загрози виникнення надзвичайних ситуацій різного походження на території України зростатимуть. Це висуває перед підприємствами необхідність своєчасного реагування на можливі збитки від надзвичайної події, а тому потребує ґрунтовних досліджень такого облікового об'єкта.

Надзвичайні ситуації, які мали місце у Вінницькій області за 2009 рік, зареєстровані (за даними Державного класифікатора надзвичайних ситуацій) в кількості 14 випадків із загальною вартістю збитків 37 млн. 793 тис. 590 грн. Значна частка витрат такого походження припадає на сільське господарство, а саме: 23 млн. 833 тис. 1841 грн.

З них відшкодовано з бюджету всього 4031 тис. 809 грн. Отже, значна частка таких витрат залишається непокритою. В зв'язку з цим сільськогосподарські підприємства вимушені знаходити додаткові джерела покриття надзвичайних витрат.

Дослідження обставин сільськогосподарського виробництва та характерних йому ризиків, дозволило сформувати перелік факторів, які зумовлюють виникнення надзвичайних подій, та класифікувати їх для потреб обліку і контролю за класифікаційними групами.

У роботі доведено, що сільськогосподарські підприємства перебувають не тільки під впливом вищенаведених подій і вступають у специфічну форму відносин у вигляді надзвичайної діяльності, а й в результаті ризику їх настання виконують ряд операцій, які належать до надзвичайної діяльності попереджувального характеру.

Однак в законодавчій базі України та в наукових дослідженнях дане поняття розглянуте недостатньо, це призводить до розбіжностей у його визначенні і спричиняє викривлення інформації про надзвичайну діяльність в обліку та фінансовій звітності.

У ході визначення поняття надзвичайної діяльності для потреб обліку, автор акцентує увагу на її відмінності від звичайної, але яка перебуває в тісному взаємозв'язку у вигляді впливу на останню, і може мати ознаки: вагомості для підприємства, напрямів впливу та проведення.

На підставі цього зроблено висновок, що результати надзвичайної діяльності мають відображати вплив на звичайну діяльність, а саме: операційну, фінансову, інвестиційну.

Такий підхід до формування облікової інформації дасть змогу контролювати та аналізувати найбільш ризикові зони звичайної діяльності, ефективність роботи з ліквідації наслідків надзвичайних подій та попереджувальних заходів, що забезпечить посилення інформативності бухгалтерського обліку з метою забезпечення ефективних управлінських рішень, якісного фінансового менеджменту, аналізу та контролю.

В дисертації визначено, що надзвичайна діяльність - це діяльність підприємства, яка має прямий вплив на звичайну його діяльність. Вона виникає у результаті існування ризиків надзвичайного характеру або внаслідок надзвичайних подій. Її метою є ліквідація або мінімізація наслідків таких подій, відновлення звичайної діяльності та недопущення чи мінімізація їх впливу на звичайну діяльність в майбутньому.

Аналіз результатів контролю надзвичайної діяльності на всіх рівнях виявив його неефективність. Розглянуто теоретичні засади побудови внутрішнього державного фінансового контролю, керуючись нормативними документами, де втілено його світову практику. Зосереджена увага на управлінні ситуацією, спричиненою ризиками надзвичайного характеру або надзвичайними подіями та визначені особливості реагування на такі обставини управлінським персоналом підприємства.

Результати проведених досліджень дозволяють стверджувати, що зростання ризиків надзвичайних подій та необхідність оперативного реагування керівництва на них, урядові вимоги до посилення прозорості, а також достовірності облікової інформації визначають необхідність розробки теоретичних і методичних підходів до бухгалтерського обліку та контролю надзвичайної діяльності.

2. Організація та методика обліку надзвичайної діяльності в сільськогосподарських підприємствах

Розглянуто особливості організації та методики обліку надзвичайної діяльності та розроблено пропозиції щодо їх вдосконалення.

У роботі на основі теоретичних узагальнень розроблено класифікаційну структуру факту надзвичайної діяльності для сільськогосподарських підприємств з урахуванням його сутності та структурних складових.

Кожна з наведених характеристик факту існує автономно, вони не змішуються і не переходять одна в одну, але між ними встановлюється конгруентність, яка передбачає послідовність при вивченні цих характеристик і розкритті взаємин між ними під час складання первинного документу.

Результатом такого теоретичного дослідження факту є отримана можливість виокремити три варіанти відображення факту надзвичайної діяльності з усієї множини можливих випадків з урахуванням його сутності та структури.

Визначено, що множина подій, яка може статися непередбачувано і суттєвим чином впливати на господарську діяльність зводиться до трьох видів фактів: факту-стану, факту-дії та факту-події. Також запропоновано удосконалити форму первинного документу «Інвентаризаційний опис» з урахуванням теоретичних досліджень сутності надзвичайної діяльності як об'єкту інвентаризації з метою інформаційного забезпечення подальшого обліку та контролю за надзвичайною діяльністю.

У роботі розроблено методичні підходи до бухгалтерського обліку надзвичайної діяльності, спрямовані на формування інформації для використання як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами з обґрунтуванням пропозицій в удосконаленні аналітичного обліку надзвичайної діяльності.

У зв'язку з цим запропоновано поєднати ці підходи для відображення витрат у синтетичному обліку. Класифікація надзвичайних витрат за різними ознаками для потреб бухгалтерського обліку стала основою для формування аналітичної інформації про них.

Так, по кожному із субрахунків рахунку № 99 «Надзвичайні витрати» рекомендовано формувати аналітичний облік у розрізі класифікації надзвичайних витрат за впливом на звичайну діяльність:

- № 991«Надзвичайні операційні витрати»,

- № 992 «Надзвичайні фінансові витрати»,

- № 993 «Надзвичайні інвестиційні витрати».

За змістом надзвичайні витрати пропонується розглядати виходячи з часових характеристик щодо самої надзвичайної події і представляти субрахунками наступного порядку.

Опираючись на проведені дослідження, в дисертації узагальнено джерела покриття надзвичайних витрат у вигляді страхового відшкодування, державного фінансування, відшкодувань винними особами, фінансової та матеріальної допомоги партнерів, позик. Значну частку в даних джерелах покриття займають надзвичайні доходи.

У роботі наведено наступний склад субрахунків рахунку № 75 «Надзвичайні доходи»:

- № 751 «Надзвичайні операційні доходи»;

- № 752 «Надзвичайні фінансові доходи»;

- № 753 «Надзвичайні інвестиційні доходи».

До кожного з цих рахунків відкриваються субрахунки, сформовані за джерелами погашення надзвичайних витрат.

У результаті дослідження визначено, що вирішення завдань обліку надзвичайної діяльності та страхування допоможе усунути ряд недоліків, які стосуються формування облікової інформації аграріями, розробки проектів державної підтримки сільськогосподарських підприємств, недосконалості системи страхування в Україні, нехтування сільськогосподарськими виробниками принципами сталого розвитку.

З метою попередження надзвичайних подій для інформування керівництва, реагування на стихійні процеси автором виокремлено елементи надзвичайних витрат, одним з яких виділено страхування майна з урахуванням ризиків надзвичайного характеру та запропонована методика їх обліку. З цією ж ціллю розроблено аналітичні відомості з обліку надзвичайних доходів і витрат та зведену аналітичну відомість, яка відображає узагальнені результати надзвичайної діяльності. Сформована таким чином інформація надасть необхідне інформаційне забезпечення аналітичним службам підприємства, службам галузевого регіонального рівня для потенційних інвесторів, кредиторів.

У роботі доведено, що існуючі типові форми фінансової звітності не здатні належним чином відобразити інформацію про надзвичайну діяльність для потреб аналізу, контролю та інформаційного забезпечення як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів. На підставі цього автором запропоновано зміни до типових форм: № 2 «Звіт про фінансові результати» та № 5 «Примітки до фінансової звітності».

Також у дисертації удосконалені визначення понять: «надзвичайна діяльність», «надзвичайні доходи», «надзвичайні витрати», «надзвичайні події», автором рекомендовано представити як зміни до П(с)БО 3, що значно полегшить процес заповнення Звіту про фінансові результати і усуне розбіжності під час заповнення даної форми порівняно з заповненням Звіту про рух грошових коштів. Автор пропонує зміни до Приміток фінансової звітності у вигляді окремої таблиці: «Надзвичайні доходи і надзвичайні витрати».

Дане вдосконалення фінансової звітності забезпечить інформацією зовнішніх та внутрішніх користувачів і дасть змогу одержувати більш якісніші результати проведення аналізу надзвичайної діяльності підприємства з урахуванням усієї сукупності факторів, що впливають на його середовище, тобто проаналізувати вплив надзвичайної діяльності на процеси виробництва, або ж на результати фінансової діяльності чи пов'язаних підприємств.

Застосування методичних підходів до обліку, які враховують ризики надзвичайного характеру, дозволяє сформувати об'єктивне ставлення до надзвичайної події, зосередити контрольно-перевірочну роботу на тих об'єктах чи зобов'язаннях, які не є типовими для підприємства, в яких можуть бути допущені помилки. Прийняття керівником рішення щодо попередження чи подолання наслідків надзвичайних подій повинно ґрунтуватися на основі сформованої у обліку інформації, яка забезпечить стратегію дій з найкращим результатом за будь-яких можливих впливів надзвичайних ризиків різного походження.

Цей елемент методичного інструментарію для відображення витрат з метою управління дасть змогу ефективніше реагувати у випадках подолання результатів надзвичайних подій, а також розробляти попереджувальні заходи, що безпосередньо пов'язано з витратами підприємства.

Внутрішньогосподарський облік надзвичайної діяльності повинен охоплювати інформацію щодо попередніх оцінки і аналізу ймовірності такого виду події з урахуванням ризиків, загроз та поточних витрат на ліквідацію наслідків від таких подій, а також облік витрат, пов'язаних з ними.

Весь обсяг даних для цілей управління зведено у модель формування облікової інформації щодо подій надзвичайної діяльності, яка має ризик-орієнтований характер. Така модель забезпечить умови формування достовірної інформації для управління щодо подолання негативних наслідків таких подій, або врахування позитивних сторін уже проведених операцій у майбутньому.

Процес формування облікової інформації про надзвичайні витрати відображений в дисертації в контексті вдосконалення управлінського обліку, що передбачає впровадження центрів витрат, доходів і відповідальності, утворення яких залежать від організаційної будови підприємства, спеціалізації виробництва, особливостей технології виробництва сільськогосподарської продукції на базі ТОВ «Україна» Калинівського району Вінницької області.

Запропоновані вдосконалення обліку полегшать адаптацію існуючих методик до особливостей облікового об'єкту - надзвичайної діяльності сприятимуть внутрішньому оперативному реагуванню системою управління підприємства у відповідь на існуючі загрози або факти надзвичайної діяльності, що відбулися.

3. Контроль надзвичайної діяльності сільськогосподарських підприємств

Надається загальна характеристика процесу контролю надзвичайної діяльності. У даному розділі робиться акцент на специфічності надзвичайної діяльності порівняно зі звичайною. У результаті сформульовані висновки про вдосконалення методики контролю надзвичайної діяльності. Необхідність опрацювання такої методики зумовлена відсутністю дієвих практичних рекомендацій щодо проведення контролю результатів надзвичайної діяльності.

В дисертаційній роботі визначено, що значна проблема в управлінні надзвичайною діяльністю полягає у використанні інформації, процес формування якої попередньо не був проконтрольований. Мова йде про проблему на макрорівні - коли така інформація використовується для розробки бюджетних програм , та на мікрорівні - коли на підставі даної інформації приймаються неякісні управлінські рішення на підприємстві. Масштабність даних процесів зумовлює необхідність удосконалення фінансового контролю надзвичайної діяльності сільськогосподарських підприємств у сукупному взаємозв'язку його суб'єктів та об'єктів.

В результаті таких досліджень виокремлено три рівні суб'єктів контролю надзвичайної діяльності:

- контроль виконавчої влади (Державна контрольно-ревізійна служба України);

- відомчий (внутрішній) контроль Міністерства агарної політики;

- внутрішній контроль сільськогосподарського підприємства.

Основою такого удосконалення має стати розробка та впровадження стандартів фінансового контролю (з обов'язковим виділенням окремого підконтрольного об'єкту - надзвичайна діяльність), норми яких регламентуватимуть всі форми контролю та діяльність усіх учасників системи такого контролю. Тобто, мається на увазі стандартизація процесу контролю (дії внутрішнього контролера як на макрорівні, так і на мікрорівні повинні бути ідентичними і всі суб'єкти та об'єкти повинні дотримуватися єдиних правил, розуміти контрольні дії).

Для такого підконтрольного об'єкту, як надзвичайна діяльність, спрямування коштів з бюджету на попередження та подолання наслідків надзвичайних подій є актуальною складовою фінансування, а тому визначає інформаційну базу контролю. В свою чергу, нетипова та стихійна сутність надзвичайної діяльності постає об'єктом підвищеного ризику привласнення коштів, що передбачає притягнення до відповідальності винних осіб та контролю за усуненням порушень.

Через це у роботі визначено, що в процесі контролю надзвичайної діяльності центральне місце відводиться внутрішньому державному фінансовому контролю, в системі якого розмежовуються фінансовий менеджмент та контроль, а також внутрішній аудит. Крім того, стандартизація державного фінансового контролю сприятиме впровадженню найкращих технологій досягнень світової науки та практики контролю, забезпечуючи високу якість, економічність, ефективність та об'єктивність контрольної діяльності.

Реалізація цього заходу постає важливим фактором системності у діяльності основних органів державного фінансового контролю та надасть можливість створити організаційно-методичну основу їх спеціалізації та кооперування. У той самий час система органів державного фінансового контролю, володіючи взаємопов'язаними ознаками цілісності (стандартизації) та відокремленості (для кожного органу свої завдання), буде мати властивості, якими не володіє жоден з органів окремо.

Впровадження єдиних стандартів також дасть змогу порівнювати результати роботи різних контролюючих органів, а отже давати об'єктивнішу оцінку якості не лише їхньої роботи, але й контрольованих господарських структур.

Разом з тим загальноприйняті стандарти державного фінансового контролю будуть виконувати професійно-інтеграційну функцію, тобто об'єднувати основних представників професій, що буде для них також правовим захистом у різного роду суперечках по однотипних питаннях такого контролю. Стандартизація державного фінансового контролю у якійсь мірі знизить ризик таких негативних моментів.

В роботі представлено форми внутрішнього контролю (попередній, поточний, наступний) надзвичайної діяльності за часом проведення та основні етапи їх проведення, визначено умови виконання такого контролю, що забезпечить надійність внутрішньоорганізаційної системи контролю підприємства.

Також запропоновано для використання в практиці внутрішньогосподарського контролю надзвичайної діяльності форму відомості витрат, побудовану на основі класифікації надзвичайних витрат за елементами. Відсутність належних методичних рекомендацій з аудиторської перевірки підприємств, які потерпіли від надзвичайних подій, зумовила необхідність їх опрацювання.

Мета аудиту надзвичайної діяльності полягає у встановленні достовірності, повноти, відповідності чинному законодавству і нормативам показників звітності та обліку суб'єктів господарської діяльності, які перебували під впливом надзвичайної події, ефективності проведених заходів, пов'язаних з такими подіями або ризиками їх настання. Аудит надзвичайної діяльності має проводитись для визначення можливості відновлення звичайної діяльності, для надання пропозицій та рекомендацій щодо ефективності проведення робіт, використання цільових коштів або ж інших джерел покриття надзвичайних витрат.

У свою чергу, аудит надзвичайних доходів зосереджується на цільовому використанні одержаних з різних джерел коштів для робіт з попередження надзвичайних подій або ліквідації їх наслідків, при аудиті надзвичайних витрат досліджується: правильність визначення елементів надзвичайних витрат, фактична наявність необоротних і оборотних активів після надзвичайної події, витрачання запасів і грошових коштів під час робіт з попередження або ліквідації наслідків надзвичайної події, списання необоротних і оборотних активів через ушкодження або втрати, списання запасів відповідно до норм їх витрачання під час робіт з попередження або ліквідації наслідків надзвичайної події, ефективність проведених заходів.

В результаті проведених досліджень розроблено структурну схему внутрішнього аудиту надзвичайних витрат, висвітлені питання його організації, типові процедури, програму аудиту надзвичайної діяльності, запропоновані тести внутрішнього контролю для оцінки ступеня впливу надзвичайної події на діяльність підприємства.

У дисертаційній роботі внутрішній контроль розглядається як на рівні підприємства, так і на рівні державного управління. Встановлено, що суб'єктом контролю у системі виконавчої влади є спеціалізований орган контролю - Державна контрольно-ревізійна служба України, який здійснює фінансовий контроль витрачання бюджетних коштів, у тому числі отриманими в зв'язку з надзвичайними подіями. Контроль з боку виконавчої влади обумовлений необхідністю державного методологічного впливу на побудову системи внутрішнього контролю, забезпечення достовірності звітності сільськогосподарських підприємств, адже ці показники визначають напрямок бюджетної фінансової політики та стратегічні показники соціального розвитку.

Проаналізовано діяльність ревізійного підрозділу Міністерства аграрної політики України, який здійснює внутрішній відомчий контроль діяльності сільськогосподарських підприємств, у тому числі надзвичайної, в результаті чого встановлено недоліки в організації ревізійної роботи та методології її проведення: недостатньо приділялася увага обговоренню результатів контролю, не здійснювався контроль центрального апарату Міністерства (за відсутності повноважень підрозділу у положенні про підрозділ, хоча вони надані Бюджетним кодексом України), не проводились заходи попереднього і поточного контролю всупереч положенням про внутрішній контроль в міністерствах та відомствах, не виконувалися вимоги Стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.

На основі встановлених недоліків внесено пропозиції щодо покращення роботи підрозділу контрольно-ревізійної служби в Міністерстві, серед яких:

- підготувати внутрішні документи з питань планування, організації, проведення контрольних заходів та реалізації їх результатів; налагодити координацію та методологічне забезпечення контрольно-ревізійної роботи в системі Міністерства, а також взаємодію відповідних органів, що діють у системі Міністерства, з органами Державної контрольно-ревізійної служби України;

- здійснювати планування контрольних заходів відповідно до стандарту Державної контрольно-ревізійної служби України, забезпечити достатню тривалість контрольних заходів, налагодити повідомлення про проведення позапланових ревізій (перевірок);

- проводити вичерпну реалізацію ревізійних матеріалів та відшкодування (усунення) виявлених порушень.

Для забезпечення ефективної роботи всіх ланок контролю за надзвичайною діяльністю сільськогосподарських підприємств проаналізовано методику державного фінансового аудиту, як прогресивної форми перевірок в умовах ринкового середовища та запропоновано її вдосконалення з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва та впливу ризиків. Зроблено наголос на обов'язковій стандартизації внутрішнього фінансового контролю, який проводиться на всіх рівнях управління. Основним із завдань такого стандартизованого підходу є включення надзвичайної діяльності до складу підконтрольних об'єктів, що дасть змогу досягти єдиної методики перевірки витрачання бюджетних коштів, ефективності їх використання, дотримання законності в питаннях бюджетних видатків на подолання наслідків надзвичайних подій, правильним відображенням в обліку та звітності надзвичайних витрат, які є підставою для отримання державної допомоги і т. ін.

Висновки

надзвичайний обліковий фінансовий галузевий

Дослідження проблеми бухгалтерського обліку та контролю надзвичайної діяльності на сільськогосподарських підприємствах дозволило зробити висновки та внести пропозиції, спрямовані на формування більш якісної та достовірної інформації щодо наслідків надзвичайних подій, яка відповідає запитам користувачів. Дані пропозиції полягають у наступному:

1. У ході статистичного дослідження виявлено, що сільськогосподарські підприємства зазнають постійного впливу надзвичайних подій, які класифіковано за наступними групами: внутрішнього та зовнішнього походження. Проаналізовано динаміку кількості надзвичайних ситуацій надзвичайного характеру за їх різновидами та виявлено, що збільшення їх масштабності у 2008 році порівняно з попередніми періодами веде за собою збільшення збитків під час оцінки наслідків цих подій для сільськогосподарських підприємств. Як наслідок - дана ситуація вимагає належного контролю та управління ризиками надзвичайного характеру, які в свою чергу, мають бути забезпеченими якісною, достовірною обліковою інформацією.

2. Встановлено, що зростання ризиків надзвичайних подій та необхідність інформування про них у фінансовій звітності для оперативного реагування керівництва, урядові вимоги щодо посилення прозорості та достовірності інформації визначають актуальність та доцільність поглиблення теоретичних засад бухгалтерського обліку надзвичайної діяльності. Це сприятиме і відродженню галузевого бухгалтерського обліку відповідно до Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України.

3. За результатами аналізу нормативної та економічної бази стосовно визначення основних дефініцій, а саме: надзвичайні доходи, надзвичайні витрати, надзвичайна діяльність та надзвичайна подія, виявлено низку невідповідностей в їх трактуванні в різних джерелах. З'ясовано, що визначення поняття надзвичайної діяльності взагалі відсутнє. На основі цього визначено, що надзвичайна діяльність - це діяльність підприємства, яка має прямий вплив на звичайну діяльність, виникає в результаті існування реальних ризиків надзвичайного характеру або внаслідок надзвичайної події, метою якої є ліквідація або мінімізація її наслідків, відновлення звичайної діяльності та недопущення чи мінімізація впливу надзвичайної події на звичайну діяльність в майбутньому.

4. Для потреб підвищення інформативності бухгалтерського обліку стосовно особливо важливих об'єктів обліку, таких як надзвичайна діяльність, рекомендовано зосередити увагу на підвищенні його аналітичності. Задля забезпечення цієї мети внесено зміни до класифікаційних ознак структури надзвичайних витрат та доходів згідно з запропонованою класифікацією за впливом на звичайну діяльність. Дані рахунки рекомендовано розширити аналітичними рахунками наступних порядків за запропонованими автором методичними підходами з метою удосконалення інформації бухгалтерського обліку для потреб управління та аналізу з розширенням інформації про найбільш вразливі напрями звичайної діяльності.

5. Деталізовано ознаки операцій надзвичайної діяльності, що визначають характеристики такого облікового факту та допомагають провести чітку його ідентифікацію у первинних документах.

6. На основі запропонованих змін структури рахунків: № 75 «Надзвичайні доходи» (№ 751 - операційні надзвичайні доходи, № 752 - фінансові надзвичайні доходи, № 753 - інвестиційні надзвичайні доходи) та аналогічно № 99 «Надзвичайні витрати» розроблено аналітичні відомості з обліку надзвичайних доходів та надзвичайних витрат, що на відміну від традиційного підходу в обліку «методи-техніка-форми» створює аналітично-економічне забезпечення керівництва з метою попередження надзвичайних подій та реагування на стихійні процеси.

7. Визначено, що страхування майна з урахуванням ризиків є одним з елементів витрат на попередження наслідків від надзвичайних подій, в результаті чого запропонована методика обліку витрат на страхування ризиків надзвичайної події з урахуванням обов'язкових податкових розрахунків для повного відображення облікового процесу визначення фінансового результату від надзвичайної діяльності.

8. Вивчення теоретичних підходів до застосування та практичного проведення інвентаризації при настанні надзвичайної події на підприємствах дозволили визначити інвентаризаційний опис основним первинним документом, в якому знаходить відображення факт надзвичайної події через фіксацію наслідків, до яких вона призвела. На підставі чого запропоновано удосконалити даний первинний документ шляхом урахування кількісних та якісних оцінок надзвичайної діяльності на рівні первинного облікового відображення.

9. Дослідження проблем формування інформації про надзвичайну діяльність дозволило розробити методичні підходи до обліку такої діяльності, які передбачають послідовну консолідацію інформації щодо попередніх оцінки і аналізу ймовірності надзвичайної події для сільськогосподарських підприємств з урахуванням ризиків, загроз та поточних витрат на ліквідацію наслідків від таких подій, а також облік витрат, пов'язаних з ними. Крім того, використання системного підходу та методів моделювання дали змогу розробити системну облікову модель відображення надзвичайних подій та надзвичайної діяльності, як фактів господарського життя підприємства. Така модель забезпечить умови формування достовірної інформації для управління щодо подолання негативних наслідків таких подій або врахування позитивних сторін уже проведених операцій у майбутньому.

10. З метою налагодження внутрішньогосподарського контролю та забезпечення процесу бюджетування надзвичайної діяльності запропоновано формування управлінської облікової інформації про витрати за уточненими центрами витрат, доходів і відповідальності, формування яких залежать від організаційної побудови підприємства, спеціалізації виробництва, особливостей технології виробництва продукції, які можуть піддаватися вражаючим наслідкам надзвичайних подій.

11. Запропоновано шляхи вдосконалення наступних форм фінансової звітності: Звіту про фінансові результати та Приміток до фінансової звітності з метою забезпечення користувачів звітності достовірною, якісною та своєчасною інформацією про надзвичайну діяльність. На основі запропонованих змін у структурі рахунків та розроблених методичних підходів до обліку надзвичайної діяльності рекомендовано вдосконалити План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій щодо рахунків обліку надзвичайних доходів та витрат, а також внести зміни до П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

12. Дослідження видів та форм контролю надзвичайної діяльності сільськогосподарських підприємств дозволило узагальнити їх відповідно до суб'єктів, які здійснюють контрольні дії відносно підконтрольного об'єкта - надзвичайна діяльність. Таке дослідження дало змогу виявити недоліки його організації та методики проведення щодо надзвичайної діяльності, удосконалення яких запропоновано у дисертації.

13. Визначено необхідність побудови внутрішнього контролю надзвичайної діяльності сільськогосподарських підприємств, що дозволило підпорядкувати існуючі форми контролю (попередній, поточний, наступний) під надзвичайну діяльність і виділити основні етапи та умови його проведення. На підставі цього розроблено відомість контролю витрат за елементами надзвичайної діяльності.

14. Вдосконалено методику державного фінансового аудиту надзвичайної діяльності з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва та впливів ризиків надзвичайних подій. Ця методика передбачає оцінку критеріїв ефективності, результативності, економічності використання джерел покриття надзвичайних витрат, зокрема бюджетних коштів, спрямованих на відновлення активів після дії надзвичайних ситуацій.

Література

1. Настенко М.М. Інформація бухгалтерського обліку як основа для макроекономічного управління / М.М. Настенко // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - Львів: Львів. держ. агроуніверситет, 2005. - № 12. - С. 639 - 642.

2. Настенко М.М. Надзвичайна діяльність підприємств в умовах кризи неплатежів / М.М. Настенко // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. Випуск 36 - Вінниця - 2008. - С. 330 - 333.

3. Гудзенко Н.М., Настенко М.М. Поняття надзвичайної події та особливості відображення її наслідків в обліку / Н.М. Гудзенко, М.М. Настенко // Облік і фінанси АПК. - 2009. - №2 - С. 39 - 41.

4. Правдюк Н.Л., Настенко М.М. Контроль надзвичайної діяльності підприємств АПК / Н.Л. Правдюк, М.М. Настенко // Економіка АПК. - 2009. - № 5. - С. 24 - 28.

5. Настенко М.М. Розкриття інформації про результати надзвичайної діяльності в фінансовій звітності / М.М. Настенко // Вісник Сумського національного аграрного університету: Фінанси і кредит. - Суми, 2009. - №2. - С. 383 - 387.

6. Настенко М.М. Адаптація інструментарію теорії обліку щодо відображення надзвичайної діяльності на сільськогосподарських підприємствах / М.М. Настенко // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Випуск 17 - Кам'янець-Подільський - 2009. - С. 234 - 238.

7. Настенко М.М. Вдосконалення внутрішнього контролю надзвичайної діяльності в сільськогосподарських підприємствах / М.М. Настенко // Облік і фінанси АПК - 2010. - №1. - С. 108 - 111.

Размещено на Allbest.ru