Облік запасів

Економічна сутність запасів та їх класифікація, оцінка запасів, аналіз їх нормативної бази. Документальне оформлення руху запасів на підприємстві. Фінансовий облік їх руху. Інвентаризація запасів та передачі відображення результатів у фінансовому обліку.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2015
Размер файла 52,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Економічна сутність запасів та їх класифікація ,оцінка запасів

2. Економіко - правовий аналіз нормативної бази та спеціальної літератури

3. Документальне оформлення руху запасів на підприємстві

4. Фінансовий облік руху запасів

5. Інвентаризація запасів та передачі відображення результатів у фінансовому обліку

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Запаси є основою діяльності будь-якого підприємства. Саме від наявності (або відсутності їх на складі залежить весь виробничий цикл підприємства).

Правильна організація надходження запасів сприяє раціональному процесу виробництва на всіх стадіях оброблення і випуску готової продукції виробничого підприємства.

Запаси є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності, так як матеріальні затрати становлять 57-68% собівартості продукції. Від достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку й звітності операцій із виробничими запасами залежить правильність визначення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан підприємства (залишки оборотних коштів, темпи їх обігу, собівартість, прибуток, рентабельність, показники прибутковості акцій тощо). Тобто від достовірності, об'єктивності, правдивості та повноти відображення господарських фактів, пов'язаних із рухом виробничих запасів, залежить правдивість і неупередженість усіх суттєвих для користувачів показників.

До запасів відносять: сировину і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі, вироби, паливо, тару і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані на переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали, поточні біологічні активи, а також малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати, готову продукцію, продукцію сільськогосподарського виробництва, товари.

Актуальність теми дипломної роботи “Облік запасів” полягає у тому, що контроль за поставкою, використанням, правильним оформленням у бухгалтерському обліку і списанням запасів є основою злагодженого, безперебійного процесу виробництва.

Мета дослідження полягає в тому, що на основі вивчення нормативних документів і літературних джерел по даній темі та діючій практиці організації обліку, аналізу і аудиту запасів в суб'єктів малого підприємництва, визначити основні напрямки вдосконалення організації обліку, аналізу і аудиту запасів.

запас рух фінансовий облік

1. Економічна сутність запасів та їх класифікація ,оцінка запасів

В обліковій літературі можна зустріти багато різних понять, пов'язаних із запасами, проте, слід враховувати, що кожна з них має самостійне значення та власне тлумачення.

У навчальній літературі часто застосовується поняття "виробничі запаси", замінене поняттям "матеріали". Деякі автори при визначенні поняття матеріальних оборотних активів застосовують термін "цінності". Однак, поняття "цінність" є описовою категорією, ознакою, якісним показником, що характеризує запаси як економічні елементи, які мають користь для їх власника і можуть принести йому економічні вигоди.

Запаси -- це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України

Запаси визнаються підприємством за таких умов:

- існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

- їх вартість може бути достовірно визначена.

Основними завданнями обліку виробничих запасів є:

- правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху запасів.

- контроль за надходженням, заготівлею матеріальних цінностей, їх зберіганням матеріальних цінностей,

- виявлення та відображення витрат, пов'язаних з їхньою заготівлею;

- одержання точних відомостей про залишки запасів, що знаходяться на складах і в коморах;

- правильне та своєчасне виявлення запасів, які не використовуються на підприємстві та підлягають реалізації.

Забезпечення зберігання запасів здійснюють такими методами:

а) через систему матеріальної відповідальності -- укладанням договорів із працівниками, які мають доступ до оформлення документів про рух матеріальних цінностей;

б) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);

в) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;

г) налагодження складського господарства;

ґ) проведення інвентаризації (вибіркової та суцільної).

Запаси для кожного підприємства - це також активи, які утримуються для продажу за умови звичайної господарської діяльності (товари); які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, (незавершене виробництво); утримуються для використання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг (сировина, матеріали тощо).

При виробництві продукції використовують вже виробничі запаси. Виробничі запаси - це придбані або самостійно виготовлені запаси, що підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання у ході нормального операційного циклу.

Класифікація кожного явища є дуже важливою ланкою, оскільки від її правильності буде залежати і правильність використання цього явища. Основоположна класифікація запасів закладена в законодавстві, а саме в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій. Тому на нашу думку доцільно було б зупинитись докладніше на цій класифікації. Розглянемо об'єкти, що обліковуються на рахунку 20 “Виробничі запаси”.

- Сировина.

- Матеріали (Основні матеріали і Допоміжні матеріали).

- Запасні частини.

- Матеріали сільськогосподарського призначення.

- Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби.

- Паливо.

- Тара і тарні матеріали.

- Будівельні матеріали.

- Матеріали, передані в переробку.

- Інші матеріали .

Для обліку виробничих запасів в умовах реформування економіки набуває особливої актуальності в зв'язку з потребою отримати точної і достовірної інформації.

Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація.

Класифікація групи за призначенням :

За призначенням і причинами утворення

Постійні -частина виробничих запасів і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками

Сезонні - запаси, що утворюються при сезонному виробництві продукції чи сезонному транспортуванні.

За місцем знаходження- складські ,запаси, що знаходяться на складах підприємства.

У виробництві - запаси, що знаходяться в процесі обробки.

В дорозі - продукція, що відвантажена споживачу і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі.

За рівнем наявності на підприємстві :

Нормативні :

Запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства.

Понаднормові:

Запаси, що перевищують їх нормативну кількість

По відношенню до балансу :

Балансові - запаси, що є власністю підприємства відображаються в балансі

Позабалансові - запаси, що не належать підприємству і знаходяться на ньому через визначені обставини.

За ступенем ліквідності - ліквідні , виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін без значних витрат первісної вартості таких запасів.

Неліквідні - виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних витрат первісної вартості таких запасів.

За походженням - первинні , запаси, що надійшли на підприємство ззовні від інших підприємств і не підлягли обробці на даному підприємстві

Вторинні - матеріали і вироби, що після первинного використання можуть застосовуватись вдруге на підприємстві (відходи виробництва).

За обсягом -вільні , запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві. Обмежені - запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві.

За сферою використання -у сфері виробництва, запаси, що знаходяться у процесі виробництва(виробничі запаси, незавершене виробництво)

У сфері обігу - запаси, що знаходяться в сфері обігу (готова продукція, товари).

У невиробничій сфері - запаси, що не використовуються у виробництві.

Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:

-раціональне визначення одиниці обліку запасів та формування номенклатури цінника;

- організація складського господарства;

- достовірне визначення первісної вартості запасів;

- визначення умов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки вразі вибуття;

- розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.

Усі перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами . Загальноприйнята класифікація впроваджується на підприємствах на території України, проте не виключено те, що на певний виробничий запас на різних підприємствах може даватись різна назва, це зумовлено тим що кожен регіон має свою специфічну вимову, а також не обходиться і без непрофесійності робочих, які не вправі дати правильну класифікацію через свою не кваліфікованість. Отже, роблячи узагальнення даного розділу ми можемо сказати, що від правильної класифікації залежить і правильність подальшого обліку виробничих запасів.

2. Економіко - правовий аналіз нормативної бази та спеціальної літератури

Бухгалтерський облік утворює нерозривну єдність з середовищем, у взаємозв'язку з яким він проявляє свою цінність, зокрема, з системою законодавчого регулювання.

В Україні суб'єктами нормативного регулювання обліку є Кабінет Міністрів, Міністерства органів статистики, Державна податкова служба, Національний банк та інші державні органи. Нормативними документами регламентуються як об'єкти обліку, так і схема кореспонденції рахунків.

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

Обліку притаманна певна специфіка залежно від виду діяльності підприємства та форми господарювання.

Бухгалтерський облік зобов'язаний вести всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, розмірів, видів діяльності.

Організація бухгалтерського обліку має забезпечити:

- повне й безперервне забезпечення всіх господарських операцій, що були здійснені на підприємстві протягом звітного року;

- складання встановленої органами державного управління бухгалтерської фінансової звітності.

Бухгалтерський облік і звітність регулюються державною, стандартами різних рівнів. Інформація бухгалтерського обліку використовується внутрішніми та зовнішніми споживачами.

При організації бухгалтерського обліку виробничих запасів потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами :

- Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

- Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” .

- Закон України “Про податок на додану вартість” .

- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „ Загальні вимоги до фінансової звітності ”;

- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „ Баланс”.

- П(С)БО 3 „ Звіт про фінансові результати”;

- П(С)БО 4 „ Звіт про рух грошових коштів”;

- П(С)БО 5 „ Звіт про власний капітал”;

- П(С)БО 6 „ Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” та ін..

- Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку,затверджено наказом Міністерства фінансів України

- Наказ Міністерства фінансів України “Про зміни і доповнення до Інструкції про порядок реєстрації виданих і використаних довіреностей .

- План рахунків бухгалтерського обліку, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

- Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Закон України “Про податок на додану вартість” . Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Закон використовується для визначення платників податку, об'єктів оподаткування

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1(затверджено наказом Міністерства фінансів України. „ Загальні вимоги до фінансової звітності ”; Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності і консолідованої фінансової звітності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „ Баланс” .Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту)застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „ Звіт про фінансові результати”.Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 „ Звіт про рух грошових коштів”. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності

П(С)БО 5 „ Звіт про власний капітал”. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.

П(С)БО 6 „ Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” та ін .Цим Положенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності .Норми цього Положення (стандарту) застосовуються у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене наказом Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Рахунки класів 0-7 є обов'язковими для всіх підприємств.

Рахунки класу 9 використовуються всіма підприємствами, крім суб'єктів малого підприємництва, та організацій діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності.

Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від. Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб. Використовується підприємствами та організаціями всіх форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Основою стандартів будь - якої країни та головною вимогою до фінансової звітності є правдиве відображення фінансового стану підприємства та його фінансових результатів у реальному часі.

Сьогодні загальний характер багатьох норм і правил (стандартів) дає бухгалтерам широке поле для професійної творчості та спонукає до самостійного прийняття важливих рішень з облікових проблем.

Стандарти надають свободу вибору відповідних методів обліку, у зв'язку з чим бухгалтерські записи часто залежать від обраного методу. Вони описують можливі методи, надають рекомендації щодо вибору найбільш вдалого методу для підприємств залежно від специфіки їх діяльності. А бухгалтер обирає необхідні йому проводки відповідно до облікової політики.

Та незважаючи на всі позитивні сторони існування положень (стандартів) бухгалтерського обліку, деякі з них мають певні недоліки і потребують удосконалення.

Проблеми обліку, оцінки і аналізу використання виробничих запасів розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів: Бородкіна А.С., Бутинця Ф.Ф., Голова С.Ф., Завгороднього В.П., Єфіменка В.І., Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Литвина Ю.Я., Сопка В.В., Ткаченко Н.М., Чумаченка М.Г. Вагомий внесок у розвиток методології питань обліку і аналізу використання виробничих запасів зробили зарубіжні вчені: Аксененко А.Ф., Барнгольц Я.М., Бейгельзимер М.Г., Глен А. Велш, Козлова О.П., Левін В.С., Луговий В.А., Маргуліс А.Ш., Новодворський В.Д., Петрова В.І., Покараєв Г.М. Розенберг Н.Я., Смірнов К.А., Тішков І.Є., Цуркану В.І., Чечета А.П., Шеремет А.Д.

П(С)БО 9 «Запаси» є основним документом, що регулює порядок надходження, використання та оцінку виробничих запасів. З впровадженням цього стандарту фахівці з бухгалтерського обліку помічали та виявляли в ньому певні неточності, це все сприяло удосконаленню положення. На даний час можна виділити наступні існуючі недоліки Положення.

Суть одного з недоліків П(С)БО 9 «Запаси» полягає в тому, що визнання запасів активом за умови наявності вірогідності отримання економічних вигод в майбутньому і визначення цих майбутніх вигод є неможливим, оскільки немає порядку розрахунку таких вигод.

Недоліком Положення є й те, що особливу увагу в ньому приділено уцінці запасів, а збільшення їх вартості передбачається лише на суму попередньої уцінки. Виникає думка, що такий підхід до дооцінки не зовсім правильний, оскільки, по - перше, це призведе до зловживань і масових уцінок запасів із подальшою їх реалізацією, по - друге, низькі ціни на них на момент складання балансу спотворять реальну вартість оборотних активів підприємства. Тому пропонується внести у цей стандарт зміни, які б дали змогу підприємствам здійснити дооцінку відповідно до діючих ринкових цін із віднесенням цих сум на поповнення власних обігових коштів.

Важливим недоліком нормативно - правових документів та рекомендацій, які регулюють бухгалтерський облік запасів є відсутність в них визначення критеріїв та умов віднесення активів до окремих груп запасів.

Отже, незважаючи на зміни, які відбувалися в законодавчо - нормативній базі, котра регулює бухгалтерський облік запасів, в ній все ще мають місце певні недоліки, котрі свідчать про необхідність подальшого вдосконалення діючого законодавства. Необхідно, щоб зміст законодавчих актів повністю охоплював всі моменти, які стосуються бухгалтерського обліку запасів, всі тлумачення повинні бути чіткими, повними та зрозумілими.

Практика доводить - процес обліку використання виробничих запасів є доволі трудомісткою ділянкою. Тому не дивно, що на багатьох підприємствах спостерігаються певні недоліки, а на деяких - і запущеність в обліку, що веде до великих втрат запасів. Все це зайвий раз підтверджує, що до цього часу залишаються невирішеними багато важливих питань, пов'язаних з розробкою науково обґрунтованої системи обліку використання виробничих запасів.

3. Документальне оформлення руху запасів на підприємстві

Організація первинного обліку операцій з надходження запасів

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси, регламентовані П(С) БО-9 «Запаси».

З метою організації первинного обліку запаси можна розділити на такі групи:

- сировина, основні і допоміжні матеріали, що комплектують вироби, покупні напівфабрикати, призначені для виробництва продукції, виконання придбані торговим робіт, надання послуг і адміністративних потреб;

- малоцінні предмети і предмети, що швидко зношуються;

- готова продукція, виготовлена на підприємстві для продажу;

- товари придбанні підприємством з метою подальшого продажу.

Первинні документи з обліку названих вище запасів можна розділити на:

- документи з оприбуткування запасів з боку і відпуску на сторону;

- документи із складського обліку і внутрішнього переміщення запасів;

- документи з відпуску (списання) сировини, матеріалів на виробництво і власні потреби.

Усі матеріальні цінності, що прибувають на підприємство, повинні бути своєчасно оприбутковані відповідними складами. У будівельних організаціях оприбуткування масових будівельних матеріалів допускається проводити поза складом.

Запаси, що надходять на склади підприємства (будівництва) повинні підлягати реальній перевірці щодо відповідальності їх асортименту (кількості, вазі, об'єму, рахунку-фактурі) і якості, вказаних у супровідних документах.

Приймання і оприбуткування матеріалів, що надходять із сторони від постачальників, оформляється відповідними складами підприємства шляхом складання типової форми № М-4 «Прибутковий ордер ,який виписується на підставі рахунка-фактури постачальника та інших супровідних документів. На масові однорідні вантажі, що прибувають від одного і того самого постачальника декілька разів протягом дня, дозволяється складати прибутковий ордер у цілому за день. При встановлені невідповідності матеріальних цінностей, що надійшли, їх асортименту, якості і кількості, вказаних у рахунках-фактурах та інших документах постачальника, складається типова форма №7 «Акт про приймання матеріалів . Акт складається у двох примірниках: один є підставою для оприбуткування цінностей комірником; другий передається до юридичного відділу для впорядкування претензій постачальнику.

Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі товарно-транспортної накладної, одержаної від вантажовідправника .Товарно-транспортна накладна складається з трьох самостійних розділів: відомості про вантаж, вантажно-розвантажувальні роботи та інша інформація. Перший розділ накладної служить для списання матеріалів у вантажовідправника і оприбуткування на склад.

У разі надходження вантажу на склад без документів, відділ постачання виписує наказ складу про прийом вантажу без документів. Завідуючий складом здає накази до бухгалтерії разом з прибутковими ордерами.

Для одержання матеріалів від іногороднього постачальника, покупець повинен видати експедитору (або представнику відділу постачання) Довіреність т. ф. № М2 зареєстровану у журналі реєстрації довіреностей. Необхідно вести суровий контроль за своєчасним оприбуткуванням матеріалів та повернення невикористаних доручень.

Поряд з іншими первинними документами з оприбуткування матеріалів використовується податкова накладна .Податкова накладна є підставою для нарахування суми податкового кредиту покупцем і суми податкового зобов'язання постачальником. Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал надається покупцю, друга копія залишається у продавця. При цьому видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів або прийняття платежу із зазначенням суми податку. Дані податкових накладних покупцем записуються до Журналу реєстрації податкових накладних.

Організація первинного обліку операцій з прибуття (списання) запасів

Відпуск сировини і матеріалів у виробництво - це відпуск їх безпосередньо для виготовлення продукції, а також на ремонтні та господарські потреби. Основними документами, що відображають відпуск матеріалів із складу для внутрішньогосподарських потреб є накладна-вимога (ПФ № М-11 )Типова форма № М-11 Накладна-вимога на відпуск матеріалів випускається при надходженні матеріалів невикористаних із цехів свого підприємства у двох примірниках: один примірник залишається у здавальника, другий - у одержувача.

Відпуск матеріалів, що повторюються, можна оформлювати лімітно-забірними картками, які об'єднуюють у собі як розпорядчий документ, який містить ліміт відпуску та накопичувальний виправдний документ, який підтверджує багаторазовий відпуск із складу матеріалів. Лімітно-забірні картки форми N М-8 та М-9, М-28 та М-28а) заповнюються планово-виробничим відділом напередодні одержання матеріалу і візуються відділом постачання. Лімітно-забірна картка форми N М-8 та М-9, М-28 та М-28а) Використовуються для оформлення відпуску матеріалів, що систематично витрачаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби та є виправдувальним документом для списання матеріальних цінностей зі складу.

Лімітно-забірні картки виписуються відділом постачання або плановим відділом на одне або декілька найменувань матеріалів (номенклатурних номерів) у двох примірників. Один примірник до початку місяця передається цеху (дільниці) -- споживачу матеріалів, другий -- складу або складу цеху (дільниці). Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється складом при пред'явленні представником цеху свого примірника лімітно-забірної картки. Комірник відмічає в обох примірниках дату та кількість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок ліміту за кожним номенклатурним номером матеріалів. В лімітно-забірній картці цеху (дільниці) розписується комірник, а в лімітно-забірній картці складу -- представник цеху (дільниці).

Для скорочення кількості первинних документів, там, де це доцільно, рекомендується оформляти відпуск матеріалів безпосередньо в картках складського обліку. В цьому випадку видаткові документи на відпуск матеріалів не оформлюються, а сама операція здійснюється на основі лімітних карток, які виписуються в одному примірнику та не мають характер бухгалтерських документів. Ліміт відпуску можна вказати і в самій картці. Представник цеху при одержанні матеріалів розписується безпосередньо в картках складського обліку, а в лімітно-забірній картці розписується комірник.

По лімітно-забірній картці ведеться також облік матеріалів, що не були використані у виробництві (повернення). При цьому інших додаткових документів не складається.

Понадлімітний відпуск матеріалів та заміна одних видів матеріалів іншими допускається тільки з дозволу керівника підприємства (організації), головного інженера або осіб, ними на те уповноважених.

При цьому виписується акт-вимога (форма N М-10).

Зміна ліміту здійснюється тими ж особами, яким надано право його встановлення.

Відпуск матеріальних цінностей здійснюється з тих складів, які позначені в лімітно-забірній картці. Комірник відмічає в лімітно-забірній картці дату та кількість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок ліміту з кожного номенклатурного номера матеріалів. Здача складом лімітно-забірних карток в бухгалтерію здійснюється після використання ліміту.

Бланк лімітно-забірної картки з частковим заповненням реквізитів може бути складено за допомогою засобів обчислювальної техніки.

Лімітно-забірна картка призначена:

Форма N М-8 - для багаторазового відпуску одного номенклатурного номера матеріалів на один місяць. Форма N М-9 - для чотирьохразового відпуску лімітованих матеріалів, що відносяться на один вид витрат (замовлення на один місяць та на різноманітні види витрат (замовлень). В останньому випадку заповнюється графа "Кореспондуючий рахунок". Форма N М-28 для відпуску матеріалів на будівельні об'єкти ведеться протягом усього період будівництва і знаходиться у виконавця робіт. Одночасно складається щомісячна лімітно-забірна картка за формою N М-28а, що знаходиться на складі. При відпуску матеріалів зі складу комірник розписується в лімітно-забірній картці форми N М-28, а одержувач - в лімітно-забірній картці форми N М-28а.

Відпуск матеріалів на сторону виконується на підставі договорів, нарядів та інших документів і письмового розпорядження керівника підприємства. Відпуск матеріалів оформляється також товарно-транспортною накладною.

Внутрішнє переміщення матеріалів із складу на складу оформляється Накладною-вимогою типової форми №М- 11 ,як і здачу відходів виробництва на склад і повернення невикористаних у виробництві матеріалів.

Складський облік виробничих запасів на складі здійснюється за допомогою карток за типовою формою № М-12 . Записи в картках ведуть матеріально-відповідальні особи на підставі первинних документів, що підтверджують рух запасів і складаються у день здійснення операції. Завідуючий складом щоденно записує до складської картотеки всі операції надходження і витрат матеріалів за їх номенклатурними номерами по порядку з початку року чи кварталу. Реєстр приймання-здачі документів (форма N М-13)

Застосовується для реєстрації прибутково-видаткових документів, які здаються до бухгалтерії.

Реєстр складається в одному примірнику матеріально відповідальною особою та здається до бухгалтерії підприємства (організації) разом з первинними документами та необхідними додатками.

Відомість обліку залишків матеріалів на складі (форма N М-14)

Ведеться на підприємствах (в організаціях), які обліковують матеріали з оперативно-бухгалтерським методом. Відомість обліку залишків заповнюють за даними карток складського обліку, перевірених бухгалтерією. Вірогідність перенесення залишків до відомості підтверджується підписом особи, яка перевіряє.

Акт про приймання устаткування (форма N М-15)

Форма N М-15 використовується для оформлення устаткування, що надійшло на склад для встановлення.

При здійсненні монтажних робіт підрядним способом до складу приймальної комісії входить також представник підрядної монтажної організації. В цьому випадку складається окремий акт на передачу устаткування на відповідальне збереження, уповноважений представник монтажної організації розписується безпосередньо в акті, і йому передається копія акту.

У випадку неможливості забезпечити якісне приймання устаткування при його надходженні на склад, “Акт про приймання устаткування” (форма N М-15) є попереднім, що складається за зовнішнім оглядом.

Акт приймання-передачі устаткування до монтажу (форма N М-15а)

Якщо в момент надходження устаткування монтажу організація ще не намічена або не приступила до роботи, наступна передача їй обладнання офомляється “Актом приймання-передачі обладнання до монтажу” (форма N М-15а).

Матеріальний ярлик призначений для характеристики матеріалів кожного номенклатурного номера, що знаходиться в місцях зберігання.

Бланк ярлика заповнюється зав.складом на кожний номенклатурний номер матеріальних цінностей. Заповнений усіма необхідними даними ярлик прикріплюється до місця зберігання матеріальних цінностей та служить для них паспортом.

Акт про виявлені дефекти устаткування (форма N М-17)

На дефекти, що виявляються в процесі ревізії, монтажу або випробування устаткування, складається “Акт про виявлені дефекти устаткування” (форма N М-17).

Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу (форма N М-18)

Використовується для контролю за відхиленням фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу і для контролю залишків матеріалів, що знаходяться без руху.

Довідка складається в одному примірнику завідуючим складом (комірником), який повинен своєчасно повідомити відділу постачання про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановленої норми запасу та про за форма лишки матеріалів, що знаходяться без руху.

Довідка заповнюється на підставі даних складського обліку матеріалів (типова N М-18

Критерій для включення даних у довідку встановлює відділ матеріально-технічного постачання підприємства (організації).

Матеріальний звіт (форма N М-19)

Застосовується в будівельних організаціях у тих випадках, коли матеріально відповідальною особою є начальник дільниці (виконавець робіт).

Матеріальні звіти складаються матеріально відповідальними особами тільки у кількісному виразі та в одному примірнику і подаються до бухгалтерії по закінченню місяця. Розцінка надходження та використання матеріалів проводиться бухгалтерією безпосередньо у матеріальному звіті.

До матеріальних звітів, як правило, повинні включатися усі матеріали, які були та є у наявності на складі (коморі), незалежно від того був чи не був рух цих матеріалів за звітний місяць.

Разом із матеріальним звітом до бухгалтерії подаються усі первинні документи на прибуток та видаток матеріалів з вказівками про кількість документів та їх номерів окремо за прибутком та видатком.

Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (форма N М-21)

Складається при знятті натуральних залишків в товарно-матеріальних цінностей по кожному окремому складу, дільниці, об'єкту, які знаходяться у матеріально-відповідальних осіб.

В опису вказуються: найменування матеріалів, їх номенклатурні номери, тип, сорт, розмір та інші ознаки відмінності. В кінці інвентаризаційного опису підписуються усі члени комісії та матеріально-відповідальні особи.

Акт про витрату давальницьких матеріалів (форма N М-23)

Застосовується для оформлення витрат матеріалів відкритого зберігання, які належать замовнику, але витрачаються будівельною або монтажною організацією, яка виконує роботи.

Картка обліку устаткування для установлення (форма N М-26)

Картку складають у відділі обладнання або бухгалтерії підприємства, яке будується (або у відділі капітального будівництва діючого підприємства).

Документальне оформлення операцій з малоцінними та швидкозношуваними предметами

До малоцінних предметів і швидкозношуваних предметів, що включаються в запаси, належать предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він триває більше року. Одиницею обліку МШП, як і інших запасів, є їхнє найменування або однорідна група. Оформлення надходження МШП на підприємство, облік їхнього руху на складі проводиться так, як і інших запасів, та регламентується положенням Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів №145

Видача малоцінних предметів (інструментів, пристосування, спецодягу) із складу в експлуатацію - в цехи, виробництва тощо, проводиться оформлення накладної на внутрішнє переміщення типової форми № М-11.

Відомість форми № МШ-1 . застосовується для обліку зміни запасу інструментів у цехових інструментальних коморах, де облік ведеться за методом встановлення постійного запасу обмінного фонду. Відомість складається в двох примірниках, один примірник знаходиться в планово-виробничому відділі, другий у цеху. Дані відомості вносяться у картки складського обліку матеріалів типові форми № М-12.

Картка форми № МШ-2 застосовується для обліку МШП, виданих робітникам підприємства в індивідуальне користування. При поверненні на склад з експлуатації предметів, придатних для подальшого використання, вони знову оприходуються , що відбивається в графах 6, 7, 8 форми № МШП-2 При поломці й з інших причин неможливості їхньої експлуатації, вони списуються оформленням акта на списання форми № МШП- Форма № МШШ-3 застосовується на тих підприємствах, де ремонт інструментів проводиться проводиться в централізованому порядку. Форма складається у двох примірниках. Один примірник залишається в комірника з розпискою виконавця, другий передається разом з інструментом у ремонтний цех. Після загострення комірник робить оцінку у своєму примірнику про повернення інструмента і розписується в примірнику ремонтного цеху.

Акт вибуття форми № МШ-4 складається в одному примірнику майстром або начальником цеху. При поломці, псуванні або втраті МШП з вини робітників акт складається в двох примірниках. Другий примірник направляється до бухгалтерії для відшкодування у встановленому порядку з винної особи.

Форма № МШ-5 застосовується для оформлення списання інструментів і обліку їх на придатні на тих підприємствах, де облік проводиться за методом обмінного фонду . Форма складається в одному примірнику комісією цеху на підставі разових актів вибуття. Після видачі складом інструментів акт передається до бухгалтерії, де відповідно до цього акта проводиться списання інструментів зі складу без відбитку їхнього руху по роздавальних цехах.

Форма № МШ-6 застосовується для обліку спецодягу, спецвзуття, захисних засобів, видається робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Карта ведеться в одному примірнику. У випадку втрати одержаних предметів в особистій картці за формою № МШП-6-го порядку втраченого предмета в розділі «Повернуто» робиться запис: «Акт вибуття № дата». Черговий одяг (той що видається на час виконання певних робіт) записується на окремі картки з позначкою «чергова » і зберігається в коморах під відповідальність майстрів.

Форма № МШП-7 застосовується для обліку прийнятих від працівника підприємства спецодягу, спецвзуття та інших захисних засобів для прання, дезінфекції, ремонту, літнього зберігання та повторної видачі для користування. Відомість заповнюється у двох примірниках. У графі 11 форми робітник розписується за здавання або прийняття спецодягу, а комірник внизу форми (під графічною частиною) розписується про прийняття або видачу захисних засобів.

Форма № МШ-8 застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів, спецодягу, захисних засобів після закінчення терміну використання і передання їх до комори для утилізації. На різні види МШП (інструменти, пристосування, спецодяг, спецвзуття і захисні засоби) акти на списання складаються окремо.

4. Фінансовий облік руху запасів

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» .

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі -- підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Норми цього Положення (стандарту) не розповсюджуються:

- незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними.

- фінансові активи.

- поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за справедливою вартістю відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: Запаси -- активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою. Чиста вартість реалізації запасів -- очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Відновлювальна вартість -- сучасна собівартість придбання. Визнання та первісна оцінка запасів

. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, в установах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством/установою ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, в установі, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року; поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту).

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту).

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені): понаднормові втрати і нестачі запасів; фінансові витрати (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»); витрати на збут; загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням (стандартом). Оцінка вибуття запасів При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до підприємства/установи (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Оцінка продукції за нормативними затратами коригується до фактичної виробничої собівартості. Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання. Оцінка запасів на дату балансу

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів. Розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності

...

Подобные документы

  • Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка. Організація обліку виробничих запасів на підприємстві. Документальне оформлення їх наявності, руху та вибуття, синтетичний та аналітичний облік, проведення інвентаризації. Удосконалення обліку запасів.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.03.2014

  • Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства. Документальне оформлення і автоматизація синтетичного та аналітичного обліку операцій з руху виробничих запасів та відображення результатів їх руху в ГНК "Гетьман".

    курсовая работа [48,7 K], добавлен 30.06.2014

  • Економічна сутність матеріальних запасів, їх класифікація й оцінка. Порядок обліку матеріальних запасів на складі. Облік надходження та витрат виробничих запасів. Відмінності зарубіжної практики обліку запасів. Відображення запасів у фінансовій звітності.

    курсовая работа [613,8 K], добавлен 13.12.2010

  • Оцінка виробничих запасів в умовах ринкових відносин, проблема їх ефективного використання. Організація обліку виробничих запасів на прикладі ПАТ "Тормаш", документальне оформлення їх наявності та руху. Аудит стану та збереження виробничих запасів.

    дипломная работа [260,0 K], добавлен 09.11.2013

  • Економічний зміст та класифікація запасів, методи їх оцінки. Первинний та складський облік запасів, організація синтетичного та аналітичного обліку. Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів. Інвентаризація та оформлення її результатів.

    реферат [38,0 K], добавлен 26.06.2014

  • Сутність і види запасів підприємства. Аналітичний бухгалтерський облік виробничих запасів. Умови правильної організації обліку запасів. Відображення в обліку операцій з надходження та витрачання виробничих запасів. Основні засоби: класифікація та оцінка.

    контрольная работа [34,6 K], добавлен 07.04.2011

  • Теоретичні основи обліку запасів, їх поняття та структура, порядок та методи оцінки, документальне оформлення операцій. Нормативно-правові акти, що регламентують облік запасів в Україні. Брак у виробництві. Організація обліку запасів ТОВ "Уніком-2007".

    курсовая работа [114,5 K], добавлен 22.11.2009

  • Економічна сутність запасів, їх види. Порядок формування вартості запасів, методи їх оцінки при вибутті. Характеристика діяльності ТОВ "БіК" та його облікова політика. Синтетичний та аналітичний облік запасів на підприємстві та організація документообігу.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 30.03.2010

  • Класифікація виробничих запасів, їх облік на підприємстві. Документування господарських операцій. Облік надходження і вибуття. Проведення інвентаризації, її документальне оформлення. Відображення інформації в облікових регістрах і фінансовій звітності.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 25.10.2012

  • Економічна сутність та класифікація виробничих запасів. Організація бухгалтерського обліку та облікова політика підприємства. Методи оцінки запасів при їх вибутті або передачі у виробництво. Інформаційне забезпечення обліку кредиторської заборгованості.

    дипломная работа [337,7 K], добавлен 24.08.2015

  • Економічний зміст виробничих запасів. Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів. Методика аналізу виробничих запасів на підприємстві. Напрями вдосконалення обліку та підвищення ефективності використання виробничих запасів.

    дипломная работа [152,5 K], добавлен 11.07.2008

  • Економічна сутність, оцінка і класифікація виробничих запасів. Документальне оформлення операцій з виробничими запасами на підприємстві. Організація складського обліку, синтетичний та аналітичний облік операцій з виробничими запасами та їх автоматизація.

    курсовая работа [48,7 K], добавлен 20.08.2010

  • Аналіз господарсько-фінансової діяльності ТЗОВ "Компанія Технопол". Особливості документального оформлення руху виробничих запасів. Характеристика синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів. Шляхи удосконалення системи бухгалтерського обліку.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 20.08.2010

  • Поняття виробничих запасів як активів підприємства, особливості їх класифікації. Нормативно-правова база обліку виробничих запасів. Організація обліку надходження та наявності виробничих запасів. Головні шляхи удосконалення обліку виробничих запасів.

    курсовая работа [81,9 K], добавлен 10.12.2014

  • Визначення, класифікація і оцінка виробничих запасів на підприємствах України, застосування програми "1С:Бухгалтерія” для їх обліку. Вимоги до документального оформлення руху запасів, документування надходження та відпуску, обліку придбання і реалізації.

    реферат [1,2 M], добавлен 25.10.2009

  • Сутність матеріальних запасів підприємства. Мотиви створення матеріальних запасів та їх функціональне призначення. Методи оцінки вибуття матеріальних запасів. Бухгалтерський облік матеріальних запасів ЗАТ "Символ". Інвентаризація матеріальних цінностей.

    дипломная работа [127,1 K], добавлен 01.10.2010

  • Теоретичне визначення сутності, змісту, ролі запасів в господарській діяльності. Обґрунтування їх значення та місця в бухгалтерському обліку та господарському контролі. Порядок формування вартості запасів, дослідження методів оцінки запасів при вибутті.

    курсовая работа [93,5 K], добавлен 17.12.2010

  • Сутність, визнання, оцінка і класифікація запасів, значення та завдання їх обліку. Організаційна характеристика та оцінка економічного стану ТОВ "АФ "Відродження". Облікова політика підприємства. Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів.

    курсовая работа [428,1 K], добавлен 04.04.2015

  • Оцінка динаміки, складу і структури виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності їх використання. Особливості їх документального оформлення, аналітичного, синтетичного та управлінського обліку. Організація процесу контролю і аудиту запасів.

    дипломная работа [2,0 M], добавлен 08.06.2015

  • Теоретичні основи обліку виробничих запасів на підприємствах України. Огляд нормативно-законодавчих документів, що регламентують облік виробничих запасів. Організація обліку виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів на ВАТ "Криворіжхліб".

    курсовая работа [89,6 K], добавлен 21.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.