Облік видатків бюджетних установ охорони здоров'я та аналіз їх фінансового забезпечення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

УДК 657.471:614.2(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Облік видатків бюджетних установ охорони здоров'я та аналіз їх фінансового забезпечення

Котова Світлана Сергіївна

Київ - 2011

Дисертація є рукописом

Роботу виконано на кафедрі обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Кіндрацька Любомира Максимівна ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», завідувач кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Фаріон Іван Дем'янович Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри обліку в бюджетній та соціальній сфері кандидат економічних наук, доцент Клименко Олена Михайлівна Чернігівський державний інститут економіки і управління, доцент кафедри обліку і аудиту

Захист відбудеться «2» червня 2011 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегярівська, 49-г, ауд.601.

Автореферат розісланий «29» квітня 2011р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, професор В.М. Добровський.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Для ефективної організації системи охорони здоров'я та досягнення якісного рівня надання медичних послуг необхідно забезпечити органічне поєднання соціальних, медичних і економічних заходів, адже стан сфери охорони здоров'я характеризує економічний розвиток країни, спрямованість її національної політики і визначає ефективність загальнодержавних програм розв'язання соціальних питань і формування людського капіталу.

Розвиток економіки охорони здоров'я передбачає значні обсяги видатків на утримання галузі. З огляду на проблеми наповнення дохідної частини бюджетів бракує ресурсів охорони здоров'я на фоні зростаючих потреб суспільства у медичному забезпеченні, що не відповідає вимогам населення, медичних працівників і, нарешті, урядових органів. Це обумовлює необхідність дослідження, аналізу, групування та узагальнення фактичної та планової інформації за видатками, значний обсяг якої продукується в межах системи бухгалтерського обліку. Тож конче треба розробити досконалу методику обліку видатків та калькулювання бюджетних послуг. Маємо зазначити, що система бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі, в якій чітко виокремлюється аналітична складова, є важливим елементом сучасної інфраструктури ринкової економіки. Тому в процесі вдосконалення методики економічного аналізу видатків бюджетних установ украй потрібно забезпечити повноту формування якісної інформаційної бази як основи прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності управління медичними установами, поліпшення їхньої економіки, забезпечення фінансової стійкості, а отже, рентабельної діяльності.

Проблеми бюджетного обліку й аналізу вивчали відомі вітчизняні й іноземні економісти, зокрема С.М.Альошин П.Й.Атамас, О.Д.Василик, А.О. Грищенко, О.М. Голядченко, Є.П. Дєдков, Р.Т.Джога, О.В. Дишкант, А.Г. Звєрєв, І.І. Каракоз, Л.М. Кіндрацька, С.О. Левицька, Ф.С. Михальчук, Д.О. Панков, Н.В. Петришина, В.І. Самборський, І.Т.Ткаченко. За останні роки опублікували результати своїх досліджень П.Й. Атамас, С.Я. Зубілевич, О.М. Клименко, І.О. Кондратюк, П.Г. Петрашко, С.В. Свірко, Н.І. Сушко, В.М. Пащенко, О.О. Чечулина, І.Д. Фаріон.

Виконаний аналіз праць згаданих та інших авторів підтверджує вагомість і практичну цінність здобутих ними наукових результатів. Утім питання обліку та контролю діяльності, безпосередньо, бюджетних медичних закладів на даному етапі досліджені ще не в достатньому обсязі. Більш ѓрунтовного вивчення потребують проблеми вдосконалення методики обліку, аналізу, планування, прогнозування, удосконалення підходів до формування та розподілу наявних ресурсів для забезпечення раціонального їх використання та поліпшення фінансового стану медичних установ.

Отже, необхідність якнайскорішого розв'язання окреслених питань свідчить про актуальність вибору теми дисертаційної роботи, мети, завдань та основних напрямів дослідження.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Концепція розвитку обліку, аналізу та аудиту в умовах міжнародної інтеграції» (державний реєстраційний номер 0106V004356). У межах даного дослідження автором опрацьовані теоретичні та практичні питання обліку та аналізу видатків, спрямовані на вдосконалення методик та їх практичного застосування в бюджетному секторі.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробленні науково-практичних рекомендацій з удосконалення методики й організації бухгалтерського обліку та аналізу видатків бюджетних установ охорони здоров'я та їх фінансового забезпечення.

Відповідно до поставленої мети в дисертації визначено низку завдань теоретичного та практичного характеру, спрямованих на її досягнення:

- на основі систематизації та узагальнення практичного досвіду за досліджуваною темою виокремити особливості діяльності закладів охорони здоров'я як суб'єктів державного сектору економіки України та виявити перешкоди ефективному їх розвитку;

- обґрунтувати сфери впливу страхової медицини на формування економічних механізмів у системі охорони здоров'я через уточнення сутності ключових термінів та понять, характерних для досліджуваної сфери;

- поглибити наявні підходи до класифікації видатків з урахуванням напрямів надання послуг закладами охорони здоров'я та з метою вдосконалення їх аналітичного обліку;

- проаналізувати вплив медичного інформаційного потоку на формування економічної бази даних для здійснення аналізу діяльності закладів охорони здоров'я;

- довести функціональність взаємозв'язку в методиках обліку виконання кошторису видатків в установах охорони здоров'я в розрізі загального та спеціального фондів;

- оцінити реальність та передбачуваність процесу формування інформаційної бази в умовах централізованої та децентралізованої системи управління закладами охорони здоров'я;

• - показати функціональне призначення та роль фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я в умовах невідповідності їхніх фінансових можливостей зростаючим потребам суспільства в медичних послугах;
• - проаналізувати динаміку та структуру кошторисних видатків установ охорони здоров'я;
• - визначити критерії ефективності використання ліжкового фонду медичних установ та здійснитити їх оцінку в контексті фінансово-економічних перетворень у сфері охорони здоров'я;
• - дати сутнісну інтерпритацію поняттю «медична ефективність».
• Об'єктом дослідження є діяльність закладів охорони здоров'я в умовах обмеженого фінансового забезпечення.
• Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання обліку видатків бюджетних установ охорони здоров'я та аналізу їх фінансового забезпечення.
• Методи дослідження. У процесі дослідження застосовано сукупність загальнонаукових та специфічних методів дослідження. Системний і комплексний підходи використані для розкриття сутності бюджетного обліку. Математично-статистичні методи стали базою у визначенні характеристик та аналізі тенденцій розвитку окремих складових соціального сектору економіки. Для розв'язання окреслених завдань застосовано методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції. Головними методами дослідження є порівняння, аналітичне групування, узагальнення.
• Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти, що регламентують функціонування бюджетної системи та бюджетний процес, праці вітчизняних та іноземних учених із проблем обліку та аналізу в бюджетному секторі, дані статистичних спостережень Державного комітету зі статистики України, макроекономічні показники, обчислені Державним казначейством України, Міністерством фінансів України.
• Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні окремих теоретичних та методичних положень обліку видатків і аналізу фінансового їх забезпечення та в обґрунтуванні рекомендацій щодо впровадження їх у практичну діяльність закладів охорони здоров'я.
• Вперше:
• - запропоновано порядок оперативного обліку видатків установ охорони здоров'я за допомогою формування єдиної бази даних на основі поєднання інформації медичного та економічного характеру. Із цією метою здійснено групування зазначеної інформації й виокремлено центри відповідальності в підсистемі управлінського обліку, в яких дана інформація нагромаджується та опрацьовується для використання керівництвом в управлінні. У разі підпорядкування підрозділів статистики медичних закладів головному бухгалтерові підвищується контроль за додержанням сітьових показників діяльності (кількість ліжко-днів у стаціонарах, кількість відвідувань в амбулаторно-поліклінічних закладах та кількість медичного персоналу), значення яких є основою кошторисного планування потреби в бюджетних коштах.
• Удосконалено:
• - дефініцію "економічна ефективність охорони здоров'я" як зниження обсягів видатків на лікування, виплат за листками непрацездатності та виробничих втрат завдяки поліпшенню здоров'я населення (зниження захворюваності, передчасної смертності, інвалідності). На відміну від наявних підходів, пропоноване розкриває економічний зміст ефективності відповідно до характеру діяльності суб'єктів охорони здоров'я, що надають медичні послуги. Економічна ефективність досягається за допомогою раціонального використання наявних ресурсів через виключення випадків надання невиправданих послуг медичного характеру;
• - порядок урахування впливу особливостей діяльності медичних закладів на формування номенклатури видатків, і на цій основі визнано за доцільне під час розроблення методик аналізу враховувати специфіку діяльності медичних установ;
• - підходи до класифікації видатків медичних установ на базі чинної класифікації видів економічної діяльності з урахуванням особливостей діяльності та видів послуг. Зокрема, запропоновано групувати видатки за такими класифікаційними ознаками: лікувально-діагностичний процес; інтенсивність обслуговування; напрями медичної діяльності; види медичної допомоги; склад витрат, здійснених медичним закладом; тип медичного закладу; вартість надання медичних послуг; джерела фінансового забезпечення. Використання запропонованих ознак забезпечує адекватне відображення деталізованої інформації щодо видатків у аналітичному обліку за єдиною їх класифікацією. Розширена в такий спосіб кількість класифікаційних груп позитивно впливає на організацію аналітичного обліку, що забезпечує нагромадження інформації, необхідної для посилення контролю як за обсягами видатків, так і за раціональним їх використанням;
• - порядок відображення в обліку вартості медичних послуг, що надаються населенню, з урахуванням структури здійснених видатків. Зокрема, запропоновано до використання медико-економічну картку пацієнта, електронну історію хвороби та наведено їхній зміст. Це забезпечує повний та безперервний контроль за здійсненими видатками в процесі надання медичних послуг стосовно кожного пацієнта і додержання планових цін на них.
• Набули подальшого розвитку:
• - підходи до оцінки медичної допомоги в розрізі соціальної, медичної та економічної ефективності її надання. Запропоновано розрахунок ефективності скорочення строку лікування хворих у денному стаціонарі, економічної ефективності впровадження нових методів медикаментозної терапії та економічного ефекту від здійснення лікувально-профілактичних заходів, що привели до зниження захворюваності;
• - критерії взаємозв'язку показників для визначення сумарного економічного ефекту та оптимізації використання ліжкового фонду міста.
• Практичне значення одержаних результатів полягає в їхній спрямованості на розв'язання актуальних завдань бухгалтерського обліку в закладах охорони здоров'я. Упровадження наукових результатів дисертації та практичних рекомендацій сприятиме підвищенню результативності діяльності медичної установи в умовах дії ринкових механізмів.
• Результати проведеного дослідження взяті до впровадження: Державним казначейством у м. Полтава (довідка №01-08/509 від 11.02.2011р), 4-ю міською клінічною лікарнею м. Полтава (довідка №385 від 21.05.2010р), Виконавчим комітетом управління охорони здоров'я м. Полтава (довідка № 01-25/33/332-01 від 01.03.2010р). Окремі результати дослідження використані в навчальному процесі Полтавського базового медичного коледжу для підготовки навчально-методичного забезпечення (довідка № 227 від 18.02.2011р).
• Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, одержані в процесі дисертаційної роботи і винесені на захист, здобуті автором особисто.
• Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені та схвалені на: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування економіки України: стан та перспективи» (м.Київ, 20-21 листопада 2008р.); Другій всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю» (м. Кривий Ріг, 21 листопада 2008 р.); засіданні круглого столу, присвяченого 40-річчю започаткування підготовки фахівців з бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту «Актуальні проблеми побудови сучасної обліково-аналітичної системи підприємства» (м.Полтава, 27 листопада 2008р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем» (м. Полтава, 15-16 травня 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку державного контролю і аудиту в Україні» (м. Київ, 25-26 листопада 2009 р.); Науково-практичній конференції «Інформаційні технології у змісті освіти та у практичній діяльності фахівців з обліку і аудиту: проблеми методології та організації» (м. Київ, 18 лютого 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринок аудиторських послуг в Україні: стан і перспективи розвитку» (м. Івано-Франківськ, 15-16 квітня 2010 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 14-16 квітня 2010 р.).
• Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 14 наукових працях загальним обсягом 3,89 д.а., у тому числі п'ять статей надруковано у фахових виданнях (2, 69 д.а.), дев'ять - у матеріалах і тезах конференцій (1,20 д.а.).
• Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи 200 сторінок машинописного тексту, у тому числі: 37 таблиць на 50 сторінках, 63 рисунки на 63 сторінках і 19 додатків на 65 сторінках. Список використаних джерел містить 136 найменувань.
• Основний зміст
• У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, мету, основні завдання, предмет, об'єкти та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.
• У розділі 1 «Економічна характеристика видатків у державному секторі економіки як об'єктів обліку й аналізу» розкрито особливості діяльності закладів охорони здоров'я та визначено їхній вплив на організацію обліку та аналізу видатків; надано характеристику та доведено доцільність упровадження бюджетно-страхової моделі фінансування охорони здоров'я; поглиблено характеристику понять «витрати», «видатки», «затрати» бюджетних медичних закладів і запропоновано уточнене визначення поняття «державний сектор».
• Системна трансформація економічних процесів в Україні спрямована на формування соціально орієнтованої економіки. Досягнення цієї мети неможливе без функціонування оптимального за обсягами й ефективно регульованого державного сектора економіки як основного виробника суспільних благ. Результати узагальнення положень нормативно-правових документів обумовили висновок,що поняття «державний сектор» визначається як частина економіки, яка перебуває у власності держави і є сукупністю суб'єктів господарювання, що здійснюють соціальну та економічну діяльність, котру приватний сектор не веде через її неприбутковість.
• У даний час фінансове забезпечення розвитку галузі охорони здоров'я, передбачене в державному та місцевих бюджетах, не відображає її потреб, а визначає економічні можливості держави, практично залишаючись єдиним реальним і стабільним джерелом доходу установ охорони здоров'я. Інтенсивна інтеграція України у світову економіку, вступ до Світової організації торгівлі обумовлюють потребу ретельного вивчення світової практики організації охорони здоров'я та вибору прийнятної для України моделі фінансового забезпечення цієї галузі.
• У дисертації проаналізовано сутність світових моделей фінансового забезпечення національних систем охорони здоров'я (модель Семашка, бевериджська модель, бісмарківська модель) і встановлено неможливість їх запровадження в чистому вигляді у вітчизняну практику. Зазначимо, що нині в українській системі охорони здоров'я використовується взята ще від колишнього СРСР модель Семашка, хоч вона й не повною мірою задовольняє потреби галузі. З огляду на сучасний економічний стан держави, найбільш прийнятною для України, на нашу думку була б бевериджська модель. Проте, населення ще не в змозі сплачувати значні кошти за лікування, а саме це є передумовою запровадження бевериджської моделі фінансового забезпечення систем охорони здоров'я. Тож існують об'єктивні умови активізації сфери використання моделі Бісмарка, тобто страхової медицини. За кошти регулярних страхових внесків працедавців за населення,що працює, платежів з бюджету за населення, що не працює та завдяки значним вливанням коштів від добровільного медичного страхування можна суттєво поліпщити фінансовий стан закладів охорони здоров'я. Водночас фінансова база медичних установ і надалі має поповнюватись коштами з державного бюджету. По суті, ідеться про запровадження бюджетно-страхової моделі фінансування охорони здоров'я (рис. 1). Розподіл джерел фінансового забезпечення галузі охорони здоров'я за цієї моделі такий: з державного та місцевих бюджетів фінансується 55% видатків системи охорони здоров'я; обов'язкове медичне страхування (ОМС) покриває 35% видатків, добровільне медичне страхування (ДМС) та інші надходження становлять 10 % фінансових надходжень. За кожним джерелом визначаються напрями покриття видатків на первинну медико-санітарну допомогу (ПМСД), спеціалізовану і високоспеціалізовану допомогу.
• Активізувати структурні перетворення галузі можна, якщо перейти до обов'язкового медичного страхування. Поетапне впровадження соціальної страхової медицини сприятиме подоланню кризи в медичній галузі і формуванню принципово нової правової, соціально-економічної, фінансової та організаційної схеми взаємовідносин між надавачами та одержувачами медичних послуг, в основі якої - взаємна відповідальність сторін, система підтримки, зокрема фінансової, та посилення контролю з боку органів державної влади, місцевого самоврядування і страховиків.
• В умовах товарно-грошових відносин повноцінне виконання державою соціальних функцій можливе лише за наявності необхідних обсягів бюджетних ресурсів. Тому визнання провідної ролі видатків бюджетів у фінансовому забезпеченні потреб соціально-економічного розвитку суспільства є беззаперечним положенням вітчизняної та іноземної економічної літератури.
• Водночас у сучасних наукових працях існують суперечності в дефініціях таких економічних понять, як «затрати», «витрати», «видатки». Це стосується їхньої економічної сутності та коректності використання. Витрати - зменшення грошових коштів чи збільшення кредиторських зобов'язань для отримання та поповнення продуктивних сил суб'єкта господарювання. Видатки - загальна вартість використаних ресурсів за період для забезпечення господарської діяльності суб'єкта господарювання. Затрати - грошовий вираз використаних та фактично чи умовно зменшених продуктивних сил для виробництва певного продукту. Затрати характеризуються з позиції елементу формування собівартості продукції, яку було (буде) виготовлено і яка містить у собі матеріальну та нематеріальну форму. Саме в останньому полягає основна різниця між поняттям «затрати» та «витрати», яке, у свою чергу, більш універсальне і може застосовуватись до послуг та благ, які не мають матеріальної форми.
• У розділі 2 «Організаційні питання обліку видатків установ охорони здоров'я» розкрито методику й техніку кошторисного фінансового забезпечення; досліджено особливості бухгалтерського обліку касових та фактичних видатків, обліку видатків загального та спеціального фондів; надано характеристику фінансової звітності установ охорони здоров'я; описано варіанти формування єдиного медичного інформаційного поля з використанням електронної історії хвороби та медико-економічної картки хворого. Усі ці заходи забезпечать повний та безперервний контроль за здійсненими видатками в процесі надання медичних послуг стосовно до кожного пацієнта.
• У процесі дослідження встановлено, що інформаційна система закладів охорони здоров'я включає дві підсистеми - медичну та економічну, практично незалежні одна від одної. Економічні дані формуються та обробляються стосовно економічної діяльності і нагромаджуються в підрозділах, відповідальних за фінансову діяльність медичного закладу. Інформацію щодо медичних послуг та пацієнтів обробляють підрозділи статистики. Для прискорення обміну інформацією між користувачами необхідно забезпечити формування єдиного інформаційного поля. За повної комп'ютеризації процесу нагромадження інформації це сприятиме швидкому й надійному передаванню медичної та іншої інформації між різними закладами, що пропонують медичні послуги. Обѓрунтовано, що створення єдиного медичного інформаційного поля потребує уніфікації наявного програмного забезпечення. З метою впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сферу охорони здоров'я пропонуються до використання розроблені в процесі дослідження форми збору, групування та нагромадження інформації, а саме електронна історія хвороби (рис. 2) та медико-економічна картка хворого (рис. 3). Електронна медична картка має бути індивідуальною та містити конкретну інформацію (рис. 4). Схему формування медико-економічної інформації ілюструє рис. 5.
• Визначено, що фінансове забезпечення медичних закладів на сучасному етапі розвитку економічних відносин відбувається через механізм кошторисного планування як систему науково та економічно обґрунтованих заходів, спрямованих на визначення критеріїв розподілу коштів і напрямів використання фінансових ресурсів, а також розрахунку їхніх оптимальних обсягів для кожного об'єкта, що утримується за бюджетні кошти.
• Інформаційний процес виконання бюджетів і водночас виконання кошторисів медичних установ забезпечується бюджетним обліком. Його дані є джерелом складання бухгалтерської звітності, зокрема фінансової, яка охоплює систему показників для характеристики виконання бюджету та сприяє регулюванню діяльності установи за відповідний звітний період.
• Рівень якості та повнота надання медичних послуг суттєво знижуються, якщо обсяг виділених коштів не покриває потреби у видатках і не пов'язаний із результативними показниками діяльності установ. Для поліпшення ситуації доцільно відмовитись від механізму кошторисних асигнувань і перейти до нового порядку фінансового забезпечення установ охорони здоров'я, відповідно до якого основна медична допомога надаватиметься пацієнтові безкоштовно, а додаткова - платно (бюджетно-страхова модель фінансового забезпечення охорони здоров'я).
• У розділі 3 «Аналіз фінансового та організаційно-технічного розвитку закладів охорони здоров'я міста Полтава» проаналізовані потоки фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я; запропонована методика економічно обґрунтованого розрахунку регіонального фінансового забезпечення охорони здоров'я Полтавської області; досліджені процедури аналізу виконання кошторису видатків; розглянуті можливі сценарії структурної реорганізації ліжкового фонду на прикладі основних відділень терапевтичного профілю багатопрофільних лікарень м. Полтава.
• Фінансове забезпечення охорони здоров'я в Україні здійснюється з різних джерел, утім основними залишаються загальнонаціональні податки і збори. Розподіл бюджетних (державних і місцевих) коштів відповідно до переліку дозволених статей базується на нормах, установлених Міністерством охорони здоров'я (МОЗ) України за такими критеріями: кількість ліжок у стаціонарах, кількість відвідувань в амбулаторно-поліклінічних закладах та кількість медичного персоналу на відповідну кількість обслуговуваного населення. За такого методу фінансового забезпечення ігнорується той факт, що громадяни часто сьогодні зареєстровані в одному, а живуть і працюють в іншому регіоні. До уваги також не беруться сезонна міграція, статево-вікові відмінності, шкідливість забруднення навколишнього середовища, небезпека окремих регіонів щодо виникнення карантинних хвороб. Зважаючи на це, у дисертації запропонована методика економічно обґрунтованого розрахунку регіонального фінансового забезпечення охорони здоров'я на прикладі Полтавської області.
• Розрахунок передбачає такі етапи:
• 1. Визначення коефіцієнта обсягу медичної допомоги, що надається населенню області за формулою:
• (1)
• де - сумарний статево-віковий індекс Полтавської області; - сумарний статево-віковий індекс України.
• 2. Розрахунок частки населення області в загальній кількості населення України (N), за формулою:
• (2)
• 3. Визначення частки фінансових потреб області F у бюджеті України за формулою:
• (3)
• де І - частка одержуваної медичної допомоги в області.
• 4. Визначення базової суми асигнувань області Б^'_обл з державного бюджету України Б_укр за формулою:
• (4)
• 5. Вирівнювання фінансового забезпечення з урахуванням необхідності усунення негативних явищ у регіоні Б^"_{надбав.} здійснюється згідно з формулою:
• (5)
• де І _з - рівень забруднення повітряного простору.
• 6. Обсяг забезпечення з урахуванням асигнувань на медичні цільові програми Б_обл розраховується за формулою:
• (6)
• Конкретні розрахунки виконано за результатами статистичних даних управління охорони здоров'я м. Полтава за 2009 р.(табл.1).
• Таблиця 1 Статистичні дані Виконавчого комітету управління охорони здоров'я м. Полтава за 2009 р., у розрізі показників

Умовний показник	Зміст	Цифрове значення
	сумарний статево-віковий індекс Полтавської області	10,1893591
	сумарний статево-віковий індекс України	10,05227
Sобл	населення Полтавської області, людей	4873021
Sукр	населення України, людей	49036519
Із	рівень забруднення повітряного простору, середньодобова гранично допустима концентрація (ГДКсд,мм/м3)	1,43133
Б' обл	бюджет області, тис.грн	240677,00
Б' укр	бюджет України, тис.грн	238931337,00

• Дисертантом одержані такі результати:
• Коефіцієнт обсягу медичної допомоги населенню Полт.обл. (І) становить:
• 1,01363763 (10,1893591:10,05227).
• Частка населення області у загальній чисельності населення України (N): 0,09937535 (4873021:49036519).
• Частка фінансових потреб області (F) у бюджеті України:
• 0,10073059 (0,09937535Ч1,01363763).
• Сума асигнувань області (Б^'_обл) з державного бюджету:
• 240677,00 тис.грн (2389313337,0Ч0,10073059/100%).
• Вирівнювання фінансового забезпечення з урахуванням необхідності усунення негативних явищ у регіоні (Б^"_{надбав.}):
• 34233,64 тис. грн=(0,09937535Ч1,43133Ч240677,00).
• Бюджет області з урахуванням додаткових витрат, пов'язаних із забрудненням повітряного простору (Б_обл):
• 274610,64 тис. грн. (240677,00+34233,64).
• Оскільки загальні економічні процеси в Україні орієнтовані на ринкові відносини, то запровадження наведених механізмів фінансового забезпечення й управління медслужбою стає необхідною умовою розвитку сфери охорони здоров'я.
• Важливе навантаження у підсистемі управлінського обліку виконують процедури аналізу виконання кошторису видатків з використанням одержаної інформації. фінансовий забезпечення медичний видаток
• Ідеться про оцінювання ефективності використання виділених установі матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; виявлення відхилень фактичних видатків від кошторисних і кількісне оцінювання впливу факторів, що зумовили це відхилення; якісне оцінювання тенденцій розвитку установи.
• Констатовано, що необхідність проведення даного аналізу прямо пов'язана з контролем за використанням, запобіганням нецільовому та нераціональному використанню коштів бюджету. Як аналітичні, так і контрольні процедури спрямовані на досягнення головної мети діяльності установ охорони здоров'я - надання високоякісних медичних послуг населенню відповідно до потреби в них.
• В основу методики оцінки якості та ефективності медичної допомоги покладено розрахунок інтегрального показника (коефiцiєнта) ефективності медичної допомоги, який відображає взаємозв'язок досягнутого медичного результату, міри задоволеності пацієнтів і обсягів видатків, спрямованих на лікування. Ефективність медичної допомоги оцінюється у розрізі медичного, соціального, економічного аспектів.
• Обѓрунтовано, що медична ефективність є результатом безпосереднього медичного втручання, що підтверджується показниками поліпшення здоров'я хворого від початку захворювання до одужання або поліпшенням показників здоров'я на певному етапі лікування.
• Зроблено висновок, що зміст соціальної ефективності охорони здоров'я полягає в запобіганні та зниженні захворюваності, у зменшенні кількості померлих, збільшенні тривалості життя, підвищенні якості медичного обслуговування.
• Визначено поняття економічної ефективності: це- сума зниження видатків на лікування, виплату допомог за листками непрацездатності та виробничих втрат завдяки поліпшенню здоров'я населення.
• Здійснений у дисертаційній роботі аналіз показників зайнятості ліжок свідчить про нераціональний їх розподіл на різних рівнях організації медичної допомоги та за профілями.
• На високовартісну стаціонарну допомогу в Україні витрачається близько 80% усіх коштів системи охорони здоров'я.
• Тож ключові напрямки реформування стаціонарної допомоги та визначення її ефективності базуються на науково обґрунтованих розрахунках оптимальної потреби в ліжках і оптимальних термінів лікування.Доведено, що оптимізація стаціонарної допомоги передбачає не скорочення відбору хворих на госпіталізацію, а підвищення інтенсифікації лікувального процесу і зниження звичайних термінів лікування.
• Висновки
• У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв'язання наукового завдання щодо обліку видатків бюджетних установ охорони здоров'я та аналізу їх фінансового забезпечення. Основні науково-практичні результати дослідження дали змогу зробити такі висновки:
• 1. Системна трансформація економічних процесів в Україні спрямована на формування соціально орієнтованої економіки. Досягнення цієї мети неможливе без функціонування оптимального за обсягами й ефективно регульованого державного сектору економіки як основного виробника суспільних благ. Державний сектор є частиною економіки, яка перебуває у власності держави й охоплює сукупність суб'єктів господарювання, що здійснюють соціальну та економічну діяльність, котру приватний сектор не веде через її неприбутковість.
• 2. Інтенсивна інтеграція України у світову економіку, вступ до Світової організації торгівлі обумовлюють потребу в глибокому вивченні світового ринку охорони здоров'я та вибір ефективної моделі фінансового забезпечення цієї галузі для України. Заклади охорони здоров'я з-поміж бюджетних організацій займають провідне місце, оскільки діяльність медичних установ несе значне соціальне і економічне навантаження, безпосередньо впливаючи на життєвий рівень, здоров'я і працездатність населення.
• 3. На сучасному етапі розвитку галузі фінансове забезпечення, передбачене в державному та місцевих бюджетах, не забезпечує її реальних потреб, а обмежене економічними можливостями держави.Бюджетне фінансування залишається практично єдиним реальним і стабільним джерелом доходу бюджетних установ. Для забезпечення розвитку, підвищення ефективності функціонування, особливо в умовах ринкової економіки, система охорони здоров'я потребує суттєвої реорганізації та збільшення обсягів фінансового забезпечення. У нових економічних умовах необхідно надати медичним закладам статус самостійних суб'єктів господарювання. Формування реальної бази для підтримання конкурентного середовища в галузі охорони здоров'я уможливлюється з упровадженням медичного страхування.
• 4. У даний час у світовій практиці застосовуються три моделі фінансового забезпечення національних систем охорони здоров'я (модель Семашка, бевериджська модель, бісмарківська модель). У результаті дослідження доведено неможливість їх запровадження у чистому вигляді у практичну діяльність закладів охорони здоров'я України. Нині у вітчизняній системі охорони здоров'я використовують ще радянську модель Семашка, в основі якої - фінансування бюджетних установ виключно державою. Оскільки за низкою характеристик вона не відповідає реальним потребам галузі, зберігаються тенденції погіршення здоров'я населення, зростання смертності. З огляду на це важливо забезпечити реформування галузі в напрямі поліпшення стану її фінансового забезпечення. Порівняння описаних у дисертаційній роботі світових моделей обумовило висновок, що найбільш прийнятною для України є бевериджська модель.
• 5. У вітчизняній та іноземній економічній літературі аргументовано визнано провідну роль видатків бюджетів у фінансовому забезпеченні потреб соціально-економічного розвитку суспільства. На обсяги, склад і структуру видатків бюджетів впливає характер дії функцій держави. В умовах товарно-грошових відносин повноцінно виконувати свої функції держава спроможна тільки за наявності необхідних обсягів бюджетних ресурсів.
• 6. Система формування інформації у вітчизняних закладах охорони здоров'я включає дві практично незалежні підсистеми - медичну та економічну. Економічні дані нагромаджуються та обробляються виключно стосовно економічної діяльності і формуються в підрозділах, відповідальних за фінансову діяльність медичного закладу. Формування інформації щодо медичних послуг та пацієнтів стосується компетенції підрозділів статистики. Для обміну інформацією між користувачами необхідно перейти до єдиного інформаційного поля, яке забезпечить швидке й надійне передавання медичної та іншої інформації між комп'ютерними системами різних закладів, що пропонують медичні послуги.
• 7. В умовах системних перетворень як у секторі охорони здоров'я загалом, так і в окремих медичних структурах назріла нагальна потреба у запровадженні механізмів управлінського обліку та контролю.З використанням інформації управлінського обліку можна враховувати вплив наявних ризиків на діяльність установ охорони здоров'я. Складовою управлінського обліку є процедури аналізу, особливо щодо відшкодування витрат і ціноутворення.

8. Для розрахунку обсягу витрат фінансових ресурсів, економічної ефективності лікувальних та профілактичних заходів, показників фінансової стабільності та платоспроможності, рівня прибутку в проведенні госпрозрахункової діяльності необхідна якісна інформація, яка використовується для прийняття фінансових рішень. Що більший розмір капіталу медичного закладу, то більший обсяг медичної допомоги вона спроможна надати. Відповідно, зростає роль якісної інформації для прийняття фінансових рішень, і тому більшими будуть втрати від неефективного використання фінансових ресурсів.

9. Розподіл бюджетних коштів за переліком статей базується на нормах, установлених Міністерством охорони здоров'я України за такими критеріями: кількість ліжок у стаціонарах; кількість відвідувань в амбулаторно-поліклінічних закладах та кількість медичного персоналу на відповідну кількість обслуговуваного населення. За такого підходу не враховується той факт, що громадяни можуть бути зареєстровані в одному регіоні, а жити і працювати - в іншому. Також до уваги не береться сезонна міграція, статево-вікові відмінності, шкідливість забруднення навколишнього середовища, небезпека окремих регіонів щодо виникнення карантинних хвороб. У дисертації обґрунтована методика економічного розрахунку регіонального фінансового забезпечення охорони здоров'я на прикладі Полтавської області на основі перелічених чинників.

10. У процесі аналізу видатків бюджетних установ забезпечується контроль за їх цільовим, раціональним використанням, що в результаті сприяє досягненню головної мети діяльності установ охорони здоров'я - якісному наданню медичних послуг населенню. В основу методики оцінки якості та ефективності медичної допомоги покладено розрахунок інтегрального показника (коефiцiєнта) ефективності медичної допомоги, який відображає взаємозв'язок досягнутого медичного результату, міри задоволення потреб пацієнтів і обсягу витрат, спрямованих на лікування. Отже, ефективність медичної допомоги оцінюється в трьох аспектах - медичному, соціальному, економічному.

Упровадження розроблених теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій з обліку видатків бюджетних установ охорони здоров'я та аналізу їх фінансового забезпечення сприятиме ефективній їхній діяльності на ринку послуг. Результати досліджень підтверджують, що питання обліку видатків бюджетних установ охорони здоров'я та аналізу їх фінансового забезпечення є широким полем наукового пошуку, а наведені висновки, положення, підходи та рекомендації стануть підѓрунтям для дальших досліджень у цьому напрямку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Котова С.С. Касові та фактичні видатки бюджетних установ: їх суть та економічне значення / С.С.Котова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку : зб. Наук. праць. - Л.,2009.- № 647.- С.388 - 393 (0,38 д.а.).

2. Котова С.С. Нові підходи до класифікації видатків бюджету / С.С.Котова // Формування ринкової економіки: зб. Наук. праць. - Вип. 21. - № 1. - К., 2009.- С.446 - 454 (0,35 д.а.).

3.Котова С.С. Фінансове забезпечення закладів охорони здоров'я: аналітичний підхід / С.С. Котова // Науковий вісник Ужгородського університету. Економіка : зб. Наук. праць. Вип. 29 (ч. 2).- Ужгород, 2010. - С.188 - 192 (0,49 д.а.).

4. Котова С.С. Проблеми запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування в Україні / С.С.Котова // Економічний аналіз : зб. наукових праць кафедри економічного аналізу Тернопільського національного економічного університет. - Випуск 6.- Тернопіль, 2010. -С. 91-96 (0,49 д.а.).

5. Котова С.С. Історичні передумови становлення і розвитку системи державного казначейства України / С.С. Котова // Економіка. Фінанси. Право. - К. : Аналітик, 2010. - № 8. - С. 23-28. (0,49 д.а.).

Тези доповідей на конференціях

6. Котова С.С. Державний сектор економіки України: перспективи реформування та розвитку / С.С. Котова // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.«Реформування економіки України: стан та перспективи». - К. :МІБО КНЕУ. 2008.- С. 70-73 (0,13 д.а.).

7. Котова С.С. Витрати, видатки, затрати: їх економічна сутність та значення / С.С. Котова // Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практич. конф. «Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю». - м. Кривий Ріг : КЕІ КНЕУ, 2008.- С. 356-358 (0,13 д.а.).

8. Котова С.С. Структура державного сектору економіки України та особливості його діяльності / С.С. Котова // Матеріали засідання круглого столу, присвяч. 40-річчю започаткування підготовки фахівців з бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту «Актуальні проблеми побудови сучасної обліково-аналітичної системи підприємства». - Полтава : РВВ ПУСКУ, 2008.- С. 52-54 (0,14д.а.).

9. Котова С.С. Кошторис бюджетної установі: аналіз виконання та забезпечення цільового використання бюджетних коштів / С.С. Котова // Матеріали Міжнар. наук.-практ. Конф. «Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем». - Полтава : РВВ ПУСКУ, 2009.- С. 288-290 (0,11 д.а.).

10. Котова С.С. Вдосконалення системи фінансування установ охорони здоров'я: життєва необхідність чи шлях до економічної стабільності країни? / С.С. Котова // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Сучасний стан та перспективи розвитку державного контролю і аудиту в Україні». - Київ, 2009. - С. 175-177 (0,13 д.а.).

11. Котова С.С. Автоматизація процесів обліку та аналізу в бюджетних установах: перспективи впровадження та розвитку/ С.С. Котова // Матеріали наук.-практ. конф. «Інформаційні технології у змісті освіти та практичній діяльності у фахівців з обліку і аудиту: проблеми методології та організації».-К. : КНЕУ, 2010.- С. 122 - 125 (0,12 д.а.).

12. Котова С.С. Аудит використання бюджетних коштів: значення та передумови виникнення / С.С. Котова // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Ринок аудиторських послуг в Україні: стан і перспективи розвитку». - Івано-Франківськ, 2010. - С. 97- 100 (0,11 д.а.).

13. Котова С.С. Добровільне медичне страхування: суть та необхідність розвитку в Україні / С.С. Котова // Матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю». - Черкаси, 2010. - С. 21- 23 (0,13 д.а.).

14. Котова С.С. Становлення бюджетного обліку в умовах української революції 1917-1921рр. / С.С. Котова // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Стан і перспективи розвитку обліково-інформаційної системи в Україні».- Тернопіль : Крок, 2010.- С. 119-120 (0,20 д.а.).

Анотація

Котова С.С. Облік видатків бюджетних установ охорони здоров'я та аналіз їх фінансового забезпечення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2011.

Дисертацію присвячено сучасним теоретичним підходам до вдосконалення обліку видатків бюджетних установ охорони здоров'я та аналізу їх фінансового забезпечення. З метою розв'язання зазначених питань уточнено сутність та подано визначення термінів «витрати», «видатки», «затрати». Подано рекомендації щодо вдосконалення класифікації видатків установ охорони здоров'я. Уточнено методологічні принципи, які застосовуються в процедурах обліку видатків бюджетних установ. Розкрито зміст та доведено наявність об'єктивних умов для впровадження бюджетно-страхової моделі фінансового забезпечення установ охорони здоров'я. Описано методику й техніку кошторисного фінансового забезпечення, досліджено процедури аналізу виконання кошторису видатків та надано характеристику фінансової звітності установ охорони здоров'я. Запропоновано запровадження єдиного медичного інформаційного поля з використанням електронної історії хвороби та медико-економічної картки хворого, що уможливить повний та безперервний контроль за здійсненими витратами з надання медичних послуг стосовно до одного пацієнта. Проаналізовано потоки фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я. Запропоновано методику економічно обґрунтованого розрахунку регіонального фінансового забезпечення охорони здоров'я на прикладі Полтавської області, описано три сценарії структурної реорганізації ліжкового фонду на прикладі основних відділень терапевтичного профілю багатопрофільних лікарень м. Полтава.

Ключові слова: установи охорони здоров'я, видатки бюджетних медичних закладів, страхова медицина, фінансове забезпечення установ охорони здоров'я, медична послуга, ефективність надання медичної допомоги, електронна історія хвороби, структурна реорганізація ліжкового фонду.

Аннотация

Котова С.С. Учет расходов бюджетных учреждений здравоохранения и анализ их финансового обеспечения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.09 - Бухгалтерский учет, анализ и аудит. - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2011.

Диссертация посвящена изучению современных теоретических подходов по усовершенствованию учета расходов бюджетных медицинских учреждений. Для решения данных проблем уточнена сущность и сформулированы определения терминов «расходы» и «затраты», представленны рекомендации по усовершенствованию классификации расходов учреждений здравоохранения. Уточнены определения методологических принципов, которые относятся к учету расходов бюджетных учреждений.Проанализирована целесообразность внедрения бюджетно-страховой модели финансирования здравоохранения; расширена характеристика понятий «расходы» бюджетных медицинских учреждений и сформулированно определение понятия «государственный сектор». Доказана необходимость внедрения системы медицинского страхования, так как в условиях рыночной экономики для повышения эффективности функционирования система здравоохранения нуждается в существенной реорганизации и увеличении объемов финансового обеспечения, что, в свою очередь, возможо с внедрением медицинского страхования. В результате изучения трех распространенных мировых моделей финансового обеспечения национальных систем здравоохранения (модели Семашка, бевериджской модели и бисмарковской модели) установленно, что в отечественной системе здравоохранения использется еще советская модель Семашка, в основе которой - полное финансирование бюджетных учреждений государством. Она не отвечает современным требованиям, следовательно, сохраняются тенденции к ухудшению здоровья населения, увеличению смертности. С учетом этого необходимо провести кардинальные реформы, нацеленные на улучшение современного состояния здравоохранения. Исследование показало, что в настоящее время наиболее приемлемой для Украины является бевериджская модель.

Однако население пока не в состоянии платить значительные суммы за лечение, что как раз и является предпосылкой введения бевериджской модели финансового обеспечения системы здравоохранения. При этом существуют объективные условия активизации сферы использования модели Бисмарка, т. е. страховой медицины. За счет регулярных страховых взносов работодателей за работающее население, платежей за неработающее население и значительных вливаний за счет добровольного медицинского страхования можно улучшить финансовое положение учреждений здравоохранения. Одновременно финансовая база медицинских учреждений и в дальнейшем должна пополняться средствами из государственного бюджета. Поэтому речь идет о введении бюджетно-страховой модели здравоохранения.

В диссертации раскрыто сущность и техника сметного финансового обеспечения, исследованы процедуры анализа выполнения сметы расходов. В работе дана характеристика отчетности учреждений здравоохранения. Внесены предложения по формированию единого медицинского поля, создание которого требует унификации програмного обеспечения. С целью внедрения информационно-коммуникационных технологий в сферу здравоохранения предложены к использованию новые ?формы сбора, группировки и накопления информации, а именно медико-экономическая карта больного, электронная история болезни и электронная медицинская карта, что позволит вести полный и непрерывный контроль за понесенными расходами по оказанию медицинских услуг в отношении одного пациента.Для совершенствования формы сбора, накопления, хранения, анализа и использования медико-экономической информации полагается целесообразным использование предложенных информационных карт с последующим их объединением в единую систему движения информации.

В диссертации проанализированны потоки финансового обеспечения учреждений здравоохранения.Предложена методика экономически обоснованного расчета регионального финансового обеспечения здравоохранения на примере Полтавской области.Рассмотрены возможные сценарии структурной реорганизации коечного фонда на примере основных отделений терапевтического профиля многопрофильных больниц г. Полтава.

Ключевые слова: учреждения здравоохранения, государственный сектор, расходы бюджетных медицинских учреждений, страховая медицина, финансовое обеспечение учреждений здравоохранения, медицинская услуга, эффективность оказания медицинской помощи, электронная история болезни, структурная реорганизация коечного фонда.

Abstract

Kotova SS Accounting for costs of health care budget and analysis of their financial support. - Manuscript.

The thesis for the Candidate of Economic Science Degree, specialty 08.00.09 - Accounting, analysis and audit. - SHEE “Vadym Hetman Kyiv National Economic University”, Kyiv, 2011.

The thesis is dedicated to modern theoretical approaches to budgetary disbursements accounting of health care and analyze their financial support. To solve these issues and the essence defines the terms "cost", "expenses". Recommendations for improving classification of expenditures for facilities. Specifies the methodological principles applied in accounting procedures expenditures of budgetary institutions. The content and the existence of objective conditions for the implementation of the budget-insurance model of financial support for facilities. The technique and equipment estimated financial support, research procedures for the analysis of expenditure and gives the characteristics of financial reporting for facilities. An introduction of a health information field with the use of electronic medical history and medical and economic patient card that will allow full and continuous control of the expenses of providing medical services in relation to one patient. Analysis of financial flows for health institutions. The method of calculating economically sound regional financial health of the example of the Poltava region, described three scenarios for restructuring hospital beds at the example of the main branches of therapeutic thesis is dedicated to modern theoretical approaches to the improvement of accounting costs of health care budget and analysis of their financial security . To solve these issues and the essence defines the terms "cost","expenses". Recommendations for improving classification of expenditures for facilities. Specifies the methodological principles applied in accounting procedures expenditures of budgetary institutions. The content and the existence of objective conditions for the implementation of the budget-insurance model of financial support for facilities. The technique and equipment estimated financial support, research procedures for the analysis of expenditure and gives the characteristics of financial reporting for facilities. An introduction of a health information field with the use of electronic medical history and medical and economic patient card that will allow full and continuous control of the expenses of providing medical services in relation to one patient. Analysis of financial flows for health institutions. The method of calculating economically sound regional financial health of the example of the Poltava region, described three scenarios for restructuring hospital beds at the example of the main branches of multi-hospital therapeutic Poltava.

...