Аналіз ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств: теорія і практика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний економічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Аналіз ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств: теорія і практика

Микитюк П.П.

Спеціальність - 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Тернопіль - 2011

Вступ

Актуальність теми. Економічний стан держави й окремих секторів економіки України значною мірою визначається темпами і масштабами розвитку будівельної галузі як пріоритетної. Це зумовлює загострення уваги до формування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності у зазначеній галузі, складовою частиною якого є науково обґрунтоване аналітичне забезпечення зростання ефективності взаємопов'язаних інвестиційних та інноваційних процесів.

Вагомість аналітичних аспектів забезпечення ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності в будівництві актуалізується через загострення конкуренції на інвестиційному ринку та посилюється специфікою галузі: тривалий цикл інвестиційно-інноваційних проектів і адекватне зростання кошторисної вартості об'єктів у процесі будівництва, нестача джерел фінансування, необхідність обґрунтування пріоритетів при розподілі ресурсів.

Усі ці фактори неґативно впливають на проектування та будівництво. Основні недоліки й помилки в інвестиційно-інноваційних проектах, що виявляються на передінвестиційній стадії або в процесі будівництва, проявляються у недостатньому врахуванні перспективної потреби в продукції, неправильному визначенні вартості залученого капіталу в будівництво, недостатньому економічному обґрунтуванні проектних рішень при розрахунках економічної ефективності.

Підприємствам будівельної галузі необхідно комплексно аналізувати й оцінювати ефективність інвестиційно-інноваційних проектів, що дасть змогу прийняти виважені рішення щодо доцільності їх реалізації.

Еволюційний розвиток теорії і практики аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності досліджували зарубіжні вчені, зокрема: В. Александрова, А. Антипін, Х. Барнет, В. Блохіна, Є. Вітте, С. Глазьєв, Б. Гриньов, Е. Денісон, П. Друкер, П. Завлін, В. Зомбарт, М. Калецкі, Т. Колмикова, М. Кондратьєв, Е. Крилов, С.Кузнец, М. Лімітовський, Ф. Махлуп, Р. Менселл, Г. Менш, В. Мічерліх, Р. Солоу, Л. Соті, Б. Твісс, Р. Фатхутдинов, Х. Фрімен, В. Хартман, Х. Хауштайн, А. Шпідгофф, Й. Шумпетер, Ю. Яковець.

Проблеми обліку, аналізу та контролю інвестиційно-інноваційної діяльності досліджували вітчизняні вчені за багатьма напрямами: теорія інвестиції та інновації, їх оцінка й аналіз - І. Бланк, А. Гойко, М. Денисенко, С. Ілляшенко, Т. Майорова, А. Пересада, М. Крупка, В. Федоренко; обліку та звітності - Є. Бойко, Ф. Бутинець, А. Герасимович, С. Голов, З. Гуцайлюк, З. Задорожний, Г. Кірейцев, Я. Крупка, М. Кужельний, Ю. Кузьмінський, М. Пушкар, В. Шевчук; контролю й аудиту - Г. Давидов, Н. Дорош, Є. Калюга, О. Петрик, В. Рудницький; економічного аналізу: - І. Житна, Л. Кіндрацька, Т. Ковальчук, І. Лазаришина, Л. Лахтіонова, Б. Литвин, Є. Мних, М. Туган-Барановський, І. Фаріон, М. Чумаченко, С. Шкарабан.

Поряд з тим, у вітчизняних і зарубіжних наукових джерелах недостатньо розроблені концептуальні засади аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, не нагромаджено достатньої кількості результативних досліджень, що стали б основою теоретичного обґрунтування та розроблення методології аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету за темами: "Дослідження та розробка методологічних основ обліку, аналізу і контролю інвестиційної діяльності підприємств в Україні" (державний реєстраційний номер 0108U002111), в якій автор розробив методологічні й організаційні підходи до аналізу капітальних та фінансових інвестицій як самостійного відокремленого виду діяльності підприємства; "Дослідження виробничо-інвестиційної діяльності та напрями підвищення її ефективності" (державний реєстраційний номер 0105U000862), що містить сформульовані автором положення оцінки й аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств із будівництва об'єктів та впровадження нових технологій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методологічне обґрунтування концепції аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств із будівництва об'єктів та впровадження нових технологій, а також розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення методології оцінювання й аналізу ефективності інвестиційно-інноваційних проектів. Відповідно до окресленої мети у дисертації визначені завдання, спрямовані на її досягнення:

встановити причинно-наслідкові зв'язки між базовими категоріями "інвестиції" та "інновації", що визначають теоретичні підвалини відносин в інвестиційно-інноваційному процесі з метою розроблення методології аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств;

удосконалити систему обліково-інформаційного забезпечення аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств з метою скорочення часових періодів між проведенням аналізу і використанням його результатів;

визначити перспективи інвестиційно-інноваційного розвитку будівельної галузі та її фінансового забезпечення для обґрунтування інвестиційно-інноваційних програм та проектів;

систематизувати вітчизняний та зарубіжний досвід оцінки й аналізу ефективності інвестиційно-інноваційних проектів на основі комплексної системи аналітичних показників з метою їх адаптації та доцільного використання у вітчизняних дослідженнях;

окреслити напрями удосконалення методології аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності на основі сформованої системи інтеґрованих показників ефективності та визначення меж інтервалів ефективності за виділеними складовими для ранжування зон ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства;

удосконалити методичні підходи до розрахунків грошових потоків з метою обґрунтування інвестиційно-інноваційних рішень;

обґрунтувати доцільність проведення аналізу інвестиційно-інноваційного проекту із застосуванням методології розрахунку ефективності інновацій із будівництва об'єктів та впровадження нових технологій на основі отриманих результатів, спрямованих на підвищення ефективності підприємств;

виявити і деталізувати чинники ризику та невизначеності середовища для їх урахування при оцінюванні ефективності інвестиційно-інноваційного проекту;

обґрунтувати методологічний підхід до аналізу ефективності інвестиційно-інноваційних проектів в умовах ризику із використанням методів імітаційного моделювання;

удосконалити методологію аналізу впливу ціноутворення на ефективність інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства для виявлення додаткових можливостей і обмежень в інвестуванні;

удосконалити механізм оцінки й аналізу впливу інвестицій та інновацій на ефективність господарської діяльності підприємства з виокремленням операційної, фінансової та інвестиційної складових.

Об'єктом дослідження є інвестиційно-інноваційна діяльність підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств із будівництва об'єктів та впровадження нових технологій.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну базу дисертаційної роботи становлять основні принципи і положення класичного та неокласичного напрямів теорії економічного аналізу. Для досягнення сформульованої мети і виконання окреслених завдань використано такі методи дослідження: класифікаційно-аналітичний (при встановленні класифікаційних ознак інвестицій, інновацій), діалектичний метод пізнання (при визначенні ролі інвестицій у кругообігу ресурсів), методи індукції і дедукції, аналізу і синтезу, наукової абстракції і теорії графів (при побудові динамічних багатофакторних моделей аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності), економіко-статистичні методи (для розрахунку інтеґрованих показників ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності), імітаційне моделювання (для побудови моделі оцінки впливу факторів ризику та невизначеності на ефективність інвестиційно-інноваційного проекту). Проведене дослідження базоване на положеннях і принципах теорії ринкової економіки, наукових розробках із питань оцінювання й аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств будівельної галузі.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, міжнародні стандарти фінансової звітності, національні стандарти бухгалтерського обліку, наукові джерела, матеріали періодичних видань, Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, інструкції, матеріали Міністерства реґіонального розвитку та будівництва України, аналітичні та фінансово-економічні бюлетені Державного комітету статистики України, економічна інформація підприємств будівельної галузі.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено постановку і системне вирішення проблеми формування концептуальних засад і методології аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств з будівництва об'єктів та впровадження нових технологій. Наукову новизну дисертації визначають такі положення:

вперше:

визначено сутність інвестиційно-інноваційної діяльності як об'єктивно обумовленого, системного, цілеспрямованого процесу реалізації комплексу заходів із метою отримання прибутку або соціального ефекту, що потребують економічного обґрунтування необхідних інвестицій, пошуку і вибору інвестиційних ресурсів для реалізації наукових розробок, принципово нових видів продукції, техніки й технологій;

на основі системного підходу та досліджень еволюції теорії інвестиційно-інноваційного розвитку сформульовано сутність аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності як цілісного структурно-відокремленого етапу дослідження, організаційно пов'язаного з іншими етапами комплексного економічного аналізу, що дає змогу поліпшити оцінювання показників ефективності проектів, оптимізувати портфельні інвестиції, дохідність операцій із конкретними фінансовими активами з урахуванням інвестиційно-інноваційної чутливості й забезпечити беззбитковість, виявити вплив інвестиційно-інноваційних проектів на загальні результати діяльності підприємства;

запропоновано системну модель розрахунку ефективності інвестиційно-інноваційного проекту як необхідну умову для впровадження інновацій та їх використання на підприємствах із будівництва об'єктів та впровадження нових технологій, що дозволяє здійснювати розрахунок одиничних показників, враховуючи чинники невизначеності, ризику та інфляції, вибирати оптимальний варіант із сукупності економічно доцільних проектів;

удосконалено:

систему обліково-інформаційного забезпечення аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств на основі систематизації показників оцінювання інвестиційно-інноваційних проектів та програм за напрямами, характером і джерелами інформації, що посилить аналітичність, простоту й наочність результативної інформації та нівелюватиме відмінності часових періодів між проведенням аналізу і використанням його результатів;

теоретичне підґрунтя розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності в будівництві на основі впровадження інновацій, удосконалення методів її оцінювання, зокрема, за рахунок виявлення і використання ресурсів, спрямованих на підвищення її ефективності, що дасть змогу керівникам підприємств виявити позитивні і негативні сторони цієї діяльності, допоможе обґрунтувати управлінські рішення та ефективно керувати не тільки інвестиційно-інноваційною діяльністю, а й підприємством у цілому;

механізм оцінки й аналізу ефективності інвестиційно-інноваційних проектів залежно від виду інновацій, що дасть змогу встановити їх мультиплікативний вплив на ефективність інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств із будівництва об'єктів та впровадження нових технологій;

методологію комплексного експерименту як складної системи апробації інновацій, що дасть змогу комплексно оцінити інвестиційно-інноваційні проекти на основі інтеґральних показників ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності, рівня інфляції, ризику, еластичності, релевантності та левериджу;

набули подальшого розвитку:

методологія кількісно-якісного аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності, яка передбачає дворівневе його оцінювання: кількісне - шляхом формування системи інтеґрованих показників за виділеними (економічною, фінансовою, ресурсною, науково-технологічною, маркетинговою, соціальною, екологічною) складовими ефективності та узагальнюючим інтеґрованим показником ефективності, а також якісне - на основі визначення меж інтервалів ефективності за виділеними складовими і ранжування відповідних зон ефективності, що дасть змогу виявити позитивні і негативні значення інтегрального показника;

підходи до структурування та оцінки ризику залежно від рівня впливу на ефективність інвестиційно-інноваційної діяльності з урахуванням організаційно-управлінських, виробничо-збутових і фінансово-економічних ризиків;

механізм імплементацій ресурсно-ранжувального методу розрахунку вартості будівництва в методологію ціноутворення, що дасть можливість оптимізувати розподіл ресурсів у будівництві, удосконалювати методологію визначення вартості інвестиційних проектів та програм, оцінки й аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств загалом;

підходи до аналізу впливу окремих факторів на ефективність операційної діяльності підприємства з виділенням індексу зміни цін як самостійного чинника при розрахунках зміни собівартості, що розвиває методологічне підґрунтя аналітичних досліджень інвестиційно-інноваційної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні науково-методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств будівельної галузі з метою отримання економічного та соціального ефектів.

Внесено пропозиції щодо напрямів підвищення ефективності реґіональної інноваційної діяльності, які частково врахував Комітет із питань науки і освіти Верховної Ради України за результатами парламентських слухань: "Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення" (довідка № 04-1167/9-19 від 8.04.2007 р.).

Запропоновані автором "Методичні рекомендації з оцінки та аналізу економічної ефективності інвестиційно-інноваційних проектів на будівельних підприємствах" підтвердили свою пріоритетну значимість та універсальність порівняно з чинними вітчизняними методичними рекомендаціями та методами оцінки інвестиційних проектів у зарубіжній практиці. При розробленні методик збережено важливі національні напрацювання та світові класичні підходи до даної проблеми. Результати дослідження впроваджено Міністерством регіонального розвитку та будівництва України (довідка № 9/10-1182 від 11.12.2008 р.).

Результати наукових розробок автора використано при обґрунтуванні основ аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств. Зокрема, у практиці Міністерства реґіонального розвитку та будівництва України використовують: імітаційне моделювання процедур економічного аналізу ефективності інноваційних проектів у будівництві; організаційно-економічні процедури економічного аналізу ефективності інноваційних проектів на підприємствах будівельної галузі; прогнозний аналіз витрат на створення виробничих інновацій (довідка № 12/19-2-1/56-2910 від 29.10.2009 р.).

Пропозиції і рекомендації автора щодо розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності впроваджено на підприємствах будівельної галузі, де акценти закономірно зміщуються на інноваційну основу в ієрархії пріоритетів, серед яких є: автоматизація методів розрахунку та проектування будівель, необхідних для проектування, що сприятиме вдосконаленню чинного законодавства й адаптуванню їх до міжнародної нормативної бази. Пропозиції розглянуло Івано-Франківське територіальне відділення Академії будівництва України та рекомендувало для практичного використання на підприємствах будівельного комплексу західного реґіону України (довідка № 13-3/2 від 20.01.2010 р.).

У практиці ВАТ "Івано-Франківськцемент" використано запропоновану загальну блок-схему аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності, на основі якої оцінюють фінансовий і майновий стан підприємства, ступінь достатності капіталу для поточної діяльності та інвестицій, потребу в додаткових джерелах фінансування (довідка № 14-25/4 від 20.03.2009 р.).

Представлені в дисертаційній роботі розробки з проблем аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств були виконані на підставі здійсненого дослідження та узагальнення досвіду господарювання підприємств будівельного комплексу західного регіону України. Методичні та практичні рекомендації представлені в дисертації після вивчення фахівцями підприємства використовуються в діяльності ТОВ "Карпатнафтохім". За активною участю автора та з використанням методологічного підходу поданого в дисертації розроблено рекомендації щодо аналізу ефективності інвестиційно-інноваційних проектів на даному підприємстві. Усі зазначені пропозиції та рекомендації впроваджені в роботу підприємства (довідка № 11/3-12 від 05.01.2010 р).

Розроблений алгоритм оцінки інвестиційно-інноваційної ефективності проектів, у якому враховано їх специфіку, застосовано у практичній діяльності ВАТ "Івано-Франківськбуд" за допомогою об'єктно-орієнтованої мови програмування Visual Basic 6.0, що дало змогу автоматизувати обліково-аналітичну роботу (довідка № 01-970 від 30.12.2009 р).

Основні положення, сформульовані у дисертаційній роботі, використовують у навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету при викладанні дисциплін "Інвестиційний менеджмент", "Інноваційний менеджмент", "Інноваційна діяльність", "Інвестування", "Менеджмент організацій" (довідка № 124-02/2248 від 5.10.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації, автор отримав особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати, отримані в дисертаційній роботі, представлені на 20 міжнародних та всеукраїнських конференціях у вигляді доповідей, виступів і тез, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми розвитку будівництва в Україні" (м. Тернопіль, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи їх вирішення" (м. Тернопіль, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Ефективність інвестиційного процесу в Україні: стан, проблеми і перспективи" (м. Тернопіль, 2005 р.); ІІІ реґіональній науково-практичній конференції "Стратегічна реструктуризація реґіональної економіки та соціальної сфери (у контексті вступу України до СОТ)" (м. Вінниця, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Генезис інституційної системи сучасної економіки України" (м. Чернівці, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки" (м. Тернопіль, 2007 р.); XІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації" (м. Луцьк, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "XXI століття: Наука. Технологія" (м. Мукачево, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки" (м. Ужгород, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Створення інтелектуальної системи обліку для економіки України" (м. Тернопіль, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні тенденції і проблеми розвитку інвестиційно-будівельного комплексу" (м. Тернопіль, 2007 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави" (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми і механізм відтворення ресурсного потенціалу України в конспекті євроінтеґрації" (м. Рівне, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації" (м. Тернопіль, 2008р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Реформування економіки України: стан та перспективи" (м. Київ, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції до 30-річчя факультету банківського бізнесу Тернопільського національного економічного університету (м. Тернопіль, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні реформи у контексті інтелектуального вибору України" (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми економіки й управління у промислових регіонах" (м. Запоріжжя, 2008 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка підприємства: теорія та практика" (м. Київ, 2008 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес" (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку" (м. Макіївка, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в 49 опублікованих працях загальним обсягом 83,2 друк. арк., з яких: дві одноосібних монографії обсягом 34,6 друк. арк., три навчальних посібники (частка автора 62,1 друк. арк.). У фахових виданнях опубліковано 24 наукові статті (з них 23 одноосібні) загальним обсягом 6,9 друк. арк., 20 публікацій - в інших наукових виданнях (частка автора - 3,6 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація загальним обсягом 547 сторінок машинописного тексту (380 сторінок основного тексту) складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, 16 додатків, списку використаних джерел із 487 найменувань. Основний текст роботи містить 71 таблицю, 55 рисунків, 181 формулу.

1. Основний зміст дисертації

У першому розділі "Науково-теоретичні засади аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств" сформульовано основний категорійний апарат методології аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств будівельної галузі на основі виявлення сутнісних аспектів, доведення системності інвестиційно-інноваційного процесу, що базується на знаннях тенденцій розвитку теорії синергетики та емерджентності для забезпечення зв'язку між інвестиціями та радикальними інноваціями.

При дослідженні економічної сутності інвестицій та інновацій доведено, що між даними категоріями існує зв'язок, який зумовлений їх природою. Інновації не можуть створюватися без додаткових і постійних вкладень інвестиційних ресурсів, а інвестиції мають економічний зміст лише тоді, коли спрямовані на реалізацію певної ідеї для створення нової техніки, технології, що може сприяти появі додаткових можливостей одержання прибутку. Аналіз сутності розглянутих економічних зв'язків дозволяє сформулювати авторське визначення інвестиційно-інноваційної діяльності як об'єктивно обумовленого, системного, цілеспрямованого процесу реалізації комплексу заходів з метою одержання прибутку або соціального ефекту, що потребують обґрунтування необхідності інвестицій, пошуку і вибору інвестиційних ресурсів, спрямованих на використання наукових розробок, впровадження новацій, принципово нових видів продукції, техніки і технології.

У дисертації проаналізовано неоднозначні трактування аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності у взаємодії з іншими етапами комплексного економічного аналізу. При цьому виділено два підходи: перший базується на розгляді аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності як самостійного етапу, який охоплює весь комплекс питань, починаючи з обґрунтування доцільності інвестиційної та інноваційної діяльності і закінчуючи оцінюванням її ефективності; другий передбачає розмежування завдань, поставлених перед аналізом інвестиційно-інноваційної діяльності та іншими складовими комплексного економічного аналізу, разом з тим, в самостійний напрям він не виділяється. В умовах ринкової економіки і конкуренції більш прийнятним для оцінки й аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств є перший підхід: аналіз інвестиційно-інноваційної діяльності необхідно розглядати як окремий етап комплексного економічного аналізу. Місце і взаємозв'язки аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності в системі комплексного економічного аналізу підприємства подано на рис. 1.

На основі узагальнення і систематизації емпіричних даних в роботі доведено, що визначальним критерієм інвестиційно-інноваційної активності підприємства є рівень його фінансової стійкості, що показано на рис. 1 взаємозв'язками між етапами 10, 11 і 12. Такий висновок автором пов'язано з необхідністю оцінювання кредитоспроможності потенційного позичальника (можливостями залучення підприємством додаткового капіталу залежно від його кредитного рейтингу), а також наявністю власних фінансових ресурсів, потребою впровадження нових технологій, рівнем ризику, аналізом ефективності поточної (операційної) діяльності.

У дисертації доведено, що повнота і достовірність результатів аналізу визначається його інформаційним забезпеченням. На основі вивчення чинної нормативної бази і узагальнення результатів досліджень зарубіжних вчених розглянуто варіанти подальшого розвитку системи обліково-аналітичного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств.

Враховуючи нові умови господарювання, ефективним варіантом організації збору й систематизації обліково-економічної інформації визнано узагальнення на підприємстві показників оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності за напрямами, характером та джерелами інформації. Такий підхід до обробки обліково-економічної інформації додає дієвості аналізу, оскільки скорочується розрив між датою проведення аналізу і використанням його результатів.

Дослідження джерел фінансування науково-технічної діяльності у будівництві показують, що основним джерелом розвитку та впровадження інновацій служать кошти замовників - підприємств та організацій України. Найбільша частина витрат спрямовувалась на придбання машин, устаткування та програмного забезпечення. Це свідчить, що підприємства прагнули, у першу чергу, покращити свою матеріально-технічну базу. Поряд з тим залучення інтелектуального продукту на вітчизняних підприємствах, насамперед, потребує їх переоснащення та модернізації для досягнення необхідного рівня сумісності технічного оснащення і наукових розробок.

Рис. 1. Місце і взаємозв'язки аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності в системі комплексного економічного аналізу підприємства

Аналіз впливу світової економічної кризи 2008 року на стан будівельної галузі дозволив встановити, що основними джерелами фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств, кредити банків та інші джерела, за рахунок яких було профінансовано понад 80,0% капітальних інвестицій (табл. 1).

Таблиця 1 Капітальні інвестиції за джерелами фінансування

У другому розділі "Методологічні підходи до аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності" здійснено системне узагальнення підходів до оцінки й аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, які базуються на врахуванні вітчизняного та зарубіжного досвіду, а також подано висновки щодо удосконалення методології аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності

З метою удосконалення методів оцінки й аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності в роботі на основі узагальнення та корегування існуючих показників сформульовано нову їх систему, що включає повний набір показників для аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства в цілому та його інвестиційно-інноваційних проектів зокрема з урахуванням новітніх підходів до оцінювання ефективності функціонування систем.

У процесі аналізу методів оцінки ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності (NPV - чиста теперішня вартість, PI - індекс дохідності, PB - період окупності, IRR - внутрішня норма дохідності, ECF - ануїтет, еквівалентний річний дохід) доведено, що поряд із перевагами ці методи мають і недоліки, серед яких - відсутність можливості врахування первинних витрат (табл. 2).

Таблиця 2 Характеристика основних критеріїв оцінки інвестиційно-інноваційних проектів

В роботі обґрунтовано необхідність застосування методу оцінки адаптованої чистої поточної вартості (Adjusted Net Present Value - ANPV), який рекомендується використовувати для контролю за дефіцитом вільних грошових коштів. Він дає змогу робити висновки про фінансову спроможність проекту.

Досліджено методологію та методи оцінювання ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності за трьома напрямами (науково-інформаційний рівень підприємства, технічний рівень та економічна ефективність інвестиційно-інноваційних проектів). На основі цього до показників оцінки науково-інформаційного рівня підприємства віднесено коефіцієнти наукомісткості підприємства, використання власних і придбаних розробок. Оцінювання технічного рівня підприємства здійснюється на основі дослідження його відповідності до чинної організаційної структури управління і технології за показниками оновлення продукції, технологій та частки конкурентоспроможної продукції.

Доведено, що найважливішим напрямком інвестиційно-інноваційної діяльності є визначення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів. Застосовуючи статичні та динамічні методи ефективності, необхідно інтегрувати їх показники, що дасть змогу враховувати більший масив чинників, які впливають на діяльність підприємства.

Розрахунок інтегральних показників ефективності інвестиційно-інноваційних проектів рекомендовано виконувати у такій послідовності: вибір та обґрунтування показників, які характеризують окремі складові ефективності інвестиційно-інноваційних проектів і обґрунтування допустимості згортки; визначення та врахування рівня значимості показників; побудова функції згортки; апробація функції згортки й аналіз результатів.

Визначення коефіцієнта вагомості часткових показників для всіх складових ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств передбачає використання методу експертних оцінок.

Реалізація пропонованого методичного підходу до оцінки та аналізу ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств передбачає використання одного з двох рекомендованих способів її здійснення: на основі розрахунку узагальнюючого інтегрального показника ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності або використання діаграми ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності.

На рівні конкретного підприємства першочергову увагу рекомендовано приділяти підвищенню ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності за її складовими, які мають негативні характеристики: розташування інтегрального показника ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності за даною складовою у зоні "низької" ефективності протягом декількох років; наявність тенденції до зниження інтегрального показника ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності за даною складовою; різке зниження значення інтегрального показника ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності за даною складовою порівняно зі значенням у попередньому році.

У дисертації запропоновано послідовність етапів відбору заходів щодо підвищення ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності за її складовими з урахуванням пріоритетності, яка визначається на основі аналізу кореляційних зв'язків інтегральних показників ефективності за окремими складовими. Рекомендовану послідовність апробовано на підприємствах: ВАТ "Івано-Франківськцемент", ТОВ "Карпатнафтохім"Групи "Лукойл-нафтохім", ВАТ "Івано-Франківськбуд".

Використання розроблених рекомендацій дозволить приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо удосконалення івестиційно-інноваційної діяльності на підприємствах з будівництва об'єктів та впровадження нових технологій на базі одержаних результатів оцінки її ефективності за основними складовими.

У третьому розділі "Аналіз ефективності інвестиційно-інноваційних проектів з будівництва об'єктів та впровадження нових технологій" запропоновано підходи до аналізу ефективності інвестиційно-інноваційних проектів на підприємствах з будівництва об'єктів та впровадження нових технологій, які реалізуються в три етапи: оцінка ефективності інвестиційно-інноваційних проектів; проведення економічного аналізу інвестиційно-інноваційних проектів; аналіз ефективності інвестиційно-інноваційних проектів.

Для розрахунку ефективності інвестиційно-інноваційного проекту необхідна розробка спеціальних методів і програм, орієнтованих на вирішення конкретного інноваційного завдання (рис. 2). На цьому рисунку автором представлено схему послідовності розрахунку ефективності інвестиційно-інноваційного проекту:

- визначається сукупність підприємств, що беруть участь у здійсненні даної інновації;

- встановлюється розрахунковий період і його тимчасові характеристики (терміни початку і закінчення розрахункового періоду, а також термін, до якого приводяться змінні витрати і результати);

- за кожним з варіантів прогнозуються інтегральні дисконтовані витрати і результати та розраховується значення критерію ефективності;

- з даних варіантів виконання інвестиційно-інноваційного проекту вибираються ті, для яких значення критерію ефективності відповідає умові економічної доцільності;

- вибирається оптимальний варіант із сукупності економічно доцільних, який має екстремальне значення критерію ефективності;

- здійснюється врахування чинників невизначеності, ризику, інфляції при оцінці та аналізі ефективності інвестиційно-інноваційного проекту.

На основі пропонованої схеми послідовності розрахунків ефективності інвестиційно-інноваційного проекту в дисертації проведено дослідження доцільності будівництва у ТОВ "Карпатнафтохім" Групи "Лукойл-нафтохім" трьох установок з виробництва твердої каустичної гранульованої соди (проект А), емульсійного полівінілхлориду (проект Б), поліпропілену (проект В) і встановлено, що вони є економічно ефективними. Результати розрахунку чистого прибутку за проектами наведені в табл. 3.

Рис. 2. Послідовність розрахунків ефективності інвестиційно-інноваційного проекту

Таблиця 3 Розрахунок чистого прибутку (збитку) за проектами ТОВ "Карпатнафтохім" Групи "Лукойл-нафтохім" (тис. грн.)

Таблиця 4 Показники ефективності проектів ТОВ "Карпатнафтохім" Групи "Лукойл-нафтохім" (тис. грн.)

.Відповідно до розробленої методології аналізу, рішення щодо реалізації інвестиційно-інноваційних проектів приймаються на основі результатів розрахунків, поданих у табл. 5.

Таблиця 5 Результати розрахунків ефективності проектів з будівництва установок ТОВ "Карпатнафтохім" Групи "Лукойл-нафтохім"

Результати дослідження показали, що будівництво установки мембранного електролізу (проект А) і установки з виробництва твердої каустичної соди дозволить розширити ринки збуту і скоротити витрати за рахунок зменшення орендної плати за залізничні цистерни. Вивід з експлуатації існуючих установок діафрагмового електролізу підвищить екологічну безпеку підприємства, усуне порушення норм та правил безпеки праці. Будівництво установки з виробництва емульсійного п...