Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Спеціальність 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ТЕОРІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ

ОСМЯТЧЕНКО Володимир Олександрович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий консультант:	доктор економічних наук, професор
	Свірко Світлана Володимирівна,
	ДВНЗ «Київський національний економічний
	університет імені Вадима Гетьмана»,
	професор кафедри обліку в кредитних і бюджетних
	установах та економічного аналізу
Офіційні опоненти:	доктор економічних наук, професор
	Кузьмінський Юрій Анатолійович,
	ДВНЗ «Київський національний економічний
	університет імені Вадима Гетьмана»,
	завідувач кафедри бухгалтерського обліку
	доктор економічних наук, доцент
	Кузнецова Світлана Анатоліївна,
	Дніпропетровський університет економіки
	та права імені Альфреда Нобеля,
	завідувач кафедри фінансів та банківської справи
	доктор економічних наук, професор
	Швець Віктор Григорович,
	Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
	завідувач кафедри обліку та аудиту

Захист дисертації відбудеться “_30_” вересня 2011 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м.,Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розісланий “_26_” серпня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Добровський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розв'язання завдання із забезпечення ефективності управління в контексті продуктивності, вартості, сервісу та швидкості обробки інформації передусім диктує потребу оптимізації основної інформаційної підсистеми управління -- бухгалтерського обліку. Найважливішою ознакою автоматизованої системи підприємства, включаючи інформаційні системи бухгалтерського обліку, стає їх здатність зростати та змінюватися разом з бізнесом, який вони підтримують та описують.

Концепція автоматизації, що ґрунтується на функціональному підході до проектування, практично себе вичерпала. Без радикальних змін у методах проектування глобальні й локальні мережі поступово перетворюватимуться на неврегульовану безліч дрібних спеціалізованих баз даних, додатків, комунікацій. Кожний новий програмний продукт, що додається до такого інформаційного середовища, неминуче підвищуватиме рівень його складності: зокрема, через технологічні різнорідності інформаційних технологій бухгалтерського обліку останні поступово стають дедалі менш надійними й ефективними.

З огляду на це постає питання забезпечення стійкості до змін обчислювальної платформи, масштабності, відкритості компонентної архітектури та нарощування функціональності інформаційних технологій бухгалтерського обліку. Успішність розв'язання цього питання, а отже, позитивна оцінка проекту системи залежать від вибору методології, адекватності динаміки поставленої мети проектування. Тому основну увагу слід приділяти проблемам розвитку методів і засобів проектування інформаційних технологій бухгалтерського обліку, які найбільше впливають на показники ефективності створюваних систем.

Орієнтиром перспективних інформаційних технологій бухгалтерського обліку має стати якісне підвищення рівня комунікабельності, координації, співпраці та потенціалу інформаційних зв'язків облікового підрозділу зокрема та підприємства загалом. Ідеться про концептуально новий підхід до побудови інформаційних технологій бухгалтерського обліку, базований на переході від комп'ютерних систем для фінансового обліку до інтегрованих систем управління та обліку, важливими параметрами яких стають більш висока готовність до трансформації, підтримки спеціалізації багаточинника та ділової інтеграції. У разі виконання цих умов інформаційні технології бухгалтерського обліку набудуть характеру органічної частини корпоративного обчислювального середовища, призначеного для автоматизації управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Питанням формування облікової інформації присвячена єдина фундаментальна праця професора А.М. Кузьмінського, опублікована у 80-х роках минулого століття. У наступних працях ученим були закладені концептуальні засади автоматизації бухгалтерського обліку. Також проблеми визначення сутності облікової інформації, методології її формування та організації в управлінні діяльністю підприємств досліджували вітчизняні вчені, зокрема: М.Т. Білуха, М.І. Бондар, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, А.М. Герасимович, З.В. Гуцайлюк, Р.Т. Джога, В.М. Добровський, В.П. Завгородній, А.Г. Загородній, З.-М.В. Задорожний, В.В. Євдокимов, С.В. Івахненков, Л.М. Кіндрацька, Г.Г. Кірейцев, В.М. Костюченко, М.В. Кужельний, С.А. Кузнецова, Ю.А. Кузьмінський, В.О. Ластовецький, С.О. Левицька, В.Г. Лінник, Л.Г.Ловінська, В.Ф. Максимова, Є.В. Мних, В.Б. Моссаковський, Л.В. Нападовська, М.С. Пушкар, О.А. Петрик, О.М. Петрук, С.В. Свірко, В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, П.Я. Хомин, І.Д. Фаріон, М.Г. Чумаченко, В.Г. Швець, а також іноземні економісти Й. Бетге, А. Беррі, С.М. Бичкова, Ван Бред, Вінсент Дж. Лав, М.Ю. Медведєв, М.Р. Метьюс, Г.Г. Мюллер, В.Ф. Палій, М.Х.В. Перер, В.І. Подольський, Дж. Робін, Я.В. Соколов, В.І. Ткач, М.В. Ткач, Е.С. Хедриксен, Ч. Хорнгрен.

Проте за рамками наукових досліджень залишились питання, що стосуються: впливу інформаційних технологій на розвиток теорії, організації та методології бухгалтерського обліку; місця і ролі інформаційних систем бухгалтерського обліку в управлінській підтримці бізнес-процедур; механізму адаптації бухгалтерських програм до нестабільності нормативного поля та методичного забезпечення; теоретичного обґрунтування методології проектування інформаційних систем бухгалтерського обліку, здатної забезпечити зниження складності та тривалості традиційного ітераційного процесу розроблення систем завдяки пропозиціям щодо нових підходів і технологій на всьому життєвому циклі -- від задуму до реалізації.

Отже, актуальність наведених позицій, відсутність комплексних досліджень у сфері теорії та організації бухгалтерського обліку в умовах застосування інформаційних технологій обумовлюють вибір теми та цільове спрямування дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Концепція розвитку обліку, аналізу та аудиту в умовах міжнародної інтеграції» (номер державної реєстрації 0106U004356). Особисто автором у межах наукової програми досліджено концептуальні засади бухгалтерського обліку в умовах застосування інформаційних технологій, його методологічні та організаційні аспекти в процесі реформування економіки України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вдосконалення теоретико-методологічних і методичних основ бухгалтерського обліку України в умовах його автоматизації та надання практичних рекомендацій у цій царині. Цільова спрямованість дисертації обумовила постановку та розв'язання таких завдань теоретичного, методологічного та організаційного характеру:

--дослідити еволюцію наукових підходів до організації автоматизованої системи бухгалтерського обліку (АСБО) та сформулювати на основі цього концептуальні положення автоматизованої системи бухгалтерського обліку;

--розробити розгорнуту класифікацію видів програмного забезпечення автоматизованої системи бухгалтерського обліку;

--розробити концептуальну модель інформаційних систем бухгалтерського обліку;

--дослідити об'єктивну обумовленість трансформації теоретико-методологічних позицій і практики бухгалтерського обліку в процесі його автоматизації та обґрунтувати напрями вдосконалення теоретико-методологічних основ бухгалтерського обліку;

--опрацювати механізми адаптивного розвитку інтеграційних процесів бухгалтерського обліку;

--проаналізувати сучасну парадигму системного мислення розвитку технології бухгалтерського обліку;

--розробити моделі системи рахунків і подвійного запису в умовах використання інформаційних технологій;

--створити моделі аналітичного обліку та документообігу в умовах використання інформаційних технологій;

--розробити моделі облікового періоду та подання вихідної інформації в умовах використання інформаційних технологій;

--запропонувати методологічний підхід до проектування інформаційних систем бухгалтерського обліку з урахуванням інжинірингу та реінжинірингу бізнес-процесів;

--проаналізувати технологію впровадження корпоративних систем управління в практичну діяльність вітчизняних підприємств та розробити концептуальні положення освітньо-інформаційного середовища автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМБ);

--сформувати теоретично-методологічні аспекти впровадження корпоративних систем управління як середовища інформаційних технологій бухгалтерського обліку.

Об'єктом дослідження є бухгалтерський облік в умовах його автоматизації.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та організаційні положення бухгалтерського обліку в умовах застосування інформаційних технологій.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано загальнонаукові методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень: експеримент -- перевірка на практиці розроблених теоретико-методологічних та методичних положень, схем організації, програмного забезпечення бухгалтерського обліку; спостереження -- статистичні опитування та вивчення й аналіз конкретних ситуацій пов'язаних із автоматизацією бухгалтерського обліку; порівняння -- використано для дослідження парадигми системного мислення інжинірингу та реінжинірингу бізнес-процесів; історичний метод та системний підхід -- застосовано для дослідження періодизації бухгалтерського обліку в умовах його механізації та автоматизації; формалізація та ідеалізація -- використано для розроблення моделей систем рахунків, документації, аналітичного та синтетичного обліку, періодизації та відображення вихідної інформації; аксіоматичний метод -- доведений понятійний апарат з інших наукових дисциплін (інформатика, менеджмент, маркетинг тощо); аналіз та синтез -- розроблено концептуальну модель інформаційної системи бухгалтерського обліку, що включає вісім основних компонент, а також проведено її декомпозицію з виокремленням основних елементів, що визначають порядок її функціонування й адаптації до потреб користувача; індукція та дедукція -- виявлення теоретико-методологічних засад застосування інформаційних технологій у бухгалтерському обліку; моделювання -- застосовано ідеальні моделі до відповідного програмного забезпечення бухгалтерського обліку; абстрагування -- застосовано ототожнення та ізолювання (пошук загальних рис між інформаційними технологіями та бухгалтерським обліком та виділення відповідних властивостей і зв'язків).

Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних та іноземних учених з питань автоматизації бухгалтерського обліку, контролю, економічного аналізу, управління; програмне забезпечення АСБО вітчизняних та іноземних розробників, вітчизняні та міжнародні стандарти обліку та звітності, статистичні дані Держкомстату України.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в удосконаленні теоретичних, методологічних та організаційних засад бухгалтерського обліку в умовах застосування інформаційних технологій. У результаті проведеного дослідження здобуто такі результати:

вперше:

--на основі проведеного історичного дослідження бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої системи обробки інформації проведено періодизацію його розвитку з моменту запровадження сучасних способів обробки інформації та визначено основні тенденції в бухгалтерському обліку із застосуванням інформаційних технологій. Одержані результати дослідження покладені в основу обґрунтування концептуальних положень побудови АСБО, які виходять із можливості уніфікації всієї бухгалтерської інформації та припускають необхідність її спеціалізації відповідно до завдань окремих ділянок обліку;

--запропоновано методологічний підхід до проектування інформаційних систем бухгалтерського обліку, який, на відміну від традиційного підходу, що ґрунтується на функціонально замкнених організаційних схемах, передбачає відмову від автономної логіки на користь посилення дії механізму адаптації, орієнтації на прогресивні структурні методи інжинірингу і реінжинірингу бізнес-процесів. Застосування такого підходу дозволяє оцінити ефективність використання окремих функцій та всієї системи бухгалтерського обліку вже на ранніх стадіях проекту, контролювати відхилення реальних показників від планованих у процесі реалізації проекту;

--розроблено концептуальну модель інформаційних систем бухгалтерського обліку для підприємств корпоративного типу з проактивними (запобіжними) методами управління, що включає вісім основних компонент (моделі побудови системи рахунків і системи записів на рахунках, документообігу, аналітичного обліку, облікового періоду, технології одержання і способів подання вихідної інформації, розподілу та інтеграції облікових даних, розраховані на багатьох користувачів), а також проведено її декомпозицію з виокремленням основних компонентів, що визначають порядок її функціонування і адаптації до потреб користувача. Її реалізація дає можливість розширювати коло розв'язуваних завдань безпосередніми виконавцями облікових функцій, без постійного методичного та технічного супровіду з боку розробника;

--сформовано методичні підходи до типового проектування впровадження корпоративних інформаційних систем (КІС) як середовища інформаційних технологій бухгалтерського обліку завдяки виявленню типових елементів інтегрованих КІС, розроблення механізмів специфікації вимог замовника і виявлення відхилень останніх від проектного рішення тиражованої КІС, опрацюванню технології типового впровадження тиражованого проекту на КІС, розробленню методики реалізації процедури мепінгу. Їх застосування забезпечує швидке й ефективне впровадження КІС на підприємстві в межах організації технічного забезпечення облікового процесу;

удосконалено:

--теоретичні положення бухгалтерського обліку в умовах застосування інформаційних технологій через класифікацію основних підходів до побудови АСБО, визначення тенденцій розвитку програмних систем для бухгалтерського обліку, що ґрунтуються на різних принципах побудови, запропоновану розгорнуту класифікацію програмних засобів автоматизації бухгалтерського обліку та виділення критеріїв, що визначають основні вимоги до програмних засобів автоматизації бухгалтерського обліку для різних категорій користувачів. Це дало змогу розробити підхід до способів подання та інтерпретації облікових даних, побудови пакетів програм і принципів забезпечення їх функціональної повноти, а також оптимізувати склад вимог до АСБО;

--методично-організаційні процедури облікового процесу за допомогою поєднання положень податкових розрахунків, елементів облікової політики в контексті стандартизації бухгалтерського обліку. Презентований автором порядок передбачає поєднання змістового боку облікової політики в частині організаційної та методичної її складових та податкових розрахунків з позиції сучасної парадигми системного планування. Практичне застосування забезпечує реалізацію алгоритмів програмного забезпечення, яке уможливить формування податкових планових показників та податкової звітності для всіх рівнів користувачів;

--технологію облікового процесу в умовах застосування інформаційних систем завдяки розробленій процедурі введення початкових залишків у автоматизовану систему бухгалтерського обліку та обґрунтуванню доцільності інтерактивного підходу до роботи з вихідною інформацією в автоматизованій системі бухгалтерського обліку на основі методу послідовного розшифрування показників з розробленням алгоритму одержання та подання угруповань аналітичних даних. Застосування зазначених розробок сприятиме спрощенню технології облікового процесу, підвищить ефективність поточного контролю в його межах, оптимізацію процедури впровадження комп'ютерного бухгалтерського обліку, що суттєво знизить загальні витрати підприємства, зменшить трудомісткість бухгалтерського обліку, збільшить ефективність його контрольної функції;

--організаційні положення технології облікового процесу в комп'ютерному середовищі завдяки класифікації моделей облікового циклу та синтезованого складу вимог до їх реалізації, класифікації моделей електронного документообігу, виокремленню іманентних їм принципів порядку трансформації первинних документів у систему записів на рахунках і формуванню рекомендацій до їх застосування в сучасних програмних продуктах з метою оптимізації руху носіїв облікової інформації за умов комбінованого способу обробки інформації. Комплексна реалізація окреслених положень дасть можливість використовувати модель фіксованого періоду, а також застосовувати формальні моделі лише за орієнтації програмної системи на підприємстві з невеликим документообігом. У побудові АСБО для підприємств із великим документообігом рекомендовано застосування повної моделі документообігу, що дасть змогу виокремити дані бухгалтерського, оперативно-технічного обліку та завдяки цьому зменшити навантаження на бухгалтерський контур системи автоматизації управління;

набули подальшого розвитку:

--теоретико-методологічні засади інформаційних систем бухгалтерського обліку завдяки обґрунтуванню концепції створення інформаційних систем бухгалтерського обліку на основі еволюційної теорії, яка передбачає продуктивний опис нових підходів до вивчення процесів інтеграції в інформаційному середовищі підприємства, та організаційного механізму адаптації, що полягає в координації й перебудові організаційних структур, методів управління і стратегій бізнесу. Зазначене дасть можливість одержати розширений опис механізму відображення господарських операцій відповідно до принципу подвійності в умовах АСБО, підтвердити необхідність автоматизації процесу контирування бухгалтерських записів та запропонувати методику моделювання процесу узагальнення господарських операцій на основі використання алгоритму експертної класифікації;

--методологічні положення бухгалтерського обліку через дослідження та аналіз тенденцій розвитку елементів його методу, принципів побудови в умовах застосування інформаційних технологій та на основі цього обґрунтування умов переходу вітчизняної системи бухгалтерського обліку до МСФЗ. Опрацьований концептуальний апарат методології бухгалтерського обліку дав змогу визначити і сформулювати вимоги АСБО до його теоретико-методологічного підґрунтя та був покладений в основу методичних рекомендацій до проектування АСБО;

--теоретичні та методичні положення автоматизованої системи бухгалтерського обліку за допомогою формування об'єктно-орієнтованого порядку дворівневого формалізованого опису властивостей рахунків бухгалтерського обліку, класифікації моделей системи записів на рахунках з обґрунтуванням доцільності застосування механізму їх інтерпретації, що ґрунтується на застосуванні принципу рекурсії хронологічного взаємозв'язку функціонально пов'язаних записів, класифікації моделей аналітичного обліку на основі підходів до формальної інтерпретації рахунків і записів на них. Комплексна реалізація описаних положень забезпечить вибір оптимального варіанта моделювання будь-якої системи автоматизації бухгалтерського обліку, а також зменшить кількість помилок на технічному та методичному рівнях алгоритмізації бухгалтерського обліку;

--організація бухгалтерського обліку в частині професійного розвитку облікових працівників завдяки створенню та впорядкуванню інформаційно-освітнього середовища та розробленню інтерактивної дистанційної методики навчання персоналу облікового підрозділу як у межах суб'єкта господарювання, так і через консалтингові фірми. Запропоновані заходи сприятимуть підвищенню кваліфікаційного рівня облікових працівників у результаті набуття необхідних компетенцій та навичок, розширенню напрямів перепідготовки фахівців з бухгалтерського обліку; забезпечать зменшення витрат для даних статей, а також створення комутаційної мережі всередині підприємства в рамках АСБО за оперативним контролем і керуванням навчальним процесом.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні рекомендацій щодо створення програмного забезпечення для ведення бухгалтерського обліку та побудови інтегрованого програмного забезпечення, яке призначене для навчання на базі АРМБ. Окреслені та узагальнені в дисертації головні напрямки вдосконалення бухгалтерського обліку в умовах застосування інформаційних технологій та його організації позитивно впливатимуть на практичну діяльність підприємств та організацій. У процесі оптимізації інформаційно-програмного забезпечення АСБО поліпшується дієвість управлінських бізнес-процесів, у результаті чого підвищується ефективність управління в усіх сферах економіки, прискорюється перехід вітчизняної економіки до моделі науково-технічного та інноваційного розвитку і відбуваються позитивні зміни в процесі становлення України як міжнародного економічного партнера.

Наукові розробки автора та одержані результати використані Міністерством економіки України для моделювання облікового циклу та вихідної інформації, що використовуються в побудові програмного забезпечення автоматизованої системи бухгалтерського обліку (довідка № 2103-18/81 від 10.03.2011). Державний комітет статистики України взяв до застосування методику моделювання процесу узагальнення господарських операцій на основі використання алгоритму експертної класифікації (довідка № 01-7/97 від 3.03.2011).

Одержані практичні результати дослідження пройшли апробацію та впроваджені в практику діяльності вітчизняних підприємств, зокрема: ТОВ «1С: Бухоблік і торгівля» (довідка № 123/2 від 10.12.2010); ТОВ «Інтелект-сервіс» (довідка № 23/А від 14.10.2010); ДП «Дніпропетровський метрополітен» (довідка № 14 від 10.12.2010); ТОВ «АВ-Консалтинг» (довідка № 195/1 від 18.11.2010).

Результати дисертаційної роботи застосовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у викладанні навчальних дисциплін «Бухгалтерський облік у бюджетних установах» та «Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах» (довідка від 15.12.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто авторові. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи автора, що полягає в дослідженні питань, пов'язаних з удосконаленням бухгалтерського обліку в умовах застосування інформаційних технологій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на 15 всеукраїнських і міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми розробки та впровадження комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання» (м. Біла Церква, 14--15 грудня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Майбутнє аудит» (м. Кривий Ріг, 7 грудня 2007 р.); VІІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції «Кредитно-модульна система підготовки фахівців для ринкової економіки: стан, проблеми та перспективи» (м. Рівне, 10 листопада 2007 р.); науково-методичній конференції «Досвід організації та активізації навчального процесу на основі впровадження інноваційних технологій» (м. Київ, 5--8 лютого 2008 р.); VІ Міжнародній науковій конференції, присвяченій пам'яті доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Олексія Сергійовича Бородкіна «Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: теорія, методологія, організація» (м. Київ, 28 березня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Моделювання систем і процесів обліку, аналізу та аудиту» (м. Київ, 10--11 квітня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми і прогресивні напрями управління економічним розвитком вітчизняних підприємств» (м. Кривий Ріг, 21--22 травня 2009 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Облік, аналіз і контроль в системі управління підприємством: теорія і практика» (м. Луцьк, 19--21 червня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Механізм адаптивного розвитку інтеграційних процесів бухгалтерського обліку» (м. Київ, 23 жовтня 2009 р.); науково-практичній конференції «Інформаційні технології у змісті освіти та практики діяльності фахівців з обліку і аудиту: проблеми методології та організації» (м. Київ, 18 лютого 2010 р.); І.Міжнародній науково-практичній конференції «Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності в сучасних умовах глобалізаційних процесів у світовій економіці» (м. Ужгород, 26--28 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Роль і місце бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в розвитку економічної науки та практики» (м. Київ, 14 травня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні кризові явища в економіці та проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління підприємством» (м. Луцьк, 29--30 червня 2010 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції» (м. Рівне, 7--8 жовтня 2010 р.); II-nd International Conference «Modern (e-) Learning» (Varna, Bulgaria, 01.07--07.07.2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 43 наукові праці загальним обсягом 45,51 друк. арк., з них -- одна індивідуальна монографія, один індивідуальний навчальний посібник (з грифом МОН України), 27 статей у наукових фахових виданнях, 14 публікацій в інших наукових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п'ятьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 408 сторінок. У дисертації розміщено 58 рисунків на 19 с., 13 таблиць на 7 с. та 14 додатків на 14 с. Список використаних джерел налічує 341 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання та об'єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів дослідження.

У розділі 1 «Концепції побудови та класифікація автоматизованої системи бухгалтерського обліку» досліджено еволюцію наукових підходів до організації автоматизованої системи бухгалтерського обліку та сформовані на основі цього концептуальні положення автоматизованої системи бухгалтерського обліку, розроблено розгорнуту класифікацію видів програмного забезпечення автоматизованої системи бухгалтерського обліку та концептуальну модель інформаційних систем бухгалтерського обліку.

У роботі на основі системної характеристики та аналізу історії розвитку механізації, а, отже, автоматизації бухгалтерського обліку від простих операцій складання і віднімання, що становить основну частину всіх бухгалтерських розрахунків, до застосування сучасних автоматизованих систем розроблено та науково обґрунтовано періодизацію розвитку бухгалтерського обліку в умовах використання інформаційних технологій. Це дало змогу виокремити основні фактори впливу на розвиток бухгалтерського обліку в умовах використання інформаційних технологій (останні пов'язані з розвитком науково-технічного прогресу) та охарактеризувати ті положення бухгалтерського обліку, реалізацію яких уможливив поетапний розвиток інформаційних технологій у межах даної інформаційної системи.

Питання побудови автоматизованої системи бухгалтерського обліку доцільно розглядати в контексті загального стану інформаційних технологій. У роботі зазначено, що в першій половині 1990-х років вітчизняними фахівцями був нагромаджений великий досвід у розробленні АСБО для персональних комп'ютерів, а тому на сучасному рівні їх розвитку в Україні найпоширенішими є підходи, базовані на використанні персональних комп'ютерів, що передбачає цілковито або частково розподілену обробку даних.

Доведено, що програмні системи автоматизації обліку ґрунтуються на різних підходах до моделювання видимої зони, які потребують узагальнення й розвитку стосовно до сучасних концепцій побудови автоматизованих інформаційних систем. Основні відмінності концепцій побудови АСБО пов'язані з неоднаковим підходом до способів подання та інтерпретації облікових даних, побудови пакетів програм і принципами забезпечення функціональної їх повноти.

Обґрунтовано, що відмінності в способах побудови пакетів програм передусім визначаються вибраними на етапі проектування системи принципами подання й інтерпретації облікових даних. Уніфікована модель, як правило, припускає побудову системи у вигляді єдиного, інтегрованого середовища, а застосування спеціалізованих за різними ділянками моделей даних вимагає наявності комплексу спеціалізованих програм, що оперують із кожною окремою логічною їх сукупністю.

Забезпечення функціональної повноти програмної системи реалізується або завдяки наявності в ній розвинутих проблемно-орієнтованих інструментальних засобів, що дає можливість користувачеві самостійно адаптувати її до конкретних умов у рамках своїх потреб, або в результаті реалізації такого набору функцій, які, за задумом розробників, мають забезпечити найтиповіші потреби обробки облікових даних користувачів. Перший підхід досягнення функціональної повноти системи більшою мірою орієнтований на застосування уніфікованої моделі облікових даних, а другий тяжіє до використання спеціалізованих моделей даних різних ділянок обліку.

Найбільша кількість користувачів мають системи автоматизації, орієнтовані на застосування уніфікованої моделі даних, побудовані у вигляді єдиного програмного середовища, які використовують інструментальний принцип адаптації до потреб конкретних користувачів.

На основі розробленої загальної моделі функціонування АСБО (рис. 1) виокремлено компоненти побудови програмного засобу, які описують головні особливості інформаційно-логічної структури системи обробки облікових даних, правила її функціонування й адаптації до потреб користувача. Вважаємо, такими компонентами є: правила побудови системи рахунків; моделі організації документообігу; порядок побудови системи записів на рахунках; моделі аналітичного обліку; моделі облікового періоду; способи подання й технологія роботи з вихідною інформацією.

Сукупність перелічених компонент визначають принципи подання й інтерпретації облікової інформації в програмній системі, правила її функціонування й адаптації до потреб конкретних користувачів. Від їх конкретної реалізації залежить ефективність побудови системи обробки облікових даних; проте ефективність програмної системи залежить не тільки від цих чинників. Неабияке значення мають також питання її технічної реалізації: можливість застосування на різних програмно-апаратних платформах, внутрішня технологія розподілу процедур обробки даних у разі використовування локально-обчислювальної мережі тощо. У багатьох випадках ці особливості мають вельми велике значення і тому не можуть бути проігноровані як чинники ефективної реалізації АСБО.

Рис. 1. Загальна модель функціонування АСБО

У зв'язку з цим запропоновано виокремлювати такі критерії розгорнутої класифікації АСБО: призначення й галузева орієнтація програмного забезпечення (ПЗ); міра охоплення облікових функцій; способи побудови пакетів програм; технологія впровадження й адаптації; порядок поширення й тиражування; програмно-технічні платформи; особливості моделювання бухгалтерського обліку до ПЗ.

За мірою охоплення облікових функцій доцільно поділяти пакети програм на такі групи: ПЗ автоматизації окремих підсистем обліку; ПЗ часткової автоматизації бухгалтерського обліку; ПЗ комплексної автоматизації бухгалтерського обліку; ПЗ АСБО, інтегроване з функціями оперативного обліку; ПЗ АСБО систем комплексної автоматизації управління.

За критерієм порядку поширення й тиражування ПЗ АСБО слід виокремлювати такі основні групи: пакети програм масового тиражу; малотиражні пакети програм; системи індивідуального призначення.

Відсторонення виробників від процесу впровадження й адаптації ПЗ у кінцевих користувачів, а також часті зміни в законодавстві вимагають створення максимально самодостатніх систем обробки облікових даних, що мають при цьому високу гнучкість, настроюваність і функціональну повноту. У роботі вмотивовано можливість розв'язання цього завдання двома способами.

Перший передбачає створення програм, що мають малі, легко засвоювані користувачем базові можливості й розвинуті інструментальні засоби настроювання, що ґрунтуються на спеціалізованих мовах програмування алгоритмів розв'язання задач окремих ділянок обліку. Відповідне настроювання має виконуватися під час упровадження системи в експлуатацію самим користувачем або дилером фірми-розробника. Другий підхід припускає максимальне функціональне наповнення систем автоматизації за значної потреби параметричного настроювання ПЗ.

На основі моніторингу ринку програмних продуктів для АСБО визначено, що найбільшого поширення дістали недорогі інструментальні системи автоматизації обліку; їх розповсюдження сприяло стрімкому зростанню вторинного бізнесу, пов'язаного з упровадженням і адаптацією інструментального ПЗ АСБО сторонніми фірмами, дилерами виробників ПЗ.

Установлено, що сумарний обіг у частині ринку, пов'язаній з консультаційними послугами з використання ПЗ АСБО, перевершує обіг самих виробників програмних продуктів. При цьому частка додаткових витрат користувачів на адаптацію інструментального ПЗ АСБО щодо вартості самих програмних продуктів значно вища, ніж за використання повнофункціональних систем автоматизації обліку.

Автором доведено, що традиційна класифікація ПЗ АСБО, що подається в публікаціях останніх років, має інтегральний характер, за яким характеристика програмних систем автоматизації обліку здійснюється одночасно з функціональним охопленням, основним принципом побудови, особливостями впровадження та адаптації. При цьому виділені типи програмних систем багато в чому перетинаються з окремими критеріями, що неявно передбачаються в описі класів. Отже, окреслюється набір системотвірних властивостей, покладений в основу цієї класифікації; самі ж ці властивості явно не вирізняються, і тому весь спектр їхніх можливих значень і відповідні їм угруповання програмних засобів окремо не розглядаються. Через це втрачається повнота сприйняття як споживчих властивостей ПЗ, так і особливостей їх побудови, що значною мірою дезорієнтує як користувачів програмних засобів, так і їх розробників. Виходячи з цього запропоновано розроблення багаточинника класифікації, що припускає виокремлення базових характеристик ПЗ АСБО і детальний розгляд питань групування програмних систем відповідно до них.

У розділі 2 «Розвиток теоретичних положень інформаційних систем бухгалтерського обліку» досліджено об'єктивну обумовленість трансформації теоретико-методологічних позицій і практики бухгалтерського обліку в умовах його автоматизації та обґрунтовано напрями вдосконалення теоретико-методологічних засад бухгалтерського обліку, а також сформовано механізми адаптивного розвитку інтеграційних процесів бухгалтерського обліку.

У процесі дослідження теоретичних положень щодо інформаційних систем бухгалтерського обліку констатовано, що бухгалтерський облік за умов застосування інформаційних технологій з позиції системи управління є частиною інформаційної системи прямого та зворотного зв'язку. З огляду на це, а також через зміну роботи алгоритму інформації (наприклад, послідовність: первинний документ -- регістр аналітичного обліку -- регістр синтетичного обліку -- звіт може буде змінена на будь-яку іншу: звіт -- первинний документ -- регістр аналітичного обліку -- регістр синтетичного обліку в режимі реального часу тощо) виникає потреба розширення складу традиційних інформаційної, контрольної, управлінської та аналітичної функцій за допомогою його посилення функцією прямого та зворотного зв'язку. Її реалізація забезпечить усі рівні управління підприємства інформацією про фактичний стан керованого об'єкта, а також про всі істотні відхилення від заданих параметрів.

Під час опрацювання теоретичного базису побудови інформаційних технологій бухгалтерського обліку було проведено дослідження еволюції підходів та трансформації методології бухгалтерського обліку в контексті розвитку вітчизняної теорії і практики управління із застосування інформаційних технологій. Установлено, що за умов сталого функціонування АСБО в інформаційному просторі системи управління підсистема бухгалтерського обліку набуває певних ознак інформаційних технологій, які пропонується ідентифікувати в складі окремої групи принципів забезпечення бухгалтерського обліку (рис. 2).

На підставі аналізу впливу сучасних АСБО на базові функції та принципи побудови бухгалтерського обліку глибоко вивчені особливості застосування автоматизованої форми бухгалтерського обліку з використанням персональних комп'ютерів.

Проведений аналіз трансформації найпоширеніших на практиці технологій ведення бухгалтерського обліку дав змогу сформулювати основні вимоги до побудови форми автоматизованого обліку: наукове узагальнення та спадкоємність основних тенденцій у розвитку попередніх форм обліку; мінімізація використання ручної праці в обліковому процесі; використання передових методів обліку; застосування раціональної технології у процесах обробки облікової інформації; орієнтація обробки облікових даних на одержання інформації для прийняття управлінських рішень.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Уточнення функцій та принципів бухгалтерського обліку за умов розвитку АСБО

Зміст і методи подання даних фінансової звітності підприємства визначаються його обліковою політикою. У роботі надано змістову характеристику облікової політики та розкрито її роль в економіці підприємства, узагальнено її організаційну методичну й технічну складові.

Підтверджено, що критерієм прийняття рішень під час реалізації процедури вибору складових облікової політики підприємства є надійність і вірогідна оцінка майнового, фінансового стану, грошового обігу, а також результатів діяльності з боку керівництва підприємства, фінансових менеджерів, аудиторів, податкової інспекції, банків, страхових компаній та інших груп користувачів фінансової звітності.

З метою розкриття механізму відображення господарських операцій відповідно до принципу подвійності обґрунтовано необхідність автоматизації процесу контирування бухгалтерських записів за допомогою розроблення покрокового алгоритму й табличного надання результату. При цьому шуканий результат має відповідати вимогам повноти й цілісності опису первинних господарських операцій, щоб передбачалася можливість узагальнення даних первинного обліку в процесі одержання зведених бухгалтерських регістрів статистичної звітності й оперативних відомостей.

Автором запропонована власна методика моделювання процесу узагальнення господарських операцій на основі використання алгоритму експертної класифікації, коли кожна ситуація, описана у вигляді здійсненої господарської операції, характеризується сукупністю ознак, що мають низку властивостей, відповідних умовам контирування. Кожна ознака має шкалу можливих значень, наприклад: номенклатура матеріальних цінностей; види постачань; види оплати та ін.

У розділі 3 «Методологічні підходи до моделювання базових компонентів інформаційної системи бухгалтерського обліку» розроблено моделі системи рахунків і подвійного запису в умовах використання інформаційних технологій, моделі аналітичного обліку та документообігу, моделі облікового періоду та подання вихідної інформації в умовах використання інформаційних технологій.

За результатами розгляду та аналізу процедур переходу від ручного ведення бухгалтерського обліку до автоматичного виявлено проблему введення початкових залишків за рахунками. З метою її вирішення в роботі запропоновано модель уведення залишків без субконто, за якою початкові залишки вводяться тільки за синтетичним рахунком (рис. 3).

Рис. 3. Модель уведення початкових залишків АСБО

Такий підхід дає можливість миттєво ввести залишки і одразу працювати в режимі реального часу, поступово долучаючи аналітичний облік в процесі введення операцій.

Модель системи рахунків є основоположним компонентом побудови АСБО. На основі аналізу поширених програмних систем виявлено та проаналізовано склад використовуваних у них формальних характеристик властивостей синтетичних рахунків.

Зроблено висновок про доцільність окремого опису таких властивостей рахунків, як тип рахунку щодо балансу й тип сальдо рахунку, уведення розширених градацій характеристики типу рахунку для явного виокремлення рахунків, що не мають сальдо, і рахунків технологічного призначення.

Розглянуто основні способи ув'язування синтетичних і аналітичних рахунків у АСБО. На основі проведеного аналізу зроблено висновок про необхідність явної типізації аналітичних рахунків як засобу, що дозволяє спростити опис та інтерпретацію системи рахунків.

Обґрунтовано доцільність використання параметрів рахунків, що вільно інтерпретуються як засоби гнучкого розширення інформаційної моделі АСБО.

Запропоновано схему опису властивостей системи рахунків АСБО за дворівневим принципом, за якої на нижньому рівні виокремлюється повний набір характеристик рахунків, що беруться до уваги в їх обробці, а на верхньому -- найтиповіші комбінації властивостей об'єднуються в групи, що прямо зіставляються із синтетичними рахунками.

Використання такого підходу дає можливість, з одного боку, спростити опис формальних властивостей рахунків і об'єктів, що обліковуються на них, а з другого -- зберегти максимальну гнучкість настроювання системи рахунків за допомогою перевизначення в разі потреби окремих властивостей групи, змінюючи значення конкретних її характеристик.

Основною моделлю системи записів на рахунках бухгалтерського обліку, використовуваною в побудові АСБО, є розширене проведення, включення в запис крім пари кореспондуючих рахунків значення додаткового набору реквізитів, що уточнюють зміст відображеної операції. Залежно від порядку програмної інтерпретації додаткових реквізитів їх можна розподілити на класифікаційні та ідентифікаційні.

Підтверджено доцільність застосування принципу рекурсії хронологічного взаємозв'язку, що забезпечує автоматизацію перерахунку сум функціонально пов'язаних записів за допомогою їх поєднання з визначеннями правил формування операцій.

Як окремий компонент АСБО розглянуто моделі аналітичного обліку, визначальні правила інтерпретації системи рахунків у взаємозв'язку із системою записів на рахунках, реалізовані під час побудови програмної системи. Виділено базові й допоміжні моделі аналітичного обліку.

На основі аналізу побудови сучасних систем автоматизації зроблено висновок щодо доцільності застосування моделей аналітичної класифікації та змішаних моделей. Обґрунтовано можливість ширшого застосування системи допоміжних забалансових рахунків для розширення можливостей аналітичного обліку у використанні автоматизованих систем.

Сучасні АСБО використовують чотири типи моделей документообігу, які по-різному інтерпретують роль і місце документів у загальній технології функціонування програмної системи, а також їх взаємозв'язки із системою записів на рахунках. Аналіз моделей документообігу дав змогу встановити раціональність застосування формальних моделей лише за орієнтації програмної системи на підприємства з невеликим документообігом. При цьому є обов'язковим облік статусу записів на рахунках, відповідних документам, як проведених або відкладених.

Визначено, що в побудові АСБО для підприємств із великим документообігом варто віддавати перевагу застосуванню повної моделі документообігу, що дозволяє відокремити дані бухгалтерського й оперативно-технічного обліку та завдяки цьому зменшити навантаження на бухгалтерський контур системи автоматизації управління.

Розглянуто моделі облікового циклу, що використовуються в побудові АСБО, та доведено, що найефективнішою є модель фіксованого періоду. Для неї характерне те, що звітний період має фіксовану тривалість, визначену в процесі розроблення системи, як правило, -- місяць.

На початку експлуатації системи в її базу даних уводяться залишки всіх використовуваних рахунків і стан картотек на початок місяця, починаючи з якого передбачається використовувати програму. Протягом місяця в базу даних вводиться інформація, що належить до поточного місяця. Під час переходу до наступного місяця дають старт спеціальній процедурі, яка виконує автоматичний розрахунок сальдо рахунків і встановлює їх як вхідні сальдо наступного місяця. На базі моделі фіксованого періоду визначено основні вимоги до конкретних реалізацій у програмних системах.

Розроблено принципи реалізації інтерактивної технології одержання, обробки й аналізу підсумкових даних в автоматизованих системах на основі методу послідовних розшифрувань показників. Застосування інтерактивної технології роботи з вихідною інформацією дає можливість знизити потребу в друкуванні проміжних підсумків і полегшити виконання низки процедур завершення звітного періоду.

Для ефективного використання запропонованої технології роботи з вихідною інформацією розроблено орієнтовані на неї моделі компактного подання вихідних форм. Створено загальну модель групування й аналізу даних аналітичного обліку, яка орієнтована на інтерактивну технологію роботи з вихідною інформацією і може бути використана для побудови довільних груп інформації щодо оборотів рахунків і їх груп у розподілі з будь-якої підмножини аналітичних ознак.

У розділі 4 «Удосконалення комп'ютеризованої облікової системи підтримки прийняття управлінських рішень» запропоновано методологічний підхід до проектування інформаційних систем бухгалтерського обліку з урахуванням інжинірингу та реінжинірингу бізнес-процесів, проаналізовано технологію впровадження корпоративних систем управління в практичну діяльність вітчизняних підприємств та розроблено концептуальні положення освітньо-інформаційного середовища АРМБ та сучасну парадигму системного мислення розвитку технології бухгалтерського обліку. аналітичний облік інформаційний технологія

На основі дослідження сучасних підходів до формування функціональних складових АСБО автор дійшов висновку щодо необхідності розширення їх складу. Запропоновано включити в АРМБ три основні компоненти: навчальну систему, комплекс програмних продуктів з обробки інформації та сервісні засоби (рис. 4).



Рис. 4. Структура автоматизованого робочого місця бухгалтера

Для виконання завдань, пов'язаних з підготовкою та перепідготовкою кадрів, рекомендовано розроблення й упровадження програмного комплексу, що дає змогу: створювати структуровані сховища даних; підтримувати традиційний і дистанційний навчальний процес працівників бухгалтерії та менеджерів усіх рівнів; створювати комунікаційну мережу всередині підприємства; оперативно контролювати й керувати навчальним процесом.

Установлено, що поєднання цих функцій в одному програмному продукті створює передумови для побудови комплексного інформаційно-освітнього простору всередині підприємства.

У роботі сформульовано, охарактеризовано та обґрунтовано переваги впровадження авторської системи дистанційного навчання (СДН) «Агапа». Схематично структуру інформаційно-освітнього простору, створеного на базі СДН «Агапа», показано на рис. 5.

На основі парадигми системного мислення та синергетичного підходу розроблено концептуальну модель інформаційної системи бухгалтерського обліку, що узагальнює досвід типології інформаційних систем із залученням користувача в контур автоматизації.

В основі цієї концепції -- три ідеї у сфері інформаційного забезпечення діяльності підприємства: реалізація системи відображень бізнес-процесів для простого та зрозумілого подання інформаційних процесів, що забезпечують виконання конкретної господарської функції підприємства; упровадження принципу наскрізного управління в масштабі підприємства як основоположного для всіх програмних рішень; створення новаторського графічного інтерфейсу користувача.

Рис. 5. Загальна структура інформаційно-освітнього простору на базі СДН «Агапа»

Запропоновано й обґрунтовано концепцію методології проектування систем бухгалтерського обліку в корпоративних середовищах, основу якої становлять: ітераційна модель життєвого циклу системи, що розвивається на основі узгодження принципів інжинірингу і реінжинірингу бізнес-процесів; комплекс злагоджених моделей об'єктно-орієнтованого підходу, що розвиваються; інструментальні засоби, відповідні вимогам інформаційної інженерії. Реалізація даної концепції уможливить урахування низки чинників під час обчислення планової сукупної вартості системи, тобто можна буде розглядати ризики компанії, пов'язані з проектом упровадження системи, оскільки роботи з їх мінімізації являють для компанії додаткові витрати ресурсів.

...