Актуальність теми. Для сучасних світових тенденцій економічного розвитку характерне зростання ролі зовнішньоекономічної діяльності. В процесі її здійснення виникають певні проблеми, зумовлені невідповідністю принципів вітчизняних стандартів бухгалтерського обліку вимогам митного та податкового законодавства, розв'язання яких великою мірою пов'язане із питаннями обліку та контролю, що визначає їх вдосконалення одним із важливих напрямів ринкового реформування економіки України. Аналіз факторів впливу на процес здійснення зовнішньоекономічних операцій свідчить, що розвиток вітчизняного підприємництва суттєво залежить від узгодженості та прозорості змісту нормативних і законодавчих актів з регулювання ЗЕД. Нині практично кожен суб'єкт господарювання може здійснювати експортно-імпортні операції. Втім, для підвищення її результативності поряд із сформованою нормативно-правовою базою необхідна дієва система бухгалтерського обліку, завдяки якій формується обліково-аналітичне забезпечення процедури контролю експортно-імпортних операцій на всіх етапах її здійснення. Ідеться не тільки про суттєве оновлення методик обліку експортно-імпортних операцій, а й про моделювання загального процесу їх здійснення з орієнтацією на посилення контрольних процедур первинного обліку з метою мінімізації випадків некоректного відображення їх змісту у системі бухгалтерського обліку.

Проблеми бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій вивчали провідні іноземні та вітчизняні науковці, зокрема І.В. Багрова, О.М. Береславська, В. Є. Власюк, О.О. Гетьман, Ю.А. Григорьєв, О.Д. Данілов, Г.М. Дроздова, В.Й. Жежуха, А.Ф. Золотов, Л.О. Кадуріна, Л.І. Козак, Ю.Г. Козак, Ю.А. Кузьмінський, Т.Д. Ліпіхіна, Л.І. Лук'яненко, О.О. Маслак, О.М. Наконечний, О.В. Небильцова, В. Є. Новицький, О.В. Пернарівський, М.Г. Пясецька, Н.І. Рєдіна, Л.В. Руденко, М.І. Савчук, В.І. Саплі, М.І. Скрипник, В.М. Сліпа, Л. Солошенко, О.В. Трифонова, Н.В. Федькевич, В.Я. Швець. Результати їхніх досліджень значною мірою наблизили теоретичні положення до практичних потреб процесу обліку та контролю експортно-імпортних операцій. Досягнуто узгодженості між основними нормами митного та податкового законодавства та суттєво спрощено процедури контролю за додержанням послідовності обліку таких операцій. Урешті окреслилися позитивні зрушення в бік зближення методик бухгалтерського обліку і податкових розрахунків у відображенні імпортних операцій. Утім, уніфікованих вимог до здійснення зазначених операцій поки що не сформовано, що значно ускладнює контроль за цільовим використанням імпортної сировини.

Потребують ґрунтовних досліджень питання обліку та контролю зовнішньоекономічних операцій, зокрема, на підприємствах парфумерно-косметичної промисловості, виробнича діяльність яких значною мірою пов'язана з використанням імпортної сировини. Особливої актуальності дане питання набуває за умов змінюваності митного та податкового законодавства, що потребує коригування використовуваних методик обліку та пошуку ефективного інструментарію управління процесом прогнозування обсягів імпортних операцій та мінімізації ризиків фінансових втрат. Важливо якнайшвидше досягнути відповідності принципів регулювання імпортних операцій, встановлених митним та податковим законодавством і, що вкрай необхідно, забезпечити їхню тотожність принципам МСФЗ та П (С) БО.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу ДВНЗ "Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана" і є складовою державної програми досліджень на тему "Концепція розвитку обліку, аналізу та аудиту в умовах міжнародної інтеграції" (номер державної реєстрації 0106V004356). У межах наукової програми автором виконані дослідження, пов'язані з удосконаленням теорії та практики обліку імпортної сировини.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вдосконалення теоретичних засад бухгалтерського обліку і контролю імпортних операцій та розроблення практичних рекомендацій, спрямованих на оптимізацію виробничої діяльності підприємств парфумерно-косметичної промисловості.

Відповідно до мети поставлено і розв'язано такі завдання:

— дослідити структуру імпорту України у розрізі товарно-номенклатурних груп та у грошовому виразі, визначити частку парфумерно-косметичних товарів у зовнішньоторговельному обороті України та проаналізувати динаміку зовнішньої торгівлі парфумерно-косметичними засобами за 2005-2009 рр.;

— розглянути особливості застосування окремих елементів методу бухгалтерського обліку на підприємствах парфумерно-косметичної діяльності (рахунків, оцінки, калькуляції) та визначити рівень інформативності звітності щодо оприбуткування імпортних товарів, увезених на митну територію України з урахуванням їх цільового призначення на вимогу митного та податкового законодавства;

— дослідити й визначити особливості бухгалтерського обліку договірної (контрактної) і митної вартості імпортних товарів та запропонувати метод їх обліку;

— уточнити і запропонувати власне трактування сутності окремих понять, пов'язаних із особливостями технологічного процесу в парфумерно-косметичній промисловості, зокрема "технологічна переробка", "фасування";

— з'ясувати повноту завдань і функцій управлінського обліку на предмет деталізації інформації за операціями з імпортними товарами та внести пропозиції щодо її розширення та посилення інформативності облікової процедури;

— запропонувати порядок організації управлінського обліку операцій з імпортною сировиною та розробити форми внутрішньої звітності з метою оптимізації контрольних функцій обліку;

бухгалтерський облік імпортна операція

— обґрунтувати рекомендації з удосконалення окремих бухгалтерських регістрів та обліково-контрольних процедур з метою посилення контролю за цільовим використанням імпортних товарів на підприємствах парфумерно-косметичної промисловості та змоделювати схему їх розподілу за ознакою визначеної пільгової ставки мита;

— побудувати структурно-логічну модель узгодження вимог митного і податкового законодавства з потребами внутрішньогосподарського контролю;

— розробити практичну схему альтернативного донарахування сум мита та ПДВ на вартість імпортної сировини, використаної не за цільовим призначенням.

Об'єктом дослідження є операції з імпорту сировини та її використання виробничими підприємствами парфумерно-косметичної промисловості України.

Предметом дослідження є обліково-контрольні аспекти використання імпортної сировини в парфумерно-косметичній промисловості.

Методи дослідження. В основу теоретичних і методологічних положень дисертації покладено результати досліджень вітчизняних та іноземних учених у сфері бухгалтерського обліку, аналізу та контролю зовнішньоекономічної діяльності, фінансового менеджменту, прогнозування, управлінського обліку та ризикології, а також практичний досвід діяльності підприємств парфумерно-косметичної промисловості. Вірогідність одержаних результатів дослідження досягнута завдяки використанню загальнонаукових та спеціальних методів пізнання: теоретичного узагальнення, статистичних групувань та вибірки - для дослідження масштабів експорту та імпорту в Україні; ряди динаміки - для вивчення тенденцій в розвитку парфумерно-косметичної промисловості як на національному, так і на регіональному рівні, для дослідження динаміки виробництва, зміни обсягів зовнішньої торгівлі парфумерно-косметичною продукцією; середніх та відносних величин - для визначення країн імпортерів-лідерів та експортерів-лідерів. У процесі підготовки дисертаційної роботи використано дані фінансової і статистичної звітності, первинну документацію ВАТ "Золотоніська парфумерно-косметична фабрика" (внутрішні звіти й інші джерела інформації).

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти уряду, декрети Кабінету Міністрів України, Митний кодекс України, інша законодавча база, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність, інструктивні матеріали, офіційні статистичні дані, опубліковані наукові розробки фахівців з економічних та юридичних питань, зокрема УКТЗЕД, ІНКОТЕРМС, дані річних звітів Державного комітету статистики України, Національного Банку України, Головного управління статистики Черкаської області, Черкаської торгово-промислової палати; огляди урядових вісників, а також статистична, фінансова звітність підприємств АПК, результати наукових досліджень, матеріали наукових та публіцистичних статей.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному теоретичному обґрунтуванні і розробленні практичних рекомендацій з удосконалення облікових аспектів здійснення операцій з імпортною сировиною та контролю за її використанням на підприємствах парфумерно-косметичної промисловості. У процесі дослідження одержано такі наукові результати:

уперше:

— визначено методичні підходи до позабалансового обліку митної вартості імпортних товарів з метою посилення контролю за базою оподаткування та посилення дії інформаційної функції обліку щодо одержання даних про митну вартість і рух імпортних товарів з урахуванням вимог податкового та митного законодавства. Запропонована методика суттєво спрощує процедури контролю за базою оподаткування у процесі подальшої реалізації імпортних товарів із цільовим призначенням та сприяє оптимізації документообігу, що, у свою чергу, дає змогу керівництву підприємства одержати і систематизувати прогнозну інформацію для прийняття управлінських рішень у майбутні облікові періоди;

удосконалено:

— структурно-логічну модель контролю використання імпортних товарів різного цільового призначення, увезених на митну територію України: на основі удосконалення класифікації імпортної сировини виокремлено організаційні етапи контролю за її переробкою, що створює необхідні підстави для оптимізації функціонального співвідношення між системою характеристик процесу ідентифікації параметрів товарів та дає змогу проконтролювати чіткість додержання вимог митного законодавства. Використання такої моделі поглиблює аналітичну оцінку доцільності та ефективності використання імпортних товарів у виробництві парфумерно-косметичної продукції;

— порядок документального оформлення облікових даних щодо виробництва продукції, яка містить імпортну сировину, через доопрацювання таких первинних документів як "Технологічна карта", "Звіт з виробництва парфумерних рідин", "Виробничий звіт". У результаті цього посилюється контроль щодо застосування пільг під час оподаткування імпортних товарів та відображення їх руху в системі обліку та управлінській звітності;

— класифікацію товарної номенклатури за розподілом виробничих процесів завдяки доповненню такими таксономічними ознаками як "вид технологічної переробки" та "форма фасування", з метою посилення аналітичності та інформативності обліку та підвищення ефективності контролю в частині цільового використання імпортної сировини;

— методичні положення контролю операційних витрат при здійсненні операцій з імпортною сировиною на підставі розроблення системної моделі узгодження вимог податкового й митного законодавства із процедурами внутрішньогосподарського контролю, що забезпечує мінімізацію фінансових санкцій та дає змогу контролювати використання імпортної сировини цільового призначення;

набуло дальшого розвитку:

— теоретичні засади внутрішньогосподарського контролю шляхом обґрунтування ролі, завдань і процедур управлінського обліку та доповнення складу та характеристик його функцій. Це уможливлює посилення контролю за використанням сировини цільового призначення у діяльності виробничого підприємства;

— методичні підходи до управлінського обліку донарахування податків та мита в разі нецільового використання імпортної сировини та оцінки ступеню фінансових ризиків у результаті розроблення альтернативної моделі донарахування сум мита та ПДВ зі сплатою штрафних санкцій. Це значно знижує ймовірність фінансових втрат, що виникають у разі нецільового використання імпортної сировини.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування на практиці одержаних результатів дисертаційної роботи сприятиме посиленню інформативності облікових та аналітичних даних, а також підвищенню ефективності контрольно-аналітичного забезпечення процесу прогнозування потреби у використанні імпортованих товарів, зокрема розмитнених за пільговим тарифом. Основне практичне значення мають розроблені у дисертації: методика бухгалтерського обліку імпортних товарів у частині їх оприбуткування та переробки; контроль нарахування податків за імпортними операціями.

Результати дисертаційної роботи впроваджено у практичну діяльність виробничих підприємств, що підтверджується відповідними довідками. Зокрема, на підприємстві Відкрите акціонерне товариство "Золотоніська парфумерно-косметична фабрика" застосовуються методичні рекомендації щодо додаткових організаційних та облікових заходів, спрямованих на ведення відокремленого обліку імпортних товарів із цільовим призначенням у використанні (довідка № 1737/06/2010 від 21.06.2010). Рекомендації по впровадженню контрольних процедур з елементами прогнозування при використанні імпортних товарів використані Публічним акціонерним товариством "Ветропак Гостомельський Склозавод", що сприяло посиленню внутрішньогосподарського контролю та плануванню (довідка № 05/2534 від 23.07.2010). Товариство з обмеженою відповідальністю "Хілдінг Україна" запровадило у практику метод обліку та розрахунку митної вартості імпортної сировини для організації контрольних заходів (довідка № 234 від 02.08.2010). Окремі результати застосовуються у навчальному процесі при підготовці фахівців економічних спеціальностей у відокремленому підрозділі ПВНЗ ”Європейський університет" у Тернопільській філії у викладанні дисциплін "Бухгалтерський облік", "Організація обліку" (Довідка № 483 від 23 липня 2010 р.), у Галицькому інституті ім. В'ячеслава Чорновола у викладанні дисциплін "Бухгалтерський облік" та "Облік і аудит" (Довідка № 937 від 25 жовтня 2010 р.).

Особистий внесок автора. Робота є самостійно виконаним дослідженням, за результатом якого обґрунтовано актуальний підхід, спрямований на вдосконалення обліку імпортних товарів з урахуванням змін митного законодавства.

Рекомендації спрямовано на посилення фінансової стійкості та розвиток підприємств парфумерно-косметичної промисловості України, підвищення безпеки здійснення зовнішньоекономічної діяльності; запобігання штрафним санкціям за недодержання податкового та митного законодавства. Запропоновані підходи створюють передумови для ефективної діяльності суб'єктів господарювання і сприятимуть розвитку зовнішньоекономічних відносин країни.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені у дисертації, доповідались, обговорювались і дістали позитивної оцінки на п'яти міжнародних конференціях, зокрема: "Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізації викликів" (м. Київ, КНТЕУ, 20-21 листопада 2008 р.); "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит в епоху глобальних змін" (м. Київ, КНЕУ, 23 жовтня 2009 р.); "Актуальні проблеми розвитку обліку, контролю та аналізу в умовах глобальних економічних змін" (м. Полтава, 07-08 жовтня 2010 р.); "Облік, аудит, фінанси: сучасні проблеми теорії, практики та підготовки фахівців" (м. Харків, 28-29 жовтня 2010 р.); "Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації" (м. Тернопіль, 9-10 грудня 2010 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,36 друк. арк., з них 6 - у наукових фахових виданнях, 5 - в інших виданнях, матеріалах науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 175 сторінок. Дисертація містить 28 рисунків на 28 сторінках, 13 додатків на 15 сторінках, 31 таблицю на 30 сторінках. Список використаних літературних джерел налічує 195 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито її зв'язок з науковими планами, темами, окреслено мету, завдання та методологію дослідження, визначено об'єкт, предмет, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 "Виробнича діяльність підприємств парфумерно-косметичної промисловості як об'єкт обліку та контролю" визначено масштаби діяльності парфумерно-косметичної промисловості на державному та міждержавному рівні, описано особливості, характер та встановлено взаємозалежність експорту й імпорту парфумерії і косметики, окреслено тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності України у цій галузі.

Трансформація економіки України у період розвитку ринкових відносин спрямована на створення рівних умов для ведення господарської діяльності всіма суб'єктами підприємництва. Формуються дієві інструменти регулювання фінансово-економічних процесів, втім основним джерелом реалізації соціальних та економічних програм досі залишаються податки. Податковий тиск, особливо у вигляді мита за імпорту сировини, суттєво стримує розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, для парфумерно-косметичної діяльності питання визначення розміру мита на імпортну сировину досить складне у зв'язку з перманентними змінами митного законодавства. З огляду на це, зовнішньоекономічна діяльність підприємств, як своєрідний об'єкт бухгалтерського обліку, потребує постійного оновлення своїх теоретико-методологічних засад, додаткових аналітичних розробок та досліджень.

У процесі дослідження встановлено, що основним фактором збитковості підприємств парфумерно-косметичної промисловості є доведення розміру акцизу на спирт, який є одним із основних компонентів парфумерно-косметичних виробів, до розміру акцизу на лікеро-горілчані вироби. Важливо у цьому зв'язку наголосити, що Україна стала ринком збуту для сусідніх держав, в яких акциз для парфумерно-косметичної продукції або взагалі не застосовується, або є значно нижчим. Із цієї причини вітчизняні підприємства цього специфічного виду діяльності змушені використовувати імпортну сировину для підтримання конкурентоспроможності своєї продукції. Саме тому застосування сировини з пільговим режимом розмитнення сприятиме розвитку парфумерно-косметичної промисловості та підвищить її ефективність.

На основі статистичних даних за період з 2005 до 2009 рр., у дисертації визначено пріоритетні фактори розвитку експортно-імпортних операцій України з країнами Європи у парфумерно-косметичній промисловості (рис. 1) та встановлено її найважливіших бізнес-партнерів (рис. 2).

Рис. 1. Динаміка вітчизняного експорту та імпорту ефірних олій, косметичних препаратів, мила та мийних засобів

У дисертації запропоновано порядок групування імпортованої сировини та товарів з урахуванням їх цільового призначення, що є необхідною умовою правильного розрахунку сум ввізного мита, ПДВ, акцизного збору.

Значну увагу приділено структуризації інформації в межах єдиної інформаційної системи підприємства, адже вкрай важливо забезпечити потреби користувачів, інтереси яких суттєво різняться, зокрема інвесторів, митних, податкових і статистичних органів, а також управлінського персоналу підприємства.

Рис. 2. Обсяги вітчизняного експорту та імпорту парфумерно-косметичної продукції за 2009 р. у розрізі окремих країн Європи

Передбачено та обґрунтовано напрями вдосконалення методики бухгалтерського обліку операцій з імпортною сировиною з урахуванням сучасних вимог Митного кодексу України. Констатовано неузгодженість національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку з митним та податковим законодавством держави щодо обліку імпортних товарів на виробничих підприємствах парфумерно-косметичної діяльності та запропоновано варіанти розв'язання цієї проблеми. Доведено, що однорідний товар, призначений для різного цільового використання та розмитнений за різними ставками мита, недоцільно обліковувати в одній обліковій групі, оскільки це суттєво ускладнює ідентифікацію їх руху в процесі виробництва та підвищує ймовірність похибок у використанні імпортних товарів.

На основі узагальнення теоретичних напрацювань науковців щодо обліку імпортних операцій та зовнішньоекономічної діяльності виробничих підприємств запропоновано порядок здійснення конкретних облікових процедур у процесі використання імпортної сировини на підприємствах парфумерно-косметичної промисловості.

У розділі 2 "Облікове забезпечення проведення операцій з імпортною сировиною" виокремлено основні технологічні етапи процесу імпорту товарів та на підставі цього розроблено структурно-логічну схему методичних та організаційних процедур обліку імпортних операцій. Розкрито порядок відстеження напрямів використання однорідних імпортних товарів, розмитнених за різним митним тарифом, та запропоновано спосіб визначення їхньої вартості в процесі калькулювання собівартості готової продукції.

З метою посилення інформативності бухгалтерського обліку здійснено порівняння базових ознак та основних характеристик поняття "запаси" за національними П (С) БО та МСФЗ. Доведено, що вимоги, які містяться в П (С) БО 9 "Запаси" та МСФЗ 2 "Запаси", мають певні відмінності стосовно формування собівартості товарів (рис. 3).

На відміну від національних стандартів, у МСФЗ використовується поняття "конкретні проекти", яке передбачає вільне створення окремих груп товарів лише за їх належністю до певного проекту, технічного завдання, виробничої технології. Виходячи з цього, запропоновано врахувати усталений міжнародний підхід та внести відповідні коригування у національні стандарти обліку та звітності, оскільки у вітчизняних стандартах одиницею запасів є найменування або однорідна група. Така пропозиція обумовлена потребою ідентифікації одиниці запасів під час імпорту однойменних товарів за різними ставками мита, зокрема пільговими.

Ураховуючи, що у бухгалтерському обліку відображається лише контрактна (договірна) вартість увезених товарів, то для системного узгодження вимог митного і податкового законодавства з вимогами національних П (С) БО, у дисертації запропоновано використовувати позабалансовий рахунок 063 "Митна вартість імпортних товарів" із зазначенням кількості та їх вартості як активів, які не можуть бути використані на даний момент, але ведуть до певних зобов'язань у майбутньому. Бухгалтерські проведення, запропоновані автором, дадуть змогу нагромаджувати аналітичну інформацію у розрізі найменувань імпортних товарів та їхньої митної вартості. Відображена на кінець звітного періоду на позабалансовому рахунку сума митної вартості та сплаченого мита становитиме базу оподаткування, що має зазначатись в окремому рядку Декларації з податку на додану вартість, який розкриває інформацію про обсяги імпорту та ПДВ, сплаченого з такого імпорту на митницю.

При подальшій реалізації такого товару можливо буде контролювати суму ПДВ, заявлену в податковому кредиті з метою достовірного визначення суми зобов'язання. По суті йдеться про донарахування різниці ПДВ за рахунок прибутку підприємства по кожному окремому реалізованому імпортному товару.

Використання позабалансових рахунків для врахування митної вартості та суми мита у розрізі імпортних товарів розширить інформативність обліку та наблизить його методику до вимог податкового та митного законодавства, а значить, знизить фінансові ризики підприємств, які використовують імпортну сировину у великих обсягах. Слід зазначити, що митна вартість хоча і не береться до уваги під час оприбуткування товарів, але є невід'ємною складовою при визначенні розміру мита та податку на додану вартість.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Базові ознаки поняття "запаси" за МСФЗ та вітчизняними П (С) БО

Відповідно до запропонованого підходу вона обліковуватиметься на позабалансовому рахунку до моменту припинення визнання такого імпортного товару на балансі підприємства при подальшому його перепродажу, що створює інформаційне підґрунтя для реальних розрахунків зобов'язання з ПДВ. Це підтверджується останніми коментарями податкових органів, що саме митна вартість є звичайною вартістю реалізації імпортованих товарів.

З метою посилення інформативності обліку уточнено сутність понять "технологічна переробка" та "фасування", "калькуляційна одиниця технологічної переробки" та "калькуляційна одиниця фасування". Виокремлено інформаційну складову для процесу повної ідентифікації імпортних товарів цільового напрямку використання у парфумерно-косметичній промисловості. Удосконалено класифікацію прямих та непрямих витрат у парфумерно-косметичній промисловості, уточнено сутність поняття об'єкт витрат з урахуванням ДСТУ та П (С) БО. Також рекомендовано доповнити шифр рахунку двома знаками, які відповідатимуть значенню ставки ввізного мита.

Зокрема, обґрунтовано необхідність уведення таких аналітичних рахунків: 281.00 "Товари, розмитнені за ставкою 0 %"; 281.065 "Товари, розмитнені за ставкою 6,5 %"; 281.10 "Товари, розмитнені за ставкою 10 %". Це дасть змогу групувати імпортні товари за ознакою визначеної пільгової ставки мита.

Розроблено форму оборотно-сальдової відомості для обліку вартості товарів з різними ставками мита.

У роботі змодельовано ситуацію нецільового використання імпортних товарів та запропоновано схему донарахування мита, податку на додану вартість з мінімальними штрафними санкціями з метою зниження втрат та їх відображення в обліку.

Запропоновано порядок альтернативного донарахування податків на вартість імпортної сировини, використаної не за призначенням (рис.4).

Рис 4. Порядок альтернативного донарахування податків на вартість імпортної сировини, використаної не за призначенням

Автором розроблений алгоритм здійснення контрольних процедур за всіма технологічними етапами використання імпортної сировини у виробництві парфумерно-косметичної продукції. Зокрема, приведено у відповідність зміст і форму основних документів, котрі відтворюють виробничий цикл, таких як "Технологічна карта", "Звіт з виробництва парфумерних рідин", "Виробничий звіт з вибірки продукції та витрати матеріалів". Це розширює сферу контролю щодо застосування пільг для імпортних товарів у процесі відображення їх руху в системі обліку та відображення в управлінській звітності.

У розділі 3 "Процедурні складові внутрішньогосподарського контролю операцій з імпортною сировиною" досліджено і систематизовано контрольні процедури імпорту сировини цільового використання в парфумерно-косметичній промисловості та виокремлено основні етапи проведення такого контролю. Особливу увагу приділено документальному забезпеченню загального процесу оприбуткування імпортних товарів в розрізі етапів, зображених на рис. 5.

Ефективність контрольних процедур супроводження імпортних операцій, досягається в процесі поглибленого вивчення технологічних процесів на підприємстві. Результатом має стати уникнення можливих ризиків неефективного та нецільового використання імпортованих сировини і матеріалів та запобігання додатковим фінансовим витратам у вигляді штрафних санкцій та пені.

Для виявлення відхилень в обсягах імпортної сировини залежно від фактора сезонності проведено відповідний аналіз динаміки надходження та використання імпортної сировини цільового та нецільового призначення.

У дисертації удосконалено методику аналізу фінансових втрат, імовірних при здійсненні операцій з імпортною сировиною на основі розроблення системної моделі узгодження вимог податкового й митного законодавства з внутрішньогосподарським контролем на парфумерно-косметичному підприємстві, який базується на загальних вимогах митних органів. Запропонована модель дозволяє узгодити вимоги митного й податкового законодавства з потребами промислового підприємства в процесі ефективного контролю і прогнозування, розроблення тривалої стратегії та якісного управління виробничою та зовнішньоекономічною діяльністю, а також оптимізувати виробничий процес.

Як правило, законодавчі зміни щодо ставки оподаткування та порядку розрахунку мита на імпортні товари пов'язані зі зменшенням або збільшенням обов'язкових платежів, що зумовлює розширення або звуження асортименту товарів; зміну витрат на оплату праці, послуг, матеріальних витрат, на логістичний супровід операцій з імпортною сировиною. У результаті підвищується ймовірність виникнення штрафних санкцій та пені, а отже - і відповідних фінансових втрат. Також ці зміни посилюють інтенсивність контролю з боку фіскальних органів, що обумовлює прямий причинно-наслідковий зв'язок з необхідністю активізації внутрішньогосподарського контролю з боку власників такого бізнесу з метою ефективного управління ризиками діяльності задля уникнення сплати штрафних санкцій та мита.

Важливим результатом дисертаційної роботи є виокремлення організаційних етапів розмитнення однорідних імпортних товарів цільового та нецільового призначення, що забезпечує об'єктивне оцінювання ефективності управління власними виробничими ресурсами відповідно до їхніх якісних характеристик з використанням окремих елементів методу бухгалтерського обліку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Алгоритм процедур контролю імпорту товарів у парфумерно-косметичній промисловості

В процесі аналізу динаміки використання однорідних імпортних товарів цільового та нецільового призначення виявлено вплив фактора сезонності на виробничий процес.

З метою посилення інформаційної складової управлінського обліку запропоновано конкретні рекомендації щодо розширення кола завдань управлінського обліку в діяльності виробничого підприємства (табл. 1).

Таблиця 1

Пропозиції щодо розширення переліку завдань управлінського обліку

Особливу увагу у дисертації приділено питанням запобігання порушенням митного законодавства в частині організації переробки імпортних товарів, розмитнених під пільговий тариф, відповідно до визначеного цільового використання та забезпеченню вірогідності інформації щодо руху таких товарів у підсистемі управлінського обліку з огляду на виробничий аспект діяльності підприємства.

На основі практичного досвіду роботи запропоновано авторський підхід до нагромадження облікових даних щодо надходження та використання імпортної сировини на підприємствах парфумерно-косметичної промисловості, побудований на аналітичному обґрунтуванні потреби в імпортній сировині що відповідає функціональній ролі управлінського обліку. Виходячи з цього у дисертаційній роботі напрями формування інформаційних потоків у підсистемі управлінського обліку узгоджені з оновленими положеннями митного та податкового законодавства України.

Висновки