Облік і внутрішньогосподарський контроль необоротних матеріальних активів на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний економічний університет

Спеціальність 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)

УДК 657.421.1:657.633

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОБЛІК І ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Федоронько Наталія

Іванівна

Тернопіль - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, професор Мех Ярослав Васильович, Тернопільський національний економічний університет, професор кафедри аудиту, ревізії та контролінгу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Усач Богдан Федорович, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ, завідувач кафедри обліку і аудиту кандидат економічних наук, доцент Козак Вадим Григорович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доцент кафедри міжнародного обліку і аудитуЗахист відбудеться “__” вересня 2011 р. о __ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.03 Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11-а, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020 м. Тернопіль, вул. Бережанська, 4.

Автореферат розісланий “__” серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент М. П. Шаварина

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Організація та забезпечення стабільної позитивної динаміки функціонування і розвитку підприємств фондомістких галузей промисловості в сучасних умовах тісно пов'язані з ефективним використанням відповідних важелів управління необоротними матеріальними активами, серед яких центральне місце займає їхній облік і внутрішньогосподарський контроль. З їх допомогою підприємство має змогу накопичувати, систематизувати й передавати різним користувачам дані необхідного формату та змістового наповнення щодо необоротних матеріальних активів, регулювати склад і структуру джерел їхнього формування, забезпечуючи оптимальне поєднання інтересів власників активів, споживачів продукції, держави та працівників, створюючи при цьому міцний фундамент для якісного виконання функцій з управління необоротними матеріальними активами.

Ринкові трансформації фондомістких підприємств, зокрема вугільних, глобалізація економічних процесів у галузі, вибір стратегічного курсу держави на відродження шахт та гарантування безпеки видобутку вугілля, кризові потрясіння, спричинені відсутністю коштів на оновлення основних складових необоротних матеріальних активів, слугують стимулом для посилення інформаційної функції обліку та внутрішньогосподарського контролю в поєднанні з ринковими інструментами менеджменту.

Проблеми обліку необоротних матеріальних активів в умовах реформування економіки набувають особливої актуальності з огляду на потребу в отриманні інвесторами та іншими зацікавленими користувачами точної й достовірної інформації про стан і ефективність використання необоротних матеріальних активів. Сучасна система обліку не задовольняє вимоги ринку, а умови його функціонування значно розширюють коло операцій, що проводяться з основними засобами та іншими необоротними матеріальними активами.

Важливе практичне значення і виробничу спрямованість мають питання внутрішньогосподарського контролю на підприємствах, оскільки повне забезпечення необоротними матеріальними активами, насамперед виробництва, та ефективне їхнє використання - це передумова для подальшого розвитку операційної діяльності на підприємстві.

Проблеми обліку і контролю необоротних матеріальних активів викликають особливий інтерес у представників економічної науки. Значний внесок у формування теоретичних основ та розробку підходів до проблеми обліку і контролю необоротних матеріальних активів, їхнього використання зробили такі вчені-економісти: М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, Н. Г. Виговська, З. В. Гуцайлюк, З. В. Задорожний, Г. Г. Кіреєйцев, В. Г. Козак, Я. Д. Крупка, А. М. Кузьмінський, Б. М. Литвин, Н. М. Малюга, М. С. Пушкар, В. С. Рудницький, П. Т. Саблук, В. В. Сопко, Л. К. Сук, Н. М. Ткаченко, І. Д. Фаріон, П. Я. Хомин, Б. Ф.Усач та інші.

Розробки цих вчених мають велику цінність для економічної науки, але у переважній більшості їхні дослідження спрямовані на розроблення загально-методичного забезпечення бухгалтерського обліку та контролю і не враховують специфічних умов функціонування необоротних матеріальних активів у вугільній галузі.

З огляду на це ряд проблем організації та методики обліку і контролю необоротних матеріальних активів в умовах переходу до ринкових відносин, які охоплюють питання обліку зносу, амортизації, витрат на ремонт, модернізацію, оренду, інвестування, приватизацію та ін., потребують здійснення подальших досліджень і наукових розробок. У багатьох концепціях розвитку та стану обліку і контролю основних засобів не дотримано принципу єдності, а також вони або недостатньо обґрунтовані, або містять суперечливі твердження.

Важливість дослідження проблем трактування та формування необоротних матеріальних активів як цілісних технологічних комплексів і необхідність їхнього вирішення для галузі, розробка й реалізація вугільної концепції України, її теоретична і практична значимість, а також недостатнє висвітлення у працях з бухгалтерського обліку, аналізу та контролю цих питань зумовили вибір теми дисертації, визначили актуальність і логіку викладу основних положень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету з теми “Методологічні особливості розвитку та удосконалення аудиту ефективності” (державний реєстраційний номер 0105U000856), у межах якої автором розроблено матрицю аудиту облікових процесів на ділянці обліку необоротних матеріальних активів, яка базується на утворенні секторів аудиту із притаманними їй задачами.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є оцінювання теоретичних, методичних та практичних засад обліку і внутрішньогосподарського контролю необоротних матеріальних активів для забезпечення ефективного функціонування підприємств вугледобувної промисловості та розроблення рекомендацій щодо їхнього вдосконалення в сучасних умовах господарювання.

Досягнення визначеної мети зумовило формування і виконання таких завдань:

- з'ясувати економічну сутність необоротних матеріальних активів, вартісні й технічні характеристики для забезпечення формування ефективної системи їхнього обліку та внутрішньогосподарського контролю;

- дослідити практику формування нормативно-правової бази облікової політики, охарактеризувати сучасний стан інформаційного забезпечення управління необоротними матеріальними активами і його роль у прийнятті управлінських рішень;

- удосконалити первинну бухгалтерську документацію, розробити форми облікових регістрів та внутрішньої звітності у системі управлінського обліку необоротних матеріальних активів;

- оцінити забезпеченість підприємства та його підрозділів необоротними матеріальними активами, інформаційного забезпечення управління ними;

- формалізувати процес встановлення й коригування методу нарахування амортизації для конкретних об'єктів основних засобів;

- розробити методичні й технологічні процедури проведення внутрішньогосподарського контролю збереження і використання засобів на підприємстві.

Об'єктом дослідження є стан та рух необоротних матеріальних активів в умовах ринкових відносин.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні й практичні аспекти обліку і внутрішньогосподарського контролю необоротних матеріальних активів на підприємствах вугільної промисловості.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано ряд методів та прийомів, а саме: історичний метод - при дослідженні поняття «необоротні матеріальні активи» у системі обліку; діалектичний метод - при вивченні теоретичних засад обліку необоротних матеріальних активів; загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції - при розкритті концептуальних підходів до з'ясування економічної сутності необоротних матеріальних активів; метод порівняльного аналізу - при встановленні переваг і недоліків різних способів нарахування амортизації основних засобів; метод експертного оцінювання - при аналізі стану обліку необоротних матеріальних активів на підприємствах вугільної промисловості; прийоми кореляційно-регресійного аналізу - при побудові моделей прогнозування.

Теоретичну та інформаційну основу дисертації становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань обліку і контролю, нормативно-правові документи й методичні рекомендації з питань обліку необоротних матеріальних активів підприємств вугільної промисловості, матеріали науково-практичних конференцій, дані обліку і звітності шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні й розробленні рекомендацій щодо вдосконалення обліку та внутрішньогосподарського контролю необоротних матеріальних активів. Результати дисертаційної роботи, які містять наукову новизну, є такими:

вперше:

- обґрунтовано теоретичні засади обліку і внутрішньогосподарського контролю необоротних матеріальних активів у вугледобувній галузі з урахуванням стратегічних підходів, що дає змогу з'ясувати їхній економічний зміст у контексті технічного й технологічного розвитку вугільних шахт;

удосконалено:

- підходи до визначення необоротних матеріальних активів за змістом, формою, організаційно-структурною побудовою та правовим характером. На відміну від існуючих, запропоновані підходи базуються на використанні фундаментальних категорій сутності й явища, законів діалектики, зокрема переходу кількості в якість, і на принципах обліку та контролю;

- класифікацію необоротних матеріальних активів що дозволяє відображати їх в обліку за місцями експлуатації та центрами формування витрат;

- підходи до формування первинної облікової інформації про об'єкт необоротних матеріальних активів з урахуванням вартості його придбання, суми нарахованого зносу, ринкової вартості в даний момент, суми ремонту або заміни, обсягу видобутку вугілля на одиницю активу або його фондовіддачі чи інтегрального ефекту операцій із використанням необоротних матеріальних активів;

- моделі прогнозування необоротних матеріальних активів вугільних шахт, що дозволить передбачити в майбутньому обсяги економічної вигоди;

набули подальшого розвитку:

- трактування понять “необоротні активи”, “необоротні матеріальні активи” й “основні засоби”. На відміну від існуючих підходів, чітко розмежовано поняття, що дають змогу окреслити мету, завдання, функції фінансового та управлінського обліку і створюють передумови для організації ефективного менеджменту вугледобувного підприємства;

- форми здійснення обліку та контролю необоротних матеріальних активів шляхом використання автоматизованих інформаційних систем, що підвищує оперативність формування необхідної для управління інформації.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації пропозиції з удосконалення обліку і внутрішньогосподарського контролю необоротних матеріальних активів, можуть бути використані у практичній діяльності підприємств. Реалізація цих рекомендацій на практиці дасть змогу підвищити рівень достовірності й аналітичності обліково-економічної інформації й обґрунтованості елементів обліку стосовно необоротних матеріальних активів, що сприятиме посиленню ролі бухгалтерського обліку в системі управління підприємством.

Розробки автора впроваджено на таких підприємствах: відокремлений підрозділ шахти “Відродження” державного підприємства “Львіввугілля” (довідка № 17 від 20.05.2009 р.); відокремлений підрозділ шахти “Великомостівська” державного підприємства “Львіввугілля” (довідка № 13 від 05.05.2009 р.); відокремлений підрозділ шахти “Межирічанська” державного підприємства “Львіввугілля” (довідка № 23 від 20.05.2009 р.).

Результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес Тернопільського національного економічного університету (довідка № 126-26/2658 від 03.12. 2009 р.).

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Особистий внесок дисертанта полягає в розробці науково обґрунтованих теоретичних та організаційно-методичних засад обліку і контролю необоротних матеріальних активів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися й отримали схвалення на наукових та науково-практичних конференціях, а саме на: V ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2008 р.); Міжнародній науковій конференції “Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: теорія, методологія, організація” (м. Київ, 2008 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 2008 р.); Міжнародній науковій конференції “Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні” (м. Львів, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації” (м. Хмельницький, 2008 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції “Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи ”(м. Львів, 2009 р.); Всеукраїнській науково-технічній конференції “Актуальні проблеми життєдіяльності суспільства” (м. Кременчук, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць загальним обсягом 4,1 д. а. З них у фахових виданнях надруковано 5 статей обсягом 2,1 д. а, у інших виданнях - 13 наукових праць, обсягом 2,0 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках друкованого тексту. Робота містить 21 таблицю, 31 рисунок. Список використаних джерел налічує 216 найменувань на 17 сторінках, 13 додатків на 21 сторінці.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Теоретичні засади обліку і внутрішньогосподарського контролю необоротних матеріальних активів” розкрито сутність концепції техніко-технологічного розвитку підприємств вугільної промисловості та розглянуто крізь призму аналізу теоретичних положень облікових наукових шкіл і окремих вчених природу необоротних матеріальних активів вугільних шахт та форми їхнього функціонування і використання, визначено економічний зміст концепції держави на технічне переозброєння галузі, її специфіку й характерні ознаки в системі бухгалтерського обліку і внутрішньогосподарського контролю.

У роботі з'ясовано питання управління необоротними матеріальними активами підприємств вугільної галузі економіки. Аргументовано, що концепція оновлення технології вугледобування побудована на нових виробничих потужностях, об'єднує сукупність окремих складових менеджменту, зокрема ідей та принципів, і є найбільш узагальненою формою підходу до розкриття сутності, змісту та форм організації й методики обліку і внутрішньогосподарського контролю та розробки й практичної реалізації облікової політики. Концепцію техніко-технологічного розвитку підприємств вугільної промисловості варто розглядати, з одного боку, в системі бухгалтерського обліку, а з іншого - як основу для розроблення засад менеджменту вугільних шахт щодо необоротних матеріальних активів.

Основне призначення обліку і внутрішньогосподарського контролю полягає у пошуку на підприємствах такого обсягу фінансових ресурсів, який дав би змогу повною мірою своєчасно профінансувати всі заходи менеджменту, пов'язані з якісним відновленням основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, ремонтом і формуванням нових вугільних технічних комплексів наземного та підземного призначення й ефективністю їхнього використання.

Україна за обсягами видобутку вугілля входить до першої десятки провідних країн світу, але значно поступається більшості з них за економічними показниками вугледобувного виробництва. Незадовільний стан галузі зумовлений рядом факторів як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. До об'єктивних факторів належать: складність гірничо-геологічних умов видобутку вугілля, низький технічний рівень вугледобувних та вуглепереробних підприємств, великий ступінь фізичного і морального зносу основних засобів (табл.1). Суб'єктивні фактори пов'язані з обмеженістю інвестиційних ресурсів, неефективною системою управління та несформованістю ринкового механізму ціноутворення на вугільну продукцію.

Таблиця 1 Технічний стан основних засобів на вугільних шахтах

Показники	Шахта “Відродження”	Шахта“Міжрічанська”	Шахта“Великомостівська”
	2008	2009	2008	2009	2008	2009
Знос основних засобів, %	31,2	32,6	35,6	37,3	30,6	31,5

Дослідження показало, що коефіцієнт зносу основних засобів на більшості шахт постійно зростає. Саме з цих причин понад 80% шахт виявилися збитковими навіть з урахуванням державних дотацій; загальна кредиторська заборгованість на початок 2009 р. становила близько 9 млрд. грн., що в 3,5 разу перевищує дебіторську (2,5 млрд. грн.) і приблизно відповідає вартості річного виробництва вугільної продукції (9,5 млрд. грн.).

Традиційно облік необоротних матеріальних активів вважається не окремим напрямком бухгалтерського обліку, а лише темою, пов'язаною з рухом основних засобів, і нарахуванням амортизації, що викликає гострі дискусії серед вчених. При аналізі сучасного стану такої складової бухгалтерського обліку як необоротні матеріальні активи, визнано за доцільне звертати увагу не тільки на стан та рух активів, а й на інструментарій управління виробничими потужностями підприємства, оскільки розглядається не тільки традиційний облік необоротних матеріальних активів, а й облік і управління якісними параметрами ефективного управління найважливішим елементом активів підприємств - необоротними матеріальними активами.

Проте не завжди побудова обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ґрунтується на їхньому визначенні й класифікації. При вивченні широкого кола питань, пов'язаних з класифікацією, автором запропоновано розробити критерії до класифікації основних засобів, які дають змогу вирішити питання щодо зарахування їх до певної групи. Водночас сформовано принципи побудови класифікації основних засобів, зокрема для вугільних підприємств

Важливе значення для бухгалтерського обліку необоротних матеріальних активів має їхня оцінка. Адже від того, наскільки правильно й достовірно здійснена оцінка, в багатьох випадках залежить точність показників стану та руху, а також правдивість якісної характеристики.

У процесі дослідження сутності первісної вартості основних засобів з'ясовано, що її слід трактувати як вартість зарахування об'єкта на баланс, якою залежно від способу надходження об'єкта можуть бути або фактична собівартість, або справедлива вартість. У роботі розроблено методику визначення справедливої вартості основних засобів з метою їхньої переоцінки. Цей процес можна поділити на ряд етапів: І етап - створення комісії, до якої входитимуть представники технічних і економічних служб вугільного підприємства; ІІ етап - формування мети роботи й окреслення принципів та методів, якими варто керуватися членам комісії; ІІІ етап - збір і аналіз відомостей про об'єкти оцінки, визначення справедливої вартості; ІV етап - здійснення документального оформлення результатів оцінки.

Важлива ділянка облікової роботи - це нарахування амортизації основних засобів. Основними регістрами, в яких здійснюється нарахування амортизації основних засобів, є відомості ОЗ-14 та ОЗ-15. На основі аналізу їхньої будови зроблено висновок, що вони не враховують тих змін, які відбулися в обліку. Запропоновано форму відомості нарахування амортизації, застосування якої дасть змогу отримувати необхідну інформацію про такі витрати відповідно до експлуатаційних активів.

Використання на практиці пропонованих рекомендацій допоможе спростити роботу бухгалтерії й створити систему обліку на підприємствах України для досягнення зіставності даних з метою вирішення ряду важливих економічних проблем.

У другому розділі “Організаційно-методичні аспекти обліку необоротних матеріальних активів” розглянуто організацію та методику обліку необоротних матеріальних активів на підприємствах вугільної промисловості, виявлено основні недоліки обліку операцій з надходження, відновлення і ремонту основних засобів та визначено напрямки вирішення.

У дисертації обґрунтовано, що документального підтвердження на підприємствах вугільної промисловості потребує така операція, як формування первісної вартості основних засобів. Основні засоби можуть надходити на підприємство різними шляхами. Залежно від цього, дещо різним буде склад витрат, за якими формуватиметься в обліку первісна вартість об'єкта основних засобів. Усі витрати, пов'язані з надходженням об'єкта, підтверджуються відповідними окремими первинними документами, які свідчать про їхнє здійснення. Проте остаточна сума первісної вартості об'єкта, яка відображена в акті приймання-передачі об'єкта основних засобів й інвентарній картці, фактично не підтверджена первинними документами.

Для розрахунку вказаного показника запропоновано ввести форму “Розрахунок первісної вартості основних засобів” як додаток до акта приймання-передачі основних засобів. Введення такого документа дасть змогу поліпшити інформативність первинного обліку основних засобів, контролювати правильність визначення первісної вартості.

Для правильної організації та методики обліку необоротних матеріальних активів вугільної промисловості важливе значення має класифікація витрат на утримання основних засобів. З огляду на це розроблено власні підходи до побудови структури витрат на утримання основних засобів (рис. 2 ), з допомогою застосування яких на практиці можна уникнути змішування видів ремонту основних засобів та їхньої модернізації, що часто відбувається на підприємствах вугільної промисловості.

Результати проведеного дослідження обліку витрат на ремонт дають підстави стверджувати, що методичні підходи до формування собівартості ремонтних робіт вугільної шахти мають базуватися на: а) уточненні сфери виникнення цих витрат і групуванні їх за напрямками використання інформації про собівартість ремонтних робіт у процесі управління необоротними матеріальними активами вугільної галузі: для обліку - за видами робіт, за видами продукції, якістю лави; для прогнозування і планування - за впливом кризових процесів, ступенем охоплення бізнес-планів; для прийняття управлінських рішень - за важливістю, регулярністю отримання; для контролю та регулювання - за центрами відповідальності; б) обґрунтуванні відкриття субрахунків до рахунка 15 “Капітальні інвестиції” за видами ремонту: 156 “Поточний ремонт основних засобів” і 157 “Капітальний ремонт основних засобів”, на яких рекомендовано за дебетом накопичувати витрати на поточний і капітальний ремонт, а після підписання актів про закінчення ремонтних робіт за кредитом цих субрахунків списувати вартість поточного ремонту на “Загальновиробничі витрати”, “Адміністративні витрати” і “Витрати на збут”. На собівартість вплине тільки сума поточного ремонту, оскільки зменшення суми амортизації на суму капітального ремонту призведе до збільшення залишкової вартості основних засобів, залишаючи незмінним його термін експлуатації.

Значну увагу в роботі приділено вдосконаленню обліку необоротних матеріальних активів у комп'ютерному середовищі. Водночас побудовано диференціальні моделі, придатні для вирахування прогнозних значень облікових економічних величин, які відображають структуру необоротних матеріальних активів та входять до плану вугледобувного підприємства. Це дало змогу: а) одномоментно охопити можливі господарські операції, пов'язані з необоротними матеріальними активами, і встановити послідовність їхнього здійснення та взаємозв'язок між ними; б) виявити фактори й ознаки, які мають суттєвий вплив на принципи побудови обліку, та шляхом послідовного комбінування визначених ознак встановити всі варіанти обліку, що входять у простір логічних можливостей; в) на основі зіставлення кількох моделей виявити їхні спільні риси і чітко окреслити відмінності. Ці моделі також придатні для вирахування прогнозних значень показників ефективності роботи вугледобувного підприємства.

За основу побудови диференціальних моделей організації обліку необоротних матеріальних активів взято такі ознаки: систему прогнозного формування наземних та підземних необоротних матеріальних активів вугільних шахт, яка передбачає покриття витрат за рахунок: власних коштів шахти, довгострокових і короткострокових кредитів банку, бюджетних коштів.

Врахування пропозицій суттєво покращить організацію планування та управління досліджуваними вугледобувними підприємствами і стан всієї галузі.

У третьому розділі “Організація внутрішньогосподарського контролю стану і ефективності використання необоротних матеріальних активів” розкрито сутність внутрішньогосподарського контролю, запропоновано вдосконалену систему організації на підприємствах вугільної промисловості й побудовано модель прогнозування діяльності підприємств залежно від стану та використання необоротних матеріальних активів.

Система внутрішньогосподарського контролю на вугледобувних підприємствах є комплексом методик і процедур, прийнятих керівництвом підприємства з метою досягнення оптимальних умов господарювання та виконання управлінських рішень.

Якісний рівень методик внутрішньогосподарського контролю різних об'єктів - один з найбільш очевидних факторів ефективності роботи. Не розробленість таких методик знижує його результативність, що забезпечує низьку якість управління господарськими процесами. Причина неефективності застосування методик контролю полягає в ігноруванні специфічних особливостей суб'єктів та об'єктів контрольного процесу. Для вирішення цієї проблеми у дисертації запропоновано за основу створення методик внутрішньогосподарського контролю взяти особливості об'єктів контролю необоротних матеріальних активів.

Відповідно до класифікації об'єктів контролю рекомендовано на вугледобувних підприємствах розрізняти дві підсистеми внутрішньогосподарського контролю необоротних матеріальних активів: внутрішньо-економічного контролю і бюджетно-аналітичного контролю.

При створенні підсистеми внутрішньогосподарського контролю доцільно передбачити взаємодію одного суб'єкта з іншими в єдиній системі управління підприємством. На основі вивчення організаційної структури гірничодобувних підприємств встановлено функціональний зв'язок суб'єктів та об'єктів внутрішньогосподарського контролю (табл. 1).

Таблиця 1 Функціональний зв'язок суб'єктів і об'єктів внутрішньогосподарського контролю необоротних матеріальних активів на підприємствах

Суб'єкти внутрішнього контролю	Функціональний взаємозв'язок активів з об'єктами внутрішньогосподарського контролю
Керівники структурних підрозділів	Дотримання технологічного процесу виробництва, зниження втрат від браку
Планово-економічний відділ	Розподіл бюджетних коштів, правильність складання калькуляцій
Бухгалтерія	Реальність, законність і доцільність операцій за відображенням вартості основних засобів; формування інформації з питань бухгалтерського обліку; правильність складання калькуляцій, проведення інвентаризації
Відділ внутрішнього аудиту, ревізійна комісія	Достовірність відображення сум у регістрах бухгалтерського обліку, вчасність документування

Подана вище таблиця може слугувати підґрунтям для формування концепції комплексного механізму контролю. Використання пропонованих підходів дозволить підвищити якість й ефективність внутрішньогосподарського контролю та знизити інформаційний ризик користувачів при прийнятті управлінських рішень.

Однією з важливих складових контролю вважається аудит. Механізм аудиту - це система взаємопов'язаних його методів і прийомів, яка застосовується для реалізації формально встановлених процедур, досягнення таких основних цілей: визначення так званих “точок аудиту” для оцінки різноманітних явищ та станів, що є складовими контрольованого процесу; встановлення контрольованих параметрів об'єктів аудиту; вибір типів і методів проведення аудиту.

З огляду на це вказано, що метод аудиту слід розуміти як сукупність прийомів та способів, що забезпечують визначення законності, доцільності й вірогідності здійснюваних господарських операцій на основі використання обліково-звітної, планової та інших видів інформації, тоді як процедурами аудиту є спеціальні перевірки, які здійснюють аудитори і які спрямовані на недопущення, виявлення та виправлення помилок і викривлень інформації в системі бухгалтерського обліку. Побудовану в роботі модель аудиту ведення бухгалтерського обліку подано на рис. 3.

У цій моделі аудит облікового процесу поділено на шість основних етапів, для яких характерні особливі методи і прийоми перевірки. На кожному з цих етапів наявний початковий, наступний і оперативний аудит, які у сукупності формують 18 секторів аудиту з характерними для них завданнями та об'єктами.

В дисертації побудовано модель, яка реалізується на ділянці обліку необоротних матеріальних активів на підприємствах вугільної промисловості. Вона пов'язує види аудиту за ознакою часу здійснення його функцій з етапами облікового циклу на підприємстві, в результаті чого утворюються так звані “сектори аудиту” із притаманними для них специфічними прийомами. Чітка й планомірна реалізація цієї моделі дасть змогу структурувати систему аудиту на рівні підприємства та підвищити його ефективність на конкретних ділянках обліку, зокрема обліку необоротних матеріальних активів.

Важливим аспектом аудиту необоротних матеріальних активів є правильність і точність розрахунку амортизаційних відрахувань за цільовим призначенням їхнього використання та з урахуванням різних методів нарахувань амортизації, які застосовує підприємство.

Для перевірки достовірності нарахування амортизаційних відрахувань визначено послідовність проведення аудиту на підприємствах вугільної промисловості. обліковий звітність матеріальний актив

На основі розробленої в роботі методики аудиту необоротних матеріальних активів побудовано схему перевірки формування залишкової вартості основних засобів, яка допоможе аудитору охопити в загальному вигляді облік необоротних матеріальних активів досліджуваних підприємств та його організацію і провести якісний аудит.

У дисертації побудовано моделі прогнозування, за допомогою яких досліджено вплив певних змін плану на майбутній розвиток підприємства. На основі аналізу результатів цих експериментів розроблено рекомендації до плану-прогнозу підприємства. Досвід розробки динамічної моделі величин, відображених на аналітичних облікових рахунках, свідчить, що запропонований метод придатний для вдосконалення обліку. З метою підготовки даних для ідентифікації моделі необхідно так організувати облік, щоб у його інформаційній системі було відображено значення величин, потрібних для моделювання, протягом деякого проміжку часу. Інакше кажучи, облікова система має надавати часові ряди для довільних проміжків часу і для всіх аналітичних, синтетичних та інших облікових рахунків.

Установлено, що інформаційну систему обліку на підприємствах вугільної галузі потрібно доповнити засобами автоматизованої підготовки фінансових планів. За основу таких планів визнано за доцільне взяти розроблений метод прогнозного моделювання групи величин, облікованих на синтетичних облікових рахунках.

Досвід застосування моделі на практиці підтверджує її ефективність як засобу дослідження динамічного розвитку підприємства й інструменту підтримки прийняття рішень при плануванні його роботи. Пропозиції, подані у дисертації, сприятимуть підвищенню організації та методики внутрішньогосподарського контролю. Для вдосконалення системи внутрішньогосподарського контролю рекомендовано здійснювати передбачення помилок в управлінні господарською діяльністю. Для реалізації цих положень запропоновано розробити чітку, повну й інтегровану структуру внутрішньогосподарського контролю, в якій усі підсистеми мають бути взаємозалежними.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дало змогу виробити науково обґрунтовані положення щодо вдосконалення організації обліку, контролю й аудиту необоротних матеріальних активів на підприємствах вугільної промисловості, що сприятиме покращенню управління необоротними матеріальними активами. На основі одержаних результатів можна зробити такі висновки:

1. Стратегічні орієнтири підприємств вугільної галузі, їхнє місце і роль у державі визначаються концепцією техніко-технологічного розвитку вугільних шахт. З огляду на це розробка концепції для ефективного вугледобування стала важливим й актуальним завданням, що потребує теоретичного обґрунтування сутності необоротних матеріальних активів та їхніх складових. Основу необоротних матеріальних активів формують основні засоби, які займають одне з головних місць у системі економічної науки. З метою вирішення проблеми неузгодженості понять “основні засоби” й “основні фонди” уточнено визначення цих понять, спростовано твердження про можливість їхнього ототожнення та рекомендовано відмовитись від застосування в нормативних документах застарілого терміна “основні фонди”.

2. Організація обліку необоротних матеріальних активів завжди потребувала від фахівців підвищеної уваги. Проте традиційна побудова обліку основних засобів й інших необоротних матеріальних активів ґрунтувалася на їхньому визначенні лише метою і термінами використання, з одного боку, та класифікацією цих засобів - з іншого. Обґрунтовано необхідність та важливість класифікації необоротних матеріальних активів як ресурсів, які характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю і спроможністю генерувати дохід або збільшувати економічну вигоду залежно від факторів часу, ризику і ефективності. Розроблено класифікаційні критерії до об'єктів основних засобів вугільних шахт, які дають змогу уникнути плутанини щодо віднесення їх до певної групи. Ці ознаки мають враховувати особливості організації облікового процесу в повному обсязі з вибором оптимального варіанта у кожному конкретному випадку.

3. Важливим для формування та реалізації облікової політики на підприємствах вугільної промисловості є уточнення оцінки відповідно до засад управління необоротними матеріальними активами. У результаті дослідження сутності первісної вартості основних засобів встановлено, що її слід трактувати як вартість зарахування об'єкта на баланс, якою, залежно від способу надходження об'єкта, може бути фактична собівартість або справедлива вартість. Обґрунтовано доцільність трактування оцінки необоротних матеріальних активів за змістом, формою, організаційною побудовою і правовою ознакою. Оптимальною можна вважати таку оцінку згаданих активів, яка містить шість елементів: методи, форми, важелі, інструменти, стимули і санкції. Послідовність взаємодії цих елементів у формуванні оцінки допоможе визначити справедливу вартість основних засобів з метою переоцінки, точності показників обсягу, стану і руху об'єкта необоротних матеріальних активів

4. Процес оптимізації при формуванні, розподілу та використанні амортизаційних коштів потребує використання ряду показників. Для вирішення цього питання у системі управління необоротними матеріальними активами запропоновано нові форми основних регістрів з нарахуванням зносу основних засобів. Введення розроблених регістрів дає змогу отримувати інформацію про знос і амортизаційні витрати відповідно до експлуатаційних активів та вести внутрішньогосподарський контроль за об'єктами, щодо яких тимчасово припиняється нарахування амортизації.

5. Форми первинної документації з обліку основних засобів потребують перегляду й уточнення. Діючі типові форми первинної документації щодо їхнього руху не виправдовують себе, а багато граф на сьогодні втратили свій зміст. Доведено необхідність удосконалення типових форм, суть яких полягає в доповненні цих документів збалансованою системою показників, які можна об'єднати в окремий напрямок “Інноваційний розвиток”, а це значно підвищить ступінь їхньої аналітичності та розширить можливості формування різних видів облікових регістрів і форм звітності. Визначено перелік завдань початкової стадії облікового процесу для забезпечення менеджерів інформацією за всіма напрямками управління необоротними матеріальними активами вугільних шахт.

6. У процесі вивчення методики бухгалтерського обліку витрат на поліпшення і ремонт основних засобів на шахтах виявлено, що на практиці можна простежити змішування видів ремонту основних засобів та їхньої модернізації, що відбуваються на підприємствах вугільної промисловості. Для вирішення цієї проблеми запропоновано змінити порядок облікових записів щодо ремонтних робіт, тобто відкрити субрахунки за видами ремонту до основного рахунка 156 «Поточний ремонт основних засобів» та рахунка 157 «Капітальний ремонт основних засобів». Доведено необхідність відображення в системі регістрів за цими субрахунками інформації з п'яти основних напрямків: обсяг ремонтів інноваційного розвитку, частка ремонтів у внутрішніх бізнес-планах, відхилення фактичних витрат від кошторису, техніко-економічні показники й ефективність ремонтних робіт.

7. Побудовано диференціальні моделі, придатні для обчислення прогнозних значень облікових економічних величин, які відображають структуру необоротних матеріальних активів і входять до фінансового плану вугледобувного підприємства. Запровадження цих моделей передбачає застосування ряду способів вдосконалення обліку необоротних матеріальних активів, а саме а) прогнозування вартості окремих видів необоротних матеріальних активів; б) автоматизоване планування їх структури для виробничих циклів; в) пошук оптимального, збалансованого складу необоротних матеріальних активів; г) вивчення впливу зовнішніх факторів та прогнозу динаміки структури необоротних матеріальних активів.

8. З метою підвищення ефективності функціонування внутрішньогосподарського контролю сформовано дві підсистеми контролю необоротних матеріальних активів, що об'єднуються загальною метою, але мають різні функції та методичні прийоми, які забезпечують їхнє виконання. Оскільки внутрішньогосподарський контроль виконує важливу функцію управління підприємством, є одним з прийомів перевірки прийнятих рішень і задовольняє потреби підприємства, визнано за доцільне для підприємств вугільної промисловості розробити та здійснювати програму організації й удосконалення системи внутрішнього контролю на підприємствах.

9. З урахуванням результатів дослідження побудовано модель організації і методики аудиту формування і використання обліку необоротних матеріальних активів. На основі цієї моделі розроблено матрицю процедур аудиту облікових процесів щодо необоротних матеріальних актив. Чітка і планомірна реалізація пропонованої моделі дасть змогу структурувати систему аудиту на рівні підприємства й підвищити його ефективність на конкретних ділянках обліку, зокрема обліку необоротних матеріальних активів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Івануса Н. І. Внутрішній контроль: сучасність і перспективи розвитку / Н. І. Івануса // Наука молода. - Тернопіль: Екон. думка, 2006. - Вип. 6. - С. 156-158.

2. Івануса Н. І . Проблеми дефініцій “знос і амортизація” та практика їх застосування в діяльності підприємств, що розвиваються / Н. І. Івануса // Управління проектами та розвиток виробництва. - 2007. №2(22). - С.157-163.

3. Івануса Н. І. Завдання та джерела аналізу і аудиту необоротних матеріальних активів на підприємстві / Н. І. Івануса // Наука молода. - Тернопіль: Екон. думка, 2007. - Вип. 6. - С.167-171.

4. Івануса Н. І. Напрями вдосконалення системи організації аудиторської діяльності в Україні / Н. І. Івануса // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль: Екон. думка, 2007. - Вип. 12. - С. 103-110.

5. Івануса Н. І. Організація обліку ремонтів і модернізація необоротних матеріальних активів / Н. І. Івануса // Наука й економіка. - Хмельницький: 2008. - Вип. 4(12). - С. 89-94.

В інших наукових виданнях:

6. Івануса Н. І. Особливості бухгалтерського обліку та оподаткування в гірничодобувній промисловості / Н. І. Івануса // Наука й економіка. - Хмельницький: 2007. - Вип. 2(6).- С.125-129.

7. Івануса Н. І. Удосконалення розрахунку амортизації основних засобів на підприємствах вугільної промисловості / Н. І. Івануса // Фінансово-економічні проблеми розвитку України в умовах ринку: зб. матеріалів Всеукраїнської наук.-практ. конференції студентів, аспірантів та науковців, - Рівне, 2007. - С. 18-20.

8. Івануса Н. І. Проблеми розвитку та встановлення внутрішнього контролю в умовах ринкових перетворень / Н. І. Івануса // Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів: зб. наук. праць Міжнар. наукової конференції, - Запоріжжя, 2007. - С. 202-203.

9. Івануса Н. І. Формування облікової політики на підприємствах вугільної промисловості / Н. І. Івануса // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: зб. тез доп. V ювілейної Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених, (м.Тернопіль, 21-23 лютого 2008 р.) - Тернопіль: ТНЕУ: Екон. думка, 2008. - С. 425-427.

10. Івануса Н. І. Вплив інформаційних систем на обліковий процес на підприємствах вугільної промисловості / Н. І. Івануса // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: проблеми теорії, методології, організації: зб. наук. праць, (м. Київ, 28 березня 2008 р.) - Київ, 2008. - Вип. 1. - С. 104-105 (0,14 д. а.).

11. Івануса Н. І. Особливості нарахування і використання аморитзації в єдиній системі / Н. І. Івануса // Актуальні проблеми життєдіяльності суспільства: зб. матеріалів Всеукраїнської наук.-техн. конф. молодих вчених і спеціалістів, (м. Кременчук, 17-18 квітня 2008 р.) - Кременчуг, 2008. - С. 290-292.

12. Івануса Н. І. Проблемні питання організації обліку необоротних матеріальних активів / Н. І. Івануса // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: зб. тез доп. VI Міжнар. наук.-теорет. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених, (м. Тернопіль, 16 квітня 2008 р.) - Тернопіль: ТНЕУ: Екон. думка, 2008. - С. 179-181.

13. Івануса Н. І. Економічна сутність і визнання основних засобів / Н. І. Івануса // Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації: зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Хмельницький, 22-24 травня 2008 р.). - Хмельницький, 2008. - С. 342-344.

14. Івануса Н. І. Амортизація: проблеми та практика / Н. І. Івануса // Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні: зб. матеріалів Міжнар. наукової конференції, (м. Львів, 16-17 травня 2008р.) - Львів, 2008. - С.405-406.

15. Івануса Н. І. Переоцінка основних засобів на підприємстві / Н. І. Івануса // Економічні, екологічні та соціальні проблеми вугільних регіонів СНД: зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конференції, - Краснодон, 2008. - С. 27-30.

16. Івануса Н. І. Деякі особливості облікової політики основних засобів на підприємстві / Н. І. Івануса // Облікова політика як стратегія розвитку підприємства: зб. матеріалів міжкафедральної наук.-практ. конференції, - Чортків, 2008. - С. 22-24.

17. Івануса Н. І. Теоретико-практичні проблеми обліку основних засобів на гірничо-видобувних підприємствах / Н. І. Івануса // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: зб. тез доп. VI Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених, (м. Тернопіль, 26-27 лютого 2009 р.) - Тернопіль: ТНЕУ: Екон. думка, 2009. - С.399-401.

18. Федоронько Н. І. Місце і роль внутрішньогосподарського контролю в системі управління підприємством / Н. І. Федоронько // Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи: зб. матеріалів Міжнар. наукової конференції, (м. Львів, 15-16 травня 2009 р.); - Львів, 2009. - С.496-497.

АНОТАЦІЇ

Федоронько Н. І. Облік і внутрішньогосподарський контроль необоротних матеріальних активів на підприємстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). - Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, 2011.

Дисертаційна робота присвячена теоретичним і практичним питанням організації та методики обліку і внутрішньогосподарського контролю необоротних матеріальних активів на підприємствах вугільної промисловості. З'ясовано економічну сутність необоротних матеріальних активів. Досліджено їхню амортизацію, знос, особливості оцінки та проаналізовано класифікацію і порядок відображення у бухгалтерському обліку.

Розкрито нові підходи і сформовано практичні рекомендації щодо вдосконалення обліку необоротних матеріальних активів.

Розроблено та запропоновано для використання у практичній діяльності рекомендації щодо вдосконалення внутрішньогосподарського контролю та методи прогнозування на основі багатофакторної моделі, які сприятимуть підвищенню ефективності функціонування вугільного підприємства.

Ключові слова: необоротні матеріальні активи, основні засоби, облік, амортизація, знос, внутрішньогосподарський контроль, підприємства вугільної промисловості.

Федоронько Н. И. Учет и внутрихозяйственный контроль необоротных материальных активов на предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.09 - бухгалтерский учет, анализ и аудит (по видам экономической деятельности). - Тернопольский национальный экономический университет, Тернополь, 2011.

В диссертационной работе рассмотрены вопроси организации и методики учета и внутрихозяйственного контроля необоротных материальных активов на предприятиях угольной промышленности. Раскрыты подходы и разработаны практические рекомендации по усовершенствованию учета и внутрихозяйственного контроля необоротных материальных активов на угледобывающих предприятиях

Указано место и роль угольной промышленности в экономике Украины. Определено специфику и свойственные ей особенности в условиях рыночных отношений. Установлены принципы построения системы бухгалтерского учета необоротных материальных активов. Внесены уточнения в определение экономической сущности необоротных материальных активов. Разработаны рекомендации по усовершенствованию структуры внутрихозяйственного контроля на угледобывающих предприятиях Украины и определены пути повышения его эффективности.

В работе доказано, что формирование учетной политики к основным средствам должно строиться на выборе наиболее эффективных способов и параметров воспроизведенного процесса, предложено использование угольными шахтами оптимальных норм амортизации техники и переход к полному способу воспроизводства. Экономически обоснована целесообразность применения в отечественной практике способа капитализации затрат на ремонты, продлевающие срок службы основных средств, путем уменьшения начисленного износа, уточнены и дополнены понятия капитальных инвестиций и амортизации.

Обосновано документальное подтверждение формирования первоначальной стоимости основных средств. Объекты основных средств могут поступать на предприятие различными путями, в зависимости от чего достаточно разнообразным окажется состав расходов, по которым будет формироваться в учете первоначальная стоимость объекта основных средств. Доказано, что все расходы, связанные с поступлением объекта, подтверждаются соответствующими первичными документами, свидетельствующими об их осуществлении. Указано, что при этом окончательная сумма первоначальной стоимости объекта, которая отображена в акте прийома-передачи объекта основных средств и инвентарной карточке и состоит из даннях расходов, фактически не подтверждается настоящим первичным документом с ее расчетом.

Предложено ввести форму “Расчет первоначальной стоимости основных средств” в качестве приложения к акту прийома-передачи основных средств. Введение такого документа позволит улучшить информативность первичного учета основных средств, осуществить подробный анализ составляющих первоначальной стоимости основных средств и контролировать правильность их определения.

Разработаны принципы учета и контроля накопления и использования амортизационных отчислений для обеспечения воспроизведенного процесса, подход к формированию амортизационной политики предприятий на основании оптимизации сроков эксплуатации основных средств. Представлены рекомендации по совершенствованию синтетического учета безвозмездно полученных основных средств.

Усовершенствовано учет необоротных материальных активов в компьютерной среде. Построены дифференциальные модели, пригодные для прогнозных значений учетных экономических величин, отображающие структуру необоротных материальных активов и включенные в финансовый план угледобывающего предприятия. Предложено данные модели использовать для модельных (прогнозных) значений показателей эффективности работы угледобывающего предприятия.

Установлено, что организация аудита на угледобывающих предприятиях должна осуществляться в условиях четкого разделения аудита на внутренний (зависимый) и внешний (независимый). Разработаны и предложены для использования в практической деятельности рекомендации по усовершенствованию внутрихозяйственного контроля и методы прогнозирования на основе многофакторной модели, которые будут способствовать повышению эффективности функционирования угольного предприятия.

...