Облік активів на ТОВ "ЗТМК"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи обліку нематеріальних активів

1.1 Визначення нематеріальних активів

2. Облік нематеріальних активів та аналіз показників діяльності підприємства ТОВ «ЗТМК»

2.1 Загальна характеристика ТОВ «ЗТМК»

2.2 Практика обліку нематеріальних активів на ТОВ «ЗТМК»

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства ТОВ «ЗТМК»

3. Пропозиції щодо вдосконалення обліку нематеріальних активів на ТОВ «ЗТМК»

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

У господарській діяльності підприємства нематеріальні активи є важливим складовим елементом необоротних активів. Нематеріальні активи - це витрати підприємств довгострокового періоду в господарській діяльності, що приносять дохід: права користування земельними ділянками, природними ресурсами, патенти, ліцензії, ноу-хау, програмні продукти і привілеї, організаційні витрати, торгові марки та товарні знаки.

Значний внесок у дослідження методики аналізу використання нематеріальних активів у вітчизняній практицізробили Т. Банасько, О. Бондаренко, І. Боярко, Н. Кузик, Н. Мамонтова, В. Манакін, М. Мартиянова, О. Фурманчук та багато інших вчених.

Мета роботи полягає у розробці науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення обліку касових операцій на підприємстві.

Завдання. Розглянути теоретичні основи обліку нематеріальних активів на підприємстві; надати економічну характеристику діючого підприємства; представити синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів на ТОВ «ЗТМК»; розробити пропозиції щодо вдосконалення обліку нематеріальних активів на ТОВ «ЗТМК».

Об'єктом дослідження є процес обліку нематеріальних активів на підприємстві. нематеріальний актив аналітичний економічний

Предметом дослідження є теоретичні основи та практичні рекомендації щодо методики обліку нематеріальних активів на підприємстві.

Інформаційною базою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з питань обліку нематеріальних активів, нормативно-правові акти України, матеріали наукових конференцій, дані бухгалтерського обліку, фінансові та статистичні звітності підприємства ТОВ «ЗТМК».



1. Теоретичні основи обліку нематеріальних активів

1.1 Визначення нематеріальних активів

Відповідно до П (С) БО 8, нематеріальним активом є немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік ) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Багато об'єктів, які відображаються на балансі підприємства, за своєю природою нематеріальні, але не всі вони належать до нематеріальних активів (наприклад, дебіторська заборгованість або витрати майбутніх періодів). Тому для наочності представимо визначення нематеріального активу таким чином:

1. Нематеріальні активи - це будь-які активи, які не мають матеріальної форми, за винятком:

- Грошових коштів (готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання);

- Еквівалентів грошових коштів (короткострокових високоліквідних фінансових інвестицій, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості);

- Дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей (сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату).

2. Нематеріальними активами вважаються тільки ті з них, які можна ідентифікувати. Ідентифікованими вважаються придбані активи, які на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу. Отже, ідентифікованими нематеріальними активами називають такі нематеріальні активи, які можуть бути придбані або продані окремо від інших активів підприємства. До ідентифікованих нематеріальних активів належать патенти, торгові марки, авторські права та ін. До неідентифікованих нематеріальних активів відноситься гудвіл, і саме тому П (С) БО 8 не поширюється на гудвіл та операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

3. Нематеріальні активи утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік).

Є багато різних типів і класів нематеріальних активів, але найбільш часто в світовій практиці їх класифікують за шістьма основними категоріями:

1. Нематеріальні активи, пов'язані з ринком. Активи, які в основному використовуються в маркетингу, при просуванні товарів і послуг. Наприклад, торгові марки, фірмові імена, газетні заголовки, доменні імена.

2. Нематеріальні активи, пов'язані з замовником. Утворюються в результаті взаємодії з партнерами. Наприклад, список замовників (клієнтів), невиконаних замовлень.

3. Нематеріальні активи, пов'язані з мистецтвом. Авторські права на літературні, музичні твори, картини, фотографії, відео- та аудіовізуальні матеріали.

4. Нематеріальні активи, пов'язані з договором (контрактом). Представляють вартість прав, що випливають з договору (контракту). Наприклад, франшиза (спеціальний вид ліцензування, коли компанія - власник відомої торгової марки надає іншій компанії право розміщувати цю торгову марку на своїй продукції, але при цьому отримує право контролю за якістю та другими характеристиками продукції компанії-франчайзера), ліцензії, дозвіл на будівництво, право на радіомовлення.

5. Нематеріальні активи, пов'язані з технічними та прикладними науками інновацією і технічним прогресом. Наприклад, запатентовані технології та секрети виробництва.

6. Гудвіл - може бути проданий тільки разом із підприємством. Всі нематеріальні активи, які важко ідентифікувати або оцінити, відносять до гудвілу.

Відповідно до П (С) БО 8 бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

1. Права користування природними ресурсами (надрами, енергетичними, рослинними й ін. ресурсами природного середовища), геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо).

2. Права користування майном:

а) право користування земельною ділянкою (право користування своєю земельною ділянкою, або чужою земельною ділянкою (іншим нерухомим майном), яке полягає в можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації т.п.);

б) право користування будівлею;

в) право на оренду приміщень.

3. Права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо).

4. Права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції, тощо). В основному, право на перелічені об'єкти засвідчується:

а) патентом - охоронним документом, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель). Термін дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки до центрального органу виконавчої влади у сфері правової охорони об'єктів промислової власності;

б) ліцензією - дозволом власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах.

5. Авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо). Авторське право дає право публікувати, продавати та іншим чином контролювати літературні, музичні та інші твори протягом життя автора і 70 років після його смерті (майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання; права виробників фонограм і відеограм - протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису)).

6. Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (капітальні інвестиції у придбання, створення і модернізацію нематеріальних активів, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося).

7. Інші нематеріальні активи (право на проведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Власне кажучи, ознаки, за якими об'єкт визнається нематеріальним активом, уже викладені в самому його визначенні. Однак не всі нематеріальні об'єкти, що використовуються підприємством більше року, відображаються на балансі підприємства.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі тільки в тому випадку, якщо:

а) існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням. Під економічними вигодами розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

б) його вартість може бути достовірно визначена.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

1) витрати на дослідження;

2) витрати на підготовку і перепідготовку кадрів - витрати, які спрямовані на одержання працівниками нових знань і вмінь, для того щоб вони могли виконувати свою справжню або майбутню роботу (витрати на навчання, відрядження, навчальну літературу і т.д.);

3) витрати на рекламу і просування продукції на ринку (вважається, що неможливо достовірно визначити, приносять чи ні витрати на рекламу майбутні економічні вигоди, для того щоб ці витрати можна було визнати активом);

4) витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини. Витрати на створення підприємства - це витрати, які підприємство несе одноразово, щоб почати нову діяльність. Стартові витрати включають організаційні витрати (послуги юристів, державні внески різних видів та ін.).

При цьому основні засоби та нематеріальні активи, які підприємство набуває в цей же час, відносяться на відповідні рахунки необоротних активів з подальшою амортизацією.

5) витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

1.2 Документування операцій з обліку нематеріальних активів

Типові форми первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів: «Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»; «Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних акти-вів»; «Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»; «Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».

Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (далі - об'єкт права інтелектуальної власності) застосовується підприємствами, установами та організаціями (далі - підприємства) незалежно від форм власності для оформлення операцій із введення в господарський оборот і використання окремих придбаних (створених) об'єктів права інтелектуальної власності. При оформленні введення в господарський оборот об'єктів права інтелектуальної власності, акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи). Акт заповнюється в одному примірнику на основі технічної, науково-технічної та іншої документації (ліцензійний договір, авторський договір, патент, тощо), підписується головою та членами комісії, особою, відповідальною за прийняття для використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів застосовується для аналітичного обліку об'єктів права інтелектуальної власності, а також для аналітичного обліку групи однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів, що надійшли в одному календарному місяці та одній відповідальній за їх використання особі. Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів права інтелектуальної власності, заповнюється в одному примірнику на підставі «Акта введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».

Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів застосовується для оформлення вибуття таких об'єктів при їх списанні (ліквідації). Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною.

Наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством, підписується головою та членами комісії, особою, що була відповідальною за використання об'єкта права інтелектуальної власності, затверджується керівником підприємства чи особою, на те уповноваженою.

Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів складається в одному примірнику для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним місцезнаходженням об'єктів права інтелектуальної власності та за кожною особою, відповідальною за використання об'єктів права інтелектуальної власності. В інвентарний опис включається кожний окремий об'єкт права інтелектуальної власності.

При складанні інвентаризаційного опису особа, відповідальна за використання об'єктів права інтелектуальної власності, дає розписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи передані бухгалтерській службі і всі об'єкти права інтелектуальної власності, одержані для використання і зберігання, оприбутковані, а ті об'єкти, що вибули (ліквідовані), списані. При інвентаризації об'єктів права інтелектуальної власності їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлено (тобто підтверджуються) майнові права.

Інвентаризаційний опис підписується всіма членами інвентаризаційної комісії та особою, відповідальною за використання об'єктів права інтелектуальної власності. При цьому особа, відповідальна за використання об'єктів права інтелектуальної власності, підтверджує, що перевірка цих об'єктів відбулася в її присутності, що вона не має до членів комісії ніяких претензій та що вона приймає на відповідальне зберігання перелічені в описі об'єкти права інтелектуальної власності.

Оформлений інвентаризаційний опис передається до бухгалтерської служби підприємства для заповнення даних про кількість, вартість об'єктів права інтелектуальної власності і суму накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку.

Перед складанням звіряльної відомості та визначенням результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства проводить перевірку всіх підрахунків в інвентаризаційному описі. В описі робиться відповідна відмітка щодо перевірки даних опису за підписом особи, яка проводила перевірку. Виявлені помилки у підрахунках мають бути виправлені і завірені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та особи, відповідальної за використання об'єктів права інтелектуальної власності.

У разі виявлення розходжень (нестач, надлишків) між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів бухгалтер підприємства складає звіряльну відомість. Звіряльна відомість підписується бухгалтером підприємства і після перевірки інвентаризаційною комісією правильності складання звіряльної відомості підписується керівником інвентаризаційної комісії та особою, відповідальною за використання об'єктів права інтелектуальної власності, яка ознайомлюється з результатами звіряння.

Відносно нестач і надлишків інвентаризаційна комісія додає до звіряльної відомості письмові пояснення осіб, відповідальних за використання та зберігання об'єктів права інтелектуальної власності. Результати інвентаризації оформляються.

Бухгалтерський фінансовий облік:

Протокол інвентаризаційної комісії у п'ятиденний строк з дати його оформлення підлягає розгляду керівником підприємства та прийняття ним рішення щодо висновків і пропозицій інвентаризаційної комісії. Звіряльна відомість разом з протоколом інвентаризаційної комісії і рішенням керівника підприємства передається до бухгалтерської служби, яка вносить до неї дані про прийняте рішення щодо врегулювання розходжень.

1.3 Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів

Обов'язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми по відношенню до будь-якого об'єкту, що приймається на облік, проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування самого об'єкту та права підприємства на його використання в тій чи іншій формі.

До таких документів відносяться, насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові права підприємства.

Зарахування нематеріального активу на баланс здійснюється на підставі акту про його отримання, після оформлення картки обліку нематеріального активу. В акті, зокрема, мають бути зазначені:

назва підприємства;

назва об'єкту нематеріальних активів;

його коротка характеристика;

структурний підрозділ, у якому даний нематеріальний актив буде використовуватись;

спосіб придбання нематеріального активу;

термін корисного використання;

перелік документації, яка свідчить про придбання (створення) нематеріального активу;

висновок комісії з обґрунтуванням терміну корисного використання нематеріального активу;

відомості про матеріальні носії, на яких нематеріальний актив був отриманий.

Права на „ноу-хау” виділені в особливу групу нематеріальних активів. Для того, щоб можна було обліковувати „ноу-хау” як об'єкти нематеріальних активів, необхідна наявність наступних документів:

документів, що підтверджують факт створення цих активів, наприклад кошториси витрат;

актів приймання-передачі для обліку введення об'єктів в експлуатацію;

положення (інструкції) про службові і комерційні таємниці;

наказів про віднесення конкретних об'єктів до „ноу-хау”;

протоколів визначення строків корисного використання об'єктів „ноу-хау”.

Документальне оформлення в обліку надходження нематеріальних активів залежить від того, створені вони силами підприємства чи придбані у інших осіб (рис. 1):

Рис.1 Документальне оформлення нематеріальних активів

Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи» за первинною вартістю, яка визначається за об'єктами:

* придбаних за плату - виходячи з фактичної ціни (вартості) їх придбання (крім одержаних торгових знижок), мита, непрямих податків, які не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з їх придбанням і доведенням до стану, придатного до використання за призначенням. Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первинної вартості нематеріальних активів, придбаних за рахунок кредиту банка

* внесених засновниками до статутного капіталу підприємства в сумі, узгодженій сторонами (справедливій вартості);

* одержаних безоплатно від інших юридичних осіб -- за справедливою вартістю

* придбаних у результаті обміну одного нематеріального активу на інший нематеріальний актив за залишковою вартістю переданого об'єкта. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первинною вартістю одержаного в обмін нематеріального активу є його справедлива вартість з віднесенням різниці на фінансові результати (витрати) звітного періоду;

* придбаних у результаті обміну нематеріального актива на інший об'єкт -- за справедливою вартістю переданого нематеріального активу, збільшеною (зменшеною) на суму грошових коштів, переданих (отриманих) під час обміну.

При цьому згідно з Положенням (стандартом) № 19 «Об'єднання підприємств» під справедливою вартістю розуміють суму, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між заінтересованими і незалежними сторонами.

Первинна вартість нематеріального активу, створеного (виготовленого) самим підприємством, включає прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці та інші витрати, які безпосередньо пов'язані із створенням такого нематеріального активу і доведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права тощо). При цьому право інтелектуальної власності, одержаного в процесі виконання завдання, належить його автору, але право використання -- підприємству (юридичній особі), за завданням якого право створено. По дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» та його субрахунків ведуть облік надходження (придбання, виготовлення, безоплатне одержання від Інших юридичних осіб) нематеріальних активів, а також суми дооцінки; по кредиту -- вибуття нематеріальних активів (внаслідок реалізації, ліквідації, безоплатної передачі), а також суми їх уцінки.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться по кожному об'єкту з поділом на такі групи:

* права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природні середовища);

* права користування майном (права користування земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень тощо

* право на знаки для .товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви та ін.);

* права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції та ін.);

* авторські і суміжні з ними права (право на літературні й музикальні твори, право власності на програми для ЕОМ, на базу даних, які систематизовані для обробки за допомогою ЕОМ, та ін.);

* гудвіл (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання);

* інші нематеріальні активи (право на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілей, місце на фондовій, товарній біржі, до вартості якого входять усі витрати, пов'язані з практичним використанням цього місця для самого підприємства) та ін.. м Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та інвентарними об'єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів. Підприємство може самостійно розроблювати додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

На підставі первинних документів рух нематеріальних активів протягом звітного періоду відображається в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та форм звітності. У Балансі нематеріальні активи відображаються наступним чином (табл.1):



Таблиця 1 - Взаємозв'язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей балансу, за якими відображаються нематеріальні активи (крім суб'єктів малого підприємництва та іноземних представництв)

Актив	Код рядка	Підстава для заповнення (рахунки та субрахунки за новим Планом рахунків)
І.Необоротні активи
Нематеріальні активи
залишкова вартість	010	Різниця між сумами за рядком 011 та 012
первісна вартість	011	Сальдо рахунку 12 „Нематеріальні активи”
Знос	012	Сальдо субрахунку 133 „Знос нематеріальних активів”
Незавершене будівництво	020	Сальдо рахунку 15 „Капітальні інвестиції”, у тому числі субрахунку 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”
…	…	…
Усього за розділом І	080	…

Порядок облікових записів щодо надходження нематеріальних активів визначається виходячи з джерела такого надходження. Підприємства можуть створювати нематеріальні активи власними силами, купувати за грошові кошти, одержувати безкоштовно, в обмін на інші об'єкти або в якості внеску до статутного капіталу.

Для обліку витрат підприємства на придбання (створення) нематеріальних активів використовується субрахунок 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”.

При придбанні нематеріального активу в обмін на подібні об'єкти первісна вартість такого активу дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то у цьому випадку, первісна вартість придбаного нематеріального активу дорівнює справедливій вартості переданого активу. Різниця між справедливою і залишковою вартістю нематеріального активу буде включена до витрат звітного періоду.

Початкова вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, передану (отриману) при обміні.

При внесенні нематеріальних активів до статутного капіталу первісною вартістю таких нематеріальних активів визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість. Порядок оцінки внесків учасників до статутного капіталу визначається в засновницьких документах товариства та відображається в обліку наступними проводками (на прикладі отримання прав на оренду приміщення -- табл. 4).

Нематеріальні активи, отримані безплатно, оцінюються за первісною вартістю, яка дорівнює справедливій вартості на дату отримання цих активів. В бухгалтерському обліку дана операція буде відображена наступним чином (табл. 2).

Таблиця 2 - Кореспонденція рахунків з обліку безоплатне отримання нематеріальних активів

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Оприбутковано безоплатно отриманий нематеріальний актив	125„Авторські та суміжні з ними права”	42„Додатковий капітал”	3200
3	Нарахована амортизація по нематеріальному активу	92„Адміністративні витрати”	133„Знос нематеріальних активів”	150
2	Визначено дохід за сумою амортизації нематеріального активу одночасно з її нарахуванням	42„Додатковий капітал”	74„Інші доходи”	150
4	Віднесено на фінансові результати основної діяльності в кінці звітного періоду суму нарахованої амортизації	79„Фінансові результати”	92„Адміністративні витрати”	150

Придбання торгової марки.



Таблиця 3 - Кореспонденція рахунків з обліку придбання торгової марки

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Здійснено оплату за торгову марку	37„Розрахунки з різними дебіторами”	31„Рахунки в банках”	1800
2	Включено суму ПДВ до податкового кредиту	641„Розрахунки за податками”	644„Податковий кредит”	300
3	Оприбутковано право на торгову, марку	154„Придбання (створення) нематеріальних активів”	37„Розрахунки з різними дебіторами”	1500
		123„Права на знаки для товарів і послуг”	154„Придбання (створення) нематеріальних активів”	1500
4	Відображено податкові розрахунки з ПДВ	644„Податковий кредит”	37„Розрахунки з різними дебіторами”	300
5	Отримано юридичні послуги з оформлення права на торгову марку, які збільшують балансову вартість нематеріального активу	154„Придбання (створення) нематеріальних активів”	631„Розрахунки з вітчизняними постачальниками”	400
		123„Права на знаки для товарів і послуг”	154„Придбання (створення) нематеріальних активів”	400
6	Включено суму ПДВ до податкового кредиту	641„Розрахунки за податками”	631„Розрахунки з вітчизняними постачальниками”	80
7	Здійснено оплату за юридичні послуги	631„Розрахунки з вітчизняним постачальниками”	311„Поточні рахунки в національній валюті”	480

Відображення в обліку придбання програмного забезпечення на підприємстві.

Таблиця 4 - Кореспонденція рахунків з обліку придбання програмного забезпечення

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Відображено витрати на придбання	154„Придбання нематеріальних активів”	631„Розрахунки з вітчизняними постачальниками”	2000
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641„Розрахунки за податками”	631„Розрахунки з вітчизняними постачальниками”	400
3	Відображено витрати на встановлення програми	154„Придбання нематеріальних активів”	685„Розрахунки з іншими кридиторами”	300
4	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641„Розрахунки за податками”	685„Розрахунки з іншими кридиторами”	60
5	Введено в експлуатацію придбаний об'єкт нематеріального активу	123„ Права на знаки для товарів і послуг ”	311„Поточні рахунки в національній валюті”	2300

Таблиця 5 - Кореспонденція рахунків з обліку отримання прав на оренду приміщення

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Відображена заборгованість учасника (засновника) за внесками до статутного капіталу	46„Неоплачений капітал”	40„Статутний капітал”	3000
2	Внесений внесок до статутного капіталу у вигляді нематеріального активу (програмне забезпечення)	122Облік вибуття нематеріальних активів.„Права користування майном”	46„Неоплачений капітал”	3000

Списання нематеріального активу з балансу здійснюється внаслідок:

- реалізації нематеріальних активів (з переходом права власності на них);

реалізації права на користування або розпорядження нематеріальними активами (без переходу права власності на самі нематеріальні активи);

здійснення фінансових вкладень нематеріальними активами до статутного капіталу інших підприємств;

безплатної передачі об'єкта нематеріальних активів;

ліквідації об'єкта нематеріальних активів за ініціативою власників;

нестачі нематеріальних активів, виявленої при інвентаризації.

При вибутті раніше переоціненого нематеріального активу перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу:

Дт 423	„Дооцінка необоротних активів”	Кт 441	„Нерозподілений прибуток”

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається за формулою:

Фінансовий результат від вибуття нематеріального активу	=	Дохід від вибуття (за вирахуванням податків)	-	Залишкова вартість НМА та витрати, пов'язані з вибуттям

Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об'єктів.

Амортизація нематеріальних активів -- постійне списання вартості нематеріальних активів в процесі їх виробничого використання. Вона покликана компенсувати затрати, понесені підприємством при їх придбанні, і забезпечити формування джерела фінансування майбутніх придбань відповідних активів.

Амортизаційні відрахування проводяться щомісячно починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому актив став придатний до використання, і закінчуються з місяця, наступного за місяцем вибуття. Протягом терміну корисного використання об'єкту нематеріальних активів амортизація його не зупиняється, окрім випадків консервації підприємства. Нарахування амортизаційних відрахувань не залежить від фінансового результату діяльності підприємства.

Амортизація нараховується протягом терміну корисного використання нематеріального активу, але не більше 20 років, за методом, самостійно обраним підприємством, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Проте, якщо такі умови визначити неможливо, то використовують лінійний метод.

Порядок застосування методів амортизації визначається згідно з П(С)БО 7 „Основні засоби”.

Отже, відповідно до П(С)БО 8 нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання, але не більше 20 років, починаючи з дати прийняття на облік. Метод нарахування амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно, виходячи з особливостей форми отримання очікуваних економічних вигод. Суми амортизації, нарахованої протягом звітного періоду, відображаються у складі витрат цього періоду або включаються до собівартості іншого активу.



2. Облік нематеріальних активів та аналіз показників діяльності підприємства ТОВ «ЗТМК»

2.1 Загальна характеристика ТОВ «ЗТМК»

Так склалося, що у істоків створення нових металів, необхідних для народного господарства, країни; і, передусім для зміцнення її обороноздатності, стояв Запорізький титано-магнієвий комбінат. Запорізьким металургам випала висока честь починати вітчизняне виробництво магнію, освоювати випуск у великих промислових масштабах титану, забезпечувати потреби провідних галузей народного господарства в напівпровідникових матеріалах і виробах з них.

Історія Запорізького титано-магнієвого комбінату тісно пов'язана з будівництвом в Ленінграді Досвідченого алюмінієвого заводу. 1 травня 1930 року на нім було змонтовано і пущено відділення електролізу алюмінію, а 30 березня 1931 року встала в лад тих, що діють і магнієва частина заводу. Саме цей завод став колискою промисловості легких металів, створення технологій, апаратів, підготовки кадрів.

Червоним рядком вписана в літопис ЗТМК дата 23 грудня 1935 року - дата видачі першого промислового магнію. Вже 13 січня 1936 року відвантажується перший вагон запорізького металу.

Дніпровський магнієвий продовжував будуватися, збільшуючи основні фонди, розширюючи виробництво. Незабаром з'являється і перший в країні цех виробництва алюмінієво-магнієвих порошків.

1940-1941 роки характеризуються бурхливим будівництвом виробничих потужностей. Споруджується цех вапняного молока, корпуси другого і третього цехів, пожежне депо, будівля п'ятиповерхового 80-квартирного житлового будинку та ін.

У березні 1954 року приймається рішення про будівництво в м. Запоріжжя заводу з виробництва титанової губки. У 1955 році розгортається будівництво цехів №№2,3,4,10,11,12, а в 1956 році - цехів №№ 1,14,16,17. Через добу підприємство отримує перший вітчизняний промисловий титан. У другій половині серпня була перевищена проектна потужність підприємства на 18%.

За перші два з половиною роки роботи проектна потужність ДТМЗ була перекрита в 4 рази. У 1960 році починається виробництво магнію. 20 лютого видана перша партія запорізького післявоєнного магнію.

У квітні 1970 року ДТМЗ реорганізується в Запорізький титано-магнієвий комбінат з підпорядкуванням йому Північнодонецького хіміко-металургійного заводу. Єдиним виробничим комплексом стає і виробництво германієвої продукції.

Але були в історії комбінату і важкі роки, роки виживання і, в той же час, віру у відродження. На початку 90-х у зв'язку з настанням конверсійних процесів, що спричинили різкий спад попиту на продукцію для військово-промислового комплексу, хаотичний перехід до ринкових стосунків, привели до того, що 23 грудня 1993 року було прийняте рішення про зупинку титано-магнієвого виробництва, а в січні-лютому 1994 року - практично і припиненні напівпровідникового виробництва. Нічого для комбінату не дав і статус орендного підприємства (з 1 грудня 1992 року по 20 січня 1994 року).

Виконавши за допомогою держави комплекс ремонтно-відновних робіт, з жовтня 1998 року комбінат почав видавати товарну продукцію.

З грудня 1999 року комбінат стає казенним підприємством. 1 квітня 2002 року Кабмін України приймає рішення про реструктуризацію комбінату з виділенням в окреме підприємство комплексу по виробництву кремнію.

Відродивши виробництво в умовах кризової ситуації, по споживанню титану, комбінат зміг не лише зайняти, але і зміцнитися на світовому ринку в секторі титанових напівфабрикатів.

З метою підвищення ефективності виробництва на комбінаті проведений ряд технічних робіт по вдосконаленню сировинних переділів в отриманні титанових шлаків і тетрахлориду титану, інтенсифікації виробництва губчастого титану, підвищенню витягання його вищих сортів. В результаті цих вдосконалень виробництво губчастого титану виросло з 4,5 тис. тон в 2008 році до 6,0 тис. тон в 2009 році, до 6,8 тис. тон в 2010 році, до 7,5 тис. тон в 2011 році. Комбінат, починаючи з 2008 року вийшов на рівень рентабельного виробництва.

Нині, окрім робіт по послідовному вводу в дію сучасних установок відновлення і сепарації з продуктивністю 3,8 тони губчастого титану за цикл, ведуться роботи по модернізації діючих печей і реторт, вирішуються питання виробництва на комбінаті титанових зливків.

Відновлення виробництва губчастого титану на ЗТМК після його зупинки було здійснене в 1998 р. Після тривалого простою вимагалося виконати великий комплекс ремонтно-відновних робіт, що, у свою чергу, зажадало значних фінансових коштів для відновлення виробництва.

Останніми роками силами фахівців ЗТМК і Інституту титану був проведений великий комплекс робіт з удосконалення технологічних процесів і устаткування, що дозволило істотно поліпшити техніко-економічні показники роботи комбінату, хоча вони все ж значно відстають від кращих зарубіжних фірм. Одночасно постійно збільшується обсяг виробництва губчастого титану і покращується його якість.

Нині на комбінаті побудоване і знаходиться в постійній роботі одне устаткування такої конструкції, яке дає можливість отримання губчастого титану високої якості на рівні - 80% вищих сортів (ТТ-90, ТГ-100 і ТГ-110) з хорошими техніко-економічними показниками. Деякі вузли апарату (в основному, паропровід) вимагають ще доопрацювання, яке зараз ведеться.

Також комбінатом планується технічний розвиток виробництва за рахунок власних засобів по наступних напрямах:

- технології очищення тетрахлориду титану із застосуванням вуглеводневого відновника;

- впровадження автоматичної системи управління технологічним процесом АСУТП «Титан», 2-а черга (14 печей відновлення, 8 печей розігрівання).

Сьогодні комбінат випускає титан губчастий різного фрикційного складу: 10-30мм, 5-12мм, 0-2мм, брикети. Минулого року більше 80 відсотків продукції експортували в Нідерланди, Росію, Китай, Південну Корею, Німеччину, Англію.

Зараз комбінат повністю задовольняє потреби вітчизняних підприємств. Так, завдяки постачанням титану губчастого на ВАТ «Дніпроспецсталь», воно відновило випуск спеціальних жароміцних сталей. Здійснюються постачання титанової продукції на заводи Криворіжжя і інших регіонів України. Комбінат спільно з НВЦ «Титан» Інституту електрозварювання НАН України почав виробництво титанових злитків. Цей матеріал гостро потрібний вітчизняному авіабудуванню.

Цех №2 є основним по виробництву сировини, що містить титан - титанового шлаку і тетрахлориду титану, які також є і товарною продукцією.

Останнім часом в цеху спільно з технічним відділом, проектно-конструкторським відділом і Інститутом титану ведуться роботи по удосконаленню апаратів сольового хлоратору, розроблена і випробувана в промислових апаратах технологія очищення тетрахлориду титану вуглеводневим відновником. Фахівцями цеху розроблена і впроваджена технологія отримання малосірчистого титанового шлаку. Нині опрацьовується технологічна схема виробництва титанових шлаків для промисловості, відпрацьовано режим повернення у виробництво пилу від другого ступеня газоочищення рудотермічних печей.

Цех № 7 є цехом комбінату по виробництву основних видів продукції - титанової губки і феротитану.

Відновлення металотермічного виробництва в цеху №7 базувалося на поєднанні 2-х типів апаратурно-технологічних схем, що не дозволяло збільшити виробничі можливості переділу відновлення. Для реалізації програми розвитку комбінату і збільшення випуску титанової губки інженерними службами комбінату спільно з виробничим і технічними відділами, відділом менеджменту якості і сертифікації випробувана і впроваджена в роботу програма інтенсифікованого ведення процесу відновлення. Впроваджена автоматизована система управління процесами АСУП «Титан». Ведуться роботи по збільшенню циклового знімання титанової губки, розробляється система виміру маси завантажуваного магнію і зливаного дихлориду магнію. На ділянці електролізу магнію випробовуються нові методи футерування електролізерів із застосуванням графітованих блоків і спеціального жароміцного бетону.

Нині з метою вдосконалення технології і збільшення випуску губчастого титану розроблений детальний бізнес-план по кардинальному технічному переозброєнню комбінату. Вже сьогодні в цеху № 7 введені в дію і розширюються модулі апаратів оптимального циклового знімання більше 4 тонн, з унікальним апаратурним оформленням і сучасними системами мікропроцесорного управління технологічними параметрами, що дозволить отримувати продукцію на рівні світових стандартів.

Германієве виробництво на комбінаті організоване в двох структурних підрозділах: на Північнодонецькому хіміко - металургійному заводі (м. Північно-Донецьк, Луганська обл.) і в цеху № 8.

Цех № 8 введений в дію в грудні 1958 року, де уперше в СРСР було організовано виробництво германію напівпровідникової міри чистоти. На сьогодні номенклатура германієвої продукції, що випускається цехом, досить широка: діоксид германію, германій полікристалічний зоноочищенний, вироби з германію, різної геометричної конфігурації, полі- і монокристали германію для потреб електроніки, електротехніки і оптичних приладів, працюючих в інфрачервоній області спектру.

До складу цеху входять також ділянки виробництва азоту, кисню, водню і кремнієвого литва.

Ділянка виробництва азоту, кисню, водню робить і забезпечує структурні підрозділи комбінату рідким і газоподібним азотом, киснем, а також воднем високої міри чистоти. На ділянці кремнієвого литва організовано в промисловому об'ємі виробництво кремнієвих литих виробів із стовпчастою структурою, багатогранників, кілець, труб різних геометричних розмірів, а також пластин магнетронних розпиляних, кремнієвих пластин полегшеної конструкції.

Відновлення виробництва титану губчастого співпало з різким падінням кон'юнктури світового ринку титанових напівфабрикатів і вкрай низьким попитом титану губчастого з боку українських підприємств. Завдяки вдало вибраної маркетингової політики (комбінат основну стратегію прийняв по експортному постачанню титану губчастого металургійним підприємствам для виробництва спеціальних сталей і сплавів) комбінат зумів зайняти свою нішу на світовому ринку, що дозволило з року в рік збільшувати реалізацію .

Титан губчастий експортується в Європу, Японію, Китай, Південну Корею.

Останніми роками пожвавився український ринок титанових напівфабрикатів. Так, в 2010 році Україна спожила 11,86% випуску титана губчастого ЗТМК, відповідно експорт склав 88,14% (з них Європа -50,37%, Китай - 13,47%, Південна Корея - 13,25%, Росія - 9,32%, Японія -1,73%).

У 2011 році Україна збільшила своє споживання до 22,04%, експорт склав 77,96% (Європа- 33,31%, Південна Корея - 16,88%, Китай - 13,62%, Росія - 8,33%, Японія - 5,82%).

В Україні титан губчастий використовується НПЦ «Титан» і ТОВ «Антарес» для виробництва титанових злитків, великими підприємствами «Дніпроспецсталь» і «Азовсталь» в якості лігатури при виробництві спеціальних сталей, а також підприємствами «Південмаш» і ЗАлК в якості спецлігатури.

Виробництво титану губчастого є енергоємним виробництвом. Доля енерговитрат складає у витратах на виробництво в 1999-2002 роках - 10-15 % відповідно. У 2009-2011 роках виконана низка заходів по енергозбереженню. Переклад парових котлів в режим роботи водогрійних дозволив понизити витрату природного газу в опалювальний сезон на 1,5 млн.мз (500 тис.грн. економії за сезон). Зміна схеми подання питної води зменшила витрати в 2009 році на 1,1 млн.грн., в 2010 році на 1,3 млн.грн. Виконана низка заходів щодо економії електроенергії. Усе це дозволило довести долю енергоресурсів у витратах на виробництво до 8 % в 2009 році і до 7 % в 2010 році.

Виконання «Плану заходів по зниженню витрат і ліквідації збитковості КП “ЗТМК” на 2009-2011 роки» привело до прибутковості виробництва титану губчастого. У 2010 році від виробництва титану губчастого отримано прибутку 14 731,9 тис.грн., в 2011 році - 27 889,7 тис.грн.

Комбінат за рахунок власних засобів здійснив капітальних ремонтів в 2010 році на суму 7 149 тис.грн, в 2011 році - на 10 282 тис.грн., придбав устаткування в 2010 році на суму 1 082 тис.грн., в 2011 році - на 1992 тис.грн.

У 2011 році комбінат зменшив заборгованість перед Держрезервом України, повернувши 67% германію полікристалічного зоноочищеного, отриманого в 1998 році для відновлення титаномагнієвого виробництва. Довгострокова заборгованість КП “ЗТМК” перед Держрезервом України (товарний кредит) склала на 01.01.2010р. - 67 287 тис.грн., на 01.01.2011р. - 62 769 тис.грн.

Крім того в 2011 році кредиторська заборгованість зменшилася на 39897 тис.грн, в т.ч. за спожиту електроенергію на суму 24133,7 тис.грн.

За 2011 рік дебіторська заборгованість зменшилася на 24 299 тис.грн., за рахунок продажу облігацій внутрішньої державної позики.

У місцевий і Держбюджет було сплачено податків і обов'язкових платежів в 2010 році на суму 18 374 тис.грн, в 2011 році - 25 612 тис.грн.

Комбінатом в 2010 і 2011 роках виконані усі поточні платежі до бюджету.

Комбінат має чітку перспективу свого розвитку -- це технічне переозброєння виробництва титану губчастого з установкою апаратів продуктивністю 3,8 тони за цикл. Згідно бізнес-плану для його здійснення потрібне фінансове кредитування в сумі більше 38 млн. доларів США. Техпереозброєння було передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.09р. №1917 «Про заходи щодо розвитку кольорової металургії», яким була затверджена «Комплексна програма розвитку кольорової металургії України на період до 2011 року».

Державний кредит склав 751,4 тис.грн. В 2009-2011 роках за рахунок комбінату була виготовлена і пущена в дослідно-промислову експлуатацію установка поєднаної печі відновлення і вакуумної сепарації титану губчастого продуктивністю 3,8 тонни за цикл (ПВС-410 №12). З 01.07.09 р. на цій установці проведено 23 процеси із загальним обсягом виробництва титану губчастого 87,4 тон. Всього в техпереозброєння комбінат вклав своїх засобів на суму 2208,6 тис.грн.

Нові апарати виробництва титану губчастого дозволяють підвищити витягання титану з тетрахлориду титану очищеного з 98,5% до 99,6%, понизити витрату на 1 тону титану губчастого електроенергії з 6,35 тис.кВт/г до 6 тис.кВт/г, природного газу з 131мЗ до 16 мЗ. Одночасно, вихід титану губчастого аерокосмічної якості збільшується з 28% до 58%.

Обсяг виробництва титану губчастого збільшиться на 4300 тони в рік і складе по комбінату 12 300 тон. Здійснення проекту створює робочі місця для 338 чоловік.

Нині ведуться переговори з потенційними інвесторами технічного переозброєння титану губчастого.

1. Розрахунок собівартості губчастого титану

Титан - сріблясто-білий метал, легкий, тугоплавкий, міцний, пластичний. Завдяки утворенню захисної плівки з оксиду надзвичайно міцний до хімічної дії.

КП « ЗТМК» випускає:

- титан губчастий;

- феротитан;

- злиткі титанові;

- шлак титановий.

Губчастий титан (ТГ) виробляється на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті, який має повний замкнутий технологічний цикл виробництва, що включає: виплавку титанових шлаків в рудно-термічних печах, хлорування шлаку в хлораторах сольового типу, багатоступінчасте очищення тетрахлориду титану, відновлення TiCl4 магнієм, вакуумну сепарацію отриманої реакційної маси, електроліз хлористого магнію, що вийшов, з поверненням хлору в хлоратори, а магнію -- на процес відновлення, дроблення (подрібнення) губчастого титану з комплектацією товарної партії.

Виробництвом ТГ на підприємстві займаються: безпосередньо цех №2, який є основним по виробництву титанмістської сировини -- титанового шлаку і тетрахлориду титану, які також є і товарною продукцією; і цех №7, кінцевою продукцією якого і являється губчастий титан.

Проведемо розрахунок повної собівартості титанової губки.

Собівартість продукції - один з найважливіших якісних показників, що характеризує ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства. Головне завдання аналізу собівартості продукції полягає в тому, щоб дати об'єктивну оцінку фактичного рівня використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, виявити можливості раціональнішого використання цих ресурсів і зниження на цій основі собівартості продукції, підвищення прибутку і рентабельності. Понизити витрати на виробництво продукції за рахунок зовнішніх чинників нині представляє особливу складність, тому дуже багато що залежить у фінансових результатах підприємства від внутрішніх можливостей.

Витрати на 1 гривну товарної продукції характеризують величину не лише витрат, але і прибутку, що доводяться на 1 гривну, він має чіткий взаємозв'язок з рентабельністю продукції і виробничих фондів.

При аналізі собівартості передусім необхідно дати загальну оцінку стану витрат на виробництво продукції як в діючій оцінці, так і в порівнянній. Це порівняння проводиться по рівню витрат на 1 гривну товарної продукції. Для аналізу необхідно скласти наступну аналітичну таблицю 1.

Таблиця 6 - Витрати на 1 гривну товарної продукції

Показники	За попередній рік в середньорічних цінах за попередній рік(2010)	За звітний рік в середньорічних цінах за попередній рік(2011)	За звітний рік у фактично діючих цінах
1.Фактична собівартість ТП, тис.грн.	214 201,24	210 156,8	212 147,8
2.Факт. випуск ТП у відпускних цінах, тис.грн.	328 441,8	342 721,9	339 436,8
3.Витрати на 1 грн. ТП (п1: п2), коп.	65,2	61,32	62,5
4.Зміна витрат на 1 грн. ТП в звіт.року у % до перед. року	-	-3,88	-2,7

Фактична собівартість ТП за звітний рік в середньорічних цінах попереднього року склала - 210 156,8 тис.грн.

Фактичний випуск ТП за звітний рік в середньорічних цінах попереднього року склав - 342 721,9 тис.грн.

Зміна витрат :

За звітний рік в середньорічних цінах попереднього року

(61,32 - 65,2)/65,2 Ч 100 = - 5,95 %

За звітний рік у фактично діючих цінах:

(62,5 - 65,2)/65,2 Ч 100 = - 4,14%

Використовуючи дані таблиці 2.13 можна зробити висновок про те, що на підприємстві сталося зниження витрат в порівнянні з попереднім роком як у фактично діючих цінах (- 4,14 %), так і в порівнянних (- 5,95 %).

Незважаючи на різницю в грошових оцінках, з даних таблиці 2.13 видно, що темпи зростання товарного випуску вище темпів зростання витрат на виробництво як в порівнянних, так і в діючих цінах, що підтверджується наступним розрахунком:

а) в порівнянній оцінки:

210 156,8 / 214 201,24 Ч 100 = 98,11 % - темп зростання витрат;

342 721,9 / 328 441,8 Ч 100 = 104,35 % - темп зростання випуску ТП;

б) в діючій оцінки:

212 147,8/214 201,24 Ч 100 = 99,04 % - темп зростання витрат;

339 436,8/328 441,8 Ч 100 = 103,35 % - темп зростання випуску ТП.

З розрахунків видно, що в порівнянних і діючих оцінках відбувається зростання тільки темпів випуску товарної продукції. Собівартість навпаки знизилася: темп падіння витрат в порівнянних оцінках склав 1,89%, а в діючих цінах - 0,96%.

Це і викликало зменшення витрат на 1 грн. ТП на 2,7 коп.

Для з'ясування причин зміни витрат на 1 гривну товарної продукції проведемо детальний аналіз собівартості продукції, що випускається.

Підсумовування витрат по економічних елементах припускає об'єднання їх залежно від економічного змісту, а по статтях калькуляції залежно від місця їх виникнення. Але дві класифікації витрат і їх аналіз взаємно доповнюють один одного.

Економічне значення кошторису і калькуляції витрат на виробництво полягає в тому, що вони дають можливість виявити структуру витрат на виробництво по елементах, вивчити їх співвідношення і простежити за зміною рівня окремих витрат в результаті зміни в техніці, технології і організації виробництва.

...