Облік та контроль витрат рослинництва

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. Виконання Програми економічних реформ Президента на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та розробка національного проекту «Зерно України» мають на меті виконання амбітного завдання: до 2015 року підвищити збирання зернових до 80 млн. тонн на рік і довести вирощування насіння олійних до 15 млн. тонн. Така державна аграрна політика вимагає розробки нових підходів до обліково-аналітичного забезпечення управління аграрним сектором, а дослідження проблем виробничих витрат у галузі рослинництва набувають особливої актуальності.

У процесі досягнення поставлених макроекономічних показників бухгалтери вітчизняних сільськогосподарських підприємств застосовують Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), які були затверджені Міністерством аграрної політики і продовольства України ще 2001 року, і не відповідають вимогам теперішніх умов господарювання. Тому першочергового вирішення потребують питання обліку і контролю витрат в рослинництві, які передбачають вивчення передового досвіду ведення управлінського обліку, запровадження його у практику діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств та створення умов для економного витрачання виробничих ресурсів. Виходячи з цього, дослідження проблеми організації обліку і контролю набуває важливого теоретичного і практичного значення, що і визначило вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і зміст поставлених задач.

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в удосконаленні теоретичних положень побудови обліку і контролю витрат рослинництва у сільськогосподарських підприємствах та розробці науково обґрунтованих методичних і практичних рекомендацій. Цільова спрямованість дисертаційного дослідження обумовила постановку та вирішення наступних завдань:

· удосконалити класифікацію витрат виробництва у галузі рослинництва;

· узагальнити теоретичні положення управлінського обліку та досвід його побудови за кордоном;

· визначити концептуальні чинники побудови управлінського обліку в рослинництві;

· критично оцінити практику організації обліку витрат на вітчизняних сільськогосподарських підприємствах;

· внести пропозиції щодо удосконалення організаційно-методичного забезпечення контролю витрат за окремими виробничими процесами у рослинництві;

· розглянути практичні та методичні можливості бюджетування як засобу посилення контролю за процесом формування та обліку витрат;

· розробити модель побудови бюджетів та організації обліку і контролю витрат у рослинництві з урахуванням особливостей функціонування окремих підрозділів галузі;

· удосконалити документальне забезпечення обліку витрат та виходу продукції рослинництва;

· обґрунтувати методичні підходи до розподілу витрат і формування собівартості продукції рослинництва за центрами прибутку;

· розробити шляхи удосконалення номенклатури статей і елементів витрат в галузі рослинництва для їх обліку та організації системи контролю.

1. Теоретичні аспекти обліку та контролю витрат рослинництва

Розкрито економічну сутність витрат виробництва; узагальнено класифікацію витрат з урахуванням особливостей галузі рослинництва, зокрема критично оцінено підходи до групування витрат по відношенню до обсягу виробництва; досліджено етапи становлення управлінського обліку, на основі яких виділено центри відповідальності за витратами; виділено специфічні функції управлінського обліку та визначено концептуальні засади побудови управлінського обліку в рослинництві.

Аналіз існуючих підходів до класифікації витрат і дослідження об'єкта з позиції задоволення інформаційних потреб управління дав можливість скласти власну класифікацію витрат виробництва. Узагальнена класифікація виділяє 11 класифікаційних рівнів, які враховують галузеву специфіку виробництва продукції рослинництва і є найбільш доцільними для побудови бухгалтерського обліку витрат виробництва та формування собівартості продукції. Класифікація передбачає групування витрат виробництва за видами, участю у діяльності підприємства, складом, способом включення до собівартості, характером участі у виробничому процесі, рівнем контрольованості, для прийняття рішень, участю у процесі виробництва, обсягом виробництва, методом та порядком обчислення.

Зростання ролі управлінського обліку в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств зумовило необхідність вивчення його функцій. Дослідження проведено з урахуванням соціально-екологічної складової діяльності сільськогосподарських підприємств, тому поряд з традиційними функціями (бюджетна, інформаційна, контрольна, аналітична та стимулююча) автором виділено ще дві специфічні функції управлінського обліку (соціальна і екологічна), які відіграють ключову роль саме в аграрному секторі економіки. Соціальна функція полягає в інформаційному забезпеченні стабільності соціально-культурних систем через справедливий розподіл благ. Екологічна функція спрямована на забезпечення цілісності біологічних та фізичних природних систем через самовідновлення та адаптацію таких систем до змін.

Вивчення зарубіжної практики ведення управлінського обліку дало змогу визначити окремі етапи його еволюції. Дисертантом встановлено п'ять етапів розвитку управлінського обліку, що виражається у виникненні і змінах методів обліку витрат: 1) стандарт-кост, 2) нормативний метод, 3) директ-костинг, 4) посилення ролі стратегічного управління, 5) збалансована система показників (BSC). На кожному з етапів розвитку управлінського обліку прослідковується виділення центрів виникнення витрат, як окремих центрів відповідальності для забезпечення прямого і зворотного зв'язку різних рівнів управління. В умовах сучасного (п'ятого) етапу розвитку обліку автором визначено такі центри відповідальності в рослинництві, як рільничі бригади, бригади по вирощуванню овочів, бригади по кормовиробництву та машинно-тракторний парк. Облік за такими центрами відповідальності в сільськогосподарських підприємствах дозволяє оперативно контролювати витрати за місцем їх виникнення, оцінювати роботу окремих керівників та підрозділів на основі оперативної звітної інформації, узгоджувати плани діяльності та запроваджувати трансферне ціноутворення.

В процесі дослідження автором встановлено, що система управлінського обліку в рослинництві має свою специфіку, яка базується на концептуальних чинниках формування методології управлінського обліку. Такими чинниками виділено технологічні, організаційні, економічні та обліково-аналітичні визначено суб'єкти організаційного та методичного впливу на побудову обліку витрат в рослинництві; дано критичну оцінку сучасної практики первинного обліку виробничих витрат та формування собівартості продукції рослинництва у звітності; проаналізовано порядок обліку витрат на утримання та експлуатацію машинно-тракторного парку; розглянуто підходи до організації внутрішньогосподарського контролю витрат.

Інформація про витрати фіксується на всіх етапах господарської діяльності: від первинного обліку до бюджетування. На основі узагальненої автором схеми руху інформації про витрати, обґрунтована позиція, що центрами відповідальності, які формують інформацію про витрати, є не тільки виробничі підрозділи та відділи збуту продукції рослинництва, але й обліково-фінансові служби підприємства.

Оцінка сучасної організації обліку витрат у рослинництві виявила ряд проблемних питань щодо складання первинних і зведених документів з виробництва продукції рослинництва, практики застосування П(С)БО 30 «Біологічні активи» та зіставності показників собівартості продукції у різних формах звітності.

Автором досліджено, що при складанні зведених документів і формуванні внутрішньогосподарської звітності бухгалтери на сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області ігнорують встановлені форми бланків і пристосовують інші. Наслідком цього є помилки та викривлення інформації про витрати та собівартість продукції рослинництва. Крім того, неповне сприйняття бухгалтерами нових форм первинних і зведених документів з виробництва продукції рослинництва прямо вказує на необхідність перегляду складу, форм первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку з наступним їх затвердженням Міністерством аграрної політики та продовольства.

З існуючих методів обліку витрат та калькулювання собівартості продукції рослинництва більшість підприємств Хмельницької області обирають простий метод, який передбачає облік фактичних витрат. При такій структурі виробничої собівартості простий метод виявляє свій недолік, який полягає у відсутності можливості оперативного контролю за використання ресурсів, виявленні причин перевитрат і порушень виробничих процесів.

Аналіз існуючих підходів до організації внутрішньогосподарського контролю витрат дозволив обґрунтувати позицію автора про те, що найефективнішою системою внутрішньогосподарського контролю витрат в рослинництві є інтеграція чекової форми контролю й попроцесного методу обліку витрат та калькуляції продукції. Ця система дозволяє керівникам самостійно планувати витрати і брати безпосередню участь у формуванні та контролі цих витрат, за допомогою оперативного контролю витрат в момент здійснення господарських операцій можна оцінити їхню доцільність та своєчасно усунути факти перевитрат і марнотратства, тобто, контроль з функції управління вищої ланки керівництва трансформується у самоконтроль виробничих підрозділів, створюються передумови для застосування заходів матеріальної зацікавленості.

3. Удосконалення обліку та контролю витрат рослинництва

Наведено пропозиції щодо удосконалення порядку формування бюджетних витрат та розрахунку фактичних витрат рослинницьких підрозділів; обґрунтовано підхід до обчислення результатів діяльності центрів прибутку із застосуванням рахунку 77 «Реалізація»; запропоновано форму внутрішньогосподарської звітності для посилення контролю витрат; надано рекомендації щодо ведення обліку браку в рослинництві та витрат на утримання і експлуатацію машин (обладнання); розроблено модель побудови бюджетів та організації обліку і контролю витрат в галузі рослинництва.

Дієвим засобом посилення контролю витрат є бюджетування, яке дає змогу обирати оптимальні варіанти використання ресурсів. За результатами дослідження автором пропонується удосконалити порядок бюджетування витрат шляхом складання планового завдання рослинницьким підрозділам на підставі технологічних карт та класифікації витрат за обсягом виробництва по кожній культурі з деталізацією даних по роботах та періодах, а по роботах під урожай наступного року - за видами робіт (рис. 3).

Удосконалення існуючих підходів до обчислення фактичних витрат рослинницьких підрозділів можливе в умовах ефективної інтеграції систем обліку та контролю витрат. Уникнення дублювання цих функцій та використання однієї і тієї ж інформації для різних цілей дозволить: оперативно визначати відхилення фактичних даних про витрати від бюджетних даних; щомісячно застосовувати заходи матеріального стимулювання працівників кожного з підрозділів; використовувати інформацію обліку про витрати виробництва і реалізації продукції рослинництва для формування її повної собівартості у звітності.

Виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств включає не лише процес виробництва продукції, але й підготовку її до реалізації. Для формування даних про результати діяльності центрів прибутку рослинництва автором пропонується застосування окремого рахунку 77 «Реалізація».

На дебеті цього рахунку повинна обліковуватись вартість реалізованої продукції та витрати на її збут, а по кредиту - виручка від реалізації в розрізі каналів продажу. Особливістю запропонованого підходу є те, що прямі витрати на збут доцільно відразу відносити на рахунок з обліку реалізації, а непрямі - мають обліковуватися на рахунку 93 «Витрати на збут» і розподілятися наприкінці звітного періоду між окремими видами продукції.

Сучасна практика складання зведених документів і перевірки їх бухгалтерією вказує на низький оперативний контроль за формуванням витрат в рослинницьких підрозділах. Для посилення контрольної функції управління дисертант запропонував «Відомість аналітичного обліку і контролю виробничих витрат». У цій формі рекомендується щомісячно відображати витрати та їх відхилення. Об'єкти обліку витрат контролюються в розрізі статей з початку і до завершення року та фіксуються особи, винні у допущенні перевитрат чи досягненні економії.

Проведені дослідження у сфері бюджетування, обліку і контролю витрат рослинництва дали змогу розробити і запропонувати модель побудови бюджетів та організації обліку і контролю витрат в галузі рослинництва.

У процесі господарської діяльності трактори, комбайни та інші самохідні машини виконують роботи не тільки на підприємстві, але й на сторону. Автором обґрунтована недоцільність обліку витрат на утримання і експлуатацію цих транспортних засобів у складі загальновиробничих витрат на рахунку 91. Тому дисертантом запропоновано облік витрат на утримання та експлуатацію машин, тракторів та комбайнів вести на окремому субрахунку «Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання» рахунку 23 «Виробництво».

Для достовірного та обґрунтованого розподілу витрат з експлуатації різних за марками і призначенням машин на об'єкти обліку витрат в рослинництві номенклатуру статей витрат уточнено й доповнено статтями «Роботи, послуги» та «Витрати на ремонт основних засобів».

Допущений у виробництві брак підвищує собівартість продукції, а тому потребує окремого відображення в обліку. Автором пропонується втрати від браку в рослинництві виділяти в самостійну статтю під назвою «Брак у рослинництві».

Це дозволяє підвищити контроль за втратами, дає можливість їх списання (на винуватців браку, на результат діяльності конкретного підрозділу) і тим самим стимулює підвищення відповідальності працівників за дотримання технології виробництва продукції рослинництва. Крім цього, автором пропонується застосовувати субрахунок «Брак у рослинництві» рахунку 24 «Брак у виробництві», на дебеті якого мають відображатися втрати, а по кредиту - відшкодування, які надійшли від відповідальної особи, від органів страхування, а також суми, віднесені на винних осіб, дії яких призвели до загибелі урожаю тощо.

Висновки

управлінський облік рослинництво виробничий

Результатом проведеного дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та розробка практичних рекомендацій з обліку і контролю витрат в рослинництві. Отримані результати дають змогу зробити наступні висновки:

Узагальнена автором класифікація враховує галузеву специфіку виробництва продукції рослинництва та виокремлює 11 класифікаційних рівнів, використання яких найбільш доцільне для цілей бухгалтерського обліку та інформаційного забезпечення управління процесом формування собівартості.

Поряд з традиційними функціями управлінського обліку автором виділено дві специфічні функції (соціальна і екологічна). Ці функції полягають в інформаційному забезпеченні стабільності соціально-культурного розвитку через справедливий розподіл благ та забезпеченні самовідновлення біологічних природних систем.

Враховуючи фізіократичну основу економіки галузі рослинництва, де діяльність неможлива без використання сонця, води, землі та інших природних факторів, визначено концептуальні чинники формування методології управлінського обліку. Такі чинники узагальнені за чотирма категоріями (технологічні, організаційні, економічні та обліково-аналітичні) з метою удосконалення бюджетування, обліку та контролю витрат.

Узагальнено схему руху інформації про витрати, на основі чого обґрунтована позиція, що центрами відповідальності, які формують інформацію про витрати, є не тільки виробничі підрозділи і відділи збуту продукції рослинництва, але й обліково-фінансові служби підприємства.

У роботі обґрунтовано авторську позицію про те, що найефективнішою системою внутрішньогосподарського контролю витрат є інтеграція чекової форми контролю з попроцесним методом обліку витрат і калькуляції продукції рослинництва. В умовах цієї системи керівники підрозділів самостійно здійснюють планування та контроль витрат, процедури контролю відзначаються оперативністю реагування на відхилення витрат від нормативних показників, з'являються можливості для застосування заходів матеріального стимулювання.

Запропоновано удосконалити порядок формування бюджетних витрат шляхом доведення планових завдань рослинницьким підрозділам на підставі технологічних карт та класифікації витрат за обсягом виробництва по кожній культурі з деталізацією даних по роботах та періодах, а по роботах під урожай наступного року - за видами робіт.

Рослинницькі підрозділи не тільки виробляють продукцію, але й здійснюють підготовку її до реалізації. Враховуючи цей факт, до застосування в сільськогосподарських підприємствах пропонується окремий рахунок 77 «Реалізація». Така побудова обліку витрат пропонується для обчислення результатів діяльності центрів прибутку рослинництва.

Для посилення контрольної функції управління пропонується форма внутрішньогосподарської звітності для щомісячного відображення витрат та фіксації їх відхилень від встановлених бюджетних показників. У відомості виробничі витрати контролюються у розрізі їх статей та відхилень від нормативів із зазначенням осіб, винних в економії чи перевитратах.

У роботі удосконалено номенклатуру статей витрат в рослинництві для організації їх обліку і контролю шляхом доповнення статтями «Роботи, послуги», «Витрати на ремонт основних засобів» і «Брак у рослинництві». Наведена номенклатура дає можливість достовірного розподілу витрат з експлуатації різних за марками і призначенням машин на об'єкти обліку в рослинництві, дозволяє покращити контроль за непродуктивними втратами і тим самим підвищити відповідальність працівників за дотримання технології виробництва продукції рослинництва.

Облік витрат на утримання та експлуатацію машин, тракторів та комбайнів запропоновано вести на окремому субрахунку «Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання» рахунку 23 «Виробництво». Окремого виділення в обліку потребує також допущений у виробництві брак, оскільки він підвищує собівартість продукції. Для цього пропонується застосовувати субрахунок «Брак у рослинництві» рахунку 24 «Брак у виробництві», на дебеті якого відображаються витрати, а по кредиту - відшкодування, які надійшли від винних осіб (відповідальної особи, органів страхування тощо).

З метою формування ефективної системи бюджетування, обліку і контролю за формуванням витрат розроблена організаційна модель побудови бюджетів та організації обліку і контролю витрат в галузі рослинництва. Запропонована модель базується на концептуальних чинниках формування методології управлінського обліку в рослинництві та визначає специфіку побудови обліку і контролю витрат. Впровадження запропонованої моделі дозволить здійснювати координацію роботи підрозділів у галузі рослинництва та надасть можливість коригування економічних показників.

Надано пропозиції щодо удосконалення методики внутрішньогосподарського контролю витрат виробництва продукції рослинництва шляхом визначення завдань і процедур контролю. Визначені завдання і процедури контролю рекомендовані для застосування при виконанні річної програми контролю та спрямовані на оптимізацію витрат виробництва й надання пропозицій щодо покращення обліку витрат виробництва.

Література

1. Стендер С.В. Формування та облік собівартості реалізованої продукції (робіт та послуг) / С.В. Стендер // Зб. наук. праць / За ред. доктора с.-г. наук, проф., академіка Міжнар. Академії наук екології і безпеки життєдіяльності, ректора універ. М.І. Бахмата. - Кам'янець-Подільський. - 2001. - № 9. - С. 344-347.

2. Стендер С.В. Облік виробничих витрат за статтями калькуляції та елементами / С.В. Стендер // Зб. наук. праць / За ред. доктора с.-г. наук, проф., академіка Міжнар. Академії наук екології і безпеки життєдіяльності, ректора універ. М.І. Бахмата. - Кам'янець-Подільський. - 2002. - № 10. - С. 168-170.

3. Стендер С.В. Суть обліку затрат в сучасних умовах / С.В. Стендер // Зб. наук. праць / За ред. доктора с.-г. наук, проф., академіка Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєдіяльності, ректора універ. М.І. Бахмата. - Кам'янець-Подільський. - 2003. - № 11. - С. 249-251.

4. Стендер С.В. Основні особливості обліку повної та скороченої собівартості / Стендер С.В. // Зб. наук. праць / За ред. доктора с.-г. наук, проф., академіка Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєдіяльності, ректора універ. М.І. Бахмата. - Кам'янець-Подільський. - 2005. - № 13. - С. 413-416.

5. Стендер С.В. Механізм управління накладними витратами на підприємстві / Стендер С.В. // Зб. наук. праць / За ред. доктора с.-г. наук, проф., академіка Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєдіяльності, ректора універ. М.І. Бахмата. - Кам'янець-Подільський. - 2006. - № 14. - С. 350-353.

6. Стендер С.В. Методи обліку витрат та собівартості продукції / С.В. Стендер // Зб. наук. праць / За ред. доктора економічних наук, проф., зав каф. економічної теорії і маркетингу Луганського НАУ В.Г. Ткаченко. - Луганськ. - 2006. - № 62/85. - С. 394-397.

Размещено на Allbest.ru