Облік і контроль загальновиробничих витрат на прикладі гірничо-збагачувальних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Облік і контроль загальновиробничих витрат на прикладі гірничо-збагачувальних підприємств

Бондаренко Т.Ю.

08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Київ - 2009

Вступ

Актуальність теми. Управління накладними виробничими витратами у сучасних умовах слід розглядати як стратегічний напрям розвитку господарської діяльності підприємства, що має ґрунтуватися на найдосконаліших формах і методах обліку, аналізу та контролю. Водночас через брак теоретичного підкріплення питання обліку і контролю загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах розкриті недостатньо. Причина полягає в невідповідності діючих на гірничо-збагачувальних підприємствах методик обліку та контролю сучасним вимогам господарювання.

Актуальність досліджень зумовлюється складністю та багатогранністю самої економічної категорії накладних витрат, а також існуванням чинників, які прямо чи опосередковано впливають на їх розмір. До таких чинників належать: галузеві структура та порядок формування собівартості на гірничо-збагачувальних підприємствах, особливості сучасного економічного стану, в якому функціонують вітчизняні підприємства гірничорудної галузі тощо. З огляду на це, є потреба у раціональних методиках обліку й контролю, які б відповідали вимогам часу та забезпечували інформацією для своєчасних управлінських рішень.

Проблеми обліку й контролю накладних витрат знайшли відображення у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема: Х. Андерсон, М.Т. Білуха, І.О. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, К. Друрі, Р.М. Ентоні, Є.В. Калюга, Г.Г. Кірейцев, В.М. Кміть, Дж. Колдуел, М.В. Кужельний, В.Г. Лінник, Л.В. Нападовська, Б. Нідлз, С. Сатубалдін, В.В. Сопко, В.Г. Суржик, А.М. Турило, Ч.Т. Хорнгрен, М.Г. Чумаченко, Л.С. Шатковська, О.І. Шатохіна.

Проте у більшості наукових праць підходи до обліку і контролю саме загальновиробничих витрат в умовах діяльності гірничо-збагачувальних підприємств розглядаються недостатньо: не визначено їх місце у формуванні собівартості, не розроблено класифікаційної моделі, що враховує особливості галузі, не надано чіткої методики побудови аналітичного та синтетичного обліку. Потреба розробки раціональних методик обліку та контролю загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах зумовила вибір теми дисертації, мету і задачі дослідження, його логіку та коло питань, розглянутих у роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації проводились у межах виконання науково-дослідної роботи "Концепція розвитку обліку, аналізу та аудиту в умовах міжнародної інтеграції" (номер держ. реєстр. № 0106U004356). Особисто автором у межах науково-дослідних робіт розроблено методику аналітичного обліку загальновиробничих витрат та виділено дві функціональні підсистеми: внутрішньо-економічного та бюджетно-аналітичного контролю.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення системи обліку й контролю загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах.

Досягнення поставленої мети зумовило потребу вирішення таких теоретичних та практичних задач:

- виявлення особливостей діяльності гірничо-збагачувальних підприємств як передумови побудови раціональної системи обліку й контролю загальновиробничих витрат;

- визначення економічної сутності та змісту загальновиробничих витрат;

- удосконалення класифікаційної моделі загальновиробничих витрат згідно з інформаційними запитами зацікавлених сторін;

- розробка методики аналітичного обліку загальновиробничих витрат, що враховує особливості здійснення технологічного процесу досліджених підприємств;

- формування концепцій економічного контролю загальновиробничих витрат та розробка його якісних методик;

- використання розроблених у роботі рекомендацій щодо побудови аналітичного обліку під час складання та контролю бюджетів загальновиробничих витрат.

Об'єктом дослідження є процес формування та розподілу загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних та практичних питань, пов'язаних з обліком і контролем загальновиробничих витрат.

Методи дослідження. Методичним підґрунтям роботи виступає система загальнонаукових і спеціальних методів, яка дозволила дослідити процеси та явища в їх взаємозв'язку і вирішити наукові та прикладні задачі. Серед загальнонаукових методів необхідно виділити такі: структурно-логічного аналізу, індукції та дедукції, теоретичного узагальнення, діалектичний, аналізу та синтезу, порівняння - для визначення та узагальнення теоретико-методичних засад і опрацювання існуючих методик удосконалення щодо процесу обліку та контролю загальновиробничих витрат, системного підходу - для дослідження систем економічного контролю, причинно-наслідкового зв'язку, абстрактно-логічний - для удосконалення класифікаційних ознак загальновиробничих витрат та систем економічного контролю. Вирішення окремих завдань здійснювалося за допомогою таких методів: економіко-статистичного - для оцінки показників діяльності гірничорудних підприємств; порівняння - для зіставлення економічних показників діяльності гірничо-збагачувальних підприємств з даними минулих років; формалізації, моделювання - при побудові моделі аналітичного обліку загальновиробничих витрат.

Як інформаційну базу дослідження використано фундаментальні положення та результати теоретичних розробок вітчизняних та зарубіжних учених, законодавчі, нормативні та інструктивні документи України, офіційні матеріали Міністерства промислової політики України, матеріали науково-практичних конференцій, періодичних видань і мережі Інтернет. Емпіричною базою дослідження слугували дані Державного комітету статистики України, а також фінансово-господарська документація гірничо-збагачувальних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні організації та методики обліку і контролю загальновиробничих витрат. Наукову новизну роботи визначають такі положення:

уперше:

- розроблено методику аналітичного обліку загальновиробничих витрат гірничо-збагачувальних підприємств, що дозволяє враховувати особливості організаційної структури підприємств галузі та забезпечувати єдність інформаційних потреб для здійснення обліку, аналізу та контролю, оскільки формування загальновиробничих витрат відбувається за уніфікованими статтями витрат із використанням єдиної системи кодів;

- запропоновано в системі внутрішньогосподарського контролю загальновиробничих витрат гірничо-збагачувальних підприємств виділяти дві функціональні підсистеми: внутрішньо-економічного та бюджетно-аналітичного контролю, що сприятиме більшій інформаційній значимості даних.

удосконалено:

- класифікаційну модель загальновиробничих витрат гірничо-збагачувальних підприємств згідно основних циклів управління (планування, обліку, аналізу, контролю), яка дозволить оптимізувати їх величину в короткостроковому та довгостроковому періодах;

- номенклатуру об'єктів економічного контролю загальновиробничих витрат та побудовано функціональні взаємозв'язки між суб'єктами та об'єктами їх внутрішньогосподарського контролю.

отримали подальший розвиток:

- уточнення економічної сутності поняття "витрати" (як достовірно оціненої величини економічних ресурсів, споживання яких в оцінюваному періоді призводить до змін у складі активів та зобов'язань та сприяє досягненню цілей діяльності підприємства) у частині врахування ресурсної природи витрат та наголошенні на ефективності як обов'язкової умови їх здійснення;

- методика обліку загальновиробничих витрат за центрами витрат та центрами відповідальності, що враховує особливості організаційної структури гірничо-збагачувальних підприємств. Це дозволяє обліковувати загальну суму витрат у розрізі різних параметрів (за підрозділами, статтями, елементами, постійними/змінними частинами);

- методичні рекомендації з бюджетування загальновиробничих витрат на підставі даних аналітичних відомостей. Це робить процес планування найбільш доцільним, а управлінські рішення - оперативними.

Практичне значення отриманих результатів. Основні наукові положення дисертації доведені до рівня методичних узагальнень і прикладного інструментарію, що дає змогу підвищити якісний рівень інформаційних потоків на ГЗК. Удосконалено класифікацію загальновиробничих витрат для цілей обліку та контролю. Розроблено методику аналітичного обліку загальновиробничих витрат. Удосконалено методику внутрішньогосподарського контролю з урахуванням системності його побудови. Отримані практичні результати можуть бути використані усіма гірничо-збагачувальними підприємствами України. Результати дисертаційної роботи впроваджені на ВАТ "Інгулецький ГЗК" (довідка № 3916 від 21.10.2008 р.) та ВАТ "Південний ГЗК" (довідка № 4737/3960 від 25.10.2008 р.).

Загальні науково-методичні положення та прикладні результати досліджень використані в навчальному процесі Криворізького економічного інституту ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" при викладанні лекційних курсів, проведення практичних занять, організації індивідуальної та самостійної роботи з дисциплін "Управлінський облік", "Державний фінансовий контроль", "Основи бюджетування" та інші (довідка № 01-152 від 11.11.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним дослідженням, у якому викладено авторський підхід до вирішення наукових задач щодо процесу обліку та контролю загальновиробничих витрат. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались й обговорювались на восьми Міжнародних, всеукраїнських та міжрегіональних науково-практичних конференціях: Друга всеукраїнська науково-практична конференція "Україна наукова' 2002" (м. Дніпропетровськ, 10-24 травня 2002 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Динаміка наукових досліджень" (м. Дніпропетровськ, 25 жовтня - 4 листопада 2002 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Наука і освіта ' 2003” (м. Дніпропетровськ, 20-24 січня 2003 р.); Міжвузівська науково-методична конференція (м. Кривий Ріг, 21 листопада 2003 р.); VII Міжнародна науково-практична конференція "Наука і освіта ' 2004" (м. Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004 р.); Перша Всеукраїнська науково-практична конференція "Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю" (м. Кривий Ріг, 30 березня 2005 р.), Перша Міжнародна науково-практична конференція "Наука і технології: крок в майбутнє - 2006" (Росія, м. Белгород, 30-31 березня 2006 р.), Міжнародна науково-практична конференція "Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації" (м. Хмельницький, 22-24 травня 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 13 роботах: 5 із них -статті в наукових фахових виданнях, 8 - тези доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій 3,1 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 2,9 ум.-друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний матеріал дисертаційної роботи викладено на 155 сторінках друкованого тексту, у тому числі 21 таблиця на 22 сторінках, 24 рисунки, що займають 24 сторінки. Робота містить 22 додатки на 65 сторінках. Список використаних літературних джерел налічує 178 найменуваннь на 17 сторінках.



1. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована доцільність розробки наукової проблеми, зазначена її актуальність, сформульована мета, завдання і наукова новизна дослідження, визначені теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 "Концептуальні основи визначення витрат у сучасних умовах" визначено місце і роль підприємств гірничорудної промисловості в економіці України, розкрито їх особливості в умовах ринкових відносин, наведено аналітичні дані, що характеризують стан їх діяльності на національному та регіональному ринках. На підставі проведеного аналізу визначено особливості, притаманні підприємствам галузі і пов'язані з ними техніко-економічні проблеми, з урахуванням яких має будуватися система обліку та контролю витрат виробництва.

Під час проведених досліджень встановлено специфічні особливості діяльності ГЗК, які в залежності від характеру впливу на організацію обліку та контролю загальновиробничих витрат умовно об'єднанні в такі групи: організаційні, технологічні, економічні, екологічні.

З'ясовано, що ГЗК являють собою промислово-виробничі комплекси із завершеним циклом підготовки доменної сировини, що мають внутрішньогалузеві та коопераційні зв'язки, складну систему комунікацій, зв'язку та соціальної інфраструктури. Подано загальну технологічну схему переробки корисної копалини в товарний продукт - концентрат і обкотиші, охарактеризовано основні процеси, що зумовлюють потребу в розробці різних видів калькуляцій.

Досліджено проблеми ГЗК, серед яких погіршення гірничо-геологічних умов добування, значне відставання розкривних робіт, розроблення кар'єрів та шахт, що зумовлює зростання собівартості видобутку сирої залізної руди за практично стабільних цін на залізорудну сировину.

Проведене дослідження й послідовний аналіз у ретроспективі концептуальних підходів до розуміння категорії витрат дозволили встановити наявність певних теоретичних дискусій щодо самого термінологічного апарату, які виникають у зв'язку з багатоаспектністю застосування та різними підходами до тлумачення цього поняття. Оскільки побудова облікових систем вимагає однозначності, у роботі використовується термін "витрати", економічна сутність якого визначається в рамках розширеного підходу шляхом врахування ресурсної природи витрат та ефективності як кінцевої умови здійснення. З огляду на це, запропоновано визначати витрати як достовірно оцінену величину економічних ресурсів, споживання яких в оцінюваному періоді призводить до змін у складі активів і зобов'язань та сприяє досягненню цілей діяльності підприємства.

Внаслідок теоретичного узагальнення з'ясовано, що накладні витрати визначаються як витрати на управління та обслуговування виробництва і збуту продукції, які впливають на фінансовий результат діяльності підприємства.

Аналіз теоретико-методологічних основ визначення загальновиробничих витрат в умовах ринку показав наявність низки суперечностей, які викликані в основному неврахуванням галузевої специфіки діяльності ГЗК, внаслідок чого виникає нагальна потреба у вдосконаленні методики обліку та контролю загальновиробничих витрат як складових загальної системи управління витратами.

Обґрунтовано, що загальновиробничі витрати на ГЗК є накладними стосовно до технологічного процесу та являють собою витрати на обслуговування та організацію виробництва, які виникають навіть за його межами. Дані витрати є комплексними, що ускладнює процес їх обліку, контролю та аналізу. У результаті проведеного аналізу з'ясовано, що питома вага загальновиробничих витрат у собівартості реалізованої продукції ГЗК становить до 8-30%, що свідчить про їх високий вплив на формування ціни продукції. Тому першочерговим завданням є створення системи управління загальновиробничими витратами, яка дозволить оптимізувати їх величину в короткостроковому та довгостроковому періодах.

З метою задоволення різнорідних інформаційних потреб доповнено класифікацію загальновиробничих витрат ГЗК такими ознаками: за можливістю контролю (контрольовані, частково контрольовані, неконтрольовані), по відношенню до нормативів (нормативні, понаднормативні), за місцем формування. Дана класифікація полегшить процес планування даної статті витрат, оскільки надасть змогу визначити фактори, що найбільшою мірою впливають на розмір витрат та провести аналіз можливих причин їх збільшення.

У розділі 2 "Методологічні аспекти побудови інтегрованої системи обліку загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах" розглянуто основні позиції щодо структурування облікових систем, визначено дискусійні питання щодо місця обліку витрат у загальній обліковій системі, розглянуто основні передумови його раціональної організації, розроблено методику аналітичного обліку загальновиробничих витрат в умовах діяльності ГЗК.

Облікова система підприємства є важливим фактором забезпечення його ефективної діяльності, тому визначення її складу та якісних характеристик є першочерговим завданням. З'ясовано, що виробничий облік є самостійною частиною бухгалтерського обліку, основною метою якого є відображення основних процесів, пов'язаних з виробництвом й реалізацією продукції на підприємстві. Управлінський облік є поняттям значно ширшим, ніж виробничий, оскільки через функції управління він перетворює виробничий облік на систему управління витратами та доходами підприємства. Передумовою створення системи виробничого обліку на підприємстві є його організація, основою якої на підприємстві є специфіка діяльності останнього, спираючись на яку необхідно побудувати свою, найбільш зручну для підприємства облікову систему, що достовірно відображатиме результати економічної діяльності й міститиме необхідну інформацію як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів.

Важливим фактором, що суттєво впливає на організацію ведення обліку загальновиробничих витрат на ГЗК, є наявність певної кількості переділів по обробці первинної сировини, на кожному з яких виконують певні операції, в результаті чого отримують напівфабрикат для наступного переділу. Кінцевим продуктом останнього переділу є товарний концентрат та обкотиші, отримання яких пов'язане з процесом розкриття кар'єрних горизонтів, добування руди, транспортування, подрібнення й окускування. Наведені технологічні процеси є достатньо трудо-, капітало- та енергомісткими, що призводить до необхідності мати низку обслуговуючих та допоміжних цехів.

Як свідчить проведене дослідження, поділ структурних підрозділів на основні та допоміжні цехи здійснюється на усіх ГЗК. Окремо не виділено мережі обслуговуючих цехів, які обліковуються у складі основних, що не відповідає технології виробництва та формування облікової інформації, оскільки послуги обслуговуючих цехів списуються на собівартість продукції основного виробництва. На основі детального аналізу діяльності автором розподілено і охарактеризовано чотири групи цехів ГЗК залежно від їх ролі у виробничому процесі: основні, обслуговуючі, допоміжні та цехи непромислового характеру. Такий поділ цехів забезпечує структуризацію облікового процесу на комбінатах відповідно до основного процесу виробництва. З урахуванням цього поділу запропоновано класифікувати загальновиробничі витрати для потреб виробничого обліку на витрати основних, допоміжних, обслуговуючих цехів та цехів непромислового характеру.

Надана оцінка стану організації виробничого обліку загальновиробничих витрат на ГЗК дозволила з'ясувати, що його рівень не відповідає інформаційним запитам сучасного облікового процесу. Приділення уваги в основному проблемам управлінського обліку витрат призводить до того, що в результаті залишилися поза увагою аналітичний облік витрат за виробами, переділами, допоміжне виробництво й розподіл його витрат, напівфабрикатний та безнапівфабрикатний методи обліку виробництва, зведений облік витрат по підприємству загалом та його зв'язок із собівартістю виготовленої продукції. На основі вищенаведеного можна зробити висновок, що система виробничого обліку на ГЗК має більше фінансову спрямованість, і це призводить до формування фактично двох видів інформаційних облікових потоків про розмір загальновиробничих витрат, які генеруються виробничим відділом бухгалтерії та планово-економічним відділом. До того ж проведений аналіз організаційних елементів виробничого обліку загальновиробничих витрат на ГЗК свідчить про значну кількість неврегульованих питань, зокрема поділ на змінну та постійну частину, розподіл витрат, організацію аналітичного та синтетичного обліку. З огляду на названі проблеми, запропоновано такі шляхи їх розв'язання.

По-перше, потрібна інформаційна інтеграція всередині самої системи виробничого обліку, що передбачає насамперед порівняність інформації, що використовується для аналізу собівартості продукції та формування фінансової звітності. Цього можна досягти шляхом використання єдиної розбивки загальновиробничих витрат на статті та підстатті, ведення окремого обліку у виробничій бухгалтерії суми змінних та постійних загальновиробничих витрат, ведення аналітичного обліку за центрами відповідальності тощо. З урахуванням специфіки технологічного процесу ГЗК, один з яких є монопродуктовим, та особливостей формування загальновиробничих витрат автором запропоновано виділяти центри витрат на основі відповідності організаційній структурі.

З метою удосконалення документального оформлення, спрощення складання звітності та впровадження автоматизованого обліку запропоновано застосування єдиних кодів. Кодифікація загальновиробничих витрат на ГЗК здійснюється за змішаною дев'ятизначною системою. Перші два знаки відповідають балансовому рахунку першого порядку, третій - код виду центру витрат; четвертий - код центру витрат; п'ятий означає код змінних (постійних) витрат; шостий - укрупнену групу загальновиробничих витрат; сьомий відповідає виду елементу витрат; восьмий та дев'ятий - характеризують вид витрат.

Наведена кодифікація допоможе обліковувати загальновиробничі витрати не тільки в розрізі центрів витрат, а й виділяти окремо змінні та постійні витрати і формувати суму витрат за кожним окремим економічним елементом, що важливо насамперед для складання фінансової звітності.

На першому етапі формується загальна сума загальновиробничих витрат центру згідно первинної документації.

На другому етапі бухгалтер цеху (відповідальна особа) з використанням системи кодифікації, наведеної у табл.1, розподіляє загальновиробничі витрати за відповідними кодами з описом об'єкта параметризації. Сформована аналітична відомість передається до бюро обліку загальновиробничих витрат, де заноситься до головної бази даних про загальновиробничі витрати комбінату.

Надалі кожен суб'єкт обліку та контролю має можливість використання цієї інформації, увівши відповідний запит до бази даних. Формування інформації за запитами має такі напрями в ієрархічній послідовності:

загальна сума витрат у розрізі центрів витрат;

загальна сума витрат у розрізі змінні/постійні;

загальна сума витрат у розрізі статей, що входять до собівартості переділу;

сума витрат по кожній зі статей витрат у розрізі економічних елементів;

аналітика витрат за кожним елементом статті.

Також є можливість збільшення кожного з параметрів запитів для формування суми витрат за інформаційними потребами.

Таким чином, досягається єдність інформаційних потреб для ведення бухгалтерського, управлінського обліку та здійснення економічного аналізу, оскільки формування загальновиробничих витрат відбувається за єдиною системою статей витрат. Так, планово-економічному відділу перш за все необхідна інформація про загальну суму загальновиробничих витрат центру витрат та розбивку її на аналітичні статті. Бюро з обліку загальновиробничих витрат необхідна інформація про загальновиробничі витрати з детальною аналітичною розбивкою та збереженням стандартизованих кодів і суму витрат за кожним економічним елементом для формування звітності.

Слід зазначити, що створення такої бази даних вимагає застосування інформаційних технології. Ця інформація може створюватися на базі програмних продуктів Microsoft Access, "1С: Бухгалтерія", КІС "Галактика" тощо.

На основі визначеної моделі обліку загальновиробничих витрат, запропоновано такий порядок складання бюджетів даних витрат для ГЗК.

Щомісяця начальники цехів передають дані про очікувані суми загальновиробничих витрат, виходячи з очікуваного обсягу виробництва до планово-економічного відділу. Надалі планово-економічний відділ обробляє інформацію та з використанням вищенаведених методів формує гнучкий та фіксований бюджет витрат, а отже дані бюджети існують як у простому, так і складному поданні. Після складання бюджети надаються на узгодження до фінансового відділу та після його схвалення направляються до відділу внутрішнього контролю.

Заключним етапом процесу бюджетування є аналіз відхилень. Точність реалізації цільових установок плану залежить від ефективності контролю за його виконанням. Аналіз відхилень сприяє своєчасному прийняттю необхідних рішень. При формуванні бюджету пропонуємо використання кодифікаторів, наведених у табл. 1.

З'ясовано, що розподіл загальновиробничих витрат на досліджених комбінатах відбувається з порушенням чинної методології, наведеної у П(с)БО 16 "Витрати". На гірничо-збагачувальних підприємствах застосовується кілька баз розподілу: фонд оплати праці при розподілі загальновиробничих витрат обслуговуючих та допоміжних цехів; обсяг виробництва основних цехів при розподілі загальновиробничих витрат основних цехів; цехова собівартість основних цехів при розподілі загальновиробничих витрат номінального центру витрат.

Отже, запропоновано модель розподілу загальновиробничих витрат з урахуванням особливостей діяльності різних центрів витрат. Зазначено, що база розподілу на комбінаті має бути обраною за єдиним принципом. Автором для розподілу загальновиробничих витрат запропоновано використовувати обсяг виробництва кожного центру витрат.

У розділі 3 "Система контролю загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах" визначені генезисні джерела, сутність та основні концепції контролю витрат, надано модель його класифікації з урахуванням принципу системності побудови; окреслені мета, задачі й принципи створення системи контролю витрат на сучасному підприємстві; розглянуто основні структурні елементи даної системи.

На основі аналізу діяльності ГЗК сформовано наступні концепції економічного контролю накладних витрат: функціональна та системна.

З'ясовано, що згідно функціональної концепції економічний контроль охоплює не лише формування загальновиробничих витрат, а й усі функції управління ними, не поглинаючи їх, а взаємодіючи з ними та оптимізуючи їх проведення. Тому теоретично розглядаючи кожну функцію як окремий елемент процесу управління витратами, можна стверджувати, що елемент контролю є на кожній з них (табл. 1).

Таблиця 1 Зміст контролю виконання функцій управління загальновиробничими витратами

Функції управління	Контроль стану виконання функцій управління
Організація	- контроль відповідності ієрархічної системи лінійних і функціональних зв'язків фахівців, що беруть участь у контролі, виробничій структурі підприємства; - контроль раціональності контрольної інформації і її руху
Планування	- контроль відповідності стандартів, норм і нормативів стратегічним і поточним цілям підприємства; - контроль планування обсягів виробництва; - контроль правильності складання бюджетів загальновиробничих витрат
Облік	- контроль вірогідності обліку; - контроль дотримання встановлених методів калькулювання
Аналіз	- контроль повноти виявлення причин відхилень і дієвості рекомендацій з їх усунення
Регулювання	- контроль своєчасності коригуюючих дій по відхиленню у витратах

Згідно з другою концепцією, система економічного контролю витрат є багатоцільовим та багатофункціональним інтегрованим комплексом взаємопов'язаних елементів, що спрямовані на забезпечення дотримання вимог чинного законодавства та вдосконалення управління економікою на всіх її рівнях. Ця система складається з елементів входу (інформаційне забезпечення контролю), елементів виходу (інформація, отримана за результатами контролю) й сукупності наступних взаємопов'язаних елементів: суб'єкт, об'єкт, предмет, середовище контролю, техніка контролю, організаційна структура контролю, метод контролю, оцінка ефективності контролю.

Класифікація економічного контролю витрат з позицій системного підходу є важливим напрямом його удосконалення. Обґрунтовано, що при створенні системи ознак класифікації економічного контролю, їх кількість повинна наближатися до мінімуму, до того ж якісно розкриваючи сутність самого явища та відповідаючи вимогам чинного законодавства. З'ясовано, що при класифікації видів контролю найчастішими є випадки ототожнення форм і видів контролю. У роботі надано модель класифікації контролю витрат з урахуванням принципу системності його побудови.

У результаті структурної диференціації в системі економічного контролю виділено дві підсистеми: керуюча (суб'єкт контролю) та керована (об'єкт контролю), що здійснюють стосовно одна до одної контрольні дії.

Автор виокремлює такі об'єкти контролю загальновиробничих витрат: фактична сума загальновиробничих витрат за технологічними процесами та інформація, відображена в системі бухгалтерського обліку. У свою чергу, кожен з названих об'єктів доцільно розподілити за ієрархічним принципом: контроль системи об'єктів у цілому, контроль її підсистем та контроль елементів

Від тісноти зв'язку між об'єктами та суб'єктами контролю залежить його ефективність. За результатами проведених статистичних досліджень, аудиторських перевірок ГЗК, автором зроблено висновок, що зовнішніми суб'єктами контролю загальновиробничих витрат охоплюється тільки інформація щодо загальновиробничих витрат, що міститься в системі бухгалтерського обліку. Об'єкти не деталізуються за центрами відповідальності, а розглядаються на рівні комбінату або окремих переділів.

Так, результати дослідження свідчать, що при проведенні зовнішнього контролю загальновиробничих витрат охоплюється тільки 40 % їх реального обсягу, оскільки при перевірці оцінюється робота не всього комбінату, а окремих переділів.

Встановлено, що система внутрішньогосподарського контролю являє собою комплекс методик та процедур, прийнятих керівництвом підприємства для досягнення оптимальних умов господарювання та виконання управлінських рішень. Відповідно до наведеної класифікації об'єктів контролю запропоновано на ГЗК розрізняти дві системи внутрішньогосподарського контролю загальновиробничих витрат, що об'єднуються загальною метою, але мають різні функції та методичні прийоми, що забезпечують їх виконання:

систему внутрішньо-економічного контролю;

систему бюджетно-аналітичного контролю.

Кожна з наведених систем має специфічні риси об'єктів контролю. Об'єктом внутрішньо-економічного контролю є інформація про загальновиробничі витрати відображені в бухгалтерському обліку підприємства. Відповідно до цього основними функціями даного виду контролю є:

визначення законності і економічної доцільності операцій, пов'язаних із формуванням загальновиробничих витрат;

контроль правильності формування окремих статей витрат та включення їх до виробничої собівартості;

контроль за повнотою, точністю та своєчасністю відображення в обліку господарських операцій;

контроль за раціональним використанням майна підприємства;

контроль за виконанням посадових обов'язків, трудової дисципліни;

усунення недоліків в обліку загальновиробничих витрат;

викорінення зловживань, пов'язаних із загальновиробничими витратами;

встановлення законності діяльності, пов'язаної з формуванням непрямих витрат;

встановлення максимальної точності даних.

Внутрішньо-економічний контроль на гірничо-збагачувальних підприємствах реалізується у вигляді внутрішнього аудиту. Проведення внутрішньо-економічного контролю загальновиробничих витрат пропонується проводити в наступних аспектах: структурний, функціональний, психологічний, інформаційний з подальшим описом параметризації об'єктів оцінки. Це забезпечує найбільш повне охоплення всіх проблемних питань щодо проведення контролю.

Бюджетно-аналітичний контроль витрат здійснюється на кожній стадії управління, а об'єктом контролю виступає сума витрат за технологічними процесами кожного переділу і сума відхилень від установлених нормативів.

Основними функціями даного виду контролю є:

- забезпечення умов господарювання, які виключають факти незаконного присвоєння засобів підприємства або неефективного їх використання;

- виявлення та аналіз відхилень фактичних величин витрат від планових;

- налагодження документообігу внутрішньої звітності для її оперативного надання особам, уповноваженим приймати управлінські рішення.

Цей вид контролю проводиться на кожному рівні управління підприємством та реалізується у вигляді структурно-функціонального контролю.

Застосування в єдиному контрольному процесі двох видів внутрішньогосподарського контролю сприятиме більшій інформаційній прозорості даних про загальновиробничі витрати.

економічний аналітичний загальновиробничий технологічний



Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні обліку і контролю загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах. Воно полягає в розробці і впровадженні відповідних методик, які забезпечують одержання інформації, необхідної як для складання внутрішньої та зовнішньої звітності, так і для оцінки варіантів поточних управлінських рішень.

Основні висновки за темою дослідження полягають у наступному.

1. Узагальнюючи дослідження щодо економічної сутності категорії витрат виробництва, можна стверджувати про відсутність єдиних концептуальних основ її визначення. Запропоновано визначати витрати як достовірно оцінену величину економічних ресурсів, споживання яких в оцінюваному періоді призводить до змін у складі активів та зобов'язань і сприяє досягненню цілей діяльності підприємства.

2. Запропоновано доповнити класифікацію загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах наступними ознаками: за можливістю контролю (контрольовані, частково контрольовані, неконтрольовані); по відношенню до нормативів (нормативні, понаднормативні); за місцем формування (загальновиробничі витрати основних, обслуговуючих, допоміжних, номінальних центрів витрат).

3. Установлено, що виробничий облік є самостійною частиною бухгалтерського обліку, основною метою якого є відображення основних процесів, пов'язаних з виробництвом й реалізацією продукції на підприємстві. Основою створення системи виробничого обліку на підприємстві є його організація. Виділено основні елементи організації: що регулюють створення інформаційних потоків, що є основою створення інформаційних потоків та ті, що забезпечують якісний рівень інформаційних потоків.

На основі проведеного аналізу стану організації виробничого обліку загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах з'ясовано, що виробничий облік має більше фінансову спрямованість, внаслідок чого формуються фактично два види інформаційних облікових потоків про розмір загальновиробничих витрат виробничим відділом бухгалтерії та планово-економічним відділом.

4. Розроблено методику аналітичного обліку загальновиробничих витрат за центрами витрат, які сформовано у відповідності до організаційної структури комбінатів. Ведення аналітичного обліку в розрізі виділених центрів витрат із застосуванням запропонованої системи кодів рахунків забезпечує єдність інформаційних потреб для ведення бухгалтерського, управлінського обліку та здійснення економічного аналізу.

5. Запропоновано модель розподілу загальновиробничих витрат з урахуванням особливостей діяльності різних центрів витрат. Обов'язковою умовою є база розподілу за єдиним принципом. Як таку базу запропоновано використовувати обсяг виробництва кожного центру витрат.

6. На основі аналізу діяльності гірничо-збагачувальних підприємств сформовано наступні концепції економічного контролю накладних витрат: функціональна та системна. З позицій функціональної концепції, економічний контроль розглядається в двох аспектах: як діяльність суб'єктів контролю та як процес здійснення цієї діяльності.

Визначено, що система економічного контролю витрат є багатоцільовим та багатофункціональним інтегрованим комплексом взаємопов'язаних елементів, що направлені на забезпечення дотримання вимог чинного законодавства та вдосконалення управління економікою на всіх її рівнях, яка складається з елементів входу (інформаційне забезпечення контролю), елементів виходу (інформація, отримана за результатами контролю) й сукупності таких взаємопов'язаних елементів: суб'єкт, об'єкт, предмет, середовище контролю, техніка контролю, організаційна структура контролю, метод контролю, оцінка ефективності контролю.

7. Запропоновано на ГЗК розрізняти дві системи внутрішньогосподарського контролю загальновиробничих витрат: систему внутрішньо-економічного контролю, систему бюджетно-аналітичного контролю. Проведення внутрішньо-економічного контролю загальновиробничих витрат пропонується проводити в наступних аспектах: структурний, функціональний, психологічний, інформаційний з наступним описом параметризації об'єктів оцінки. Це забезпечує найбільш повне охоплення всіх проблемних питань щодо проведення контролю.

8. З'ясовано, що бюджетно-аналітичний контроль являє собою замкнену інформаційну систему, яка надає дані для управління витратами на усіх рівнях його здійснення. Логічна схема його проведення містить контроль підготовки бюджету, процесу його затвердження, а також наступний аналіз.



Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бондаренко Т.Ю. Загальновиробничі витрати: проблемні питання визнання та класифікації / Т.Ю. Бондаренко // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук. праць. - Вип. 185. - Т. 2. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2003. - С. 316-320. - (0,3 друк. арк.).

2. Бондаренко Т.Ю. Вдосконалення управління загальновиробничими витратами через бюджетування / Т.Ю. Бондаренко // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук. праць. - Вип. 193. - Т. 5. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 1460-1464. - (0,3 друк. арк.).

3. Бондаренко Т.Ю. Теоретичні питання розподілу загальновиробничих витрат / Т.Ю. Бондаренко // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 200. - Т. 4. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 1049-1054. - (0,4 друк. арк.).

4. Бондаренко Т.Ю. Проблемні аспекти організації внутрішньогосподарського контролю загальновиробничих витрат / Т.Ю. Бондаренко // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 208: В 4 т. Том IV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С.1178-1183. - (0,3 друк. арк.).

5. Бондаренко Т.Ю. Методичні аспекти розподілу загальновиробничих витрат / Т.Ю. Бондаренко // Вісник Криворізького економічного інституту. - Науковий збірник. -№ 4. - 2005. - С. 23-26. - (0,3 друк. арк.).

6. Бондаренко Т.Ю. Критичний огляд нормативних актів, що регламентують облік загальновиробничих витрат / Т.Ю. Бондаренко // Матеріали Другої всеукраїнської науково-практичної конференції "Україна наукова, 2002". - Т.2. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 22-25. - (0,2 друк. арк.).

7. Бондаренко Т.Ю. Необхідність та передумови застосування управлінського обліку в Україні / Т.Ю. Бондаренко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень". - Т.19. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 34-37. - (0,1 друк. арк.).

8. Шкіря Н.Л. Класифікація витрат як інструмент впливу на систему управління собівартістю / Н.Л. Шкіря, Т.Ю. Бондаренко // Матеріали міжвузівської науково-методичної конференції. - Кривий Ріг: Мінерал, 2003. - С. 40-42. - (0,1 друк. арк.), особисто автору - 0,05 друк. арк., обґрунтовано основні класифікаційні ознаки витрат виробництва.

9. Бондаренко Т.Ю. Класифікація витрат як передумова раціональної організації обліку і контролю витрат виробництва / Т.Ю. Бондаренко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта 2003". - Т.25. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 8-10. - (0,1 друк. арк.).

10. Бондаренко Т.Ю. Методологія обліку загальновиробничих витрат / Т.Ю. Бондаренко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. - Т. 17. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2004. - С. 10-12. - (0,2 друк. арк.).

11. Бондаренко Т.Ю. Бюджетування як напрямок вдосконалення системи управління витратами / Т.Ю. Бондаренко, В.П. Нечаєв // Матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю” - Кривий Ріг, 2005. - С. 24-25. - (0,1 друк. арк.), особисто автору: - (0,05 друк. арк.), розглянуто основні етапи бюджетування на сучасному підприємстві.

12. Бондаренко Т.Ю. Необхідність та методика факторного аналізу загальновиробничих витрат / Т.Ю. Бондаренко // Материалы I Международной научно-практической конференции "Наука и технологии: шаг в будущее - 2006". Том 22. Экономические науки. - Белгород: Руснаучкнига, 2006. - С. 69-72- (0,3 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru

...