Організація управлінського обліку на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку національної економіки характеризується становленням системи ринкових відносин і створенням адекватного їй господарського механізму та інфраструктури. Закономірно цей процес вимагає розробки принципово нових підходів до управління підприємством, спрямованих на формування та забезпечення успішної реалізації конкурентної тактики і стратегії підприємницької діяльності. У цьому контексті особливої актуальності набуває проблема інформаційного забезпечення процесу управління, оскільки від якості, своєчасності та змістовності отриманої інформації залежить його ефективність і, як наслідок, успішність і конкурентоспроможність бізнесу в динамічних ринкових умовах.

У зв'язку з цим важливого значення набуває необхідність впровадження в практику вітчизняних підприємств управлінського обліку як цілісної, гнучкої, багатофункціональної системи, орієнтованої на задоволення специфічних інформаційних потреб оперативного та стратегічного управління з метою прийняття управлінських рішень. Саме ефективно організована система управлінського обліку за допомогою відповідного інструментарію здатна забезпечити формування необхідної економічної інформації та сприяти успішній реалізації основних функцій управління: планування, обліку, контролю, аналізу та оцінки діяльності, регулювання, обміну інформацією, мотивації та стимулювання, прийняття управлінських рішень.

Проблеми методики та організації управлінського обліку знайшли відображення у працях вітчизняних вчених: О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, С.Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, В.І. Єфіменка, З.В. Задорожного, О.В. Карпенко, В.О. Ластовецького, М.Р. Лучка, В.П. Моссаковського, Л.В. Нападовської, В.О. Озерана, О.А. Петрик, М.С. Пушкара, В.В. Сопка, М.Г. Чумаченка, а також у працях зарубіжних дослідників: К. Друрі, Р. Ентоні, В. Івашкевича, Р. Каплана, Р. Манна, Е. Майера, Б. Нідлза, С. Ніколаєвої, В. Палія, Дж. Ріса, С. Сатубалдіна, С. Стукова, В. Ткача, М. Ткача, Дж. Фостера, Ч. Хорнгрена, А. Шеремета, А. Яругової та інших.

Проте тривалий час пріоритет у наукових дослідженнях визначеної проблеми стосовно української облікової практики надавався передусім висвітленню інформаційних, організаційних та методологічних аспектів окремих технічних прийомів і методів управлінського обліку. Питання ж забезпечення ефективного сукупного функціонування усіх взаємопов'язаних елементів системи управлінського обліку, як цілісного механізму в досягненні єдиної мети, потребують додаткового вивчення та розробки.

Разом з тим, формування основних положень вітчизняної концепції управлінського обліку на основі оптимального поєднання національних облікових традицій і напрацювань світової науки та практики вимагає Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, згідно з яким суб'єктам господарювання надається право самостійно визначати систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Ця проблема є особливо актуальною на сьогодні для виробничих підприємств різних галузей, зокрема і хлібопекарних підприємств споживчої кооперації.

Теоретична та практична значимість, об'єктивна необхідність вирішення наведених проблемних питань обумовили актуальність теми, мету та основні напрями дисертаційного дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка науково-практичних рекомендацій щодо організації управлінського обліку на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації.

Необхідність реалізації поставленої мети зумовила вирішення таких завдань:

дослідження історичних аспектів розвитку та становлення управлінського обліку як окремої сфери економічних знань;

уточнення сутності та місця управлінського обліку в системі управління підприємством, визначення передумов його впровадження;

обґрунтування впливу особливостей хлібопекарного виробництва на організацію управлінського обліку;

удосконалення класифікації витрат хлібопекарних підприємств споживчої кооперації;

систематизації існуючих методів обліку витрат і методів калькулювання собівартості продукції з метою вибору оптимальних варіантів їх поєднання для хлібопекарних підприємств споживчої кооперації;

розробки рекомендацій стосовно виокремлення центрів відповідальності на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації та організації обліку витрат за центрами відповідальності;

критичної оцінки сучасних підходів до вивчення поведінки витрат з метою удосконалення методики розподілу витрат на змінні та постійні в умовах багатопродуктового виробництва;

уточнення послідовності і методики аналізу взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку в умовах багатопродуктового виробництва.

1. Суть і значення управлінського обліку у призмі його виникнення, становлення та розвитку

Досліджено історію розвитку управлінського обліку, розкрито його суть і місце в системі управління підприємством, обґрунтовано необхідність і наявність передумов впровадження управлінського обліку на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації.

На основі дослідження еволюції управлінського обліку автором зроблено висновок про те, що управлінський облік з моменту зародження його перших ідей до сучасного розуміння пройшов довгий і складний шлях розвитку та сформувався в окрему сферу економічних знань, що характеризується наявністю специфічних предмету, об'єктів і методів дослідження, понятійно-категорійного апарату та системи відтворення знань.

Водночас проведене дослідження засвідчило існуючу проблему епізодичного висвітлення теоретичних, недосконалість розробленості методичних і організаційних засад управлінського обліку, що поставило перед автором низку завдань, пов'язаних із вирішенням основних проблемних і дискусійних питань у сфері управлінського обліку.

Одним із найбільш складних і невирішених, на думку автора, залишається питання визнання управлінського обліку та доцільності його виокремлення в обліковій системі підприємства. В дисертації зазначено, що в умовах загострення конкуренції та інших викликів ринку застосування управлінського обліку є об'єктивною вимогою часу, а його ефективність підтверджується значним практичним досвідом. У цьому контексті автором обґрунтовано наявність реальних економічних, законодавчих і наукових передумов, розроблено заходи щодо впровадження управлінського обліку на вітчизняних підприємствах.

Проаналізувавши різні точки зору, в дисертації доведено, що на різних етапах розвитку сутність управлінського обліку можна трактувати по-різному, оскільки в процесі еволюції він змінювався і трансформувався із суто обліку витрат спочатку в інформаційну систему управління витратами, а потім в інформаційну систему підтримки управлінських рішень. Отже, за своїм змістом і функціями сучасний управлінський облік вийшов за рамки обліку у вузькому розумінні системи збору, реєстрації та узагальнення даних і представляє собою досить складну систему інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень, основану на використанні різноманітних методів. Узагальнюючи результати досліджень попередників, автором зроблено висновок, що з точки зору процесно-функціонального підходу управлінський облік представляє собою інтеграцію елементів окремих методів управління у процесі збору, обробки та передачі інформації внутрішнім користувачам з метою прийняття управлінських рішень. Зокрема, спостереження, проведені у ході дослідження, засвідчили, що в управлінському обліку відбувається інтегрування окремих елементів методів обліку, планування, контролю, аналізу, моделювання, інформаційно-комунікативних і регулятивних методів. Застосування системного підходу дало змогу авторові ідентифікувати управлінський облік як відкриту систему, яка має вхід, блок інформаційних перетворень у вигляді процесу обробки інформації та вихід, характеризується наявністю прямого і зворотного зв'язку, знаходиться під впливом зовнішнього середовища. При цьому на вході в систему надходить планово-нормативна інформація, що її продукують методами планування задля встановлення орієнтирів управління. У процесі інформаційних перетворень відбувається збір, накопичення, узагальнення і відповідна потребам управління обробка одержаних даних із застосуванням методів обліку, контролю, аналізу та моделювання. На виході із системи опрацьована інформація передається і втілюється в управління за допомогою інформаційно-комунікативних і регулятивних методів.

Отже, з точки зору системного підходу управлінський облік - це система збору, обробки та передачі інформації внутрішнім користувачам з метою прийняття управлінських рішень, що включає сукупність взаємопов'язаних й взаємообумовлених елементів (складових), орієнтованих на забезпечення успішної реалізації його основних функцій і завдань. Критичний аналіз наявних наукових розробок дозволив авторові виокремити елементи управлінського обліку, що становлять його методологічне підґрунтя, розкривають змістовну сутність і за умови сукупного функціонування як єдиного цілісного механізму сприяють підвищенню якості управління. Основними з них, на думку автора, є: класифікація витрат, методи обліку витрат і методи калькулювання собівартості продукції; облік і контроль показників за центрами відповідальності; облік, контроль і аналіз відхилень; бюджетне планування; внутрішня (сегментна) звітність; аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів діяльності та прибутку; методи та моделі прийняття управлінських рішень. Своєрідність управлінського обліку в системі бухгалтерського обліку підприємства виявляється при порівнянні характерних ознак фінансового та управлінського обліку. Більшість науковців в своїх працях наводять порівняльну характеристику фінансового і управлінського обліку, відзначаючи їх спільні риси та відмінності. Проте критерії такого порівняння у різних авторів відрізняються за змістом, послідовністю розкриття, значимістю та кількістю. Узагальнення різноманітних підходів науковців дали можливість авторові виокремити найвагоміші критерії порівняння фінансового й управлінського обліку і на цій основі уточнити характерні ознаки останнього, що розкривають його своєрідність і особливості. До характерних ознак управлінського обліку автором віднесено: необов'язковість ведення, відсутність державної регламентації, свобода вибору правил ведення, орієнтація на внутрішніх користувачів інформації, конфіденційність інформації, націленість інформації на майбутнє, різноманітність використовуваних вимірників, різноманітність використовуваних методів, сфокусованість на окремих сегментах діяльності, спрямованість на облік витрат, доходів і результатів діяльності, відсутність жорстких вимог до звітності.

2. Методичні та організаційні аспекти управлінського обліку

Проаналізовано вплив особливостей хлібопекарного виробництва на організацію управлінського обліку, досліджено сучасні підходи та розроблено пропозиції щодо удосконалення класифікації та обліку витрат на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації, розкрито порядок організації обліку за центрами відповідальності.

Хлібопечення як окрема галузь економіки має специфічні особливості, що впливають на організацію управлінського обліку. При проведенні дослідження автором виокремлено та обґрунтовано вплив основних організаційних (масштабу діяльності, виробничої структури, організаційної структури управління, змінного характеру роботи, реалізації продукції за попередніми замовленнями покупців) та технологічних (органічної технології виробництва, безперервності виробничого процесу, його короткої тривалості, перевищення ваги готової продукції над вагою використаної на її виробництво сировини, масового типу виробництва, високого рівня матеріаломісткості продукції, її короткого терміну зберігання) особливостей хлібопекарного виробництва на формування інформаційних потоків управлінського обліку стосовно видів продукції та центрів відповідальності.

Важливе методологічне значення для організації управлінського обліку має класифікація витрат. Однак проведене дослідження засвідчило, що існуючі традиційні підходи до класифікації витрат хлібопекарних підприємств споживчої кооперації не відповідають сучасним вимогам управлінського обліку. Оскільки у більшості випадків витрати диференціюються виходячи з окремих економічних позицій, а кожна із класифікаційних ознак розглядається відокремлено від інших, загальна ж класифікація витрат виявляється надто громіздкою і затеоретизованою, їй не вистачає системності та практичної корисності. До того ж вона значною мірою спрямована на калькулювання собівартості продукції та визначення фінансових результатів і не здатна сприяти ефективному управлінню витратами.

Аналіз наукової літератури, нормативних документів і результати власних досліджень дали змогу авторові удосконалити модель класифікації витрат відповідно до цільової спрямованості інформаційних потоків управлінського обліку. В дисертації доведено, що лише систематизація найсуттєвіших ознак класифікації витрат відповідно до цільової спрямованості інформаційних потреб системи управління сприятиме ефективній організації управлінського обліку. У цьому контексті автором уточнено перелік класифікаційних ознак витрат за різними напрямами їх використання, обґрунтовано, що основними з них є групування витрат залежно від способу їх списання, за способом включення у собівартість продукції, за ступенем впливу обсягів виробництва, за центрами відповідальності, за видами продукції та за статтями, уточнено склад елементів і статей витрат хлібопекарних підприємств споживчої кооперації.

Теорія і практика застосування управлінського обліку свідчать про існування різноманітних організаційно-методичних форм і моделей обліку витрат. Узагальнення сучасних ідей і підходів дозволило авторові систематизувати існуючі методи обліку витрат за різними класифікаційними ознаками та виокремити на їх основі декілька альтернативних облікових моделей витрат, а саме: модель обліку стандартних повних витрат за процесами, модель обліку фактичних повних витрат за процесами, модель обліку стандартних неповних витрат за процесами, модель обліку фактичних неповних витрат за процесами, модель обліку стандартних повних витрат за замовленнями, модель обліку фактичних повних витрат за замовленнями, модель обліку стандартних неповних витрат за замовленнями та модель обліку фактичних неповних витрат за замовленнями.

В дисертації обґрунтовано, що найбільш ефективною, з огляду на технологічні особливості хлібопечення та максимальну адаптованість до вимог системи управління, для хлібопекарних підприємств споживчої кооперації є модель обліку стандартних неповних витрат за процесами. У зв'язку з цим автором розроблено пропозиції щодо її використання.

Проблема співвідношення методів обліку витрат і методів калькулювання собівартості продукції тривалий час залишалася предметом широкої дискусії серед вітчизняних дослідників. Автор доводить, що між обліком витрат і калькулюванням існують принципові відмінності, пов'язані з різними об'єктами дослідження, і наполягає на необхідності їх відокремлення та класифікації методів калькулювання собівартості продукції за окремими ознаками. При цьому для хлібопекарних підприємств споживчої кооперації в дисертації рекомендовано використання попереднього однокоефіцієнтного багатопродуктового методу калькулювання неповної собівартості готової продукції за процесами.

Одним із важливих елементів управлінського обліку є організація обліку витрат за центрами відповідальності. У роботі з критичних позицій проаналізовано виробничу й організаційну структуру хлібопекарних підприємств споживчої кооперації та виокремлено центри відповідальності, встановлено відповідальних осіб і визначено перелік контрольованих витрат на рівні окремих центрів.

У межах ієрархічної структури виділених центрів витрат з метою оцінки ефективності їх діяльності запропоновано застосовувати розроблені автором форми внутрішньої (сегментної) звітності про виконання кошторисів, які призначені для обліку, контролю та аналізу відхилень фактичних витрат від запланованих у розрізі статей, встановлення їх причин і винуватців.

Проведене дослідження доводить, що вітчизняна система рахунків бухгалтерського обліку залишається інтегрованою (однокруговою), тобто накопичення, систематизація та узагальнення даних управлінського обліку про витрати відбувається не на окремих синтетичних рахунках, а в рамках системи аналітичного обліку. Тому з метою забезпечення ефективної організації обліку витрат на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації в дисертації запропоновано здійснити деталізацію відповідних субрахунків і рахунків аналітичного обліку витрат за ступенем впливу обсягів діяльності, центрами відповідальності, видами продукції, статтями витрат і вести облік в межах нормативних витрат із відображенням відхилень фактичних витрат від встановлених норм.

3. Використання даних управлінського обліку для прийняття рішень

Дано критичну оцінку сучасним підходам до вивчення поведінки витрат і розроблено пропозиції для удосконалення методики розподілу витрат на змінні та постійні в умовах багатопродуктового виробництва, уточнено послідовність і методику аналізу взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку в умовах багатопродуктового виробництва.

Нині в більшості наукових праць як зарубіжних, так і вітчизняних вчених проблеми аналізу взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку досліджуються здебільшого на прикладі однопродуктового виробництва, що значно звужує можливості його впровадження і сфери застосування. В дисертації обґрунтовано необхідність уточнення послідовності проведення такого аналізу в умовах багатопродуктового виробництва та адаптації його методики до вимог вітчизняної обліково-аналітичної практики.

Розвиваючи ідеї попередників, автором зроблено висновок, що аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку хлібопекарних підприємств споживчої кооперації необхідно здійснювати у певній послідовності за трьома взаємозалежними етапами: 1) дослідження поведінки витрат та їх розподіл на змінні і постійні; 2) аналіз беззбитковості виробництва; 3) оптимізаційне моделювання взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку.

Методика поділу витрат на змінні та постійні лежить в основі аналізу взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку і є ефективним засобом планування, оперативного контролю та регулювання виробничого процесу, прийняття управлінських рішень і прогнозування їх можливих наслідків. Однак проведене дослідження доводить, що вивчення поведінки витрат хлібопекарних підприємств і процес їх розподілу ускладнюється значною кількістю різноманітних видів готової продукції. Тому застосування більшості із загальновідомих методів поділу витрат на змінні та постійні в умовах багатопродуктового хлібопекарного виробництва у “чистому” вигляді є не можливим. Використання ж множинного регресійного аналізу, який пропонується в таких випадках деякими дослідниками, виявляється некоректним, з огляду на неспроможність задоволення двох основоположних вимог класичної регресійної моделі: перевищення в кілька разів кількості незалежних змінних величин над кількістю спостережень та звільнення незалежних змінних величин від мультиколінеарності.

У зв'язку з цим автором розроблено власний алгоритм розподілу витрат на змінні та постійні в умовах багатопродуктового виробництва. Він є комбінованим і здійснюється у три етапи: на першому етапі прямі виробничі витрати за допомогою аналітичного методу визнаються змінними; на другому етапі непрямі виробничі та невиробничі витрати за допомогою простого регресійного аналізу у розрізі їх окремих видів розподіляються на змінні та постійні загальною сумою; на третьому етапі змінні непрямі виробничі та невиробничі витрати розподіляються між видами хліба та хлібобулочних виробів пропорційно до обсягів виготовленої продукції.

В дисертації рекомендовано застосовувати апробовані автором методику аналізу беззбитковості та алгоритм побудови і розв'язання моделей лінійного програмування за допомогою EXCEL. Це дозволить оптимізувати витрати, обсяги виробництва та реалізації продукції, доходи та прибуток в умовах обмежених ресурсів хлібопекарних підприємств споживчої кооперації, сприятиме розробці і прийняттю ефективних управлінських рішень.

Висновки

управлінський собівартість кооперація споживчий

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано розв'язання наукової проблеми щодо організації управлінського обліку на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації. Це дало змогу сформулювати низку висновків теоретичного і практичного характеру, що забезпечили досягнення мети та вирішення основних завдань дослідження.

1. Розвиток вітчизняної обліково-аналітичної практики підтверджує наявність реальних економічних, законодавчих і наукових передумов впровадження управлінського обліку на вітчизняних підприємствах. При цьому з метою ефективної організації управлінського обліку в межах конкретного підприємства доцільно здійснити ряд заходів, запропонованих автором в дисертаційній роботі.

2. З точки зору процесно-функціонального підходу управлінський облік представляє собою інтеграцію елементів окремих методів управління у процесі збору, обробки та передачі інформації внутрішнім користувачам з метою прийняття управлінських рішень. В управлінському обліку відбувається інтегрування окремих елементів методів обліку, планування, контролю, аналізу, моделювання, інформаційно-комунікативних і регулятивних методів.

3. Застосування системного підходу дає змогу ідентифікувати управлінський облік як відкриту систему збору, обробки та передачі інформації, що включає сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених елементів (складових), орієнтованих на забезпечення успішної реалізації його основних функцій і завдань.

4. До характерних ознак управлінського обліку відносяться: необов'язковість ведення, відсутність державної регламентації, свобода вибору правил ведення, орієнтація на внутрішніх користувачів інформації, конфіденційність інформації, націленість інформації на майбутнє, різноманітність використовуваних вимірників і методів, сфокусованість на окремих сегментах діяльності, спрямованість на облік витрат, доходів і результатів діяльності, відсутність жорстких вимог до звітності.

5. На організацію управлінського обліку впливають специфічні особливості хлібопекарного виробництва, в тому числі організаційні: масштаби діяльності, виробнича та організаційна структура управління, змінний характер роботи, реалізація продукції за попередніми замовленнями покупців і технологічні: органічна технологія виробництва, безперервність виробничого процесу, його коротка тривалість, перевищення ваги готової продукції над вагою використаної на її виробництво сировини, масовий тип виробництва, високий рівень матеріаломісткості, короткий термін зберігання продукції.

6. Витрати хлібопекарних підприємств споживчої кооперації доцільно класифікувати відповідно до цільової спрямованості інформаційних потоків управлінського обліку за уточненим автором переліком ознак, складом елементів і статей витрат.

7. Найбільш ефективною для хлібопекарних підприємств споживчої кооперації є модель обліку стандартних неповних витрат за процесами із застосуванням попереднього однокоефіцієнтного багатопродуктового методу калькулювання неповної собівартості готової продукції.

8. З метою підвищення ефективності системи управлінського обліку на хлібопекарних підприємствах споживчої кооперації доцільно поєднати облік стандартних неповних витрат за процесами з обліком витрат за центрами відповідальності та застосовувати розроблені автором форми внутрішньої (сегментної) звітності про виконання кошторисів, що призначені для обліку, контролю та аналізу відхилень фактичних витрат від запланованих і оцінки результативності їх діяльності.

9. Розподіл витрат на змінні та постійні в умовах багатопродуктового хлібопекарного виробництва рекомендується здійснювати за таким алгоритмом: на першому етапі прямі виробничі витрати визнаються змінними; на другому етапі загальновиробничі витрати за допомогою простого регресійного аналізу розподіляються на змінні та постійні загальною сумою; на третьому етапі змінні загальновиробничі витрати розподіляються між видами хліба та хлібобулочних виробів пропорційно до обсягів виготовленої продукції.

10. Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку хлібопекарних підприємств споживчої кооперації необхідно проводити у такій послідовності: 1) дослідження поведінки витрат та їх розподіл на змінні і постійні; 2) аналіз беззбитковості виробництва; 3) оптимізаційне моделювання взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку. При цьому доцільно застосовувати апробованої автором методику аналізу беззбитковості й алгоритму побудови та розв'язання моделей лінійного програмування за допомогою EXCEL, що дозволить оптимізувати витрати, обсяги виробництва та реалізації продукції, доходи та прибуток в умовах обмежених ресурсів хлібопекарних підприємств споживчої кооперації, сприятиме розробці та прийняттю ефективних управлінських рішень.

Література

Ночовна Ю.О. Класифікація західних систем управлінського обліку // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. Економічні науки. - 1998. - № 8. - С. 55-61.

Ночовна Ю.О. Особливості хлібопекарного виробництва і прикладна система обліку // Регіональні перспективи. - 1999. - № 4(7). - С. 84-86.

Ночовна Ю.О. Проблеми дослідження функції витрат виробничого підприємства // Торгівля і ринок України: зб. наук. праць. - Донецьк : ДонДУЕТ, 1999. - Вип. 9. Том 1. - С. 88-95.

Ночовна Ю.О. Моделювання в системі управлінського обліку // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. - 2000. - Вип. 7. - С. 118-123.

Ночовна Ю.О. Особливості розподілу витрат в умовах багатопродуктового виробництва // Регіональні перспективи. - 2003. - № 6(31). - С. 69-70.

Ночовна Ю.О. Управлінський облік: його сутність та перспективи розвитку // Економіка і регіон: науковий вісник Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. - 2006. - № 3(10). - С. 67-71.

Размещено на Allbest.ru