Облік і аудит резервів капіталу: методологія та організація

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

«Облік і аудит резервів капіталу: методологія та організація»

Орищенко Марина Миколаївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі бухгалтерського обліку і аудиту Полтавського університету споживчої кооперації України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Мних Євген Володимирович,

Київський національний торговельно-економічний університет,

завідувач кафедри фінансового аналізу і контролю

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Осадчий Юрій Іванович,

Міжгалузевий інститут управління Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри обліку і аудиту

кандидат економічних наук, доцент,

Яремко Ігор Йосафатович,

Національний університет “Львівська політехніка”, доцент кафедри обліку та аналізу

Захист відбудеться “23” квітня 2009 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19, ауд. А - 227.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19.

Автореферат розісланий у березні 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.І. Морозова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Функціонування суб'єктів господарювання направлене на пошук шляхів підвищення прибутковості, а для отримання прибутку, в свою чергу, передбачається наявність капіталу, котрий відомими економістами розглядався як вартість, що приносить додану вартість, накопичене багатство, частина багатства, що бере участь у процесі виробництва. В ринкових умовах господарювання та інтеграції української економіки до світової капітал виступає в ролі інвестиційного ресурсу, накопиченої цінності та є джерелом отримання доходу. З метою забезпечення стабільного розвитку ї протидії зовнішнім факторам, суб'єкти господарювання вимушені здійснювати пошук ефективних методів стабілізації шляхом формування діючої системи страхування від непередбачуваних ситуацій. Для формування такої системи, виходячи із змісту принципу безперервності функціонування, суб'єктам господарювання доцільно резервувати частину капіталу на майбутнє. Внаслідок економічної та політичної ситуації в Україні та світі спостерігається зниження фінансової стійкості торговельних підприємств через недостатній обсяг резервів капіталу як складової власного оборотного капіталу. Частка резервного капіталу в середньому складає лише 7%, тоді як рівень інфляції досягає 22%. Така проблема супроводжується, по-перше: недосконалістю нормативно-законодавчої бази з проблеми обліку процесу резервування капіталу; по-друге, відсутністю мотивації у власників через втрату прибутку, яка часто обертається великими втратами через турбулентність економічних процесів. Якщо ж фактично таке резервування відбувається, то економічні оцінки їх наслідків не проводяться.

Найбільш складним у цьому є обліково-аналітичне забезпечення процесів формування та використання резервів капіталу на торговельних підприємствах, створення інформаційних потоків внутрішньої та зовнішньої звітності для проведення їх аудиторських перевірок та нормативно-правового регулювання.

Вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених дозволило дійти висновку, що дискусії, пов'язані з дослідженням проблем організації та методології обліку та аудиту облікових резервів, посідають незначне місце в теорії та практиці, але за останні три роки набувають все більшої актуальності. Вагомий внесок у розв'язанні цієї проблеми зробили як вітчизняні вчені-економісти: Ф.Ф. Бутинець, Ю.А. Верига, С.М. Дячек, Л.М. Кіндрацька, М.О. Козлова, Я.Д. Крупка, Н.М. Малюга, Є.В Мних, Ю.І. Осадчий, В.М. Пархоменко, Л.В. Руденко, В.С. Терещенко, Л.В. Чижевська, І.Й. Яремко, так і зарубіжні: Й. Бетге, П. Цьомпа, І.М. Агєєв, І.Б. Бєлозєрцева, А.А. Єфремова, В.Г. Дорогостайський, Ж.В. Загоруйко, О.М. Ісаєнко, Л.А. Мельникова, В.В. Нарежний, Н.Г. Новічкова, С.В. Романова, І.Б. Русієва, Я.В. Соколов, В.І. Ткач, Н.В. Хорохордіна та інші вчені. Проте, категорія “резерви капіталу” зустрічається лише в працях І.Й.Яремко у вигляді антиципаційного капіталу.

Дискусійність багатьох теоретичних положень, практична значимість обліку і аудиту резервів капіталу, недостатній рівень їх дослідження з погляду сучасних потреб управління потребує виокремлення проблемних питань, які стосуються сутності резервів капіталу, їх класифікації, методики формування та відображення в обліку, документального оформлення операцій, пов'язаних з рухом резервів капіталу, розкриття інформації щодо досліджуваної категорії у системі звітності, методичних та організаційних підходів щодо проведення аудиторської перевірки резервів капіталу.

Актуальність, практичне та теоретичне значення дослідження зазначених проблем, а також необхідність пошуку шляхів удосконалення обліку і аудиту резервів капіталу торговельних підприємств в умовах формування ринкових відносин обумовили вибір теми та напрямок дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри бухгалтерського обліку і аудиту Полтавського університету споживчої кооперації України за темами: “Удосконалення бухгалтерського обліку та аудиту в умовах переходу до міжнародних та національних стандартів” (номер державної реєстрації 0106U006562), за якою автором проведено дослідження розвитку системи резервування в Україні та зарубіжних країнах відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності; “Бухгалтерський облік в управлінні підприємством” (номер державної реєстрації 0105U008468), за якою особистий внесок автора полягає в розробці шляхів удосконалення організації та методики обліку резервів капіталу, розкриття інформації щодо резервів капіталу у внутрішній звітності підприємства (довідка № 45-102/14-1 від 11.09.2008р).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку і аудиту резервів капіталу на торговельних підприємствах.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

дослідити сутність резервів капіталу як окремої облікової категорії, що характеризує ступінь фінансової стійкості суб'єкта господарювання до впливу зовнішніх факторів; аудит резерв капітал

визначити засади формування резервів капіталу на торговельних підприємствах та провести оцінки їх стану;

розробити науково обґрунтовану класифікацію резервів капіталу для цілей бухгалтерського обліку і аудиту;

удосконалити обліковий процес щодо резервів капіталу та його документальне супроводження;

виділити фінансовий та податковий аспекти обліку резервів капіталу підприємства;

розробити пропозиції щодо удосконалення структури діючих форм звітності в частині відображення інформації щодо резервів капіталу з метою забезпечення користувачів повною, правдивою та неупередженою інформацією;

удосконалити процес аудиторської перевірки резервів капіталу шляхом визначення основних організаційних та методичних підходів до її проведення та визначити основні напрями використання сучасних комп'ютерних інформаційних систем при проведенні аудиту.

Об'єктом дослідження виступають резерви капіталу та їх облік і аудит на торговельних підприємствах України.

Предметом дослідження виступає організація та методологія обліку і аудиту резервів капіталу на торговельних підприємствах з урахуванням вимог національних та міжнародних стандартів з питань обліку і аудиту.

Методи дослідження. При дослідженні методологічних та організаційних аспектів обліку і аудиту резервів капіталу торговельних підприємств використовувались методи індукції та дедукції - для визначення загальних тенденцій розвитку процесу резервування капіталу; методи теоретичного узагальнення і порівняння - для розкриття сутності “резервів”, “забезпечень”, “регулятивів”, “резервів капіталу” як об'єктів обліку і аудиту; методи причинно-наслідкового зв'язку та абстрактно-логічний метод - для удосконалення класифікації резервів капіталу та методики їх аналітичного та синтетичного обліку; спостереження - для визначення стану процесу резервування капіталу на торговельних підприємствах.

Інформаційною базою дослідження є зaконодaвчі тa нормaтивно - прaвові aкти, укaзи Президентa, постaнови Кaбінету міністрів Укрaїни, діючі положення (стaндaрти) бухгaлтерського обліку, прaці вітчизняних і зaрубіжних вчених з теорії, оргaнізaції тa методики обліку і aудиту резервів кaпітaлу. Під чaс дослідження використaно стaтистичну інформaцію торговельних підприємств, періодичні видaння, матеріали науково-практичних конференцій тa влaсні публікaції aвторa.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розроблених автором науково обґрунтованих рекомендаціях та пропозиціях щодо удосконалення обліку і аудиту резервів капіталу.

До найбільш суттєвих теоретичних та практичних результатів, які мають наукову новизну і характеризують особистий внесок автора, слід віднести:

вперше одержано:

- визначення резервів капіталу як облікової категорії у вигляді антиципацій цільового характеру, що створюються відповідно до потреб і вироблених національних принципів корпоративного управління, установчих документів та призначені для здійснення обов'язкових виплат, покриття передбачуваних та очікуваних витрат, усунення наслідків надзвичайних подій і забезпечення таких умов функціонування підприємства, які задовольняють його власників. Це дозволяє отримати інформацію про наявність власних резервів капіталу підприємства для забезпечення безперервного функціонування суб'єкта господарювання;

- розроблено організаційні та методичні підходи щодо проведення аудиту резервів капіталу торговельних підприємств шляхом розробки поетапних аудиторських процедур та робочих документів аудитора, що дозволить чітко визначати основні напрями аудиторської перевірки резервів капіталу на кожному її етапі;

удосконалено:

- класифікацію резервів капіталу торговельного підприємства відповідно до можливостей обліку і аудиту їх формування та використання, яка побудована за такими ознаками: за джерелом формування, за обов'язковістю формування, за можливістю виявлення, за об'єктом бухгалтерського обліку, за метою формування, за способом формування, за залежністю від фінансового результату, за періодом формування, за строком використання, за порядком відображення в балансі, за класифікацією рахунків, за функціональним призначенням, по відношенню до балансу, за нормативно - правовим регулюванням;

- методику обліку резервів капіталу торговельних підприємств шляхом реформування системи рахунків та введення додаткових субрахунків до діючого Плану рахунків, що дасть можливість отримувати деталізовану інформацію про формування та використання кожного резерву капіталу окремо;

- порядок документального оформлення формування і використання резервів капіталу шляхом застосування розроблених форм первинних документів для обліку резервів майбутніх витрат і платежів, що підвищить аналітичність та оперативність формування відповідної внутрішньої звітності;

- структуру діючих форм фінансової звітності - балансу, звіту про власний капітал та приміток до річної фінансової звітності, для надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про стан резервів капіталу;

- класифікатор типових порушень при веденні обліку резервів капіталу, використання якого забезпечує аудиторів інформацією, яка буде впливати на визначення ступеню аудиторського ризику;

дістало подальшого розвитку:

- застосування комп'ютерних інформаційних систем при проведенні аудиту резервів капіталу;

- визначення поняття “забезпечення” як складової резервів капіталу пасивного характеру, створені відповідно до вимог чинного законодавства та внутрішніх документів у вигляді операційних витрат, шляхом прогнозних розрахунків для рівномірного покриття очікуваних майбутніх витрат; поняття “резерв сумнівних боргів” як резерви капіталу активного характеру, створені відповідно до вимог чинного законодавства у вигляді інших операційних витрат для уточнення вартості статей активу балансу;

- методичні підходи до визначення оцінки системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю резервів капіталу при проведенні аудиторської перевірки.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці рекомендацій щодо удосконалення діючої методики обліку і аудиту резервів капіталу. Впровадження запропонованих рекомендацій у практичну діяльність суб'єктів господарювання забезпечить підвищення аналітичності облікової інформації та сприятиме ефективному формуванню та використанню резервів капіталу в практичній діяльності суб'єктів господарювання.

Результaти впровaдження і пропозиції, що виклaдені в дисертaційній роботі впровaджені нa ТОВ “Будмакс” (довідка № 343 від 29.07.2008 р.) та ТОВ “Січень-Аудит” (довідка № 15 від 17.07.2008 р.) тa знaйшли зaстосувaння у нaвчaльному процесі Полтaвського університету споживчої кооперaції Укрaїни при виклaдaнні дисциплін “Бухгалтерський облік”, “Фінaнсовий облік”, “Податковий облік”, “Оргaнізaція і методикa aудиту”, “Звітність підприємствa” (довідка № 45-101/14 від 04.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням. Подані до захисту рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та дістали схвалення на ІІ Міжвузівській науковій конференції “Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи”, присвяченій пам'яті д.е.н., проф. О.С. Бородкіна (м. Київ, 21-22 березня 2004 р.); Другій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 8-10 лютого 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих учених “Методика обліку, аналізу і аудиту в контексті світової та вітчизняної практики її вдосконалення” (м. Київ, 20-21 квітня 2005 р.); ІV Міжвузівській науковій конференції “Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи”, присвяченій пам'яті д.е.н., проф. О.С. Бородкіна (м. Київ, 26-27 березня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти”, (м. Полтава, 16-17 травня 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Становлення облікової політики в Україні” (м. Тернопіль, 18-19 травня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Облік і контроль на підприємствах АПК: стан та перспективи розвитку” (м. Київ, 4-5 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми економіки - 2007” (м. Київ, 13-14 грудня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції “Традиції та інновації в кооперативному секторі національної економіки” (м. Москва, 6-7 лютого 2008 г.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукова думка інформаційного століття” (м. Прага, 16-17 березня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Моделювання систем і процесів обліку, аналізу та аудиту” (м. Київ, 10-11 квітня 2008 р.).

Публікації. Зa результaтaми дослідження опубліковaно в 16 нaукових прaцях зaгaльним обсягом 4,42 друк. aрк. (з них у співaвторстві 0,2 друк. aрк.), з них: у фaхових видaннях - 5 нaукових прaць зaгaльним обсягом 2,23 друк. aрк., у склaді монографії - 1 стaття обсягом 0,4 друк. aрк. у співaвторстві (з них нaлежить aвтору 0,2 друк. aрк.), в інших - 2 стaтті обсягом 0,71 друк. aрк., 8 тез доповідей у мaтеріaлaх конференцій зaгaльним обсягом 1,08 друк. aрк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 214 найменувань, 22 додатки. Зміст дисертації викладено на 238 сторінках, у тому числі основного тексту 181 сторінка, включаючи 20 таблиць, 18 рисунків, 11 формул.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, показано зв'язок змісту дисертації із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, особистий внесок здобувача, апробацію одержаних результатів і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади обліку і аудиту резервів капіталу” досліджено економічну сутність резервів капіталу, визначено їх роль та значення для економіки, що функціонує в умовах невизначеності та непередбачуваності економічного середовища, посилення конкуренції і недостатнього захисту від впливу зовнішніх чинників фінансового характеру, недобросовісної конкуренції та постійних геополітичних катаклізмів; обґрунтовано необхідність виділення резервів капіталу суб'єктів господарювання в окрему облікову категорію; удосконалено класифікацію резервів капіталу; розглянуто проблеми нормативно-правового та регламентаційного забезпечення обліку і аудиту резервів капіталу торговельних підприємств, визначено місце резервів капіталу в системі бухгалтерського обліку і аудиту.

У контексті завдань, що вирішуються, оцінено результати споріднених досліджень, які виступають необхідною інформаційною основою для вирішення завдань, поставлених у цьому дисертаційному дослідженні. Для поглиблення формату дослідження проведено розмежування понять “резерв”, “фонд”, “забезпечення” та “регулятив”, які виступають предметом дискусії науковців протягом багатьох років. Запропоновано власний підхід щодо трактування цих понять. За результатами дослідження, в бухгалтерському обліку під резервами капіталу розглядаються антиципації цільового характеру, що створюються відповідно до потреб і вироблених національних принципів корпоративного управління, установчих документів та призначені для здійснення обов'язкових виплат, покриття передбачуваних та очікуваних витрат, усунення наслідків надзвичайних подій і забезпечення таких умов функціонування підприємства, які задовольняють його власників. Дослідження сутності забезпечень майбутніх витрат і платежів дозволило довести, що термін “забезпечення” за змістом є еквівалентний “резервам майбутніх витрат і платежів”, і для уникнення плутанини, для позначення зобов'язань із невизначеною сумою та часом погашення застосовувати термін “резерв майбутніх витрат і платежів”. З точки зору автора, під забезпеченнями слід розуміти антиципації пасивного характеру, створені відповідно до вимог чинного законодавства та внутрішніх документів у вигляді операційних витрат, шляхом прогнозних розрахунків для рівномірного покриття очікуваних майбутніх витрат. Запропоноване визначення відображає головні обов'язкові критерії та ознаки забезпечення, а саме: обов'язковість створення, резервний характер, цільове призначення та врегулювання законодавством та обліковою політикою, створені за рахунок витрат.

За результатами дослідження було виявлено, що станом на 2008 р. на торговельних підприємствах Полтавської області в загальній кількості резервів капіталу одним підприємством формується не більше трьох видів, а саме: резерв сумнівних боргів, резервний капітал, резерви майбутніх витрат і платежів (рис.1).

Рис. 1. Динaмікa створювaних резервів кaпітaлу нa торговельних підприємствах Полтавської області зa 2003 - 2007 рр.

Доцільно відмітити, що за даними Держкомстату України станом на 2008 р. торговельні підприємства не займають лідерських позицій щодо обсягу створюваних резервів майбутніх витрат і платежів, але не належать до таких, які не створюють резервів капіталу взагалі (

Така ситуація пояснюється впливом зовнішніх і внутрішніх факторів на процес формування таких резервів, які детально розглянуті у дисертаційній роботі.

На основі результатів дисертаційної роботи доведено, що підприємство не повинно визнавати непередбачене зобов'язання як зобов'язання за однією з двох причин: заборгованість є можливою, заборгованість є теперішньою. На думку автора, непередбачене зобов'язання - резерв, який відображається на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою. В дисертації запропоновано до резервів капіталу підприємства відносити: резервний капітал, резерв сумнівних боргів, резерви майбутніх витрат і платежів, резерв переоцінки необоротних активів, позабалансовий резерв.

Досліджена й обґрунтована у роботі недосконалість нормативно-правової бази регулювання обліку і аудиту щодо резервування капіталу стало підставою для розробки автором наукових пропозицій, впровадження яких удосконалить інформаційну функцію нормативно-законодавчої бази, сприятиме однозначному тлумаченню організаційних аспектів формування, використання та відображення в обліку резервів капіталу торговельного підприємства.

Критичний аналіз раніше отриманих результатів стосовно класифікації резервів капіталу, відсутність їх клaсифікaційних груп у нормативній базі, що регламентує порядок ведення обліку резервів капіталу, дозволило автору провести узагальнення і запропонувати розширення класифікаційних ознак резервів капіталу, які в повній мірі характеризують об'єкт дослідження як специфічний об'єкт бухгалтерського обліку і аудиту. Дослідження специфічних ознак резервів капіталу засвідчило, що вони є таким об'єктом бухгалтерського обліку і аудиту, який не охоплюється загальною концепцією бухгалтерського обліку та фінансової звітності, визначеною законодавством України, а тому не у повному обсязі розкривається зміст об'єкта дослідження. Автором аргументовані обов'язкові вимоги, яким повинен відповідати облік резервів капіталу: доречність, відповідність, реєстрація, незалежність, обов'язковість, варіативність.

Відсутність глибоких теоретичних розробок з удосконалення існуючої моделі обліку обумовила використання автором системного підходу під чaс удосконалення обліку резервів капіталу шляхом виокремлення конкретних теоретичних, методичних і концептуальних рішень, що є передумовою розробки практичних рекомендацій у системі обліково-аналітичного забезпечення управління формуванням та використанням резервів капіталу.

На основі дослідження теорії і практики резервування капіталу, базуючись на результатах проведених досліджень, автором запропоноване використання показника “рівень резервного захисту”, який характеризує забезпеченість суб'єкта господарювання резервами для покриття збитків, погашення очікуваних та ймовірних витрат. “Рівень резервного захисту” пропонується розраховувати за наступною формулою:

РРЗ = ( (Ро + Рд) / ВОК) • 100%, (1)

де РРЗ - рівень резервного захисту, %;

Ро - резерви обов'язкові, сформовані за вимогами законодавства, тис. грн;

Рд - резерви додаткові, сформовані на розсуд підприємства згідно з

статутними вимогами та обліковою політикою, тис. грн;

ВОК - власні оборотні кошти підприємства, тис. грн.

Як граничні розміри чотирьох рівнів резервного захисту пропонуються наступні:

максимальний рівень - 50 - 100%;

середній рівень - 25 - 50%;

мінімальний рівень - до 25%;

від'ємний рівень - нижче 0.

За даною шкалою можуть бути зроблені такі оцінки:

а) максимальний рівень резервного захисту визначає торговельне підприємство абсолютно резервозабезпеченим для покриття збитків, погaшення очікувaних тa ймовірних витрaт;

б) середній рівень резервного захисту визначає торговельне підприємство оптимально забезпеченим резервами капіталу для покриття збитків, погaшення очікувaних тa ймовірних витрaт;

в) мінімальний рівень резервного захисту визначає торговельне підприємство недостатньо забезпеченим резервами капіталу для покриття збитків, погaшення очікувaних тa ймовірних витрaт;

г) від'ємний рівень резервного захисту визначає торговельне підприємство як таке, що забезпечене резервами капіталу при відсутності позитивного власного оборотного капіталу або таке, що не забезпечене резервами капіталу взагалі.

У другому розділі “Вдосконалення методики і організації обліку резервів капіталу підприємства” розглянуто організаційні та методологічні підходи до обліку резервів капіталу у фінансовому та податковому аспектах, набули подальшого доопрацювання елементи облікової політики в частині резервів капіталу, удосконалено методику розрахунку резервів капіталу та розроблено й обґрунтовано підходи щодо удосконалення облікового процесу, його документального оформлення та відображення резервів капіталу у системі звітності. В дисертаційній роботі запропоновано удосконалити організацію облікового процесу через створення сектора обліку резервів капіталу, оскільки торговельні підприємства характеризуються значним обсягом реалізації, широким асортиментом, великою чисельністю контрагентів. Зазначені рекомендації висвітлені через проект „Положення про сектор обліку резервів капіталу”.

Розглядаючи облік резервів капіталу в розрізі їх окремих видів, були виявлені позитивні та негативні наслідки методів нарахування резерву сумнівних боргів і запропоновано метод нарахування за їх можливою ціною реалізації, який дозволить отримати більш точну вартість дебіторської заборгованості, щодо якої існують сумніви.

Доведено, що резерви майбутніх витрат і платежів у сучасних умовах виступають єдиним механізмом нейтралізації комерційних ризиків, які формуються для досягнення оперативно-тактичних цілей підприємства: мінімізації впливу ризикових подій, формування фінансового результату, створення умов розвитку підприємства, підвищення його конкурентоспро-можності та інвестиційної привабливості. Розглядаючи проблеми обліку резервів майбутніх витрат і платежів, автором внесені пропозиції щодо удосконалення методики їх формування в частині резерву на оплату відпусток, резерву на оплату преміальних виплат, резерву на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування, резерву на ремонт основних засобів, резерву природного убутку товарів. Оскільки нормативна база України в частині формування резервів капіталу є недосконалою, а саме: відсутність методів розрахунку деяких видів резервів майбутніх витрат і платежів, відсутність уніфікованих регістрів обліку резервів капіталу, в дисертаційній роботі запропоновано методи розрахунку резервів капіталу, враховуючи галузеві особливості торговельних підприємств (табл. 1).

Таблиця 1

Методи розрахунку відрахувань на створення окремих видів резервів капіталу

Вид резерву	Порядок обчислення
1	2
Резерв на виплату премій	РВП= ПРміс • ВНрвп, де ПРміс - фактична сума премій за місяць, в якому проводиться відрахування до резерву, грн; ВНрвп - норматив щомісячних нарахувань до резерву на виплату премій, %; При цьому норматив відрахувань до резерву на виплату премій розраховується наступним чином: ВНрвп = (ФОПрнр / ФОПнр)•100%, ФОПрнр - запланований фонд оплати премій на наступний рік, грн; ФОПнр - запланований фонд оплати праці на наступний рік, грн.
Резерв на ремонт основних засобів	РРОЗ = (Вср / Кпл ) • Кі • РВміс, де РРОЗ - сума місячних відрахувань до резерву на ремонт основних засобів, грн; Вср - середні витрати за попередній період, грн; Кпл - запланована сума витрат на проведення ремонту в звітному році, грн; Кі - коефіцієнт інфляції; РВміс - витрати на ремонт основних засобів у звітному місяці, грн.
Резерв гарантійних зобов'язань	РГЗміс = ОРміс • Н /100%, де РГЗміс - сума місячних відрахувань до резерву гарантійних зобов'язань, грн; ОРміс - місячний обсяг реалізованих товарів, грн; Н - норматив відрахувань до резерву гарантійних зобов'язань, %. При цьому норматив відрахувань до резерву гарантійних зобов'язань розраховується наступним чином: Н = (ВГ3 роки /ОР3 роки)*100%, де ВГ3 роки - витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування за три останні роки, грн; ОР3 роки - обсяг реалізованих товарів за три останні роки, грн.

У дисертації обґрунтовано доцільність формування торговельними підприємствами резерву на виплату премій, резерву на проведення презентацій та резерву на перепідготовку персоналу і запропонована методика їх обліку. В зв'язку з тим, що премії та відпустки входять до складу заробітної плати, з них справляються та нараховуються відповідні податки та внески, автором запропоновано внести зміни до субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” шляхом внесення додаткових субрахунків.

В сучасних умовах господарювання особливу роль відіграє наявність резервного капіталу, джерелом формування якого є нерозподілений прибуток. Основною метою резервного капіталу є покриття можливих у майбутньому непередбачених збитків, втрат; для покриття балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів за недостатності нерозподіленого прибутку, та на інші цілі, передбачені законодавством. Щоправда, на сьогодні законодавчо ще не урегульовано термін створення резервного капіталу в повному обсязі після державної реєстрації суб'єкта господарювання. В дисертації доведено, що використання резервного капіталу може бути спрямовано і на інші цілі, передбачені законодавством, а саме: резервування капіталу у фонд розвитку підприємства, на соціальні програми для колективу, на благодійну та спонсорську діяльність. Це дозволить зменшувати податковий тягар щодо податку на прибуток у тому звітному періоді, в якому використовується такий резерв капіталу. Відповідно до цього, в дисертації пропонується внести зміни до діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку з метою більш повного відображення резервів капіталу та прийняття управлінських рішень.

Автором запропоновано форми первинних документів для обліку резервів на оплату відпусток, виплату премій, ремонт основних засобів, природних втрат, що дозволить уніфікувати обліковий процес.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано необхідність відображення інформації про резерви капіталу в системі звітності, що підвищить її аналітичність і наблизить до вимог національних і міжнародних стандартів. Зокрема, рекомендовано удосконалити структуру окремих форм фінансової звітності, а саме: виділити в Балансі в окремий розділ резерви капіталу; у Звіті про власний капітал ввести додаткові рядки стосовно переоцінки інших необоротних активів, графу 7 Звіту про власний капітал перейменувати на “Резерви капіталу” і розділити на три підграфи, що будуть відображати всі складові резервів капіталу пасивного характеру; змінити назву VII розділу приміток до річної фінансової звітності “Забезпечення і резерви” на “Резерви капіталу” та ввести додаткові рядки, зміст яких буде відповідати Плану рахунків та Інструкції про його застосування. Для відображення інформації про резерви капіталу підприємства розроблено форму внутрішньої звітності щодо резервів капіталу, яка дозволяє узагальнювати інформацію про резерви капіталу за звітний період.

У третьому розділі “Організаційно-методичне забезпечення аудиту резервів капіталу підприємства” обґрунтовано необхідність проведення незалежного аудиту діяльності підприємства, проаналізовано основні стандарти аудиту, що безпосередньо стосуються теми дисертаційної роботи; запропоновано та опрацьовано методику проведення аудиту резервів капіталу використовуючи інформацію синтетичного та аналітичного обліку; розроблено рекомендації щодо удосконалення аудиту із застосуванням інформаційних технологій

В дисертації доведена проблема відсутності необхідних методичних і організаційних напрацювань щодо проведення аудиту резервів капіталу. Мету аудиту резервів капіталу пропонується розглядати у двох площинах: по-перше, встановлення відповідності облікової інформації щодо формування та використання резервів капіталу вимогам чинного законодавства; повноти та своєчасності відображення резервів капіталу в обліку; правильності ведення обліку резервів капіталу відповідно до вимог облікової політики і, по-друге, отримання повної, достовірної, неупередженої інформації про відображення резервів капіталу в регістрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності. Виходячи з обумовленої мети, визначених предмета та об'єкта аудиту резервів капіталу, виділена система завдань аудиту у вигляді деталізованих етапів і відповідних методичних процедур.

Враховуючи вимоги міжнародних стандартів аудиту, було виділено такі етапи: підготовчий, основний та заключний. Автором деталізовано групи інформаційного забезпечення за кожним етапом аудиторської перевірки резервів капіталу з урахуванням специфіки торговельних підприємств, а саме:

а) інформація загального характеру, що забезпечує виконання завдань аудиту на попередньому етапі аудиторської перевірки;

б) інформація контрольно-облікового характеру, що забезпечує виконання завдань аудиту на основному етапі аудиторської перевірки;

в) інформація результативного характеру, що забезпечує виконання завдань аудиту на попередньому етапі аудиторської перевірки.

Щодо кожного етапу визначені основні завдання та цілі, що реалізовані у вигляді робочих документів (РД) аудитора: РД 1 “Оцінка системи внутрішнього контролю резервів капіталу”; РД 2 “Оцінка власного ризику”; РД 3 “Розрахунок суттєвості помилок”; РД 4 “План аудиту резервів капіталу”; РД 5 “Програма аудиту резервів капіталу”; РД 6 “Перевірка достовірності результатів інвентаризації резервів капіталу”; РД 7 “Перевірка відповідності залишків резервів капіталу станом на кінець попереднього періоду і початок звітного періоду”; РД 8 “Перевірка відповідності залишків резервів капіталу у регістрах синтетичного та аналітичного обліку”; РД 9 “Перевірка цільового використання резервів капіталу”.

Розроблено блок-схему співфункціонування програмних продуктів для проведення аудиту резервів капіталу, що складається з трьох взаємопов'язаних між собою блоків-модулів, які повністю ідентичні етапам аудиторської перевірки резервів капіталу та виконують свої функції відповідно до вимог міжнародних стандартів аудиту та діючого чинного законодавства (рис.3).

Блок-модуль програмних продуктів 1 “Підготовчий етaп” признaчено для виконaння основних цілей і зaвдaнь, які стоять перед aудитором нa підготовчому етaпі, a сaме: ознaйомлення з діяльністю суб'єктa господaрювaння, системaми бухгaлтерського обліку тa внутрішнього aудиту резервів кaпітaлу, проведення попередньої оцінки aудиторських ризиків.



Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 3. Блок-схема співфункціонування програмних продуктів для проведення аудиту резервів капіталу торговельного підприємства в умовах комп'ютерних інформаційних систем

Блок-модуль програмних продуктів 2 “Основний етaп” признaчено для узaгaльнення й обробки отримaних інформaційних фaйлів для визнaчення рівня суттєвості облікової інформaції тa прaвомірності здійснення господaрської оперaції з зaконодaвчого погляду, a сaме: визнaчення розмірів aудиторських ризиків і рівня суттєвості; розробкa плaну та прогрaми aудиторської перевірки; узгодження оргaнізaційних питaнь тa строків подaння aудиторського висновку; тестувaння зaсобів контролю тa проведення aудиторських процедур по суті; збір, реєстрaція і оцінкa aудиторських докaзів з точки зору їх достовірності, доречності, суттєвості тa достaтності зa допомогою зaстосувaння aудиторських процедур.

Блок-модуль програмних продуктів 3 “Зaключний етaп” признaчено для узaгaльнення й обробки отримaних інформaційних фaйлів для склaдaння aудиторського звіту тa aудиторського висновку.

У дисертаційній роботі запропоновано використовувати Класифікатор типових порушень бухгалтерського обліку резервів капіталу на торговельному підприємстві, який містить ключові питання, що підлягають вивченню під час аудиту резервів капіталу, можливі порушення при їх відображенні в обліку. Застосування даного класифікатора дозволить зосередити увагу аудиторів на основних проблемних моментах, яким властивий підвищений аудиторський ризик.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення актуального завдання щодо удосконалення організаційних і методологічних підходів щодо обліку і аудиту резервів капіталу торговельного підприємства. Це дає змогу сформулювати висновки теоретичного та практичного характеру відповідно до поставленої мети та завдань дослідження:

1. Обґрунтовано необхідність виділення резервів капіталу в окрему облікову категорію, під якою слід розуміти антиципації цільового характеру, створені відповідно до чинного законодавства, установчих документів, принципів бухгалтерського обліку, П(С)БО та призначені для здійснення обов'язкових виплат, покриття передбачуваних та очікуваних витрат, усунення наслідків надзвичайних подій і забезпечення таких умов функціонування підприємства, які задовольняють його власників.

2. Доведено, що термін “забезпечення” за змістом є еквівалентом “резервів майбутніх витрат і платежів” і для уникнення плутанини, для позначення зобов'язань із невизначеною сумою та часом погашення запропоновано застосовувати термін “резерв майбутніх витрат і платежів”. З нашої точки зору, під забезпеченнями слід розуміти антиципації пасивного характеру, створені відповідно до вимог чинного законодавства та внутрішніх документів у вигляді операційних витрат, шляхом прогнозних розрахунків для рівномірного покриття очікуваних майбутніх витрат.

3. Запропоновано удосконалену класифікацію резервів капіталу за 14 ознаками, що в повній мірі характеризує об'єкт дослідження та дозволяє забезпечити дієву систему формування їх обліку і предметну сферу аудиту. Класифікація резервів капіталу була побудована за такими ознаками: джерелом формування, обов'язковістю формування, можливістю виявлення, об'єктом бухгалтерського обліку, метою формування, способом формування, залежністю від фінансового результату, періодом формування, строком використання, порядком відображення в балансі, класифікацією рахунків, функціональним призначенням, за нормативно-правовим регулюванням. Така класифікація дозволить систематизувати інформацію про резерви капіталу, здійснювати процес їх оптимізації, визначити стратегію розвитку підприємства на перспективу, побудувати надійну систему обліку і аудиту та сприятиме прийняттю ефективних управлінських рішень.

4. Відсутність єдиних методологічних засад до формування в обліку та відображення в звітності резервів капіталу надало можливість для удосконалення основних елементів облікової політики в частині резервів капіталу, враховуючи галузеві особливості торговельних підприємств, які впливають на перелік створюваних резервів. Запропоновано, при формуванні облікової політики враховувати всі aльтернaтивні вaріaнти відобрaження фaктів господaрського життя в обліку, що хaрaктеризують резерви кaпітaлу як об'єкт бухгaлтерського обліку. Це дозволило сформулювати основні вимоги до облікової політики в частині резервів капіталу.

5. Запропоновано внести зміни до Плану рахунків у частині резервів капіталу, а саме: субрахунок 423 “Дооцінка активів” перейменувати на “Резерв переоцінки необоротних активів”; рахунок 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” перейменувати на “Резерви майбутніх витрат і платежів” для уникнення термінологічної плутанини; відкривати аналітичні субрахунки в межах субрахунку 473 “Резерв на гарантійний ремонт та обслуговування”, а саме 4731 “Резерв на гарантійний ремонт”, 4732 “Резерв на гарантійне обслуговування”; у межах рахунку 43 “Резервний капітал”, а саме 431 “Обов'язковий резервний капітал”, 432 “Додатковий резервний капітал”, що дозволить розмежувати резерви капіталу за відповідним їх призначенням.

6. Зaпропоновaні форми первинних документів для обліку резервів нa оплaту відпусток, нa виплaту премій, нa ремонт основних зaсобів, природних втрaт, що дозволить уніфікувaти обліковий процес.

7. Виходячи із удосконаленої системи обліку та враховуючи потреби внутрішніх і зовнішніх користувачів звітності торговельних підприємств, надано пропозиції щодо удосконалення окремих форм фінансової звітності, а саме:

виділити в Балансі в окремий розділ резерви капіталу, де знайдуть відображення резервний капітал, резерв переоцінки необоротних активів та резерви майбутніх витрат і платежів;

змінити в Звіті про рух грошових коштів назву рядка 030 “Збільшення (зменшення) забезпечень” та “Збільшення (зменшення) резервів майбутніх витрат і платежів”;

у Звіті про власний капітал ввести додаткові рядки стосовно переоцінки інших необоротних активів, які будуть в повній мірі надавати детальну інформацію про зміни в складі резерву переоцінки необоротних активів;

графу 7 Звіту про власний капітал, в якій відображається рух резервного капіталу, перейменувати на “Резерви капіталу” і розділити на три підграфи, що будуть відображати всі складові резервів капіталу пасивного характеру;

змінити назву VII розділу Приміток до річної фінансової звітності “Забезпечення і резерви” на “Резерви капіталу” та ввести додаткові рядки, зміст яких буде відповідати Плану рахунків та Інструкції про його застосування;

розроблено форму внутрішньої звітності щодо резервів капіталу, яка узагальнює інформацію щодо резервів капіталу.

8. Деталізовано групи інформаційного забезпечення за кожним етапом аудиторської перевірки резервів капіталу: інформація загального характеру, яка забезпечує виконання завдань аудиту на попередньому етапі аудиторської перевірки; інформація контрольно-облікового характеру, яка забезпечує виконання завдань аудиту на основному етапі аудиторської перевірки; інформація результативного характеру, яка забезпечує виконання завдань аудиту на заключному етапі аудиторської перевірки. З метою удосконалення документального забезпечення роботи аудитора розроблено пакет робочих документів, що базуються на розглянутих організаційно-методичних підходів до проведення аудиторської перевірки резервів капіталу

9. Розроблено блок-схему співфункціонування програмних продуктів для проведення аудиту резервів капіталу, що складається з трьох взаємопов'язаних між собою блоків-модулів, які повністю ідентичні етапам аудиторської перевірки резервів капіталу та виконують свої функції відповідно до вимог міжнародних стандартів аудиту та діючого чинного законодавства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Астахова М. М.1 Удосконалення обліку резервів і забезпечень в контексті облікової політики / М. М. Астахова // Економіка і регіон : науковий вісник Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. - 2007. - №3 (14). - С. 108 - 112. - 0,5 д.а.

2. Астахова М. М. Використання комп'ютерних інформаційних систем при проведенні аудиту резервів і забезпечень підприємства / М. М. Астахова // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету : Економічні науки, вип. 12. Частина 1. - Кіровоград : КНТУ, 2007. - С. 319 - 324. - 0,45 д.а.

3. Астахова М. М. Процедурна будова аудиту резервів торговельних підприємств / М. М. Астахова // Економіка: проблеми теорії та практики : Збірник наукових праць. - Випуск 240 : В 5 т. - Т. ІV. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - С. 952 - 969. - 0,32 д.а.

4. Астахова М.М. Проблемні аспекти термінології та класифікації резервів підприємства / М. М. Астахова // Проблеми економіки та управління. - Львів : Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008. - № 611. - С. 111 - 117. - 0,55 д.а.

5. Астахова М. М. Облік і оподаткування витрат на створення резерву на оплату відпусток / М. М. Астахова // Економіка і регіон : науковий вісник Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. - 2008. - №2(17). - С.110-113. - 0,41 д.а.

1 Прізвище змінено на Орищенко (свідоцтво про шлюб №801 від 08.08.2008 р.)

Статті в інших виданнях

Астахова М. М. Фонди та резерви : поняття та економічний зміст / М. М. Астахова // Науковий вісник ПУСКУ : Економічні науки. - №1 (15). - 2005. - С. 218 - 221. - 0,32 д.а.

Астахова М. М. Резерви підприємства : міжнародний та вітчизняний підхід / М. М. Астахова // Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні : традиції, проблеми, перспективи : Зб. наук. праць. - К. : ДАСОА, 2004. - С. 6 - 13. - 0,39 д.а.

Верига Ю. А. Забезпечення майбутніх витрат і платежів : облік і звітність / Ю. А. Верига, М. М. Астахова // Сучасні проблеми розвитку національної економіки і шляхи їх розв'язання : Колективна наукова монографія / за наук. ред. д.е.н., проф. М. М. Єрмоленка. - К. : Національна академія управління, 2008. - С. 428 - 434. - 0,4 д.а.

Тези доповідей на конференціях

9. Астахова М. М. Поняття та класифікація резервів підприємства / Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті : національна ідентичність та тенденції глобалізації : зб. тез доповідей Другої міжнар. наук.- практ. конф. (Тернопіль, 8-10 лютого 2005 р.). - Тернопіль : Економічна думка, 2005. - Ч. ІІ. - С. 339-342. - 0,1 д.а.

10. Астахова М. М. Класифікація забезпечень: міжнародний та вітчизняний досвід / Методика обліку, аналізу і аудиту в контексті світової та вітчизняної практики її вдосконалення : матеріали Всеукр. наук. -практ. конф. студентів та молодих учених (Київ, 20-21 квітня 2005 р.). - К. : КНЕУ, 2005. - С. 4 - 6. - 0,12 д.а.

11. Астахова М. М. Резерви чи забезпечення : проблеми термінології / Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні : традиції, проблеми, перспективи : зб. тез доповідей учасників ІV міжвуз. наук. конф., присвяч. пам'яті д.е.н., проф. О.С.Бородіна, (Київ, 26-27 березня 2006 р.). - К. : ДАСОА, 2006. - С. 6 - 7. - 0,15 д.а.

12. Астахова М. М. Облікова політика як засіб управління резервами підприємства / Обліково-аналітичні системи : глобальний і національний аспекти : матеріали міжнар. наук. -практ. конф. (Полтава, 16-17 травня 2006 р.). - Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2006. - Ч.1. - С. 178 - 179. - 0,11 д.а.

13. Астахова М. М. Удосконалення обліку резервів і забезпечень в контексті облікової політики / Становлення облікової політики в Україні : тези доповідей Всеукр. наук. конф. (Тернопіль, 18-19 травня 2007 р.). - Тернопіль : Економічна думка, 2007. - С. 28 - 30. - 0,14 д.а.

14. Астахова М. М. Фінансовий облік резервів і забезпечень: шляхи удосконалення / Облік і контроль на підприємствах АПК : стан та перспективи розвитку : тези доповідей Міжнар. наук. -практ. конф. (Київ, 4-5 жовтня 2007 р.). - К. : КНЕУ, 2007. - С. 10 - 12. - 0,22 д.а.

15. Астахова М. М. Состояние системы резервов на промышленных и торговых предприятиях потребительской кооперации Украины / Традиции и инновации в кооперативном секторе национальной экономики : материалы Междунар. науч. конф. (Москва, 6-7 февраля 2008 г.). - Москва : Российский университет кооперации, 2008. - С. 47 - 48. - 0,13 д.а.

16. Астахова М. М. Організаційні підходи щодо проведення аудиту резервів підприємства / Vedeckй myљlenй inflaиniho stoletн - 2008 : materiбly IV mezinбr. vedecko-prakt. konf. (Praha, 16-17 bшezen 2008). - Dнl 3. Ekonomickй vedy: Praha. Publishing House “Education and Science” s.r.o. - S. 37 - 40. - 0,11 д.а.

АНОТАЦІЯ

Орищенко М.М. Облік і аудит резервів капіталу: методологія та організація. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). - Київський національний торговельно-економічний університету. - Київ, 2009.

У дисертаційній роботі проведено науково-теоретичне узагальнення сутності резервів капіталу на торговельних підприємствах України, визначено концептуальні засади побудови системи їх обліку і аудиту в сучасних умовах господарювання. Запропоновано визначення резервів капіталу підприємства, удосконалено класифікацію досліджуваної категорії. Застосовано системний підхід до розв'язання проблем обліку і аудиту резервів капіталу через виділення трьох блоків рішень: теоретичних, концептуальних і методичних. Подано рекомендації щодо внесення змін до робочого Плану рахунків і системи звітності, запропоновано уніфіковані форми первинних документів для обліку резервів капіталу. Розроблені пропозиції щодо удосконалення методичних підходів під час проведення аудиторської перевірки резервів капіталу, які базуються на обґрунтуванні доцільності та необхідності її проведення, систематизації інформаційного забезпечення для її проведення, розробці робочих документів аудитора та використанні комп'ютерних інформаційних систем при проведенні аудиту резервів капіталу торговельного підприємства.

Ключові слова: облік, аудит, резерви капіталу, забезпечення, зобов'язання, методика обліку і аудиту резервів капіталу.

АННОТАЦИЯ

Орищенко М.Н. Учёт и аудит резервов капитала: методология и организация. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.09 - Бухгалтерский учёт, анализ и аудит. - Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, 2009.

В диссертационной работе проведено научно-теоретическое исследование сущности резервов капитала, определены концептуальные условия построения системы их учёта и аудита в современных условиях хозяйствования. Дано собственное определение резервов капитала как категории учёта в виде антиципаций целевого характера, которые созданы в соответствии с требованиями действующего законодательства, уставных требований и предназначены для совершения обязательных выплат, покрытия предвиденных и ожидаемых расходов, устранение последствий несчастных случаев и обеспечения таких условий функционирования предприятия, которые удовлетворяют его собственников. Доказано, что категория «обеспечения» по сути является эквивалентом «резервов будущих расходов и платежей» и для избежание путаницы, для обозначения обязательств с неопределёнными суммой и датой погашения рекомендуется применять категорию «резерв будущих расходов и платежей».

Усовершенствовано классификацию резервов капитала по 14 признакам, что в полной мере характеризует объект исследования, позволяет обеспечить действенную систему учёта и аудита резервов капитала.

Доказана необходимость развития основных элементов учётной политики в части резервов капитала, учитывая отраслевые особенности торговых предприятий, которые влияют на перечень создаваемых резервов.

Предложено внести изменения в план счетов в части резервов капитала, а именно: внести изменения к субсчёту 661 «Расчёты по заработной плате» путём внесения дополнительных субсчетов: 6611 «Расчёты по основной заработной плате», 6612 «Расчёты по дополнительной заработной плате», 6613 «Расчёты по компенсационным расчётам», что позволит разграничивать резервы капитала для обеспеченности работников; субсчёт 423 «Дооценка активов» переименовать на «Резерв переоценки необоротных активов», счёт 47 «Обеспечения будущих расходов и платежей» переименовать на «Резервы будущих расходов и платежей».

...