Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Облік і аналіз поточних зобов'язань

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

бухгалтерський облік платоспроможність

Актуальність теми. В умовах фінансової кризи, що утворилась в економіці України, гостро постає питання своєчасності проведення розрахунків між суб'єктами господарської діяльності. Порушення строків погашення зобов'язань призводить до їх накопичення та знецінення грошових коштів для кредиторів. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємств. Вирішення зазначеної проблеми можливе за умов ефективного управління поточними зобов'язаннями. Прийняття управлінських рішень здійснюється на підставі інформації про поточні зобов'язання, що формується у системі бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим виникає необхідність вдосконалення теоретичних і методичних аспектів визнання, класифікації, документування, оцінки та відображення поточних зобов'язань у системі бухгалтерського обліку, а також методики аналізу поточних зобов'язань та визначення їх впливу на платоспроможність підприємства в сучасних умовах господарювання.

Дослідженню цих проблем присвятили свої роботи вітчизняні та зарубіжні вчені, такі як С.Л. Береза, О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, О.О.Василик, А.М.Герасимович, Глен А. Велш, І.О.Власова, О.Н. Волкова, С.Ф.Голов, В.В.Головач, Н.М.Грабова, Р.Грачова, І.Губіна, Н.М.Давиденко, Д.А. Єндовицький, І.А. Єфремов, В.П. Завгородній, В.М. Івахненко, Ю.С.Ігумнов, Томас П.Карлін, Л.М.Кіндрацька, В.В.Ковальов, М. Я. Коробова, В.М. Костюченко, М.М. Коцупатрий, М.В. Кужельний, А.М. Кузьмінський, Ю.А. Кузьмінський, О.П. Кундря-Висоцька, І.Д. Лазаришина, Альберт Р. Макмін, Н.М. Малюга, Є.В. Мних, В.В. Палій, В.Ф. Палій, В.В. Панков, О.А.Петрик, О.М. Петрук, Л.В. Прикіна, М.С. Пушкар, М.Л. П'ятов, Б. Райан, Г.В. Савицька, С.В. Свірко, В.В. Сопко, Л.В. Чижевська, М.Г.Чумаченко, В.Г. Швець, А.Д. Шеремет, Денієл Г. Шорт та ін.

Проведене дослідження наукових праць провідних вчених-економістів та практики господарської діяльності свідчить про те, що окремі теоретичні положення щодо трактування поточних зобов'язань є дискусійними, а низка важливих аспектів класифікації, визнання, оцінки, методики їх обліку та аналізу потребують уточнення та подальшого вдосконалення.

Отже, необхідність теоретичного обґрунтування й розробки системи інформаційного забезпечення управління поточними зобов'язаннями підприємства зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у Національному університеті державної податкової служби України відповідно до планів загальнодержавної програми досліджень № 0103U005217 «Бухгалтерський облік і його місце в реформуванні податкової політики». У межах наукової програми автором проведено дослідження, пов'язане з удосконаленням організації та методики обліку і аналізу поточних зобов'язань в частині зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також впроваджено запропоновані рекомендації в практику.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних положень та розробці практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення інформаційного забезпечення управління поточними зобов'язаннями.

Для реалізації зазначеної мети поставлено та вирішено такі завдання:

- дослідити економіко-правову сутність і умови виникнення поточних зобов'язань у сучасних умовах господарювання як джерела утворення активів підприємства;

- уточнити класифікацію поточних зобов'язань за різними ознаками відповідно до потреб користувачів бухгалтерської інформації;

- дослідити теоретичні та методичні підходи до визнання й оцінки поточних зобов'язань на сучасному етапі розвитку економіки;

- критично проаналізувати систему документального оформлення наявності та руху поточних зобов'язань;

- на основі дослідження і вивчення проблем теорії та практики бухгалтерського обліку поточних зобов'язань визначити й обґрунтувати шляхи вдосконалення їх обліку;

- дослідити порядок відображення інформації про поточні зобов'язання у фінансовій звітності підприємства та внести пропозиції щодо її вдосконалення;

- оцінити сучасні методи аналізу поточних зобов'язань, дати їм критичну оцінку та визначити шляхи їх подальшого розвитку;

- обґрунтувати методичні підходи до аналітичного забезпечення ефективного управління поточними зобов'язаннями.

Об'єктом дослідження є процеси формування й аналізу інформації про поточні зобов'язання підприємств України.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та практика бухгалтерського обліку й аналізу поточних зобов'язань.

Методи дослідження. Дослідження проводилось із застосуванням наукових методів, що грунтується на діалектичному методі пізнання та об'єктивних законах розвитку економіки. До основних загальнонаукових методів дослідження, які були використані автором, належать метод індукції та дедукції, логічний та історичний підходи до вивчення економічних категорій і практики ведення обліку поточних зобов'язань. При дослідженні методик аналізу поточних зобов'язань застосовувалися методи наукової абстракції, спостереження, порівняння, вибіркового спостереження, групування, економіко-математичні методи.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти, що регламентують порядок визнання, оцінки та відображення в обліку поточних зобов'язань, Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), праці вітчизняних та зарубіжних учених із проблем обліку й аналізу поточних зобов'язань, дані статистичних спостережень, проведених Державним комітетом зі статистики України, макроекономічні показники, розраховані Міністерством економіки України.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні комплексу питань, пов'язаних із удосконаленням бухгалтерського обліку й аналізу поточних зобов'язань.

Вперше:

- теоретично обґрунтовано застосування оцінки прострочених поточних зобов'язань за справедливою вартістю та сформовано методику відображення в бухгалтерському обліку прострочених поточних зобов'язань способом нарощування або зменшення їх розміру до реальної суми погашення з метою забезпечення достовірної інформації про поточні зобов'язання в умовах антикризового управління підприємством;

- розроблено та запропоновано методику аналізу поточних зобов'язань, сутність якої полягає в системному підході до їх оцінки на основі рекомендованої системи відповідних аналітичних показників. Це дає можливість здійснювати комплексний аналіз поточних зобов'язань з метою запобігання неплатоспроможності та банкрутству підприємства.

Удосконалено:

- класифікацію поточних зобов'язань шляхом доповнення ознакою відображення їх у балансі з метою формування необхідної інформації для контролю за виконанням зобов'язань відповідно до договорів та в цілях проведення прогнозного аналізу зміни джерел утворення активів підприємства;

- систему обліку поточних зобов'язань через введення рахунків третього та четвертого порядків у розрізі суб'єктів, об'єктів та строків дотримання погашення поточних зобов'язань, а також методику обліку знижок при одержанні товарів, робіт, послуг від постачальника за різними умовами договору, списання поточних зобов'язань у вигляді податкового боргу з податку на прибуток у зв'язку з його реструктуризацією або визнанням його безнадійним, податку на додану вартість та зобов'язань за договорами у позабалансовому обліку;

- структуру пасиву Балансу (форма № 1 «Баланс») через подання зобов'язань у порядку зростання строків їх погашення, а також доповненням форми № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» інформацією про поточні зобов'язання: суми зобов'язань за об'єктами їх виникнення; суми поточних зобов'язань у межах строків їх погашення; суми поточних зобов'язань, за якими закінчився строк їх погашення (прострочена заборгованість), та суми списаної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, з метою поліпшення інформаційного забезпечення проведення аналізу платоспроможності підприємства.

Набули подальшого розвитку:

- характеристика понять «зобов'язання», «кредиторська заборгованість», «минула подія» та сутність поточних зобов'язань як джерел утворення активів підприємства;

- система формування інформації про наявність і рух поточних зобов'язань через запровадження уточненої первинної документації та регістрів бухгалтерського обліку, використання яких підвищує аналітичність та результативність інформації в управлінні поточними зобов'язаннями.

Практичне значення одержаних результатів. Напрацювання, висновки, узагальнення, зроблені в процесі дослідження, є внеском у розвиток теорії та практики обліку й аналізу поточних зобов'язань і можуть бути застосовані у процесі гармонізації облікової системи.

Результати проведеного дослідження прийняті до впровадження у фінансово-господарську діяльність підприємств машинобудування. Вони пройшли апробацію й прийняті до практичного використання у

ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» (довідка № 69/839 від 01.11.2006 р.). Зокрема, виконано аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства із застосуванням комплексу взаємодоповнюючих коефіцієнтів та визначено граничну суму поточних зобов'язань для базового підприємства за наявності фактичної суми доходів і витрат діяльності, а також наявних оборотних активів для прогнозування ймовірності його неплатоспроможності та банкрутства.

Окремі результати дослідження впроваджено у практику роботи ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» (довідка № 825/01 від 31.10.2006 р.) та АТ «Київполіграфмаш» (довідка № 314 від 20.05.2008 р.). На підприємствах використовують розроблені автором бухгалтерські довідки та розрахунки по окремих видах поточних зобов'язань, а також реєстр прострочених поточних зобов'язань. Впроваджено робочий план рахунків в частині обліку поточних зобов'язань у розрізі суб'єктів, об'єктів та строків дотримання погашення поточних зобов'язань, інформація по яких використовується для складання форми статистичної звітності 1-Б «Звіт про фінансові результати і кредиторську та дебіторську заборгованість», а також для проведення аналізу поточних зобов'язань.

Окремі положення дисертаційного дослідження знайшли застосування в навчальному процесі Національного університету державної податкової служби України при викладанні дисциплін «Бухгалтерський облік» та «Особливості обліку на підприємствах малого бізнесу» (довідка № 2467/01-12 від 29.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні, в якому викладено авторський підхід до вдосконалення обліку та аналізу поточних зобов'язань у сучасних умовах господарювання. Одержані результати дослідження є особистими розробками автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в наукових публікаціях дисертанта та доповідалися на наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта' 2003» (м. Дніпропетровськ, 2024 січня 2003 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Бухгалтерський облік та фінансова звітність як інструмент контролю» (м. Дніпропетровськ, 25 березня 2004 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень '2004» (м. Дніпропетровськ, 2130 червня 2004 р.), Науково-практичній конференції «Перспективні розробки науки та техніки» (Бєлгород, 22 жовтня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти» (м. Запоріжжя, 20 квітня 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток обліку та аудиту як основи інформаційно-аналітичної системи підприємства» (м. Харків, 1718 листопада 2005 р.), Четвертій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті» (м. Тернопіль, 2223 лютого 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції до 10-річчя економічних факультетів «Фінансове забезпечення економічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів» (м. Ірпінь, 1112 квітня 2007 р.), Третій Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень 2007» (м. Полтава, 2628 листопада 2007 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 1618 квітня 2008 р.).

Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 3,44 друк. арк., у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях, 10 - в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 184 сторінки друкованого тексту, включаючи 37 таблиць на 50 сторінках і 17 рисунків на 17 сторінках. Список використаних джерел складається з 218 найменувань на 22 сторінках. Дисертація містить 46 додатків на 73 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «Поточні зобов'язання в системі джерел утворення активів підприємства» розглянуто економічну сутність і нормативні засади обліку поточних зобов'язань, розроблено класифікацію поточних зобов'язань для потреб бухгалтерського обліку та економічного аналізу.

Дослідження теоретичних засад поточних зобов'язань у системі джерел утворення активів підприємства підтвердило, що основною складовою зобов'язань будь-якого підприємства є його кредиторська заборгованість. У свою чергу доведено, що економічна категорія «зобов'язання» значно ширша, ніж поняття «кредиторська заборгованість». Кредиторська заборгованість є одним із видів зобов'язань, оскільки такі зобов'язання, як забезпечення виплат відпусток, пенсійне забезпечення та інші види забезпечень, гарантійні зобов'язання, відстрочені податкові зобов'язання, зобов'язання за договорами, не підпадають під визначення кредиторської заборгованості.

У результаті проведеного дослідження трактування терміна «зобов'язання» встановлено, що зобов'язання мають одночасно юридичний та економічний характер. З точки зору бухгалтерського обліку використання поняття «зобов'язання» є більш вузьким, ніж з юридичної. На практиці зобов'язання реєструються в обліку тільки в тому разі, якщо за ними виникає заборгованість, тобто зобов'язання, які передбачені договором і підлягають виконанню в майбутньому, не є заборгованістю і не відображуються в обліку. Отже, поточні зобов'язання виникають після отримання товарів, робіт, послуг, авансу та нарахування заробітної плати, податків, зборів тощо, тобто як наслідок минулих подій.

Встановлено, що термін «минула подія» використовується в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, проте не подано його визначення. Автором запропоновано трактування терміна «минула подія» як перша з двох подій господарської операції, яка здійснюється з метою збільшення економічних ресурсів (одержання товарів, робіт, послуг, авансів, нарахування заробітної плати, податків, зборів тощо) в розрахунку на отримання від їх використання більшої вигоди, ніж очікуване зменшення ресурсів при погашенні зобов'язань. Визначення змісту першої та другої подій за господарськими операціями наведено в табл.1.

Таблиця 1. Зміст подій за господарськими операціями, пов'язаними із виникненням та погашенням зобов'язань

У результаті проведеного дослідження виділено вісім основних класифікаційних ознак поточних зобов'язань. Автором запропоновано введення ознаки за відображенням зобов'язань в балансі: реальні (балансові) та консенсуальні (позабалансові), з метою здійснення контролю за виконанням зобов'язань відповідно до договорів та проведення прогнозного аналізу зміни джерел утворення активів підприємства.

Дослідження змісту і порядку формування показників у пасиві балансу за вимогами GAAP дало змогу запропонувати таку структуру пасиву балансу, який складається з чотирьох розділів: розділ 1 «Поточні зобов'язання»; розділ 2 «Забезпечення наступних витрат і платежів»; розділ 3 «Довгострокові зобов'язання»; розділ 4 «Власний капітал». За такою структурою статті пасиву балансу розміщуються в порядку зростання строків їх погашення, що зумовлено наданням пріоритету кредиторам над власниками під час задоволення вимог щодо зобов'язань підприємства, а також поліпшить інформаційне забезпечення проведення аналізу платоспроможності підприємства. Відповідно активи в балансі слід розміщувати в порядку зниження їх ліквідності. Крім того, запропоновано вилучити зі складу пасиву балансу розділ «Доходи майбутніх періодів», а статтю «Поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів» назвати «Зобов'язання за одержаними авансами (передоплатою)», оскільки кошти, одержані підприємством у вигляді попередньої оплати від замовників у рахунок надання послуг в майбутніх звітних періодах, не можуть визнаватися доходами; їх слід розглядати як зобов'язання за авансами одержаними або за одержаною передоплатою.

Залежно від зацікавленості користувачів інформацію про поточні зобов'язання за наведеними вище класифікаційними ознаками доцільно надавати у фінансовій звітності як в узагальненому вигляді, так і розгорнутом. В узагальненому вигляді доречно наводити загальну суму поточних зобов'язань, суму поточних зобов'язань у межах строку її погашення, суму простроченої заборгованості та суму кредиторської заборгованості, що була списана протягом року в зв'язку із закінченням строку позовної давності. Таку інформацію запропоновано надавати розшифровкою показників за розділом пасиву балансу «Поточні зобов'язання» і відображувати як окремий розділ у «Примітках до річної фінансової звітності» (форма № 5).

У розділі 2 «Організація та методика обліку поточних зобов'язань» висвітлено організацію обліку поточних зобов'язань в умовах застосування різних форм обліку, документування наявності та руху поточних зобов'язань, порядок їх визнання та оцінки, а також відображення їх у системі бухгалтерського обліку.

За результатами проведеного дослідження існуючих форм обліку зроблено висновок про недосконалість спрощеної та простої форм бухгалтерського обліку для відображення поточних зобов'язань суб'єктами малого підприємництва ? юридичними особами. Формування інформації про поточні зобов'язання з використанням Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва (спрощеного Плану рахунків) здійснюється в узагальненому вигляді, що знижує цінність облікової інформації для подальшого її застосування з метою проведення аналізу та управління поточними зобов'язаннями. Обгрунтовано доцільність розробки робочого плану рахунків для кожного окремого підприємства з урахуванням особливостей його діяльності.

У дисертаційній роботі виходячи із потреб обліково-аналітичного забезпечення управління поточними зобов'язаннями внесено пропозиції щодо вдосконалення Журналу 3 з відображенням даних у двох розділах: розділ 1 «Облік дебіторської заборгованості» (за кредитом рахунків 16, 17, 34, 36, 37, 38); розділ ІІ «Облік зобов'язань» (за кредитом рахунків 51, 52, 53, 54, 55, 61, 62, 63, 64, 67, 68, 69).

Формування інформації, необхідної для управління поточними зобов'язаннями, здійснюється на основі первинних документів. Значна частина поточних зобов'язань, таких як одержання кредиту, товарів, робіт, послуг, розрахунків векселями виданими, супроводжується складанням договорів між зацікавленими особами. В сучасних умовах господарювання більшість зобов'язань за договорами в теорії та практиці національного бухгалтерського обліку не пов'язана з обліком поточних зобов'язань. Водночас наявність оформленого договору як юридичної основи господарських операцій з обліку поточних зобов'язань убезпечує підприємство від негативних наслідків фінансового характеру, а саме виникнення додаткових поточних зобов'язань у вигляді штрафних санкцій, пені тощо. Однією з умов виконання договору є вид розрахунків: передоплата, часткова передоплата (аванс) або оплата після одержання товарів, робіт, послуг. Це важливий момент у розрахунках між постачальником та покупцем, оскільки існують розбіжності в порядку визнання доходів і витрат у фінансовому обліку та податкових розрахунках. Тому для спрощення визнання події (перша чи друга) в накладній, товарно-транспортній накладній, накладній на відпуск товарно-матеріальних цінностей, акті на приймання робіт, послуг запропоновано ввести додатковий реквізит «Вид розрахунків». У разі одержання постачальником передоплати або авансу в цьому реквізиті вказується дата надходження грошових коштів від покупця, а в разі оплати після одержання товару форма здійснення розрахунків.

Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку відіграє важливу роль у підтвердженні достовірності інформації, що наводиться у фінансовій звітності. З метою формування необхідної інформації для контролю й управління поточними зобов'язаннями в дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність внесення змін до Акта звірки заборгованості, Акта інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами та Довідки до Акта інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами. Це забезпечить якнайповнішу конкретизацію інформації про фактичний стан розрахунків з кредиторами та суми виявлених розбіжностей з метою виявлення причин їх виникнення та відображення результатів інвентаризації в системі бухгалтерського обліку.

У дисертації значну увагу приділено вдосконаленню процедур визнання поточних зобов'язань та їх оцінки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що превалюючий на практиці юридичний підхід до визначення величини зобов'язань ігнорує той факт, що реальна величина зобов'язання ввесь час змінюється, і його економічний зміст не відповідає юридичному, що порушує принцип превалювання сутності над формою, визначений у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В умовах інфляції та нестабільності цін інформація про прострочені поточні зобов'язання є викривленою, оскільки з подовженням строку відстрочки платежу втрачається купівельна спроможність грошей.

Для забезпечення достовірності інформації про поточні зобов'язання, відображені в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, обгрунтовано доцільність використання оцінки зобов'язань за справедливою вартістю, що відповідає економічному змісту поточних зобов'язань. Значущість проблеми зростає при суттєвому розриві між часом виникнення й оплати боргу. Необхідність застосування оцінки поточних зобов'язань за справедливою вартістю зумовлена нестабільністю грошової одиниці та цін і втратою частини прибутку від несвоєчасної оплати дебіторами заборгованості за отримані товари, роботи, послуги. В разі одержання знижок під час придбання товарів, робіт, послуг при достроковій та своєчасній оплаті необхідність застосування оцінки поточних зобов'язань за справедливою вартістю є нагальною. На основі узагальнення науково-практичних позицій запропоновано проводити оцінку поточних зобов'язань за справедливою вартістю двома методами: нарощуванням вартості поточних зобов'язань (при простроченні строку погашення зобов'язань) та їх дисконтуванням (при застосуванні знижок постачальником-кредитором або при зниженні ймовірності погашення зобов'язання). Оцінка поточних зобов'язань за справедливою вартістю різними методами наведено в табл. 2. Існування розбіжностей у часі між виникненням поточних зобов'язань та їх погашенням, а також накопичення простроченої кредиторської заборгованості, застосування знижок під час операцій купівлі-продажу, зниження ймовірності погашення заборгованості потребує внесення відповідних коректив до нормативних актів щодо ведення бухгалтерського обліку, зокрема до П(С)БО 11 «Зобов'язання» та П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Таблиця 2. Оцінка поточних зобов'язань за справедливою вартістю різними методами

Для відображення в обліку поточних зобов'язань запропоновано введення субрахунків у розрізі суб'єктів, об'єктів та строків дотримання погашення поточних зобов'язань до рахунків 60 «Короткострокові позики», 62 «Короткострокові векселі видані», 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 64 «Розрахунки за податками і платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням», 68 «Розрахунки за іншими операціями». Зібрану на цих субрахунках інформацію в подальшому доцільно використовувати для складання статистичної звітності за формою 1-Б «Звіт про фінансові результати і кредиторську та дебіторську заборгованість» та проведення аналізу поточних зобов'язань.

Автором запропоновано методику відображення в бухгалтерському обліку нарощування суми прострочених поточних зобов'язань, зниження ймовірності погашення поточних зобов'язань, знижок, одержаних від постачальників та списання поточних зобов'язань у вигляді податкового боргу з податку на прибуток у зв'язку з його реструктуризацією або визнанням безнадійним. У частині поточних зобов'язань з податку на додану вартість рекомендовано використовувати субрахунки 643 «Податкові зобов'язання» та 644 «Податковий кредит» для відображення суми донарахування або зменшення поточних зобов'язань з податку на додану вартість. Для забезпечення контролю за виконанням зобов'язань за договорами в роботі обґрунтовано доцільність їх відображення на позабалансових рахунках 03 «Контракті зобов'язання» та 05 «Гарантії та забезпечення надані». У розділі 3 «Аналіз поточних зобов'язань та напрями його вдосконалення» досліджено сучасні методи аналізу поточних зобов'язань і розроблено спеціалізовану методику їх аналізу.

У результаті дослідження було зроблено висновок, що аналіз поточних зобов'язань підприємства для ефективного управління ними слід проводити в комплексі із застосуванням системи взаємодоповнюючих показників, які було об'єднано в три групи: кількісні показники, якісні показники, показники покриття поточних зобов'язань.

У процесі дослідження показників покриття поточних зобов'язань було встановлено, що коефіцієнти платоспроможності та ліквідності мають два суттєві недоліки. По-перше, для розрахунку коефіцієнтів використовується загальна сума поточних зобов'язань з різним строком погашення (від одного дня до одного року), що не враховує більш детальне співвідношення строків платежів у складі поточних зобов'язань. По-друге, розраховані коефіцієнти ліквідності можуть бути завищеними або заниженими залежно від рівня рентабельності готової продукції, товарів, оскільки окремі види активів підприємства відображують у балансі за фактичною собівартістю, а не за вартістю їх можливої реалізації.

У літературних джерелах методика аналізу поточних зобов'язань розглядається у складі методики проведення аналізу господарської діяльності підприємства. Узагальнення наукового досвіду дало змогу розробити методику аналізу поточних зобов'язань, основним завданням якої є встановлення платоспроможності підприємства з метою уникнення його банкрутства.

Сутність запропонованої методики полягає у вивченні структури поточних зобов'язань, їх оборотності, визначенні ступеня платоспроможності та ліквідності підприємства, які розраховують на основі даних фінансової звітності, а також у здійсненні розрахунку граничної суми поточних зобов'язань під впливом таких чинників як доходи, витрати діяльності, оборотні активи підприємства. Алгоритм проведення аналізу поточних зобов'язань з метою встановлення платоспроможності підприємства та запобігання його банкрутству наведено на рис. 3.

Перший та другий етапи проведення аналізу поточних зобов'язань мають організаційний характер, тобто безпосередньо визначення об'єкта аналізу, мети, постановка завдань аналізу та збирання інформації для його проведення. На третьому, четвертому і п'ятому етапах виконуються аналіз структури, оборотності та покриття поточних зобов'язань. Далі визначають граничний розмір поточних зобов'язань, який для конкретного підприємства є припустимим. Для цього за допомогою кореляційно-регресійного аналізу автором розроблено економіко-математичну модель прогнозування спроможності підприємства погашати свої поточні зобов'язання та уникнення ймовірності його банкрутства. Метою такого дослідження було визначення впливу таких чинників, як витрати, доходи підприємства, вартість його оборотних активів, на рівень поточних зобов'язань підприємства. Якщо фактична сума поточних зобов'язань за період, що аналізується, перевищує одержану в результаті розрахунку граничну суму, підприємство вважається неплатоспроможним та має ймовірність банкрутства.

Запропонована методика аналізу поточних зобов'язань для встановлення платоспроможності підприємства та запобігання його банкрутству апробована на підприємствах і є придатною в управлінні поточними зобов'язаннями.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні науково-методичних підходів, розробці організаційних і практичних рекомендацій, спрямованих на подальший розвиток організації та методики обліку й аналізу поточних зобов'язань.

Результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки та внести пропозиції:

1. З'ясування економічної сутності зобов'язань, як джерел утворення активів, та їх класифікації є важливим питанням при формуванні інформації про господарську діяльність підприємства. Уточнення понять «кредиторська заборгованість» та «зобов'язання» підтвердило, що економічна категорія «зобов'язання» значно ширша, ніж поняття «кредиторська заборгованість». Вивчення й аналіз поняття «минула подія» дали змогу дослідити зміст подій за господарськими операціями, що обумовлюють виникнення та погашення поточних зобов'язань. Виділення основних ознак класифікації поточних зобов'язань (характер виникнення, економічний зміст, контрагенти, валюта зобов'язань, забезпеченість, дотримання строків погашення, ймовірність погашення) та доповнення ознакою відображення в балансі дає можливість формувати в обліку необхідну інформацію для їх ефективного управління.

2. У процесі дослідження було встановлено, що для поліпшення інформаційного забезпечення аналізу платоспроможності підприємства та надання пріоритету кредиторам над власниками під час задоволення вимог щодо зобов'язань підприємства доцільно відображувати зобов'язання в пасиві Балансу (форма № 1) у порядку зростання строків їх погашення, а активів - в порядку зниження їх ліквідності. З метою підвищення інформативності фінансової звітності та якості результатів аналізу поточних зобов'язань форму № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» доповнено інформацією про поточні зобов'язання за наведеними вище класифікаційними ознаками.

3. Застосування найбільш ефективної форми бухгалтерського обліку є однією з важливих передумов його раціональної організації. Доведено недосконалість спрощеної та простої форм бухгалтерського обліку, які застосовують у практиці суб'єкти малого підприємництва ? юридичні особи. З метою групування за окремими розділами інформації по розрахунках з дебіторами та розрахунках за зобов'язаннями вдосконалено журнальну форму в частині обліку поточних зобов'язань (Журнал 3).

4. Встановлено, що обліку підлягають не всі зобов'язання підприємства, які виникають у процесі здійснення господарської діяльності. В бухгалтерському обліку відображують тільки ті зобов'язання, що виникли в результаті виконання укладених договорів. Зобов'язання, що передбачаються до виконання згідно з укладеними договорами, не знаходять відображення в обліку. Запропоноване відображення зобов'язань за договорами на позабалансових рахунках підвищить контроль за їх виконанням і дасть змогу підприємству уникнути витрат, до яких може призвести невиконання або несвоєчасне виконання таких зобов'язань.

5. У процесі вивчення організації обліку поточних зобов'язань було визначено, що повнота інформації забезпечується системою ведення первинних документів та облікових регістрів. З метою контролю стану розрахунків з постачальниками та покупцями запропоновано вдосконалення низки первинних документів, що супроводжують передавання прав власності на товари, роботи, послуги від продавця покупцю, через впровадження додаткового реквізиту «Вид розрахунків».

6. Інвентаризація розрахунків здійснюється з метою підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку про поточні зобов'язання та показників фінансової звітності. Для формування необхідної та достовірної інформації для контролю й управління поточними зобов'язаннями в дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність внесення змін до низки документів, що супроводжують процес проведення інвентаризації розрахунків.

7. Превалювання юридичного підходу до визначення величини зобов'язань ігнорує той факт, що реальна величина зобов'язання ввесь час змінюється і його економічний зміст ширше юридичного. Доведено доцільність використання оцінки поточних зобов'язань за справедливою вартістю, яку проводять у двох напрямах: нарощування вартості поточних зобов'язань у разі прострочення строку погашення зобов'язань та їх дисконтування при наданні знижок постачальником або при зниженні ймовірності погашення зобов'язання. Такий підхід забезпечить достовірність інформації про поточні зобов'язання в умовах антикризового управління підприємством.

8. Дослідження методики обліку поточних зобов'язань дало змогу зробити висновок про недостатню аналітичність облікової інформації щодо поточних зобов'язань. Для отримання більш докладної інформації про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями рекомендовано вести їх облік на рахунках третього та четвертого порядків у розрізі суб'єктів, об'єктів та строків дотримання погашення поточних зобов'язань. Крім того, запропоновано методику обліку нарощування суми прострочених поточних зобов'язань, знижок, що надаються постачальниками за різними умовами договору, списання поточних зобов'язань у вигляді податкового боргу з податку на прибуток у зв'язку з його реструктуризацією або визнанням безнадійним, податку на додану вартість, а також відображення зобов'язань за договорами на позабалансових рахунках.

9. У процесі дослідження методів аналізу поточних зобов'язань встановлено, що показники для проведення аналізу поточних зобов'язань згідно з поглядами різних учених надають різнобічну їх характеристику, мають різні назви і окремі спільні риси. Виходячи з цього коефіцієнти для проведення аналізу поточних зобов'язань було об'єднано в три групи: кількісні показники, якісні показники, показники покриття поточних зобов'язань. Така система коефіцієнтів поточних зобов'язань для обчислення взаємодоповнюючих показників забезпечить ефективне управління ними.

10. Дані про поточні зобов'язання використовують при проведенні аналізу фінансового стану підприємства з метою визначення його платоспроможності та ліквідності. Встановлено, що коефіцієнти платоспроможності та ліквідності мають два суттєві недоліки: по-перше, для розрахунку коефіцієнтів використовується загальна сума поточних зобов'язань, які складаються з різних видів заборгованостей, строк яких може коливатися від одного дня до одного року, тому не враховується більш детальне співвідношення строків платежів у складі поточних зобов'язань; по-друге, окремі види активів підприємства відображуються в балансі за фактичною собівартістю, а не за вартістю їх можливої реалізації. Тому розраховані коефіцієнти ліквідності можуть бути завищеними або заниженими залежно від рівня рентабельності готової продукції, товарів тощо. Для отримання більш оптимальних значень показників платоспроможності та ліквідності слід враховувати строк погашення поточних зобов'язань та вартість можливої реалізації запасів, що обліковуються на балансі підприємства на дату проведення аналізу.

11. Вивчення методики аналізу поточних зобов'язань дало змогу зробити висновок, що в літературних джерелах аналіз поточних зобов'язань розглядається у складі методики проведення аналізу господарської діяльності підприємства. В процесі дослідження методичних підходів до аналітичного забезпечення ефективного управління поточними зобов'язаннями розроблено та запропоновано методику аналізу поточних зобов'язань з використанням системи відповідних аналітичних показників. При застосуванні такої методики проводиться аналіз структури, оборотності, покриття поточних зобов'язань та визначення їх граничної суми під впливом таких чинників, як доходи, витрати діяльності та оборотні активи підприємства. В сукупності одержані результати використовують для прийняття управлінських рішень щодо оптимізації розрахунків за поточними зобов'язаннями та запобігання банкрутству підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Тесленко Т.І. Проблеми узгодження бухгалтерського та податкового обліків / Т.І.Тесленко // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. 2004. - Том ІІ, № 177. С. 531 536 (0,28 друк.арк.).

2. Тесленко Т.І. Аналіз змісту показників платоспроможності та ліквідності підприємств / Т.І.Тесленко // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - 2004. - Т.ІІ, № 17. - С.218223 (0,31 друк.арк.).

3. Тесленко Т.І. Проблеми існування та відображення в обліку податку на додану вартість / Т.І.Тесленко // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - 2004. Том IV, № 193. - С. 909917 (0,14 друк.арк.).

4. Тесленко Т.І. Виникнення зобов'язань, їх класифікація та відображення у фінансовій звітності / Т.І.Тесленко // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. 2004. - № 1 (23). С. 122126 (0,24 друк.арк.).

5. Тесленко Т.І. Модель діагностики банкрутства підприємств машинобудівної галузі / Т.І.Тесленко, А.В. Мамонова // Фінанси України. - 2006. № 3. С.106112 (0,4 друк.арк.), особисто автора 0,2 друк.арк. (встановлення фактори, що призводять до зміни розміру поточних зобов'язань, та проведено аналіз поточних зобов'язань підприємств з метою визначення їх граничної суми для запобігання його неплатоспроможності та банкрутству).

6. Тесленко Т.І. Сутність договірних зобов'язань і їхнє відображення в обліку / Т.І.Тесленко // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. 2006. № 45 (35) С.119123 (0,24 друк.арк.).

7. Тесленко Т.І. Облік поточних зобов'язань на підприємствах різних форм власності / Т.І.Тесленко // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України.- 2008. - № 1 (40). С.119123 (0,24 друк.арк.)

В інших виданнях

8. Тесленко Т.І. Чи всі зобов'язання - це наслідки минулих подій? / Т.І.Тесленко // Наука і освіта' 2003: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 2024 січня 2003 р. Т.25. Економіка. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С.7374 (0,13 друк.арк.).

9. Тесленко Т.І. Деякі аспекти виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість / Т.І.Тесленко // Бухгалтерський облік та фінансова звітність як інструмент контролю: Матеріали ІІ Всеукраїнська наук.-практ. конф. 25 березня 2004 р. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С. 2527 (0,24 друк.арк.).

10. Тесленко Т.І. Відображення в обліку поточних зобов'язань у вигляді штрафних санкцій та пені / Т.І.Тесленко // Динаміка наукових досліджень '2004: Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 21-30 червня 2004 р. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С.4041 (0,09 друк.арк.).

11. Тесленко Т.И. Признание и оценка текущих обязательств как объекта бухгалтерского учета / Т.І.Тесленко // Перпективы разработки науки и техники: Матеріали науч.-практ. конф. Белгород. Том 4. Экономические науки. Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск: Наука і образование, 2004. С.5760 (0,19 друк.арк.).

12. Тесленко Т.І. Автоматизація бухгалтерського обліку / Т.І.Тесленко // Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 20 квітня 2005 р. Запоріжжя - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. Том ІІІ. С.137140 (0,28 друк.арк.).

13. Тесленко Т.І. Необхідність застосування оцінки поточних зобов'язань за справедливою вартістю / Т.І.Тесленко // Развитие учета и аудита как основы информационно-аналитической системы предприятия: Труды Междунар. науч.-практ. конф. 17-18 ноября 2005 г. Харьков: НТУ «ХПИ», 2005. С.59 (0,04 друк.арк.).

14. Тесленко Т.І. Недоліки існуючих регістрів спрощеної та простої форм обліку / Т.І.Тесленко // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: зб. тез доповідей Четвертої міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених 22-23 лютого 2007 р. Ч.2. Тернопіль: Економічна думка, 2007. С. 577579 ( 0,12 друк.арк.).

15. Тесленко Т.І. Класифікація поточних зобов'язань та відображення їх у ф.№ 5 «Примітки до річної фінансової звітності» / Т.І.Тесленко // Фінансове забезпечення економічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 11-12 квітня 2007 р. Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2007. С. 439442 (0,19 друк.арк.).

16. Тесленко Т.І. Необхідність корегування окремих статей пасиву балансу в частині поточних зобов'язань / Т.І.Тесленко // Розвиток наукових досліджень 2007: Матеріали Третьої міжнар. наук.-практ.конф. 26-28 листопада 2007 р. - Полтава: ІнтерГрафіка, 2007. - С. 1214 (0,19 друк.арк.).

17. Тесленко Т.І. Відображення в обліку податкового боргу з податку на прибуток у зв'язку реструктуризацією або визнанням його безнадійним / Т.І.Тесленко // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: Матеріали V Міжнар. наук.-практ.конф. 16-18 квітня 2008 р. - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - С. 6567 (0,12 друк.арк.).

Размещено на Allbest.ru