Облік та амортизація необоротних активів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Фінансово-економічна характеристика господарства

2. Економічна сутність і завдання обліку амортизації необоротних активів

3. Методи амортизації необоротних активів

4. Синтетичний та аналітичний облік зносу (амортизації) необоротних активів

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додаток



Вступ

Амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням втрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією). Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість необоротних активів має розподілятися протягом усього терміну їх експлуатації шляхом списання на звітні періоди, протягом яких ці активи матимуть виробничу користь. Завдання амортизації - розподілити вартість необоротних активів тривалого використання на витрати протягом очікуваного терміну експлуатації на основі застосування систематичних і раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки. В цьому визначенні є декілька суттєвих моментів.

По-перше, всі матеріальні активи тривалого користування, крім землі, мають обмежений термін користування. Через обмежений термін служби вартість необоротних активів повинна розподілятися на витрати виробництва та обігу протягом усіх років їх експлуатації. Основними причинами, що обмежують термін їх служби, є фізичний і моральний знос. Фізичний знос матеріальних необоротних активів є реальним їх використанням - експлуатація, а також вплив природних факторів (вітер, сонце, морози, вологість і т. ін.). Періодичний ремонт і ретельний догляд можуть зберегти будинки, споруди, машини та обладнання в гарному стані і значно продовжити термін їх служби, але, в кінцевому підсумку, і кожний будинок, і машина повинні стати непридатними. Необхідність амортизації не може бути замінена регулярним ремонтом. Моральний знос - це процес, у результаті якого необоротні активи не відповідають сучасним вимогам у результаті прогресу в розвитку техніки або через інші причини. Навіть будинки та споруди часто стають морально застарілими, не встигнувши зноситися фізично.

По-друге, термін амортизації, що використовується в обліку, розуміється не як фізичний знос або зниження ринкової вартості об'єкта протягом цього часу, а як списання вартості необоротних активів протягом часу їх корисного функціонування.

По-третє, амортизація не є процесом оцінки вартості. Бухгалтерські записи ведуть у відповідності з принципами визначення собівартості і, таким чином, вони не можуть служити індикатором зміни рівня цін. Навіть якщо в результаті вигідної кон'юнктури ринкова ціна активу може вирости, амортизація і в цьому випадку повинна нараховуватися і обліковуватися тому, що є наслідком розподілу раніше понесених витрат, а не оцінки.

Основними факторами, що впливають на величину амортизації, є: первинна вартість необоротних активів; їх ліквідаційна вартість; вартість, яка амортизується; очікуваний термін корисного використання.

У сучасних умовах інтенсивної інтеграції економіки України у світове господарство і потреби в активізації та нарощуванні обсягів інвестиційної діяльності в державі, важливого значення набуває амортизаційна політика, як фактор формування інвестиційних ресурсів підприємств. Актуальність даної теми проявляється ще й в тому, що разом з переходом до ринкової економіки і, як наслідок, утвердженням комерційних засад здійснення господарської діяльності, приватизацією державних підприємств, виникла потреба у виробленні нових підходів до формування фінансових ресурсів підприємств, зокрема в їх системі все більше зростає значення амортизаційних відрахувань.

Найважливішими організаційно-економічними умовами функціонування підприємства є економічна самостійність; забезпечення самоокупності, рентабельності та самофінансування; економічна зацікавленість; матеріальна відповідальність за результати господарської діяльності.

Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року. І від того як користуються ними, залежить фінансовий результат підприємства.

Предметом дослідження у індивідуальному домашньому завданні виступає сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку та амортизації необоротних активів в автоматизованому обліку, а об'єктом - господарська діяльність ТОВ “АТТЕК ”, яке займається оптовою торгівлею зерном, насінням та кормами для тварин.

До складу необоротних активів входять:

Земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний і господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг і взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські і суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об'єктами промислової власності, інші матеріальні і нематеріальні активи довготривалого використання.

Усі вони розділені на три групи:

1. Основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи.

3. Нематеріальні активи.

Склад необоротних активів (назва і кількість групи) цілком збігаються з переліком рахунків 1 класу Плану рахунків (рахунка 10, 11 і 12). Відсутня тільки група, яка б відповідала 13 рахунку "Знос необоротних активів", але це і зрозуміло. Адже рахунок 13 не призначений для відображення матеріальних чи нематеріальних ресурсів, тих що відносяться до необоротних активів, він відображає їхню суму зносу, причому по кожній групі окремо (на окремих субрахунках 131, 132 і 133).



1. Фінансово-економічна характеристика господарства

Підприємство, яке є предметом мого дослідження це приватно - орендне підприємство «Урманське», яке створене на базі селянської спілки «Урманська» 01.03.2000р. і являє собою добровільне об'єднання на основі оренди власників земельних і майнових паїв з метою виробництва і реалізації продукції рослинництва і тваринництва, її переробки, інших видів діяльності, не заборонених чинним законодавством України. ПОП «Урманське» є юридичною особою, яка має:

ь самостійний баланс;

ь власні основні засоби;

ь оборотні кошти;

ь розрахунковий рахунок в банку;

ь круглу печатку;

ь кутовий штамп із своєю назвою.

Керівництво підприємством здійснює директор, який є одночасно і власником. Всі питання підприємства вирішує він. Директор організовує роботу і несе за це повну відповідальність, представляє підприємство у всіх установах, організаціях, розпоряджається майном і фінансовими засобами, укладає договори, контракти, угоди. У разі необхідності директор вправі прийняти рішення про делегування своїх повноважень іншим особам, оформлюючи це відповідним письмовим розпорядженням.

Територія землекористування ПОП витягнута з півночі на південь до 8,5км., а із сходу на схід - 5км. На півночі і заході господарство межує з Зборівським і Козівським районами, а на сході і півночі - з землями державного лісового фонду.

ПОП «Урманське» розташоване на південному сході Бережанського району в лісостеповій зоні Тернопільщини. Господарство об'єднує три населених пункти: с. Урмань, с. Пліхів, с. Краснопуща. Центральна садиба знаходиться в селі Урмань, 15км від районного центру м. Бережани і 69км від обласного центру м. Тернопіль.

За відділками закріплені відповідні сільськогосподарські угіддя, в основному біля населених пунктів. Це створює сприятливі умови для правильної організації виробничих процесів і забезпечує добрий зв'язок виробничих центрів з основними сільськогосподарськими угіддями.

ПОП «Урманське» знаходиться в лісостеповій зоні України, мікрокліматичній зоні Придніпровського Опілля, що входить до складу Росторсько - Опільської природно - географічної зони, характерними рисами якої є:

ь значна кількість опадів, для зими характерні відлиги;

ь помірна річна амплітуда повітря, мінімальна температура сягає - 20-25 градусів і випадає на січень - лютий, максимальна - 30-35 градусів і вона спостерігається в липні - серпні;

ь помірно тепле літо з достатньою кількістю опадів під час вегетаційного періоду, без стійких атмосферних посух, суховіїв.

Природно - кліматичні умови господарства цілком придатні для вирощування зернових, цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур, а також для ефективного розведення тварин.

Через землекористування ПОП «Урманське» проходить автотраса Бережани - Зборів, яке забезпечує добре сполучення між селами, а також дає можливість ефективної здачі сировини і продукції.

Матеріально - технічна база ПОП «Урманське» добре забезпечене необхідними виробничими приміщеннями, зокрема в господарстві є:

ь типова центральна ремонтна майстерня;

ь бригадний пункт технічного обслуговування;

ь регулювальний майданчик;

ь майданчик для списаної техніки;

ь майданчик для металобрухту;

ь майданчик для зберігання машин;

ь склади запасних частин;

ь дільниці поточних ремонтів тракторів, сільськогосподарських машин, автомобілів;

ь нафто господарство.

До складу машинно - тракторної бази ПОП «Урманське» входять інженерно - технічні споруди: дороги, мости, естакада, навантажувально - розвантажувальний майданчик для сільськогосподарської техніки,силосні ями, тік, комора, контора господарства, побутове приміщення гноєсховища.

У ПОП «Урманське» існує лінійно - функціональна структура управління, при якій лінійному керівництву в розробці управлінських рішень і питань допомагає спеціальний апарат управління, який складається з функціональних підрозділів.

Основну роль у виробництві сільськогосподарської продукції відіграють земельні ресурси. Земельні ресурси - це всі земельні угіддя, які належать даному господарству. Проведемо аналіз структури земельних ресурсів ПОП «Урманське» (табл.2.1).

Таблиця 2.1 Види, розміри і структура земельних угідь ПОП «Урманське» (2012-2014рр.)

Види земельних угідь	2012	2013	2014
	Площа, га	В % до підсумку	Площа,га	В % до підсумку	Площа,га	В % до підсумку
Всього с. г. угідь	888,0	100,0	640,95	100,0	772,0	100,0
з них:
рілля	799,0	90,0	640,95	100,0	772,0	100,0
Всього	799,0	90,0	640,95	100,0	772,0	100,0

Детальний розгляд показників таблиці 2.1 свідчить, що земельна площа господарства скоротилась у 2014 році порівняно із 2012 роком на 116,00 га. Зменшення у господарстві поголів'я ВРХ привело до відмови від оренди сінокосів і пасовищ. Скорочення земельного фонду підприємства повинне стимулювати більш раціональне використання земельних ресурсів. Не менш важливим засобом виробництва у сільськогосподарських підприємствах є основні виробничі фонди. Від їх складу та якості залежить ефективність сільськогосподарського виробництва. Відповідна кількість засобів виробництва створюють виробничо-технічний потенціал господарства. Наведена нижче таблиця покаже склад і структуру основних виробничих фондів в господарстві.

Таблиця 2.2 Склад і структура основних засобів в ПОП «Урманське»

Групи основних засобів	2012 рік	2013 рік	2014 рік	Абсолютне відхилення 2014 року до (+,-) 2012 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Основні виробничі фонди всього в тому числі:	691	100	662	100	607,0	100	-84
з них - машини і обладнання	425	61,5	419,0	63,3	379,0	62,4	-46
- транспортні засоби	15	2,2	-	-	-	-	-15
- інструмент, прилади, інвентар	9	1,3	5	0,8	4,0	0,7	-5
будинки і споруди	242,0	35,0	238,0	35,9	224,0	36,9	-18

Проаналізувавши подану таблицю 2.2 можна зробити висновок, що вартість основних виробничих фондів у господарстві з кожним роком має тенденцію до зменшення. Так, в 2014 році проти 2012 року вартість основних фондів зменшилась на 84 тис. грн. На зменшення основних виробничих фондів вплинуло зменшення транспортних засобів, машин та обладнання. Не змінилася протягом останніх двох років вартість транспортних засобів.

Фактором організаційного характеру є розмір підприємства, його спеціалізація, інтенсифікація, кооперування та інше. Господарство можна проаналізувати за допомогою основних та допоміжних факторів. До основного фактора належить обсяг виробництва продукції; до додаткових - площа земельних угідь, середньорічна кількість працюючих, середньорічна вартість основних засобів. Зробимо аналіз динаміки розміру господарства, на основі якої проаналізуємо господарську діяльність підприємства протягом 2012-2014 року (табл.2.3).

Таблиця 2.3 Показники розмірів ПОП «Урманське»

Показники	Роки	Відхилення	2014 у % до 2012
	2012	2013	2014
Площа сільськогосподарських угідь, га	640,95	640,95	772,0	-116,0	86,9
Середньорічна кількість працюючих, чол.	43,0	44,0	46,0	3,0	106,9
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	640,0	640,8	634,5	-5,5	99,1
Середньорічна вартість довгострокових біологічних активів, тис. грн.	63,0	308,4	421,5	358,8	669,0
Вартість валової сільськогосподарської продукції, тис. грн.	1998,3	5148,8	8745,9	6747,6	437,7
В т. ч. рослинництво	576,2	2742,5	6383,5	5807,3	1107,9
Тваринництво	1422,1	2406,3	2362,4	940,3	166,1
Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	-194,0	112	161	-	-

З даної таблички можна зробити висновок, що площа земельних угідь, як уже зазначалося, змінилася порівняно із 2012 роком на 116,0 гектарів, а також спостерігається збільшення кількості працюючих на 3 чоловіки. Середньорічна вартість довгострокових біологічних активів збільшилась у 2013 році порівняно із 2011 роком на 259,4 тис. грн., що складає 629,3%.

Валовий прибуток підприємства у 2014 році склав 161,0 тис. грн.

Валова продукція - це обсяг продукції землеробства і тваринництва, виробленої за певний період, і виражена у грошовому виразі. Одна частина валової продукції споживається у сільськогосподарському виробництві, інша - це товарна продукція, тобто це продукція підприємства, призначена для реалізації.

До складу товарної продукції підприємства включається: вартість готових виробів, вироблених як із власного матеріалу, так і з матеріалу замовника, прийнятих і зданих на склад та призначених для реалізації; вартість напівфабрикатів власного виробництва, що відпускаються на сторону, і вартість робіт промислового характеру, які виконуються за замовленнями сторонніх організацій і для власних непромислових потреб. Розглянемо обсяг і структуру товарної продукції ПОП «Урманське» в 2012-2014 роках.(див. наступну сторінку).

Таблиця 2.4 Обсяг і структура товарної продукції ПОП «Урманське»

Види продукції	2012	2013	2014	Відхилення
	Виручка тис. грн.	Структура, %	Виручка тис. грн.	Структура, %	Виручка тис. грн.	Структура, %	Виручка тис. грн.	Структура,%
1.Продукція рослинництва	580,2	35,2	1596,0	50,3	4553,0	69,2	3972,8	80,5
Зернові та зерновобобові	377,3	22,9	1551,7	48,8	3264,7	49,6	2887,4	58,5
У т. ч. пшениця	239,8	14,5	363,8	11,4	1441,4	21,9	1201,6	24,4
Гречка	0,7	0,1	42,3	1,3	-	-	-	-
Ячмінь	2,3	0,1	-	-	-	-
Кукурудза на зерно	-	-	1067,5	33,6	1791,8	27,2	1791,8	27,2
Овес	28,4	1,7	78,1	2,5	1,3	0,02	-27,1	-0,5
Інші зернові	125,5	7,6	-	-	30,2	0,5	-95,3	-1,9
Ріпак озимий	191,6	11,6	-	-	-	-
Інша продукція рослинництва	11,2	0,7	44,3	1,5	0,3	0,005	-10,9	-0,2
2.Продукція тваринництва	1068,9	64,8	1579,4	49,7	1955,4	29,7	886,5	17,9
ВРХ	411,5	24,9	442,3	13,9	902,0	13,7	490,5	9,9
Свиней	85,4	5,2	34,0	1,07	-	-
Молоко	533,0	32,3	1098,7	34,6	1048,0	15,9	515,0	10,4
Інша продукція тваринництва	39,0	2,4	4,6	0,13	5,4	0,08	-33,6	-0,7
Усього по підприємству	1649,1	100	3175,4	100	6581,6	100	4932,5	100

Із даної таблички можна зробити висновок, що дане господарство у 2014 році спеціалізується на виробництві продукції як тваринництва - 29,7% або 1955,4 тис. грн., так і рослинництва - 69,2% або 4553,0 тис.грн.

В рослинництві переважає спеціалізація по вирощуванню зернобобових - 3264,7 тис. грн. або 49,6%.

В тваринництві переважає виробництво молочної продукції - 1048,0 тис. грн. (15,9%), а також м'ясо ВРХ - 902,0 тис. грн. (13,7%).

Виробнича діяльність кожного господарства залежить від забезпеченості його основними виробничими засобами. Їх наявність та ефективність використання в господарстві, що досліджується наведено в таблиці 2.5 за 2012 - 2014 рік.

Фондозабезпеченість господарства, обчислюється відношенням вартості основних засобів до земельної площі сільськогосподарських угідь.

Фондовіддача - це відношення вартості валової продукції сільського господарства до вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення. Фондомісткість - це величина обернена до фондовіддачі, тобто вона показує скільки по вартості основних засобів знаходиться в одиниці вартості випущеної продукції.

Фондоозброєність визначається відношенням вартості основних засобів сільськогосподарського призначення до середньорічної кількості працюючих, зайнятих в сільському господарстві.



Таблиця 2.5 Забезпеченість основними засобами та їх використання у ПОП «Урманське»

Показники	Роки	Відхилення	В % до підсумку
	2011	2012	2013
Вартість основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення, тис. грн.	922,0	940,0	950,0	18,0	103,0
Вартість валової продукції,тис. грн.	1595,6	1998,3	5148,8	3553,2	322,7
Площа сільськогосподарських угідь, га	888,0	640,95	772,0	- 116,0	86,9
Середньорічна кількість працюючих, зайнятих в сільському господарстві, чол.	43,0	44,0	46,0	3,0	107,0
Фондозабезпеченість, грн./га	587,8	608,1	1484,4	+896,6	252,5
Фондовіддача, грн.	1,7	2,1	5,4	3,7	317,6
Фондомісткість, грн.	0,6	0,5	0,2	-0,4	-33,3
Фондоозброєність, грн./чол.	18,8	21,9	21,6	2,8	114,9

Як бачимо із даної таблиці, що вартість основних виробничих засобів сільськогосподарського значення у 2013 році збільшилася на 18,0 тис. грн., а якщо у відсотковому значенні, то на 103%. Як уже зазначалося, що середньорічна кількість працюючих у 2013 році, порівняно з 2011 роком, зменшилася на 5 осіб, що становить 89,7%. Фондозабезпеченість збільшилась на 49,0 грн./га., фондовіддача збільшилася на 3,7 грн. та фондоозброєність збільшилася на 5,8 грн./чол., або на 36,0%.

Загальну оцінку ефективності виробництва в господарстві можна дати зробивши аналіз фінансових результатів виробничо - комерційної діяльності господарства, дані по яких наведено у таблиці 2.6.

Рентабельність підприємства - це відсоткове значення, яке визначається відношенням прибутку від реалізації продукції до собівартості реалізованої продукції.



Таблиця 2.6 Фінансові результати виробничо - комерційної діяльності ПОП «Урманське»

Показники	2011	2012	2013	Відхилення	2013 у % до 2011
Виручка, тис. грн.	2063,0	3177,0	6588,0	4525,0	319,3
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	1913,0	3065,0	6427,0	4514,0	335,9
Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	-194,0	112,0	161,0	-33,0	-82,9
Рентабельність, %	- 13,2	0,03	0,01	0,04	0,08
Чистий прибуток, тис. грн.	-253,0	77,0	66,0	-187,0	-26,1

Дані таблиці свідчать про те, що виручка в 2014 році збільшилася на 4525,0 тис. грн., що становить в порівнянні з 2012 роком на 319,3%; собівартість реалізованої продукції збільшилась на 335,9%; підприємство одержало чистий прибуток у 2014 році у сумі 66,0 тис.грн.

2. Економічна сутність і завдання обліку амортизації необоротних активів

Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість необоротних активів має розподілятися протягом усього терміну їх експлуатації шляхом списання на звітні періоди, протягом яких ці активи матимуть виробничу користь. Завдання амортизації - розподілити вартість необоротних активів тривалого використання на витрати протягом очікуваного терміну експлуатації на основі застосування систематичних і раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки. В цьому визначенні є декілька суттєвих моментів.

По-перше, всі матеріальні активи тривалого користування, крім землі, мають обмежений термін користування. Через обмежений термін служби вартість необоротних активів повинна розподілятися на витрати виробництва та обігу протягом усіх років їх експлуатації. Основними причинами, що обмежують термін їх служби, є фізичний і моральний знос. Фізичний знос матеріальних необоротних активів є реальним їх використанням - експлуатація, а також вплив природних факторів (вітер, сонце, морози, вологість і т. ін.). Періодичний ремонт і ретельний догляд можуть зберегти будинки, споруди, машини та обладнання в гарному стані і значно продовжити термін їх служби, але, в кінцевому підсумку, і кожний будинок, і машина повинні стати непридатними. Необхідність амортизації не може бути замінена регулярним ремонтом. [2]

Моральний знос - це процес, у результаті якого необоротні активи не відповідають сучасним вимогам у результаті прогресу в розвитку техніки або через інші причини. Навіть будинки та споруди часто стають морально застарілими, не встигнувши зноситися фізично.

По-друге, термін амортизації, що використовується в обліку, розуміється не як фізичний знос або зниження ринкової вартості об'єкта протягом цього часу, а як списання вартості необоротних активів протягом часу їх корисного функціонування.

По-третє, амортизація не є процесом оцінки вартості. Бухгалтерські записи ведуть у відповідності з принципами визначення собівартості і, таким чином, вони не можуть служити індикатором зміни рівня цін. Навіть якщо в результаті вигідної кон'юнктури ринкова ціна активу може вирости, амортизація і в цьому випадку повинна нараховуватися і обліковуватися тому, що є наслідком розподілу раніше понесених витрат, а не оцінки.

Основними факторами, що впливають на величину амортизації, є: первинна вартість необоротних активів; їх ліквідаційна вартість; вартість, яка амортизується; очікуваний термін корисного використання.

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні терміну корисного використання (експлуатації) враховується:

- очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням Його потужності або продуктивності;

- фізичний та моральний знос, що передбачається;

- правові або подібні обмеження щодо термінів використання об'єкта та інші фактори. [4]

Термін корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається у разі очікуваних економічних вигід його використання. При визначенні терміну корисного використання об'єкта підприємства керуються технічними паспортами на машини і обладнання, які надаються продавцями, технічними паспортами на експлуатацію будинків та споруд, які видаються будівельниками, експертними висновками компетентних комісій та іншими технічними і правовими документами.

Економічну сутність амортизації нематеріальних активів можна розуміти, як процес поступового переносу вартості нематеріальних активів протягом усього терміну їх корисного використання, за допомогою обраного методу нарахування амортизації, на витрати суб'єкта господарювання для покриття понесених витрат на створення, одержання, придбання активів. Отже, метою амортизації є відшкодування підприємству понесених витрат, які були вкладені в придбання (створення) нематеріальних активів. [7]

Поняття зносу втілює в собі накопичене моральне і фізичне старіння нематеріальних активів, що з плином часу знижує їх цінність.

Потрібно зауважити, що між амортизацією і зносом нематеріальних активів існує зв'язок, який полягає в тому, що амортизаційні відрахування одночасно з перенесенням своєї вартості на актив в сукупності показують ступінь зносу нематеріального активу. В бухгалтерській практиці сума зносу нематеріального активу в сукупності складається з сум амортизаційних відрахувань з початку його корисного використання, що не завжди відповідає реальному стану амортизованого активу. Тому не варто завжди амортизацію розглядали як знецінення вартості нематеріальних активів, а також ототожнювати поняття амортизації і зносу для уникнення термінологічних непорозумінь. [8]

Спірним також є питання: чи підлягають амортизації всі нематеріальні активи? Деякі економісти вважають, що амортизація не повинна нараховуватися на об'єкти права, вартість яких з часом не зменшується, а також ті, що будуть приносити підприємству прибуток протягом усього періоду існування підприємства (наприклад, фірмовий знак). На нашу думку, підприємству на свій розсуд необхідно індивідуально й обґрунтовано підходити до визначення об'єкта нематеріального активу, на який недоцільно нараховувати амортизацію.

Відповідно до п. 25 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визначенні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) [6].

У П(С)БО 8 також зазначено, що нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають та те, що перелік таких активів має бути встановлено підприємством.

Виходячи з даного твердження до нематеріальних активів з визначеним строком корисного використання можна віднести: право на користування надрами та іншими ресурсами природного середовища; право користування будівлею, право на оренду приміщень; право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин; право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для ЕОМ тощо), а до активів з невизначеним строком: права на торговельні марки, комерційні (фірмові) найменування, комерційні таємниці, захист від недобросовісної конкуренції тощо. [10]

Постійні зміни, які відбуваються в діяльності суб'єктів господарювання впливають на одержання підприємством економічних вигод, а це прямо пов'язано з вибором методу нарахування амортизації на нематеріальні активи, а також з строком їх корисного використання, що вказує на необхідність застосування п. 31 П(C)БО 8. У зв'язку із переглядом підприємством строку корисного використання і методу нарахування амортизації нематеріальних активів може змінитися сума прибутку. Тому, при необхідності потрібно вносити зміни, які усунуть неточності у формуванні показників бухгалтерської звітності. Дані зміни необхідно відображати в обліковій політиці підприємства. В цьому випадку амортизація нематеріального активу нараховується виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

3. Методи амортизації необоротних активів

У процесі виробництва як і основні засоби, так і не матеріальні активи втрачають свою вартість і у вигляді амортизаційних відрахувань переносять її на створювані на підприємстві продукцію, роботи, послуги, а також окремою статтею входять до складу адміністративних та інших витрат. Порядок нарахування і використання амортизаційних відрахувань основних фондів і нематеріальних активів визначено як податковим законодавством, так і П(С)БО №7 «Основні засоби» та «П(С)БО №8 «Нематеріальні активи».

Амортизація основних фондів та інших необоротних активів нараховується з застосуванням наступних методів:

· прямолінійного (прямолінійного списання);

· зменшення залишкової вартості;

· прискореного зменшення залишкової вартості;

· кумулятивного (суми чисел років);

· виробничого (метод суми одиниць продукції) [11]

Прямолінійний метод

При використанні прямолінійного метода вартість об'єкта основних засобів, що амортизується, списується однаковими частинами впродовж всього періоду його використання (експлуатації).

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний термін використання об'єкта основних засобів:

Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12 місяців.

Приведемо приклад. Підприємством придбаний об'єкт основних засобів, первинна вартість якого - 20 000 грн. Термін корисного використання - 4 роки. Очікується, що цей об'єкт матиме ліквідаційну вартість 2000 грн.

Вартістю об'єкта основних засобів, що в даному випадку амортизується, є вартість, рівна 18000 грн (20 000 грн - 2000 грн). Використовуючи метод прямолінійного списання, визначається річна сума амортизаційних відрахувань: 18 000 грн : 4 = 4500 грн.

При цьому місячна сума амортизаційних відрахувань складе: 4500 грн : 12 = 375 грн.

Норма амортизації в даному прикладі складає 25 % річних (4500 х 100 %: 18000).

Маючи річну норму амортизації, приведемо дані про амортизований об'єкт основних засобів у табл. 3.1:

Таблиця3.1 Розрахунок амортизації за прямолінійним методом

Рік	Річна сума амортизаційних відрахувань, грн	Місячна сума амортизаційних відрахувань, грн	Сума накопиченої амортизації, грн	Балансова (залишкова) вартість об'єкта основних засобів, грн
1	4500	375	4500	15 500
2	4500	375	9000	11 000
3	4500	375	13500	6500
4	4500	375	18 000	2000

Метод прямолінійного списання, як правило, використовується відносно об'єктів основних засобів, стан яких "залежить" виключно від терміну корисного використання. До таких основних засобів, зокрема, відносяться будівлі і споруди, меблі і т. ін. [13]

Характеризуючи метод прямолінійного списання, не можна не відзначити його переваги в простоті і точності розрахунку і рівномірності розподілу сум амортизації між звітними періодами. Ного використання особливо доцільне, коли ступінь експлуатації об'єкта основних засобів в кожному звітному періоді залишається незмінною. Він передбачає практично рівномірний спад економічної корисності об'єкта з року в рік.

Проте недоліком такого метода є те, що при його використанні не враховується моральний знос, а крім того, він не дає реальної оцінки виробничих потужностей основних засобів в різні роки експлуатації. Практика показує, що знос машин збільшується в перші роки їх експлуатації, потім величина зносу стабілізується, а останніми роками експлуатації він знов зростає. Що стосується морального зносу машин, то він також нерівномірний.

Метод зменшення залишкової вартості

Суть даного методу полягає у визначенні річної суми амортизації об'єкта основних засобів виходячи із залишкової вартості такого об'єкта на початок звітного року. Річна сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації на норму річної амортизації.

Норму річної амортизації підприємство визначає самостійно за наступною формулою:

,

де - річна норма амортизації

aп - термін корисного використання

- ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів в грн.

- первісна вартість об'єкта основних засобів в грн.

Місячна сума амортизації визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12 місяців.

Використання метода зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації припускає наявність ліквідаційної вартості об'єкта основних засобів, що амортизується. Інакше об'єкт основних засобів буде повністю ""амортизовано" протягом одного року. [6]

Відзначимо, що відповідно до П(С)БО 7 базою для нарахування амортизації при використанні даного метода є залишкова вартість на початок звітного року або первинна вартість на дату початку нарахування амортизації.

З цього виходить, що починаючи з дати введення в експлуатацію об'єкта основних засобів до кінця звітного року, в якому був введений такий об'єкт, базою для нарахування амортизації буде первинна вартість такого об'єкта. Іншими словами, якщо об'єкт основних засобів був введений в експлуатацію в липні, то з серпня по грудень (включно) річна сума амортизаційних відрахувань визначатиметься шляхом множення первинної вартості об'єкта на норму амортизації. З січня наступного року річна сума амортизації такого об'єкта основних засобів визначатиметься шляхом множення залишкової вартості такого об'єкта на норму амортизації. Даний метод нарахування амортизації заснований на припущенні, що амортизація починає нараховуватися з початку звітного року, хоча практично це буває далеко не завжди. Тому у всіх випадках, коли амортизація нараховується не з початку звітного року, залишкова вартість в кінці запланованого терміну експлуатації не досягає ліквідаційної вартості. У зв'язку з цим підприємство може ухвалити рішення про зміну терміну амортизації і до амортизувати частину вартості, що залишилася, або ж вважати залишкову вартість об'єкта ліквідаційною вартістю.

Приведемо приклад. Підприємством придбаний об'єкт основних засобів і введений в експлуатацію у квітні місяці. Первинна вартість об'єкта - 30 000 грн. Термін корисного використання - 5 років. Очікується, що цей об'єкт матиме ліквідаційну вартість, рівну 500 грн.

Річна норма амортизації за звичайним методом розрахунку складе

або 1- (500 : 30000)1/5 що дорівнює 0,56 (56%)

Оскільки об'єкт був введений в експлуатацію в квітні, амортизація нараховуватиметься з травня. При цьому розрахована норма амортизації застосовуватиметься до первинної вартості об'єкта. Сума амортизаційних відрахувань за перші 8 місяців експлуатації складе:

30 000 грн х 0,56: 12 міс. х 8 міс. = 11200 грн.

Місячна сума амортизаційних відрахувань за перший рік складе:

11 200 грн : 8 міс. = 1400 грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань в розрізі років представлений в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ ЗА МЕТОДОМ ЗМЕНШЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ВАРТОСТІ

Рік	Балансова (залишкова) вартість, грн	Норма амортизації	Річна сума амортизаційних відрахувань, грн	Місячна сума амортизаційних відрахувань, грн	Сума накопиченої амортизації, грн
1	30000,00	0,56	11200,00	1400,00	11200,00
2	18800,00	0,56	10528,00	877,33	21728,00
3	8272,00	0,56	4632,32	386,03	26360,32
4	3639,68	0,56	2038,22	169,85	28398,54
5	1601,46	0,56	896,82	74,73	29295,36
6			204,64	51,16	29500,00

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Цей метод є різновидом метода зменшення залишкової вартості. При цьому методі річна сума амортизації визначається виходячи із залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації по введених протягом року об'єктах і подвоєної річної норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання об'єкта. Норма амортизації в даному випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при використанні прямолінійного метода нарахування амортизації, тобто використовується подвоєна ставка амортизаційних відрахувань, розрахована методом прямолінійного списання. [14] амортизація необоротний актив знос

Місячна сума амортизації визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12 місяців. Даний метод нарахування амортизації не припускає обов'язкової "наявності" ліквідаційної вартості об'єкта основних засобів. При цьому дотримується правило, за яким сума амортизації останнього року розраховується так, щоб залишкова вартість об'єкта в кінці періоду його експлуатації була не менше його ліквідаційної вартості. Наведемо приклад. Підприємство придбало об'єкт основних засобів за первинною вартістю - 40000 грн. Термін корисного використання - 8 років. Очікується, що цей об'єкт матиме ліквідаційну вартість, рівну 1200 грн.

За прямолінійним методом річна сума амортизаційних відрахувань для цього об'єкта повинна складати 4850 грн (38 800 : 8), а річна норма амортизації: 12,5 % (4850 х 100 % : 38 800). Таким чином, за прискореним методом вона повинна складати подвійну ставку, тобто 25 % річних (або 0,25 (2 : 8 років).

Розрахунок амортизації представлений в табл. 3.3.

Таблиця 3.3. Розрахунок амортизації за методом прискореного зменшення залишкової вартості

Рік	Балансова (залишкова) вартість, грн	Норма амортизації	Річна сума амортизаційних відрахувань, грн	Місячна сума амортизаційних відрахувань, грн	Сума накопиченої амортизації, грн
1	40 000,00	0,25	10 000,00	833,33	10 000,00
2	30 000,00	0,25	7500,00	625,00	17 500,00
3	22 500,00	0,25	5625,00	468,75	23 125,00
4	16 875,00	0,25	4218,75	351,56	27 343,75
5	12 656,25	0,25	3164,06	263,69	30 508,00
6	9492,00	0,25	2373,00	197,75	32 881,00
7	7119,00	0,25	1779,75	148,31	34 660,75
8	5339,25	0,25	4139,25	344,94	38 800,00

Кумулятивний метод

Річна сума амортизації за цим методом визначається як добуток вартості, що амортизується, і кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця терміну корисного використання об'єкту основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.

Сума чисел років - це результат підсумовування порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт.

Так, якщо термін служби об'єкта рівний 4 рокам, сума чисел років складає:

1 + 2 + 3 + 4 = 10.

Річна норма амортизації визначається як співвідношення терміну служби (на початок звітного року) до суми чисел років, що залишився.

У нашому прикладі ця норма складає: у 1-й рік експлуатації - 4/10; у 2-й рік експлуатації - 3/10; у 3-й рік експлуатації - 2/10; у 4-й рік експлуатації - 1/10.

Якщо термін експлуатації об'єкта досить довгий, суму чисел років визначають за формулою кумулятивного числа:

((N + 1) х N): 2

де N - термін корисного використання об'єкта основних засобів, років.

Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань норму амортизації відповідного року множать на різницю між первинною вартістю об'єкта і його ліквідаційною вартістю, тобто вартість, що амортизується:

Місячна сума амортизації визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12 місяців.

Наведемо приклад. Підприємство придбало об'єкт основних засобів, первинна вартість якого - 25 000 грн. Термін корисного використання - 4 роки. Очікується, що цей об'єкт матиме ліквідаційну вартість, рівну 1500 грн.

Розрахунок амортизації об'єкта основних засобів з використанням кумулятивного метода представлений в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 Розрахунок амортизації за кумулятивним методом

Рік	Вартість, що амортизується, гри	Кумулятивний коефіцієнт*	Річна сума амортизаційних відрахувань, грн	Місячна сума амортизаційних відрахувань, грн	Сума накопиченої амортизації, грн
1	23 500,00	0,40	9400,00	783,33	9400,00
2	23 500,00	0,30	7050,00	587,50	16 450,00
3	23 500,00	0,20	4700,00	391,67	21 150,00
4	23 500,00	0,10	2350,00	195.83	23 500,00

Слід зазначити, що метод прискореного зменшенням залишкової вартості, а також кумулятивний метод визначення сум амортизації є найбільш прогресивними з погляду методології бухгалтерського обліку. Доцільність використання цих методів обумовлена наступним:

- найбільша інтенсивність використання основних засобів приходиться на перші роки його експлуатації, коли вони фізично і морально ще нові;

- швидше накопичуються грошові кошти для заміни об'єкта, що амортизується, у разі його морального старіння і інфляції;

- забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт об'єктів, що амортизуються, на останні роки їх використання без відповідного збільшення витрат виробництва, за рахунок того, що сума амортизації, що нараховується в ці роки, зменшується.

Виробничий метод

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації здійснюється на підставі сумарного обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) від об'єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях вимірювання (одиницях виготовленої продукції, відпрацьованому часі, кілометрах пробігу і ін.).

Місячна сума амортизації визначається виходячи з фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки (норми) амортизації.

Виробнича норма амортизації обчислюється співвідношенням вартості об'єкта основних засобів і передбачуваного (очікуваного) підприємством обсягу продукції (робіт, послуг) за весь термін корисного використання такого об'єкта основних засобів. Як вже наголошувалося, вартістю об'єкта основних засобів, що амортизується, є первинна вартість, зменшена на його ліквідаційну вартість.

Місячна сума амортизації визначається множенням норми амортизації на фактичний обсяг діяльності (виробництва) за звітний місяць. [15]

Наведемо приклади застосування виробничого метода нарахування амортизації:

1) припустимо, об'єкт основних засобів був придбаний для виготовлення 90 000 одиниць продукції. Первинна вартість об'єкта складає 30 000 грн. Ліквідаційна вартість - 2000 грн. Тоді виробнича ставка амортизації складе:

(30 000 грн - 2000 грн) : 90 000 одиниць = 0,31 грн/од.

У перший місяць експлуатації виготовлено 2500 одиниць продукції. При цьому сума амортизаційних відрахувань за цей місяць складе:

0,31 грн/од. х 2500 одиниць = 775 грн;

2) припустимо, придбаний автомобіль вантажопідйомністю більше 2 тонн з передбачуваним пробігом до 400000 кілометрів. Первинна вартість автомобіля складає 50000 грн, ліквідаційна - 1500 грн. У звітному періоді пробіг складає 5000 кілометрів. Виходячи з приведених даних, сума амортизаційних відрахувань в звітному періоді складе:

5000 км х (50 000 грн - 1500 грн) : 400 000 км = 606,25 грн.

Відзначимо, що при використанні даного метода сума амортизації, яка визнається витратами звітного періоду, і балансова вартість об'єкта при використанні даного метода змінюються порівняно з попереднім періодом прямо пропорційно обсягу виготовленої продукції (робіт, послуг).

Цей метод базується на припущенні, що фактично отриманий дохід від експлуатації відповідного матеріального активу в кожному звітному періоді пов'язаний з випуском одиниць продукції. При цьому зазначимо, що більшість виробничих активів приймають участь в створенні доходу (і відповідно зношуються) тільки тоді, коли вони використовуються у виробництві, а не просто з часом. Метод нарахування зносу пропорційно випуску продукції теж дуже простий, раціональний і систематичний. Застосування даного методу також доцільно, коли економічна вигода від використання того або іншого необоротного активу зменшується у зв'язку з експлуатацією його у виробництві, а не у зв'язку з впливом на нього часу. Цей метод забезпечує також відповідність суми амортизації, яка визнається витратами поточного періоду, отриманим доходам, якщо використання відповідного необоротного активу неоднакове в різні періоди. Проте, не дивлячись на всі плюси, цей метод в зарубіжній практиці не знайшов широкого застосування, оскільки неможливо або дуже складно визначити фактичний обсяг продукції, виготовленої з використанням того або іншого необоротного активу.

4. Синтетичний та аналітичний облік зносу (амортизації) необоротних активів

Облік нарахованого зносу (амортизації) ведеться на рахунку 13 "Зно...