Размещено на http://www.allbest.ru/

План

• 1. Розрахунок ефективності енергозберігаючих заходів. Оцінка потенціалу енергозбереження
• 2. Складання енергетичних балансів за видами паливно-енергетичних ресурсів
• 3. Розрахунок ефективності впровадження системи енергетичного менеджменту на підприємстві
• 4. Оформлення звітів з енергетичного аудиту
• 5. Оцінка ефективності енергозберігаючих проектів шляхом розрахунку дисконтованого періоду окупності заходів
• Список літератури

1. Розрахунок ефективності енергозберігаючих заходів. Оцінка потенціалу енергозбереження

Абсолютна, або загальна, економічна ефективність капіталовкладень в окремі галузі, а також на технічне переозброєння, реконструкцію, подальшу електрифікацію й автоматизацію виробництва визначається:

або , (1.1)

де Е - отриманий економічний ефект від упровадження заходів, грн;

- приріст прибутку;

К - капіталовкладення, грн.

Для визначення економічної ефективності беруть два взаємозалежні показники:

1) коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень;

2) термін окупності капіталовкладень.

Звичайно в нормативних документах зазначений не нормативний строк окупності додаткових витрат, а величина, йому обернена - нормативний коефіцієнт ефективності Е_н, тобто:

. (1.2)

Чим вищий фактичний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень , тим більш ефективним є варіант інвестування.

Поряд з коефіцієнтом ефективності капіталовкладень визначається термін окупності капіталовкладень за формулами:

;

;

. (1.3)

Поряд з показником терміна окупності для вибору варіанта інвестиційного заходу широко використовується критерій мінімуму приведених витрат.

, (1.4)

де З_пр - приведені витрати;

С_i - собівартість (або поточні витрати) з i-го варіанта;

Е_н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень;

К_i - капітальні вкладення з i-го варіанта.

Приклад. На підприємстві на потреби опалення корпусу було витрачено природного газу (при ціні 2570 грн за 1000 м³ газу). В умовах неповного завантаження виробничих приміщень частина тепла витрачається нераціонально, так як здійснюється обігрів усього корпусу, а не тільки робочих місць.

Пропонується над робочими місцями встановити системи інфрачервоного опалення на заміну існуючої системи опалення. Необхідна кількість нагрівачів високої інтенсивності ; часова витрата природного газу нагрівачами високої інтенсивності . Кількість годин роботи опалювальної системи в основному режимі в робочі дні на добу, у черговому режимі в робочі дні і у черговому режимі в вихідні дні на добу. Кількість робочих і вихідних днів в опалювальному сезоні - 114 і 51 відповідно. В черговому режимі витрачається 37% теплової потужності нагрівачів. Вартість одного нагрівача 1800 грн. Витрати на введення в експлуатацію (вартість проекту, монтаж і т.п.) складають 3600 грн.

Розрахувати річну економію затрат на енергоресурси і термін окупності заходу.

Розв'язання

1. Розраховуємо величину максимально споживаного газу всіма нагрівачами:

2. Витрати газу в опалювальний сезон з урахуванням чергового режиму складатимуть:

3. Економія газу ставить:

4. Знаходимо економію газу у грошовому еквіваленті:

5. Термін окупності нової системи опалення складає:

Отже, річна економія затрат на енергетичні ресурси складає 188625 грн., термін окупності становить 0,2 року.

2. Складання енергетичних балансів за видами паливно-енергетичних ресурсів

Для організації цілеспрямованої діяльності підприємств з аналізу споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), виявлення резервів економії палива та енергії, розроблення і реалізації заходів щодо їх економії одним із найважливіших інструментів є паливно-енергетичні баланси (ПЕБ). Ці баланси - важливий документ комплексної характеристики енергетичного господарства промислового підприємства і показників використання ПЕР, що дозволяють виробити рекомендації щодо раціонального використання ПЕР і скласти план організаційно-технічних заходів з економії палива й енергії.

Робота зі складання ПЕБ направлена на вирішення таких основних задач:

планування енергозабезпечення підприємства;

оцінювання фактичного стану ефективності використання ПЕР на підприємстві, виявлення причин виникнення втрат ПЕР і визначення їх величини;

виявлення і оцінювання резервів ПЕР і розроблення заходів щодо зниження їх втрат;

визначення раціональних обсягів споживання ПЕР у виробничих процесах і установках;

вдосконалення методики нормування і розробки норм витрат ПЕР на виробництво продукції;

поліпшення режимів роботи технологічного й енергетичного обладнання;

- отримання вихідної інформації для вирішення питань створення нового обладнання та удосконалення технологічних процесів для зниження енергетичних витрат;

- оптимізація структури ПЕБ підприємства шляхом вибору оптимальних напрямків, способів і розмірів використання підведених і побічних ПЕР, вдосконалення внутрішнього виробничого господарського розрахунку і системи стимулювання економії ПЕР.

Методика побудови ПЕБ передбачає послідовність робіт (рис. 2.1), яка включає п'ять етапів.

Етап 1. Обстеження енергетичного господарства і вивчення виробничо-технологічного процесу підприємства з метою одержання вихідних даних для розробки ПЕБ.

Обстеження підприємства повинне проводитися за період, що охоплює весь цикл основних виробничих і сезонних змін у режимі роботи устаткування, тобто за календарний рік. Обстеження має бути комплексним, тобто повинні збиратися не тільки дані обліку і звітності, але й дані вимірювань параметрів технологічних процесів. Параметри технологічних процесів дозволяють установити фактичне завантаження устаткування, витрати ПЕР і пускові витрати.



Рисунок 2.1 - Послідовність складання паливно-енергетичних балансів

Етап 2. На основі отриманої вихідної інформації складаються ПЕБ у робочих формах на підставі даних приладового обліку витрат і вироблення ПЕР (окремо за кожним видом ПЕР), а також за даними обліку їхніх параметрів. енергетичний баланс менеджмент окупність

Під час складання ПЕБ у робочій формі важливим є розрахунок окремих складових балансу, які не можуть бути точно визначені на основі вимірювань (наприклад, втрати енергії в мережах), тому ці статті повинні визначатися розрахунковим методом. Розрахунковий метод також використовується для таких об'єктів ПЕБ, частка споживання ПЕР яких незначна порівняно з іншими об'єктами даної групи, які мають облік із застосуванням засобів вимірювальної техніки.

Під час складання фактичного ПЕБ мають місце так звані небаланси Ці небаланси в обов'язковому порядку повинні бути рознесені на всі витратні статті пропорційно їх питомій вазі у загальних витратах ПЕР або зазначатися в спеціальній статті "небаланс".

Етап 3. Складання фактичних ПЕБ в аналітичній формі.

Для складання фактичних ПЕБ в аналітичній формі у першу чергу необхідно скласти ПЕБ окремих установок і цехів.

Етап 4. Аналізування фактичних ПЕБ в аналітичній формі, розроблення енергозберігаючих заходів і побудування нормалізованих ПЕБ з урахуванням цих заходів.

Необхідною умовою одержання достовірних результатів розрахунків потенціалу енергозбереження є забезпечення порівняння аналізованих ПЕБ. Це досягається шляхом складання нормалізованого і фактичного ПЕБ на той самий термін часу або обсяг робіт, випуску продукції однакового складу і якості.

Етап 5. Складання зведеного фактичного і нормалізованого ПЕБ підприємства в аналітичній формі.

Складання зведеного нормалізованого ПЕБ підприємства є завершальним етапом аналізу фактичного балансу підприємства. Аналогічно з фактичним ПЕБ підприємства, нормалізований баланс будується як сума взаємопов'язаних індивідуальних балансів окремих установок і процесів.

Форми фактичного і нормалізованого ПЕБ однакові, однак порядок їхнього складання різний. Складання нормалізованого ПЕБ завжди здійснюється "знизу-вгору". У першу чергу заповнюється стаття "корисне використання ПЕР". Величина нормативних втрат за кожною групою установок і процесів визначається як сума нормативних втрат окремих установок. Після визначення нормативних втрат в установках варто перейти до визначення нормативних втрат ПЕР під час їх розподілу. Їхня величина визначається, виходячи з нормативного коефіцієнта втрат під час розподілу.

На промислову підприємстві важливим є визначення фактичних ПЕБ енергоємних агрегатів, що дає можливість оцінювання показників ефективності їх роботи порівняно з відповідними паспортними показниками і можливість визначення місця, джерела і причин виникнення нераціональних втрат, а також зробити висновок про технічний стан агрегату, режим його завантаження і додержання умов технологічного процесу.

На основі енергетичного балансу можна вирішувати питання, пов'язані з потенціалом енергозбереження.

Приклад. Аналізування ПЕБ повинно здійснюватися у вигляді таблиць, діаграм та графіків.

ПЕБ у вигляді таблиць дає змогу здійснювати одночасне порівняння його складових як в іменованих одиницях, так і у відсотках. Приклад застосування таблиць під час аналізу ПЕБ наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Структура витрат на енергоресурси

Вид ресурсів	Обсяг споживання	Витрати, грн	Частка у %
Електроенергія	1328818 кВт·год	233024	45
Природний газ	275889 м 3	58803	11
Теплова енергія	4498,41 Гкал	168221	33
Холодна вода	86640 м3	58275	11
Усього		518323	100

Графічне зображення ПЕБ у вигляді діаграм дозволяє здійснювати наочне відображення частки споживання ПЕР у відсотках. Залежно від поставленого завдання для аналізу ПЕБ можуть застосовуватися такі види діаграм:

а) для порівняння частки споживання декількох енергоносіїв одним об'єктом за певний проміжок часу (або частки споживання одного виду енергоносія декількома об'єктами): кругові секторні діаграми (об'ємні та площинні); односмугові діаграми (об'ємні та площинні); одностовпчикові діаграми (об'ємні та площинні) тощо;

б) для порівняння частки споживання за призначенням (наприклад, на технологію, освітлення тощо) одного виду енергоносія окремими об'єктами або підприємством у цілому: балансові діаграми; кругові секторні діаграми (об'ємні та площинні); односмугові діаграми (об'ємні та площинні); одностовпчикові діаграми (об'ємні та площинні) тощо;

в) для порівняння частки споживання одного виду енергоносія окремими об'єктами або підприємством у цілому з урахуванням втрат енергоносія: балансові діаграми; кругові секторні діаграми (об'ємні та площинні); односмугові діаграми (об'ємні та площинні); одностовпчикові діаграми (об'ємні та площинні) тощо.

Приклади застосування діаграм під час аналізу ПЕБ зображені на рисунках 2.2-2.3.

ПЕБ у вигляді графіків дозволяє здійснювати наочне відображення динаміки споживання ПЕР. Приклад застосування графіків під час аналізу ПЕБ зображено на рисунку 2.4. Вихідні дані для побудови графіків енергоспоживання за рік представлені у табл. 2.2.

Рисунок 2.2 - Розподіл витрат на енергоресурси за рік (усього 518323 грн.)



Рисунок 2.3 Баланс споживання електричної енергії за рік

Таблиця 2.2 - Дані про споживання електроенергії об'єктом за рік

Місяць	I	II	III	IV	V	VI
Споживання енергії, тис. кВт·год	167733	152502	131947	99942	70171	74161
Місяць	VII	VIII	IX	X	XI	ХІІ
Споживання енергії, тис. кВт·год	40113	31500	86829	113391	135162	225367

Рисунок 2.4 - Динаміка річного споживання електроенергії об'єктом

3. Розрахунок ефективності впровадження системи енергетичного менеджменту на підприємстві

Основним інструментом скорочення споживання енергії та підвищення ефективності використання енергії на промислових підприємствах є енергетичний менеджмент.

Енергетичний менеджмент - це система управління, заснована на проведенні типових вимірювань і перевірок. Вона забезпечує таку роботу підприємства, за якої споживається лише абсолютно необхідна для виробництва кількість енергії.

Енергетичний менеджмент - це інструмент управління підприємством, який забезпечує постійне дослідження і, отже, знання про розподіл і умови споживання енергоресурсів на підприємстві, а також про оптимальне їх використання як для виробництва, так і для потреб опалювання та інших невиробничих потреб.

Шляхом впровадження енергетичного менеджменту можна отримати докладнішу картину споживання енергії підприємством, що дозволить провести порівняння рівнів споживання її з аналогічними показниками на інших підприємствах для точної оцінки проектів економії енергії, які плануються для впровадження на даному підприємстві.

Енергетичний менеджмент починається з призначення керівництвом підприємства на відповідну посаду особи, відповідальної за впровадження енергетичного менеджменту на підприємстві - енергетичного менеджера, в професійні обов'язки якого входить:

· участь у складанні карти споживання енергії на підприємстві (ймовірно у співпраці зі стороннім консультантом - енергетичним аудитором;

· збирання даних щодо споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) з використанням лічильників і контрольно-вимірювальної апаратури;

· складання плану встановлення додаткових лічильників і контрольно-вимірювальної апаратури;

· збирання даних щодо потоків сировини, ПЕР і готової продукції;

· розрахунок ключових даних для підвищення ефективності використання енергії - в цілому і за окремими виробництвами;

· впровадження нових технологій на існуючих та створюваних енергосистемах для підвищення енергоефективності виробництва;

· енергетичний менеджер зобов'язаний підтримувати свою поінформованість щодо поточної політики в галузі енергетики з урахуванням всіх супутніх аспектів (наприклад, нове законодавство в оподаткуванні, існуючі обмеження щодо рівня споживання енергії, субсидії, питання захисту навколишнього середовища та ін.).

Як свідчить досвід багатьох держав світу, в результаті впровадження системи енергетичного менеджменту зниження річного споживання енергоносіїв може сягати 5%:

, (3.1)

де - економія і-го енергоресурсу;

- обсяг споживання і-го енергоресурсу;

- коефіцієнт зниження витрат.

Економія витрат у грошовому вираженні складає:

, (3.2)

де - вартість енергоносія.

Витрати на впровадження енергетичного менеджменту плануються і складають 2-5% від вартості енергоносіїв. До них відносяться витрати на удосконалення систем обліку енергоносіїв, заробітна плата заводського енергоменеджера, витрати на залучення консалтингової фірми для надання послуг в галузі енергозбереження, в обов'язки якої входить складання огляду потоку енергії на підприємстві, карти споживання енергії, балансу енергоспоживання, а також: розробка пропозицій щодо підвищення енергоефективності, впровадження системи енергетичного менеджменту, допомога в організації закупівель енергетично ефективного устаткування.

Для впровадження енергетичного менеджменту на підприємстві необхідно розробити і впровадити систему обліку електроенергії з розшифруванням показів електричних лічильників всіх трансформаторних підстанцій у заданому часовому діапазоні. Існуючий комерційний облік контролює загальне споживання електроенергії, всі внутрішні споживачі контролюються епізодично.

Розробка системи обліку всіх енергоносіїв із застосуванням сучасної комп'ютерної техніки дозволить оцінити динаміку енергоспоживання під час випуску продукції і розробити рекомендації щодо економії енергоресурсів.

Приклад. Промислове підприємство за рік споживає 3000000 кВт•год електроенергії, 600000 мі природного газу, 50 т мазуту топкого, 30000 мі води. При впровадженні енергетичного менеджменту гарантується зниження споживання енергоносіїв на 5%.

Визначити економію енергетичних ресурсів та термін окупності.

Розв'язання

1. Економія енергоносіїв складе:

- електроенергії :

,

де - об'єм спожитої електроенергії;

- коефіцієнт зниження витрат;

;

- газу:

,

де - об'єм спожитого газу;

;

- води:

,

де - об'єм спожитої води;

.

2. Розрахунок річної економії витрат.

За ціни 0,7 грн за 1 кВт·год електроенергії економія складе:

,

де Т_ЕЕ - тариф на енергію,

.

За ціни 2570 грн за 1 мі газу економія витрат складе:

.

За ціни 3540 грн за 1 мі води економія витрат складе:

3. Всього економія витрат на енергоносії складе:

.

4. Витрати на реалізацію заходів.

При річних витратах на енергоносії 280 млн грн сумарні витрати на впровадження енергетичного менеджменту складуть:

де - річні витрати на енергоносії, грн.;

- коефіцієнт витрат на впровадження енергоменеджменту;

.

5. Оцінка простої окупності.

Витрати на впровадження проекту - 56 млн грн.

Річна економія витрат 82,515 млн грн.

Простий термін окупності проекту складе:

4. Оформлення звітів з енергетичного аудиту

Формування звіту з енергетичного аудиту промислового підприємства, установи чи організації складається з декількох етапів. Розглянемо його докладніше на прикладі промислового підприємства.

1. Коротка характеристика підприємства.

Об'єктом енергетичного аудиту є машинобудівне підприємство.

В загальній вартості енергоресурсів, споживаних підприємством, 61% становить електроенергія. В обсягах споживання природного газу близько 60% використовується котельнями, 35% - термічним устаткуванням підприємства. Ці напрямки використання й визначають основні джерела енергозбереження. У собівартості продукції витрати на енергоносії становлять 25%.

2. Аналіз енергоспоживання промисловим підприємством.

На підприємстві використовуються первинні види енергії, закуповувані в місцевих енергопостачальних організацій у вигляді електроенергії, природного газу, топкового мазуту й води. Теплоенергія у вигляді насиченої пари тиском 3кг/см ² з температурою 132С виробляється у 5-ти власних котельнях, обладнаних чотирма котлами типів ДКВР-2,5-13 і ДКВР-6,5-13. Річне споживання й витрати на енергоносії показані в табл. 4.1. Електроенергія й природний газ у загальному енергоспоживанні підприємства становлять відповідно 29% і 61%. Однак за вартісними співвідношеннями інше: електроенергія - 60,8%, природний газ - 24,2%.

На рис. 4.1 показано розподіл обсягів споживаної енергії за видами енергоносіїв за рік, на рис. 4.2 - розподіл річних витрат на енергоносії. Помісячне споживання енергоносіїв представлено на рис. 4.3 - 4.4.

Таблиця 4.1 - Загальне споживання енергоносіїв та їх вартість за рік

Енергоносій	Річне споживання	Річне споживання, Гкал	Частка в загальному енергоспоживанні, %	Річні витрати, $	Частка в річних витратах
Електроенергія	3000 тис.кВтгод	2583	30,3	120000	60,8
Природний газ	600 тис. м 3	5455	64,0	48000	24,2
Мазут топковий	50 т	486	5,7	11500	6,2
Вода	30000 м 3	-	-	1800	8,8
Всього	-	8524	100,0	197500	100,0



Рисунок 4.1 - Розподіл енергоносіїв за рік

Рисунок 4.2 - Розподіл витрат на енергоносії за рік

Таблиця 4.2 - Виробниче споживання енергії підприємством

Місяць	Витрати електроенергії, тис. кВтгод	Витрати газу, тис. м3
1. Січень	324	183
2. Лютий	360	140
3. Березень	429	93
4. Квітень	396	7
5. Травень	194	9
6. Червень	172	5
7. Липень	150	9
8. Серпень	161	6
9. Вересень	152	9
10. Жовтень	130	6
11. Листопад	227	53
12. Грудень	307	80
Усього	3000	600



Рисунок 4.3 - Витрати електроенергії

Загальне споживання електроенергії склало 3000 тис. кВтгод, природного газу - 600 тис. м ³, мазуту топкового - 50 т, води - 30 тис. м ³. Виробниче навантаження рівномірне протягом року. Коливання у споживанні електроенергії й природного газу пояснюється зниженням опалювального навантаження та гарячого водопостачання у літній період.

Рисунок 4.4 - Витрати газу

3. Тарифи на енергію та паливо.

Підприємство заплатило за енергоносії 200 тис. у.о. Витрати на енергію склали 20% всіх виробничих витрат.

Схема оплати за електроенергію являє собою двоставковий тариф. Завод домовляється про максимальне споживання на місяць активної енергії відповідно до передбачуваної потреби й платить за фіксованою ставкою за фактичне споживання, що не перевищує максимальний договірний ліміт. У випадку перевищення максимального ліміту, споживання перевищення оплачується в п'ятикратному розмірі. Договірна ставка за електроенергію для промислових споживачів становить 71 копійку за кВтгод (0,089 у.о.), для непромислових споживачів - 0,0478 у.о./ кВтгод, оплата за споживання власними житловими будинками - 0,09 у.о./ кВтгод.

Існує також плата за заявлену потужність, що стосується періодів пікових навантажень - від 8 до 10 годин ранку та від 18 до 22 годин увечері, її величина становить 4 у.о./кВтгод. Подібним чином установлюється ліміт споживання реактивної енергії. Плата за 1 кВАр заявленої реактивної потужності - 0,1334 у.о./кВАр, за споживання реактивної енергії - 0,00072 у.о. кВтгод.

Середня вартість електроенергії за даними підприємства склала 0,041у.о./ кВтгод.

Природний газ на підприємство надходить від міської магістральної лінії й використовується для одержання пари й гарячої води в котельні. На газорозподільних станціях промислових майданчиків установлені газові лічильники. Оплата за газ проводиться щомісяця за ціною 120 у.о. за 1000 м ³. Мазут топковий надходить у цистернах за ціною - 250 у.о. за 1 т.

Холодна вода подається на підприємство через витратоміри від міського водоканалу. Витрати на водопостачання - 0,9 у.о. за 1м ³.

4. Профіль використання енергії.

Виробничими підрозділами заводу використаються наступні енергоносії: електроенергія - 380/220 В, 50 Гц для живлення електроприводів, електропечей, освітлення; теплоенергія у вигляді: насиченої пари тиском 2,5 кг/см ² для забезпечення технологічних процесів сушіння й мийки деталей компресорів, опалення, вентиляції й гарячого водопостачання через бойлерні; природний газ - для виробітку пари котельнями, термообробки в полуменевих печах.

Одним з напрямків використання енергії є виробіток стисненого повітря тиском 16 і 6 кг/см². На кожному виробничому майданчику своя компресорна.

Загальна встановлена потужність вентиляційних систем 480 кВт продуктивністю 830000 м³/год.

Напрямки використання електроенергії на підприємстві були наступні: електроапаратами для технологічних процесів (сушіння, нагрівання) - 600 тис. кВтгод; електроприводами - 1200 кВтгод; втрати в мережах 16 тис. кВтгод; загальне споживання - 3000 тис. кВтгод.

Показники споживання енергії за видами продукції або робітами наведені на рис. 4.5, 4.6, 4.7.

Таблиця 4.3 - Споживання природного газу за звітні роки

Рік	Загальне споживання, т у.п.	У тому числі
		Вироблення теплової енергії	Інше виробниче споживання	Використання на непаливні потреби
1	2290	1600	20	150
2	770	710	3	65
3	525	389	122	14

Рисунок 4.5 - Динаміка споживання природного газу за видами продукції або робіт

Таблиця 4.4 - Споживання теплової енергії за звітні роки

Рік	Загальне споживання, Гкал	У тому числі
		Продукція машинобудування і металообробки	Комунально-побутові потреби
1	8600	7750	870
2	3750	3360	210
3	2990	2840	180

Рисунок 4.6 - Динаміка споживання теплової енергії за видами продукції або роботами

Таблиця 4.5 - Споживання електроенергії за звітні роки

Роки	Загальне споживання, тис. кВт·год	У тому числі
		Продукція машинобудування та металообробки	Інше виробниче споживання	Комунально-побутові потреби
1	2750	2090	70	630
2	1870	1317	65	440
3	3000	1814	162	862

Рисунок 4.7 - Динаміка споживання електроенергії за видами продукції або роботами

Рисунок 4.8 - Розподіл споживання електроенергії підприємством

Рисунок 4.9 - Розподіл споживання води підприємством

Баланси споживання енергоносіїв у виробничих підрозділах представлені на рис. 4.10-4.13, з яких видно, що найбільш енергоємними споживачами електроенергії є: енергосиловий цех - 17,3%, механічний цех № 3 - 13,44%, інструментальний цех - 10,87%; природного газу: котельні енергосилового цеху - 89,4%; води: енергосиловий цех - 50%, механоскладальний цех № 1 - 23%.



Рисунок 4.10 - Баланс споживання природного газу



Рисунок 4.11 - Баланс споживання електроенергії промисловим підприємством



Рисунок 4.12 - Баланс споживання теплової енергії



Рисунок 4.13 - Баланс споживання води підприємством за рік

5. Опис можливостей енергозбереження

Основною проблемою для підприємств залишається відсутність системи організації роботи з ефективного планування й організації використання енергоресурсів, контролю режимів енергоспоживання. На підприємстві також відсутній енергоменеджер, що ускладнює роботу з енергозбереження.

Більшість заходів щодо енергозбереження здійснювалося на нерегулярній основі при відсутності перспективного плану енергозбереження, обсяги робіт визначалися виділеними обсягами фінансування.

Тому багато можливостей енергозбереження в процесі поточної експлуатації залишилися нереалізованими.

У результаті аналізу показників використання підприємством паливно-енергетичних ресурсів, і обстеження фактичного використання енергоресурсів розроблені пропозиції щодо можливостей енергозбереження (МЕЗ), розглянуті нижче. Вони дозволяють знизити споживання електроенергії на 552,7 тис. кВтгод (18,4% споживання 2009 р.), природного газу на 494,5 тис.м ³ (82,4%), мазуту топкового - 9,63 т (19,3%). Слід зазначити, що на підприємстві мають місце й інші можливості енергозбереження, які не можуть бути сьогодні економічно виправдані у зв'язку з низькою завантаженістю виробничих потужностей підприємства.

Запропоновані МЕЗ можуть бути застосовані на інших промислових підприємствах і можуть служити стандартним вирішенням стандартної проблеми.

У табл. 4.6 дається перелік можливостей енергозбереження на підприємстві, наводяться оцінні дані з енергозбереження, а також оцінки зниження витрат і простої окупності заходів зі строком реалізації більшості з них до одного року.

1. МЕЗ № 1 "Організація системи енергетичного менеджменту" дозволить налагодити систематичну роботу з енергозбереження на підприємстві, для чого створюється підрозділ з енергетичного менеджменту, що повинен відповідати за контроль, аналіз енергоспоживання на підприємстві й відповідати за розробку рекомендацій з реконструкції або вдосконалення будь-яких систем, що приводять до економії енергії.

Для сприяння підвищенню енергоефективності й зниженню енерговитрат енергосервісна компанія пропонує підприємству придбати обладнання для проведення енергоаудитів. Це устаткування складається з портативних приладів і вимірювальних пристроїв для енергоаудиту, які дозволять здійснити заходи щодо енергетичного менеджменту.

2. МЕЗ № 2 дозволить за рахунок оптимізації процесів спалювання природного газу в казані, з використанням переносного газоаналізатора, підвищити ККД горіння й, як наслідок, скоротити споживання природного газу.

3. МЕЗ № 3 "Установка кондесатовідвідних вузлів у системах використання пари" дозволить скоротити споживання пари без зниження теплотехнічних характеристик устаткування з одночасним підвищенням ефективності використання його теплового потенціалу на локальних очисних спорудах, у системі опалення й вентиляції, на ділянці варіння.

4. МЕЗ № 4 за рахунок реконструкції системи готування гарячої води для потреб гарячого водопостачання, що полягає в заміні котла ДЕ-6,5-13, казаном водогрійним потужністю 100 кВт, скорочуються втрати природного газу на зазначені цілі, обумовлені частими пусками потужного казана, низькими завантаженням і ККД.

5. МЕЗ № 5 'Термоізоляція паропроводів, трубопроводів гарячої води" дозволить скоротити прямі втрати теплоенергії на ділянках загальною довжиною 900 м.

6. МЕЗ № 6 пропонує змінити систему опалення всього обсягу незавантажених цехів: механічного №2, механоскладального №2 і інструментального - опаленням тільки робочих місць високоефективними інфрачервоними нагрівачами, із прямим спалюванням газу, що дозволить скоротити споживання природного газу на 50%.

7. МЕЗ № 7 "Автоматизація обліку витрати енергоносіїв" дозволить без залучення ручної праці створити об'єктивну картину енергоспоживання на підприємстві, підвищить обґрунтованість роботи з енергозбереження, обґрунтованість показників енергоспоживання підрозділами в системі внутрішнього госпрозрахунку.

8. МЕЗ № 8 підвищення рівня компенсації реактивної потужності в системі електропостачання підприємства від tgц₁=0,7666 до tgц₂=0,23 за рахунок впровадження системи автоматичного керування забезпечить економію 80 тис. кВтгод/рік.

9. МЕЗ № 9 за рахунок впровадження 150 ефективних джерел світла замість ламп типів ДРЛ-400 і ДРЛ-250 у системі освітлення підприємства підвищиться її надійність і скоротиться загальне споживання електроенергії.

10. МЕЗ № 10 "Підвищення ефективності роботи сушильних печей у ливарному цеху" за рахунок ремонту ізоляції воріт камерних печей, проведення режимного налагодження у впровадження оперативного реґулювання процесу спалювання природного газу з використанням аналізаторів процесу горіння, дозволить скоротити споживання природного газу.

11. МЕЗ № 11 за рахунок заміни водяного насоса надлишкової потужності й напору в системі охолодження компресорної станції на насос меншої потужності забезпечується скорочення споживання електроенергії.

12. МЕЗ №12 "Термоізоляція бака-акумулятора гарячої води" забезпечить економію природного газу за рахунок виключення прямих втрат теплоенергії й скорочення часу розігріву казана після зупинки.

13. МЕЗ № 13, № 14 Впровадження приладового контролю стану ізоляції устаткування, температури теплоносія, використання встановлених потужностей електроустаткування дозволить вилучити нераціональні режими його роботи й забезпечить зменшення нераціонального використання паливноенергетичних ресурсів.

Капіталовкладення в розмірі 9550 у.о. у поліпшення енергоефективності з малим періодом окупності (МЕЗ-2,11,12,13,14) приведе до річної економії в 12689,5 у.о., а також до скорочення споживання електроенергії на 27,9 тис. кВтгод і природного газу на 105,1 тис. м ³, мазуту топкового на 7,13 т. Капіталовкладення в розмірі 89639 у.о. у поліпшення енергоефективності з періодом окупності більше одного року (МЕЗ - 1,5,7,9,10) приведе до річної економії в 61658,5 у.о., а також до скорочення споживання електроенергії на 350,8 тис. кВтгод, природного газу на 201,9тис. м ³, мазуту топкового на 2 т.

Загальне зниження споживання електроенергії складе 552,7 тис. кВтгод (18,4% споживання 2009 р.), природного газу - 494,5 тис. м ³ (82,4%), мазуту топкового - 9,63 т (19,3%).

Загальне скорочення викидів в атмосферу шкідливих речовин у результаті впровадження запропонованих заходів складе 9,046 т., у тому числі: твердих часток 2,3 т, окису вуглецю 0,31 т., окислів азоту 1,266 т., окислів сірки 5,17 т.

Зазначені можливості енергозбереження можуть бути застосовані на інших промислових підприємствах, тобто можуть слугувати стандартним вирішенням стандартної проблеми.

Таблиця 4.6 - Список можливих варіантів енергозбереження

№ МЕС	Опис	Економія електроенергії, тис. кВт·год	Економія природного газу, тис. м 3 (мазуту т.)	Економія води, тис.м3	Річна економія, у.о.	Вартість заходів, у.о.	Проста окупність, рік
1	Організація системи енергоменеджменту	-	30,0	6,0	12150,0	3950	0,33
2	Поліпшення ефективності спалювання палива в котлах	-	75,0 (6,25)	-	7437,5	6500	0,87
3	Установка конденсатовідвідних вузлів у системах використання пари	-	30,0 (2,5)	-	2975,0	6870	2,31
4	Реконструкція системи підготовки гарячої води	28,2	28,0	-	3405,0	9000	2,6
5	Термоізоляція паропроводів і трубопроводів гарячого водопостачання	-	86,5	-	6920,0	11979	1,7
6	Створення системи інфрачервоного опалення	-	130,0	-	10400,0	23170	2,23
7	Автоматизація обліку витрати енергоносіїв	150,0	30,0	6,0	-	56000	-
8	Автоматизація керування установками компенсації реактивної потужності	80,0	-	-	2200,0	5000	2,3
9	Впровадження енергоефективних джерел світла	50,77	-	-	3128,0	3230	1,1
10	Підвищення ефективності роботи сушильних печей у ливарному цеху	-	55,4	-	4430,0	7520	1,69
11	Оптимізація системи охолодження компресорних установок	35,8	-	-	1467,0	270	0,18
12	Термоізоляція бака-акумулятора гарячої води	-	19,3	-	1543,0	780	0,5
13	Моніторинг роботи котельного устаткування й температурного режиму тепловико-ристовуючого устаткування	-	10,2 (0,88)	-	1224,0	1000	0,82
14	Моніторинг і оптимізація потужності електроустановок	27,9	-	-	1018,0	1000	0,98
15	Усього	522,7	494,5 (9,63)	12,0	93332,5	239782

5. Оцінка ефективності енергозберігаючих проектів шляхом розрахунку дисконтованого періоду окупності заходів

Головним недоліком простих методів оцінки ефективності інвестицій є ігнорування факту нерівноцінності однакових сум надходжень або платежів, що відносяться до різних періодів часу. Розуміння й урахування цього чинника має важливе значення для коректної оцінки проектів, пов'язаних з довгостроковим вкладенням капіталу.

Проблема адекватної оцінки привабливості проекту, пов'язаного із вкладенням капіталу, полягає у визначенні того, наскільки майбутні надходження виправдають сьогоднішні витрати. Оскільки приймати рішення доводиться "сьогодні", всі показники майбутньої діяльності інвестиційного проекту повинні бути скореговані з урахуванням зниження цінності (значимості) грошових ресурсів у міру віддалення операцій, пов'язаних з їхньою витратою або одержанням. Практично корегування полягає у приведенні всіх величин, що характеризують фінансову сторону здійснення проекту, у масштаб цін, порівнянний з наявним "сьогодні". Операція такого перерахування називається "дисконтуванням".

Дисконтування - це процес визначення поточної вартості майбутніх грошових доходів фірми, які повинні бути отримані в результаті реалізації проекту. Чим вище дисконтована вартість проекту, тим він ефективніший.

Ставка дисконту - це відсоткова ставка, що характеризує норму прибутку, на яку щорічно розраховує інвестор, і передбачуваний рівень інфляції в країні.

Ставка дисконту звичайно обчислюється за наступним виразом:

, (5.1)

де - мінімальна реальна норма прибутку (банківський відсоток);

- рівень передбачуваної інфляції;

- коефіцієнт, що враховує ступінь інвестиційного ризику.

Застосування методів дисконтування чистих грошових потоків дозволяє більш коректно, з урахуванням чинника часу, визначити термін окупності проекту.

Для оцінки проектів шляхом розрахунку дисконтованих грошових потоків застосовуються наступні показники.

Чиста поточна вартість () - це різниця між сумою грошових надходжень (грошових потоків, відтоків), отриманих у результаті реалізації інвестиційного проекту й дисконтованих до їх поточної вартості, й сумою дисконтованих поточних вартостей усіх витрат, необхідних для реалізації цього проекту:

; , (5.2)

де - надходження засобів (грошовий потік) наприкінці періоду t (прибуток);

- ставка дисконту;

- порядковий номер року;

- початкове вкладення засобів (інвестиції).

Якщо - проект вважається прибутковим (варто прийняти);

- проект вважається збитковим (варто відкинути);

- проект ні прибутковий, ні збитковий.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом декількох років, то формула для розрахунку модифікується таким чином:

, (5.3)

- інвестиційні витрати в період t.

Рентабельність інвестицій () - це показник, що дозволяє визначити, якою мірою зросте цінність фірми (багатство інвестора) у розрахунку на 1 грн інвестицій.

, (5.4)

- проект варто застосовувати;

- відхилити;

- проект ні прибутковий, ні збитковий.

Аналогічна ситуація "тривалі витрати - тривала віддача":

. (5.5)

Цей показник характеризує доход на одиницю витрат. Може служити засобом для розташування проектів за рейтингом привабливості в порядку убування.

Внутрішня норма прибутковості (норма рентабельності) () - визначається як ставка дисконту, при якій величина інвестицій () буде рівною дисконтованому потоку (), тобто (чистій приведеній вартості).

при . (5.6)

Зазвичай проектів визначається методом підбору ставок дисконту або за допомогою спеціальних таблиць для розрахунку поточної цінності грошової одиниці. У той же час можна визначити й графічним методом за перетинанням кривої залежності від (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 - Графік залежності чистої приведеної вартості від ставки дисконту

Цей метод вимагає значно більше часу для проведення розрахунків при нерівномірному надходженні коштів. Може бути застосований для визначення максимальної ставки кредиту, яка дасть можливість окупити проект.

Дисконтований період окупності інвестицій (PBP) - час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. Цей показник обчислюється за формулою:

, (5.7)

де - номер першого року, у якому досягається умова ;

- сума інвестицій у проект;

- дисконтовані грошові потоки.

Приклад. Початкові інвестиції в проект - 1000000 грн. Проект генерує наступні грошові потоки (у тис. грн) за роками: 1-й рік - 500, 2-й - 400, 3-й - 300, 4-й - 100. Вартість капіталу проекту оцінена на рівні 10 %. Визначити простий і дисконтований строки окупності заходу.

Розв'язання

Розрахунок дисконтованого терміну окупності здійснюється за допомогою складання наступних таблиць.

Таблиця 5.1. - Дані для визначення дисконтованого періоду окупності інвестицій

Рік	0	1	2	3	4
Грошовий потік (ГП) (тис. грн)	-1,000	500	400	300	100
Дисконтований ГП (тис. грн)	-1,000	455	331	225	68
Накопичений дисконтований ЧДП (тис. грн)	-1,000	-545	-214	11	79

У третьому рядку таблиці поміщені дисконтовані значення грошових доходів підприємства у результаті реалізації інвестиційного проекту, що визначаються за формулою:

,

де - дисконтований грошовий потік за період ;

- прибуток (грошовий потік) від реалізації проекту за період ;

- ставка дисконту;

- порядковий номер року реалізації проекту.

У четвертому рядку таблиці містяться значення непокритої частини вихідної інвестиції. Із часом величина непокритої частини зменшується. Так, до кінця другого року непокритими залишаються тільки 214000, і, оскільки дисконтоване значення грошового потоку третього року становить 225000, стає зрозумілим, що період покриття інвестиції становить два повні роки та будь-яку частину третього року. Більш конкретно для проекту одержимо дисконтований період окупності:

року.

Визначаємо простий термін окупності заходу:

тис. грн,

року.

Список літератури

1. Енергетичний аудит: Навчальний посібник / О.І. Соловей, В.П. Розен, Ю.Г. Лега, О.О. Ситник, А.В. Чернявський, Г.В. Курбака. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - 299 с.

2. Энергетический менеджмент: Учебное пособие / Праховник А.В., Розен В.П., Разумовский О.Б. и др. - К.: Киев: Нот. ф-ка, 1999. - 184 с.: ил.

3. Енергозбереження та енергетичний менеджмент: Навчальний посібник / Бакалін Ю.І. - 3-є вид., перероб та допов. - Харків: БУРУН і К, 2006. - 320 с.

4. Фокин В.М. Основы энергосбережения и энергоаудита. - М.: Изд-во Машиностроение-1, 2006. - 256 с.

5. Курсы по энергетическому аудиту / Праховник А.В., Иншеков Е.Н., Дешко В.И., Соловей А.И. и др. - Киев: Институт энергосбережения и энергоменеджмента НТУУ "КПИ", Центр подготовки энергоменеджеров, 2000. - 684 с.

6. А.В. Праховник, А.И. Соловей, В.В. Прокопенко и др. Энергетический менеджмент. - К: ІЕЕ НТУУ "КПИ", 2001. - 470 с.

7. Тарасюк Г.М. Управління проектами: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 2-е вид. - К.: Каравела, 2006. - 230 с.

8. Прокопенко В.В., Закладний О.М., Кульбачний П.В. Енергетичний аудит з прикладами та ілюстраціями: Навчальний посібник. - К.: Освіта України, 2008. - 438 с.

9. Похабов В.И. Энергетический менеджмент на промышленных предприятиях / Похабов В.И., Клевзович В.И., Ворфоломеев В.В. - Мн.: УП "Технопринт". 2002. - 176 с.

10. Енергетичний аудит об'єктів житлово-комунального господарства: Монографія/ В.П. Розен, О.І. Соловей, С.В. Бржестовський, А.В. Чернявський, П.В. Розен // Під загальною редакцією Розена В.П., Солов'я О.І. - К.: ПП ВКФ "Дельта фокс", 2007. - 224 с.

Размещено на Allbest.ru

...