Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр “інститут аграрної економіки”

08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)

УДК 657.659.126

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОБЛІК ТОРГОВЕЛЬНИХ МАРОК (БРЕНДІВ) НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Рудченко Юлія

Сергіївна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук.

Науковий керівник кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Жук Валерій Миколайович,

Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, завідувач відділу методології обліку і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Малюга Наталія Михайлівна, Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, завідувач кафедри теорії бухгалтерського обліку кандидат економічних наук, доцент Голов Сергій Федорович, Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ),завідувач кафедри еккаунтингу

На підставі проведених досліджень і розробок автора в дисертації висвітлено теоретичні засади та надано практичні рекомендації по удосконаленню бухгалтерського обліку торговельних марок у складі нематеріальних активів підприємств харчової промисловості.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ - “Економічний зміст та завдання обліку торговельних марок” - присвячений науковому обґрунтуванню сутності торговельних марок в економічній діяльності підприємств та їх місця у вітчизняній системі бухгалтерського обліку.

В першому розділі дисертаційного дослідження визначено, що з розвитком конкурентного середовища на українському ринку значення торговельних марок як фактору споживацького вибору постійно зростає. З'ясування ролі торговельних марок у процесі реалізації продукції є першим кроком на шляху вирішення актуальної практичної проблеми, що має визначальне значення для підвищення конкурентноздатності вітчизняних товаровиробників - легалізації не врахованої в обліку частини активів підприємств.

Дослідженням економічної суті торговельної марки як специфічного виду активів, призначеного для індивідуалізації товару, виявлено його неоднозначне тлумачення, що пов'язано з наявністю різних аспектів використання економічного, юридичного, маркетингового, облікового та оціночного. На основі системного підходу запропоновано комплексне визначення поняття “торговельна марка” як специфічного нематеріального активу, що підлягає державній реєстрації, призначений для індивідуалізації товару чи його виробника на ринку та характеризується:

відсутністю матеріального вираження;

довгостроковістю використання;

здатністю забезпечувати економічні вигоди шляхом встановлення вищих цін на марочний товар.

Теоретичним доробком дисертаційного дослідження є удосконалення класифікації видів торговельних марок, а саме виділення таких класифікаційних ознак, як ступінь використання у господарській діяльності та відображення в бухгалтерському обліку.

У дисертаційній роботі обґрунтовано відмінність у функціональному призначенні торговельної марки для її власника та покупця, на якого орієнтована марочна стратегія. У зв'язку з цим функції торговельної марки класифіковано за двома напрямами: підприємницькі - що виконує марка для підприємства-власника (індивідуалізація товару, рекламна, фінансова, правозахисна, засіб конкурентної боротьби) та споживацькі - направлені на споживача, до яких віднесено ідентифікацію товару, практичну, інформативну та функцію мінімізації ризиків.

Поширеність торговельних марок очевидна. Дедалі більша кількість підприємств застосовують методи і мову брендів у своїй діяльності, про це свідчить широко розвинута система державної реєстрації прав власності та розпоряджання правами на них. Станом на 1 січня 2006 р. зареєстровано близько 58 тисяч свідоцтв на знаки для товарів і послуг. Щорічно цей показник збільшується в середньому на 25%. Стрімко зростає залучення торговельної марки в цивільно-правові угоди. З 2000 р. в Державному департаменті інтелектуальної власності зареєстровано понад 3000 ліцензійних договорів.

Однак, незважаючи на тривале використання торговельних марок у господарській діяльності вітчизняних підприємств, система бухгалтерського обліку не містить інформації про наявність і вартість торговельних марок. Результати дослідження фінансової звітності вітчизняних підприємств показали, що облікована частка нематеріальних активів у середньому по Україні становить 1%. З 47 досліджених підприємств 90% використовують у діяльності зареєстровані торговельні марки, 1% відображає їх у балансі. Порівняння цих показників з аналогічними даними іноземних підприємств галузі виробництва напоїв наведено в табл. 1.

Таблиця 1 Наявність торговельних марок у балансах вітчизняних та іноземних підприємств галузі виробництва напоїв

Головною причиною неврахування торговельної марки у вітчизняному бухгалтерському обліку є відсутність нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення обліку торговельних марок у складі нематеріальних активів. І, як наслідок, нездатність системи бухгалтерського обліку задовольнити сучасні інформаційні запити її користувачів - оцінювачів, інвесторів, кредиторів, маркетингової служби. В дисертаційній роботі запропоновано організаційно-методичні підходи до удосконалення обліково-інформаційного забезпечення системи управління торговельною маркою.

У другому розділі - “Методичні підходи до обліку торговельних марок (брендів)” - проаналізовано діючий порядок відображення прав на торговельні марки в бухгалтерському обліку та з'ясовано, що чинна методика обліку нематеріальних активів у більшості аспектів не може бути застосована щодо обліку торговельних марок.

Проведене на підприємствах дослідження свідчить, що в обліковій практиці склалися два методичні підходи до відображення торговельних марок в обліку: підхід капіталізації витрат на створення торговельної марки та підхід списання вартості торговельної марки у витрати. Застосування того чи іншого підходу залежить від рівня регламентації даного питання в законодавстві. Відповідно до чинного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи” (далі - П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”) витрати на самостійне створення торговельних марок не визнаються нематеріальним активом, а підлягають списанню у витрати звітного періоду. У дисертаційній роботі запропоновано виключити з П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” вищезазначену норму, оскільки торговельним маркам, які розроблені і зареєстровані підприємством, притаманні всі ознаки права власності згідно із законодавством України. Це дає підстави вважати, що невизнання їх у складі нематеріальних активів суперечить принципу повного висвітлення, передбаченого Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

На основі узагальнення науково-практичних позицій щодо визнання нематеріальних активів уточнено основні критерії визнання торговельних марок у бухгалтерському обліку, а саме: документальне підтвердження права власності (наявність свідоцтва на знак для товарів і послуг); використання в господарській діяльності з метою одержання економічної вигоди; можливість ідентифікації (відчуження) як самостійного об'єкта цивільно-правових відносин; довгостроковість використання; можливість вартісної оцінки.

Важливою умовою відображення торговельної марки в обліку є її оцінка. Незважаючи на законодавчо встановлений порядок первісної оцінки нематеріальних активів, методика первісної оцінки торговельних марок при зарахуванні на баланс відсутня. В бухгалтерському обліку при визнанні торговельної марки переважають традиційні методичні підходи, які ґрунтуються на принципі історичної (фактичної) собівартості. До первісної вартості торговельної марки включається лише незначна частина витрат, пов'язаних з її створенням. У свою чергу витрати на дослідження й розробку торговельної марки не визнаються в обліку як капітальні інвестиції, а загальною сумою відносяться на рахунок 941 “Витрати на дослідження розробки” та інші рахунки витрат. Не узагальнюються в обліку витрати на рекламу та інше розповсюдження інформації про торговельну марку, які є суттєвою складовою її вартості.

Чинне законодавство дозволяє, крім використання торговельної марки за основним призначенням, внесення прав на неї до статутного капіталу, застосування як застави, як предмет комерційних угод (купівлі-продажу, ліцензування, франчайзингу). Ефективність використання даного активу в зазначених операціях залежить від наявності розвинутого механізму комерціалізації прав на торговельну марку, результатом якого є одержання економічних вигод у вигляді:

дивідендів від вкладеної у статутний капітал торговельної марки;

роялті та паушальних платежів від передачі торговельної марки за ліцензією;

розширення меж власного бізнесу, диверсифікації видів підприємницької діяльності при передачі торговельної марки за франчайзинговою угодою.

Реалізацію даних напрямів використання торговельної марки ускладнює відсутність достатнього рівня бухгалтерської інформації про торговельну марку. Враховуючи те, що більшість підприємств не відображають права на торговельні марки в обліку, в дисертаційній роботі інтерпретовані мета і завдання інвентаризації торговельних марок у складі нематеріальних активів. Головною метою інвентаризації визначено ідентифікацію (виявлення) торговельних марок на підприємстві та взяття їх на бухгалтерський облік. Доведено, що кінцевий результат інвентаризації полягає не тільки у відповідності облікових і фактичних показників, а в першу чергу, у встановленні факту використання підприємством торговельних марок, невідображених в балансі їх вартісна оцінка та оприбуткування за визначеною вартістю. У зв'язку з цим у роботі конкретизовано сукупність методичних прийомів, які мають бути застосовані в процесі інвентаризації торговельних марок. Зокрема, крім загальноприйнятих, запропоновано використання таких аналітичних та організаційних процедур:

- зустрічна перевірка (з'ясування факту подачі заяви на реєстрацію торговельної марки до Державного департаменту інтелектуальної власності);

- візуальне обстеження продукції (встановлення фактів нанесення на пакування продукції певних розпізнавальних логотипів і знаків, які можуть бути ідентифіковані та зареєстровані як торговельні марки);

- застосування оціночних процедур, встановлених законодавством з незалежної оцінки, з метою визначення вартості та оприбуткування виявлених в процесі інвентаризації зареєстрованих торговельних марок;

- аналіз облікової документації на предмет визначення сум доходів і витрат, що мають безпосереднє відношення до ідентифікованої торговельної марки.

У третьому розділі - “Удосконалення методичних підходів до обліку операцій з торговельними марками” - викладено методичні рекомендації та надано практичні пропозиції щодо удосконалення облікового забезпечення оцінки торговельних марок, порядку їх інвентаризації та відображення у звітності. облік актив бренд звітність

Важливим принципом запровадження ефективної системи бухгалтерського обліку торговельних марок є повнота висвітлення інформації про них в обліку, а також достовірність вартісних показників, пов'язаних з її використанням.

З метою встановлення єдиних методичних засад виявлення торговельних марок, не відображених в балансі, та включення їх до складу нематеріальних активів у дисертації запропоновано удосконалений порядок інвентаризації торговельних марок, що забезпечить їх первісну оцінку та оприбуткування на баланс. Даний порядок передбачає ідентифікацію торговельних марок (встановлення наявності зареєстрованих торговельних марок, що не відображені в бухгалтерському обліку); оцінку вартості виявлених у процесі інвентаризації торговельних марок; документальне оформлення (занесення до інвентаризаційного опису та складання акта введення торговельної марки в господарський оборот); оприбуткування на рахунках бухгалтерського обліку.

Використання підприємствами об'єктів інтелектуальної власності, незареєстрованих в балансі, нині досить поширене, а необхідність постановки їх на облік передбачена законодавством. У зв'язку з цим запропоновано доповнити Інвентаризаційний опис (типова форма № НА-4) розділом "Об'єкти права інтелектуальної власності, не відображені в бухгалтерському обліку". Така систематизація спростить порядок відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку, оскільки забезпечить можливість виділення з сукупності нематеріальних активів тих об'єктів, які підлягають оприбуткуванню за результатами інвентаризації.

Для обліково-інформаційного забезпечення грошової оцінки торговельних марок, витрати, пов'язані з її розробкою, реєстрацією та рекламною кампанією, з метою обліку запропоновано класифікувати за двома групами:

капітальні витрати - витрати, що включаються до первісної вартості торговельної марки;

витрати некапітального характеру - витрати, які не відносяться до первісної вартості торговельної марки, але пов'язані з її створенням і впливають на формування її ринкової ціни.

Методичні засади розподілу та відображення даних витрат в обліку представлено в табл. 2.

Для узагальнення витрат некапітального характеру та їх використання у процесі оцінки в дисертації запропоновано ведення підприємствами окремого аналітичного рахунка 941/1 "Витрати створення та використання торговельних марок" у складі субрахунку 941 "Витрати на дослідження і розробки".

Таблиця 2 Методичні засади відображення в обліку витрат на створення та використання торговельної марки

З метою документального оформлення обліку витрат розроблено форму "Відомості аналітичного обліку витрат на дослідження та розробку торговельної марки". Відомість відкривається бухгалтером на початковій стадії розробки та реєстрації торговельної марки. Ведеться шляхом занесення сум витрат понесених у процесі її створення до моменту складання Акта введення в господарський оборот (типова форма № НА-1) та відкриття інвентарної картки на торговельну марку (типова форма № НА-2).

Розділ І Відомості містить дані про загальну суму капітальних витрат на дослідження та розробку торговельної марки. Підсумок даного розділу формує первісну вартість торговельної марки при її оприбуткуванні на баланс. Витрати некапітального характеру, які узагальнюватимуться в Розділі ІІ Відомості мають бути перенесені до інвентарної картки з подальшим їх накопиченням у процесі використання торговельної марки.

У зв'язку з цим у форму інвентарної картки (типова форма № НА-2) запропоновано внести доповнення в частині узагальнення витрат, пов'язаних з використанням торговельної марки, які не збільшують її первісну вартість, але ідентифіковані з нею (витрати некапітального характеру). Зміст запропонованого доповнення полягає у виділенні в інвентарній картці розділу ІІ "Витрати на дослідження, розробку та використання торговельної марки".

Умовні позначення:

- Рух облікових даних (інформації) при оприбуткуванні торговельної марки

- Рух облікових даних (інформації) в процесі використання торговельної марки

1. Занесення даних про фактично понесені витрати на створення торговельної марки до відомості у розрізі двох груп витрат: до розділу І "Капітальні витрати на створення торговельної марки"; до розділу ІІ "Витрати на створення торговельної марки некапітального характеру"

2. Формування на основі розділу І Відомості первісної вартості торговельної марки та складання Акта введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (оприбуткування).

3. Заведення на підставі Акта введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів інвентарної картки обліку прав на торговельну марку з перенесенням до неї усіх необхідних даних.

4. Занесення до Розділу ІІ інвентарної картки суми витрат на створення торговельної марки, які не були включені до її первісної вартості.

5. Накопичення у Інвентарній картці на підставі відповідних первинних документів витрат здійснюваних у процесі використання торговельної марки, які не відносяться на збільшення первісної вартості, але безпосередньо пов'язані з торговельною маркою.

Завершальною стадією організації облікового процесу використання торговельних марок у господарській діяльності є відображення їх вартості у звітності. Оцінка та відображення нематеріальних активів у звітності за собівартістю призводить до того, що формування інформації про поточну вартість активів підприємства відбувається поза фінансовою звітністю підприємства. Ринкова капіталізація підприємства суттєво відрізняється від вартості активів, яка відображена у фінансовій звітності. Це зумовлює пошук альтернативних способів відображення інформації про них у звітності з метою забезпечення користувачів - органи управління, оцінювачів, бренд-менеджерів, маркетологів, інвесторів інформацією про поточну вартість активів, зокрема, торговельної марки, що дасть змогу оцінити реальний фінансово-майновий стан підприємства.

У дисертації запропоновано порядок розкриття інформації про ринкову вартість торговельної марки у звітності шляхом підготовки Річного Звіту-брошури. Цей Звіт має на меті узагальнення фінансової, економічної та іншої інформації у вигляді презентаційних матеріалів, що характеризують становище підприємства на ринку, його ділову репутацію та сприятимуть підвищенню рівня інвестиційної привабливості. Подання інформації про ринкову вартість торговельної марки у запропонованій формі сприятиме формуванню позитивного іміджу підприємства на ринку, надасть інвесторам необхідну інформацію щодо ринкової ціни самого підприємства та вартості його окремих активів (як врахованих в обліку, так і тих, що не підлягають відображенню в балансі).

ВИСНОВКИ

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та сформульовано науково обґрунтовані положення щодо удосконалення методичних підходів до обліку торговельних марок у складі нематеріальних активів підприємств харчової промисловості. Висновки та пропозиції в межах досліджуваної наукової проблеми зводяться до наступного:

1. Законодавче визнання торговельної марки як об'єкта бухгалтерського обліку висунуло нові вимоги щодо наявності чітко визначеного понятійного апарату і його однозначного застосування в обліковій роботі та інших професійних сферах (маркетинг, незалежна оцінка, реклама тощо). На основі досліджень практики та чинної законодавчої бази дано комплексне визначення терміна “торговельна марка”, як специфічного нематеріального активу, що підлягає державній реєстрації, призначений для індивідуалізації товару чи його виробника на ринку та характеризується: відсутністю матеріального вираження; довгостроковістю використання та здатністю забезпечувати економічні вигоди шляхом встановлення вищих цін на марочний товар. Величина даних економічних вигод лежить в основі різниці між поняттями "бренд", "торговельна марка" і “товарний знак”, що паралельно використовуються у діловому мовленні.

2. Використання торговельних марок у бізнесовій діяльності вітчизняних підприємств і розвинута інфраструктура системи державної реєстрації прав на них зумовили появу нових засобів індивідуалізації товарів та розширення існуючих видів торговельних марок. Для цілей бухгалтерського обліку торговельні марки запропоновано класифікувати за такими класифікаційними ознаками формою існування, юридичним змістом, об'єктом і суб'єктом використання, правом власності, ступенем охоплення продукції, сферою застосування, мірою використання в господарській діяльності та відображення в бухгалтерському обліку. Така класифікація торговельних марок забезпечує їх групування як об'єктів обліку й віднесення на відповідні синтетичні та аналітичні рахунки.

3. Встановлено, що функції торговельної марки в ринкових відносинах диференційовані по відношенню до її власника та покупця марочної продукції. У зв'язку з цим здійснено їх узагальнення за двома напрямами: функції для підприємства-власника - підприємницькі (індивідуалізація товару, рекламна, фінансова, правозахисна, засіб конкурентної боротьби) та функції для споживача - споживацькі (ідентифікація товару, практична, інформативна, функція мінімізації ризиків).

4. У процесі дослідження стану системи бухгалтерського обліку з'ясовано її нездатність задовольняти сучасні інформаційні запити користувачів (оцінювачів, інвесторів, кредиторів, маркетингової служби) щодо вартості торговельної марки та напрямів її використання. В роботі сформульовані організаційно-методичні підходи до удосконалення обліково-інформаційного забезпечення системи управління торговельною маркою, що передбачають прийняття рішень методичного (зміни до законодавства) та організаційного (інвентаризація, розробка форм документів, організація контролю та звітності) характеру. Реалізація запропонованих підходів сприятиме формуванню ефективного інформаційного забезпечення системи управління торговельними марками, що включає оперативний облік витрат і доходів від їх використання, формування даних для оцінки ринкової вартості, обліку франчайзингових угод, підвищення інвестиційної привабливості через розкриття інформації про ринкову вартість торговельної марки у звітності.

5. В результаті дослідження місця торговельних марок у складі нематеріальних активів підприємств визначено два методичні підходи до відображення торговельних марок в обліку: підхід капіталізації та підхід списання вартості торговельної марки. Вибір того чи іншого підходу залежить від рівня регламентації даного питання в законодавстві. У роботі обґрунтовано необхідність визнання у складі нематеріальних активів самостійно створених торговельних марок, що забезпечить можливість підприємствам запровадити адекватні методи їх оцінки та бухгалтерського обліку.

6. Згідно з чинним законодавством не підлягають окремому узагальненню в бухгалтерському обліку специфічні витрати на створення та впровадження торговельної марки (витрати на рекламу, маркетингові дослідження, брендінг). Встановлено, що відсутність методики обліку таких витрат призводить до неможливості визначення первісної вартості при оприбуткуванні та ускладнює оцінку ринкової вартості. У зв'язку з цим запропоновано механізм облікового забезпечення (принципи розподілу, документальне оформлення і порядок відображення на рахунках) витрат, понесених у процесі створення та використання торговельної марки (брендінг), що забезпечить їх врахування в процесі оцінки її первісної та ринкової вартості.

7. Торговельні марки, що належать підприємству, на рівні з матеріальними активами мають бути враховані при проведенні інвентаризації і включені в баланс. Враховуючи визначені в роботі специфічні завдання інвентаризації торговельних марок (встановлення факту використання торговельних марок, не відображених в обліку, їх вартісна оцінка та оприбуткування) запропоновано методику інвентаризації прав на торговельну марку і включення її в баланс за результатами інвентаризації. Пропозиції передбачають удосконалення документального оформлення й порядку відображення результатів інвентаризації на рахунках, що дозволить систематизувати та відобразити в обліку нематеріальні активи, виявлені при інвентаризації.

8. Враховуючи наявність значної різниці між історичною собівартістю торговельної марки в бухгалтерському обліку та її поточною ринковою вартістю, а також важливе значення останньої, розроблено порядок розкриття інформації про ринкову вартість торговельної марки у звітності, який передбачає підготовку Річного публічного Звіту-брошури. Ринкову вартість торговельної марки запропоновано відображати у Звіті в розділі VІІ "Інші інформаційні ресурси", що забезпечить підвищення рівня інвестиційної привабливості, задоволення інформаційних потреб інвестора та створення належного іміджу підприємства на ринку.

9. Суттєвий ступінь комерціалізації прав на торговельну марку ставить нові вимоги до облікового забезпечення таких специфічних операцій з нею, як внесення до статутного капіталу, ліцензійне використання, франчайзинг, купівля-продаж. У зв'язку з відсутністю належного документального оформлення операцій комерційного використання торговельних марок запропоновані доповнення до форм первинного обліку, що передбачають відображення даних про укладені договори розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Удосконалені форми забезпечать узагальнення інформації про об'єкти інтелектуальної власності - торговельні марки, права на використання яких передано за ліцензією чи франчайзинговим договором, вид укладеного договору, обсяг переданих прав і суми грошових надходжень за договорами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Рудченко Ю.С. Економічні аспекти доцільності використання торгових марок (брендів) у борошномельній промисловості АПК // Облік і фінанси АПК. - 2004. - №2.- С. 85-95.

2. Рудченко Ю.С. Торгові марки на баланс підприємств (аргументація конкурентноздатності) // Облік і фінанси АПК. - 2005. - №2.- С. 9-15.

3. Рудченко Ю.С. Оціночна діяльність в Україні: бухгалтерська, незалежна, експертна // Облік і фінанси АПК. - 2005. - №3.- С. 74-83.

4. Рудченко Ю.С., Меренков О.В. Можливості використання нематеріальних активів та практики франчайзингу в операціях кредитування сільськогосподарських товаровиробників // Облік і фінанси АПК. - 2005.- №5. - С. 32-38.

5. Рудченко Ю.С. Удосконалення облікового забезпечення вартісної оцінки торговельної марки // Облік і фінанси АПК. - 2006. - №8. -- С. 76-84.

6. Рудченко Ю.С. Використання торговельних марок в господарській діяльності підприємств: проблеми оподаткування та обліку // АгроІнКом. - 2006. - №9-10. - С. 94-97.

7. Рудченко Ю.С. Роль бухгалтерського обліку в системі маркетингового управління торговельною маркою // Економіка АПК. - 2007. - №1. - С. 99-102.

8. Рудченко Ю.С. Особливості інвентаризації та визнання торговельних марок в бухгалтерському обліку // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2007. - №111. - С. 277-280.

Тези доповідей на науково-практичних конференціях:

9. Рудченко Ю.С. Понятійна відповідність термінів “товарний знак”, “торгова марка”, “бренд” у сфері використання інтелектуальної власності в АПК // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції "Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці". - В.3-х ч., Житомир, 3-5 берез. 2005 р. - Житомир: Вид-во "Державний агроекологічний університет", 2005. - Ч.1. - С.184-187.

10. Рудченко Ю.С. Обґрунтування доцільності бухгалтерського обліку торгових марок в управлінні бізнесом // Зб. наукових праць Міжрегіональної науково-практичної конференції “Облік і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”. - Мелітополь, 2005. - С. 61-64.

11. Рудченко Ю.С. Механізм залучення торгової марки в діяльність сільськогосподарського підприємства як один з напрямків інноваційного розвитку аграрної економіки // Зб. статей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва і основні шляхи їх вирішення”. - Тернопіль, 2005. - С. 366-373.

12. Рудченко Ю.С. Проблемы практического применения принципов МСБУ 38 "Нематериальные активы" в учете торговых марок на Украине // Материалы международной научно-практической конференции “Конверсия бухгалтерского учета на основе МСФО”. - Душанбе: ОИПБА РТ. - 2005. - С.75-81.

13. Рудченко Ю.С. Про вплив іміджу агропромислового підприємства на оцінку біологічних активів // Матеріали ІІ Міжнародної науково-теоретичної конференції “Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи”. - К.: ННЦ ІАЕ. - 2006. - С.56-57.

Статті у інших виданнях:

14. Рудченко Ю.С. Торговельні марки у звітності як фактор підвищення інвестиційної привабливості підприємств // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2006. - №4. - С. 217-220.

АНОТАЦІЯ

Рудченко Ю.С. Облік торговельних марок (брендів) на підприємствах харчової промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). - Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних та практичних проблем бухгалтерського обліку торговельних марок у складі нематеріальних активів підприємств харчової промисловості.

Запропоновано шляхи удосконалення облікового забезпечення системи управління торговельними марками, розроблено методику інвентаризації торговельних марок та відображення її результатів в обліку, удосконалено порядок розкриття інформації про торговельні марки (бренди) у звітності з метою підвищення рівня інвестиційної привабливості підприємств.

Основні положення, запропоновані в дисертації, дозволять бухгалтерам підприємств здійснити вартісну оцінку торговельних марок, зарахувати їх на баланс до складу нематеріальних активів, створити відповідний механізм обліково-інформаційного забезпечення процесу комерційного використання торговельних марок у господарській діяльності.

Ключові слова: бухгалтерський облік, торговельні марки, нематеріальні активи, інтелектуальна власність, звітність, оцінка, брендінг.

Рудченко Ю.С. Учёт торговых марок (брэндов) на предприятиях пищевой промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.09 - бухгалтерский учет, анализ и аудит (по видам экономической деятельности). - Национальный научный центр „Институт аграрной экономики” Украинской академии аграрных наук, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методических и практических вопросов бухгалтерского учета торговых марок в составе нематериальных активов предприятий пищевой промышленности.

В работе проиллюстрировано, что по мере развития конкурентной среды на украинском рынке значение торговых марок как фактора потребительского выбора постоянно возрастает. Осознание ведущей роли торговых марок в системе производства и реализации продукции является первым шагом на пути решения актуальной научной проблемы - легализации стоимости неучтенных активов предприятий, которая имеет решающее значение для повышения их конкурентоспособности.

В качестве обоснования теоретических положений использования и учета торговых марок в диссертации дано комплексное определение термина “торговая марка”, как специфического нематериального актива, который подлежит государственной регистрации, предназначен для индивидуализации товара или его производителя на рынке и характеризуется: отсутствием материального выражения; долгосрочностью использование и способностью обеспечивать дополнительные экономические выгоды путем установления высших цен на марочный товар. Величина данных экономических выгод составляет различие между понятиями "брэнд", "торговая марка" и “товарный знак”.

Для целей бухгалтерского учета предложено классифицировать торговые марки за такими признаками, как форма существования, юридическое содержание, объект и субъект использования, право собственности, степень охвата продукции, сфера применения, мера использования в хозяйственной деятельности и отображение в бухгалтерском учете. Такая классификация торговых марок обеспечит их группирование как объектов учета и отнесение на соответствующие синтетические и аналитические счета. Кроме того, установлено, что функции торговой марки в рыночных отношениях дифференцированы по отношению к ее владельцу и покупателю марочной продукции. В связи с этим осуществлено их обобщение по двум направлениям: функции для предприятия-владельца - предпринимательские и функции для потребителя - потребительские.