Організація обліку витрат за елементами на підприємстві
Організаційна характеристика, облікова політика господарства. Концепція управлінського обліку. Методи обліку витрат. Класифікація витрат за елементами. Зв'язок елементів витрат та статей калькуляції. Відображення операційних витрат у фінансовій звітності.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.11.2015 |
| Размер файла | 541,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
витрати на виплати матеріальної допомоги, утримання об'єктів соціально-культурного призначення;
інші витрати операційної діяльності.
Всі ці витрати теж списуються на рахунок "Фінансові результати".
Крім операційної діяльності підприємство може здійснювати фінансову. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного і позиченого капіталу підприємства. У результаті такої діяльності виникають фінансові витрати. Деякі з фінансових витрат також входять до загальної суми витрат, на основі якої формується ціна продукції. Це, наприклад, відсотки за користування кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою.
Усі ці витрати списуються на рахунок "Фінансові результати".
Усі розглянуті нами витрати - це поточні витрати підприємства, тому на їхній основі формується нижня межа ціни.
3.4 Взаємозв'язок елементів витрат та статей калькуляції
Метою обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції є повне і достовірне визначення фактичних витрат, які пов'язані із виробництвом, а також обчислення собівартості конкретних видів продукції. Для здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових та інших ресурсів, витрати необхідно згрупувати за певними ознаками.
За економічним змістом витрати групуються за економічними елементами і статтями калькуляції.
Елемент витрат - сукупність економічно однорідних витрат.
Нормативним документом, який забезпечує групування витрат за економічними елементами, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
Згідно із П (С) БО №16 "Витрати", витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
матеріальні затрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
інші операційні витрати.
Класифікацію витрат операційної діяльності представлено на рис.6.1.
Групування витрат за елементами не в повній мірі забезпечує інформацією про витрати для прийняття певних управлінських рішень. З цією метою класифікацію витрат за елементами доповнюють класифікацією витрат за статтями калькуляції, що дозволяє більш детально проаналізувати собівартість продукції, робіт, послуг і виявити резерви щодо її зниження. Визначення переліку і складу статей калькуляції собівартості продукції, робіт і послуг підприємства відноситься до компетенції його керівництва і повинно бути врегульоване наказом про облікову політику.
З урахуванням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" підприємства можуть використовувати нижче наведені калькуляційні статті у розрізі елементів витрат.
До складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):
сировини й основних матеріалів;
купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;
палива й енергії;
будівельних матеріалів;
запасних частин;
тари й тарних матеріалів;
допоміжних та інших матеріалів.
До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються:
заробітна плата за окладами й тарифами;
премії та заохочення;
матеріальна допомога;
компенсаційні виплати;
оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу;
інші витрати на оплату праці.
До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються:
відрахування на пенсійне забезпечення;
відрахування на соціальне страхування;
страхові внески на випадок безробіття;
відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;
відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
До складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу попередніх елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.
3.5 Облік витрат за елементами
Облік витрат за елементами передбачає групування витрат за ознакою їх однорідності, незалежно від того, на які конкретно цілі витрати здійснені.
Так, елемент "Матеріальні витрати" включає:
сировину й основні матеріали;
купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;
паливо і енергію;
будівельні матеріали;
запасні частини;
тару і тарні матеріали;
допоміжні та інші матеріали.
До елементу "Витрати на оплату праці" відносяться:
· заробітна плата за окладами й тарифами;
· премії та заохочення;
· компенсаційні виплати;
· оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
Елемент "Відрахування на соціальні заходи" охоплює такі витрати:
· відрахування на пенсійне забезпечення;
· відрахування на соціальне страхування;
· страхові внески на випадок безробіття;
· відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;
· відрахування на інші соціальні заходи.
Елемент "Амортизація" включає:
· амортизацію основних засобів;
· амортизацію нематеріальних активів;
· амортизацію інших необоротних активів.
Елемент "Інші операційні витрати" включає:
· витрати на відрядження;
· послуги зв'язку;
· матеріальну допомогу;
· плату за розрахунково-касове обслуговування тощо.
Для обліку витрат за елементами у плані рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки класу 8 "Витрати за елементами". За дебетом цих рахунків протягом звітного періоду здійснюється відображення витрат по мірі їх виникнення, а за кредитом списання у кінці звітного періоду на дебет рахунка 79 "Фінансові результати", або на дебет рахунків класу 9 "Витрати діяльності", якщо облік витрат на підприємстві ведеться за схемою розгорнутого обліку. Рахунки класу 8 залишків не мають.
Облік витрат лише на рахунках класу 8 без використання рахунків класу 9, тобто облік витрат за елементами без групування їх за видами діяльності, широко застосовується на підприємствах малого бізнесу, що оподатковуються єдиним податком. На рис. 9.9 наведена схема кореспонденції рахунків з обліку витрат і доходів без використання рахунків класу 9.
Рис. 1. Спрощена схема обліку витрат і доходів
3.6 Матеріальні витрати
Відповідно до пункту 2 ПБУ 5/+01 до матеріально-виробничих запасів (МПЗ) відносяться сировина, матеріали, готова продукція, товари тощо Словом, це будь-яке майно, яке організація використовує у виробництві продукції (робіт, послуг), для управлінських потреб або для продажу, єдине обмеження: строк корисного використання МПЗ не повинен перевищувати 12 місяців.
До складу матеріалів включаються також інвентар, інструменти, господарські речі та інші предмети праці, що включаються до складу коштів в обігу, які служать менше року. При відпуску таких предметів у виробництво їх вартість відразу списується на матеріальні витрати.
Одиниця бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів вибирається організацією самостійно й закріплюється в обліковій політиці. В залежності від манери матеріально-виробничих запасів, порядку їхнього придбання й використання одиницею матеріально-виробничих запасів може бути номенклатурний номер, партія, однорідна група тощо Облік МПЗ повинен забезпечувати формування повної і достовірної інформації про ці запаси, а також належний контроль за їх наявністю і рухом.
Готова продукція - частина МПЗ, призначена для продажу. Вона є кінцевим результатом виробничого циклу, активом, обробка (комплектація) якого закінчена, технічні та якісні характеристики відповідають умовам договору або вимогам інших документів у випадках, встановлених законодавством.
Продукція, яка не пройшла всі фази обробки і ще не прийнята службою контролю, враховується в складі незавершеного виробництва. Щодо такої продукції, як уже було сказано вище, положення ПБУ 5/01 не застосовується.
Товари - частина МПЗ, яка придбана або отримана від інших юридичних або фізичних осіб і призначена для продажу.
При визначенні об'єктів, відображаються у обліку як МПЗ, вирішальне значення має той факт, чи знаходяться ці об'єкти у власності організації. Що знаходяться на складах організації, але не належать їй, матеріали, обліковуються на позабалансових рахунках. Для цих цілей використовуються рахунки 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання" та 003 "Матеріали, прийняті в переробку". Облік таких матеріалів ведеться в оцінці, передбаченої в договорі або узгодженої з власником. При відсутності такої ціни МПЗ обліковуються в умовній оцінці. Так сказано в пунктах 10 і 18 Методичних вказівок по бухгалтерському обліку матеріально-виробничих запасів, які затверджені наказом Мінфіну Росії від 28 грудня 2001 № 119н. Організація повинна забезпечити роздільний облік матеріалів, що належать їй, і тих, право власності на які у неї відсутній.
Матеріали оплачені, але не вивезені зі складів постачальників, враховуються в складі дебіторської заборгованості (п.10 Методичних вказівок по МПЗ). Якщо за умовами договору право власності на придбані і оплачені МПЗ перейшло до організації, але самі МПЗ в організацію не надійшли, вони тим не менше повинні прийматися організацією до обліку (без оприбуткування на склад) незалежно від їх місцезнаходження. Відповідно до пункту 26 ПБУ 5/01 МПЗ, що належать організації, але перебувають у дорозі, враховуються в бухгалтерському обліку на підставі документів, що підтверджують дату відвантаження в оцінці, передбаченої в договорі, з наступним уточненням фактичної собівартості.
У податковому обліку до матеріальних витрат належать такі витрати платника податку на купівлю:
Сировини і (або) матеріалів, використовуваних у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг) і (або) утворюють їх основу або є необхідним компонентом при виробництві товарів (виконання робіт, надання послуг);
Матеріалів, що використовуються для упаковки та іншої підготовки вироблених та (або) реалізованих товарів (включаючи передпродажну підготовку); на інші виробничі та господарські потреби (проведення випробувань, контролю, утримання, експлуатацію основних засобів та інші подібні цілі);
Інструментів, пристосувань, інвентарю, приладів, лабораторного обладнання, спецодягу та іншого майна, що не є амортизуємим майном. Вартість такого майна включається до складу матеріальних витрат у повній сумі в міру введення його в експлуатацію;
Комплектуючих виробів, що піддаються монтажу, і (або) напівфабрикатів, що піддаються додатковій обробці у платника податків;
Палива, води та енергії всіх видів, що витрачаються на технологічні цілі, вироблення (у тому числі самим платником податку для виробничих потреб) всіх видів енергії, опалення будівель, а також витрати на трансформацію і передачу енергії;
Робіт і послуг виробничого характеру, виконуваних сторонніми організаціями або індивідуальними підприємцями, а також на виконання цих робіт (надання послуг) структурними підрозділами платника податків.
Рахунок 80 "Матеріальні витрати" призначено для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період.
За дебетом рахунку 80 "Матеріальні витрати" відображаються суми визнаних матеріальних витрат, за кредитом - списання на рахунок 23 "Виробництво" прямих матеріальних витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.
Рахунок 80 "Матеріальні витрати" має такі субрахунки:
801 "Витрати сировини й матеріалів";
802 "Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів";
803 "Витрати палива й енергії";
804 "Витрати тари й тарних матеріалів";
805 "Витрати будівельних матеріалів";
806 "Витрати запасних частин";
807 "Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення";
808 "Витрати товарів";
809 "Інші матеріальні витрати".
На субрахунку 801 "Витрати сировини й матеріалів" узагальнюється інформація про витрати сировини й матеріалів, які використані як основні й допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства.
Рис. 2. Облік витрат операційної діяльності із використанням бухгалтерських рахунків 8 класу.
На субрахунку 802 "Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів" узагальнюється інформація про витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів в операційній діяльності підприємства.
На субрахунку 803 "Витрати палива й енергії" узагальнюється інформація про витрати придбаних палива й енергії всіх видів, які використані на технологічні та інші операційні цілі, в тому числі на вироблення з палива теплота електроенергії, що спожиті в операційній діяльності.
На субрахунку 804 "Витрати тари й тарних матеріалів" узагальнюється інформація про витрати тари й тарних матеріалів, що використані в операційній діяльності.
На субрахунку 805 "Витрати будівельних матеріалів" узагальнюється інформація про витрати будівельних матеріалів, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства.
На субрахунку 806 "Витрати запасних частин" узагальнюється інформація про витрати запасних частин, які використані для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних та швидкозношуваних предметів підприємства.
На субрахунку 807 "Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення" узагальнюється інформація про витрати матеріалів сільськогосподарського призначення, які використані в операційній діяльності підприємства.
На субрахунку 808 "Витрати товарів" ведеться облік витрат товарів, використаних для виробничо-господарських потреб, тобто без продажу іншим особам.
На субрахунку 809 "Інші матеріальні витрати" відображається вартість виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (здійснення окремих операцій з виробництва продукції, обробки сировини й матеріалів; проведення іспитів з випробування сировини й матеріалів, які використовуються у виробництві; транспортні послуги, які є складовою технологічного процесу виробництва, тощо).
3.8 Відрахування на соціальні заходи
Витрати суб'єкта господарювання на соціальні заходи виникають внаслідок здійснення обов'язкових відрахувань на:
1) на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування;
2) на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування.
3) формування державного Фонду сприяння зайнятості населення;
Відрахування на обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове пенсійне страхування та до Фонду сприяння зайнятості населення здійснюються за встановленими законодавством нормами від загального розміру витрат на оплату праці, визначених законодавством.
На обов'язкове державне пенсійне страхування ставка збору становить 32 %. Збір на обов'язкове соціальне страхування здійснюється за ставкою 4 %, а обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття - 1,5 %.
Витрати підприємства на соціальні заходи виникають внаслідок нарахувань сум в залежності від розміру фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на основну і додаткову заробітну плату та здійснення інших видів заохочень та виплат.
Розмір обов'язкових платежів на соціальні заходи визначають за формулою:
де ПС - пенсійне страхування; СС - соціальне страхування; СБ - соціальне страхування на випадок безробіття; ОП - витрати на оплату праці.
Отже, якщо витрати підприємства на оплату праці його працівників за місяць визначені у сумі 10509 грн., то витрати на соціальні заходи становлять:
Пенсійне страхування: 10509 ґ 0,32 = 3362,88 грн.
Соціальне страхування: 10509 ґ 0,04 = 420,36 грн.
Соціальне страхування на випадок безробіття: 10509 ґ 0,015 = 157,64 грн.
Загальна сума витрат на соціальні заходи: 3362,88 + 420,36 + 157,64 = 3940,88 грн.
Діючим законодавством визначено максимальну величину фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, на які нараховуються збори (внески) до соціальних фондів в розмірі 1000 грн. на місяць у розрахунку на кожного працівника.
Практичний розрахунок обчислення суми зборів (внесків) до соціальних фондів за умови перевищення місячної оплати праці працівників 1000 грн. наведено в табл. 2.
Таблиця 2.
Розрахунок обчислення підприємством зборів (внесків) до соціальних фондів
|
Прізвище та ініціали працівника |
Нараховано заробітку |
Розмір заробітку, на який нараховують збори до соціальних фондів |
Сума зборів (внесків) за рахунок заробітку працівника |
|||
|
до Пенсійного фонду (до 150 гривень - 1 %, понад 150 гривень - 2 %) |
до Державного фонду сприяння зайнятості населення (0,5%) |
всього |
||||
|
Іваненко І.О. |
500 |
500 |
8,50 |
2,50 |
11,00 |
|
|
Петренко П.О. |
2000 |
1000 |
18,50 |
5,00 |
23,50 |
|
|
Сидорчук С.К. |
3500 |
1000 |
18,50 |
5,00 |
23,50 |
|
|
Всього |
6000 |
2500 |
45,50 |
12,50 |
58,00 |
Сума зборів (внесків), що обчислюється суб'єктами господарювання з фактичних витрат на оплату праці працівників
Збір до Пенсійного фонду (2500 грн ґ 32 %), грн. 800,00
Збір до Державного фонду сприяння зайнятості населення (2500 грн. ґ 1,5 %), грн. 37,50
Збір до Фонду соціального страхування (2500 грн ґ 4 %), грн. 100,00
Разом, грн. 937,50
Всього
Збір до Пенсійного фонду (45,5 + 800,00), грн. 845,50
Збір до Державного фонду сприяння зайнятості
населення (12,50 + 37,50), грн. 50,00
Збір до Фонду соціального страхування, грн. 100,00
Разом, грн. 995,50
Визначені кошти на соціальні заходи підприємство перераховує в спеціальні державні фонди для виплати пенсій та допоміг по тимчасовій непрацездатності, на випадок безробіття, з нагоди нагородження дитини тощо.
Внески до Пенсійного фонду підлягають персоніфікованому обліку по кожній фізичній особі (ідентифікаційному номеру) у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування для отримання в майбутньому виплат з Пенсійного фонду (пенсії).
Держава забезпечує гарантії того, що кошти, які зароблять і накопичуватимуть працівники, за індивідуальними рахунками будуть надійно захищені, недоторкані та забезпечать їм гідне життя в майбутньому.
Нараховані суми на соціальні заходи формують собівартість продукції (товарів, робіт, послуг) і валові витрати та повертаються підприємству з коштами одержаними від покупців за продані товари.
Рахунок 82 "Відрахування на соціальні заходи" призначено для узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи.
За дебетом рахунку 82 "Відрахування на соціальні заходи" відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, за кредитом - списання на рахунок 23 "Виробництво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.
Рахунок 82 "Відрахування на соціальні заходи" має такі субрахунки:
821 "Відрахування на пенсійне забезпечення";
822 "Відрахування на соціальне страхування";
823 "Страхування на випадок безробіття";
824 "Відрахування на індивідуальне страхування".
На субрахунку 821 "Відрахування на пенсійне забезпечення" ведеться облік відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування.
На субрахунку 822 "Відрахування на соціальне страхування" ведеться облік відрахувань на обов'язкове соціальне страхування.
На субрахунку 823 "Страхування на випадок безробіття" ведеться облік відрахувань на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
На субрахунку 824 "Відрахування на індивідуальне страхування" ведеться облік відрахувань на індивідуальне страхування працівників за рахунок підприємства.
3.9 Амортизація
Амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується (первісна мінус ліквідаційна вартість) упродовж строку їх корисного використання (експлуатації).
Амортизаційні відрахування - це специфічний вид фінансових ресурсів. З одного боку, амортизаційні відрахування - це витрати підприємства, тому що їхню суму, нараховану на виробничі необоротні активи, включають у собівартість продукції, робіт, послуг. Водночас, у складі виторгу (доходу) від реалізації продукції суму амортизаційних відрахувань розглядають як цільовий фонд, складову фінансових ресурсів, призначених для відтворення зношених у процесі виробництва необоротних матеріальних і матеріальних активів.
Основними фондами в податковому обліку вважають матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує ІООО гривень і поступово зменшується у зв 'язку з фізичним або моральним зносом
Для нарахування амортизаційних відрахувань згідно податкового обліку основні фонди поділяють на групи:
Група 1 - будинку, спорудження, їхні структурні компоненти, передаючі пристрої, у тому числі житлові будинки і їхні частини, вартість капітального поліпшення землі;
Група 2 - автомобільний транспорт і запчастини до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське устаткування, пристрої і приналежності до них;
Група 3 - інші основні засоби, не включені в групи 1 і 2 і 4;
Група 4 - електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи, телефони, мікрофони, радіо, засоби зчитування або печатки інформації, рації, вартість яких вища від вартості малоцінних предметів.
Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості основних засобів і норм відрахувань, а також методів їхнього нарахування: Група 1-2%; Група 2-10%; ГрупаЗ-6%; Група 4-15%.
По групі 1 амортизація нараховується за кожним об 'єктом до досягнення ним балансової вартості 100 НМДГ;
По групі 2,3,4 - у цілому по групі до досягнення групою балансової вартості 0 грн.
Переваги: застосування цього методу дає змогу зблизити бухгалтерський і податковий облік основних засобів.
Недоліки: метод економічно не виправданий, оскільки не враховує реальних строків служби основних засобів; не дає можливості визначити залишкову вартість по об'єктах, де облік ведеться в цілому по групах.
Розрізняють метод нарахування амортизації у податковому обліку:
1) звичайний податковий метод за встановленими ставками для кожної групи основних засобів - припускає рівномірне нарахування амортизаційних відрахувань на основні засоби протягом усього терміну їхньої служби;
Згідно з П (С) БО 7 "Основні засоби" метод амортизації повинен враховувати форму, в якій економічна вигода від активу отримується підприємством. Отже, вибір методів амортизації основних засобів підприємство здійснює самостійно, застосовуючи до кожного об'єкта (чи групи однорідних об'єктів) основних засобів відповідний метод нарахування.
У МСБО 16 "Основні засоби" перелічено такі вживані методи амортизації:
прямолінійного списання;
зменшення залишкової вартості;
прискореного зменшення залишкової вартості;
кумулятивний;
виробничий.
Основні засоби мають грошову оцінку та відображаються в балансі підприємства як нематеріальні активи. Використовують такі види оцінки основних засобів: первісна, відновлювальна, справедлива, ліквідаційна, залишкова.
Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з таких витрат:
суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією).
Відновлювальна вартість - це вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах і дійсних цінах, з урахуванням їх переоцінки на підставі морального й фізичного зносу.
Справедлива вартість основних засобів - сума, за якою здійснюють обмін активу або оплачують зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Рахунок 83 "Амортизація" призначено для узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.
За дебетом рахунку 83 "Амортизація" відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, за кредитом - списання на рахунок 23 "Виробництво" суми амортизаційних відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми амортизаційних відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.
Рахунок 83 "Амортизація" має такі субрахунки:
831 "Амортизація основних засобів";
832 "Амортизація інших необоротних матеріальних активів";
833 "Амортизація нематеріальних активів".
На субрахунку 831 "Амортизація основних засобів" узагальнюється інформація про нарахування амортизації основних засобів.
На субрахунку 832 "Амортизація інших необоротних матеріальних активів" узагальнюється інформація про нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів.
На субрахунку 833 "Амортизація нематеріальних активів" узагальнюється інформація про нарахування амортизації нематеріальних активів.
3.10 Інші операційні витрати
Відповідно до пп.138.10.3 ПКУ до інших операційних витрат платник податку відносить окремі витрати, які не увійшли до собівартості та інших витрат. У МСБО, як уже зазначалося, відсутній окремий профільний стандарт з визнання витрат. Відповідно, відсутня градація на види витрат, як це унормовано в національному законодавстві України. З огляду на цей факт аналітик (бухгалтер) не має можливості проводити пряме співставлення норм відповідних стандартів з ПКУ. Тому податкові різниці відсутні.
Слід зазначити не зовсім вдале групування складу інших операційних витрат у пп.138.10.3. ПКУ. Проблема полягає в тому, що їх перелік не відповідає аналогу в національних стандартах бухгалтерського обліку. Між тим, одним з базових постулатів ПКУ визначено базування даних для оподаткування на нормах вітчизняного бухгалтерського обліку, їх відповідність між собою. Для порівняння наведемо такі витрати за ПКУ та застосовані в бухгалтерському обліку відповідно до Інструкції № 291 (табл.2.19).
Як бачимо з таблиці, певна відповідність за складом витрат спостерігається лише за операціями з іноземною валютою - витрати за операціями в іноземній валюті можуть дорівнювати в певних умовах показнику бухгалтерського обліку "Собівартість реалізованої іноземної валюти". Крім того, не зовсім вдалою є норма ПКУ щодо складу інших витрат. Такі витрати відображені як у п.138.10, так і п.138.12 ПКУ.
Наведені чинники не сприяють злагодженості та відповідності інформації в оподаткуванні і бухгалтерському обліку. У зв'язку із наведеними обставинами в практиці виникатимуть проблемні питання щодо визначення податкових різниць як за національним законодавством, так і за МСБО/МСФЗ, які можуть призводити до помилок у їх визначенні.
Рахунок 84 "Інші операційні витрати" призначено для обліку операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8. Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг. Зокрема, до інших операційних витрат включається вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, сума фінансових санкцій тощо.
Страхові організації можуть обліковувати на цьому рахунку витрати на перестрахування та виплату страхових сум та страхових відшкодувань.
За дебетом рахунку 84 "Інші операційні витрати" відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 23 "Виробництво" витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.
3.11 Відображення операційних витрат у фінансовій звітності
Узагальнені дані про витрати діяльності наводяться в Звіті про фінансові результати (форма № 2). У розділі І "Фінансові результати" фіксуються дані про види витрат діяльності транспортного підприємства: собівартість послуг (рядок 040), адміністративні витрати (рядок 070), витрати на збут (рядок 080), інші операційні витрати (рядок 090), фінансові витрати (рядок 140), інші витрати (рядок 160), податок на прибуток (рядок 180), надзвичайні витрати (рядок 205), податок з надзвичайного прибутку (рядок 210).
У розділі ІІ форми № 2 відображають тільки операційні витрати підприємства з розмежуванням їх на елементи витрат: матеріальні, на оплату праці, на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.
Інформація для розділу І звіту поставляється з рахунків класу 9-90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99. Для розділу ІІ - з рахунків класу 8-80,81, 82, 83, 84. Якщо АТП не веде обліку за класом 8 рахунків, тоді розділ ІІ заповнюють шляхом вибірок елементів витрат з даних рахунків 9-го класу.
Крім того, окремі розшифровки витрат наводяться в Примітках до фінансових звітів (форма № 5). Зокрема, підлягають деталізації
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ
інші операційні витрати підприємства. Щоб достовірно заповнити звітні дані відповідна інформація форми № 2 та форми № 5 мають бути узгоджені між собою.
Податковий облік витрат діяльності підприємства
Види витрат. Обчислені та прийняті до податкового обліку витрати транспортного підприємства зменшують доходи від діяльності такого підприємства. Податковим кодексом України встановлено порядок відображення витрат діяльності будь-якого підприємства за даними бухгалтерського обліку. При цьому, відповідно до статті 138 ПКУ, всі витрати, які враховуються під час обчислення об'єкта оподаткування, поділяються на:
витрати операційної діяльності;
інші витрати.
Виняток становлять такі окремі витрати, зокрема:
витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності;
платежі платника податку на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами;
витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів;
витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації, тощо.
Документальне підтвердження витрат. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, а також інших документів, визначених у Кодексі. До таких належать загальноприйняті форми товарних накладних, актів виконаних робіт, виробничих звітів на списання витрат за статтями на виробництво послуг, авансових звітів тощо.
Датою визнання витрат з метою оподаткування є дата нарахування доходу, для отримання якого здійснені такі витрати, якщо інше
ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ не встановлено Кодексом. Тобто застосовується принцип нарахування і відповідності.
Витрати операційної діяльності включають:
собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
інші витрати, що беруться для визначення об'єкта оподаткування.
Склад собівартості послуг. Собівартість виконаних робіт та наданих послуг з метою оподаткування складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких робіт і послуг, а саме:
прямих матеріальних витрат;
прямих витрат на оплату праці;
амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з їхнім виробництвом (наданням);
інших прямих витрат.
Витрати, що формують собівартість виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визначається відповідно до обсягу їхньої реалізації протягом податкового періоду (кварталу).
Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
До складу інших витрат включаються:
загальновиробничі витрати;
адміністративні витрати;
витрати на збут;
інші операційні витрати, що включають зокрема:
а) витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці;
б) амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів;
в) інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю;
фінансові витрати;
інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та (або) реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, інші витрати господарської діяльності, для яких прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.
Особливості обліку загальновиробничих витрат. Отже, склад витрат у податковому обліку в багатьох позиціях збігається з тими позиціями аналітичного або синтетичного обліку, які фіксуються в реєстрах бухгалтерського (фінансового) обліку підприємства. Варто відзначити різний підхід у цих видах обліку щодо віднесення загальновиробничих витрат. Якщо в податковому обліку вони однією сумою включаються до складу інших витрат (п.138.10 ПКУ), то в бухгалтерському (фінансовому) обліку такі витрати розподіляються на дві частини. Перша частина витрат у формі перемінних та постійних розподілених витрат включається до складу собівартості послуг (до дебету рахунка 23). Друга частина у формі постійних нерозподілених витрат відноситься на собівартість реалізації (до дебету рахунка 90). Приклад розподілу зазначених витрат наведено в додатку 1 до П (С) БО 16 "Витрати".
Реєстри обліку. З метою податкового обліку підприємства ведуть окремі реєстри, в яких накопичують ті статті витрат, які будуть включені до відповідних рядків декларації з податку на прибуток. Форми реєстрів податкового обліку в офіційному порядку не затверджено, тому підприємства обирають форму на власний розсуд. Різниця між складом та оцінкою витрат в фінансовому обліку та в податковому обліку є податковою різницею. Облік податкових різниць здійснюється за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Економічна сутність витрат. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Організація обліку витрат торговельного. Аналіз нормативних документів з обліку витрат.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 24.09.2016Значення витрат, їх класифікація. Облік операційних та інших витрат. Облікова політика підприємства "Захід-комп". Визначення витрат як одна з найважливіших ділянок бухгалтерської роботи. Порядок ведення обліку витрат, рекомендації щодо його удосконалення.
курсовая работа [294,7 K], добавлен 05.04.2013Визначення і класифікація витрат. Методи обліку витрат: національний та міжнародний аспект. Документальне оформлення, синтетичний та аналітичний облік витрат на ВП "Шахта "Північна" ДП "Макіїввугілля". Вдосконалення обліку на вугледобувному підприємстві.
курсовая работа [134,8 K], добавлен 22.05.2012Виникнення витрат на виробництво продукції. Витрати в бухгалтерському розумінні. Формування бухгалтерського обліку. Значення і завдання обліку загальновиробничих витрат. Прийоми і методи дослідження в обліку, аналізі і аудиті загальновиробничих витрат.
дипломная работа [840,9 K], добавлен 24.02.2012Дослідження фінансової звітності на сільськогосподарському підприємстві. Функції та склад фінансової звітності. Вивчення різних аспектів обліку витрат і калькуляції собівартості продукції. Структура системи управлінського обліку витрат на виробництво.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 23.08.2010Поняття та умови визнання витрат. Особливості обліку витрат фінансових та від участі в капіталі. Облік витрат, що виникають в ході інвестиційної діяльності. Відображення даних про витрати в облікових регістрах, розкриття інформації у фінансовій звітності.
контрольная работа [58,8 K], добавлен 18.02.2010Централізація обліку в виробничих об’єднаннях. Особливості процесу нафтодобування і характеристика об’єктів обліку витрат і калькулювання. Порядок обліку витрат за статтями калькуляції. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості продукції.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 18.12.2010Економічна сутність і зміст витрат на виробництво продукції. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції. Міжнародний досвід обліку витрат на виробництво продукції. Групування витрат по статтям калькуляції.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 29.11.2010Економічний зміст та класифікація витрат діяльності підприємства. Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат. Синтетичний та аналітичний облік діяльності. Проект автоматизації обліку витрат діяльності. Методологія бухгалтерського обліку.
дипломная работа [313,6 K], добавлен 11.07.2013Завдання, принципи та основні методи обліку витрат на виробництво. Значення і класифікація затрат за економічними елементами і статтями калькуляці. Аналіз матеріальних та трудових витрат на прикладі ВАТ "Ватра". Шляхи зниження собівартості продукції.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 12.05.2009Сутність та класифікація витрат підприємства. Організація обліку та облікова політика ТОВ "Полімер Технопак". Облік витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції (робіт та послуг), автоматизація та шляхи удосконалення витрат на підприємстві.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 25.05.2014Аналіз нормативно-законодавчого регулювання обліку витрат на розвідку запасів корисних копалин. Виявлення неврегульованих моментів у П(с)БО 33 щодо порядку визнання витрат активами, амортизації таких витрат. Рекомендації щодо удосконалення обліку.
статья [66,0 K], добавлен 05.10.2017Сутність і синтетичний облік витрат підприємства. Облік доходів та результатів діяльності. Документальне оформлення обліку витрат і доходів на ВАТ "Вінтер". Інформація про види продукції та послуг. Методика і організація обліку витрат на інновації.
магистерская работа [294,7 K], добавлен 26.12.2010Основні теоретичні і методичні основи обліку затрат. Продукції птахівництва. Організація обліку і контролю витрат. Продукції птахівництва. Вдосконалення обліку та контролю затрат. Облік витрат на охорону праці. Правове забезпечення обліку витрат.
дипломная работа [129,4 K], добавлен 08.12.2008Впровадження управлінського обліку на підприємствах. Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні. Економічний зміст обліку витрат. Класифікація витрат ремонтно–механічної майстерні. Порядок визначення фактичної собівартості виконаних робіт.
курсовая работа [68,7 K], добавлен 20.08.2011Економічний зміст та завдання обліку адміністративних витрат. Удосконалення обліку в умовах автоматизованої обробки облікової інформації. Визнання витрат та їх класифікація. Первинний облік адміністративних витрат. Синтетичний і аналітичний облік.
курсовая работа [80,8 K], добавлен 14.04.2009Організаційна та фінансово-економічна характеристика підприємства ТОВ "Успіх". Формування фінансової звітності в частині витрат на підприємстві. Шляхи вдосконалення організації бухгалтерського обліку та аудиторської перевірки витрат на підприємстві.
дипломная работа [231,7 K], добавлен 11.10.2013Природа витрат діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Розгляд нормативно-правових актів. Відображення витрат в облікових регістрах та звітності. Теоретичні і методичня положення щодо удосконалення системи їх обліку, аналізу та контролю.
курсовая работа [76,4 K], добавлен 09.04.2011Теоретичні основи обліку витрат виробництва. Аналіз стану організації обліку витрат виробництва і виходу картоплі в Агрофірмі "Косівщинська", шляхи його вдосконалення. Методика обліку витрат на виробництво і виходу картоплі в сільському господарстві.
курсовая работа [226,9 K], добавлен 12.07.2010Місце обліку у системі забезпечення керівництва інформацією для прийняття ефективних рішень. Класифікація моделей управлінського обліку: взаємозв'язок фінансового та управлінського обліку, повнота включення витрат до собівартості, ступінь нормування.
реферат [15,4 K], добавлен 24.10.2009
